>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.10.2018cal

18.10.2018

Верховна рада України сьогодні, 18 жовтня, у другому читанні прийняла Кодекс з процедур банкрутства. 


 Документ підтримали 237 народних депутатів.   

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.10.2018cal

17.10.2018

#Поради_від_Радника


Закупівля постачання та розподілу електричної енергії. Чи потрібно встановлювати кваліфікаційні критерії?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Питання-відповіді щодо податкового законодавства:

Новостворений ФОП – платник єдиного податку: порядок розрахунку та сплати ЄСВ


Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, у тому числі ФОП – платники єдиного податку.


ФОП – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст.9 Закону №2464).


Згідно з п.п.2 п.6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, такі платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.


Для зазначеної категорії платників єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.4 розділу ІІІ Інструкції №449).


Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 частини першої ст.1 Закону №2464).


Обов’язки платників єдиного внеску виникають, зокрема, у ФОП – платників єдиного податку з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (абзац другий частини четвертої ст.5 Закону №2464).


Враховуючи викладене вище, новостворені ФОП – платники єдиного податку сплачують за себе єдиний внесок у розмірі, який самостійно визначили, але не менше мінімального страхового внеску на місяць, у термін до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.


При цьому, платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансових платежів до 20 числа кожного місяця поточного кварталу, які враховуються ними при остаточному розрахунку, що здійснюється за календарний квартал.


 

Сплата земельного податку за паї, передані в оренду


Відповідно до п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.


Водночас п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.


У п. 292 прим. 1.3 ст. 292 прим. 1 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.


Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.


Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).


Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи на підставі договору оренди.



Оподаткування подарунків податком на доходи фізичних осіб


До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.


Отже, якщо вартість подарунка, який надається платнику податків не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році - 689 грн.), то вона не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та відображається у податковому розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу "160".


У разі якщо вартість подарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується за ставкою 18 відсотків як додаткове благо з урахуванням підвищуючого коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, та відображається у податковому розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу "126". Зазначена норма визначена пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.



Щодо сплати військового збору у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання

Відповідно до пункту 29.2 статті 29 Бюджетного кодексу України військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з пунктом 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.


У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 БКУ).


Згідно з пунктом  10.13 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.


До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.


Враховуючи викладене вище, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року подає звітність та сплачує військовий збір за попереднім місцезнаходженням.



Сплата фізичною особою транспортного податку

Відповідь: Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу є об’єктами оподаткування.


Об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу).


Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).


Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.


Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).


Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Кодексу).


У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7  п. 267.6 ст. 267 Кодексу).



Терміни подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП з позначкою «Довідково»


Відповідь: Відповідно до пункту 296.8 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.


Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 296.5 та 296.6 ст.296 Кодексу та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.


Нагадуємо, що податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, який набрав чинності 28.07.2015.


Для отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація з позначкою «Довідково» (рядок 04 у полі 01 декларації) та у полі «місяць» поля 02 декларації зазначається номер календарного місяця, за який подається декларація з позначкою «Довідково».


Для ФОП – платників ЄП, які бажають отримати довідку про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Кодексом не визначено термін подання декларації з типом «Довідково».


Отже, рішення щодо термінів подання декларації з типом «Довідково» приймається ФОП – платником ЄП самостійно.


 

Зняття з обліку фізичних осіб як платників податків у разі припинення підприємницької діяльності


Відповідь: Процедура зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах визначена п.11.22 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.


Підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.


Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.


Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.


Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.


Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.


Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.



Які неприбуткові установи та організації можуть бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій?


Відповідь: Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.


Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:


утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;


установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;


установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;


внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.


Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).


Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:


бюджетні установи;


громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;


спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;


житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);


об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;


професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;


сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;


інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.


 

Щодо перерахунку сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки


Відповідно до п. 3 глави дев’ятої розд. ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:


об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.


У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).



Про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування


Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є ФОП, в тому числі фізичні особи – приватні підприємці - платники ЄП.


Підпунктом 2 п. 5 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, визначено порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску.


Згідно з п.п. 2 п. 6 розд. ІV Інструкції № 449 ФОП - платники ЄП сплачують ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. Платники можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.


Зазначена категорія платників самостійно для себе обчислює суму ЄВ, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, незалежно від отримання доходу (прибутку) (п.п. 1 п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).


Зняття з обліку платників ЄВ - ФОП здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абзац сьомий частини першої ст. 5 Закону № 2464).


Відповідно до п. 7 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.


Пунктом 8 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, встановлено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП зобов’язані подати самі за себе звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.


Таким чином, у разі припинення підприємницької діяльності ФОП зобов’язані подати Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ і сплатити ЄВ за останній звітний період до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.


ФОП - платники єдиного податку зобов’язані сплатити ЄВ в розмірі, який визначають самостійно, але не менше мінімального страхового внеску, за кожний місяць звітного періоду незалежно від того, здійснювали вони підприємницьку діяльність чи ні.



Оподаткування лікарських засобів


Відповідно до підпункту «а» і «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є операції платників податку з:


постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

ввезення товарів на митну територію України.


Пунктом 194.1 статті 194 Кодексу визначено, що операції, зазначені у статті 185 Кодексу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 Кодексу – 20 відсотків, яка є основною.


Згідно з підпунктом. «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків.


Тобто, для застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів такі лікарські засоби мають бути:


дозволені для виробництва і застосування в Україні;

внесені до Державного реєстру лікарських засобів.


Таким чином, якщо лікарські засоби не дозволені для виробництва і застосування в Україні та/або їх виключено з Державного реєстру лікарських засобів, операції платника ПДВ з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України таких лікарських засобів оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.


 

Застосування РРО платниками єдиного податку

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать згідно з Податковим кодексом до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. Крім того, РРО та РК не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках (п. 9 ст. 9 Закону про РРО).


Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодів протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.


Таким чином, при здійсненні діяльності на ринку фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року менше 1 млн. грн., не зобов’язані застосовувати РРО, проте у разі якщо обсяг їх доходу більше 1 млн. грн., такі підприємці зобов’язані застосовувати РРО відповідно до зазначених вимог Податкового кодексу України.



До уваги фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність


Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.


Так, відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг» (в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI), дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.


Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, не допускається.


 При цьому, нормами ст. 178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов’язкового застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку.



Суб’єкти господарювання можуть здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року


Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України, щодо обмеження кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.


Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.


Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.


До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.


Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.


Зазначені норми визначені п. 298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу України.



Як здійснюється реєстрація неприбуткових організацій та установ контролюючими органами?


Відповідь: Відповідно до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.


Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).


Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п. 4 Порядку (п. 5 Порядку).


Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (п. 4 Порядку).


Пунктом 6 Порядку визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.


Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:


особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;


поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;


засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;


державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію. Така заява в електронній формі в установленому порядку передається технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію утворення юридичної особи згідно із Законом.


Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим ПКУ та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.


Контролюючий орган отримує доступ до установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів, відповідно до порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Мін’юстом.


Згідно з п. 8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:


включення, повторне включення, відмову у включенні неприбуткової організації до Реєстру;


виключення неприбуткової організації з Реєстру;


зміну ознаки неприбутковості.


Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:


подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п. 6 Порядку;


невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 7 Порядку.


Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.


Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.



Яким чином здійснюється перереєстрація неприбуткової організації при внесенні змін до установчих документів та яким чином подається заява і установчі документи до контролюючого органу?


Відповідь: Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).


Згідно з п. 14 Порядку у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація (для первинних організацій політичних партій або професійних спілок), до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів, відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 робочих днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 робочих днів з моменту виникнення вказаних у п. 14 Порядку обставин.


Пунктом 15 Порядку визначено, що за результатами розгляду реєстраційної заяви з позначкою «зміни» контролюючий орган відповідно до пунктів 7 і 8 Порядку вносить записи (зміни) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) та видає неприбутковій організації рішення про повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або про зміну ознаки неприбутковості, або про відмову у повторному включенні організації до Реєстру.


Під час повторного включення неприбуткової організації до Реєстру ознака неприбутковості та дата її присвоєння не змінюються.



Приведення установчих документів у відповідність до вимог Кодексу?


Відповідь: Неприбуткові організації, що повідомлені про встановлення невідповідності установчих документів вимогам Кодексу, а для житлово-будівельних кооперативів - також про відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, з метою включення до нового Реєстру зобов'язані:


• привести до 1 січня 2017 року свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу;


• подати до 1 січня 2017 року контролюючому органу копії установчих документів, а для житлово-будівельних кооперативів - також завірені ними копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.


Неприбуткова організація, установчі документи якої оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону N 755, замість копій установчих документів може подати до контролюючого органу відповідь щодо приведення установчих документів у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.



Виключення неприбуткових організацій з Реєстру?


Відповідь: Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 року не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та не надали копії таких документів контролюючому органу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру з урахуванням положень Порядку, з прийняттям контролюючим органом рішення про виключення підприємства, установи, організації з Реєстру.


Нагадаємо, що пунктом 34 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Закону N 652, не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 січня 2017 року.



Щодо включення гаражних кооперативів та їх об'єднань до Реєстру неприбуткових установ та організацій?


Відповідь: Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу вимога до неприбуткової організації щодо передбачення в установчих документах передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) не поширюється лише на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.


Тобто, в установчих документах гаражних (гаражно-будівельних) кооперативів (товариств) має бути передбачена вимога щодо передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).


Яка одиниця обліку використовується в системі електронного адміністрування реалізації пального?


Відповідь: Відповідно до абзацу третього пункту 232.1 статті 232 розділу VІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15° C. При цьому відпущені літри через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях для цілей розділу  VІ Кодексу вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.



Які операції з підакцизними товарами не підлягають оподаткуванню акцизним податком?


Відповідь: Відповідно до пункту 213.2 статті 213 Кодексу до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком належать операції з:


- вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;


- ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території   України;


- реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.



Чи потрібно оподатковувати акцизним податком продаж кави з алкоголем?


Відповідь:  Підпунктом 213.1.9 статті 213 Кодексу визначено, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.


До підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (пункт 215.1 статті 215 Кодексу).


Згідно з підпунктом 14.1.5 статті 14 Кодексу алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5% об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5% об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.


Відповідно до УКТ ЗЕД шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806; кава — 0901, чай — 0902 та не є підакцизною продукцією.


Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 219 (далі — Правила), встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами).


Таким чином, суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.



Як обчислюється акцизний податок з товарів на які встановлені ставки в іноземній валюті?


Відповідь: Відповідно до пункту 217.3 статті 217 Кодексу податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.


Податок з товарів (продукції), реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на двадцятий день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу.


Згідно з пунктом 218.2 статті 218 Кодексу податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39 прим. 1 ПКУ, тобто застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі, якщо митна декларація не подається, - дня визначення податкових зобов’язань.



З якого часу у платника акцизного податку припиняється обов’язок подання декларації акцизного податку?


Відповідь:  Відповідно до підпункту 16.1.3 статті 16 Кодексу встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.


При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).


Також платники, визначені підпунктом 212.1.15 статті  212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.21 статті 49 Кодексу).


Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто, у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.



Хто вважається самозайнятою особою?


Відповідь:  Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (Кодекс) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької діяльності чи  незалежної     професійної    діяльності.


Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.



Який порядок подання податкової декларації ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність?


Відповідь:  Відповідно до пункту 178.4 статті 178 розділу IV Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.


Згідно з підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділу IV Кодексу.


Таким чином, фізичні особи – які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним.



Чи має право особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, використовувати печатку в своїй діяльності?


Відповідь:  Питання щодо використання печатки або штампу при здійсненні незалежної професійної діяльності самозайнята особа вирішує особисто в залежності від специфіки своєї діяльності, але є випадки коли чинне законодавство вимагає обов’язкового використання печаток. Зокрема, коли фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, використовує найману працю.


Укладання з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на використання його праці зобов’язує самозайняту особу забезпечувати умови та охорону праці, її оплату, а також інші соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.


Згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», яким визначені економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору, зокрема, з самозайнятими особами, та Кодексом законів про працю України (статті 49) на вимогу працівника роботодавець зобов’язаний видати йому довідку, зокрема, про розмір зарплати. Відповідальність про достовірність даних, відображених у довідці, несе роботодавець, який виплачує доходи найманим працівникам.


Якщо відповідними положеннями про надання субсидій встановлено, що при пред’явленні фізичними особами довідок про свої доходи відділам (управлінням) субсидій для призначення їм субсидій ці довідки повинні бути обов’язково скріплені печаткою роботодавця, то при видачі таких довідок роботодавець (в даному випадку самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність) повинен дотримуватися вимог щодо правильності їх оформлення.



Чи враховується приватним нотаріусом у складі витрат звітного року сплата ЄВ, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році?


Відповідь: Відповідно до пункту 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.


На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 року № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.


Враховуючи зазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.



Чи подає фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, додаток Ф4 до деклараціїї про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного періоду дохід не отримувала?


Відповідь:  Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.


Пунктом 178.4 статті 178 Кодексу визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу IV Кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.


Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.


Форма та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 року № 859 (далі – Інструкція). Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції зазначено, що додатки до податкової декларації про майновий стан і доходи є складовою частиною декларації.


Таким чином, самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, заповнює та подає додаток Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» разом з декларацією про майновий стан і доходи, незалежно від результатів провадження незалежної професійної діяльність недіяльності. Якщо протягом звітного періоду дохід від незалежної професійної діяльності не отримувався, то відповідні рядки додатку та декларації прокреслюються.


ДПІ  у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві



11.11.2016 15:55