>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

14.06.2018cal

14.06.2018

На сайті Мінрегіону опубліковано повні тексти нових ДБН щодо містобудування


Ознайомитись з їх змістом можна за посиланням: goo.gl/1dsPWA

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.06.2018cal

Пастки «євроторгів»


Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) 

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

13.06.2018

#Поради_від_Радника


Щодо накладення учасником ЕЦП на тендерну пропозицію.

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Набула чинності постанова Уряду щодо єдиних підходів до здійснення державного нагляду


З 12 червня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Сайт ProZorro відновив роботу після технічного збою


2 червня на сайті ProZorro стався технічний збій, через який у користувачів відсутня можливість шукати процедури та перегляди плани закупівель

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві консультує:

1. Що необхідно щоб розпочати подання податкової звітності в електронній формі платнику податків?


Електронний цифровий підпис (ЕЦП) дає можливість платникам податків оптимізувати процедуру подачі звітів, швидко та без перешкод звітувати до податкових, митних органів, не витрачаючи свій час, замовляти довідки, тощо.


Тож серед основних переваг представлення звітності в електронному вигляді варто виділити економію робочого часу та коштів на придбання бланків звітності, оперативне відстеження змін до форм звітності, уникнення втрат часу на черги при поданні звітності тощо.


Необхідними умовами для платника податків, який виявив бажання подавати податкову звітність в електронному вигляді, є наявність:


– комп’ютера з операційною системою Windows із доступом до мережі Інтернет;


– спеціалізованого програмного забезпечення для формування, підписання та подання податкової звітності до органів ДФС;


– чинних посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису посадових осіб, які підписують звітність, що слугує аналогом власноручного підпису в електронному вигляді, який забезпечує цілісність документів, конфіденційність, достовірність даних та ідентифікацію особи, яка відправила документ.


Щоб розпочати подання податкової звітності в електронній формі платнику податків необхідно укласти Договір «Про визнання електронних документів» з контролюючими органами. Такий договір укладається в електронному вигляді за допомогою обраного платником податків програмного забезпечення (онлайн-сервісу) для підписання та подання електронної звітності.



2. Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?


Наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.


Відповідно до р. ІІІ Інструкції платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Платник податків фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.


Крім того, платник податків отримує в органі доходів і зборів за місцем реєстрації або на офіційному веб-сайті ДФС України чи регіонального органу доходів і зборів:


- текст примірного договору про визнання електронних документів;


- безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів доходів і зборів податкових документів в електронному вигляді.


Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність.



3.   Чи є обов’язковим для платників податків подання податкової звітності в електронному вигляді?


Відповідь:Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Кодексу податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексу в один із таких способів:


а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;


б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;


в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.


Разом з цим пунктом 49.4 статті 49 Кодекс визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.


Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.


У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пунктом 49.3 статті 49 Кодексу.



4. Який порядок, термін отримання та збереження платником першої та другої квитанцій при подачі звітності в електронному вигляді?


Відповідно до р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 року №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.08 року за №320/15011 платнику податків надсилаються квитанції:


перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу доходів і зборів засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається органами доходів і зборів на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі доходів і зборів.


Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;


підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних органу доходів і зборів є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу доходів і зборів, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв’язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі доходів і зборів.


У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів доходів і зборів до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку – протягом перших двох годин наступного робочого дня.


Архів надісланих до органу доходів і зборів файлів податкових документів із накладеними на них ЕЦП Платника податків та отриманих електронних квитанцій зберігається протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання податкової звітності на паперових носіях, тобто 1095 днів з дня подання податкової звітності.



5. Чи має право ФОП подавати звітність в електронному вигляді до контролюючого органу?


Підпунктом «в» п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.


Фізична особа – підприємець має право подати звітність в електронній формі лише за формами податкової звітності, розміщеними на сайті ДФС України.


Реєстр форм звiтних документiв платникiв податкiв юридичних та фiзичних осiб для занесення до електронної бази звiтних документiв можна знайти на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.



6. Як проводиться особистий прийом громадян?


 Відповідь: Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян. 


Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.


Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками. 


Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.



7. Хто має право на звернення до державних органів?


Відповідь: Згідно з Законом України від 02.10.96 № 393/96-ВР „Про звернення громадян” громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. 


Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.


  Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.



8.  Чи можна подати до державного органу колективне звернення?


 Відповідь: Згідно з Законом України від 02.10.96 № 393/96-ВР „Про звернення громадян” звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.


Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).


Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23 1 цього Закону.



 9. Які основні вимоги до звернень наданих у письмовій формі?


Відповідь: Згідно з Законом України від 02.10.96 № 393/96-ВР „Про звернення громадян” звернення може бути усним чи письмовим.


Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).


У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.


 Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.



10. Які звернення підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду?


Відповідь: Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.


Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.


Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. 


Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.


   


11. Який порядок розгляду звернення інваліда Великої Вітчизняної війни?


Відповідь: Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). 


Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. 


Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.


Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.


 

12. Які обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг?


 Відповідь: Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: 


об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;


у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;


на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;


відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;


забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;


письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;


вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;


у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;


не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;


особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.


У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.



13. Чи несуть відповідальність посадові особи за порушення законодавства про звернення громадян?


 Відповідь: Згідно з Законом України від 02.10.96 № 393/96-ВР „Про звернення громадян” особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.



14. Які обов’язкові реквізити запиту на публічну інформацію?


Відповідь: Відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» Запит повинен містити:


- ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є);


- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено Запит на публічну інформацію, якщо запитувачу це відомо;


- підпис і дату за умови подання письмового Запиту.



15. Який строк розгляду запитів на публічну інформацію?


Відповідь: Відповідно до «Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України» відповідь на Запит надається не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання відповідно до вимог статті 20 Закону. 


У разі коли Запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду Запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку запитувач повідомляється в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання Запиту. 


У разі якщо Запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних ситуацій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь надається не пізніше 48 годин із дня отримання Запиту. 



ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві


01.11.2016 12:01