>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.10.2018cal

18.10.2018

Верховна рада України сьогодні, 18 жовтня, у другому читанні прийняла Кодекс з процедур банкрутства. 


 Документ підтримали 237 народних депутатів.   

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.10.2018cal

17.10.2018

#Поради_від_Радника


Закупівля постачання та розподілу електричної енергії. Чи потрібно встановлювати кваліфікаційні критерії?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Марія
28.08.2018 17:09

Добрий день, шановна редакція! Допоможіть у вирішенні наступних питань: При перевірці учасника тендерної процедури закупівлі тендерним комітетом встановлено, що у 2014 році посадова особа – директор підприємства був притягнутий до адміністративної відповідальності по 172 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу. Постанова набрала законної сили. (Глава 13-А. Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Стаття 172 7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів). Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; Якщо читати буквально вищевказану норму ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі», то ст. 172 7 КпАП не стосується сфери закупівель. До сфери закупівель відноситься Стаття 164 14 (Порушення законодавства про закупівлі). Тобто, виходячи з норми ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» випливає, що якщо посадову (службову) особу учасника було притягнуто до адмінвідповідальності у сфері закупівель – тобто за ст. 164-14 КпАП – то лише в такому випадку тендерний комітет Замовника приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника. Враховуючи вказану вище ситуацію, будь-ласка надайте конкретну та вичерпну відповідь на запитання: 1. Чи зобов’язаний Замовник прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний буде відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо посадова (службова) особа учасника за Єдиним реєстром Мінюсту має притягнення до адмінвідповідальності не за статтею 164-14 КпАП, а за будь-якою іншою статтею, яка відноситься до корупційних правопорушень - але не у сфері закупівель. Також, відповідно до Статті 39 КпАП (строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню), «якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню». 2. Враховуючи норму статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надайте відповідь - яким чином має діяти Замовник (тендерний комітет) при оцінці тендерних пропозицій учасників, щоб «застахувати» себе від прийняття рішень, які в подальшому при здійсненні перевірок контролюючими органами можуть трактуватись, як неправомірні ? Дякуємо.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення. Відповідну інформацію можна перевірити у відкритому державному реєстрі, якій входить до переліку відкритих державних реєстрів згідно інформації Мінекономрозвитку. Якщо під час розгляду тендерної пропозиції учасника/документів переможця замовник при перевірці відповідної інформації у зазначеному державному реєстрі отримує данні, що особа з такими ПІБ перебуває у реєстрі, в першу чергу необхідно встановити на підставі якого правопорушення цю особу включили до реєстру. Закон чітко зазначає, що тендерна пропозиція відхиляється у разі притягнення до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення. Тобто якщо особа притягнута до відповідальності за корупційне правопорушення що вчинено не у сфері закупівель, підстав для відхилення такої тендерної пропозиції не має. Щодо статті 164-14 Кодексу про адмінправопорушення. Зверніть увагу, що в статті 17 Закону не уточнюється за якими законодавчими актами або статтями цих актів особу має бути притягнуто до відповідальності. При цьому, ст. 164-14 містить підстави для накладення адмінвідповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель, а не за корупційні дії в сфері закупівель. Крім того, за корупційні правопорушення може бути накладено і кримінальну відповідальність. Тому встановлюючи наявність підстав для відхилення необхідно встановити за вчинення у якій сфері особу притягнуто до корупційного правопорушення, без прив’язки виключно до Кодексу про адмінправопорушення. Друге питання. Для уникнення відповідальності за свої дії Замовник (тендерний комітет) повинні здійснювати свою діяльність у сфері закупівель відповідно до діючого законодавства. Також детальніше про уникнення відповідальності можна прочитати в статті «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення» — журнал № 3 (42) за березень 2015 року, стор. 12–17. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ann
28.08.2018 11:44

Доброго дня. Наперед дякую за відповідь. Скажіть, будь ласка, чи має право учасник-переможець допорогової закупівлі ініціювати внесення змін до договору в частині зміни найменування товару, одиниць виміру (посилаючись на те, що у нього відсутнє в складському обліку саме таке найменування товару, одиниця натурального виміру, що він прописав та запропонував замовнику в комерційній пропозиції)? Учасник вважає це технічною помилкою. Чи правомірні його дії?

Відповідь: Добрий день! Зверніть увагу, що договори, які укладаються за результатами допорогової закупівлі не підпадають під дію Закону про публічні закупівлі. Договірні відносини між замовником та учасником-переможцем при здійснені допорогової закупівлі врегульовуються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також умовами договору, який був укладений за результатами даної процедури. Отже, сторони приймають рішення щодо можливості внесення змін до договору виходячи з умов договору, в частині порядку внесення змін в договір та суперечать чи ні такі зміни вимогам чинного законодавства України. Тобто, якщо зазначені вище застереження не забороняють внесення таких змін, сторони теоретично можуть внести зміни до предмету договору, замінивши його на аналогічний за своїми технічними характеристиками та призначенням товар. При цьому, звертаємо увагу, що враховуючи положення статті 188 Господарського кодексу України Ви не зобов’язані погоджуватись з пропозицією щодо внесення змін до договору і вимагати виконання діючого договору або запропонувати його розірвання. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Катя
28.08.2018 10:38

Доброго ранку!Підскажіть, будь ласка, у наступній ситуації!Після проведення відкритих торгів, укладено договір підряду на реконструкцію частини адмінбудівлі. Однак в ході проведення робіт, підрядчик пропонує замовнику укласти трьохсторонній договір субпідряду для виконання деяких видів робіт?Чи правомірна дана пропозиція підрядчик?Чи взагалі можна вносити такого роду додаткові угоди на електронний майданчик? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог п. 17 ч.2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна документація повинна містити: у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Отже, якщо об’єм зазначених робіт перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, в такому разі генеральний підрядник повинен надати у тендерній пропозиції інформацію щодо субпідрядника/ів яких він планує залучити до виконання робіт. У разі якщо вартість субпідрядних робіт не перевищує 20 відсотків, генпідрядник може залучати субпідрядника, керуючись у своїх господарських відносинах нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та Загальними умова укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (далі – Загальні умови). В них, зокрема, зазначено, що підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. При цьому, згідно положень Загальних умов, порядок залучення субпідрядників є істотною умовою договору ген підряду. Також відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Тобто за результатами торгів укладено договір про закупівлю (договір підряду) між Вами та переможцем торгів. Якщо цей договір передбачає порядок залучення субпідрядників, генпідрядник за погодженням із замовником залучає субпідрядників для виконання окремих робіт, укладаючи з ними договір субпідряду. При цьому, згідно пп. 61-65 Загальних умов, Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов'язань субпідрядниками. Субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбаченим у договорі підряду (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання, тощо). Детальнішу інформацію про закупівлю робіт можна прочитати в журналах та статтях «Зміни в містобудуванні: збільшення контролю за будівельниками чи вдосконалення містобудівної діяльності?» — випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 26–27;- стаття «Динамічна і тверда договірні ціни в будівельній галузі під час застосування тендерних процедур згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" та ДСТУ Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будів-ництва»» — випуск журналу № 5 (68) за травень 2017 року, стор. 25–26;- стаття «Як правильно провести тендер на роботи строком виконання більш ніж один рік та зареєстру-вати договір у Казначействі» — випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 28–30, стаття «Чи можна змінювати вартість договору, якщо зросла заробітна плата» журнал № 9 (84) за вересень 2018 року стор. 28 – 32. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Оксана
27.08.2018 15:58

Бюджетна установа провела відкриті дорги із какупівлі з Реконструкції центральної площі міста на суму 35000000,00 грн.На момент укладання договору бюджетні призначення склали 29000000,00 грн. Бюджетною установою укладено договір на суму 35000000,00 грн. з подальшим укладанням додаткової угоди на зменшення суми договору на 29000000,00 грн. Через де який час з міського бюджету надані кошти в сумі 6000000,00 грн. на повне виконання робіт по проекту. Чи можливо здільшення суми договору до 35000000,00 грн.? Чи можливе проведення переговорної процедури за п.5 ч.2 ст.35 ЗУ Про пудлічні закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.4 ст. 36 Закону. Виходячи з аналізу ч.4 ст. 36 Закону збільшити суму договору у Вас не має підстав. В будь-якому випадку необхідно провести нову процедуру закупівлі. Щодо проведення переговорної процедури закупівлі, то звертаємо увагу, що згідно вимог статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Виключний перелік підстав для проведення переговорної процедури визначено у ч.2 ст. 35 Закону. Однією з цих підстав для проведення переговорної процедури є п.5 ч.2 ст. 35 Закону: потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням. Таким чином, застосування переговорної процедури закупівлі можливо, якщо замовник обґрунтує наявність підстав для її проведення виходячи з положень п.5 ч.2 ст. 35 Закону з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність підстав для проведення переговорної процедури. Враховуючи обсяги наданої інформації, надати більш детальну інформацію неможливо. Але в будь-якому разі вибір процедури закупівлі здійснює замовник і несе за це відповідальність. Також звертаємо увагу, що відповідно до Постанови 668 [ план фінансування будівництва складають на весь період будівництва за роками, а на поточний рік — за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об’єктів будівництва сторони щороку узгоджують у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду розпорядник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо. Як що розпорядник у визначені договором підряду строки не передасть підрядникові на погодження план фінансування будівництва на поточний рік, то підрядник має право не розпочинати роботи, а на перехідних будовах — припинити їх виконання. І в разі невжиття розпорядником необхідних заходів вимагати розірван-ня договору підряду. Детальніше з питанням укладення перехідних договорів можна ознайомитись у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 27-28. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Тетяна
27.08.2018 11:08

Добрий день. Замовник провів відкритиі торги та вибрав переможця, який надав пропозицію із порушенням вимог тендерної документації. Ми, як Учасник торгів, оскаржили дане рішення Замовника В АМКУ. Скарга була задоволена. Замовник скасував своє рішення. Але замість того, щоб перейти до розгляду наступної пропозиції, виніс рішення про скасування торгів із формулюванням "відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів". Через два тижні Замовник розсилає запити учасникам з проханням надати цінову інформацію на той же предмет закупівлі в тій же кількості, що і було оголошено у відмінених торгах, у зв`язку "з потребою в закупівлі". Законом не передбачено оскарження в АМКУ такої ситуації. Але дана ситуція вказує на те, що Замовник знаходиться в зговорі з конкретним учасником і цей конкретний учасник має стати переможцем. Підскажіть, чи можемо ми звернутися до суду за захистом своїх прав і довести, що Замовник, таким чином, порушує закон про закупівлі та принципи здійснення закупівель "запобігання корупційним діям та зловживанням". Дякую за відповідь!

Відповідь: Добрий день! Дійсно, відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Таким чином, Закон взагалі не передбачає можливості оскаржувати до АМКУ рішення про відміну торгів та не дає підстав оскаржувати рішення замовника про відхилення тендерної пропозиції учасника до визначення когось з учасників переможцем торгів і оприлюднення в системі повідомлення про намір укласти договір. Тому, єдиний спосіб відмінити рішення замовника, подати позов до суду. Але, якщо будете подавати позов, зверніть увагу на нюанс роботи системи ProZorro. Фактично з відміною торгів в системі оприлюднюється відповідне повідомлення і закупівля блокується. Усі дії відбуваються в системі електронних закупівель автоматично. І ні ДП «Прозорро», ні електронні майданчики не втручаються в її роботу. Відповідно після завершення/відміни процедури неможливо повернути процедуру на попередній етап. Отже, після визнання судом недійсним рішення замовника про відміну процедури замовник не зможе повернутись до цієї закупівлі в системі ProZorro. Детальніше з цим питанням та судовою практикою щодо оскарження рішень замовника про відміну торгів можна ознайомитись у випуску журналу № 2 (77) за лютий 2018 року на стор. 34-35. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Юля
27.08.2018 08:55

Доброго дня! Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. У зв'язку з тим, що казначесйство затримало реєстрацію договору, Замовник опублікував звіт про укладення договору, порушивши терміни оприлюднення таких договорів строком на 1 день. Підскажіть, як правильно вчинити в даній ситуації? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник оприлюднює звіт про укладені договори протягом одного дня з дня укладення договору. Тобто відлік йде від дати укладення договору, а не реєстрації договору в Казначействі. В будь-якому випадку, рекомендуємо якнайшвидше оприлюднити звіт про укладені договори і скласти протокол тендерного комітету, де викласти підстави, які пояснюють причини порушення термінів оприлюднення цього звіту. Зверніть також увагу, що згідно статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Тому Замовники інколи передбачають підстави для одностороннього розірвання договору у разі якщо Казначейство відмовляється його реєструвати. З проблемними питаннями складення та публікації звіту про укладені договори можна ознайомитись у випуску журналу №8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37-40 та у випуску журналу № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8-13. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Марина
23.08.2018 12:34

Добрий день! Прошу надати консультативну допомогу у питанні правильності підготовки документів, що формуються при проведенні відкритих торгів. 1. Замовник проводить мультилотову закупівлю (сума закупівлі не перевищує 133 тис. євро), за результатами розгляду пропозицій учасників (всі пропозиції розглядаються на одному засіданні ТК) можливе формування одного протоколу розгляду по всім лотам чи по кожному лоту окремо? 2. Замовник проводить відкриті торги (бюджет закупівлі також не перевищує 133 тис. євро). За результатами розгляду відхиляє пропозицію першого учасника з найменшою пропозицією, переходить до розгляду пропозиції другого і останнього учасника і також відхиляє за невідповідність умовам тендерної документації, відповідно приймає рішення про відміну торгів. Чи потрібно формувати протоколи розгляду щодо розгляду кожної пропозиції окремо та протоколу відміни торгів, чи можливе формування одного протоколу Тендерного Комітету з відображенням почерговості розгляду та рішень.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Як зазначило у своєму листі МЕРТУ (вих. № 3304-06/26774-06 від 02.08.2017) виходячи зі змісту статтей 22, 25 та 28 розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо. Отже рекомендуємо оформлювати результати розгляду тендерних пропозицій учасників окремо по кожному лоту. По другому питанню. В Законі дане питання прямо не врегульовано, тому результати розгляду тендерних пропозицій учасників не забороняється оформлювати як окремими протоколами, так і одним протоколом. Хоча доцільніше і зручніше все ж таки оформляти окремі протоколи. Але в будь-якому випадку зверніть увагу, що згідно вимог ч.2 ст. 30 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. Щодо відміни торгів, то згідно ч.1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги у разі, зокрема, відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. При цьому, повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель (ч.3 ст. 31 Закону). Слід зазначити, що технічно, після відхилення останньої тендерної пропозиції, система блокує закупівлю і сама відміняє торги через 10 днів. Тому, для виконання вимог Закону щодо оприлюднення рішення про відміну торгів замовнику необхідно оприлюднювати своє рішення одночасно з оприлюдненням рішення про відхилення тендерної пропозиції останнього учасника. При цьому, Закон не забороняє поєднувати в одному протоколі рішення про відхилення тендерної пропозиції та рішення про відміну торгів. Це залишається на розсуд замовника. Але з свого боку рекомендуємо скласти окремо протокол про відхилення і окремо протокол про відміну. І одночасно розмістити їх на веб-порталі Уповноваженого органу. З роз’ясненням МЕРТУ щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) можна ознайомитись у випуску журналу № 9 (72) за вересень 2017 року на стор. 43-45. З практичним аспектом відміни торгів можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 33-37.

Валентин
22.08.2018 16:39

Доброго дня! Замовником відмінено торги у звязку із відхиленням усіх тендерних пропозицій. Ми, як учасник, пропозицію якого відхилили категорично не погоджуємось з таким рішенням. Підкажіть, будь ласка, яким чином можна оскаржити рішення про відхилення нашої пропозиції, та рішення про відміну торгів? Функціональні можливості електронних майдачиків не надають такої змоги. Разом з цим, відповідно до частини 5 ст.18 Щакону, орган оскарження припиняє розгляд скарги, зокрема, у випадку, якщо замовником прийнято рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, відміну переговорної процедури, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень. Тобто, фактично, Законом передбачено можливість оскарження відміни чи визнання торгів такими, що не відбулися. Можливо, можна подати скаргу в паперовому вигляді? Будемо вдячні за відповідь!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Таким чином, Закон взагалі не передбачає можливості оскаржувати до АМКУ рішення про відміну торгів та не дає підстав оскаржувати рішення замовника про відхилення тендерної пропозиції учасника до визначення когось з учасників переможцем торгів і оприлюднення в системі повідомлення про намір укласти договір. Таким чином, єдиний спосіб відмінити рішення замовника це подати позов до суду. Але, якщо будете подавати позов, зверніть увагу на нюанс роботи системи ProZorro. Фактично з відміною торгів в системі оприлюднюється відповідне повідомлення і закупівля блокується. Усі дії відбуваються в системі електронних закупівель автоматично. І ні ДП «Прозорро», ні електронні майданчики не втручаються в її роботу. Відповідно після завершення/відміни процедури неможливо повернути процедуру на попередній етап. Отже, після визнання судом недійсним рішення замовника про відміну процедури замовник не зможе повернутись до цієї закупівлі в системі ProZorro. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 2 (77) за лютий 2018 року на стор. 34-35.

Татьяна
22.08.2018 13:08

Номер тендеру в ЦБД: UA-2018-07-19-000229-a Згідно реєстру, що формує Система одним у часників є ТОВ "ВОРОТА 24", Код згідно з ЄДРПОУ учасника: 40118282. По факту тендерна пропозиція подана від ФОП Куреня А.В. (код 2323813451). Яким чином Замовник має вчинити: Варіант 1: відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ВОРОТА 24» - тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації, оскільки ТОВ «ВОРОТА 24» відповідно до умов Тендерної документації №15-03-371 від18.07.2018 р. не надало жодного документу. Варіант 2: Розглядати пропозицію ФОП Куреня А.В. (код 2323813451) на відповідність вимогам Тендерної документації №15-03-371 від18.07.2018, та у випадку відповідності – визначати переможцем.

Відповідь: Добрий день! У Вашому випадку необхідно діяти за варіантом 1. Тендерна пропозиція була подана через електронну систему закупівель від учасника – ТОВ «Ворота 24». Тендерна пропозиція подається у відповідності до вимог тендерної документації. Тобто саме учасник ТОВ «Ворота 24» повинен підтвердити свою відповідність, зокрема, кваліфікаційним критеріям по статті 16 Закону про публічні закупівлі та відсутність підстав передбачених статтею 17 цього Закону. Відповідно до ч.4 статті 28 Закону про публічні закупівлі після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. При цьому документи подані від ФОП Куреня А.В. Вами не розглядаються, оскільки він не є учасником цієї закупівлі. Таким чином, пропозиція ТОВ «Ворота 24» підлягає відхиленню як така, що не відповідає умовам тендерної документації (п.4 ч.1 ст. 30 Закону). Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Татьяна
22.08.2018 13:07

На виконання вимог ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Учасник в тендерній пропозиції повинен надати в довільній формі інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах 1 і 2 цієї статті, зокрема, відносно п.9 ч. 1 «у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». З огляду на вимоги статті 5 Закону (рівна участь вітчизняних та іноземних учасників), іноземні учасники, також повинні надати інформацію, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Згідно ст.16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Допоможіть з наступним питанням: 1) який пункт Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вказує на той факт, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вноситься лише інформація про вітчизняних учасників; 2) яким чином іноземний учасник може обґрунтувати, що надання вимога, щодо наявності необхідної інформації в Реєстрі не передбачена законодавством для іноземних учасників.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону про державну реєстрацію державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом. Як бачимо, зі змісту визначення того, що є державною реєстрацією юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) прямо випливає, що воно стосується саме тих юридичних осіб, які створюються на території України. По другому питанню. Відповідно до п. 30 ч.1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно ч.4 ст. 30 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. При цьому дійсно є проблема з участю в публічних закупівлях іноземних учасників. Але як зазначило у своєму роз’ясненні з цього приводу (лист вих. № 3304-06/1900-06 від 17.01.2018) Мінекономрозвитку тендерна документація розробляється і затверджується замовником. До учасників закупівлі згідно статті 1 Закону відносяться: фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Згідно статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. При цьому, документи складання (подання) яких передбачено законодавством України, можуть не передбачатись законодавством країни, де зареєстровані іноземні учасники. В зв’язку з цим МЕРТ звертає увагу, що згідно статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Разом з тим, якщо учасниками процедури закупівлі є іноземні учасники, такі учасники можуть надавати замовнику документи та інформацію на підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам з урахуванням країни реєстрації такого учасника. В той же час, МЕРТУ звертає увагу, що враховуючи що саме замовник розробляє тендерну документацію, замовнику доцільно врахувати специфіку закупівлі і можливий склад учасників. Отже, іноземний учасник повинен надати інформацію про свою державну реєстрацію та кінцевих бенефіціарних власників з урахуванням законодавства своєї країни або надати інформацію про те, що в країні його реєстрації така інформація не вимагається. Детальніше з роз’ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у випуску журналу № 2(77) за лютий 2018 року на стор. 26-28. З порадами щодо проведення торгів за участі нерезидентів у випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 38-41 та випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 20-25.

Михайло
21.08.2018 16:37

Доброго дня! Замовником було прийнято рішення про відмову учаснику в участі в процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції відкритих торгів на підставі п.4 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" по причині наявності рішення Адміністративної колегії територіального відділення антимонопольного комітету України про встановлення факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, та накладення штрафу. Зазначене рішення оскаржується Учасником в господарському суді на момент прийняття Замовником рішення про відхилення пропозиції. Рішення Адміністративної колегії судом не призупинялось. ПИТАННЯ: чи правомірно Замовником застосовано норми Закону "Про публічні закупівлі"? Якщо неправомірно, то які статті порушено? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Дії замовника правомірні. Відповідно до вимог статті 30 Закону про публічні закупівлі замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону. До таких підстав, зокрема, належить факт притягнення суб’єкта господарювання (учасник) протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Звертаємо увагу, що Мінекономрозвитку своїм листом (вих. № 3304-04/33947-06) від 07.08.2018 року надало роз’яснення щодо застосування цієї підстава для відхилення тендерної пропозиції учасника. В цьому роз’ясненні зокрема приведено зазначено, що оскарження рішення органів АМКУ до господарського суду не зупиняє його виконання (дію), крім випадків, визначених Законом про захист економічної конкуренції (ч.3 ст. 60 Закону про захист економічної конкуренції). Частина п’ята статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачає, що незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити рішення органу АМКУ. Враховуючи, у Вашому випадку рішення Адміністративної колегії судом не призупинялось і було чинним на момент прийняття рішення замовником, замовник був зобов’язаний відхилити Вашу тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 30 Закону про публічні закупівлі. Також з цього питання для прикладу рекомендуємо ознайомитись з рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1237/17 від 14.03.2018 року. Зміст цієї справи було опубліковано у випуску журналу № 6 (81) за червень 2018 року на стор 47. Також в журналі № 9 (84) за вересень 2018 можна буде детально ознайомитися з даним питанням.

Андрій
21.08.2018 11:06

Добрий день. Затвердили додаток до річного плану закупівель, що містив предмет закупівлі 79310000-0 - 6200 грн. Протягом року використали частину коштів з даного передмета - 3000 грн. Зараз виникла виробнича потреба в закупівлі по даному коду на суму - 5200 грн.Кошти хочемо перекитнути з іншого предмета закупівлі. Чи правильно буде всі кошти додати (6200+2000)та показати в змінах до додатку очікувану вартість предмета закупівлі 8200? Чи потрібно змінювати орієнтовний початок проведення закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Тобто кожна закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форма річного плану затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490. В п.2 цього наказу зазначено, що додаток до річного плану складається за формою річного плану. При заповненні форми річного плану замовник зокрема вказує орієнтовний початок процедури закупівлі. Технічно система дозволяє замовнику обирати місяць орієнтовного початку закупівлі. Якщо закупівля відбудеться в іншому місяці ніж зазначено в річному плані, необхідно внести відповідні зміни до річного плану. Таким чином, враховуючи вимоги Закону та наказу № 490, рекомендуємо кожну закупівлю відображати у річному плані окремо. Тобто, у Вашому випадку внести зміни у додаток до річного плану, включивши до нього закупівлю на 5200 грн. із зазначенням орієнтовного початку закупівлі. Детальніше статтю про «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» — Ви можете прочитати у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34–37.

Віталія
21.08.2018 11:04

Замовник визначив код на закупівлю ДК 021:2015 – 71630000-3 «Послуги з технічного огляду та випробувань» - Сертифікація послуг з перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом. Якщо у учасника у відомостях з ЄДРПОУ зазначено код 72.19 Прочие исследования и разработки в области естественных наук и инженерии, але в статуті в основних напрямках діяльності присутня «сертифікація послуг, що надаються залізничним транспортом, у закріпленій області акредитації», чи є це підставою для його відхилення, при тому, що у другого учасника і в Статуті і відомостях з ЄДРПОУ присутній код 71.20 - Технічні випробування та дослідження. Дякуємо за відповідь.

Відповідь: Добрий день! На нашу думку це не є підставою для відхилення виходячи з наступного. Тендерна пропозиція подається учасником закупівлі відповідно до умов тендерної документації. Частиною 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника визначено в ч.1 ст. 30 Закону. Так, відповідно до вимог ч.1 статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Як бачимо, в Законі відсутня підстава для відхилення тендерної пропозиції учасника, якщо у відомостях з ЄДРПОУ про нього відсутній необхідний КВЕД. Тому, якщо в умовах тендерної документації не вимагався конкретний КВЕД, для відхилення пропозиції не має підстав. Якщо така вимогам була, тоді пропозицію довелось би відхилити через невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. Також зазначимо, що законодавство не обмежує суб'єктів господарювання можливістю займатися лише тими видами діяльності, які було заявлені юридичною особою у статуті або які вона зазначила в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Так, згідно зі ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Тобто, суб’єкт господарювання має право здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, незалежно від того, чи передбачений цей вид діяльності установчими документами, крім випадків, коли є законодавче або судове обмеження, відсутня ліцензія (дозвіл) необхідна для цього виду діяльності. До речі, з Вашого питання випливає, що у цього учасника відсутній відповідний КВЕД, але цей вид діяльності є у статуті. Отже відсутність відповідного КВЕД не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Інфекційна лікарня
21.08.2018 10:43

Доброго дня! Провели допорогову закупівлю на закупівлю м`яса в квітні 2018р.. В серпні Постачальник хоче підняти ціну товару на 18%. Підкажіть, будь ласка, чи правомірно підняти на 18%, а не на 10%? Чи маємо ми право не погодитись на підняття ціни взагалі і як це правильно оформити? Які наші дії? Заздалегідь дякую!

Відповідь: Добрий день! Договори, укладені за допороговими закупівлями не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Такий договір укладається, змінюється та розривається відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України. Таким чином, якщо Ви погоджуєтесь на запропоновані зміни і це не суперечить умовам Вашого договору та не порушує вимоги ЦКУ та ГКУ, відповідні зміни можуть бути внесенні. При цьому, Ви не зобов’язанні обов’язково погоджуватись на внесення таких змін. Загалом порядок внесення змін до господарського договору і дії сторін договору визначені в статті 188 ГКУ. Так, згідно цієї статті: 1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. 2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. 3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. 4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. 5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Отже, якщо Ви не погоджуєтесь на внесення змін маєте повне право відмовитись від відповідної пропозиції Вашого контрагента. В цьому випадку, Ваш контрагент може добиватись внесення змін в судовому порядку. Інший варіант, це сторони можуть досягти згоди щодо розірвання договору. В цьому випадку, Вам доведеться проводити нову закупівлю і укладати новий договір. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олександр
20.08.2018 15:22

Які дії замовника, якщо по предмету закупівлі була запланована очікувана вартість менше 200 тис. грн., були укладені та оприлюднені звіти про укладені договори. А у наслідок подорожчання вартості послуг та збільшення обсягів очікується перевищення 200 тис. грн. до кінця 2018 року?

Відповідь: Добрий день! В першу чергу зазначимо, що договори, укладені за допороговими закупівлями не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Такий договір укладається, змінюється та розривається відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України. Вказана у Вашому питанні ситуація також прямо не регулюється Законом. Проте в Законі зазначено наступне. Відповідно до ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до ч.7 ст. 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Отже, уклавши допороговий договір, а потім через внесення зміни до нього, вийшовши на надпорогову суму можна отримати звинувачення у навмисному укладені договору за заниженою ціною з метою уникнення процедури відкритих торгів. Крім того, Закон каже, що кожна закупівля здійснюється відповідно до річного плану/додатку до річного плану, тому потреба у додаткових обсягах предмета закупівлі задовольняється шляхом проведення нової закупівлі. Враховуючи зазначене, рекомендуємо при внесенні змін до допорогового договору в частині ціни договору не допускати в наслідок таких змін перевищення вартісних меж встановлених в ч.1 ст. 2 Закону. Додатковий обсяг послуг закупити шляхом проведення нової закупівлі. При виборі виду закупівлі (допорогова чи надпорогова) замовник керується вартісними межами визначеними в ч.1 ст. 2 Закону. При цьому, рекомендуємо звернути увагу на роз’яснення МЕРТУ щодо нового предмету договору (лист вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016). В будь-якому випадку, вибір процедури закупівлі та відповідальність за свій вибір несе замовник. Детальніше з даним листом МЕРТУ Ви можете ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2010 стор. 38-42.

Всього записів: 3709
Сторiнки: назад  3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12  вперед