>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

14.06.2018cal

14.06.2018

На сайті Мінрегіону опубліковано повні тексти нових ДБН щодо містобудування


Ознайомитись з їх змістом можна за посиланням: goo.gl/1dsPWA

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.06.2018cal

Пастки «євроторгів»


Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) 

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

13.06.2018

#Поради_від_Радника


Щодо накладення учасником ЕЦП на тендерну пропозицію.

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Набула чинності постанова Уряду щодо єдиних підходів до здійснення державного нагляду


З 12 червня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Сайт ProZorro відновив роботу після технічного збою


2 червня на сайті ProZorro стався технічний збій, через який у користувачів відсутня можливість шукати процедури та перегляди плани закупівель

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій:

Чи може бути складено один документ (акцизна накладна/розрахунок коригування до акцизної накладної) при реалізації пального за кількома кодами УКТ ЗЕД?


Відповідь:  Відповідно до абзацу 1 пунку 231.1 статті 231 Податкового кодексу України (Кодекс) платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.


Абзацом другим пунку 9 розділу І Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Мінфіну від 25.02.2016 року № 218 встановлено, що в одному документі (акцизна накладна, розрахунок коригування акцизної накладної) може бути зазначено операцію виключно за одним кодом УКТ ЗЕД.



Які документи слід зберігати суб’єкту господарювання при використанні РРО?


Відповідь:  Суб’єкти господарювання зобов’язані:


- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі його тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;


- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на реєстраторі розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;


- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;


- друкувати Х - звіти, Z - звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;


- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.


 

Який строк служби РРО?


Відповідь:  Відповідно до пункту 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року № 601, строк служби - це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.


Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування (пункт 3 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).


Статтею 12 Закону № 265 визначено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.


Згідно з пунктом 1.5 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.99 р. №11, доопрацюванню підлягають тільки ті зразки ЕККА, строк служби яких, зазначений в експлуатаційній документації, ще не вичерпався. Якщо в експлуатаційній документації строк служби ЕККА не зазначено, то він становить сім років з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев'яти років від дати випуску.


Таким чином, при визначенні строку служби РРО слід дотримуватися семирічного з моменту введення в експлуатацію строку служби касового апарата, але не більше дев'яти років від дати випуску.


 

Які внесено зміни щодо нових форм книг ОРО на РРО?


Відповідь:  Внесено зміни до форм книги обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю.


Нові форми названих книг установлені Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 920/29050.


Зокрема, затверджені форми книг ОРО передбачають відображення загальної суми розрахунків (графа 5), суми розрахунків, що оподатковуються податком на додану вартість (графа 6), суми розрахунків, що оподатковуються акцизним податком (графа 7), суми податку на додану вартість (графа 8), суми акцизного податку (графа 9).


Отже у теперішній час перші, другі та наступні книги ОРО на РРО мають реєструватись виключно за новими формами.


З приводу можливості продовження застосування суб’єктами господарювання та перереєстрації книг ОРО на РРО, які були зареєстровані за формами, встановленим у додатку 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.09.2013 року за № 1618/24150, що втратив чинність, повідомляємо таке.


Пунктом 3 Наказу № 547 установлено, що вимоги до форми і змісту книг ОРО та розрахункових книжок у частині відображення інших податків (зборів), крім податку на додану вартість, не поширюються на здійснення у них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності цим наказом.


Виходячи із зазначеного, порядку та підстав для перереєстрації, скасування реєстрації, реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО, суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО на РРО за старою формою до першої із подій: закінчення книги ОРО, завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО, виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги.


Такі книги дозволяється перереєстровувати лише у перехідний період – протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547. Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО, здійснюється реєстрація другої або наступної книги ОРО на РРО за новою формою.


При цьому суб'єкти господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією підакцизних товарів, в касових чеках яких обов’язковим реквізитом є дані про акцизний податок, використовуючи раніше зареєстровані книги ОРО (за старою формою) здійснюють у них записи наступним чином:


1) у назвах граф 6, 7 книги ОРО за старою формою слід дописати знак «/» та відповідно слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного податку»;


2) за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи послідовно вносяться: у графу 6 – суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку; у графу 7 – сума ПДВ», «/», сума акцизного податку.


Водночас слід зауважити, що ведення у такий спосіб книги ОРО є не зручним. і ДФС України рекомендує зазначеним суб’єктам господарювання звернутись до органу ДФС за місцем реєстрації книги для реєстрації другої та наступної книги ОРО на РРО за новою формою. З причини зміни форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час.


У суб'єктів господарювання, діяльність яких не пов'язана з реалізацією підакцизних товарів, касові чеки, що друкуються РРО, не містять даних про акцизний податок та відповідні графи 7, 9 книги ОРО будуть не заповненими.


Відповідно, зазначені суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО без внесення до них будь-яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання книги.



Чи потрібно ломбардам працювати з РРО?


Відповідь: Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року №2664 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.


Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.


Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій.



Чи потрібно повідомляти, якщо виникли неполадки у роботі з РРО?


Відповідь:  Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані при виявленні несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.


Нормами зазначеного Закону не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання при не повідомленні контролюючого органу про виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю.


За не проведення розрахункових операцій через РРО застосовуються фінансові санкції, передбачені до пункту 1 статті 17 Закону.



У який термін потрібно перереєструвати РРО, при перейменуванні вулиці?


Відповідь: При перейменуванні вулиці необхідно перереєструвати РРО протягом 5 днів. У реєстраційному посвідченні реєстратора розрахункових операцій (РРО) (на підставі поданих суб'єктом господарювання документах на господарську одиницю) вказується інформація про господарську одиницю, для якої призначений РРО, зокрема, адреса господарської одиниці.


При цьому, РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні.


У разі зміни даних в реєстраційному посвідченні, суб'єкт господарювання подає до органу ДФС за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операцій (РРО) реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.


Заява подається протягом 5 робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення.


Тобто, у разі перейменування вулиці, внаслідок чого змінюється адреса господарської одиниці, власник відповідного приміщення має привести свої установчі документи, документи на господарську одиницю та інші документи у відповідність із вимогами законодавства.


Отже після внесення змін до документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, має бути проведена перереєстрація РРО.



Який порядок друкування звітного чеку РРО та оприбуткування готівки у КОРО при цілодобовому режимі роботи ?


Відповідь: Вимоги щодо роздрукування на РРО фіскальних звітних чеків визначені у пункті 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій  (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.


Якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово і робоча зміна закінчується наступного календарного дня (наприклад о 00 год. 30 хв.), то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни тобто після 00 год. 30хв. але не пізніше 24 годин, які минули від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звiтy.


Виходячи із  вимог законодавства, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, і робоча зміна розпочалась одного календарного дня, а закінчилась наступного календарного дня (ресторан розпочав роботу о 12 год. 00 хв. 15.04.2016, а закінчив о 00 год. 30 хв., оприбуткування готівки здійснюється шляхом вчинення запису у КОРО, на підставі фіскальних звітних чеків РРО, при цьому дата оприбуткування у КОРО повинна відповідати даті роздрукування фіскальних звітних чеків РРО (Z-звіт повинен роздруковуватися після завершення робочої зміни о 00 год. 30 хв. 16.04.2016, оприбуткування готівки повинно здійснюватись у КОРО 16.04.2016).


Більш детальне роз’яснення з даного питання викладено у лист ДФС України від 18.04.2016 року №13854/7/99-99-22-07-03-17 «Про друкування звітного чеку РРО та оприбуткування готівки в КОРО».



Які документи слід зберігати суб’єкту господарювання при використанні РРО?


Відповідь: Суб’єкти господарювання зобов’язані:


- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі його тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;


- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на реєстраторі розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;


- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;


- друкувати Х - звіти, Z - звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;


- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.



Які вимоги до касового чеку у 2016 році ?


Відповідь: З метою приведення існуючих нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства Міністерством фінансів України видано наказ від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за №220/28350.


При цьому з набуттям ним чинності наказ Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №105/5296 та накази, якими до нього вносились зміни, визнаються такими, що втратили чинність.


Затверджене Наказом №13 Положення про форму та зміст розрахункових документів врегульовує відображення в розрахункових документах акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, уточнює реквізити розрахункових документів, що друкуються реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків електронним платіжним засобом (платіжною карткою) із застосуванням платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій та визначає реквізити розрахункового документа при здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування.



Яка процедура реєстрації РРО в органах фіскальної служби?


Відповідь: Реєстрації підлягають реєстратори розрахункових операцій (РРО), модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.


Для реєстрації РРО суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці) подають до органу фіскальної служби за місцем реєстрації такі документи:


- заяву про реєстрацію РРО;


- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;


- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;


- копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.


При цьому, заяву про реєстрацію РРО можна подати як в паперовому, та і в електронному вигляді.


Органом ДФС приймається рішення про можливість реєстрації РРО, формується та резервується фіскальний номер РРО, а також видається суб'єкту господарювання відповідна довідка, яка дійсна протягом п'яти робочих днів.


Протягом цих днів суб'єкт господарювання забезпечує переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО).


Для завершення процедури реєстрації РРО суб'єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу ДФС копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО виданий ЦСО.


Після отримання належним чином оформлених документів орган ДФС не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в органі ДФС.


Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417.



Чи потрібно щоденно роздруковувати Z-звіти на резервному РРО, якщо він не використовувався?


Відповідь: Відповідно до ст. 5 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. Тобто, резервний РРО використовується виключно в період виходу з ладу основного РРО або у разі вичерпання строку служби РРО.


Таким чином, якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовувався, то щоденне роздрукування Z-звіту чинним законодавством не передбачено.



ДПІ  у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві




04.10.2016 14:27