>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.10.2018cal

18.10.2018

Верховна рада України сьогодні, 18 жовтня, у другому читанні прийняла Кодекс з процедур банкрутства. 


 Документ підтримали 237 народних депутатів.   

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.10.2018cal

17.10.2018

#Поради_від_Радника


Закупівля постачання та розподілу електричної енергії. Чи потрібно встановлювати кваліфікаційні критерії?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


МІСЬКА ЛІКАРНЯ
26.09.2018 10:58

Доброго дня! В січні 2018року провели переговорну процедуру закупівлі електричної енергії з монополістом. Термін дії договору до 31.12.2018року. В листах Мінекономрозвитку написано, що до 11.12.2018року потрібно обрати постачальника та укласти з ним договір. Ми бюджетна установа, договір діє до 31.12.2018року, як нам бути? До кінця року цей договір буде чинним чи потрібно на місяць проводити відкриті торги? З січня 2019 року теж потрібно проводити вже відкриті торги чи переговорну процедуру? Взагалі нічого не зрозуміло! Щиро дякую за відповідь!

Відповідь: Доброго дня! Закупівля електроенергії на період з 11 грудня і до кінця року і, відповідно на 2019 рік має відбуватись за процедурою відкритих торгів. Звертаємо увагу, що 13 квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року. В зв’язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3304-06/40489-07) від 09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до даного листа є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах зазначено про наступне. Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі постачальників та способів закупівлі електричної енергії. У наслідок цього основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком. Проте наразі конкурентні закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою, але на період до 11.12.2018. Закупівля електроенергії на період з 11 грудні і до кінця року і, відповідно на 2019 рік має відбуватись за процедурою відкритих торгів. Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території. Додатково інформацію про закупівлю електричної енергії Ви можете прочитати з випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017). Крім того, відповідно листа Минекономрозвитку № 3304-04/39642-06 від 10.09.2018 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» перелік суб’єктів господарювання, які відповідно до вимог Закону отримали ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії розміщено на офіційному веб-сайті НКРЕКП у розділі: Актуальна інформація/Ліцензування (адмінпослуги)/Реєстри НКРЕКП/Ліцензійний реєстр НКРЕКП/Ринок електричної енергії (постачання електричної енергії споживачу). Зазначений перелік постійно оновлюється з урахуванням отримання ліцензій новими суб’єктами господарювання. Принагідно звертаємо увагу, що відповідно до пункту 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, ліцензії на впровадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності Законом, тобто не пізніше 11 грудня 2018 року. Крім того, ліцензіати з постачання електричної енергії, що наразі провадять ліцензовану діяльність відповідно до постанови НКРЕКП від 13.04.2017 № 504, у разі наміру продовжувати господарську діяльність з постачання електричної енергії повинні до грудня 2018 року отримати нову ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. Таким чином, право здійснення діяльності з постачання електричної енергії матимуть лише ті суб’єкти господарювання, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та відповідний перелік яких оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЕК. Також звертаємо увагу, що редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» планує проведення 22 жовтня у Києві навчання по проблемним питанням щодо закупівлі електричної енергії за новим Законом про ринок електричної енергії. Інформацію про план навчання та умови участі у ньому можна отримати на нашому сайті у рубриці Навчання/Семінари за посиланням: http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/kiev/

Інфекційна лікарня
25.09.2018 13:12

Доброго дня! В серпні провели закупівлю відкриті торги вугілля кам`яного. Сума кошторисних призначень 899000,00грн., договір уклали на 812000,00грн., склалася економія 87000,00грн. Плануємо закупити за прямим договором ще вугілля на ці зекономлені кошти. Чи потрібно вносити їх до додатку до річного плану закупівель та публікувати звіт про укладений договір?

Відповідь: Доброго дня. Щодо внесення змін до додатку до річного плану, так обов’язково необхідно вносити. Звертаємо увагу на лист Уповноваженого органу детальніше у Журналі № 10 (61) за жовтень 2016 стор. 41, в якому зазначено, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Щодо розміщення звіту про укладений договір. Так також необхідно розміщувати, оскільки згідно частини 1 статті 2 Закону про публічні у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Юлія
25.09.2018 10:06

Доброго дня! Нами розміщено питання на Вашому сайті та отримано відповідь (Доброго дня! Замовником планується здійснити реконструкцію обєкту. Для цього розроблено проектно-кошторисну документацію,проведено експертизу та завтверджено ПКД з наступними показниками: Загальна вартість обєкту: 1140,0 тис.грн. (в т.ч. будівельно-монтажні роботи - 183,0 тис.грн., придбання монтованого обладнання - 678,0 тис.грн., інші- 279,0 тис.грн.) Замовником отримано фінансування за КЕКВ 3142 на 2018 рік в повному обсязі. Ми плануємо здійснити закупівлю робіт без застосування процедури відкритих торгів, так як вартість обєкта реконструкції становить менше 1500,0 тис.грн., за такими напрямками: окремо підписати договір на виконання будівельно-монтажних робіт та окремо на поставку монтованого обладнання. Чи правомірні наші дії. Ответ: Доброго дня! Так, ви маєте право окремо здійснити закупівлю робіт без проведення процедури закупівлі відкритих торгів, так як сума закупівлі не перевищує межі встановлені статтею 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (Далі-Закон). Щодо закупівлі монтованого обладнання, то при відокремленні обладнання від робіт, вид закупівлі змінюється на товари, а при закупівлі товарів замовник керується межами встановленими статтею 2 Закону, а тому при вартості монтованого обладнання 678,0 тис. необхідно проводити процедуру відкритих торгів. Також звертаємо увагу, що така закупівля має певні ризики: зберігання цього обладнання, монтаж, охорона та інші непередбачувані витрати, які можуть виникнути з його придбанням. У будь-якому випадку Замовник при такому розподілі повинен врахувати пов’язаність робіт і монтованого обладнання, так як не все монтоване обладнання можливо технічно відокремити від робіт, в результаті чого втрачаються гарантійні зобов’язання на роботи або власне на обладнання. Рішення у даному випадку приймається замовником самостійно, з оцінкою можливих ризиків, оскільки окремо закуплене обладнання повинне відповідати у повній мірі обладнанню, зазначеному у проекті, аби не призвести до зміни проектних рішень та відповідно до неможливості виконання підрядником робіт, заявлених у ПКД. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/). Дякуємо!. Проаналізувавши відповідь у нас виникло наступне питання. Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" - визначення предмета закупівлі робіт (а саме реконструкція)здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”. Правила визначення вартості будівництва визначає, що до вартості обєкта включаються витрати на будівельно-монтажні роботи, витрати на придбання устаткування, меблів, інвентарю та інші витрати. За КЕКВ 3142 "Реконструкція та реставрація інших обєктів" замовнику дозволяється придбати будівельні матеріали та устаткування, що підлягає монтажу окремо від самих робіт. Отже відповідно відповіді,якщо вартість обєкта реконструкції складає 1600,00 тис.грн. (в т.ч.будівельно-монтажні роботи 1450,00 тис.грн., обладнання 150,00 тис.грн.) Замовники мають право придбати обладнання, як товар вартістю 150,00 тис.грн. (при відокремленні обладнання від робіт, вид закупівлі змінюється на товари) та провести роботи вартістю 1450,00 тис.грн. без застосування процедури відкритих торгів.

Відповідь: Доброго дня! Згідно частини 7 статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженер-нотранспортної інфраструктури згідно з ДБН А .2 .2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04 .06 .2014 № 163. У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. Отже у разі якщо загальна вартість будівельно-монтажних робіт і обладнання рекомендуємо провести процедуру або процедури закупівлі передбачені Законом. Отже у разі необхідності Ви можете провести окремо процедуру відкритих торгів на будівельно-монтажні роботи, а також окремо процедуру закупівлі на обладнання. При цьому ще раз наголошуємо, що замовником самостійно здійснюється оцінка можливих ризиків, про які йшлося у відповіді, окрім того будь-які ризики не повинні призвести до здорожчання закупівлі (наприклад виплати на оренду приміщення, де зберігається обладнання тощо) у відповідності до принципу економії і ефективності. Тобто подібні рішення повинні бути аргументованими, а отже питання подібного рішення – це питання кожної окремої ситуації! З приводу застосування КЕКВ додатково рекомендуємо ознайомитися зі статтею «Здійснення видатків на закупівлю робіт згідно з економічною класифікацією» — випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018 року, 11–13. апрошуємо Вас відвідати наші спеціалізовані семінари: 09 жовтня - семінар на тему «Закупівля робіт «З перших вуст». Практика, проблеми, шляхи вирішення», 10 жовтня - навчання на тему: Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів. Детальніше за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/

Ірина
25.09.2018 08:46

Добрий день! Нашою установою було заключено договір на закупівлю товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до Закону щодо укладеного договору було опубліковано звіт про укладений договір. В даний час ми укладаємо додаткову угоду до договору щодо підвищення ціни на окремі позиції договору. Проконсультуйте, будь-ласка, чи необхідно дані зміни також оприлюнювати (публікувати повідомлення про внесення змін до договору)? Дякую!

Відповідь: Доброго дня! Закон про публічні закупівлі не містить вимог щодо необхідності опублікування на веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) інформації щодо внесення змін, розірвання чи виконання договорів, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону. Також, зверніть увагу на лист Мінекономрозвитку вих. № 3302-06/38247-06 від 25.11.2016. У даному листі додатково йдеться про те, що повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Детальніше з листом МЕРТУ можливо ознайомитися у журналі № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 31. Також інформацію щодо даного питання ви можете знайти у статті: «Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Юлія
24.09.2018 11:35

Добрий день! Нашою організацією проведено відкриті торги за кодом 45454000-4 Реконструкція (реконструкція будівлі (ремонт криши, утеплення та ін.)на суму 1600000,00 грн. На сьогоднішній день виділені ще кошти на капітальний ремонт того самого об'єкту, але ремонт буде електропроводки і сума 5000,00 грн. Ми можемо заключити прямий договір на 5000,00 грн.??? Чи які наші дії, якщо об'єкт один і той самий????

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Таким чином, реконструкція будівлі та капітальний ремонт є різними предметами закупівлі. Таким чином, ви маєте право здійснити закупівлю капітального ремонту без проведення процедур закупівель, визначених Законом, оскільки сума закупівлі не перевищує вартісні межі, встановлені статтею 2 Закону. Запрошуємо Вас відвідати наші спеціалізовані семінари: 09 жовтня - семінар на тему «Закупівля робіт «З перших вуст». Практика, проблеми, шляхи вирішення», 10 жовтня - навчання на тему: Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів. Детальніше за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/

Анастасія
24.09.2018 09:15

Доброго дня! В 2018 році провели переговорну процедуру на електричну енергію на суму 320тис. Вже в серпні ми розуміємо, що нам не вистачить коштів до кінця року. Нам виділяють додаткові кошти перерозподілом мінус КЕКВ 2275 плюс КЕКВ 2273 в сумі 24900 грн. Які наші дії? Проводити переговорну процедуру на ці кошти 24900грн чи можно прямий договір укласти? І тоді виходить дві угоди буде по електричній енергії? Як сплачувати по ним? Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Щодо питання нової закупівлі. Питання перерозподілу видатків у кошторисі розпорядника бюджетних коштів регулюється Бюджетним кодексом України (далі – БКУ). Зважаючи на приписи ст. 48 БКУ розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Казначейством України при реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Відповідно до ст. 10 БКУ видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету). Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (далі – Інструкція). Дану Інструкцію затверджено відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446. Згідно пунктів 1.1. та 1.2 Інструкції економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. Таким чином, замовники беруть бюджетні зобов'язання в межах асигнувань встановлених кошторисами, у тому числі з урахуванням асигнування за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ). З урахуванням викладеного, нова закупівля на нові бюджетні асигнування (у результаті перерозподілу коштів) за КЕКВ є новим предметом договору. Відповідно, у випадку, якщо вартість такої закупівлі менша за вартість вказану в абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі, замовник проводить допорогову закупівлю (прямий договір або допорогова закупівля в Прозорро). При здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. З позицією Уповноважено органу можливо ознайомитися у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 «Щодо здійснення закупівель відповідно до тимчасового і постійного кошторисів та щодо здійснення закупівель, які замовник об'єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі» (детальніше див. випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 38-42). Щодо питання про 2 угоди. Так, буде 2 договори з аналогічним предметом закупівлі. При здійснення будь-якої закупівлі замовник в першу чергу керується власною потребою, тобто необхідними йому додатковими обсягами. Якщо обсягів, на які вже здійснено закупівлю недостатньо, замовник має право закуповувати нові, необхідні йому обсяги. Це питання планування закупівель замовником. Згідно ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Таким чином, обсяг та ціна за одиницю формують загальну вартість договору, з урахуванням чого замовник розраховує період отримання послуги. Отже, у випадку, якщо, обсягів, заявлених у першому договорі достатньо, наприклад, до кінця вересня, то зрозуміло, що при потребі на нові обсяги здійснюється нова закупівля, а отже, укладається новий договір. При цьому замовник зобов’язаний розрахуватися за спожиті товари/послуги за попереднім договором та відповідно розраховуватись за споживання товарі/послуг за новим договором в порядку, передбаченому умовами такого договору. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Інна
24.09.2018 09:02

Доброго дня! Наприкінці 2017 року відділ освіти провів відкриті торги на закупівлю природного газу на суму 8 млн грн. Оскільки кошторисом на 2018 рік була передбачена сума не в повному обсязі, додатковою угодою вартість закупівлі була зменшена до 5,4 млн грн. В липні 2018 року була виділена частина коштів у сумі 900 тис. грн, решту коштів обіцяли виділити у вересні. Але поки що коштів не виділено. Для забезпечення в повному обсязі коштами на придбання природного газу необхідні додаткові кошти в сумі близько 1млн грн. Враховуючи фінансові можливості бюджету кошти можуть бути виділені в наприкінці жовтня або в листопаді 2018 року. У вересні відділ освіти оголосив відкриті торги по закупівлі природного газу на 900 тис. грн У разі завершення процедури цих коштів буде достатньо для проведення розрахунків за листопад та частину грудня. Питання. 1. Чи зможе відділ освіти, у разі виділення додаткових коштів, які необхідні для забезпечення природним газом до кінця року провести переговорну процедуру з переможцем останніх торгів, мотивуючи це тим, що не може бути в одному місяці декілька постачальників природного газу та проведенням нагальної потреби у закупівлі? 2. Чи можливо скористатися переговорною процедурою та укласти договір з переможцем останніх відкритих торгів, якщо терміну для проведення процедури буде недостатньо?

Відповідь: Доброго дня! Щодо питання 1. З урахуванням викладеної у питанні інформації, відповідь наступна. По-перше, якщо мова йде про додатково виділені кошти, тоді, якщо вартість нової потреби менша за вартість вказану в абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі, замовник проводить допорогову закупівлю (прямий договір або допорогова закупівля в Прозорро). З відповідною позицією Уповноважено органу можливо ознайомитися у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 «Щодо здійснення закупівель відповідно до тимчасового і постійного кошторисів та щодо здійснення закупівель, які замовник об'єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі» (детальніше див. випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 38-42). По-друге, якщо нова потреба у такому ж предметі закупівлі дорівнюватиме, або перевищуватиме вартісні межі, вказані в абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі та при цьому, кошторисом замовника передбачено такі асигнування, замовник проводить процедуру закупівлі згідно Закону (ст. 12 Закону). По-третє, ринок постачання природного газу – конкурентний, що передбачає проведення конкурентної процедури закупівлі. А переговорна процедура – застосовується виключно у якості вийнятку (перелік підстав закріплено у ч. 2 ст. 35 Закону і розширенню він не підлягає). З приводу переговорної процедури згідно п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону (так звана нагальна потреба). Нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. У цій умові конкретизовано, про які саме випадки йдеться. Отже, використовувати дану підставу до інших нагальних потреб замовника не можна. Виходячи з даної умови, підтвердним документом може слугувати документ Міністерства надзвичайних ситуацій України (www.mns.gov.ua) або його структурного підрозділу, що уповноважений на встановлення режиму надзвичайної ситуації, а також може бути документ іншого державного органу, до компетенції якого належить питання ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (Постанова КМУ від 16 грудня 2015 № 1057 «Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання»). Щодо питання 2. Ч. 2 ст. 35 Закону не містить такої підстави для проведення переговорної процедури закупівлі. Додатково рекомендується ознайомитися зі статтею «Переговорна процедура закупівлі: умови та підстави застосування» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 30-38. Запрошуємо Вас відвідати наші спеціалізовані семінари: 09 жовтня - семінар на тему «Закупівля робіт «З перших вуст». Практика, проблеми, шляхи вирішення», 10 жовтня - навчання на тему: Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів. Детальніше за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/

Інфекційна лікарня
21.09.2018 10:34

Доброго дня! В лютому провели дві допорогові закупки на продукти харчування, зараз постачальник хоче підняти ціну на деякі продукти більше ніж на 10%. Ми не згодні з таким підвищенням. Як на діяти в цій ситуації, підкажіть будь ласка.

Відповідь: Добрий день! Звертаємо увагу на то, що Порядок здійснення допорогових закупівель регламентується наказом Державного підприємства «Зовнішторгвидав України» №35 від 13.04.2016. Договори, укладені за допороговими закупівлями не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Такий договір укладається, змінюється та розривається відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України. Таким чином, якщо Ви погоджуєтесь на запропоновані зміни і це не суперечить умовам Вашого договору та не порушує вимоги ЦКУ та ГКУ, відповідні зміни можуть бути внесенні. При цьому, Ви не зобов’язанні обов’язково погоджуватись на внесення таких змін. Загалом порядок внесення змін до господарського договору і дії сторін договору визначені в статті 188 ГКУ. Так, згідно цієї статті: 1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. 2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. 3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. 4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. 5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Отже, якщо Ви не погоджуєтесь на внесення змін маєте повне право відмовитись від відповідної пропозиції Вашого контрагента. В цьому випадку, Ваш контрагент може добиватись внесення змін в судовому порядку. Інший варіант, це сторони можуть досягти згоди щодо розірвання договору. В цьому випадку, Вам доведеться проводити нову закупівлю і укладати новий договір. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Юлія
20.09.2018 13:03

Доброго дня! Замовником планується здійснити реконструкцію обєкту. Для цього розроблено проектно-кошторисну документацію,проведено експертизу та завтверджено ПКД з наступними показниками: Загальна вартість обєкту: 1140,0 тис.грн. (в т.ч. будівельно-монтажні роботи - 183,0 тис.грн., придбання монтованого обладнання - 678,0 тис.грн., інші- 279,0 тис.грн.) Замовником отримано фінансування за КЕКВ 3142 на 2018 рік в повному обсязі. Ми плануємо здійснити закупівлю робіт без застосування процедури відкритих торгів, так як вартість обєкта реконструкції становить менше 1500,0 тис.грн., за такими напрямками: окремо підписати договір на виконання будівельно-монтажних робіт та окремо на поставку монтованого обладнання. Чи правомірні наші дії.

Відповідь: Доброго дня! Так, ви маєте право окремо здійснити закупівлю робіт без проведення процедури закупівлі відкритих торгів, так як сума закупівлі не перевищує межі встановлені статтею 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (Далі-Закон). Щодо закупівлі монтованого обладнання, то при відокремленні обладнання від робіт, вид закупівлі змінюється на товари, а при закупівлі товарів замовник керується межами встановленими статтею 2 Закону, а тому при вартості монтованого обладнання 678,0 тис. необхідно проводити процедуру відкритих торгів. Також звертаємо увагу, що така закупівля має певні ризики: зберігання цього обладнання, монтаж, охорона та інші непередбачувані витрати, які можуть виникнути з його придбанням. У будь-якому випадку Замовник при такому розподілі повинен врахувати пов’язаність робіт і монтованого обладнання, так як не все монтоване обладнання можливо технічно відокремити від робіт, в результаті чого втрачаються гарантійні зобов’язання на роботи або власне на обладнання. Рішення у даному випадку приймається замовником самостійно, з оцінкою можливих ризиків, оскільки окремо закуплене обладнання повинне відповідати у повній мірі обладнанню, зазначеному у проекті, аби не призвести до зміни проектних рішень та відповідно до неможливості виконання підрядником робіт, заявлених у ПКД. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Анастасія
20.09.2018 11:13

Доброго дня! Проводили закупівлю з поточного ремонту будівлі на сумму 199 тис. за кодом 45000000-7 - Будівельні роботи. Нам додатково виділяють еще 199 тисяч но вже на капітальний ремонт (роботи) цієї будівлі, код закупівлі такий самий буде. Які наші дії? По роботам потрібно проводити відкриті торги чи допорогову закупівлю провести? код закупівлі однаковий і той же самий обєкт.

Відповідь: Доброго дня! Так, «код закупівлі однаковий і той же самий об'єкт», однак предмет разупівлі – різний. У першому випадку – це послуги, а саме поточний ремонт (п. 17 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), а у другому випадку – це роботи, а саме капітальний ремонт (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону). Враховуючи, що мова йде про різні предмети закупівлі, то відповідно це ї є різні закупівлі, вартість яких не сумується між собою. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Юлія
19.09.2018 14:44

На початку року здійснено закупівлю тепла на кошторисну суму 200 тис. грн. шляхом проведення переговорної процедури закупівлі. На сьогоднішній день за рахунок перерозподілу коштів з різних кодів перекинуто ще коштів на тепло у сумі 100 тис. грн. Чи потрібно знову проводити переговорну процедуру закупівлі чи можливо заключення прямого договору за умови, що ми знали, що коштів виділених на початок року не вистачить????

Відповідь: Доброго дня! Питання перерозподілу видатків у кошторисі розпорядника бюджетних коштів регулюється Бюджетним кодексом України (далі – БКУ). Зважаючи на приписи ст. 48 БКУ розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Казначейством України при реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Відповідно до ст. 10 БКУ видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету). Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (далі – Інструкція). Дану Інструкцію затверджено відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446. Згідно пунктів 1.1. та 1.2 Інструкції економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. Таким чином, замовники беруть бюджетні зобов'язання в межах асигнувань встановлених кошторисами, у тому числі з урахуванням асигнування за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ). З урахуванням викладеного, нова закупівля на нові бюджетні асигнування (у результаті перерозподілу коштів) за КЕКВ є новим предметом закупівлі. Відповідно, у випадку, якщо вартість такої закупівлі менша за вартість вказану в абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі, такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. З позицією Уповноважено органу можливо ознайомитися у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 «Щодо здійснення закупівель відповідно до тимчасового і постійного кошторисів та щодо здійснення закупівель, які замовник об'єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі» (детальніше див. випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 38-42).

Ірина
19.09.2018 08:58

Добрий день! Переговорна процедура закупівлі електричної енергії з монополістом проводилась на очікувану суму закупівлі відповідно обсягів постачання (договірних величин). Договір укладено на суму закупівлі, бюджетних зобовязань взято на меншу суму, відповідно виділених на початку року кошторисних призначень. Питання: Чи правомірно буде, в разі виділення додаткових кошторисних призначень до кінця року, "посадити" їх на існуючий договір, якщо сума договору не зменшувалась і її достатньо, а кошторисні призначення не повністю використані. Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! Ваше питання містить обмежену кількість інформації для надання відповіді. Оскільки сама ситуація уже містить інформацію, що потребує деталізації, тому що за загальним правилом органи Казначейства не здійснюють часткову реєстрацію бюджетних зобов'язань. Тому відсилання на часткову реєстрацію зобов'язання дозволяє зробити припущення, що загальна варстість договору формувалась за рахунок, наприклад, коштів державного бюджету та власних надходжень, що своєю чаргою мало наслідком реєстрацію бюджетного зобов'язання в частині бюджетних коштів. Враховуючи викладене, у випадку, актуальності запиту, будь ласка, задайте питання повторно та надайте більше інформації, а саме: чи розшифрована загальна вартість договору (наприклад, за рахунок бюджетних коштів та власних надходжень тощо). А також деталізуйте питання: «Чи правомірно буде, в разі виділення додаткових кошторисних призначень до кінця року, "посадити" їх на існуючий договір, якщо сума договору не зменшувалась і її достатньо, а кошторисні призначення не повністю використані». Запрошуємо Вас відвідати наші спеціалізовані семінари: 09 жовтня - семінар на тему «Закупівля робіт «З перших вуст». Практика, проблеми, шляхи вирішення», 10 жовтня - навчання на тему: Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів. Детальніше за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/

Світлана
18.09.2018 12:41

Добрый день!В случае проведения закупки без использования электронной системы на сумму договора меньше 50000,00 грн., но общая сумма по коду ДК 021:2015, больше 50000,00 грн. Нужно ли опубликовывать отчет о заключенном договоре в системе электронных закупок?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Враховуючи, що Закон не містить вказівки/деталізації, що йдеться про вартості предмета закупівлі саме у договорі, рекомендується оприлюднювати звіт про укладені договори, керуючись загальною вартістю предмета закупівлі за кодом ДК 021:2015, тобто якщо закупівель за відповідним кодом декілька і у сумі по коду ДК 021:2015 така вартість дорівнює/перевищує 50 тис грн, рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори за кожним з укладених договорів. Інформацію щодо даного питання ви можете знайти у статті: «Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Світлана
18.09.2018 12:31

Добрый день! Нужно ли вносить изменения в годовой план закупки после проведения торгов (на бумажных и электронных носителях)?Например, по коду 1510000-2 запланирована сумма закупки 485795,00, после проведения торгов, сумма экономии составила 120000,00 грн., которая согласно протоколу ТК перенаправлена на допороговую закупку, что было отражено в приложении к годовому плану. Вопрос: нужно ли проводить уменьшение суммы в годовом плане по коду 15110000-2 на сумму 120000,00 грн.(на бумажных и электронных носителях)?

Відповідь: Доброго дня! Щодо річного плану, то варто зазначити, що річний план відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) є передумовою здійснення закупівлі, яка в обов’язковому порядку здійснюється відповідно до річного плану. Тобто функція річного плану полягає в тому, аби надати майбутнім учасникам торгів достовірну інформацію про те, яку суму коштів, на який предмет закупівлі та коли тощо планує використати замовник. На оголошенні закупівлі відповідно до опублікованої раніше позиції річного плану і закінчується функція річного плану, тобто він не має ніякого відношення до взятих Вами на себе зобов’язань за укладеним договором та подальшого виконання такого договору. Тобто сума (очікувана вартість) в оголошенні повинна дорівнювати очікуваній вартості в річному плані, а договір до річного плану ніякого відношення не має і річний план не повинен коригуватися по результатам виконання договірних зобов’язань. Це правило загальне. Також в контексті планування рекомендуємо ознайомитися з наступними статтями: стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37; стаття «Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Надія
17.09.2018 17:04

Доброго дня! Ми комунальне підприємство оголошували закупівлю під очікувану вартість , пройшов аукціон , розглянули пропозиції та визначили переможця але коштів досі немає. На даний час думки щодо правомірності прийняття переможця при відсутності коштів , розділилися навпіл : одні вважають , що потрібно відміняти закупівлю , оскільки ми не повинні були акцептувати переможця при відсутності коштів , інші - що ми не повинні укладати договір за відсутністю коштів , а акцепт могли проводити . Будь ласка підкажіть чи вірне перше твердження і чи могли ми у рамках Закону акцептувати п пропозицію учасника без виділених коштів. Заздалегідь дякуємо

Відповідь: Доброго дня! Згідно частини 1 статті 10 Закону Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі. Згідно частини 1 статті 32 Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів. Згідно статті 641 Цивільного кодексу (далі ЦК) пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до момента або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Згідно статті 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Також звертаємо увагу, що господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що за змістом статей 1 і 31 Закону повідомлення про намір зумовлює виникнення обов'язку в замовника укласти відповідний договір з переможцем, а в останнього - право вимагати укладення відповідного договору, тоді як повноваження замовника відмінити процедуру закупівлі після визначення переможця пропозиції, тобто результати торгів, законом прямо не передбачені. При цьому відповідно до частини 3 статті 642 Цивільного кодексу України особа, яка прийняла пропозицію (акцептувала її) може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Тобто акцепт може бути відкликаний акцептантом, але за умови, що таке відкликання (відміна) акцепту, в даному випадку відміна торгів, буде здійсненна до моменту одержання офертом (позивачем) відповіді про прийняття пропозиції (акцепту). Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Всього записів: 3709
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед