>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

23.06.2018cal

23.06.2018

УВАГА!


безкоштовна телефонна гаряча лінія буде працювати у суботу 23 червня з 10:00 по 12:00

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
21.06.2018cal

21.06.2018

Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій


Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило на своєму офіційному сайті узагальнені відповіді рекомендаційного характеру

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.06.2018cal

20.06.2018

#Поради_від_Радника


Чи правомірна дія замовника, якщо прийняття рішення про намір укласти договір і оприлюднення цього рішення відбувається в один і той же день?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.06.2018cal

Нагадуємо


з 01.07.2018 доступ до Реєстрів Мін’юсту буде можливим виключно з використанням захищених носіїв особистих ключів ЕЦП

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Ktyf
25.10.2017 18:18

Добрий вечір, прошу допомоги. Установою у лютому ц.р. укладено за результатами проведення допорогової закупівлі договір про надання послуг на 150 тис.грн. зі строком по грудень включно. У жовтні ц.р. до замовника звернувся учасник з листом про розірвання договору з 01.12.2017, оскільки в учасника виникли обставини, пов'язані із зміною системи оподаткування і тому він не може надавати послуги в грудні. Чи буде законним розірвати договір за взаємною згодою сторін? На електронну систему не потрібно оприлюднювати угоду про розірвання? На грудень можна укласти прямий договір на 10 тис. чи бажано виставити цю суму на допоріг? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Питання розірвання договору регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та самим договором про закупівлю. Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору здійснюється у тій формі, в якій укладено основний договір (наприклад, нотаріально посвідчена письмова форма, державна реєстрація договору). Договір вважається зміненим або розірваним з моменту: підписання додаткової угоди; нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації (ст. 640 ЦК України); набрання чинності рішення суду (ч. 3 ст. 653 ЦК України). Таким чином, у Вас є можливість розірвати договір за взаємною згодою сторін, якщо це не суперечить умовам Вашого договору. Крім того, звертаємо увагу на те, що у разі не виконання стороною договору своїх зобов'язань за договором, інша сторона може застосовувати штрафні санкції, вимагати компенсацію збитків тощо, за умови, що це передбачено умовами договору. Більш детальну інформацію неможливо надати, без детального вивчення умов Вашого договору. При цьому, звертаємо Вашу увагу на відсутність законодавчої вимоги щодо оприлюднення замовником додаткових угод до договору, укладеного за результатами допорогової закупівлі, повідомлення про внесення змін або розірвання такого договору. Щодо закупівлі на суму 10 тис. грн, то у ч.1 ст. 2 Закону передбачено, що замовник може або провести закупівлю з використанням електронної системи закупівель або укласти прямий договір з учасником. Тобто замовник самостійно визначає яким чином він проводитиме таку закупівлю, якщо інше не передбачено розпорядчим документом (за наявності) головного розпорядника коштів, організації у сфері управління якої перебуває замовник. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Олена
25.10.2017 17:14

Добрий день! Підкажіть, будь ласка, якщо за результатами відкритих торгів був укладений договір з ФОП. Ціна товру без ПДВ.було укладено додаткову угоду відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 у зв'язку з підвищенням цін на товар. На підтвердження коливання цін ТПП була надана довідка про підвищення цін але з ПДВ. Додаткову угоду укладено по цінам не вище ніж вказані у довідці ТПП. Чи це порушенння?

Відповідь: Доброго дня! З Вашого запиту не можливо окреслити чіткі рамки запитання.  Під час дії договору сторони мають право кілька разів змінювати вартість предмета закупівлі (в тому числі за одиницю) при цьому загальна вартість договору не повинна бути змінена  згідно п.2 ч.4 ст.36 Закону про публічні закупівлі.  Коливання  зміни ціни  рекомендуємо підтверджувати експертними звітами уповноважених організацій. Перелік  даних організацій законодавством  не визначено.  Як правило  використовуються  документи надані  Торгово-промисловою палатою (її регіональними підрозділами), ДП "Держзовнішінформ"  та ДП "Укрпромзовнішекспертиза".  Ці документи повинні містити інформацію про  попередню ціну (визначену на дату проведення аукціону або укладення договору або  на дату попередньої угоди), ціну  станом на  дату видачі  документа (дату визначену запитувачем документа) з урахуванням  умов поставки, умов оплати та іншого. При цьому слід звернути увагу, що документ може  містити інформацію про коливання ціни по окремому регіону (області)  Також в документі може бути зазначена  інформацію про коливання ціни, в процентному відношенні, між  зазначеними запитувачем  датами.  Для  внесення змін до договору нам є важливим коливання ціни на ринку в процентному відношенні.  Враховуючи це коливання в процентному відношенні  ми маємо право  змінити вартість одиниці предмета закупівлі згідно  договору. При цьому зміна  повинна бути здійснена в розмірі не більше 10 відсотків від ціни визначеної в  договорі (попередній додатковій угоді).  У випадку якщо укладено договір з неплатником ПДВ, а експертний  звіт надано з урахуванням ПДВ, то це не є суттєвим зважаючи на те, що для внесення до договору необхідна інформація про коливання ціни, а не самі ціни.   Розмір коливання не залежить від  врахування або неврахування  ПДВ при визначенні ціни за одиницю предмета закупівлі. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» також організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтні проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Віолетта
25.10.2017 13:56

Добрий день! Підкажіть будь-ласка, відповідно до ст. 17 переможець торгів повинен надати документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті. 21.08.2017р. вийшло роз’яснення Мінекономрозвитку щодо додаткового інформування про перелік відкритих реєстрів з доданням листа МВС України №16/1-2002 від 31.07.2017р. Чи правильно ми розуміємо, що враховуючи лист МВС учасник має право на надання замовнику довідки про несудимість в електронному варіанті з накладанням ЕЦП через офіційний веб-сайт МВС. Тобто ситуація подібна з довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків. Як правильно замовнику прописати в тендерній документації вимогу для переможця щодо надання довідки про судимість.

Відповідь: Добрий день! В зазначеному листі МЕРТУ міститься посилання на лист Департаменту інформаційних технологій МВС України, в якому повідомляється про те, що ними наразі реалізовано можливість подання в електронному вигляді запиту на отримання довідки про несудимість за умови, що заявник ідентифікує себе за допомогою електронного цифрового підпису. Щодо можливості надання цієї довідки в електронному вигляді, по аналогії з довідкою з податкової, та її завірення електронною цифровою печаткою єдиної цифрової системи МВС, про це мова йде як про перспективу на майбутнє. Таким чином, поки що замовник для документального підтвердження переможцем відсутності підстав, передбачених п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі” вимагає або оригінал довідки про відсутність (наявність) судимості, виданої МВС або її нотаріально завірену копію. Про реалізацію на практиці можливості для отримання належним чином підписаної електронної довідки про відсутність (наявність) судимості, редакція журналу оперативно повідомить своїх читачів. Детальніше про алгоритм подання електронного запиту та отримання по ньому довідки читайте в найближчому номері журналу “Радник в сфері державних закупівель” № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 19.

Віолетта
25.10.2017 13:55

Добрий день! Підкажіть будь-ласка, статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачені випадки для внесення змін в істотні умови тендерного договору, зокрема збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми договору. Чи має право замовник наприкінці місяця внести зміни до ціни на товар (паливо), якщо учасник надав довідку з Торгово-промислової компанії датованою початком місяця, тобто між датою довідки та датою укладання додаткової угоди розбіг майже два тижні? Чи потрібно в додатковій угоді прописувати, що ціна змінюється саме з дати, зазначеній в довідці ТПП.

Відповідь: Згідно п. 2 ч.4 ст. 36 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) зміна істотних умов договору про закупівлю можлива у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, по-перше, ця норма стосується тільки товару. По-друге, зміна ціни в розрахунку на одиницю товару не повинна впливати на загальну вартість договору про закупівлю. Тобто, при збільшенні ціни одиниці товару замовник зменшує закупівлю кількості товару таким чином, щоб загальна вартість договору про закупівлю не збільшилась. По-третьє, для внесення відповідних змін необхідно підтвердити факт коливання ціни на товар. При цьому, в Законі не регламентується питання щодо того, хто має надавати і у якому вигляді може надавати такий підтверджувальний документ. На практиці підтвердженням факту коливання ціни на товар може бути документ, наприклад - довідка, виданий відповідним органом, організацією, установою, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку. Крім Торгово-промислової палати України, таку довідку можуть надати також ДП “Держзовнішінформ”, ДП “Укрпромзовнішекспертиза” і цей перелік не є вичерпним. Підтверджуючий документ повинен містити інформацію про  попередню ціну (визначену на дату проведення аукціону або укладення договору або  на дату попередньої угоди), ціну  станом на  дату видачі  документа (дату визначену запитувачем документа) з урахуванням  умов поставки, умов оплати та іншого. При цьому слід звернути увагу, що документ може  містити інформацію про коливання ціни по окремому регіону (області)  Також в документі може бути зазначена  інформацію про коливання ціни, в процентному відношенні, між зазначеними запитувачем  датами.  Для  внесення змін до договору нам є важливим коливання ціни на ринку в процентному відношенні.  Враховуючи це коливання в процентному відношенні  ми маємо право змінити вартість одиниці предмета закупівлі згідно  договору. При цьому зміна  повинна бути здійснена в розмірі не більше 10 відсотків від ціни визначеної в  договорі (попередній додатковій угоді). Необхідно за значити, що ціна може коливатись як у бік збільшення, так і у бік зменшення. При цьому, в законодавстві не врегульовано питання щодо строку дії вказаної Вами довідки ТПП та того, яким чином та у які строки сторони договору повинні її використовувати для підтвердження наявності підстав для внесення змін до істотних умов договору. Але уявимо, що з моменту надання довідки про наявність коливань у бік збільшення і до часу поки сторони вирішили укласти додаткову угоду про внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, на ринку відбулись коливання у бік зменшення ціни. Таким чином, видана раніше довідка про коливання ціни у бік збільшення, вже не навряд чи може бути підставою для внесення змін до договору в частині збільшення ціни одиниці товару. І це, незалежно від того чи Ви пропишете у додатковій угоді, що ціна одиниці товару змінюється з дати видачі довідки, оскільки додаткову угоду Ви будете укладати зараз і товар за нею будете купувати після строку укладення такої додаткової угоди, а не заднім числом. Детальніше з питанням щодо внесення змін до істотних умов договору Ви можете на журналі № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37 та у журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41.

Назарій
25.10.2017 13:37

Учасником подана пропозиція як не платником ПДВ (підприємство на єдиному податку). Після розгляду пропозиції Учасника визначено переможцем. Під час укладання договору Учасник зареєструвався платником ПДВ, і на момент укладання в договорі зазначено ціну з ПДВ. Замовник не являється платником ПДВ і критерієм оцінки в тендерній документації зазначено, що «Єдиним критерієм оцінки є «ціна» з ПДВ. Якщо Учасник не є платником ПДВ, то в пропозиції зазначити без ПДВ». Чи буде укладання даного договору порушенням ч.4 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі»?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. При цьому, незалежно від того чи є хтось з учасників закупівлі платником ПДВ чи ні, оцінка їх тендерних пропозицій здійснюється на однакових підставах. Зміна статусу платника ПДВ вже в процесі закупівлі також не є підставою відступати від вимог ч. 4 ст. 36 Закону. Таким чином, договір про закупівлю в будь-якому випадку необхідно укладати за ціною яка дорівнює тендерній пропозиції переможця за результатами аукціону. Згідно вимог ст. 37 Закону договір укладений з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону є нікчемним. Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України ціна договору відноситься до істотних умов договору. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону. При цьому, надбання суб'єктом господарювання статусу платника ПДВ не є підставою для внесення змін до істотних умов договору, зокрема, з підстав, передбачених п.6 ч.4 ст. 36 Закону, яка передбачає внесення змін до істотних умов договору про закупівлю виключно у разі внесення змін до Податкового кодексу України або зміні ставок податків і зборів, які встановлюють органи місцевого самоврядування у відповідності до своїх повноважень. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Назарій
25.10.2017 13:21

Замовник (бюджетна організація) на початку року провів тендер (відкриті торги) на закупівлю природного газу. На сьогоднішній день Замовник за плановими розрахунками витрат споживання природного газу визначив нехватку об’єму газу на грудень 2017 року, при цьому (згідно планових витрат) об’єм споживання якого не вистачає, буде споживатися Замовником у другій половині грудня, тобто перша половина грудня буде забезпечена у відповідності до зобов’язань за укладеним тендерним договором. Сума нехватки природного газу за середніми цінами на ринку становить більше 200 тис.грн. Варто зазначити, що на сайті ПАТ «Укртрансгаз» розміщене наступне оголошення: «Звертаємо вашу увагу на необхідність неухильного виконання вимог законодавства в частині організації постачання природного газу споживачам, зокрема забезпечити надходження на адресу Оператора ГТС місячних номінацій на розрахунковий період (газовий місяць) одному споживачу виключно від одного постачальника.» Чи буде законно застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до п.5 ч.2 ст.35 ЗУ «Про публічні закупівлі»?

Відповідь: Добрий день! Виходячи з очікуваної вартості закупівлі - більше ніж 200 тис. грн, у Вашому випадку необхідно проводити закупівлю за однією з процедур, яка передбачена ч. 1 ст. 12 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Слід зазначити, що з прийняттям Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII “Про ринок природного газу” цей ринок було демонополізовано. В зв'язку з цим, при закупівлі природного газу, замовники застосовують процедуру відкритих торгів. Щодо переговорної процедури, то згідно ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток на підставах, передбачених ч.2 ст. 35 Закону. Зокрема, у разі двічі відміненої процедури відкритих торгів з дотриманням умов, визначених в у п.4 ч.2 ст. 35 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Застосування переговорної процедури передбачає наявність відповідного обґрунтування вибору цієї процедури. Якщо у замовника відсутнє достатнє обґрунтування для застосування переговорної процедури закупівлі, йому слід застосовувати процедуру відкритих торгів. Але, в будь-якому разі, рішення про вибір процедури закупівлі, згідно положень ч. 3 ст. 11 Закону, здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Михайло
25.10.2017 10:01

Доброго дня! Яку документацію (чи є затверджені відповідні форми: оголошення, тендерна документація, інструкція тощо...) потрібно готувати для проведення переговорної процедури для потреб оборони, оскільки в самому Законі прописані лише вимоги до оголошення. Радник надає багато корисної інформації щодо проведення процедур закупівель, в той же час порад чи інструкцій по здійсненню таких закупівель для потреб оборони майже немає. Скажіть, де можна їх знайти. Дякую.

Відповідь: Добрий день! В Законі України від 12.05.2016 № 1356-VIII «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі — Закон для потреб оборони) встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними в частині першій статті 2, здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (частина 2 статті 2 Закону). Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону про закупівлі для забезпечення потреб оборони в разі прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі відбір учасників здійснюють через електронну систему закупівель у порядку, визначеному цим Законом. Відповідно до ч. 2 статті 3 цього Закону, у разі прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених частиною другою статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а також у зв’язку з повторною відміною відбору учасників через неподання на відбір жодної цінової пропозиції, за умови незмінності очікуваної вартості предмета закупівлі (у тому числі лота), замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Тож якщо закупівля замовника підпадає під сферу дії Закону для потреб оборони, то він керується алгоритмом, закріпленим даним нормативним актом. Щодо документації. 1. Вимоги до оголошення про проведення відбору встановлені у ч.4 статті 3 Закону для потреб оборони. 2. Необхідність складення тендерної документації цим Законом не передбачено. При цьому, звертаємо увагу, що відповідно до ЗУ “Про публічні закупівлі” та наказу Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 тендерна документація складається виключно для процедури відкритих торгів та конкурентного діалогу. Згідно пункту 10 частини 1 статті 1 Закону для потреб оборони цінова пропозиція - пропозиція учасника щодо предмета закупівлі, що подається для участі в аукціоні та підтверджує його згоду взяти участь у процедурі закупівлі на умовах, встановлених замовником. Також згідно частини 3 статті 3 Закону для потреб оборони для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу. Згідно частини 5 статті 3 Закону для потреб оборони одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю. Згідно частини 6 Закону для потреб оборони технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і кваліфікаційні критерії до учасників відбору не можуть містити дискримінаційних умов та зменшувати рівень конкуренції. Документи на підтвердження характеристик та критеріїв, зазначених в абзаці першому цієї частини, подаються учасником відбору. Також звертаємо увагу, що підстави для відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону наведені у частини 1 статті 4 Закону для потреб оборони Таким чином, всю необхідну інформацію по такій закупівлі та вимоги до учасників замовник визначає в оголошенні про проведення відбору. Але з практики не завжди усю інформацію з технічних особливостей майданчика можна розмістити в електронній формі оголошення тому замовник для зручності до оголошення може прикріпити вимоги щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії та вимоги, визначені у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". 3. Закон про закупівлі для забезпечення потреб оборони не встановлює окремих особливостей щодо форми прийняття рішень по закупівлі, тому при прийнятті рішень щодо закупівель для забезпечення потреб оборони тендерний комітет, керується положеннями Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон про публічні закупівлі). В журналі «Радник в сфері державних закупівель» свого часу у випуску № 7 (58) за липень 2016 року на стор. 8-19 вже публікувалась стаття із алгоритмом проведення закупівлі для забезпечення потреб оборони, але розуміючи, що час не стоїть на місці, редакція готує нову статтю, в якій ми також розглянемо ті моменти, на які Ви звернули увагу у своєму запитанні.

Олег
23.10.2017 18:39

доброго дня! Ситуація: допорогова закупівля, закупівля без майданчика. Уклали договір з постачальником. Забули оприлюднити договір (прострочення 15 днів). Договір на 55 000 грн. Послуги по договору отримали. Гроші ще НЕ платили. Після цього договору були інші оприлюднені договори. Підкажіть будь ласка, який вихід із ситуації (крім перепідписання всіх документів новою датою) та відповідальність. дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідо до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Відповідно до ст. 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. Таким чином, Ви вже допустили порушення, не оприлюднівши звіт про укладені договори в строки встановлені у ст. 10 Закону. Відповідно до ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 11900 до 17000 гривень. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 167-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 17000 до 25500 гривень. Штраф накладається на особу, яка є відповідальною за оприлюднення інформації, як правило, це секретар тендерного комітету, або особа, яка виконує його обов'язки. Незважаючи на порушення строків, враховуючи наявну судову практику, рекомендуємо опублікувати звіт про укладені договори. Детальніше з питанням підготовки та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете ознайомитись у журналі № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40 та у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 32.

Ольга
19.10.2017 15:22

Доброго дня! Відбулись відкриті торги. Є два учасники. Перший, якого система запропонувала як потенційного переможця,завантажив потрібні документи. Другий не завантажив жодного документа, пропозиції, взагалі нічого, крім ціни. Розумію, що за Законом "про публічні закупівлі" я маю розглядати спочатку першого учасника і якщо все добре - обрати його переможцем. Але будь-яка перевірка, подивившись, що другий учасник не завантажив нічого, прийде до висновку, що цей тендер сфальсифікований. Що робити у такій ситуації? До речі, щойно відбувся ще один тендер - 2 і 3 учасник не завантажили жодного документа. Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) передбачено, що для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій. Відповідно до ч.4 ст. 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Якщо тендерна пропозиція відповідає умовам тендерної документації, замовник визначає такого учансика переможцем, якщо не відповідає - тендерна пропозиція відхиляється і замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Замовник також має право відмінити процедуру закупівлі або визнати торги такими, що не відбулись на підставах, передбачених ст. 31 Закону. Інших варіантів дій для замовника в Законі не визначено. Крім того, якщо Ви маєте підстави вважати, що учасники закупівлі вчиняють антиконкурентні узгоджені дії спрямовані на спотворення результатів тендеру, Ви можете повідомити про це Антимонопольний комітет України. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Володимир
19.10.2017 15:18

В січні місяці після проведення переговорної процедури з одним учасником було укладено два договори на постачання елктричної енергії¸ тобто на два об’єкти. На теперішній час по одному з договорів не достатньо коштів до кінця року, а на другом у з залишком. Чи можливо перерозподілити кошти з одного договору на друий. Або з одного договору зняти та укласти додаткову угоду по основному не тендерному договору.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 36 Закону. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України до істотних умов договору відносяться: ціна, предмет та строки дії договору. Таким чином, внести зміни до предмету (в частині обсігів закупівлі) та ціни договору можна виключно на підставах, визначених в ч.4 ст. 36 Закону. Проте, в переліку підстав відсутня підстава, яка дозволяє Вам збільшити обсяги закупівлі по договору про закупівлю за виключення продовження дії договору на 20% на наступний рік. Тому, якщо є потреба у закупити для одного з об'єктів додатковий обсяг електричної енергії, рекомендуємо Вам укласти окремий договір, а в залежності від вартості можливо і проводити окрему процедуру закупівлі. Додатково звертаємо увагу на лист МЕРТУ в якому зазначено, що у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Детальніше з даним листом Ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) за жовтень 2017 на стор. 41. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Руслана
18.10.2017 15:55

Доброго дня. Дайте будь-ласка відповідь на наступні запитання: 1. Чи можемо ми заключити договір на меншу суму, ніж було запропоновано в аукціоні (Це допорогова закупівля, і кількість товару не зменшується)? 2. Якщо під час допорогової закупівлі Учасник (Переможець) не надав деяких документів, або жодних документів (але ціна нас влаштовує) чи повинні ми їх дискваліфікувати? Буду вдячна за відповідь.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до п. 9.4. Порядку здійснення допорогових закупівель, затверджених наказом ДП “Зовнішторгвидав” від 13.04.2016 № 35 (далі - Наказ № 35) договір між замовником та переможцем має бути підписаний на суму, що не перевищує ціну останньої пропозиції, поданої переможцем аукціону. При цьому, Наказ № 35 не є нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання, а питання допорогів ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон)не регулюється. Тобто з одного боку заборона укласти договір за ціною нижче ніж ціна останньої пропозиції переможця в законодавстві відсутня, але з іншого боку, така можливість технічно не реалізована на електронних майданчиках. Тому рекомендуємо укладати договір за результатами допорогової закупівлі за ціною останньої пропозиції переможця, а потім зменшувати ціну договору, шляхом укладення додаткової угоди про внесення відповідних змін в порядку передбаченому самим договором. По другому питанню. Оголошуючи допорогову закупівлю замовник розміщує в Системі в тому числі вимоги до учасника закупівлі (п. 6.3 Наказу № 35). Відповідно до п. 9.2. невідповідність пропозиції учасника умовам закупівлі є підставою для відхилення замовником такої пропозиції. Хоча Наказ № 35 не є нормативно-правовим актом, але згідно ч.1 ст. 2 Закону допорогові закупівлі здійснюються за принципами здійснення закупівель, встановленими ст. 3 Закону, зокрема, принципом неупередженої та об'єктивної оцінки тендерних пропозицій. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» також організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтні проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Євгенія
18.10.2017 15:37

Добрий день, підскажіть будь ласка, якщо ми проводимо мультилотову закупівлю на етапі "після аукціону" було подано скаргу до АМКУ за 3,4 лотами, чи маємо право ми укласти договори за 1 і 2 лотами цієї закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Перш за все слід зазначити, що в данному питанні є неузгодженість між вимогами Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та функціоналом електронної системи закупівель. Так, з одного боку у відповідності до ч. 7 ст. 18 Закону у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У будь-якому разі укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється. З іншого боку, при оскарженні окремих лотів мультилотової закупівлі на етапі “після аукціону” електронна система закупівель не блокує лоти, які не оскаржуються і дозволяє замовнику завершувати по ним процедуру і укладати договори про закупівлю. Таким чином, електронна система закупівель дозволяє укладати договори по лотам, які не оскаржуються, але це суперечить ч. 7 ст. 18 Закону і в результаті такі договори можуть бути визнані нікчемними на підставі ст. 37 Закону. В будь-якому випадку як діяти далі вирішує замовник. Детальніше з питанням оскарження мультилотової закупівлі Ви можете ознайомитись в Журналі № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 24-31.

Любов
18.10.2017 12:51

Доброго дня! На запитання «Як потрібно визначати вартість предмета закупівлі робіт, щоб помилково не перевищити межу в 1,5 млн. грн.?», згідно Вашої поради, вартість потрібно визначати за об’єктом будівництва. Отже, якщо вартість робіт по капітальному ремонту об’єкта (код ДК 021-2015 : 45453000-7) становить 1 498 000,00 грн. ( процедура – звіт про укладений договір). За якою процедурою має бути виконана закупівля робіт по тому ж самому об’єкту за кодом ДК 021-2015 :71240000-1 «Нагляд за будівельними роботами», а саме: технічний нагляд – вартістью 10000,00 грн; авторський нагляд- вартістью 9500,00 грн. Вказані роботи входять в Проект капітального ремонту.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) до робіт відносяться - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. У роз'яснення МЕРТУ (лист 3302-01/38216-06 від 25.11.2016. (Детальніше з роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у Журналі №1 (64) за січень 2017 року на стор. 35-37) з посиланням на положення ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” зазначено зокрема про те, що послуги з експертизи, технічного та авторського нагляду, за умови, що їх включено до зведеного кошторисного розрахунку об'єкта будівництва і їх вартість не перевищує вартості самих робіт, відносяться до визначення “роботи” у розумінні Закону. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону, цей Закон застосовується до замовників, якщо вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень. Якщо вартість предмета закупівлі є меншою ніж вказані вартісні межі замовник здійснюють допорогову закупівлю: або з використанням електронної системи закупівель, або укладаючи прямий договір з виконавцем робіт. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому, будівельні роботи, авторський нагляд та технічний нагляд є різними предметами закупівлі, тому їх закупівля може здійснюватись окремо. В такому випадку замовник обирає процедуру закупівлі окремо для кожного з цих предметів закупівлі, керуючись вартісними межами, визначеними в ч.1 ст. 2 Закону. Таким чином, у наведеному Вами прикладі, замовник може провести три окремі допорогові закупівлі, оскільки в кожному окремому випадку вартість предмета закупівлі буде нижчою ніж вартісні межі для предмета закупівлі робіт (1,5 мільйона гривень). Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Людмила
18.10.2017 11:29

Доброго дня! У нашій організації (державній) виникла потреба у закупівлі автомобіля ГАЗель. Проаналізувавши низку нормативних документів ми дійшли висновку, що прямої заборони на закупівлю вищезазначених авто не має (є заборона на придбання легкових автомобілів за державні кошти). Але все ж таки це питання для нас залишається відкритим. Тому, просимо Вашої допоми. І ще таке питання: якщо таки ми можемо купти даний автомобіль, та він буде виготовлений у Російській федерації, чи маємо ми право його купити у посередника? Дякую?

Відповідь: Добрий день! Здійснюючи закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовникам необхідно враховувати вимоги Закону України “Про санкції” та Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"». Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі рішенння РНБО) встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та до юридичних осіб, згідно з додатком 2. Однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції». Зокрема, цей вид санкцій застосовано до 4 фізичних та 156 юридичних осіб. Перелік таких фізичних та юридичних осіб, а саме номера пунктів за якими вони включені до додатку 1 та 2 рішення РНБО, наведено у роз'ясненні МЕРТУ (лист № 3304-06/18970-06 від 07.06.2017. Крім того, до переліку нормативно-правових актів, які стосуються санкцій включено ЗУ від 14.10.2014 № 1702-VІІ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масосового знищення”, постанови КМУ: від 07.11.2014 № 595 “Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємтсвам і організаціям Донецької та Луганської області”, від 16.12.2015 № 1035 “Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території та іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію”, від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” (діє до 31.12.2017 включно). Слід зазначити, що прямої підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника у разі якщо він, або товари/послуги/роботи, що він пропонує потрапляють під санкції, в Законі не передбачено. Тому рекомендуємо включати до умов тендерної документації вимогу до учаників, подавати в складі їх тендерних пропозицій довідку в довільній формі щодо дотримання ними санкційного законодавства, перелік якого наведено вище, а також вимагати від учасників вказувати в специфікації країну походження товару та дату його ввезення на митну територію України. А потім замовник самостійно перевіряє, чи дотримується учасник чи ні положень законодавства про санкції. В іншому випадку, якщо така вимога в тендерній документації відсутня, а тендерну пропозицію подав учасник, який підпадає під дію санкцій, у замовника не буде підстав відхиляти таку тендерну пропозицію і доведеться відміняти торги. Детальніше з роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у журналі № 7(70) за липень 2017 року на стор. 46. З питанням щодо застосування санкцій також можна ознайомитись в журналі № 6(69) за червень 2017 року на стор. 46-47.

елена Ф.
17.10.2017 16:31

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи може Замовник закупивши ПОСЛУГИ по коду ДК 021:2015, на суму до 200 тисяч гривень, провести закупівлю РОБІТ по цьому ж коду ДК 021:2015, на суму до 1 мільйона гривень шляхом укладання прямого договору? Чи необхідно обов’язково проводити тендер, за умови, що загальна вартість усіх закупівель не перевищуватиме 1,5 мільйона гривень? Завчасно дякую)

Відповідь: Добрий день! Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону послуги це - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, визначаються по предмету закупівлі. Предмет закупівлі визначається згідно Порядку визначення предмету закупівлі (далі - Порядок), затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749. Як зрозуміло з Вашого запитання, під послугами мається на увазі поточний ремонт. Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку під час закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінейним обєктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та змість проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Мінрегіону від 04.06.2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. В розумінні Закону та Порядку послуги та роботи це є різні предмети закупівлі, і навіть при співпадінні коду класифікатора, вони не сумуються між собою. З Вашого запитання не зрозуміло по одному чи по різним об'єктам проводяться роботи та поточний ремонт. У випадку, якщо це один і той же об'єкт, до Вас може виникнути запитання, з боку перевіряючих органів, щодо того чи в результаті проведення допорогових закупівель і послуг і робіт по одному і тому ж об'єкту, ви не уникли, таким чином, процедури відкритих торгів, поділивши предмет закупівлі. Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Всього записів: 3511
Сторiнки: назад  23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32  вперед