>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.10.2018cal

18.10.2018

Верховна рада України сьогодні, 18 жовтня, у другому читанні прийняла Кодекс з процедур банкрутства. 


 Документ підтримали 237 народних депутатів.   

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.10.2018cal

17.10.2018

#Поради_від_Радника


Закупівля постачання та розподілу електричної енергії. Чи потрібно встановлювати кваліфікаційні критерії?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Татьяна
06.09.2018 15:39

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом, тобто пропозиція такого учасника вважається найбільш економічно вигідною пропозицією. У зв’язку з цим, просимо повідомити: 1) Чи повинен замовник перевіряти «ціну пропозиції - найбільш економічно вигідну пропозицію», отриману на результатами застосування процедур, передбачених Законом, на відповідність ринковим цінам? 2) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що «найбільш економічно вигідна пропозиція», отримана на результатами застосування процедур, передбачених Законом, перевищує ринкову ціну? 3) Чи повинен замовник перевіряти ціну пропозиції, отриману на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, на відповідність ринковим цінам? 4) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що ціна пропозиції, отримана на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, перевищує ринкову ціну?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог статті 4 Закону про публічні закупівлі, закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель. Річний план/додаток до річного плану складається за форму, затвердженою наказом МЕРТУ № 490, яка передбачає, що замовник повинен вказати у ньому очікувану вартість закупівлі. Потім оголошуючи закупівлю, замовник в оголошенні про закупівлю вказує ту суму, яка вказана у річному плані/додатку до річного плану. В свою чергу учасники подаючи свої пропозиції подають їх в сумі, що не перевищує визначену замовником очікувану вартість закупівлі. Тобто, якщо сума пропозиції учасника перевищує ринкові ціни на предмет, що закуповується, це питання не до учасника, а до замовника. Якщо у Вас така ситуація, незалежно від того, що це: допорогова або надпорогова закупівля, це Ваша помилка як замовника. Визначаючи очікувану вартість закупівлі замовникунеобхідно провести моніторинг ринкових цін і виходячи з цього визначати очікувану вартість закупівлі. Якщо Вами вже допущено таку помилку і закупівля оголошена за завищеними цінами, з метою уникнення звинувачень у порушені принципу максимальної економії та ефективності, передбаченого статтею 3 Закону про публічні закупівлі та потенційному нанесені шкоди державі, рекомендуємо відмінити таку закупівлю. Провести моніторинг цін на ринку на предмет, що закуповується, внести відповідні зміни до річного плану/додатку до річного плану і оголосити нову закупівлю. Додатково звертаємо увагу, що ні ст. 30 Закону про публічні закупівлі, ні наказ № 35 не передбачають такої підстави для відхилення пропозиції/тендерної пропозиції учасника як – ціна пропозиція учасника перевищує ринкові ціни. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Едуард
06.09.2018 12:19

Добрий день! Наше підприємство провело двічі відкриті торги, проте вони були відмінені на підставі ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» (подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій).Плануємо оголосити переговорну процедуру на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону, в якій зазначено, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також умови до учасників не повинні відрізнятись від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. За час проведення відкритих торгів ціна на товар значно виросла. Чи може наше підприємство провести переговорну процедуру, зазначивши в річному плані закупівель очікувану вартість більшу, ніж була зазначена у двічі проведених відкритих торгах? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.2 ст. 35 Закону “Про публічні закупівлі” переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Як бачимо прямо це питання в Законі не врегульовано. Отже, виходячи з положень п.4 ч. 2 ст. 35 Закону про публічні закупівлі, в них не міститься заборона щодо зменшення/збільшення очікуваної вартості закупівлі. Проте зверніть увагу потенційний ризик звинувачення з боку перевіряючи органів щодо того, що замовником спеціально було занижено вартість закупівлі у відкритих торгах з метою їх не проведенні подальшого здійснення переговорної процедури. Тому, рекомендуємо мати обґрунтування (данні моніторингу ринкових цін, підтвердні документи від спеціалізованої організації, данні Держстату) щодо визначення саме тієї очікуваної вартості, яка була визначена для відкритих торгів. Відповідно, такі ж обґрунтування щодо об’єктивних підстав для збільшення очікуваної вартості закупівлі за переговорною процедурою. Детальніше з питаннями проведення переговорної процедури можна ознайомитись у випуску журналу №6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38, у випуску журналу № 3 (66); у випуску журналу № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 28-30, у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 18-25 та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38.

Надія
05.09.2018 14:56

Доброго дня! Підкажіть будь ласка, якщо по мультилотовій закупівлі двічі не відбулися закупівлі за окремими лотами, чи можливо за такими лотами провести переговорну процедуру за пп.4 ч.2 ст35 Закону "Про публічні закупівлі". Чи є на це роз'яснення МЕРТУ? Дякуємо за допомогу.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до положень статті статті 31 Закону про публічні закупівлі замовник може відмінити торги або визнати їх такими, що не відбулись частково (за лотом). Тобто, якщо замовник здійснює багатолотову закупівлю і по частині лотів закупівля відбулась успішно, а по іншим лотам (лоту) ні, це означає, що закупівля відбулась, але частково. В той же час, відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 35 Закону про публічні закупівлі замовник проводить, як виняток, переговорну процедуру якщо ним було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Враховуючи, що у Вашому випадку багатолотова закупівля хоч і частково,але відбулась, у Вас не має правових підстав для застосування переговорної процедури закупівлі. В той же час, МЕРТУ в своєму роз’ясненні від 02.08.2018 № 3304-06/26774-06 (журнал №9 (72) за вересень 2017 року на стор. 43-45) зазначило, що у разі, якщо торги за лотами відмінено або визнано такими, що не відбулись, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю із врахуванням вартісних меж, встановлених в ч.1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі. Так, якщо вартість закупівлі є меншою ніж вартісні межі визначені в ст. 2 Закону, замовник здійснює допорогову закупівлю. Детальніше з текстом роз’яснення можна ознайомитись у випуску журналу №9 (72) за вересень 2017 року на стор. 43-45. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Дмитро
05.09.2018 08:37

Доброго дня. Підскажіть будь-ласка - При проведенні закупівлі "Проекційних екранів" ми планували їх по 10 000 грн. за одиницю товару, відповідно КЕКВ 3110, але після аукціону переможець знизив ціну до 3 200 грн. за одиницю товару, тобто при оплаті потрібний КЕКВ 2210. Як вийти з даної ситуації? Чи потрібно перенести кошти з 3110 на 2210? Та чи потрібно внести зміни до річного плану (змінити КЕКВ з 3110 на 2210) після того як визначили переможця?

Відповідь: Добрий день! Данне питання Законом про публічні закупівлі не регулюється. На практиці є кілька варіантів розвитку подій в данній ситуації. Перша, досить розповсюджена, це коли Казначейство відмовляється реєструвати договір про закупівлю в таких ситуаціях і замовнику доводиться проводити нову закупівлю. Інший варіант, це коли замовник, очікуючи певну ймовірність настання такої ситуації, при оприлюдненні річного плану в частині такої закупівлі, вказують одразу обидва КЕКВ2210 та 3110. У разі, якщо настає ситуація аналогічна описаній Вами, якщо у замовника є кошти по КЕКВ 2210 Казначейство реєструє договір, якщо ні – замовник звертається до розпорядника коштів із запитом на перерозподіл коштів, і якщо перерозподіл коштів відбувається – реєструє договір в Казначействі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу №9 (72) за вересень 2017 року на стор. 24-25. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Катерина
04.09.2018 16:25

Добрий день. Підкажіть будь ласка, чи можемо ми-як Замовники, відхилити пропозицію Учасника тендеру по вугіллю, у якого заключений договір про надання послуг зберігання та зважування вугілля з ТОВ, проти якого відкрито кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.4 КК України, а саме привласнення посадовими особами ТОВ бюджетних коштів у великих розмірах, шляхом поставки нашій же організації вугілля невідповідної якості у 2017 році?

Відповідь: Добрий день! Виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника наведено у ч.1 ст. 30 Закону про публічні закупівлі. Виходячи з аналізу положень ч.1 ст. 30 Закону у Вас не має підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника на підставі інформації наведеної у Вашому запитанні. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Катерина
04.09.2018 11:22

Доброго дня! Відповідно до абзацу 7 частини 3 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно. Звідси два питання: 1. Чи потрібно кошти на оренду вносити до річного плану закупівель? 2. Чи потрібно публікувати звіт про договір оренди, якщо його вартість більше 50 тис грн.?

Відповідь: Добрий день! Якщо предмет закупівлі підпадає під виключення визначені в ч.3 Закону про публічні закупівлі, в такому випадку дія Закону про публічні закупівлі не розповсюджується на таку закупівлю. Тобто замовник може не вносити таку закупівлю до річного плану/додатку до річного плану і відповідно не оприлюднювати звіт про укладені договори. Детальніше про випадки на які не поширюється дія Закону читайте в Журналі № 5 (68) за травень 2017 на стор. 42-47. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ольга
04.09.2018 10:54

Доброго дня! Підкажіть будь ласка якими нормативно-правовими документами передбачено вимоги до зберігання до документів у сфері здійснення закупівель?

Відповідь: Добрий день! Окремих нормативно-правових документів щодо зберігання документації державних (публічних) закупівель не має, тому необхідно користуватись тими НПД, які загалом регулюють діловодство та архівну справу. Основними документами є наказ Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 “Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів”, наказ Мінюсту від 18.06.2015 № 1000/5 Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях.Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 16-23 та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 10-16

Валентина
04.09.2018 10:50

Доброго дня! Переможець торгів на виконання вимоги ст.17 Закону повинен надати замовнику у строк, що не перевищує 5 календарних днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, інформацію, що підтверджує відсутність підстав, визначених частинами 1 і 2 ст.17. Згідно ст.14 Закону України "Про публічні закупівлі" подання інформації здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Чи повинен переможець торгів надавати додатково замовнику документи в паперовому вигляді?

Відповідь: Добрий день в ч.3 статті 17 Закону про публічні закупівлі зазначено, що спосіб документального підтвердження визначає замовник. Тобто, замовник при розробленні умов тендерної документації повинен самостійно визначитись в якому вигляді він хоче отримати такі документи: в паперовому, в електронному (завантажені в систему сканкопії) або і в паперовому і в електронному одночасно. Хоча враховуючи положення статті 14 Закону про публічні закупівлі доцільно вимагати таке документальне підтвердження тільки в електронному вигляді без надання у паперовому вигляді.Детальніше про помилки учасників при поданні тендерної пропозиції можна прочитати в Журналі № 6 (81) за червень 2018 стор. 33 -40.

Зоряна
04.09.2018 09:57

Добрий день. Підкажіть як правильно поступити в такій ситуації-1питання: Замовникові необхідно здійснити закупівлю виробів медичного призначення на суму 170000,00грн КЕКВ 2220 , фінансування з серцево судинної програми і Меблів медичних(каталки, кушетки) КЕКВ 3110 на суму 150000,00 грн. фінансування по Міській програмі "Здоров'я населення" , але обидві закупівлі відносяться до Коду ДК 021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні. Чи в обох випадках проводити відкриті торги, чи можна допорогові закупівлі, оскільки різні джерела фінансування? 2 питання: Для придбання м'якого інвентаря виділили 250000,00грн , з них за одним кодом необхідно придбати матраци на суму 40000,00 і за іншим на суму 210000,00 одіяла. Чи потрібно робити відкриті торги на обидві процедури ,оскільки загальна виділена сума більше 200000,00, чи в залежності від предмета закупівлі за кожним кодом допороги на 40000,00 і відкриті торги на 210000,00?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог Закону про публічні закупівлі замовник визначає предмет закупівлі в порядку визначеному Уповноваженим органом. Відповідно до Порядку визначенняпредмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 предмет закупівлі товари визначається замовником згідно з пунктами 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Замовник застосовує одну з процедур закупівлі, передбачених ст.. 12 Закону, якщо вартість предмета закупівлі (запланована на весь рік) перевищує вартісні межі визначені в ч.1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі. Зверніть увагу, джерело фінансування не має жодного значення. Якщо вартість предмета закупівлі не перевищує зазначені межі, тоді можна провести допорогову закупівлю. Отже відповідаючи на Ваші питання можна зазначити. По першому питанню. Оскільки предмет один і той же і його очікувана вартість перевищує 200 тис. грн., необхідно проводити відкриті торги. По другому питанню. Якщо за класифікатором, це різні предмети закупівлі, значить їх закуповують за різними закупівлями. Вибір процедури залежатиме від того чи вартість предмета закупівлі перевищує або ні вартісні межі визначені в ч.1 ст. 2 Закону. Так, вартість закупівлі ковдр за Вашою інформацією перевищує 200 тис. грн. – отже тут відкриті торги можна взяти код 39520000-3, а матраци (40 тис. грн.) – допороги можна взяти код 39140000-5.Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Валентина
04.09.2018 09:24

Добрый день. Ответьте, пожалуйста, на вопрос: объявлены открытые торги «1-й круг» на закупку товара, бюджет закупки 300 тыс. грн., количество товара 61 шт. По итогу торги не состоялись из-за отсутствия участников. Изучив причину не состоявшихся торгов, определено, что за это время цена на закупаемый товар выросла. Можем ли мы, при объявлении открытых торгов «2-й круг» изменить количество товара, оставив бюджет закупки тот же - 300 тыс. грн. При перерасчете по новой цене товара, получалось уже не 61 шт. товара, а 55 шт. А если не состоится «2-й круг» торгов, можем ли мы поменять количество товара, придя к переговорной процедуре, оставив бюджет закупки тот же?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.2 ст. 35 Закону про публічні закупівлі переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Як бачимо прямо це питання в Законі не врегульовано. З одного боку, в цій підставі відсутнє застереження щодо неможливості зміни ціни та/або обсягів закупівлі. Проте зверніть, що відповідно до вимог статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Отже, теоретично можливо обґрунтувати зміну ціни, підтвердивши це даними моніторингу або документами від профільних організацій. Стосовно зміни кількості товару, що закуповується існує ризик претензій від перевіряючи органів щодо безпідставного проведення переговорної процедури і уникнення відкритих торгів шляхом маніпулювання ціновими та кількісними показниками. Зверніть увагу, що замовник застосовує, а не зобов’язаний застосовувати переговорну процедуру. Але у будь-якому випадку, вибір процедури здійснює замовник, але у разі вибору переговорної процедури замовник зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав для її застосування (ч.3 ст. 35 Закону про публічні закупівлі). Детальніше з питаннями проведення переговорної процедури можна ознайомитись у випуску журналу №6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38, у випуску журналу № 3 (66); у випуску журналу № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 28-30, у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 18-25 та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38.

Єгор
03.09.2018 11:50

Добрий день! Просимо прописати механізм закупівлі електроенергії на 2019 рік та на період з 11 по 31 грудня 2018 року. Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! Тринадцятого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року. В зв’язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3304-06/40489-07) від 09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до даного листа є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах зазначено про наступне. Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі постачальників та способів закупівлі електричної енергії. Унаслідок цього основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком. Проте наразі конкурентні закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою, але на період до 11.12.2018. Закупівля електроенергії на період з 11 грудні і до кінця року і, відповідно на 2019 рік має відбуватись за процедурою відкритих торгів. Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території. Додатково інформацію про закупівлю електричної енергії Ви можете прочитати з випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017). Також звертаємо увагу, що редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» планує проведення 3 жовтня у Києві навчання по проблемним питанням щодо закупівлі електричної енергії за новим Законом про ринок електричної енергії. Інформацію про план навчання та умови участі у ньому можна отримати на нашому сайті у рубриці Навчання/Семінари за посиланням: http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/kiev/.

Ольга
30.08.2018 14:16

Доброго дня підкажіть будь-ласка чи потрібно затверджувати протоколом тендерного комітету обнулення пункту додатку до річного плану і як це обнулення відображати в паперовому варіанті додатку до річного плану/

Відповідь: Добрий день! Відповідно до статті 11 Закону про публічні закупівлі тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Тобто в будь-якому випадку, всі рішення тендерного комітету оформлюються протоколом. Щодо обнуління пунктів річного плану/додатку до річного плану, то зверніть увагу, що ні Закон про публічні закупівлі, ні жоден інший нормативно-правовий акт не містить визначення того, що таке обнуління рядка річного плану, а також вимоги взагалі вчиняти подібні дії. Хоча з іншого боку і не забороняє. Відповідно питання щодо того як це відображати на папері, нічим не регулюється. Проте не забувайте, що згідно вимог статті 4 Закону річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. З рекомендаціями редакції журналу щодо планування закупівель можна ознайомитись у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ірина
30.08.2018 14:05

Гарного дня! Питання про підняття ціни на 10 %: договір на мясо заключенов лютому місяці по ціні 99,00 грн/ кг. Постачальник написав лист в серпні на підняття ціни з 01.09. 2018 року. Тендерний комітет взяв довідку із статистики ісередні ціни на товари, які публікує Мінеономрозвитку та проаналізував цінову ситуацію: ціна в червні - 107,68 грн., в липні -109,55 грн.( статистика), в червні -114,28 грн., в липні- 114,26 грн. (мінекономрозвитку).Підкажіть будь- ласка дії Замовника: чи можна піднімати ціну ? Якщо можна , то на скільки??? І ще одне запитання: чи можна піднімати ціну 27.08.2018року і наступний раз 03.09.2018 року.??? Дякую за допомогу.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині 4 цієї статті, зокрема у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, ця підстава застосовується якщо предметом закупівлі є товар, підставою для внесення змін є коливання саме ринкових цін на це товар, одноразова зміна ціни не повинна перевищувати 10 %, але при цьому ціна договору не повинна збільшуватись. В той же час, в Законі про публічні закупівлі прямо не визначено скільки раз можна вносити зміни, чи можуть сумарно такі зміни перевищити 10%, хто має підтверджувати факт коливання ринкових цін. Відповідь на окремі з цих питань надало Мінекономрозвитку у своєму листі щодо зміни до істотних умов договору про закупівлю (вих. № 3302-06/34317-07 від 27.10.2016). Зокрема у листі зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, i виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Отже по першому питанню. Погоджуватись чи не погоджуватись на внесення змін до істотних умов договору це право, а не обов’язок замовника. Якщо ініціатор внесення змін надав документи, які підтверджують факт коливання ринкових цін на товар між певними датами, замовник має підстави на це погодитись. Щодо того, хто підтверджує таке коливання, то у згаданому листі Мінекономрозвитку йде мова про Держстат, але вказано, що це не єдиний орган. На практиці такі документи видають Торгово-промислова палата України (і її територіальні відділення), ДП «Держзовнішінформ», ДП «Укрпромзовнішекспертиза», і цей перелік також не є вичерпним. По другому питанню. Зміни до ціни одиниці товару вносять у межах коливання: якщо відбулось коливання ринкових цін (наприклад, збільшення) у межах 5 відсотків, то ціна за одиницю товару може збільшитись на 5 відсотків. Якщо відбулось коливання ринкових цін у межах 15 відсотків, то ціна за одиницю товару все одно може збільшитись лише на 10 відсотків. По третьому питанню. У Законі не встановлено обмеження щодо кількості змін, які можна вносити до істотних умов договору про закупівлю за цією підставою. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків щоразу. З урахуванням усіх змін, внесених до договору, сукупність таких змін може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю. Детальніше з цим питанням, а також повним текстом листа МЕРТУ можна ознайомитись у випуску журналу №12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41; у випуску журналу №4 (55) за квітень 2016 року на стор. 8-11; у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37; у випуску журналу № 9 (84) за вересень 2018 року на стор. 33-38.

Анна
30.08.2018 11:58

Доброго дня! Підскажіть, будь ласка, якщо на закупівлю послуг/робіт (Будівництво корпусу відділення ...)в тендерній документації прописано, що "Договірна ціна (кошторис) погоджується сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону України "Про публвчні закупівлі" та Цивільного кодексу України. Учасник-переможець, разом з документами передбаченими для переможця, повинен надати замовнику розрахунок цінової пропозиції, до складу яких входять договірна ціна на суму остаточної цінової пропозиції учасника з обов'язковими видатками...." Питання: Чи можливо після аукціону договірну ціну (кошторис) збільшити або зменшити (в порівнянні з ціною після завершення аукціону)?

Відповідь: Добрий день! Відповідь однозначно – ні! Відповідно до вимог ч.2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Відповідно до ч.4 статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до статті 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону. Таким чином, у разі укладення договору за ціною, що відрізняється від ціни переможця в аукціоні, Ваш договір буде нікчемним (недійсним). При цьому, під узгодженням договірної ціни можна сприймати домовленості про внутрішній розподіл коштів в рамках договірної ціни по напрямкам використання, але договірна ціна не повинна відрізнятись від пропозиції переможця за результатами аукціону. Також звертаємо увагу, що відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам тендерної документації тягне за собою накладення відповідальності у розмірі від 11 до 17 тис. грн. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Alina New
29.08.2018 09:35

Добрий день ! Дайте , будь - ласка, відповідь на таке запитання : " У яких випадках суб"єкт господарювання , який здійснює виробництво теплової енергії з альтернативних джерел енергії , може надавати послуги з постачання теплової енергії без участі у процедурі державних ( публічних ) закупівель." Дякую.

Відповідь: Добрий день! Суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво теплової енергії з альтернативних джерел енергії, може надавати послуги з постачання теплової енергії без участі у процедурі державних (публічних) закупівель у випадках, якщо отримувач послуг не є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Крім того, у випадках, коли замовник є замовником у розумінні Закону, але підпадає під виключення визначені у ч.3 та ч.4 ст. 2 Закону, а також у ст. 6 Закону. Детальніше про випадки на які не поширюється дія Закону читайте в Журналі № 5 (68) за травень 2017 на стор. 42-47. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Всього записів: 3709
Сторiнки: назад  2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11  вперед