>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

11.12.2018cal

11.12.2018

Реформування ринку Електроенергії в Україні: виклики та можливості


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
11.12.2018cal

Важлива інформація для побутових споживачів та учасників роздрібного ринку електричної енергії


щодо переукладення договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.12.2018cal

10.12.2018

Успішна закупівля по електричній енергії 


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.12.2018cal

Податкові зміни на 2019 рік підписано!


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

ДПІ У Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві консультує:

1. Подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ


Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435.


Пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 435 установлено, що Звіт з ЄСВ страхувальник має подавати в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у т. ч. числі без обов’язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 435, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.


Звіт з ЄСВ формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4-7 до Порядку № 435.


На титульних аркушах додатків 4-7 до Порядку № 435 навпроти назви кожної із таблиць проставляється відмітка про подання таблиці.


Керуючись пунктом 3 розділу ІV Порядку № 435, на титульних аркушах додатків 4-7 до цього Порядку навпроти таблиць, які не подаються до контролюючих органів, у Звітах з ЄСВ:


на паперових носіях — проставляють прочерк;

в електронній формі — поле залишається не заповненим.



2. Застосування податкової соціальної пільги до вихідної допомоги у зв’язку із звільненням працівника або при виході на пенсію


Згідно з пунктом 169.1 статті 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.


У 2016 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1930 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1378 грн. х 1,4). Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.


Тобто, фізична особа, яка отримує дохід у вигляді вихідної допомоги у зв’язку із звільненням, в тому числі при виході на пенсію має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати та інших прирівняних до неї виплат, не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.


 

3. Підприємець, який використовує у своїй господарській діяльності власне майно має право включати до витрат вартість його ремонту


Фізична особа – підприємець, яка використовує у своїй господарській діяльності власне майно, яке прямо пов’язане з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, має право включати до витрат вартість ремонту (поліпшення) майна (в тому числі касового апарату). При цьому, вартість ремонту (поліпшення) орендованого майна фізична особа – підприємець має право включати на підставі господарських договорів в яких передбачені умови експлуатації та їх ремонт.


Порядок оподаткування доходів громадян фізичних осіб – підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 177.4.4 п.177.4 ст.177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема до них належать витрати на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання здійснюються на підставі господарських договорів та є господарсько-договірними зобов’язаннями, основані на вільному волевиявленні, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ст.179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 776 Цивільного кодексу України зазначено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.



4. Щодо виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування


Виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі самостійного виявлення недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, передбачено


Так, п. 2 розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю зі статусом «скасовуючи» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю зі статусом «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» додатка 4 до Порядку № 435 повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.


Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 435. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.


Згідно з абзацом першим п. 4 розділу V до Порядку № 435 якщо в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 до Порядку № 435 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені п. 8 розділу IV Порядку № 435 (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) з позначкою «додаткова» та таблицю 5 зі статусом «додаткова», яка містить дані на цю застраховану особу. Звіт з позначкою «додаткова» не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до цього Порядку.


Аналогічно подається таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 до Порядку № 435 (абзац другий п. 4 розділу V Порядку № 435). Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 435, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу (абзац третій п. 2 розділу V Порядку № 435.) У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами «скасовуюча» та «додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти) (п. 6 розд V Порядку № 435).



5. Куди звітувати платнику єдиного податку при зміні місця реєстрації?


При зміні податкової адреси приватний підприємець — платник єдиного податку за звітний період, у якому він подав заяву про зміну податкової адреси, звітує з єдиного податку за попередньою податковою адресою.


За наступні звітні періоди податкові декларації платника єдиного податку він подає до контролюючого органу за місцем нової податкової адреси.


При цьому звітність з ЄСВ у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, подається за новим місцем взяття на облік.



6. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума допомоги по вагітності та пологах згідно змін в чинному законодавстві?


Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема,  сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.


Підпунктом 1.7 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.


Тобто, враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, та така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.



7. Яким чином сплачується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі надання доходу у вигляді подарунка, що має не грошову форму?


Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.


Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ). Якщо оподатковуваний дохід надається в не грошовій формі, то відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).


Таким чином, у разі надання доходу у вигляді подарунка, що має не грошову форму, ПДФО та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого надання.


Оскільки нарахування (надання) платникам податку доходу у вигляді подарунка, що має не грошову форму, здійснює за рахунок власних коштів роботодавець, то саме він як податковий агент за рахунок власних коштів повинен сплатити ПДФО та військовий збір з вартості подарунка, перерахувавши їх суму до відповідного бюджету. При цьому з вартості наданого працівнику подарунка немає підстав сплачувати ПДФО та військовий збір за рахунок інших його доходів, зокрема, заробітної плати.



8. Чи має право на податкову соціальну пільгу фізична особа, яка працює неповний робочий день?


Відповідно до пункту 169.1 статті 169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.


У 2016 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1930 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1378 грн. х 1,4), у 2014, 2015 роках – 1710 грн. (1218 грн. х 1,4).


Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.



9. Які пільги передбачені для платників ПДФО?


Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Кодексу.


Нормами зазначеного розділу Кодексу передбачено наступні пільги платникам податку:


- не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у статті 165 Кодексу;


- отримання податкової знижки (статті 166 Кодексу);


- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (статті 169 Кодексу).



10. Як оподатковуються ПДФО роялті ?


Відповідно до підпункту 170.3.1 пункту 170.3 статті 170 розділу IV Кодексу роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 Кодексу (18 відсотків).


Згідно з підпунктом 170.5.2 пункту 170.5 статті 170 Кодексу будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).



11. Які обмеження на застосування єдиного податку при здійсненні підприємцем орендних операцій?


фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку.


При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду:


• земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,


• житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,


• нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.


Зазначена норма визначена п.п.291.5.3 ст. 291 Податкового кодексу України.



12. Чи має право фізична особа-підприємець - платник єдиного податку здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, як на території України, так і за її межами?


фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці.


Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку.


Податковим кодексом України визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку, серед яких зовнішньоекономічна діяльність не визначена як заборонена.


Отже, фізична особа-підприємець - платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.


Зазначена норма визначена п. 291.3, п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України та ст. 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».



13. Як оподатковуються доходи у формі заробітної плати?


Згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (ПКУ) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.


Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).


Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників.


Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%. зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).


Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, передбачених п. 164.6 ст. 164 ПКУ, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18 відсотків.



14. З якої дати необхідно сплачувати земельний податок у разі придбання будівлі, споруди (їх частини), або нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку: з дати укладання договору купівлі-продажу чи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно?


Відповідно до ст.269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платниками плати за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.


Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПКУ). При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287 ПКУ).


Згідно з п.1, 3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями державна реєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону №1952, виникають з моменту такої реєстрації. Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення (абз. четвертий ч. першої ст.2 Закону №1952).


Отже, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. (п.287.8 ст.287 ПКУ).



15. Чи повинна фізична особа сплачувати земельний податок в разі набуття права власності на будівлю але право власності на земельну ділянку під такою будівлею не оформлено?


Використання землі в Україні є платним. Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.


До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності/користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).


Отже, фізичні особи, які не оформили відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набули це право відповідно до цивільно-правових угод, рішення суду, рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування  повинні сплачувати земельний податок на загальних підставах.



16. За якими ставками оподатковуються земельні ділянки фізичних осіб у 2016 році?


Плата за землю  входить до складу  податку на майно та є місцевим податком, ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку встановлюються органами місцевого самоврядування в межах граничних ставок, визначених Податковим кодексом України.


На 2016 рік Київською міської радою для фізичних осіб встановлено наступні ставки земельного податку:


а) зайняті житловим фондом – 0,1% (з 01.01.2016 року по 15.03.2016 року) та 0,03% (з 16.03.2016 року);


б) зайняті садовими і дачними будинками фізичних осіб - 0,1%.


 За інші земельні ділянки які перебувають у власності фізичних осіб плата за землю встановлена в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.


Плата за користування земельними ділянками, які використовуються фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок зазначених вище.



17. Які пільги передбачені законодавством для певних категорій населення по платі за землю?


На даний момент діють пільги по платі за землю для певних категорій населення, а саме від сплати податку звільняються:


а) інваліди першої і другої групи;


б) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;


в) пенсіонери (за віком);


г) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";


д) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.


Слід зазначити, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:


а) для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;


б) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,10 гектара;


в) для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;


г) для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;


д) для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.


Разом з цим, слід зауважити, що громадяни, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні надати контролюючим органам документи, що посвідчують їх право на пільгу.



ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві


26.09.2016 12:28