>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

11.12.2017

Як правильно підготувати і подавати пропозицію у держтендер та як оскаржити несправедливе рішення про визначення переможця.

Саме ці дві теми викликали найбільшу зацікавленість учасників V Всеукраїнського #ForumZakupki,

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
11.12.2017
Читати всю статтю ...

В Україні почала працювати спрощена процедура реєстрації лікарських засобів

Відтепер препарати, що пройшли всі етапи перевірки якості в країнах з жорсткими регуляторними вимогами (Швейцарія, Японія, США, Австралія, Канада), можна зареєструвати усього за 17 днів.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
11.12.2017
Читати всю статтю ...

08.12.2017

Парламент схвалив Державний бюджет на 2018 рік

За відповідне рішення проголосували  273  народних депутати.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
08.12.2017
Читати всю статтю ...

07.12.2017

Впроваджено онлайн реєстрацію договорів оренди сільхозземель

даний сервіс дасть можливість без черг, без контакту з чиновниками і зайвих витрат часу подати заяву на реєстрацію договору оренди усього за кілька хвилин

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
07.12.2017
Читати всю статтю ...

У ДФС розповіли про майбутні зміни до тендерного законодавста

Зміни до тендерного законодавства, ініційовані Президентом та Прем’єр-міністром України

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
07.12.2017
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Михайло
25.10.2017 10:01

Доброго дня! Яку документацію (чи є затверджені відповідні форми: оголошення, тендерна документація, інструкція тощо...) потрібно готувати для проведення переговорної процедури для потреб оборони, оскільки в самому Законі прописані лише вимоги до оголошення. Радник надає багато корисної інформації щодо проведення процедур закупівель, в той же час порад чи інструкцій по здійсненню таких закупівель для потреб оборони майже немає. Скажіть, де можна їх знайти. Дякую.

Відповідь: Добрий день! В Законі України від 12.05.2016 № 1356-VIII «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі — Закон для потреб оборони) встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними в частині першій статті 2, здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (частина 2 статті 2 Закону). Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону про закупівлі для забезпечення потреб оборони в разі прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі відбір учасників здійснюють через електронну систему закупівель у порядку, визначеному цим Законом. Відповідно до ч. 2 статті 3 цього Закону, у разі прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених частиною другою статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а також у зв’язку з повторною відміною відбору учасників через неподання на відбір жодної цінової пропозиції, за умови незмінності очікуваної вартості предмета закупівлі (у тому числі лота), замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Тож якщо закупівля замовника підпадає під сферу дії Закону для потреб оборони, то він керується алгоритмом, закріпленим даним нормативним актом. Щодо документації. 1. Вимоги до оголошення про проведення відбору встановлені у ч.4 статті 3 Закону для потреб оборони. 2. Необхідність складення тендерної документації цим Законом не передбачено. При цьому, звертаємо увагу, що відповідно до ЗУ “Про публічні закупівлі” та наказу Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 тендерна документація складається виключно для процедури відкритих торгів та конкурентного діалогу. Згідно пункту 10 частини 1 статті 1 Закону для потреб оборони цінова пропозиція - пропозиція учасника щодо предмета закупівлі, що подається для участі в аукціоні та підтверджує його згоду взяти участь у процедурі закупівлі на умовах, встановлених замовником. Також згідно частини 3 статті 3 Закону для потреб оборони для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу. Згідно частини 5 статті 3 Закону для потреб оборони одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю. Згідно частини 6 Закону для потреб оборони технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і кваліфікаційні критерії до учасників відбору не можуть містити дискримінаційних умов та зменшувати рівень конкуренції. Документи на підтвердження характеристик та критеріїв, зазначених в абзаці першому цієї частини, подаються учасником відбору. Також звертаємо увагу, що підстави для відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону наведені у частини 1 статті 4 Закону для потреб оборони Таким чином, всю необхідну інформацію по такій закупівлі та вимоги до учасників замовник визначає в оголошенні про проведення відбору. Але з практики не завжди усю інформацію з технічних особливостей майданчика можна розмістити в електронній формі оголошення тому замовник для зручності до оголошення може прикріпити вимоги щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії та вимоги, визначені у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". 3. Закон про закупівлі для забезпечення потреб оборони не встановлює окремих особливостей щодо форми прийняття рішень по закупівлі, тому при прийнятті рішень щодо закупівель для забезпечення потреб оборони тендерний комітет, керується положеннями Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон про публічні закупівлі). В журналі «Радник в сфері державних закупівель» свого часу у випуску № 7 (58) за липень 2016 року на стор. 8-19 вже публікувалась стаття із алгоритмом проведення закупівлі для забезпечення потреб оборони, але розуміючи, що час не стоїть на місці, редакція готує нову статтю, в якій ми також розглянемо ті моменти, на які Ви звернули увагу у своєму запитанні.

Олег
23.10.2017 18:39

доброго дня! Ситуація: допорогова закупівля, закупівля без майданчика. Уклали договір з постачальником. Забули оприлюднити договір (прострочення 15 днів). Договір на 55 000 грн. Послуги по договору отримали. Гроші ще НЕ платили. Після цього договору були інші оприлюднені договори. Підкажіть будь ласка, який вихід із ситуації (крім перепідписання всіх документів новою датою) та відповідальність. дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідо до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Відповідно до ст. 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. Таким чином, Ви вже допустили порушення, не оприлюднівши звіт про укладені договори в строки встановлені у ст. 10 Закону. Відповідно до ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 11900 до 17000 гривень. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 167-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 17000 до 25500 гривень. Штраф накладається на особу, яка є відповідальною за оприлюднення інформації, як правило, це секретар тендерного комітету, або особа, яка виконує його обов'язки. Незважаючи на порушення строків, враховуючи наявну судову практику, рекомендуємо опублікувати звіт про укладені договори. Детальніше з питанням підготовки та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете ознайомитись у журналі № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40 та у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 32.

Ольга
19.10.2017 15:22

Доброго дня! Відбулись відкриті торги. Є два учасники. Перший, якого система запропонувала як потенційного переможця,завантажив потрібні документи. Другий не завантажив жодного документа, пропозиції, взагалі нічого, крім ціни. Розумію, що за Законом "про публічні закупівлі" я маю розглядати спочатку першого учасника і якщо все добре - обрати його переможцем. Але будь-яка перевірка, подивившись, що другий учасник не завантажив нічого, прийде до висновку, що цей тендер сфальсифікований. Що робити у такій ситуації? До речі, щойно відбувся ще один тендер - 2 і 3 учасник не завантажили жодного документа. Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) передбачено, що для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій. Відповідно до ч.4 ст. 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Якщо тендерна пропозиція відповідає умовам тендерної документації, замовник визначає такого учансика переможцем, якщо не відповідає - тендерна пропозиція відхиляється і замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Замовник також має право відмінити процедуру закупівлі або визнати торги такими, що не відбулись на підставах, передбачених ст. 31 Закону. Інших варіантів дій для замовника в Законі не визначено. Крім того, якщо Ви маєте підстави вважати, що учасники закупівлі вчиняють антиконкурентні узгоджені дії спрямовані на спотворення результатів тендеру, Ви можете повідомити про це Антимонопольний комітет України. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Володимир
19.10.2017 15:18

В січні місяці після проведення переговорної процедури з одним учасником було укладено два договори на постачання елктричної енергії¸ тобто на два об’єкти. На теперішній час по одному з договорів не достатньо коштів до кінця року, а на другом у з залишком. Чи можливо перерозподілити кошти з одного договору на друий. Або з одного договору зняти та укласти додаткову угоду по основному не тендерному договору.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 36 Закону. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України до істотних умов договору відносяться: ціна, предмет та строки дії договору. Таким чином, внести зміни до предмету (в частині обсігів закупівлі) та ціни договору можна виключно на підставах, визначених в ч.4 ст. 36 Закону. Проте, в переліку підстав відсутня підстава, яка дозволяє Вам збільшити обсяги закупівлі по договору про закупівлю за виключення продовження дії договору на 20% на наступний рік. Тому, якщо є потреба у закупити для одного з об'єктів додатковий обсяг електричної енергії, рекомендуємо Вам укласти окремий договір, а в залежності від вартості можливо і проводити окрему процедуру закупівлі. Додатково звертаємо увагу на лист МЕРТУ в якому зазначено, що у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Детальніше з даним листом Ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) за жовтень 2017 на стор. 41. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Руслана
18.10.2017 15:55

Доброго дня. Дайте будь-ласка відповідь на наступні запитання: 1. Чи можемо ми заключити договір на меншу суму, ніж було запропоновано в аукціоні (Це допорогова закупівля, і кількість товару не зменшується)? 2. Якщо під час допорогової закупівлі Учасник (Переможець) не надав деяких документів, або жодних документів (але ціна нас влаштовує) чи повинні ми їх дискваліфікувати? Буду вдячна за відповідь.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до п. 9.4. Порядку здійснення допорогових закупівель, затверджених наказом ДП “Зовнішторгвидав” від 13.04.2016 № 35 (далі - Наказ № 35) договір між замовником та переможцем має бути підписаний на суму, що не перевищує ціну останньої пропозиції, поданої переможцем аукціону. При цьому, Наказ № 35 не є нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання, а питання допорогів ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)не регулюється. Тобто з одного боку заборона укласти договір за ціною нижче ніж ціна останньої пропозиції переможця в законодавстві відсутня, але з іншого боку, така можливість технічно не реалізована на електронних майданчиках. Тому рекомендуємо укладати договір за результатами допорогової закупівлі за ціною останньої пропозиції переможця, а потім зменшувати ціну договору, шляхом укладення додаткової угоди про внесення відповідних змін в порядку передбаченому самим договором. По другому питанню. Оголошуючи допорогову закупівлю замовник розміщує в Системі в тому числі вимоги до учасника закупівлі (п. 6.3 Наказу № 35). Відповідно до п. 9.2. невідповідність пропозиції учасника умовам закупівлі є підставою для відхилення замовником такої пропозиції. Хоча Наказ № 35 не є нормативно-правовим актом, але згідно ч.1 ст. 2 Закону допорогові закупівлі здійснюються за принципами здійснення закупівель, встановленими ст. 3 Закону, зокрема, принципом неупередженої та об'єктивної оцінки тендерних пропозицій. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» також організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтні проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Євгенія
18.10.2017 15:37

Добрий день, підскажіть будь ласка, якщо ми проводимо мультилотову закупівлю на етапі "після аукціону" було подано скаргу до АМКУ за 3,4 лотами, чи маємо право ми укласти договори за 1 і 2 лотами цієї закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Перш за все слід зазначити, що в данному питанні є неузгодженість між вимогами Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та функціоналом електронної системи закупівель. Так, з одного боку у відповідності до ч. 7 ст. 18 Закону у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У будь-якому разі укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється. З іншого боку, при оскарженні окремих лотів мультилотової закупівлі на етапі “після аукціону” електронна система закупівель не блокує лоти, які не оскаржуються і дозволяє замовнику завершувати по ним процедуру і укладати договори про закупівлю. Таким чином, електронна система закупівель дозволяє укладати договори по лотам, які не оскаржуються, але це суперечить ч. 7 ст. 18 Закону і в результаті такі договори можуть бути визнані нікчемними на підставі ст. 37 Закону. В будь-якому випадку як діяти далі вирішує замовник. Детальніше з питанням оскарження мультилотової закупівлі Ви можете ознайомитись в Журналі № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 24-31.

Любов
18.10.2017 12:51

Доброго дня! На запитання «Як потрібно визначати вартість предмета закупівлі робіт, щоб помилково не перевищити межу в 1,5 млн. грн.?», згідно Вашої поради, вартість потрібно визначати за об’єктом будівництва. Отже, якщо вартість робіт по капітальному ремонту об’єкта (код ДК 021-2015 : 45453000-7) становить 1 498 000,00 грн. ( процедура – звіт про укладений договір). За якою процедурою має бути виконана закупівля робіт по тому ж самому об’єкту за кодом ДК 021-2015 :71240000-1 «Нагляд за будівельними роботами», а саме: технічний нагляд – вартістью 10000,00 грн; авторський нагляд- вартістью 9500,00 грн. Вказані роботи входять в Проект капітального ремонту.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) до робіт відносяться - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. У роз'яснення МЕРТУ (лист 3302-01/38216-06 від 25.11.2016. (Детальніше з роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у Журналі №1 (64) за січень 2017 року на стор. 35-37) з посиланням на положення ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” зазначено зокрема про те, що послуги з експертизи, технічного та авторського нагляду, за умови, що їх включено до зведеного кошторисного розрахунку об'єкта будівництва і їх вартість не перевищує вартості самих робіт, відносяться до визначення “роботи” у розумінні Закону. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону, цей Закон застосовується до замовників, якщо вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень. Якщо вартість предмета закупівлі є меншою ніж вказані вартісні межі замовник здійснюють допорогову закупівлю: або з використанням електронної системи закупівель, або укладаючи прямий договір з виконавцем робіт. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому, будівельні роботи, авторський нагляд та технічний нагляд є різними предметами закупівлі, тому їх закупівля може здійснюватись окремо. В такому випадку замовник обирає процедуру закупівлі окремо для кожного з цих предметів закупівлі, керуючись вартісними межами, визначеними в ч.1 ст. 2 Закону. Таким чином, у наведеному Вами прикладі, замовник може провести три окремі допорогові закупівлі, оскільки в кожному окремому випадку вартість предмета закупівлі буде нижчою ніж вартісні межі для предмета закупівлі робіт (1,5 мільйона гривень). Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Людмила
18.10.2017 11:29

Доброго дня! У нашій організації (державній) виникла потреба у закупівлі автомобіля ГАЗель. Проаналізувавши низку нормативних документів ми дійшли висновку, що прямої заборони на закупівлю вищезазначених авто не має (є заборона на придбання легкових автомобілів за державні кошти). Але все ж таки це питання для нас залишається відкритим. Тому, просимо Вашої допоми. І ще таке питання: якщо таки ми можемо купти даний автомобіль, та він буде виготовлений у Російській федерації, чи маємо ми право його купити у посередника? Дякую?

Відповідь: Добрий день! Здійснюючи закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовникам необхідно враховувати вимоги Закону України “Про санкції” та Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"». Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі рішенння РНБО) встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та до юридичних осіб, згідно з додатком 2. Однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції». Зокрема, цей вид санкцій застосовано до 4 фізичних та 156 юридичних осіб. Перелік таких фізичних та юридичних осіб, а саме номера пунктів за якими вони включені до додатку 1 та 2 рішення РНБО, наведено у роз'ясненні МЕРТУ (лист № 3304-06/18970-06 від 07.06.2017. Крім того, до переліку нормативно-правових актів, які стосуються санкцій включено ЗУ від 14.10.2014 № 1702-VІІ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масосового знищення”, постанови КМУ: від 07.11.2014 № 595 “Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємтсвам і організаціям Донецької та Луганської області”, від 16.12.2015 № 1035 “Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території та іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію”, від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” (діє до 31.12.2017 включно). Слід зазначити, що прямої підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника у разі якщо він, або товари/послуги/роботи, що він пропонує потрапляють під санкції, в Законі не передбачено. Тому рекомендуємо включати до умов тендерної документації вимогу до учаників, подавати в складі їх тендерних пропозицій довідку в довільній формі щодо дотримання ними санкційного законодавства, перелік якого наведено вище, а також вимагати від учасників вказувати в специфікації країну походження товару та дату його ввезення на митну територію України. А потім замовник самостійно перевіряє, чи дотримується учасник чи ні положень законодавства про санкції. В іншому випадку, якщо така вимога в тендерній документації відсутня, а тендерну пропозицію подав учасник, який підпадає під дію санкцій, у замовника не буде підстав відхиляти таку тендерну пропозицію і доведеться відміняти торги. Детальніше з роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у журналі № 7(70) за липень 2017 року на стор. 46. З питанням щодо застосування санкцій також можна ознайомитись в журналі № 6(69) за червень 2017 року на стор. 46-47.

елена Ф.
17.10.2017 16:31

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи може Замовник закупивши ПОСЛУГИ по коду ДК 021:2015, на суму до 200 тисяч гривень, провести закупівлю РОБІТ по цьому ж коду ДК 021:2015, на суму до 1 мільйона гривень шляхом укладання прямого договору? Чи необхідно обов’язково проводити тендер, за умови, що загальна вартість усіх закупівель не перевищуватиме 1,5 мільйона гривень? Завчасно дякую)

Відповідь: Добрий день! Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону послуги це - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, визначаються по предмету закупівлі. Предмет закупівлі визначається згідно Порядку визначення предмету закупівлі (далі - Порядок), затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749. Як зрозуміло з Вашого запитання, під послугами мається на увазі поточний ремонт. Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку під час закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінейним обєктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та змість проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Мінрегіону від 04.06.2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. В розумінні Закону та Порядку послуги та роботи це є різні предмети закупівлі, і навіть при співпадінні коду класифікатора, вони не сумуються між собою. З Вашого запитання не зрозуміло по одному чи по різним об'єктам проводяться роботи та поточний ремонт. У випадку, якщо це один і той же об'єкт, до Вас може виникнути запитання, з боку перевіряючих органів, щодо того чи в результаті проведення допорогових закупівель і послуг і робіт по одному і тому ж об'єкту, ви не уникли, таким чином, процедури відкритих торгів, поділивши предмет закупівлі. Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Тетяна
17.10.2017 13:00

Доброго дня! Зараз дуже багато організацій надають таку послугу, як навчання для тендерного комітету по електронним торгам. Питання-чи є вимоги до таких організацій со сторони держави?Чи будь яка контора "рога і копита", друкуючи на кольоровому принтарі сертифікати, може надавати освітні послуги. Якщо державні закупівлі підпадають під Закон України "Про публічні кошти", то під які Закони та вимоги підпадають організації , які проводять навчання. Чи є вимоги до самого бланку сертифікату? Як розпізнати шахраїв?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” ні замовники, ні учасники публічних закупівель не зобов'язані обов'язково проходити навчання з питань публічних закупівель та отримувати відповідні сертифікати, дипломи і т.д. Відповідно діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з навчання фахівців у сфері публічних закупівель, не підлягає ліцензуванню або іншому державному регулюванню. Такі суб'єкти господарювання здійснюють свою діяльність у відповідності до своїх статутних документів, в межах діючого законодавства та у відповідності до умов договорів, які вони укладають зі своїми клієнтами. Відповідно сертифікати, які видаються після проходження навчання також самостійно розробляються тими, хто їх видає. Таким чином, ніхто не зобов'язує членів тендерного комітету обов'язково проходити навчання. Але якщо таке є бажання покращити свої знання і стоїть питання вибору де навчатись, радимо звертати увагу на наступне. Якщо компанія, яка проводить навчання, вже давно працює на ринку і має відповідну позитивну історію, це вже значно знижує ризики отримати неякісні послуги. Також радимо переглядати відгуки про такі компанії, які розміщуються в мережі Інтернет та соціальних мережах. В свою чергу повідомляємо Вас, що редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» також організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтні проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Анна
17.10.2017 10:34

Добрий день! п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Якщо така зміна ціни за одиницю товару протягом року відбувається 2-3 рази, то ціна за одиницю товару повинна враховуватися від ціни її останього підвищення чи від ціни товару визначеній первоначально у договорі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до умов ч.4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. В Законі не встановлено обмеження щодо кількості змін, які можна вносити до істотних умов договору про закупівлю за цією підставою. При цьому, враховуючи вимоги ч.1 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, i виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Детальніше з даним питанням ви можете ознайомитись на сторінках 37-38 в Журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор 37-41.

Олена
13.10.2017 09:09

Добрий День! Допоможіть будь-ласка розібратися у наступному питанні. Ми державне підприємство але проводимо свою діяльність на комерційній основі (це вказано в наших установчих документах). У жовтні нам виділили 200 тисяч з місцевого бюджету. Ми повинні проводити тендер на ці кошти? Чи повинні оприлюднити звіт про укладений договір відповідно до статті 75 Господарського кодексу України? Дякую Вам.

Відповідь: Добрий день! Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) застосовується до замовників, які є такими у розумінні цього Закону. При цьому, джерело походження коштів згідно положень Закону не має значення. Таким чином, якщо Ваше підприємство є Замовником у розумінні Закону, ви керуєтесь нормами Закону. Визначення того, хто є замовником у розуміннні Закону наведено у п. 9 ч.1 ст. 1 Закону. Замовник самостійно визначає чи є він замовником у розумінні Закону. Слід зазначити, що положення ч.1 ст. 75, ч.2 ст. 77, ч. 9. ст. 78 та ч. 5 ст. 79 Гсподарського кодексу України не поширюються на замовників у розумінні Закону. З обсягу інформації, наведенної Вами у запитанні ми не можемо надати грунтовну відповідь щодо того чи є Ви замовником у розумінні Закону. Якщо Ваше державне підприємство не є замовником у розумінні Закону, тоді відповідно до ч.1 ст. 75 Господарського кодексу України державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Детальнішу інформацію що визначення замовника ви можете прочитати в Журналі № 9 (72) за вересень 2017 на стор. 28 -34. Детальніше з інформацією щодо звітування за закупівлями замовників, які не є замовниками у розумінні Закону, Ви можете ознайомитись у журналі № 11 (62) за листопад 2016 року стор. 8-14 та в журналі № 9(72) за вересень 2017 року на стор. 28-34.

Юлія
12.10.2017 13:35

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, чи може бюджетна установа провести відкриті торги з датою поставки, яка переходить на наступний рік з оплатою після поставки товару?

Відповідь: Добрий день! За результатами проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг розпорядник бюджетних коштів (надалі — розпорядник) укладає договір про закупівлю відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі — Закон № 922). У більшості випадків строк дії договору про закупівлю становить один бюджетний період. Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Це означає, що із завершенням поточного бюджетного періоду розпорядникам потрібно починати планувати свої закупівлі, які вони будуть здійснювати в наступному році .В окремих випадках для функціонування бюджетної установи необхідне забезпечення постійного постачання товарів або послуг, тобто починаючи з 1 січня. Особливо це стосується комунальних послуг для всіх бюджетних установ або харчів для дитячих закладів, ліків для установ охорони здоров’я тощо. У такому випадку розпорядникові необхідно знайти можливість забезпечити установі безперервний процес користування такими товарами або послугами. Задля цього розпорядник може: а) розпочати проводити процедуру закупівлі в кінці поточного року; б) або скористатись нормою частини п’ятої статті 36 Закону № 922: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Також звертаємо увагу, що виходячи з положень Методичних рекомендацій щодо перелікупідтверднихдокументів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України 29 квітня 2013 року № 68 укладати договір, виконання якого буде здійснюватись більше ніж 1 рік, можливо тільки при закупівлі робіт. Закупівля, постачання та оплата товарів і послуг повинна проводитись протягом 1 бюджетного року. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сферідержавних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтніпроводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка маєназву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартістьучасті включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Олена
11.10.2017 14:47

Добрий день! Наше місто знаходиться у 30-км зоні АЕС. Відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 213 міській раді необхідно закупити препарат Калію Йодид у таблетках. На сьогодні одне підприємство в Україні виготовляє дані таблетки. Це переговорна процедура. Підкажіть будь ласка чи достатньо буде на підтвердження переговорної процедури витягу з Реєстру лікарських засобів та листа МОЗУ стосовно одного виробника цих таблеток? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Випадки застосування замовником переговорної процедури визначені у ч.2 ст. 35 Закону та потребують відповідного обґрунтування. Відповідно до ст. 9 ЗУ “Про лікарські засоби” лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Після державної реєстрації лікарські засоби вносяться до Державного реєстру лікарських засобів України. Відповідно до ст. 20 Закону про лікарські засоби на території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених цим Законом. У Вашому випадку залишаються і інші питання щодо підстав проведення переговорної процедури. Наприклад, чи присутні у державному реєстрі такі ліки, але іноземного виробництва? Крім того, чи тільки виключно саме підприємство-виробник може їх поставляти, чи це можуть здійснити і інші постачальники (дилери, дистрибютори)? Якщо при відповіді на ці питання є однозначне підтвердження відсутності конкуренції, тоді напевно є підстави для застосування переговорної процедури. Якщо є сумніви, краще застосувати процедуру відкритих торгів. В будь-якому випадку рішення щодо вибору процедури закупівлі приймає замовник закупівлі. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Ольга
11.10.2017 14:29

Здраствуйте,надайте будь ласка відповідь. В тендерній документації в розділі проект договору відсутній додаток до договору такий як акт приймання передачі товару. В нашому випадку це купівлю (придбання трактора), але в договорі відсутня силка на акт приймання передачі. Скажіть будь ласка, це являється великою помилкою?. І якщо так то як бути замовнику?. Учасник зараз знаходиться на етапі визнання переможця. Дуже дякую.

Відповідь: Доброго дня! Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» далі - Закон). Статтею 1 Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст.9 Закону первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця. Форму видаткової накладної не затверджено. Однак є Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11), затверджена наказом Мінстату від 21.06.1996 р. № 193 (далі — наказ № 193). Зазвичай саме цей документ беруть за зразок для розроблення видаткової накладної. Але під час розроблення власної форми видаткової накладної не можна ігнорувати вимоги ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Тобто первинні документи повинні мати всі обов’язкові реквізити. Щодо включення до договору вимоги щодо підписання акту приймання-передачі товару, то це право, а не обов’язок. Крім того сторони мають право підписати акт приймання-передачі товару навіть якщо згадки про нього немає в договорі. При цьому слід звернути увагу, що якщо є накладна, то акт приймання-передачі товару не є обов'язковим оскільки ці документи є взаємозамінними. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Всього записів: 3190
Сторiнки: назад  2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11  вперед