>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

10.10.2018cal

10.10.2018

Лист МЕРТУ № 3304-04/44053-06 від 08.10.2018


Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

Судова практика - закупівля за додатково виділені кошти


Справа про притягнення до адміністративної відповідальності

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

Завантажуємо та вивчаємо


Наказ № 196, порядкок застосування та самі ризик індекатори

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
09.10.2018cal

09.10.2018

Зустрічайте ювілейний випуск журналу "Радник в сфері державних закупівель" № 10 (85) за жовтень 2018 р.,


для користувачів програми радник-інфо http://radnuk.com.ua/radnuk-info/ електронний журнал доступний для завантаження.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Анна
02.03.2018 11:20

Доброго дня! У відкритих торгах на закупівлю ДК 021:2015:33690000-3 Лікарські засоби різні (діагностичних засобів: реактивів, культур мікроорганізмів, сироваток … для БАК лабораторії, клінічної лабораторії, біохімічної лабораторії, пат. анатомії) один із учасників просить закупівлю розбити по лотам, щоб відділити закупівлю по БАК лабораторії від інших лабораторій, а ще краще розбити по лотам по кожній лабораторії. В законі ніде не прописано, що ми зобов’язані розбивати по лотам. Як правильно дати відповідь що ми хочемо закупити всі діагностичні засоби однією закупкою за кодом ДК 021:2015:33690000-3 Лікарські засоби різні, а не розбивати на лоти. Чи маємо ми на це право? Чи потрібно розбивати на лоти?

Відповідь: Доброго дня! Законом про публічні закупівлі не встановлено обов’язку для замовників щодо поділу процедури закупівлі на лоти. Разом з тим, відповідно до ст. 3 цього Закону встановлено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням, які замовник повинен дотримуватися на всіх етапах процедури закупівель. З метою дотримання цих принципів рекомендуємо здійснити поділ на лоти. Практика розгляду скарг АМКУ підтверджує необхідність поділу процедури закупівлі на лоти. Зокрема при розгляді скарги по процедурі закупівлі №UA-2016-10-10-000890-b замовника було зобов’язано внести відповідні зміни до тендерної документації в частині поділу закупівлі на лоти. Більш детальну інформацію по дискримінації учасників під час здійснення закупівлі лікарських засобів Ви можете отримати зі статті розміщеній в журналі «Радник в сфері публічних закупівель» № 3(66) за березень 2017 року на стор. 14-17.Детальніше з листом МЕРТУ щодо закупівель лотів можна ознайомитися в Журналі № 9 (72) за вересень 2017 на стор. 43-45. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Сергій
01.03.2018 19:10

бюджетна організація, яка знаходиться в м. Одесі має структурні підрозділи в інших містах. Чи потрібно уповноваженому органу проводити тенедер на забезпечення комунальних послуг структурних підрозділів, загальна сума яких становить більше 200,0 тис. грн., але поставщик і споживачі всі різні (Кривий ріг, Херсон, Запоріжжя) а також суми, окремо по підрозділам, не перевищують 200,0 тис. грн.?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч.1 Закону про публічні закупівлі він застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. При цьому слід врахувати, що відповідно до п. 9 ч.1 с. 1 Закону про публічні закупівлі замовником є юридична особа в цілому. Отже закупівля структурними підрозділами є закупівля замовником і за умови, якщо вартість всіх закупівель послуг по одному коду ДК 021:2015 дорівнює або перевищує 200 тисяч грн. він (всі структурні підрозділи) зобов’язаний провести відкриті торги або переговорну процедуру закупівлі.Детальніше питання щодо закупівель філіями або підрозділами Ви можете прочитати в листі МЕРТУ в Журналі № 11 (62) за листопад 2016 на стор. 42-44.З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Наталія
01.03.2018 14:58

Доброго дня ! Ми виступаємо в ролі Замовника , що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання . Були проведені відкриті торги на закупівлю товару , на загальну суму 1850000,00 грн ( з розбиттям на лоти : 1 лот – 1060000,00 грн , 2 лот- 300000,00 грн, 3 лот- 220000,00 грн , 4 лот- 270000,00 грн ) Торги відбулися по першому лоту. Чи маємо ми право укласти прямий договір або здійснити допорогову закупівлю по лотам 2 , 3, 4 ( у відповідності до листа МЕ №3304-06/26774-06 від 02.08.2017р.) без проведення повторних відкритих торгів , адже сума по вказаним лотам не перевищує 1 млн грн. ( становить 790000,00 грн) ?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до листів МЕРТУ №3304-06/26774-06 від 02.08.2017р. та №3302-06/29640-06 від 14.09.2016 р. у випадку, якщо замовником торги було відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю керуючись вартісними межами, визначеними в ст. 2 Закону про публічні закупівлі. У разі, якщо вартість закупівлі є меншою відповідних вартісних меж, визначених в ст. 2 цього Закону, то замовник має право здійснити таку закупівлю без застосування процедур, визначених Законом (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорну процедуру закупівлі. При цьому закупівля повинна бути здійснена з дотриманням принципів викладених в ст. 3 Закону та замовником може бути використана електронна система закупівель з метою відбору постачальника товарів, робіт, послуг. Детальніше з даним листом можна ознайомитися в Журналі № 9 (72) за вересень 2017 на стор. 43-45.Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ніна
01.03.2018 10:26

Процедура закупівлі – відкриті торги-на закупівлю природного газу здійснена в грудні 2017 року на очікувану вартість 7500000,00грн. Договір укладено в грудні на всю очікувану вартість, а окремим абзацом вказана сума бюджетних призначень на дату укладання угоди (в даному випадку 5000000,00грн), так як постійні кошторисні призначення надійшли 15 січня 2018 року в сумі 5000000,00грн. При реєстрації договору Казначейство вимагає зменшити суму договору до фактичних кошторисних призначень. Суми кошторисних призначень не вистачить на закупівлю газу природного до кінця року, оскільки потреба у відповідному товарі розрахована виходячи з споживання минулих років та з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів. Чи правомірно залишити договір на всю очікувану вартість з можливістю подальшої дореєстрації додаткових кошторисних призначень шляхом укладання додаткових угод до даного договору?

Відповідь: Доброго дня! В даній ситуації слід зазначити, що органами казначейства на законних підставах відмовлено в реєстрації бюджетних зобов’язань та вірно запропоновано здійснити зменшення обсягів і вартості закупівлі для реєстрації бюджетного зобов’язання. Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Реєстрація бюджетних зобов’язань здійснюється відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Отже Ви повинні зменшити обсяг закупівлі і вартість договору до кошторисних призначень (до 5000000 грн.). Як вбачається зі статті 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. Отже Ви не маєте право залишити договір на всю очікувану вартість з можливістю подальшої дореєстрації додаткових кошторисних призначень шляхом укладання додаткових угод до даного договору. Більш детально ознайомитися з питаннями реєстрації бюджетного зобов’язання Ви можете на стор. 10-13 журналу “Радник в сфері державних закупівель» № 3(56) за березень 2017 року.

Дулібська сільська рада Стрийського району Львівської області
28.02.2018 16:31

Доброго дня шановна редакціє! У відповідності до вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) на яких поряд з основними, покладаються додаткові обов’язки непередбачені посадовими інструкціями. Крім того, з метою підвищення ефективності проведення процедур закупівель через електронні системи закупівель, головою Львівської ОДА 10 січня 2018 року, видано доручення за №2/0/6-18, суть якого полягає в тому, щоб усі замовники, в т.ч. органи місцевого самоврядування проводили закупівлі товарів, робіт і послуг з використанням електронної системи закупівель за умови, що вартість таких товарів і послуг становитиме не менше 10 тисяч гривень, робіт – не менше 100 тисяч гривень, а також не перевищуватиме меж, встановлених ч.1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі”. Тобто в межах робочого часу, за основною роботою, у членів тендерного комітету, уповноваженої особи (осіб) значно збільшується обсяг виконуваних робіт, які непередбачені посадовими інструкціями. Виходячи з цього, виникає питання: чи можна за їх згодою та при наявності коштів, проводити додаткові доплати до заробітної плати з формулюванням “за збільшення обсягу виконуваних робіт”? У зв’язку з цим, просимо надати відповідь чи роз’яснення з наступних питань: 1. Якими законодавчими актами врегульовано питання оплати праці членів тендерного комітету, чи врегульовано воно взагалі на законодавчому рівні, та чи є це виключною компетенцією керівних органів замовника? 2. Чи можна наприклад на підставі рішення сесії сільської ради, рішенням виконавчого комітету, чи за розпорядженням сільського голови, в межах затверджених видатків на оплату праці, встановити членам тендерного комітету щомісячні доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт, які не передбачені посадовими інструкціями в процентному співвідношенні до посадового окладу, з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років? 3. У тому випадку, якщо в межах затверджених видатків на оплату праці, можна встановлювати членам тендерного комітету щомісячні доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт, які не передбачені посадовими інструкціями, то чи автоматично це не потягне за собою позбавлення надбавок, передбачених Постановою КМУ “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”, в редакції від 05.10.2017 року, зокрема таких як: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, доплати за науковий ступінь, тощо? 4. Чи можна у випадку наявності коштів, в разі своєчасного виконання поставлених керівництвом завдань, показуючи хорошу якість роботи, професіоналізм, компетентність, при відсутності порушень виконавської і трудової дисципліни, одночасно установлювати членам тендерного комітету доплати і надбавки, наприклад такі як: доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт про яку йшлось вище (робота в тендерному комітеті), надбавки за високі досягнення у праці, або за виконання особливо важливої роботи, надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, доплати за науковий ступінь, тощо? 5. Який зазвичай на практиці встановлюється, якщо взагалі встановлюється мінімальний-максимальний розмір доплат за збільшення обсягу виконуваних робіт, членам тендерного комітету, та чи має бути прив’язана ця доплата до посадового окладу, вислуги років, категорії посади? 6. Чи є доплати та надбавки самостійними елементами заробітної плати з погляду її структури? З повагою, Дулібська сільська рада Стрийського району Львівської області

Відповідь: Добрий день! Виходячи зі змісту Ваших запитань, надаємо наступну узагальнену відповідь на 1-5 питання. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п’ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, тендерний комітет створюється у відповідності до Закону, але не є штатним підрозділом організації, установи, підприємства. Відповідно членство в тендерному комітеті здійснюється на підставі наказу замовника і не є штатною посадою, а тому законодавча замовник не зобов’язаний оплачувати членам тендерного комітету їх роботу в комітеті. В той же час, ніхто не забороняє замовнику, дотримуючись законодавства про працю, умов колективного договору чи іншого внутрішнього розпорядчого документа, фонду оплати праці, встановити для членів тендерного комітету певні доплати, премії, інші заохочення за додаткове навантаження, пов’язане із членством в комітеті. Але питання щодо того, саме яким чином, у яких розмірах, і як документально обґрунтовуються такі добавки/премії, Законом про публічні закупівлі не регулюється. Тому з «технічними» питаннями щодо нарахування надбавок, премій і т.д. рекомендуємо звернутись до фахівців з питань праці і заробітної плати та бухгалтерського обліку. По питанню 6. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структура заробітної плати складється з наступного. Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Детальніше з питанням організації роботи тендерного комітету можна ознайомитись у журналі № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 8-15.

Ирина
28.02.2018 09:14

Доброго дня!Підскажить відповідь на питання! Розроблено ПКД, яке передбачає створення об’єкту в декілька черг будівництва. В експертному звіті зазначено вартість виконання будівельних робіт по кожній черзі будівництва окремо та за об’єктом загалом. У разі окремого фінансування декількох черг будівництва об’єкту протягом одного фінансового року чи має право замовник проводити процедуру закупівлі по кожній черзі будівництва окремо, чи повинен здійснювати закупівлю на всю суму виділену на фінансування об’єкту?

Відповідь: Добрий день! Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. З цього випливає, що у випадку закупівлі робіт, з метою визначення необхідності проведення процедур закупівлі, передбачених ч.1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлення факту перевищення вартісних меж встановлених ч.1 ст.2 Закону здійснюється за об'єктом будівництва виходячи з кошторисного розрахунку вартості будівництва. Про це, і йде мова у листі МЕРТУ вих. № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016 (Детальніше про цей лист у журналі № 1(64) за січень 2017 року на стор. 35-37). Так, Уповноважений орган зазначив, що об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163 (далі - ДБН А.2.2-3-2014). При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку). Щодо можливості закупівлі робіт в цілому на об’єкт або окремо по кожній черзі. Згідно п. 3.26 ДБН А.2.2-3-2014 черга будівництва – це визначена проектною документацією частина комплексу (будови) – будинки, будівлі, споруди, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, введення в дію яких частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, їх безпечну експлуатацію та самостійне функціонування. Черга будівництва може поділятися на пускові комплекси для можливості їх введення в експлуатацію. Згідно п. 4.9. ДБН А.2.2-3-2014 проектування може виконуватись за чергами будівництва, а також із виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі проектна документація на першій стадії проектування (Техніко-економічне обґрунтування, Техніко-економічний розрахунок, Ескізний проект, Проект) розробляється у цілому на об'єкт, з виділенням черг будівництва, а також пускових комплексів. Згідно листа Мінрегіону від 19.08.2014 № 7/15-9993, кошторисну документацію можна розробляти на кожну окрему чергу об’єднуючи зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва у зведення витрат. Розробляння, проведення експертизи та затвердження послідуючої стадії проектування за рішенням замовника може здійснюватись по кожній окремій черзі (це відображають у завданні на проектування). При цьому, по кожній окремій черзі будівництва отримують дозвільну документацію, визначають генпідрядника та вводять об’єкт в експлуатацію. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Олена Рудюк
27.02.2018 15:31

Добрий день! Підскажіть, будь ласка, чи потрібно вносити зміни до річного плану закупівель, якщо дата початку процедури вказана січень, а почнеться процедура в наступному місяці без зміни ціни для процедури "Звіт про укладений договір" і "Без застосування процедури".

Відповідь: Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Форма річного плану затверджена наказом МЕРТУ № 490 від 22.03.2016. Згідно п.2 цього наказу додаток до річного плану складається за формою річного плану. Вказана форма річного плану передбачає заповнення п. 8 «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі», де вказується місяць, в якому очікується початок проведення закупівлі. Звідси можна дійти висновку, що у разі якщо фактичний строк початку проведення процедури закупівлі відрізнятиметься від вказаного у річному плані, замовнику слід, до початку проведення закупівлі, внести відповідні зміни до річного плану закупівель. Детальніше з питанням планування можна ознайомитись у журналі № 1 (76) за січень 2018 року на стор. 10-16 та стор. 23-28 та у журналі № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37.

Олена
27.02.2018 13:33

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка. Ми оголосили тендер на 260 000,00 грн. Учасник, який за результатами аукціону запропонував найменшу ціну, у складі своєї тендерної пропозиції подав документ форма "Тендерна пропозиція" на загальну суму 700 000,00 грн. (арифметичної помилки немає, оскільки загальна вартість пропозиції = кількість * ціну). Тендерну пропозицію за результатами аукціону учасник за весь час розгляду тендерної пропозиції (5 робочих днів) не прикріпив. Чи правомірне було його відхилення, у зв'язку із тим, що тендерна пропозиція не відповідала очікуваній вартості закупівлі?

Відповідь: Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну закупівель. Замовник самостійно визначає кінцевий строк подання тендерних пропозицій і вказує його в оголошенні про закупівлю та тендерній документації. На практиці замовники інколи передбачають в тендерній документації вимогу до учасника надавати в складі тендерної пропозиції чи після аукціону окремий документ «Тендерна пропозиція» за формою, встановленою в тендерній документації, хоча така форма документу жодним нормативним документом не передбачена. Законом також взагалі не передбачено вимог до учасника довантажувати якійсь документи після аукціону. Тому документи, які учасник довантажує після завершення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, не є частиною тендерної пропозиції. Звертаємо Вашу увагу, що виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника визначено в ч.1 ст. 30 Закону: учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Виходячи з положень статей 25 та 30 Закону, ненадання учасником після завершення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, оновленої за результатами аукціону тендерної пропозиції не є підставою для відхилення його тендерної пропозиції. Таким чином, якщо інших підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, передбачених ст. 30 Закону не було, такого учасника замовник повинен визначити переможцем закупівлі. Слід також зазначити, що відповідно до ч.4 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону. Відповідно до ч.3 ст. 32 Закону та п.2 ч.1 ст. 30 Закону відмова переможця від підписання договору, зокрема за ціною тендерної пропозиції за результатами аукціону є підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця закупівлі. Для надання більш обґрунтованої та правильної відповіді нам необхідно знати нюанси закупівлі. Тому прохання залишити контактний телефон для зв’язку. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Вікторія
27.02.2018 12:23

Доброго дня! У нас така ситуація, проводили оцінку пропозиції учасника - 2 документи не змогли відкрити в електронній системі ProZorro. Звернулись до системи за допомогою, вони також не змогли відкрити ці 2 документи. Учасника відхилили. Чи правомірні були наші дії?

Відповідь: Відповідно до статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція, а також документи, що додаються до неї (згідно з вимогами тендерної документації Замовника) мають надаватись в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Слід зазначити, що за підготовку тендерної пропозиції, її належного оформлення та забезпечення технічної можливості ознайомитись з її текстом відповідає саме учасник (крім випадків, коли буде встановлено, що «пошкодження» відбулось з вини електронного майданчика чи системи). Тому, якщо певні документи у складі тендерної пропозиції учасника (подання яких передбачено Замовником у тендерній документації) не можливо «відкрити» («пошкоджено» файл тощо), замовник не зможе визначити чи дотримався учасник вимог тендерної документації, а тому така тендерна пропозиція підлягає відхиленню згідно з п.4 ч.1 ст. 30 Закону. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Гелескул Олена
26.02.2018 12:59

Доброго дня. Наша установа закуповує природний газ для декількох своїх філій. Проблема полягає в тому, що Міністерство, якому ми підпорядковуємось, не дає дозвіл на одноразове використання всієї потрібної нам суми на рік. Тому нам приходиться об'являти закупівлю по два рази на рік. Скажіть, будь ласка, чи можна здійснити додаткову закупівлю без оголошення торгів, якщо ціна закупівлі газу по кожній з філій не перевищує 200 тис. грн., але загальний обсяг закупівлі - більший за 200 тис.грн.?

Відповідь: Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. З цього випливає, що філії, які не є юридичними особами, не можуть від свого імені виступати замовниками у закупівлях (публічних і допорогових). Таким замовником виступає сама юридична особа. При цьому, юридична особа може дати дозвіл на створення тендерних комітетів чи призначення уповноважених осіб у філіях, але закупівлі проводяться у рамках юридичної особи. Вартість предмета закупівлі, в т.ч. для встановлення факту перевищення вартісних меж, визначених в ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), визначається також з урахуванням всіх закупівель за таким предметом закупівлі по всій юридичній особі загалом. Про це, зокрема, зазначено у відповідному роз’ясненні МЕРТУ (лист № 3302-06/31458-07 від 30.09.2016). Отже, якщо у Вашому випадку вартість предмета закупівлі, з урахуванням закупівель всіх філій, перевищує 200 тис. грн., закупівлю необхідно проводити за однією з процедур, передбачених ст. 12 Закону. Також, звертаємо Вашу увагу, що згідно з частиною сьомою статті 2 Закону, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Детальніше з листом МЕРТУ і коментарями редакції з цього питання можна ознайомитись у журналі № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 42-44.

Неллі
26.02.2018 12:58

Добрий день. Допоможіть розібратись у нашій ситуації. На сьогоднішній день в установі зареєстровані в органах Держказначества два договори на закупівлю електроенергії, пролангований минулорічний на суму 106000 грн. та договір поточного року на суму 1000000. У січні місяці згідно акту виконаних робіт зареєстровано і оплачено по пролонгованому договру 46000грн. У лютому місяці акт складає 65000 грн., з них 60000 грн. мали оплатити по пролонгованому а 5000 грн. по поточному договорі. В оргах Держказначейства відмовляють реєструвати та оплачувати акт виконаних робіт за двома договорами, кажуть, що це порушення бюджетного законодавства. Термін дії пролоногованої угоди закінчується 28.02.2018 року, згідно статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" необхідно оприлюднити звіт про виконання договору, а він по суті не виконаний в повному обсязі, хоча договором передбачено повне його виконання. Чи правомірні дії інспектора Держказначейства? Чим передбачена така заборона реєструвати і оплачувати акт виконаних робіт за двома договарами.

Відповідь: Добрий день! Як вбачається зі змісту питання, наприкінці 2017 року Ви пролонгувати договір про закупівлю електричної енергії, скориставшись ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), тобто у обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в першочерговому договорі, а саме на суму 106 тис. грн. Та, як того і вимагає ця норма Закону - провели процедуру закупівлі у новому році, уклавши договір на суму 1 млн. грн. Таким чином, бюджетне зобов’язання за цим предметом закупівлі на період 2018 року вже складає 1 млн. 106 тис. грн. (1 млн. Грн + 106 тис. грн). Слід зазначити, що укладення договору про закупівлю за результатами нової процедури закупівлі не скасовує дію додаткової угоди до попереднього договору. Крім того, згідно частини 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строк дії господарського договору - це час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, ч.1 статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином. Відповідно, якщо замовник встиг провести процедуру закупівлі швидше, то і новий договір про закупівлю буде укладено раніше, при цьому минулорічний договір, пролонгований додатковою угодою, діє до повного його виконання. Або ж сторони, у порядку визначеному законодавством та самим договором, можуть прийняти рішення про його дострокове розірвання. З огляду на сказане можна дійти висновку, що Вам безпідставно відмовляють в оплаті, якщо така відмова пов’язана тільки з тим, що у Вас діють одночасно два договори за однаковим предметом закупівлі. Але, з огляду на наведений Вами обсяг інформації не можна стверджувати, що відсутні інші фактори, які впливають на рішення ДКСУ. Тому не можливо достеменно визначити чи правомірно, чи ні діє інспектор ДКСУ. Звертаємо Вашу увагу, що повноваження Держказначейства у публічних закупівлях визначені у ст. 7 Закону. Крім того, при реєстрації бюджетних зобов’язань Держказначейство керується і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Бюджетним кодексом України та Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.03.2012 № 309. Також інформуємо, що для вирішення спірних питань у взаємовідносинах між розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів і органами казначейства, на офіційному сайті Держказначейства (http://www.treasury.gov.ua) розміщено телефон гарячої лінії, за яким можна звернутись до фахівців центрального апарату ДКСУ. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Зоя
26.02.2018 10:03

Доброго дня! Питання 1. При формування очікуваної вартості закупівлі 1 Гкал теплової енергії Замовнику (бюджетна установа) необхідно провести аналіз кон’юнктури ринку, тобто здійснити моніторинг ринку та визначити середньоринкові ціни чи треба при розрахунку очікуваної вартості застосовувати середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, які оприлюднює Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України на виконання статті 20 Закону України «Про теплопостачання» та відповідно до Порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №679. Питання 2. Згідно статті 20 Закону України «Про теплопостачання»: «Для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої цієї статті». Суб’єкт господарювання, якого визначили переможцем у відкритих торгах з публікацією англійською мовою, повинен подавати Заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України «Про теплопостачання» до органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи до проведення відкритих торгів чи після визначення його переможцем. Орган, уповноважений встановлювати такі тарифи: це орган де суб’єкт господарювання провадить свою господарську діяльність чи встановлювати тариф повинен орган місцевого самоврядування за юридичною реєстрацією суб’єкта господарювання.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форма річного плану затверджена наказом МЕРТУ № 490 від 22.03.2016. Вказана форма річного плану передбачає заповнення п. 6 «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі». При цьому, в Законі не визначено способи, якими замовник повинен користуватись при визначенні очікуваної вартості закупівлі. В той же час, якщо ціни (тарифи) на товари/послуги, які є предметом закупівлі, регулюються державою, а тарифи на тепло є регульованими (встаногвлюються НКРЕКП та органами місцевого самоврядування), замовник при визначені очікуваної вартості закупівлі орієнтується на встановлені державою тарифи. По другому питанню. Згідно ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов’язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Згідно ст. 20 Закону про теплопостачання тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством. Отже постачальник теплової енергії здійснює її постачання за тарифами, які йому затверджені НКРЕКП або органом місцевого самоврядування. І таке затвердження здійснюється відповідно до методик розроблених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Цей Закон не передбачає випадків, коли тариф на тепло буде затверджуватись за результатами процедури відкритих торгів. Отже, учасники таких торгів будуть подавати свої тендерні пропозиції, відповідно до вже затверджених тарифів. Щодо повноважень відповідних органів по встановленню тарифів на тепло, то згідно Закону про теплопостачання: органи місцевого самоврядування встановлюють для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством (стаття 13); НКРЕКП встановлює тарифи на теплову енергію суб’єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких вона здійснює (стаття 16). З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Надія
24.02.2018 22:34

Добрий день!Просимо надати обгрунтовану відповідь на наше запитання:Наша установа (бюджетна)уклала 20% угоду на газ на перід з 01.01.до 28.02.2018р.Якщо буде недостатньо коштів по 20% додатковій угоді щоб розрахуватися за газ, тоді згідно чого можна розрахуватися за спожитий газ?Чи можна укласти прямий договір, чи потрібно робити додаткову угоду?Чи потрібно оприлюднювати план на ту кількість кубів,яку перепалимо? Орієтовно26-27.02.2018р. буде укладений договір на газ згідно відкритих торгів з іншим постачальником газу (постачання буде з 01.03.2018 року).Дякуємо!

Відповідь: Добрий день! Як можна зрозуміти з Вашого питання, замовник вибрав обсяги газу за 20 % угодою раніше, ніж почав діяти новий договір і хоче збільшити обсяг закупівліта, відповідно, суму договору. В зв’язку з цим звертаємо Вашу увагу на наступне. Згідно ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону.Ціна та предмет договору (в т.ч. обсяги закупівлі) ззгідно ст.. 180 Господарського кодексу України є істотними умовами договору. З аналізу підстав для внесення змін до договору про закупівлю випливає, що замовник може збільшити обсяги закупівлі тільки при продовженні строку дії договору на наступний рік у обсязі до 20 % від суми договору. Але цією підставою Ви вже не можете скористатись. Інших підстав Закон не передбачає. Отже внести зазначені зміни до договору про закупівлю Ви не можете. Щодо можливості укласти прямий договір на перепалені кубометри газу. Законом також це питання не врегульовано. Теоретично можна спробувати послатись на роз’яснення МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 (Детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42), в якому йде мова про випадки, коли предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору, зокрема, 6) інші подібні випадки. Згідно цього роз’яснення, якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір, попередньо включивши закупівлю до річного плану/додатку до річного плану. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Інший варіант передбачає, що постачальник газу за попереднім договором буде стягувати заборгованість у судовому порядку (в цьому випадку, вносити це у план не потрібно). Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Тетяна
23.02.2018 17:35

Добрий вечір! Замовником проведено відкриті торги та визнано переможця. Учасником № 1 подано скаргу. АМКУ скаргу задоволено - скасовано рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції Учасника № 1, рішення Замовника про визнаня Учасника № 2 переможцем процедури закупівлі - скасовано. Зазначаю, АМКУ розглядав скаргу в межах однієї помилки у Учасника №1, а саме відсутність перекладу документа у наданій пропозиції. Питання, чи має право Учасник № 2 подати скаргу до АМКУ зі своєї сторони - з інших причин невідповідності умовам тендерної документації Учасника № 1? Чи прийме до розгляду АМКУ скаргу з одного ж предмета але з іншими аргументами? (UA-2017-12-22-002653-b, Замовник - ПрАТ “Київодоканал” ЛОТ № 1).

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Таким чином, Учасник № 2 має право подати скаргу до АМКУ дотримуючись зазначеного вище терміну для її подання. Друге питання. Прямо у Законі це питання не врегульовано. Відповідно до ч.4 ст. 18 Закону Орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо, зокрема, суб’єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення. У Вашому випадку підставою для скарги може стати інше порушення в тендерній пропозиції Учасника №1, на яке вкаже Учасник №2. Проте, необхідно зазначити, що Закон не передбачає право для замовника проводити повторну перевірку тендерної пропозиції учасника. Тобто, розглянувши ТП Учасника № 1, замовник виявив певне порушення і відхилив його пропозицію, але АМКУ скасував рішення про відхилення на цій підставі. Відповідно замовник, не маючи права за Законом повторно перевіряти Учасника № 1, має визначити його переможцем. Звідси випливає сумнівність в обґрунтованості скарги на прийняте рішення, дії чи бездіяльності замовника, оскільки замовник визначивши, після рішення АМКУ, Учасника № 1 переможцем діяв у рамках Закону і згідно рішення АМКУ. З іншого боку, у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, АМКУ може зобов’язати замовника відмінити торги. Проте, враховуючи, що усталеної практики по такій ситуації не має, однозначно спрогнозувати рішення АМКУ не є можливим. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Альона
23.02.2018 15:03

Доброго дня! Відповідно до Річного плану закупівель на 2018 рік, було заплановано закупівлю з орієнтовним початком проведення процедури закупівлі на лютий; у лютому було оголошено закупівлю, яку з технічних причин довелося відмінити; Замовник має намір знову оголосити дану закупівлю в лютому. Чи потрібно вносити в Річний план зміни у вигляді внесення нового рядка з тією ж самою сумою та орієнтовним початком проведення процедури закупівлі в лютому або не вносити жодних змін оскільки закупівля не відбулась?

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Вами було внесено до річного плану закупівлю, заплановану на лютий 2018 року. Закупівля була оголошена, але не відбулась. Якщо потреба провести закупівлю залишається, то враховуючи вимоги ст. 4 Закону, перед оголошенням таку нову закупівлю необхідно внести до річного плану закупівель. Детальніше з питанням планування можна ознайомитись у журналі № 1 (76) за січень 2018 року на стор. 10-16 та стор. 23-28.

Всього записів: 3699
Сторiнки: назад  21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30  вперед