Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Ваші питання1
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

Уряд затвердив перелік органів, на які не поширюється мораторій на перевірки

З текстом постанови можна ознайомитись за посиланням: goo.gl/uno7pu

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.02.2018
Читати всю статтю ...

22.02.2018

Уряд скасував необхідність розробки та погодження історико-містобудівного обґрунтування

 Вся проектна документація на нове будівництво і історично населених місцях буде розроблятися виключно відповідно до історик-архітектурних опорних планів.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.02.2018
Читати всю статтю ...

21.02.2018

ProZorro плани на майбутнє

24 години на виправлення помилок

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
21.02.2018
Читати всю статтю ...

20.02.2018

Визнання недійсним рішення Замовника

про відхилення тендерної пропозиції Учасника та визнання недійсним рішення Замовника про відміну торгів

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
20.02.2018
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Тетяна
18.01.2018 11:24

Добрий день. Проконсультуйте, будь ласка, з такого питання. Ми провели переговорну процедуру закупівлі пари, гарячої води та пов’язаної продукції на 2018 рік на суму меншу, ніж нам виділили за кошторисом, тобто у нас залишися кошти на цей предмет закупівлі. У разі якщо нам необхідно буде докупити у цьому році додатково пару, гарячу воду та пов’язану продукцію на залишок цих коштів, то за якою процедурою ми можемо це зробити згідно Закону «Про публічні закупівлі»?

Відповідь: Добрий день! В роз'ясненні МЕРТУ лист № 3302-06/29640-06) від 14.09.2017 (детальніше журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42) зазначено, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

ніна
18.01.2018 09:21

Шановні консультанти, скажіть як нам поступити: по коду 64210000-1 в нас заплановано 256560 грн., з них 212560 - міський телефонний звязок, на який ми проводимо переговорну процедуру, 44 тис. грн. на мобільний звязок. Що нам робити з мобільним звязком на 44 тис. грн.?

Відповідь: Добрий день! При визначені процедури закупівлі замовник керується вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує вартісні межі, встановлені в ч.1 ст. 2 Закону замовник проводить закупівлю за однією з процедур, передбачених ст. 2 Закону (відкриті торги, переговорна процедура). Відповідно, якщо очікувана вартість закупівлі в річному плані закупівель по коду 64210000-1 перевищує 200 тис. грн, Вам необхідно проводити закупівлю(лі) за процедурою відкритих торгів або за переговорною процедурою. Тобто закупівлю послуг мобільного зв'язку необхідно проводити на відкритих торгах (або за наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 35 Закону – також по переговорній процедурі). Також Ви може те провечти одну закупівлю по лотам, згідно пункту 37 частини 1 статті 1 Законучастина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.Звертаємо Вашу увагу, що згідно вимог ч.7 ст.2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Руслана
18.01.2018 08:31

Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, як вирішити таку ситуацію: Ми заключили додаткову угоду на продовження строку дії договору на наступний рік (20 % суми, визначеної в договорі) за процедурою відкриті торги. Зараз Постачальник відмовляється постачати товар, тому що ціна товару піднялась більше ніж на 10 %, тобто постачати товар по старій ціні він не може, а ми не можемо внести зміни (заключити додаткову угоду на зміну ціни) оскільки ціна піднялась більше ніж на 10 %. Що нам робити в даній ситуації: розривати договір? Чи маємо ми на це право? Далі оскільки договір заключений на відкриті торги, то потрібно опублікувати звіт про виконання договору, а якщо ми розірвемо договір то звіт публікувати по остаточній сумі, яка була на кінець року, як правильно це зробити і чи буде це правильно, якщо ми продовжили договір? Буду вдячна за відповідь.

Відповідь: Добрий день! Згідно вимог ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Виходячи з положень ст. 180 Господарського кодексу України ціна договору є істотною умовою договору. Частиною 4 ст. 36 Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених в цій частині ст. 36 Закону. Так, на підставі п.2 ч.4 ст. 36 Закону можна збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Тобто якщо ціна за одиницю товару збільшилась більш ніж на 10 %, на підставі п.2. ч.4 ст. 36 Закону змінити ціну за одиницю товару можна не більше ніж на 10 відсотків. Звертаємо увагу, що у ч.4 ст. 36 містяться також підстави для зміни ціни договору про закупівлю, а саме у пп. 5, 6 та 7 цієї частини статті 36 Закону. Щодо розірвання договору. Питання розірвання договору регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та самим договором про закупівлю. Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору здійснюється у тій формі, в якій укладено основний договір (наприклад, нотаріально посвідчена письмова форма, державна реєстрація договору). Договір вважається зміненим або розірваним з моменту: підписання додаткової угоди; нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації (ст. 640 ЦК України); набрання чинності рішення суду (ч. 3 ст. 653 ЦК України). Крім того, звертаємо увагу на те, що у разі не виконання стороною договору своїх зобов'язань за договором, інша сторона може застосовувати штрафні санкції, вимагати компенсацію збитків тощо, за умови, що це передбачено умовами договору. Також у відповідності до ст. 10 Закону замовник має оприлюднити звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Згідно п. 16 форми звіту про виконання договру про закупівлю, затвердженої наказом МЕРТУ від 23.02.2016 № 490, замовник зазначає в такому звіт інформацію про суму оплати за договором. В цьому пункті зазначається сума, на яку за данними бухгалтерського обліку, було здійснено проплати за договором. Тобто, при достроковому розірванні Вашого договору про закупівлю, у звіті про його виконання необхідно вказувати остаточну суму проплати по договору на дату розірвання, а не станом на кінець минулого року. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Наталія
17.01.2018 12:14

Доброго дня! Підкажіть чи повинні ми відображати у річному плані закупівель витрати на судовий збір та авансовий внесок на відкриття виконавчого провадження? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля (далі — закупівля) — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 вказаної статті Закону договір про закупівлю — це договір, який укладають замовник і учасник за результатами проведення процедури закупівлі, він передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, визначальною ознакою закупівлі є її двосторонній, оплатний характер, тобто в результаті закупівлі замовник (чи інший бенефіціар, як у випадку із централізованими закупівлями) отримує послуги, роботи чи товари. Будь-які односторонні платежі, не пов’язані з придбанням товарів, робіт чи послуг, за своєю суттю не є закупівлями, а отже, незалежно від розміру платежів, Закон України «Про публічні закупівлі» до них не застосовують і в річному плані їх не відображають. Аналогічного висновку дійшло Мінекономрозвитку під час чинності Закону України «Про здійснення державних закупівель» у роз’ясненні від 04.03.2016 № 3302-06/6442-06, з витягом з якого можна ознайомитися в Журналі № 2 (65) за лютий 2017 на стор. 32. Згідно Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже за своєю суттю сплата судовго збору не є закупівлею у розумінні Закону і не відображається в річному плані закупівель. Сплата авансового внеску на відкриття виконавчого провадження, передбачена умовами Закону України “Про виконавче провадження”. Згідно ст. 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Згідно ст. 42 Закону про виконавче провадження кошти виконавчого провадження складаються, зокрема з авансового внеску стягувача. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Згідно ст. 44 Закону про виконавче провадження, кошти виконавчого провадження не є доходом приватного виконавця. Згідно ст. 45 Закону про виконавче провадження розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій. Отже, авансовий внесок стягувач надає виконавцю, а потім, крім випадків передбачених законом, отримує їх назад. Тобто це платіж, який безпосередньо не пов'язаний з придбанням виконавчої послуги і не є доходом виконавця, а є відшкодуванням його витрат стягувачем. Потім при стягненні боргу з боржника ці витрати покриваються за рахунок боржника і першочергово повертаються стягувачу. Відповідно перерахування авансового платежу на відкриття виконавчого провадження не є закупівлею у розумінні Закону про публічні закупівлі і не включається до річного плану закупівель. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Олександр
16.01.2018 15:52

Шановні консультанти. Підскажіть порядок дій при укладанні 20% договорів з комуналки. Першу додаткову угоду підписали на прикінці грудня 2017 року, опублікували на сайті. Кінцевий термін дії догвору - 31.03.2018 року.Другу додаткову угоду про визначення суми на яку збільшено основну угоду підписали в середені січняі опублікували з тим же признаком "продовження дії договору на наступний рік". В пояснені привели суму на яку збільшено договір. Для публікації змушені були змінити кінцевий термін дії договору на 01.04.2018 року. Інакше система не сприймала додаткову угоду. Оператор сайту держзакупівлі взагалі рекомендував другу угоду не публікувати, аьільки змінити обсяг договору при публікації звііту про виконання договору. Як правильно зробити? Яка все таки послідовність і особливість публікаіцій цих двох додаткових угод? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон, Закон про публічні закупівлі) дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. З Вашого питання зрозуміло, що мова йде про бюджетну установу. В такому випадку алгоритм продовження дії договору на наступний рік в обсязі не більше 20% має наступний вигляд. 1. До 31 грудня поточного року укласти першу додаткову угоду до договору про закупівлю, якою продовжити договір про закупівлю на наступний рік, наприклад до 31.03.2017, тобто на період, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року (без зазначення в цій додатковій угоді конкретної суми). 2. Оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору згідно ст. 10 Закону про публічні закупівлі. 3. Після затвердження кошторису видатків для розпорядника укласти другу додаткову угоду до договору про закупівлю вже в наступному році (із зазначенням в ній конкретної суми, що не перевищує 20 % від суми, визначеної в договорі про закупівлю). 4. Надати до органу Казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань другу додаткову угоду до договору про закупівлю та супутній пакет документів протягом 7 робочих днів з дати її укладення. 5. Оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору. 6. У відповідності до ст. 10 Закону про публічні закупівлі оприлюднити звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Таким чином, Ви вірно зробили, що оприлюднили другу угоду, а рекомендація оператора майданчика суперечить вимогам Закону про публічні закупівлі. Що стосується того факту, що для публікації другої угоди на сайті майданчику держзакупівлі, вам довелось змінювати кінцевий строк дії договору, то це також не передбачено Законом. В аналогічній ситуації, ми при виборі підстав внесення змін, обрали іншу підставу (покращення якості предмета закупівлі), а в описі написали справжню підставу і система зберегла інформацію без зміни встановленого раніше кінцевого строку дії договору. Але нагадуємо, що внесення змін до договору про закупівлю можливо лише на підставах, передбачених ч.4 ст. 36 Закону. Зміни вносяться у тій же формі, що і правочин - тут у письмовій. Відповідно зміну кінцевого строку дії договору з 31.03.18 на 01.04.18 Вам також необхідно оформити додатковою угодою і оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору. Детальніше питання продовження строку дії договору на наступний рік в обсязі до 20% розглядалось у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22; у випуску журналу № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27 та у випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 42-43 (лист від ДКСУ).

Ірина
16.01.2018 09:35

Доброго дня!Допоможіть розібратися в ситуації: Тендерний комітет оприлюднив в систему "Прозоро"повідомлення про намір укласти договір з Переможцем. Після цього в систему надійшла вимога від іншого Учасника такого змісту: Згідно протоколу загальних зборів, яким учасники приймали рішення на участь в тендері та уповноважували директора на підписання тендерної документації головою загальних зборів було обрано директора товариства Іванова Івана Івановича , який в подальшому і підписував протокол. А згідно п. 8.10 Статуту товариства: «Директор не може бути Головою Загальних Зборів Засновників». Також згідно п. 6 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» директор не може бути одночасно головою Загальних зборів Учасників товариства. Отже, з вищезазначеного випливає, що порушуючи Статут Товариства, а також Закон України «Про господарські товариства» на Загальних зборах ТОВ директора обрано головою загальних зборів учасників на яких прийнято рішення про участь у тендері та уповноважено директора на підписання тендерної документації. Вказані факти дають підстави вважати даний протокол загальних зборів не дійсним (таким, що порушує статут товариства та ЗУ «Про господарські товариства») у зв’язку з чим відсутні правові підстави на підписання директором тендерної документації. Та відповідно не наданням учасником тендеру ТОВ "М" належного документу, який уповноважує директора на підписання тендерної документації. У зв’язку із вищенаведеним вимагаю відхилити пропозицію ТОВ «М». В тендерній документації була вимога надати такий документ: - Для визначення повноважень щодо підпису документів тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або договору за результатами проведення процедури закупівлі надати: протокол (або виписку з протоколу) засновників, копію наказу про призначення, або довіреність або доручення, або інший документ, що підтверджує повноваження посадової (посадових) особи (осіб) учасника на підписання документів пропозиції та договору. - Належним чином завірену копію Статуту із змінами (в разі їх наявності) або іншого установчого документу. У разі, якщо учасник здійснює діяльність на підставі модельного статуту, необхідно надати копію рішення засновників про створення такої юридичної особи та здійснення діяльності на підставі модельного статуту. Переможець надав копію статуту, наказ про призначення директором та протокол обрання директора. Допоможіть дати відповідь на вимогу. Детальніша інформація : номер процедури закупівлі- UA-2017-12-06-001860-c.

Відповідь: Добрий день! Щодо суті вимоги іншого учасника. По факту тендерна документація містила вимогу щодо надання певних документів у складі тендерної пропозиції і учасник-переможець їх надав. Щодо зауважень до цих документів, то виникає питання щодо наявності повноважень у тендерного комітета визначати факт порушення переможцем своїх статутних документів та визнавати протокол його загальних зборів не дійсним. Крім того, звертаємо увагу, що згідно п. 8.11 статуту директор має право без доручення діяти від імені Товариства, укладати угоди та вчиняти юридичні дії від імені Товариства, видавати доручення. В будь-якому випадку, рішення приймає замовник. Якщо тендерний комітет прийме рішення, що із врахуванням отриманої від іншого учасника інформації, замовник не може укласти з переможцем договір, необхідно зважати на наступне. Згідно інформації по Вашій закупівлі, тендерний комітет замовника визнав учасника переможцем закупівлі та оприлюднив 10.01.2018 року повідомлення про намір укласти з ним договір. Згідно положень п.2 ч.1 ст. 30 та ч.3 ст. 32 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник може відхилити тендерну пропозицію переможця на наступних підставах: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. Інших підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця з інших підстав, крім зазначених, замовник за Законом не має. Якщо замовник вважає, що не може укласти договір з переможцем через невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, яка була виявлена вже після визначення переможця, замовник має право відмінити торги при наявності однієї з підстав, передбачених ч.1 ст. 31 Закону. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Володимир
15.01.2018 14:21

Доброго дня! Підкажіть будь ласка чи потрібно проводити тендерну закупівлю як що треба закупити по коду 15510000-6 (молоко, вершки) на суму 60420.00 грн., по коду 15530000-2 (вершкове масло) на суму 70000.00 грн., по коду 16540000-5 (сирні продукти) на суму 70300.00 грн., по коду 15550000-8 (молочні продукти) на суму 46880.00 грн., а можливо по кожному коду провести допорогову закупівлю.

Відповідь: Добрий день! Згідно ч.1 ст.2 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж, визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) (зі змінами). Відповідно до розділу ІІ предмет закупівлі товару визначається замовником згідно з пунктом 32 ч.1 ст.1 Закону на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом МЕРТУ від 23.12.2015 №1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Таким чином, факт перевищення вартісних меж предмета закупівлі, визначених в ч.1 ст.2 Закону встановлюється окремо за кожним предметом закупівлі, який визначається згідно Порядку. З Вашого питання випливає, що Ви закуповуєте продукти харчування, але як окремі предмети закупівлі, оскільки вони мають різний код за ДК 021:2015 за показником четвертої цифри, а тому між собою вони не сумуються. Отже кожен з цих предметів можна закупити по допороговій закупівлі. Але звертаємо увагу, що згідно частини 7 статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Детальнішу інформацію про планування процедур закупівель Ви можете прочитати в журналі № 1 (76) за січень 2018 на стор. 10 – 16. Також щодо Вашого питання рекомендую Вам ознайомитися на стор. 15 -16, питання №1. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71

Руслана
15.01.2018 12:07

Добрий день. Дайте будь-ласка відповідь на таке питання: Ми заключили додаткову угоду на продовження строку дії договору на наступний рік (20 % суми, визначеної в договорі). Чи має право Постачальник підвищувати ціну на товар на 10 % за даною додатковою угодою. В основному Договорі був пункт на підвищення ціни на товар на 10 %. Буду вдячна за відповідь.

Відповідь: Добрий день! Згідно Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною ст. 36 Закону. П.2 ч. 4 ст. 36 Закону передбачено право вносити зміни до істотних умов договору в частині зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Ваш договір на закупівлю діє в цьому році на підставі п. 8 ч.4. ст. 36 Закону і Ви маєте право вносити до нього зміни відповідно до ЦКУ, ГКУ та самого Закону і договору. Крім того, застережень, що у Вашому випадку не можна змінювати ціну одиниці товару на підставі п.2 ч.4 ст. 36, Закон не містить. Таким чином, сторони у порядку передбаченому ст. 188 Господарського кодексу України та самому договорі із врахуванням вимог Закону можуть вносити зміни до договору. Так, ст. 188 ГКУ передбачає, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не до¬пускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повин¬на надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Тобто Ви або інша сторона договору має право ініціювати зміни, а інша сторона має право, а не зобов’язання (якщо інше не передбачено законом або договором) погоджуватись на таку пропозицію. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заін¬тересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Проте звертаємо Вашу увагу на певні нюанси застосування цієї підстави для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю. По-перше, ця норма стосується тільки товару. По-друге, зміна ціни в розрахунку на одиницю товару не повинна впивавати на загальну вартість договору про закупівлю. Тобто, при збільшенні ціни одиниці товару замовник зменшує закупівлю кількості товару таким чином, щоб загальна вартість договору про закупівлю не збільшилась. По-третьє, для внесення відповідних змін необхідно підтвердити факт коливання ціни на товар. Підтвердженням факту коливання ціни на товар може бути документ, виданий відповідним органом, організацією, установою, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку. Крім Торгово-промислової палати України, таку довідку можуть надати також ДП “Держзовнішінформ”, ДП “Укрпромзовнішекспертиза” і цей перелік не є вичерпним. Для підтвердження факту коливання ціни в документі (ах), який(і) видається компетентною організація, повинно бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною, на дату з якої почалися змінюватися ціни на ринку (тобто відбулося коливання). Це і буде підтвердженням факту коливання ціни на товар. Необхідно зазначити, що ціна може коливатись як у бік збільшення, так і у бік зменшення. Детальніше з даним питанням ви можете ознайомитись на сторінках 37-38 в Журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор 37-41.

Анна
15.01.2018 08:23

Добрий день! Виникло питання: є програма організації та проведення громадських робіт у місті на 2017-2019 роки, затверджена рішенням сесії. Згідно даної програми здійснюється залучення безробітних громадян, які перебуваються на обліку в центрі зайнятості, до громадських робіт на платній основі. Обсяг фінансування – більше 200 тис. грн, але менший 1,5млн. Питання чи треба проводити переговорну процедуру? Заздалегідь дякую за відповідь.

Відповідь: Добрий день! З Вашого питання незрозуміло хто саме і який вид договору буде укладати з безробітними громадянами, тому складно надати конкретну відповідь. Відповідно до п.20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. За результатами процедури закупівлі сторони укладають договір про закупівлю. Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно ч.1 ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, якщо буде укладатись господарський договір, який передбачає надання послуг, замовник в залежності від очікуваної вартості робіт буде закуповувати їх або за однією з процедур, передбачених ст. 12 Закону, або через допорогову закупівлю. Щодо переговорної процедури, то згідно ст. 35 Закону переговорна процедура - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток виключно на підставах, які визначені в ч.2 ст. 35 Закону. З іншого боку, якщо з безробітними громадянами буде укладатись трудовий договір, то відповідно до статті 21 Кодексу Законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір на відміну від договору про закупівлю не є господарським договором, питання укладення, виконання та розірвання такого договору регулюється трудовим законодавством. Таким чином, наймання фізичної особи саме за трудовим договором не є закупівлею у розумінні Закону. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ольга
12.01.2018 11:32

Підкажіть, будь ласка, чи медичні огляди працівників підпадають під тендерну закупівлю у зв’язку із змінами до ЗУ « Про публічні закупівлі» внесеними згідно з ЗУ № 2002-VIII від 06.04.2017 (частину третю статті 2 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом № 2002-VIII від 06.04.2017), а саме: «3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону.» Згідно з ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням; послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт". Стаття 31. Обов'язкові медичні огляди З метою охорони здоров'я населення організуються профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих. Власники та керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за своєчасність проходження своїми працівниками обов'язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здоров'я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов'язкового медичного огляду. З огляду на вищезазначене обов’язкові медичні огляди працівників є послугою з медичного обслуговування населення (медична послуга), яка не обов’язково пов’язана з її наданням і спрямована на профілактику професійних захворювань та надається за договором. Замовником послуг є регіональна філія «Львівської залізниці». З даного випливає, що проведення тендерних закупівель у сфері лікарської практики та супутні послуги (8512 послуги з організації та проведення медичних оглядів працвників виробничих підрозділів регін.філій «Львівської залізниці») є недоцільним.

Відповідь: Добрий день! Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Дія Закону поширюється на всі закупівлі замовників, які є замовниками у розумінні Закону. Проте в самому Законі є виключення. Так, в ч.3 ст. 2 Закону наведено перелік предметів закупівлі на закупівлю яких дія Закону не поширюється, зокрема, на закупівлю послуг за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону. До Закону зазначене виключення було внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» від 6 квітня 2017 року № 2002-VIII. Воно пов'язано із проведенням медичної реформи і послуг населенню, які оплачуватиме у подальшому відповідний орган, що і буде укладати договори із медзакладами. Механізм створення Уповноваженого органу, який буде виконувати функції замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій а також буде здійснювати укладення, зміну та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію визначно Законом України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, який набере чинності 30.01.2018. Що стосується Вашого випадку, то Ваше підприємство закуповує послуги, і така закупівля не підпадає під виключення, передбачене ч.3 ст. 2 Закону. Відповідно, в залежності від вартості закупівлі, Ви проводите закупівлю цих послуг за однією з процедур, передбачених ст. 12 Закону або допорогову закупівлю. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Катерина
12.01.2018 11:14

Катерина 04.01.2018 13:00 Добрый день! 28.12.2017 я начала ппз по электроэнергии и отоплению на ожидаемую стоимость, дата заключения договора 04.01.2018г, в прозоро я выставлю договор. бюджет на 2018 год утвердят 10 января и ожидается что нам столько денег и объемов не выделят. Я планировала по ст.36 п.4 подпункт 1 сделать доп. соглашение, просто уменьшим объемы и сумму. Но ст.35 п.4 переговорная процедура отменяется в случае сокращения расходов. Как быть? такая же ситуация у меня 2 раза провела торги на ожидаемую стоимость отменились и в конце декабря начала ппз и тоже нужно уменьшить объемы и сумму Відповідь: Добрий день! Для надання більш детальної та правильної відповіді напишіть у відповідь на наш лист ваш контактний телефон. 0500527287

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Отже Ви не можете укласти договір без відповідних бюджетних асигнувань. Згідно ч. 4 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг і жодних виключень з цього питання Закон не містить. Якщо договір вже підписано, то переговорну процедуру відмінити неможливо. В цьому випадку необхідно переглянути свою участь в зобов’язальних відносинах (договір, на підставі якого виникають зобов’язальні відносини, може бути припинений відповідно до ст.ст. 202-206 Цивільного кодексу України або визнаний недійсним відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України) і за можливості вийти з них. Після відміни процедури або припинення зобов’язальних правовідносин Ви маєте право відразу розпочати нову переговорну процедуру відповідно до виділених видатків. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Марина
11.01.2018 17:29

Добрий день! Підскажіть, на І кв.2018 року (відповідно до тимчасового кошторису) проведено процедуру закупівлі без застосування електронної системи закупівель, укладено договір на суму меньше 50тис.грн. В ІІ кв.поточного року планується проводитись процедура закупівлі за цим же предметом закупівлі, сума за предметом закупівлі буде перевищувати 50тис.грн., як бути в цій ситуації заключати новий договір чи додаткову угоду? Чи потрібно буде розміщувати Звіт про укладений договір по цій процедурі закупівлі. Дякую

Відповідь: Добрий день! Це питання законодавчо не врегульовано. Договори укладені за результатами закупівлі вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), укладаються у відповідності до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Отже питання внесення змін до таких договорів регулюється положеннями ЦКУ, ГКУ і самого договору. При цьому, звертаємо Вашу увага на роз'яснення МЕРТУ (лист вих. №3302-06/29640-06 від 14.09.16). В ньому вказано, що у разі якщо замовником було здійснено закупівлі відповідно до тимчасового кошторису, після затвердження та доведення кошторису на рік (у разі якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів) обрання і проведення процедур закупівель здійснюється без урахування обсягів закупівель, здійснених відповідно до тимчасового кошторису, керуючись вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону. Детальніше з цим роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись в журналі № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42. З іншого боку, в ч.1 ст. 2 Закону визначено наступне. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. В зв’язку з цим рекомендуємо Вам внести відповідні зміни до додатку до річного плану закупівель і укласти новий договір. Враховуючи, що вартість предмета закупівлі буде перевищувати 50 тис. грн, оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладені договори протягом одного дня з дня укладення договору. З рекомендаціями і проблемними питаннями щодо звіту про укладені договори можна ознайомитись у журналі № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40.

Вероніка
11.01.2018 15:56

Замовником у річному плані, предметі закупівлі та в оголошених торгах було зазначено Дніпровська обл. Наразі виникла колізія, оскільки такої області не існує натомість потрібно Дніпропетровська.Чи можна внести зміни до укладеного договору шляхом виправлення назви області у предметі закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно зі ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Виходячи з положень ст. 180 Господарського кодексу України предмет договору є істотною умовою договору. Частиною4 ст. 36 Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених в цій частині ст. 36 Закону. Проте підстав для внесення змін предмету договору про закупівлю в ч.4 ст. 36 Закону не передбачено. Тобто усунути цю помилку можливо лише шляхом відміни процедури, внесення відповідних змін до назви предмету закупівлі та повторного проведення процедури закупівлі. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Ірина
11.01.2018 12:21

Доброго дня Прошу надати розяснення при укладанні додаткової угоди із продовженням дії договору на наступний рік на 20% від суми договору попереднього року чи можно збільшувати кількість товару у цьому випадку у специфікації договору?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 8 ч.4 ст. 36 та ч.5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Тобто, згідно цієї норми Закону, замовник для забезпечення роботи установи/підприємства на початку наступного року вносить в кінці року зміни до діючого договору, продовжуючи його дію на наступний рік, збільшуючи при цьому суму за договором, але не більше ніж на 20 % від суми цього договору(відповідно, при закупівлі товару, пропорційно збільшується кількість товару, що купується). Для застосування цієї норми законодавства вимагає дотримання певних умов: 1) продовжувати на 20 % на наступний рік можна договори про закупівлю, укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) продовжувати на 20 % на наступний рік можна тільки чинний договір; 3) продовжувати дію договору про закупівлю необхідно з урахуванням усіх змін, що були внесені до нього протягом року (у разі наявності); 4) норму застосовують лише в разі прийняття рішення проводити процедуру закупівлі в наступному році; 5) продовжувати дію договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, на наступний рік необхідно на строк, достатній для проведення нової процедури закупівлі. Наприклад, в 2017 році за результатами процедури відкритих торгів замовник уклав договір на закупівлю 1000 од. товару на суму 500 тис. грн (500 грн/шт.). На вищезазначеній підставі, передбаченій в ст. 36 Закону замовник в кінці 2017 року продовжив строк дії договору до 31.03.2018 і збільшив суму договору на 20 % тобто до 600 тис. грн. Таким чином, замовник має можливість закупити на початку року додаткову кількість товару на суму 100 тис. грн, а саме: 200 од., без проведення процедури закупівлі. Але потім наступна закупівля за цим предметом в 2018 році, незалежно від вартості такої закупівлі, повинна обов’язково відбуватись за однією з процедур, передбачених ст. 12 Закону. Детальніше з питанням продовження строку дії договору на наступний рік на 20 % можна ознайомитись у журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22; журналі № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27 та у журналі № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 42-43.

Ірина
11.01.2018 12:11

Доброго дня! Замовник повинен оприлюднювати Відомості про договори, учасником яких є підприємство, господарське товариство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України “Про відкритість використання публічних коштів” відповідно до вимог ПОСТАНОВИ КМУ від 9 листопада 2016 р. № 1067 . Наше підприємство підпадає під категорію п.1 ст 3акону України “Про відкритість використання публічних коштів” тобто мі повинні оприлюднювати "інформація про укладені за звітний період договори (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, проведена процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, строк дії договору);" У нас таке питання: чи мається на увазі публікація договорів сума кожного з них перевищує 1 млн грн. чи мається на увазі перевищення порогу в 1 млн. грн за предметом закупівлі? і як бути з тендерними договорами, сумма яких нижче цього порогу?

Відповідь: Добрий день! 1. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про відкритість використання публічних коштів” підприємства, які потрапляють під дію цього Закону, у разі використання коштів, отриманих ними від їхньої господарської діяльності, повинні оприлюднювати інформацію про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, за встановленими законодавством України формами, зокрема щодо відомостей про договори, укладені за звітний період, загальна вартість яких перевищує 1 мільйон гривень (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), строк дії договору). Отже мова йде саме про загальну вартість конкретного договору. Відповідно, якщо Ваше підприємство підпадає під дію ЗУ “Про відкритість використання публічних коштів”, Вам необхідно звітувати про кожен договір сума якого перевищує 1 мільйон гривень. Відповідна інформація оприлюднюється на єдиному веб-порталі використання публічних коштів (Є-data) щорічно, не пізніше 31 січня року, наступного за звітним роком, та зберігається в режимі вільного доступу протягом трьох років з дня оприлюднення. Звертаємо увагу, що єдиний веб-портал використання публічних коштів (Є-data) з 15 вересня 2017 року введено в промислову експлуатацію. 2. Постановою КМУ від 09.11.2016 № 1067 затверджено Порядок оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків. Згідно цього Порядку, підприємство, господарське товариство оприлюднює інформацію про свою діяльність (крім випадків, установлених законом) шляхом розміщення документів та матеріалів, що містять таку інформацію, на власній веб-сторінці (веб-сайті) разом з іншою інформацією про підприємство, господарське товариство, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону. У разі відсутності у підприємства, господарського товариства (крім господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) власної веб-сторінки (веб-сайту) така інформація розміщується на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством або корпоративними правами держави в господарському товаристві (далі - суб’єкт управління), у спеціальному розділі щодо діяльності підприємства, господарського товариства разом з іншою інформацією про підприємство, господарське товариство, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону. Вид інформації про діяльність підприємства, господарського товариства, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, періодичність і строки такого оприлюднення наведені в додатку до Порядку. Зокрема, відомості про договори, учасником яких є підприємство, господарське товариство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України “Про відкритість використання публічних коштів”, оприлюднюються протягом 10 календарних днів з дня укладення договорів. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Всього записів: 3324
Сторiнки: назад  2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11  вперед