Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Нормативна база2 — ДПI iнформує2 — РУБРИКА «ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ»2 — Інше3
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       

Новини

23.01.2018

Президент підписав Закон про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі»

та деяких інших Законів України щодо здійснення моніторингу закупівель

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

Прозорість з наслідками, або Граблі «відкритої ціни»

випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 34–37.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

22.01.2018

Все, що потрібно знати про тендер: хто? як? коли?

SMART-регіони: лайфхаки у ProZorro м. Чернівці

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Поради_від_Радника

Відкриті єдині державні реєстри:

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Лист МЕРТУ № 3304-06/1900-06 від 17.01.2018

Щодо учасників нерезидентів

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Фахівці ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві інформують. Питання-відповіді:

1. Як проводиться особистий прийом громадян?


 Відповідь: Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян. 


Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.


Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками. 


Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.



2. Хто має право на звернення до державних органів?


Відповідь: Згідно з Законом України від 02.10.96 № 393/96-ВР „Про звернення громадян” громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. 


Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.


  Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.



3.  Чи можна подати до державного органу колективне звернення?


 Відповідь: Згідно з Законом України від 02.10.96 № 393/96-ВР „Про звернення громадян” звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.


Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).


Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23 1 цього Закону.



 4. Які основні вимоги до звернень наданих у письмовій формі?


Відповідь: Згідно з Законом України від 02.10.96 № 393/96-ВР „Про звернення громадян” звернення може бути усним чи письмовим.


Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).


У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.


 Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.



5. Які звернення підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду?


Відповідь: Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.


Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.


Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. 


Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.


   


 6. Який порядок розгляду звернення інваліда Великої Вітчизняної війни?


Відповідь: Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). 


Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. 


Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.


Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.


 

7. Які обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг?


 Відповідь: Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: 


об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;


у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;


на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;


відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;


забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;


письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;


вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;


у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;


не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;


особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.


У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.



8. Чи несуть відповідальність посадові особи за порушення законодавства про звернення громадян?


 Відповідь: Згідно з Законом України від 02.10.96 № 393/96-ВР „Про звернення громадян” особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.



9. Які обов’язкові реквізити запиту на публічну інформацію?


Відповідь: Відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» Запит повинен містити:


- ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є);


- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено Запит на публічну інформацію, якщо запитувачу це відомо;


- підпис і дату за умови подання письмового Запиту.



10. Який строк розгляду запитів на публічну інформацію?


Відповідь: Відповідно до «Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України» відповідь на Запит надається не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання відповідно до вимог статті 20 Закону. 


У разі коли Запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду Запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку запитувач повідомляється в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання Запиту. 


У разі якщо Запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних ситуацій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь надається не пізніше 48 годин із дня отримання Запиту. 



11. Як правильно заповнити податкову накладну, щоб уникнути розбіжностей між фактичною сумою поставки та цією самою сумою, що розраховується при заповненні податкової накладної?


Відповідь: Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).


Отже, база оподаткування ПДВ тієї чи іншої операції з постачання товарів/послуг на митній території України визначається у порядку, передбаченому зазначеною статтею, та вираховується шляхом множення кількості (об'єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).


Підпунктом 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20% чи 7% бази оподаткування та додається до ціни товарів, послуг.


Згідно з п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 загальний обсяг постачання за операціями з постачання товарів/послуг, передбачених у податковій накладній, відображається у відповідних рядках V — IX розділу А такої податкової накладної та складається із суми показників рядків графи 10 розділу Б залежно від коду ставки, зазначеного у графі 8 розділу В, а суми ПДВ за такими операціями відображаються у рядках ІІІ та IV розділу А залежно від ставки податку та визначаються шляхом множення обсягів постачання (рядки V та VI розділу А) на ставку податку (20% та 7% відповідно).


Загальна сума ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, передбачених у податковій накладній, відображається у рядку II розділу А та визначається як сума рядків III та IV розділу А. Загальна сума коштів, що підлягає сплаті, відображається у рядку І розділу А та визначається як сума загальних обсягів постачання та загальної суми ПДВ (рядок II розділу А + рядки V : VIII розділу А: у випадку здійснення звільнених операцій рядок І розділу А дорівнює рядку IX розділу А).


При цьому п. 4 Порядку № 1307 визначено, що усі графи податкової накладної, які мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками.


Так, зокрема, загальний обсяг постачання товарів/послуг, операції з постачання яких оподатковуються за ставкою 20%. відображається у рядку V розділу А податкової накладної та складається із суми показників рядків графи 10 розділу Б, в яких у графі 8 розділу В зазначено код ставки «20».


При цьому сума ПДВ за такими операціями відображається у рядку ІІІ розділу А податкової накладної та визначається шляхом множення показника рядка V розділу А такої накладної на ставку 20%.


Таким чином, для коректного заповнення податкової накладної необхідно чітко дотримуватись порядку заповнення податкової накладної, визначеного Порядком № 1307, та положень пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ, а саме: ПДВ становить 20%, 7% бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (а не вираховується з неї).


Такого порядку визначення бази оподаткування та сум ПДВ необхідно дотримуватись також при формуванні рахунків на часткову сплату (аванс) за поставлені (що підлягають поставці) товари/послуги.



12. На яку дату повинна складатися податкова накладна з типом причини «15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання», якщо першою подією є отримання попередньої (авансової) оплати за товар, який ще не придбано, при умові, якщо не будуть проводитися перерахунки?


Відповідь: Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:


а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;


б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.


Згідно з п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною.


У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, відповідно до п. 8 Порядку № 1307 робиться позначка 15 – Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, у графі 2 такої накладної – номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця). зазначається «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх фактичної ціни (договірної вартості)).


При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.


Враховуючи викладене, якщо платник податку отримав попередню (авансову) оплату за товар, який таким платником ще не придбано, та склав та зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за такою операцією, а на дату придбання таких товарів буде встановлено, що їх ціна придбання є більшою ніж фактична ціна, за якою вони постачаються іншій особі, то на дату придбання таких товарів постачальник (продавець) повинен скласти другу податкову накладну виходячи з різниці ціни придбання таких товарів/послуг над їх фактичною ціною постачання.


При складанні податкової накладної, яка складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини: 15 – Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.


При цьому, при складанні податкової накладної на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, датою виникнення податкових зобов’язань буде дата відвантаження таких товарів/послуг.


Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН та не видається отримувачу (покупцю) товарів/послуг.



13. Чи можна в податковій накладній назву торгівельної марки зазначати іноземною мовою


Відповідь: Відповідно до п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, податкова накладна заповнюється державною мовою.


При цьому, у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару в податковій накладній в графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця», допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову.



14. Як в податковій накладній відображаються дані по зворотній (заставній) тарі?


Відповідь: Відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.


До розділу А податкової накладної (рядки I - X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, зокрема:


у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ.


у рядку Х зазначаються дані щодо зворотної (заставної) тари.


Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в рядку Х розділу Б податкової накладної як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.


Тобто, дані щодо зворотної (заставної) тари, зазначені в рядку Х роздіду Б, не враховуються у загальній сумі коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ (рядок I розд. А податкової накладної).



15. Яка відповідальність передбачена для постачальника за порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду ?


Відповідь: Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.


У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, одним з яких є порядковий номер податкової накладної.


Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:


у першій частині (до знаків дробу) проставляється порядковий номер;у другій частині (мі


ж знаками дробу) проставляється код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування або код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції.


У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.


Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у довільних формі та порядку.


Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.


Отже, порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку № 1307. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.



16. Куди звітувати платнику єдиного податку при зміні місця реєстрації?


Відповідь: При зміні податкової адреси приватний підприємець — платник єдиного податку за звітний період, у якому він подав заяву про зміну податкової адреси, звітує з єдиного податку за попередньою податковою адресою.


За наступні звітні періоди податкові декларації платника єдиного податку він подає до контролюючого органу за місцем нової податкової адреси.


При цьому звітність з ЄСВ у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, подається за новим місцем взяття на облік.



17. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума допомоги по вагітності та пологах згідно змін в чинному законодавстві?


Відповідь: Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема,  сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.


Підпунктом 1.7 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.


Тобто, враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, та така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.



18. Яким чином сплачується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі надання доходу у вигляді подарунка, що має не грошову форму?


Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.


Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ). Якщо оподатковуваний дохід надається в не грошовій формі, то відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).


Таким чином, у разі надання доходу у вигляді подарунка, що має не грошову форму, ПДФО та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого надання.


Оскільки нарахування (надання) платникам податку доходу у вигляді подарунка, що має не грошову форму, здійснює за рахунок власних коштів роботодавець, то саме він як податковий агент за рахунок власних коштів повинен сплатити ПДФО та військовий збір з вартості подарунка, перерахувавши їх суму до відповідного бюджету. При цьому з вартості наданого працівнику подарунка немає підстав сплачувати ПДФО та військовий збір за рахунок інших його доходів, зокрема, заробітної плати.



19.  Які доходи відносяться до «пасивних доходів» згідно підпункту 167.5.3 статті 167 Кодексу з 01.01.2015 року?


Відповідь: Відповідно до підпункту 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Кодексу під терміном «пасивні доходи» для цілей розділу IV слід розуміти такі доходи:


- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;


- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;


- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);


- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;


- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;


- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;


- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;


- відсотки (дисконт), отримані власником облігації від їх емітента відповідно до закону;


- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;


- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;


- роялті;


- дивіденди.



 20. Чи має право на податкову соціальну пільгу фізична особа, яка працює неповний робочий день?


Відповідь: Відповідно до пункту 169.1 статті 169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.


У 2016 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1930 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1378 грн. х 1,4), у 2014, 2015 роках – 1710 грн. (1218 грн. х 1,4).


Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.



21. Які пільги передбачені для платників ПДФО?


Відповідь:  Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Кодексу.


Нормами зазначеного розділу Кодексу передбачено наступні пільги платникам податку:


- не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у статті 165 Кодексу;


- отримання податкової знижки (статті 166 Кодексу);


- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (статті 169 Кодексу).



22. Як оподатковуються ПДФО роялті ?


Відповідь:   Відповідно до підпункту 170.3.1 пункту 170.3 статті 170 розділу IV Кодексу роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 Кодексу (18 відсотків).


Згідно з підпунктом 170.5.2 пункту 170.5 статті 170 Кодексу будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).



23. Які обмеження на застосування єдиного податку при здійсненні підприємцем орендних операцій?


Відповідь:   фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку.


При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду:


• земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,


• житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,


• нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.


Зазначена норма визначена п.п.291.5.3 ст. 291 Податкового кодексу України.



24. Чи має право фізична особа-підприємець - платник єдиного податку здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, як на території України, так і за її межами?


Відповідь:   фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці.


Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку.


Податковим кодексом України визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку, серед яких зовнішньоекономічна діяльність не визначена як заборонена.


Отже, фізична особа-підприємець - платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.


Зазначена норма визначена п. 291.3, п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України та ст. 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».



25. Які особливості реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання?


Відповідь:   Відповідно до частини другої п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.


ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.


Разом з тим відповідно до п. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України {ЦКУ) строком є певний період у часі, зі с плином якого пов’язана дія чи подія, яка мас юридичне значення.


Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (п.1 ст.252 ЦКУ).


Пунктом 5 ст.254 ЦКУ визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.


Таким чином, якщо десятий день з дня державної реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання припадає на вихідний або святковий день, такий суб’єкт має право подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, в перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим днем.



26. Як оподатковуються доходи у формі заробітної плати?


Відповідь: Згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (ПКУ) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.


Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).


Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників.


Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%. зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).


Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, передбачених п. 164.6 ст. 164 ПКУ, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18 відсотків.



27. В які терміни особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, повинна сплатити ПДВ на електронний рахунок?


Відповідно до п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.


Згідно з п. 184.8 ст. 184 ПКУ у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.


Cума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2. ст. 203 ПКУ).


Пунктами 19 та 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі – Порядок № 569) визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.


Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунка платника податку не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.


Відповідно до п. 27 Порядку № 569 передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку:


1) податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ. Після анулювання такої реєстрації залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету;


2) якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок;


3) якщо залишок коштів на електронному рахунку після перерахування до бюджету перевищує суми узгоджених податкових зобов’язань з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ, за заявою платника податку.


Таким чином, суми ПДВ, зазначені в податковій декларації з ПДВ, що подана особою за наслідками останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунка платника податку не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.


При цьому, якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань, то особа, реєстрація платника ПДВ якої анулювано, зобов’язана протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, перерахувати з власного поточного рахунка на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми чи ні.



28. Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?


Відповідь: Кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України (Кодекс) податки та збори, платником яких вона є згідно з Кодексом (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Кодексу).


Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.


Частиною п'ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.


Аналогічно частиною п'ятою ст. 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.



29. Чи може платник податку внести готівку через касу банку для зарахування на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, якщо його поточний рахунок заблоковано (арештовано)?


Відповідь: Пунктом 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями, визначено, що суми податку, зазначені в податковій звітності з податку, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з електронного рахунка платника податку.


Згідно з п. 20 Порядку № 569 для перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 ПКУ, сум узгоджених податкових зобов’язань (в тому числі сум податку, що підлягають перерахуванню до державного бюджету згідно з п. 23 Порядку № 569) відповідно до поданої податкової звітності з податку Державна фіскальна служба України не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 ПКУ.


На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 ПКУ, з електронних рахунків платників податку.


Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.


Порядок сплати податків та зборів регулюється ст. 35 ПКУ.


Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).



30. Який механізм стягнення коштів у системі електронного адміністрування з ПДВ?


Відповідь: При наявності непогашеної суми податкового боргу з ПДВ та рішення суду про стягнення коштів, яке набрало законної сили, формується Реєстр платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.


Списання коштів з електронного рахунку платника податку, відкритому у системі електронного адміністрування ПДВ, відповідно до Реєстру здійснюється Казначейством у межах залишку коштів, що обліковується на такому рахунку. У разі якщо суми коштів на електронному рахунку платника податку, відкритому у системі електронного адміністрування ПДВ, не достатньо для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку, сума боргу, зазначена у реєстрі, обліковується Казначейством до виконання її у повному обсязі. 



31. Чи потрібно повторно здійснювати платіж, якщо кошти до бюджету так і не потрапили?


Відповідь: За порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (п. 129.6 ст. 129 Кодексу).


Таким чином, незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Кодекс не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, - від стягнення такого податкового боргу.



32. Чи має право платник ПДВ включити до податкового кредиту суму ПДВ на підставі касового чеку, що виданий при постачанні підакцизних/імпортованих товарів на суму, яка не перевищує 200 грн.


Відповідь: Відповідно до пп. «б» п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).


У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.


Тому, якщо касовий чек, що виданий при постачанні підакцизних/імпортованих товарів, містить загальну суму отриманих товарів, що не перевищує 200 гривень за день (без ПДВ), загальну суму нарахованого податку та податковий номер постачальника, то платник податку має право на формування податкового кредиту на підставі такого касового чеку.



33. Який порядок набуття права власності на безхазяйну річ?


Відповідь: Відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.


Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.


Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.


Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 Цивільного кодексу України.



34. Чи виникає податкове зобов’язання з ПДВ, якщо покупець повернув частину товару, а кошти, отримані за товар, залишаються у продавця та будуть зараховані в рахунок оплати за іншою поставкою товарів?


Відповідь: Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.


Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.


Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:


а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;


б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.


Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.


Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.


Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:


а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;


б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.


На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).


Отже, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування. Отримувач (покупець) відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.


У разі якщо на дату повернення частини товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар, то постачальник на зазначену дату на суму коштів, які зараховуються в рахунок оплати іншого товару, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.



ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві


25.07.2016 11:34