>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

19.07.2018cal

19.07.2018

Пов’язані особи в публічних закупівлях: кого відхиляємо, а кого залишаємо?


Випадок 3. Учасники пов’язані між собою

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.07.2018cal

18.07.2018

Уряд вніс зміни до Порядку подання фінансової звітності.


Документ приведено у відповідність до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.07.2018cal

#Поради_від_Радника


Чи можна тендерному комітетові засідати у вихідні дні (датувати протоколи вихідними)?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.07.2018cal

17.07.2018

Жертви змови на торгах: як поводитися?


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.07.2018cal

16.07.2018

Увага!


З 17 липня наберуть чинності зміни до Порядку нормативної оцінки земель населених пунктів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

ДПІ у Печерському районі інформує:

Чи оподатковуються ПДВ новорічні подарунки та квитки на новорічно-різдвяні заходи для дітей?


Відповідь: Преамбулою Закону України від 30 листопада 2000 року №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями визначено, що цей Закон регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями.


Відповідно до ст.2 Закону №2117 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.


Згідно зі ст.5 Закону №2117 цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.


Тобто, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ.



Як оподатковуються подарунки, що надані профспілкою?


Відповідь: Згідно з п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць, встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.


Подарунок, наданий профспілкою своїм членам, що не перевищує суми 50 відс. мінімальної зарплати в місяць, не оподатковується. Сума перевищення вартості подарунку оподатковується податковим агентом (профспілковою організацією) з використанням коефіцієнта за ставкою 18 відсотків.


Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.


Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:


К = 100 : (100 - Сп), де: К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.



Оренда приміщення: хто має платити ренту за воду?



Згідно з п. 255.1 статті 255 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі). Рентна плата не справляється, якщо вода використовується виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб суб’єктів господарювання.


Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.


За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником. Тобто, якщо орендодавцем приміщення було укладено договір на поставку води з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання, а з орендарями приміщень окремі договори на поставку води не було укладено, такі передані обсяги води вважаються об'єктом оподаткування рентною платою водокористувача-постачальника. Суб'єкт господарювання, що здійснює використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, при наданні приміщень (нежитлових або житлових) в оренду, обчислює та сплачує рентну плату за всі обсяги води, переданої ним через підприємство, що надає послуги з централізованого водопостачання до суб'єктів господарювання - водокористувачів, які орендують об'єкти нерухомості.


Якщо ж орендарями приміщень укладено окремий договір на поставку води з підприємством, яке надає послуги з централізованого водопостачання до орендованих об'єктів нерухомості та обсяги отриманої води використовуються як для здійснення господарської (виробничої) діяльності, так і для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, такі суб'єкти господарювання самостійно обчислюють та сплачують рентну плату за обсяги фактично використаної ними води. При цьому орендодавець приміщення не є платником рентної плати за такі обсяги води, використані орендарями.



Чи має найманий працівник - підприємець право на податкову соціальну пільгу?


Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.


Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.


Податкова соціальна пільга не може бути застосована, зокрема, до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.


Тобто, податкова соціальна пільга не застосовується до доходу від провадження підприємницької діяльності, а до заробітної плати, при дотриманні вимог, визначених Податковим кодексом, застосовується.


Отже, роботодавець (податковий агент) має право застосовувати податкову соціальну пільгу до доходу найманого працівника у вигляді зарплати, навіть якщо працівник одночасно зареєстрований підприємцем та здійснює підприємницьку (іншу незалежну професійну) діяльність.


Зазначена норма передбачена п. 169.1; п.п. 169.2.3; п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України.



ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві


 

 


06.12.2016 15:26