>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

14.06.2018cal

14.06.2018

На сайті Мінрегіону опубліковано повні тексти нових ДБН щодо містобудування


Ознайомитись з їх змістом можна за посиланням: goo.gl/1dsPWA

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.06.2018cal

Пастки «євроторгів»


Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) 

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

13.06.2018

#Поради_від_Радника


Щодо накладення учасником ЕЦП на тендерну пропозицію.

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Набула чинності постанова Уряду щодо єдиних підходів до здійснення державного нагляду


З 12 червня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Сайт ProZorro відновив роботу після технічного збою


2 червня на сайті ProZorro стався технічний збій, через який у користувачів відсутня можливість шукати процедури та перегляди плани закупівель

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Фахівці ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві консультують:

Які неприбуткові установи та організації можуть бути внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій?


Відповідь: Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.


Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:


утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;


установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;


установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;


внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.


Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).


Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:


бюджетні установи;


громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;


спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;


житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);


об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;


професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;


сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;


інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.



Як здійснюється реєстрація неприбуткових організацій та установ контролюючими органами?


Відповідь: Відповідно до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.


Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).


Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п. 4 Порядку (п. 5 Порядку).


Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (п. 4 Порядку).


Пунктом 6 Порядку визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.


Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:


особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;


поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;


засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;


державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію. Така заява в електронній формі в установленому порядку передається технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію утворення юридичної особи згідно із Законом.


Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим ПКУ та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.


Контролюючий орган отримує доступ до установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів, відповідно до порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Мін’юстом.


Згідно з п. 8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:


включення, повторне включення, відмову у включенні неприбуткової організації до Реєстру;


виключення неприбуткової організації з Реєстру;


зміну ознаки неприбутковості.


Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:


подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п. 6 Порядку;


невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 7 Порядку.


Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.


Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.



Яким чином здійснюється перереєстрація неприбуткової організації при внесенні змін до установчих документів та яким чином подається заява і установчі документи до контролюючого органу?


Відповідь: Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).


Згідно з п. 14 Порядку у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація (для первинних організацій політичних партій або професійних спілок), до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів, відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 робочих днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 робочих днів з моменту виникнення вказаних у п. 14 Порядку обставин.


Пунктом 15 Порядку визначено, що за результатами розгляду реєстраційної заяви з позначкою «зміни» контролюючий орган відповідно до пунктів 7 і 8 Порядку вносить записи (зміни) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) та видає неприбутковій організації рішення про повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або про зміну ознаки неприбутковості, або про відмову у повторному включенні організації до Реєстру.


Під час повторного включення неприбуткової організації до Реєстру ознака неприбутковості та дата її присвоєння не змінюються.



Приведення установчих документів у відповідність до вимог Кодексу?


Відповідь: Неприбуткові організації, що повідомлені про встановлення невідповідності установчих документів вимогам Кодексу, а для житлово-будівельних кооперативів - також про відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, з метою включення до нового Реєстру зобов'язані:


• привести до 1 січня 2017 року свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу;


• подати до 1 січня 2017 року контролюючому органу копії установчих документів, а для житлово-будівельних кооперативів - також завірені ними копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.


Неприбуткова організація, установчі документи якої оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону N 755, замість копій установчих документів може подати до контролюючого органу відповідь щодо приведення установчих документів у відповідність до вимог, встановлених пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.



Виключення неприбуткових організацій з Реєстру?


Відповідь: Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 року не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, та не надали копії таких документів контролюючому органу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру з урахуванням положень Порядку, з прийняттям контролюючим органом рішення про виключення підприємства, установи, організації з Реєстру.


Нагадаємо, що пунктом 34 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Закону N 652, не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 січня 2017 року.



Щодо включення гаражних кооперативів та їх об'єднань до Реєстру неприбуткових установ та організацій?


Відповідь: Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу вимога до неприбуткової організації щодо передбачення в установчих документах передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) не поширюється лише на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.


Тобто, в установчих документах гаражних (гаражно-будівельних) кооперативів (товариств) має бути передбачена вимога щодо передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).



Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?


Відповідь: Наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку (далі – Інструкція).


Відповідно до р. ІІІ Інструкції платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Платник податків фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем електронного цифрового підпису (ЕЦП). Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.


Крім того, платник податків отримує в органі доходів і зборів за місцем реєстрації або на офіційному веб-сайті ДФС України чи регіонального органу доходів і зборів:


- текст примірного договору про визнання електронних документів;


- безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів доходів і зборів податкових документів в електронному вигляді.


Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність.



Який порядок, термін отримання та збереження платником першої та другої квитанцій при подачі звітності в електронному вигляді?


Відповідь:Відповідно до р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 року №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.08 року за №320/15011 платнику податків надсилаються квитанції:


перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу доходів і зборів засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається органами доходів і зборів на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі доходів і зборів.


Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;


підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних органу доходів і зборів є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу доходів і зборів, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв’язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі доходів і зборів.


У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів доходів і зборів до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку – протягом перших двох годин наступного робочого дня.


Архів надісланих до органу доходів і зборів файлів податкових документів із накладеними на них ЕЦП Платника податків та отриманих електронних квитанцій зберігається протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання податкової звітності на паперових носіях, тобто 1095 днів з дня подання податкової звітності.



Чи має право ФОП подавати звітність в електронному вигляді до контролюючого органу?


Відповідь: Підпунктом «в» п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.


Фізична особа – підприємець має право подати звітність в електронній формі лише за формами податкової звітності, розміщеними на сайті ДФС України.


Реєстр форм звiтних документiв платникiв податкiв юридичних та фiзичних осiб для занесення до електронної бази звiтних документiв можна знайти на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.



Чи є обов’язковим для платників податків подання податкової звітності в електронному вигляді?


Відповідь: Відповідно до пункту 49.3 статт 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:


а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;


б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та  з описом вкладення;


в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.


Разом з цим пунктом 49.4 статті 49 Кодексу визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.


Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.


У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 статті 49 Кодексу.



Яка одиниця обліку використовується в системі електронного адміністрування реалізації пального?


Відповідь: Відповідно до абзацу третього пункту 232.1 статті 232 розділу VІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15° C. При цьому відпущені літри через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях для цілей розділу  VІ Кодексу вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Така одиниця обліку повинна використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.



Які операції з підакцизними товарами не підлягають оподаткуванню акцизним податком?


Відповідь: Відповідно до пункту 213.2 статті 213 Кодексу до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком належать операції з:


- вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація;


- ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території   України;


- реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.



Чи потрібно оподатковувати акцизним податком продаж кави з алкоголем?


Відповідь:  Підпунктом 213.1.9 статті 213 Кодексу визначено, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.


До підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (пункт 215.1 статті 215 Кодексу).


Згідно з підпунктом 14.1.5 статті 14 Кодексу алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5% об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5% об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.


Відповідно до УКТ ЗЕД шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806; кава — 0901, чай — 0902 та не є підакцизною продукцією.


Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 219 (далі — Правила), встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами).


Таким чином, суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.



Як обчислюється акцизний податок з товарів на які встановлені ставки в іноземній валюті?


Відповідь: Відповідно до пункту 217.3 статті 217 Кодексу податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.


Податок з товарів (продукції), реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на двадцятий день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу.


Згідно з пунктом 218.2 статті 218 Кодексу податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39 прим. 1 ПКУ, тобто застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі, якщо митна декларація не подається, - дня визначення податкових зобов’язань.



З якого часу у платника акцизного податку припиняється обов’язок подання декларації акцизного податку?


Відповідь:  Відповідно до підпункту 16.1.3 статті 16 Кодексу встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.


При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).


Також платники, визначені підпунктом 212.1.15 статті  212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.21 статті 49 Кодексу).


Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто, у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.



Хто вважається самозайнятою особою?


Відповідь:  Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (Кодекс) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької діяльності чи  незалежної     професійної    діяльності.


Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.



Який порядок подання податкової декларації ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність?


Відповідь:  Відповідно до пункту 178.4 статті 178 розділу IV Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.


Згідно з підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділу IV Кодексу.


Таким чином, фізичні особи – які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року до 01 травня року, що настає за звітним.



Чи має право особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, використовувати печатку в своїй діяльності?


Відповідь:  Питання щодо використання печатки або штампу при здійсненні незалежної професійної діяльності самозайнята особа вирішує особисто в залежності від специфіки своєї діяльності, але є випадки коли чинне законодавство вимагає обов’язкового використання печаток. Зокрема, коли фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, використовує найману працю.


Укладання з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на використання його праці зобов’язує самозайняту особу забезпечувати умови та охорону праці, її оплату, а також інші соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.


Згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», яким визначені економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору, зокрема, з самозайнятими особами, та Кодексом законів про працю України (статті 49) на вимогу працівника роботодавець зобов’язаний видати йому довідку, зокрема, про розмір зарплати. Відповідальність про достовірність даних, відображених у довідці, несе роботодавець, який виплачує доходи найманим працівникам.


Якщо відповідними положеннями про надання субсидій встановлено, що при пред’явленні фізичними особами довідок про свої доходи відділам (управлінням) субсидій для призначення їм субсидій ці довідки повинні бути обов’язково скріплені печаткою роботодавця, то при видачі таких довідок роботодавець (в даному випадку самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність) повинен дотримуватися вимог щодо правильності їх оформлення.



Чи враховується приватним нотаріусом у складі витрат звітного року сплата ЄВ, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році?


Відповідь: Відповідно до пункту 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.


На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 року № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.


Враховуючи зазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.



Чи подає фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, додаток Ф4 до деклараціїї про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного періоду дохід не отримувала?


Відповідь:  Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.


Пунктом 178.4 статті 178 Кодексу визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу IV Кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.


Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.


Форма та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 року № 859 (далі – Інструкція). Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції зазначено, що додатки до податкової декларації про майновий стан і доходи є складовою частиною декларації.


Таким чином, самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, заповнює та подає додаток Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» разом з декларацією про майновий стан і доходи, незалежно від результатів провадження незалежної професійної діяльність недіяльності. Якщо протягом звітного періоду дохід від незалежної професійної діяльності не отримувався, то відповідні рядки додатку та декларації прокреслюються.


ДПІ  у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві

04.10.2016 14:28