>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

13.12.2018cal

13.12.2018

Лист МЕРТУ № 3304-04/54502-07 від 13.12.2018


Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.12.2018cal

Роз’яснювальний лист МЕРТУ


Щодо розрахунку ціни на природний газ за формулою.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.12.2018cal

Кабмін визначив умови відбору постачальників електроенергії


Схвалено процедуру конкурсу з відбору постачальника універсальних послуг

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Фахівці ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві нагадують:

1. Чи можна в податковій накладній назву торгівельної марки зазначати іноземною мовою


Відповідно до п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, податкова накладна заповнюється державною мовою.


При цьому, у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару в податковій накладній в графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця», допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову.



2. Як правильно заповнити податкову накладну, щоб уникнути розбіжностей між фактичною сумою поставки та цією самою сумою, що розраховується при заповненні податкової накладної?


Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).


Отже, база оподаткування ПДВ тієї чи іншої операції з постачання товарів/послуг на митній території України визначається у порядку, передбаченому зазначеною статтею, та вираховується шляхом множення кількості (об'єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).


Підпунктом 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20% чи 7% бази оподаткування та додається до ціни товарів, послуг.


Згідно з п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 загальний обсяг постачання за операціями з постачання товарів/послуг, передбачених у податковій накладній, відображається у відповідних рядках V — IX розділу А такої податкової накладної та складається із суми показників рядків графи 10 розділу Б залежно від коду ставки, зазначеного у графі 8 розділу В, а суми ПДВ за такими операціями відображаються у рядках ІІІ та IV розділу А залежно від ставки податку та визначаються шляхом множення обсягів постачання (рядки V та VI розділу А) на ставку податку (20% та 7% відповідно).


Загальна сума ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, передбачених у податковій накладній, відображається у рядку II розділу А та визначається як сума рядків III та IV розділу А. Загальна сума коштів, що підлягає сплаті, відображається у рядку І розділу А та визначається як сума загальних обсягів постачання та загальної суми ПДВ (рядок II розділу А + рядки V : VIII розділу А: у випадку здійснення звільнених операцій рядок І розділу А дорівнює рядку IX розділу А).


При цьому п. 4 Порядку № 1307 визначено, що усі графи податкової накладної, які мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками.


Так, зокрема, загальний обсяг постачання товарів/послуг, операції з постачання яких оподатковуються за ставкою 20%. відображається у рядку V розділу А податкової накладної та складається із суми показників рядків графи 10 розділу Б, в яких у графі 8 розділу В зазначено код ставки «20».


При цьому сума ПДВ за такими операціями відображається у рядку ІІІ розділу А податкової накладної та визначається шляхом множення показника рядка V розділу А такої накладної на ставку 20%.


Таким чином, для коректного заповнення податкової накладної необхідно чітко дотримуватись порядку заповнення податкової накладної, визначеного Порядком № 1307, та положень пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ, а саме: ПДВ становить 20%, 7% бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (а не вираховується з неї).


Такого порядку визначення бази оподаткування та сум ПДВ необхідно дотримуватись також при формуванні рахунків на часткову сплату (аванс) за поставлені (що підлягають поставці) товари/послуги.



3. На яку дату повинна складатися податкова накладна з типом причини «15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання», якщо першою подією є отримання попередньої (авансової) оплати за товар, який ще не придбано, при умові, якщо не будуть проводитися перерахунки?


Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:


а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;


б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.


Згідно з п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною.


У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, відповідно до п. 8 Порядку № 1307 робиться позначка 15 – Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, у графі 2 такої накладної – номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця). зазначається «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх фактичної ціни (договірної вартості)).


При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.


Враховуючи викладене, якщо платник податку отримав попередню (авансову) оплату за товар, який таким платником ще не придбано, та склав та зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за такою операцією, а на дату придбання таких товарів буде встановлено, що їх ціна придбання є більшою ніж фактична ціна, за якою вони постачаються іншій особі, то на дату придбання таких товарів постачальник (продавець) повинен скласти другу податкову накладну виходячи з різниці ціни придбання таких товарів/послуг над їх фактичною ціною постачання.


При складанні податкової накладної, яка складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини: 15 – Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.


При цьому, при складанні податкової накладної на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, датою виникнення податкових зобов’язань буде дата відвантаження таких товарів/послуг.


Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН та не видається отримувачу (покупцю) товарів/послуг.



4. Як в податковій накладній відображаються дані по зворотній (заставній) тарі?


Відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.


До розділу А податкової накладної (рядки I - X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, зокрема:


у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ.


у рядку Х зазначаються дані щодо зворотної (заставної) тари.


Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в рядку Х розділу Б податкової накладної як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.


Тобто, дані щодо зворотної (заставної) тари, зазначені в рядку Х роздіду Б, не враховуються у загальній сумі коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ (рядок I розд. А податкової накладної).



5. Яка відповідальність передбачена для постачальника за порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду ?


Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.


У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, одним з яких є порядковий номер податкової накладної.


Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:


у першій частині (до знаків дробу) проставляється порядковий номер;у другій частині (мі


ж знаками дробу) проставляється код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування або код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції.


У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.


Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у довільних формі та порядку.


Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.


Отже, порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку № 1307. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.



6.  Які доходи відносяться до «пасивних доходів» згідно підпункту 167.5.3 статті 167 Кодексу з 01.01.2015 року?


Відповідно до підпункту 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Кодексу під терміном «пасивні доходи» для цілей розділу IV слід розуміти такі доходи:


- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;


- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;


- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);


- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;


- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;


- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;


- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;


- відсотки (дисконт), отримані власником облігації від їх емітента відповідно до закону;


- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;


- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;


- роялті;


- дивіденди.


7. Які особливості реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання?


Відповідно до частини другої п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.


ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.


Разом з тим відповідно до п. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України {ЦКУ) строком є певний період у часі, зі с плином якого пов’язана дія чи подія, яка мас юридичне значення.


Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (п.1 ст.252 ЦКУ).


Пунктом 5 ст.254 ЦКУ визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.


Таким чином, якщо десятий день з дня державної реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання припадає на вихідний або святковий день, такий суб’єкт має право подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, в перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим днем.



8. В які терміни особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, повинна сплатити ПДВ на електронний рахунок?


Відповідно до п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.


Згідно з п. 184.8 ст. 184 ПКУ у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.


Cума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2. ст. 203 ПКУ).


Пунктами 19 та 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі – Порядок № 569) визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.


Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунка платника податку не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.


Відповідно до п. 27 Порядку № 569 передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку:


1) податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ. Після анулювання такої реєстрації залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету;


2) якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок;


3) якщо залишок коштів на електронному рахунку після перерахування до бюджету перевищує суми узгоджених податкових зобов’язань з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ, за заявою платника податку.


Таким чином, суми ПДВ, зазначені в податковій декларації з ПДВ, що подана особою за наслідками останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються Казначейством до бюджету з електронного рахунка платника податку не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.


При цьому, якщо залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань, то особа, реєстрація платника ПДВ якої анулювано, зобов’язана протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, перерахувати з власного поточного рахунка на електронний рахунок необхідну суму коштів незалежно від того, залишатиметься особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми чи ні.



9. Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?


Кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України (Кодекс) податки та збори, платником яких вона є згідно з Кодексом (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Кодексу).


Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.


Частиною п'ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.


Аналогічно частиною п'ятою ст. 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.



10. Чи може платник податку внести готівку через касу банку для зарахування на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, якщо його поточний рахунок заблоковано (арештовано)?


Пунктом 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями, визначено, що суми податку, зазначені в податковій звітності з податку, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з електронного рахунка платника податку.


Згідно з п. 20 Порядку № 569 для перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 ПКУ, сум узгоджених податкових зобов’язань (в тому числі сум податку, що підлягають перерахуванню до державного бюджету згідно з п. 23 Порядку № 569) відповідно до поданої податкової звітності з податку Державна фіскальна служба України не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 ПКУ.


На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на поточний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 ПКУ, з електронних рахунків платників податку.


Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.


Порядок сплати податків та зборів регулюється ст. 35 ПКУ.


Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).



11. Який механізм стягнення коштів у системі електронного адміністрування з ПДВ?


При наявності непогашеної суми податкового боргу з ПДВ та рішення суду про стягнення коштів, яке набрало законної сили, формується Реєстр платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.


Списання коштів з електронного рахунку платника податку, відкритому у системі електронного адміністрування ПДВ, відповідно до Реєстру здійснюється Казначейством у межах залишку коштів, що обліковується на такому рахунку. У разі якщо суми коштів на електронному рахунку платника податку, відкритому у системі електронного адміністрування ПДВ, не достатньо для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку, сума боргу, зазначена у реєстрі, обліковується Казначейством до виконання її у повному обсязі. 



12. Чи потрібно повторно здійснювати платіж, якщо кошти до бюджету так і не потрапили?


За порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (п. 129.6 ст. 129 Кодексу).


Таким чином, незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Кодекс не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, - від стягнення такого податкового боргу.



13. Чи має право платник ПДВ включити до податкового кредиту суму ПДВ на підставі касового чеку, що виданий при постачанні підакцизних/імпортованих товарів на суму, яка не перевищує 200 грн.


Відповідно до пп. «б» п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).


У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.


Тому, якщо касовий чек, що виданий при постачанні підакцизних/імпортованих товарів, містить загальну суму отриманих товарів, що не перевищує 200 гривень за день (без ПДВ), загальну суму нарахованого податку та податковий номер постачальника, то платник податку має право на формування податкового кредиту на підставі такого касового чеку.



14. Який порядок набуття права власності на безхазяйну річ?


Відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.


Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.


Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.


Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 Цивільного кодексу України.



15. Чи виникає податкове зобов’язання з ПДВ, якщо покупець повернув частину товару, а кошти, отримані за товар, залишаються у продавця та будуть зараховані в рахунок оплати за іншою поставкою товарів?


Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.


Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.


Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:


а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;


б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.


Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.


Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.


Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:


а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;


б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.


На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).


Отже, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування. Отримувач (покупець) відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.


У разі якщо на дату повернення частини товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар, то постачальник на зазначену дату на суму коштів, які зараховуються в рахунок оплати іншого товару, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.



16. Щодо порядку оподаткування податком на прибуток та ПДВ факторингових операцій


Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.


Розділом ІІІ Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у разі здійснення факторингових операцій.


Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.


Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності виступає Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).


Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).


Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).


Відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з: надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов’язаних з переказом коштів, інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику;


торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.


Отже, якщо об’єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. В іншому випадку, якщо об’єктом факторингових операцій є об’єкти, відмінні від зазначених вище, то такі операції оподатковуються ПДВ.



17. Щодо визнання деяких операцій контрольованими


Відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:


- з пов’язаною особою – нерезидентом;


- з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;


- через комісіонерів – нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.


Отже, господарські операції між резидентами не підпадають під визначення контрольованих, незалежно від того, чи є вони пов’язаними особами.


Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій та проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення таких операцій (п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).


Таким чином, обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» визначається для контрольованих операцій.


Кодексом визначено, що моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом спостереження ДФС за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу звітів про контрольовані операції та документації, будь-яких інших інформаційних джерел та шляхом отримання інформаційних матеріалів і висновків, поданих платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу.


Також з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» посадові особи фіскальної служби під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації, поданих платником податків відповідно до зазначеного пункту, мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.


Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядок проведення опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1056/27501.


Таким чином, Кодексом передбачено право органів державної фіскальної служби на проведення додаткового контролю контрольованих операцій.




ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві



26.09.2016 12:30