>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

19.10.2017

Увага!

Нові форми бюджетної звітності на Еdata

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.10.2017
Читати всю статтю ...

Швидкий доступ до всіх інструментів для дослідження публічних закупівель

Команда DOZORRO створили на своєму порталі сторінку, яка містить посилання на  інструменти та сервіси

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.10.2017
Читати всю статтю ...

18.10.2017

Перші електронні майданчики публічних закупівель адаптовано для ЕСКО-тендерів

На сьогоднішній день, декілька авторизованих електронних майданчиків публічних закупівель вже можуть проводити електронні аукціони із закупівлі енергосервісу

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
18.10.2017
Читати всю статтю ...

17.10.2017

Порада від Радника

Як потрібно визначати вартість предмета закупівлі робіт, щоб помилково не перевищити межу в 1,5 млн. грн.?  

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
17.10.2017
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Тетяна
12.09.2017 15:41

На відміну від Закону про здійснення державних закупівель Закон про публічні закупівлі не має механізму виправлення арифметичних помилок, допущених учасником. Чи правильно ми розуміємо, що оскільки Законом про публічні закупівлі дане питання не врегульовано, то Замовник має право розглядати тендерну пропозицію учасника (недискваліфіковувати), якщо допущені арифметичні помилки неформальні і не призводять до зміни вартості пропозиції учасника.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Тобто якщо замовник передбачив у тендерній документації перелік формальних помилок і, розглядаючи тендерну пропозицію виявив формальну помилку, він не буде відхиляти таку тендерну пропозицію. При цьому, можливості не відхиляти тендерну пропозицію при виявленні арифметичної помилки, або виправляти арифметичну помилку, Законом не передбачено. Також звертаємо увагу, що згідно частини 4 статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених в даній частині статті. Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Світлана
12.09.2017 12:05

Підкажіть будь ласка відповідь на наступне питання. Міським комунальним підприємством (на повному госпрозрахунку)за рахунок коштів отриманих внаслідок господарської діяльності (кошти підприємства) було здійснено закупівлю бензину А-95 на суму 49000 грн. (без застосування ел.системи закупівль), згідно Додатку до річного плану. Наразі виникла необхідність у додатковій закупівлі бензину на суму 25000грн.(виникли непередбачувані витрати бензину на відрядження). Як правильно здійсни закупівлю бензину? Буду вдячна за пораду.Гарного дня)

Відповідь: Доброго дня! З Вашого запитання зрозуміло, що після здійснення додаткової закупівлі, загальна вартість закупівлі за цим предметом становитиме 74 тис.грн. Тобто буде нижчою ніж вартіснї межі, встановлені в ч.1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 2 Закону Ви можете провести закупівлю з використанням електронної системи закупівель (через аукціон), або без використання системи, шляхом укладення прямого договору. Проте спершу закупівлю необхідно внести до додатку до річного плану. Якщо закупівля буде знову проводитись без використання електронної системи закупівель, звертаємо Вашу увагу на наступне. В частині 1 статті 2 Звстановлено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Тобто в даній статті іде мова саме про вартість предмета закупівлі. Виходячи з викладеного, в разі, якщо підприємством одразу була запланована закупівля на суму, що дорівнює або є більшою за 50 тисяч грн. по певному предмету закупівлі, незалежно від кількості договорів, періодичності їх укладання, часового проміжку між датами укладання договорів, рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори по кожному з них, незважаючи на суму договору. В разі, якщо замовником спочатку була запланована закупівля по певному предмету на суму 49 тис. грн., проте протягом року по цьому ж предмету закупівлі замовник укладає ще один договір (приміром 25 тис. грн., як у Вашому випадку), що в сукупності з вартістю вже запланованої закупівлі - складе суму, яка перевищує 50 тис. грн., але не вища порогів в ч. 1 ст. 2 Закону (в Вашому випадку - 74 тис. грн.), рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори хоча б за останнім договором, незважаючи на суму договору. Разом з цим, звертаємо Вашу увагу на позицію Уповноваженого органу з даного питання, яка викладена у листі МЕРТУ № 3302-06/21890- 07 від 15.07.2016. В даному листі зазначено, що Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» затверджено форму звіту про укладені договори (далі — Звіт). Відповідно до пункту 15 Звіту замовники зазначають ціну договору. Таким чином, замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини. Детальніше з питанням оприлюднення звітів про укладені договори можна ознайомитись у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стаття “Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання”, стор. 37-40. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Наталя Іванівна
12.09.2017 07:54

Доброго дня! Чи вважається помилкою? В тендерної документації код ДК 021:2015 вказано всі 9 цифр, торги находяться у стадії підписання договору.

Відповідь: Добрий день! З Вашого запитання незрозуміло що є предметом закупівлі - товари, послуги чи роботи, тому надаємо розгорнуту відповідь. Відповідно до п.18 ч.1 ст.1 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Відповідно до розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок), предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівліробіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Єдиний випадок, коли вказуються всі дев'ять цифр - у випадку, якщо замовник не може підбрати підходящий код класифікатора, він має право скористатися кодом CPV ”99999999-9 — Не відображене в інших розділах”. Таким чином, визначення предмету закупівлі послуг за показником 9-ї цифри (крім коду 99999999-9) буде порушенням Порядку визначення предмета закупівлі. При цьому, відповідальності конкретно за неправильний вибір коду класифікатора не передбачено. Але відповідальність може наступити якщо виявиться, що це не просто помилка, а таким чином замовник здійснив поділ предмета закупівлі з метою уникнення передбаченої Законом процедури відкритих торгів (ч. 7 ст. 2 Закону, ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення). В майбутньому, при визначені кода класифікатора рекомендуємо користуватись сервісами доступними за наступними посиланнями: 1)http://cep.kse.org.ua/article/cpv/index.html - цей сервіс дозволяє побачити за яким CPV-кодом інші замовники купують аналогічні товари. Друга частина сервісу - інформація про постачальників вибраного в пошуку товару (ТОП-20 за кількістю переможних процедур). Також є додаткова можливість обрати постачальника за певним регіоном. Вся інформація, представлені в цьому сервісі, з офіційного API ProZorro. 2) http://radnuk.com.ua/poshyk-dk/ - сервіс пошуку за ключовим словом в словнику CPV на нашому офіційному сайті. Тут також можливо зробити пошук за кодом-CPV. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску Журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 44-46, у випуску Журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8-12. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у вересні проводяться в Києві (щотижня), а також в Житомирі (12-13 жовтня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85- 71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес- ланч, видача сертифікатів про навчання.

Анна
11.09.2017 15:45

Доброго дня! Новий член тендерного комітету (юрисконсульт), який призначений Замовником на період відсутності іншого члена, що знаходиться у відпустці, відмовляється підписувати протокол затвердження Додатку до річного плану (зміни до нього), аргументуючи це тим, що Законом України "Про публічні закупівлі" передбачено затвердження тендерним комітетом лише Річного плану.Чи правомірні дії члена комітету? Чи потрібно затверджувати Додаток до річного плану та зміни до нього на засіданні тендерного комітету? Чим це регламентовано?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до пункту 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі — МЕРТУ) від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” додаток до річного плану закупівель, до якого вносять інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складають за формою річного плану закупівель у результаті заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Згідно ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи) (ч. 1 ст. 10 Закону). З цього випливає, що додаток до річного плану також затверджує тендерний комітет або уповноважена особа. Згідно ч. 4 ст. 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Зоряна
11.09.2017 10:08

Добрий день! Підкажіть будь-ласка, проведено процедуру відкритих торгів, укладено договір, до деяких поставок є додаткові угоди на зменшення ціни за одиницю продукції без зміни кількості. Таким чином по кожній додатковій угоді вивільнено певні суми коштів 10 000, 7000, та інші суми. Чи можна ці суми вважати такими , які ми обєктивно не могли передбачити , і вважати їх , як додатково отримані, як їх відображати в додатку до річного плану?

Відповідь: Добрий день! У листі МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017 зазначено, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. (Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42). Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Зоряна
08.09.2017 14:42

Доброго дня! За результатами відкритих торгів укладено договір 22.08.2017р, після першої поставки 08.09.2017р Учасник прислав додаткову угоду на збільшення ціни на 10 відсотків. В підтвердження надав заключення з Торгово-промислової палати про коливання ціни на ринку, але замовником експертизи була інша організація. Чи можемо ми підвищити ціну, якщо в тендерній документації зазначено , що цінова пропозиція дійсна 90 днів? І Чи правомірно посилатися на висновок Торгово-промислової палати, якщо замовником експертизи не був Учасник?

Відповідь: Добрий день! В першу чергу, необхідно зазначити, що уклавши з учасником-переможцем торгів договір про закупівлю Ви вступили з ним у договірні відносини, відповідно дія тендерної пропозиції такого учасника припиняється і Вами вже не враховується. Отже строком дії тендерної пропозиції є строк дії пропозиції до підписання договору, оскільки після підписання договору про закупівлю сторони вступають у цивільно-правові та/або господарські відносини, які регулюють норми Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом. Тому після підписання договору в подальшому сторони не обмежені в строках (якщо це не передбачено у договорі) і мають право вносити зміни до договору на підставі частини 4 статті 36 Закону шляхом укладення додаткової угоди до нього. Щодо документа, який підтверджує факт коливання ціни на товар. Згідно п. 2 ч.4 ст. 36 ЗУ “Про публічні закупівлі” зміна істотних умов договору про закупівлю можлива у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, по-перше, ця норма стосується тільки товару. По-друге, зміна ціни в розрахунку на одиницю товару не повинна впивавати на загальну вартість договору про закупівлю. Тобто, при збільшенні ціни одиниці товару замовник зменшує закупівлю кількості товару таким чином, щоб загальна вартість договору про закупівлю не збільшилась. По-третьє, для внесення відповідних змін необхідно підтвердити факт коливання ціни на товар. Підтвердженням факту коливання ціни на товар може бути документ, виданий відповідним органом, організацією, установою, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку. Крім Торгово-промислової палати України, таку довідку можуть надати також ДП “Держзовнішінформ”, ДП “Укрпромзовнішекспертиза” і цей перелік не є вичерпним. Для підтвердження факту коливання ціни в документі (ах), який(і) видається компетентною організація, повинно бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною, на дату з якої почалися зінюватися ціни на ринку (тобто відбулося коливання). Це і буде підтвердженням факту коливання ціни на товар. Необхідно зазначити, що ціна може коливатись як у бік збільшення, так і у бік зменшення. З даним питанням ви можете також ознайомитись на сторінках 37-38 журналу “Радник в сфері державних закупівель” № 12 (63) за грудень 2016 року. Рішення щодо того приймати чи ні довідку ТПП, виданої іншій організації, яка не є стороною договору приймає замовник. При прийнятті такого рішення радимо зважати на умови Вашого договору та те, чи довідка ТПП, яка видана іншій організації повністю відповідає за змістом Вашому предмету закупівлі і датам, за які необхідно підтвердити факт коливання ціни. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у вересні проводяться в Києві (щотижня), а також в Житомирі (12-13 жовтня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85- 71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес- ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ольга
08.09.2017 09:48

Доброго дня! При проведенні відкритих торгів найкращу за ціною пропозицію було відхилено рішенням тендерного комітету. Перейшовши до пропозиції наступного учасника, виявили, що довідки за ст. 16 та 17, що вимагалися у тендерній документації, учасник підвантажив лише на стадії кваліфікація, тобто після відхилення пропозиції попереднього учасника. У тенд. документації ми не прописували фразу типу "всі довідки повинні бути надані до проведення аукціону". В даному випадку ми повинні відхилити пропозицію учасника, подання довідок на стадії кваліфікація є неправомірним??? Чи обрати його переможцем? Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. В ч. 2 ст. 21 та у п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону зазначено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів та у тендерній документації обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Документи подані учасником на виконання умов тендерної документації вже після встановленого замовником кінцевого терміну подання тендерних пропозицій замовником не розглядаються. Відповідно до ст. 25 Закону тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали. Технічно, можливість дозавантажувати документи учасники отримують вже після аукціону. Таким чином, учасник завантаживши довідки по статтям 16 і 17 вже після встановленого Вами кінцевого строку для подання тендерних пропозицій прямо порушив вимоги Вашої тендерної документації. В зв'язку з цим, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Олена
08.09.2017 09:12

Добрий день! Якщо для закупівлі виділено приміром 300 000 тим грн, але за результатом могіторингу цін виясняється, що товар коштує дешевше.Чи можна оголосити закупівлю на меншу суму, не ту яку виділили.дякую.

Відповідь: Добрий день! Перед тим, як оголошувати закупівлю замовник вносить закупівлю до річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель. Згідно статті 4 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Формою річного плану закупівель, затвердженою наказом МЕРТУ № 490 передбачено заповнення замовником п. 6 - “Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі”. Якщо Вам виділено 300 тис. грн, але в результаті моніторингу Ви встановили, що при поточних ринкових цінах той же обсяг закупівлі коштує дешевше, Ви вносите до річного плану закупівель закупівлю з очікуваною вартістю, вирахуваною з огляду на результати моніторингу. Таким чином, Вами буде дотримано принцип максимальної економії та ефективності, передбачений статтею 3 Закону. Після внесення зазначеної закупівлі до річного плану закупівель, Ви можете розміщувати оголошення про проведення закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Олена
07.09.2017 10:58

Добрий день! Допоможіть розібратися в такій ситуації. В замовника діє тендерний комітет, в положенні про комітет вказано, що комітет проводить закупівлі за процедурами згідно Закону. В замовника є також "відповідальна особа за проведення електронних закупівель". Дана особа займається допороговими закупівлями. Оголошує закупівлю, проте коли приходить момент визначення переможця, то робиться протокол тендерного комітету про визначення переможця (відповідальна особа не в складі комітету). Повноваження даної особи не прописані, хоча є і положення про допорогові закупівлі. Чи можна ввести до складу комітету цю особу і як прописати її повноваження? У протоколі? Внести до положення про тендерний? дякую.

Відповідь: Добрий день! В першу чергу зазначимо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) не регулює питання проведення допорогових закупівель. Відповідно до ст. 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник утворює тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель, передбачених Законом. Тобто, тендерний комітет за Законом не відповідає за проведення допорогових закупівель. Про це, до речі, вказано і у Вашому положенні про тендерний комітет. Таким чином, у Вашого тендерного комітету не має повноважень для визначення переможця допорогової закупівлі. В Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженному наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі - Порядок) також не визначено хто має проводити допорогові закупівлі, в ньому мова йде виключно про замовника взагалі. Відповідно замовник сам має визначитись з тим, хто буде проводити допорогові закупівлі. Наприклад, замовник може призначити відповідальну особу або створити комітет з допорогів, для здійснення допорогових закупівельвід початку і до кінця. Повноваження та обов'язки відповідальної особи/комітету з допорогів можна прописати у відповідному положенні. Крім того, ні Законом, на Порядком не заборонено замовнику покласти обов'язки щодо проведення допорогів на тендерний комітет, але тоді про це необхідно вказати в положенні про тендерний комітет. У Вашому випадку можемо порадити залишити відповідальну особу, а її повноваження та обов'язки прописати у Вашому положенні про допорогові закупівлі. В той же час, відповідно до ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи) (ч. 1 ст. 10 Закону). Таким чином, додаток до річного плану затверджує тендерний комітет або уповноважена особа. Більш детально питання допорогових закупівель викладено у випуск журналу № 6 (57) за червень 2016 року, стор. 23–27; у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 23-23; у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року, стор. 45–47. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у вересні проводяться в Києві (щотижня), а також в Житомирі (12-13 жовтня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85- 71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес- ланч, видача сертифікатів про навчання.

Олена
07.09.2017 09:58

Добрий день! Допоможіть, будь-ласка, правильно визначити предмет закупівлі по складовим капітальному ремонту. По якому правилу вірно буде визначити предмет закупівлі на такі складові капітального ремонту, як розробка проектно-кошторисної документації, проведення експертизи, авторського нагляду та технічного нагляду? Ці предмети закупівлі потрібно визначати як ПОСЛУГИ чи РОБОТИ? І ще одне питання з приводу оприднення звіту по капітальному ремонту. Загальна вартість всих робіт-послуг по даному об'єкту кап.ремонту складає 862 тис. грн. Вартість договору підряду складає біля 780 тис. грн., по договору будемо оприлюднювати Звіт через Прозорро. Питання з приводу інших договорів на розробку проектно-кошторисної документації, проведення експертизи, авторського нагляду та технічного нагляду, потрібно чи не потрібно по цим договорам оприлюднювати звіт, якщо вартість кожного договору окремо не буде перевищувати 50 тис. грн., але всі ці договора відносяться до однієї будівлі кап.ремонту? Дякую за допомогу!

Відповідь: Добрий день! Предмет закупівлі визначається згідно Порядку визначення предмету закупівлі (далі - Порядок), затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749. Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону до робіт відносяться - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. У роз'яснення МЕРТУ (лист 3302-01/38216-06 від 25.11.2016Детальніше з роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у Журналі №1 (64) за січень 2017 року на стор. 35-37) з посиланням на положення ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” зазначено зокрема про те, що послуги з експертизи, технічного та авторського нагляду, за умови, що їх включено до зведеного кошторисного розрахунку об'єкта будівництва і їх вартість не перевищує вартості самих робіт, відносяться до визначення “роботи” у розумінні Закону. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. В частині 1 статті 2 Закону встановлено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Отже звертаємо увагу, що в даній статті іде мова саме про вартість предмета закупівлі. Виходячи з викладеного, в разі, якщо підприємством одразу була запланована закупівля на суму, що дорівнює або є більшою за 50 тисяч грн. по певному предмету закупівлі, незалежно від кількості договорів, періодичності їх укладання, часового проміжку між датами укладання договорів, рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори по кожному з них, незважаючи на суму договору.З Вашого прикладу можна зробити висновок, що у Вас 4 різні договори і в них прописані 4 різні предмети закупівлі. Отже якщо вартість предмета закупівлі менше 50 тис. звіт в про укладений договір не потрібно розміщувати. Для надання точної відповіді необхідно переглянути Ваші договори. Детальніше з роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у Журналі №1 (64) за січень 2017 року на стор. 35-37. Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Тетяна
07.09.2017 09:15

Замовником укладено договір з зазначенням, що загальна сума договору визначається сумою специфікацій, за якими замовник закуповує різні предмети закупівлі протягом дії договору. Як правильно розмістити замовнику звіт про укладений договір, якщо на момент звітування підписана тільки перша специфікація, а наступні будуть підписуватися за потребою та наявністю фінансування. Замовником не укладається договір на кожний предмет окремо.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Згідно статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 8 Закону Уповноважений орган розробляє та затверджує форму звіту про укладені договори. Форму звіту про укладені договори затверджено наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490. Пункт 15 зазначеної форми носить назву - ціна договору, в яку необхідно вносити ціну укладеного договору. Випадки, коли форма звіту заповнюється без зазначення ціни не передбачені. Крім того, звертаємо увагу, що питання укладення договорів за результатами допорогової закупівлі регулюється Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Таким чином, договір про який йде мова у Вашому запитанні укладено з порушенням положень ГК України. В подальшому у випадку, коли фактичні обсяги та ціну закупівлі, наприклад, товару не можна передбачити заздалегідь, закупівлю доцільніше здійснювати поетапно за окремими договорами. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Ірина Ф.
06.09.2017 10:30

Добрий день! Допоможіть будь-ласка! Ми "замовник", переможцем відкритий торгів є фірма, що зареєстрована на Кіпрі (офшорні зони). По минулому Закону ми не мали права його акцептувати,в теперішньому Законі така норма відсутня. Чи є інші нормативно-законодавчі акти, які забороняють укладати з такими переможцями договори?? Чи ми можемо це зробити??? Дякуємо!!

Відповідь: Добрий день! Як Ви правильно зауважили, в ЗУ “Про здійснення державних закупівель”, а саме у ч.2 ст. 17 було передбачено можливість для замовника прийняти рішення про відхилення пропозиції учасника, який був зареєстрований в офшорних зонах. Проте ЗУ “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність з 1 серпня 2016, а в ЗУ “Про публічні закупівлі” така підстава для відхилення тендерної пропозиції учасника відсутня. Таким чином, якщо тендерна пропозиція учасника відповідає вимогам тендерної документації, замовник визначає такого учасника переможцем процедури закупівлі. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Альона
05.09.2017 09:57

Доброго дня!Допоможіть вирішити таку ситуацію.На періоді кваліфікації у відкритих торгах Учасника 1 було дискваліфіковано, він подав вимогу, але Замовник не змінив своє рішення.Переможцем торгів було визнано Учасника 2.На періоді очікування підписання договору(в період оскарження 10 днів)Учасник 1 подає скаргу до АМКУ щодо необгунтованої дискваліфікації, скаргу задовольняють.Як діяти Замовнику в такій ситуації?Чи може він відмінити своє рішення щодо Учасника 2 на користь Учасника 1? Чи є можливість повернути кошти за участь дискваліфікованому Учаснику 1 у разі задоволення скарги?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 18 Закону України “Про публічні закупівлі” скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю (ч.2 ст. 18 Закону). У разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити в електронній системі підтвердження. У будь-якому разі укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється (ч. 7 ст. 18 Закону). Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Рішення органу оскарження містять в тому числі мотивувальну та результативну частину. Якщо орган оскарження задовільнив скаргу, в результативній частині його рішення вказується про те, які дії повинен здійснити замовник. Відповідно до ч. 12 ст. 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Але рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Також звертаємо увагу, що на майданчику є можливість скасувати рішення про визначення переможця і знову визначити переможцем відхиленого учасника. Щодо питання повернення оплати, то не зрозуміло про які кошти для повернення Учаснику 1 Ви запитуєте. Якщо мова йде про кошти, які Учасник 1 сплатив за подання скарги, то такі кошти у будь-якому випадку не повертаються скаржнику, оскільки це не передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291. Якщо мова йде про кошти, які Учасник сплачує майданчику за подання пропозиції, то згідно ч. 4 постанови КМУ від 24.02.2016 № 166 оператором авторизованого електронного майданчика повертається плата учаснику/переможцю у разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, але крім випадків, коли пропозиції учасника/переможця було відхилено. Увага! Відкрито передплату журналу “Радник в сфері державних закупівель” на 2018 рік. Встигніть передплатити журнал на 2018 рік до 31.10.2017 і отримуйте щомісячно за однією ціною - 212 грн. електронну та друковану версії журналу. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Наталія
01.09.2017 12:39

Доброго дня! Відповідно до ч.4 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі»: «строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів». Просимо Вас надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі»: п’ять робочих днів (продовження до 20 робочих днів) застосовуються до кожного учасника, чи це загальний термін для розгляду всіх пропозицій? Дякуємо

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. Як бачимо мова йде саме про конкретну тендерну пропозицію учасника, яка за результатами оцінки визначена як найбільш економічно вигідна. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Строк її розгляду також не повинен перевищувати п'яти робочих днів, або аргументовано може бути продовжено замовником до 20 робочих днів. І так далі. Отже за Законом у разі проведення звичайних відкритих торгів замовник може продовжити строк розгляду кожної тендерної пропозиції учасника. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Віолетта
31.08.2017 15:18

Добрий день! В результаті проведення процедури відкритих торгів був укладений договір на поставку товару. Поставка товару була виконана в межах договору , але поставка відбулась з толерантністю яка не передбачена умовами договору. Як бути Замовнику , якщо загальна сума договору не змінилась (толерантність не вплинула на загальну вартість товару), а кількість змінилась з урахуванням толерантності. Чи потрібно замовнику укладати додаткову угоду та як результат розміщувати повідомлення про внесення змін до договору ? Дякуємо за відповідь

Відповідь: Добрий день! Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України предмет відноситься до істотних умов договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Відповідно до ч. 4 статті 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною статті 36. Якщо під толерантністю мається на увазі  толеранс поставки  (відхилення  обсягу закупівлі в сторону збільшення  чи зменшення), то підстава, за якою можливо внести зміни до істотних умов договору про закупівлю в частині збільшення обсягів закупівлі, в тому числі без зміни ціни договору, в ч. 4 ст. 36 Закону відсутня. Якщо відбулось зменшення обсягів закупівлі, тоді відповідно до п. 1 ч.4 ст. 36 Закону можливе зменшення обсягів закупівлі. Отже по договору закупівлі можливе лише зменшення обсягу  закупівлі і при цьому  вартість закупівлі повинна змінитись пропорційно в сторону зменшення.  При цьому, як випливає з умов ст. 10 Закону, у разі внесення будь-яких змін до договору про закупівлю, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики - протягом трьох днів з дня внесення змін, оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення змін до договору. Варіантів розв’язання  даної проблеми може бути декілька, в тому числі і повернення надлишку постачальнику. Для більш детального розгляду поставленого питання   наданої інформації  недостатньо. Звертаємо увагу! Редакція журналу надає консультації у зручний для Вас час. Консультації в будь-який робочий час по телефону: 285 грн. - 30 хвилин консультацій. Індивідуальні консультації у нас в офісі: 500 грн. – одна година. Детальніше за номером (044) 451-85- 71.

Всього записів: 3113
Сторiнки: назад  2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11  вперед