>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

14.08.2018cal

14.08.2018

Отримання позивачем індивідуальної податкової консультації


зміст якої відповідає нормам чинного законодавства

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.08.2018cal

13.08.2018

Підсумки навчання 9-10 серпня м. Одеса


 "Прозорі закупівлі: від рішень Антимонопольного до судової практики та моніторингу”

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.08.2018cal

Запрошуємо на EU Association Lab


Запрошуємо на EU Association Lab– першу інкубаційну навчальну програму для держслужбовців, що допоможе реалізувати проекти з пришвидшення євроінтеграції.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.08.2018cal

10.08.2018

Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті виклало у відкритому доступі для обговорення проект наказу


Про затвердження вимог до забезпечення тендерної пропозиції

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Наталія
17.01.2018 12:14

Доброго дня! Підкажіть чи повинні ми відображати у річному плані закупівель витрати на судовий збір та авансовий внесок на відкриття виконавчого провадження? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля (далі — закупівля) — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 вказаної статті Закону договір про закупівлю — це договір, який укладають замовник і учасник за результатами проведення процедури закупівлі, він передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, визначальною ознакою закупівлі є її двосторонній, оплатний характер, тобто в результаті закупівлі замовник (чи інший бенефіціар, як у випадку із централізованими закупівлями) отримує послуги, роботи чи товари. Будь-які односторонні платежі, не пов’язані з придбанням товарів, робіт чи послуг, за своєю суттю не є закупівлями, а отже, незалежно від розміру платежів, Закон України «Про публічні закупівлі» до них не застосовують і в річному плані їх не відображають. Аналогічного висновку дійшло Мінекономрозвитку під час чинності Закону України «Про здійснення державних закупівель» у роз’ясненні від 04.03.2016 № 3302-06/6442-06, з витягом з якого можна ознайомитися в Журналі № 2 (65) за лютий 2017 на стор. 32. Згідно Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже за своєю суттю сплата судовго збору не є закупівлею у розумінні Закону і не відображається в річному плані закупівель. Сплата авансового внеску на відкриття виконавчого провадження, передбачена умовами Закону України “Про виконавче провадження”. Згідно ст. 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Згідно ст. 42 Закону про виконавче провадження кошти виконавчого провадження складаються, зокрема з авансового внеску стягувача. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Згідно ст. 44 Закону про виконавче провадження, кошти виконавчого провадження не є доходом приватного виконавця. Згідно ст. 45 Закону про виконавче провадження розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій. Отже, авансовий внесок стягувач надає виконавцю, а потім, крім випадків передбачених законом, отримує їх назад. Тобто це платіж, який безпосередньо не пов'язаний з придбанням виконавчої послуги і не є доходом виконавця, а є відшкодуванням його витрат стягувачем. Потім при стягненні боргу з боржника ці витрати покриваються за рахунок боржника і першочергово повертаються стягувачу. Відповідно перерахування авансового платежу на відкриття виконавчого провадження не є закупівлею у розумінні Закону про публічні закупівлі і не включається до річного плану закупівель. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Олександр
16.01.2018 15:52

Шановні консультанти. Підскажіть порядок дій при укладанні 20% договорів з комуналки. Першу додаткову угоду підписали на прикінці грудня 2017 року, опублікували на сайті. Кінцевий термін дії догвору - 31.03.2018 року.Другу додаткову угоду про визначення суми на яку збільшено основну угоду підписали в середені січняі опублікували з тим же признаком "продовження дії договору на наступний рік". В пояснені привели суму на яку збільшено договір. Для публікації змушені були змінити кінцевий термін дії договору на 01.04.2018 року. Інакше система не сприймала додаткову угоду. Оператор сайту держзакупівлі взагалі рекомендував другу угоду не публікувати, аьільки змінити обсяг договору при публікації звііту про виконання договору. Як правильно зробити? Яка все таки послідовність і особливість публікаіцій цих двох додаткових угод? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон, Закон про публічні закупівлі) дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. З Вашого питання зрозуміло, що мова йде про бюджетну установу. В такому випадку алгоритм продовження дії договору на наступний рік в обсязі не більше 20% має наступний вигляд. 1. До 31 грудня поточного року укласти першу додаткову угоду до договору про закупівлю, якою продовжити договір про закупівлю на наступний рік, наприклад до 31.03.2017, тобто на період, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року (без зазначення в цій додатковій угоді конкретної суми). 2. Оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору згідно ст. 10 Закону про публічні закупівлі. 3. Після затвердження кошторису видатків для розпорядника укласти другу додаткову угоду до договору про закупівлю вже в наступному році (із зазначенням в ній конкретної суми, що не перевищує 20 % від суми, визначеної в договорі про закупівлю). 4. Надати до органу Казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань другу додаткову угоду до договору про закупівлю та супутній пакет документів протягом 7 робочих днів з дати її укладення. 5. Оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору. 6. У відповідності до ст. 10 Закону про публічні закупівлі оприлюднити звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Таким чином, Ви вірно зробили, що оприлюднили другу угоду, а рекомендація оператора майданчика суперечить вимогам Закону про публічні закупівлі. Що стосується того факту, що для публікації другої угоди на сайті майданчику держзакупівлі, вам довелось змінювати кінцевий строк дії договору, то це також не передбачено Законом. В аналогічній ситуації, ми при виборі підстав внесення змін, обрали іншу підставу (покращення якості предмета закупівлі), а в описі написали справжню підставу і система зберегла інформацію без зміни встановленого раніше кінцевого строку дії договору. Але нагадуємо, що внесення змін до договору про закупівлю можливо лише на підставах, передбачених ч.4 ст. 36 Закону. Зміни вносяться у тій же формі, що і правочин - тут у письмовій. Відповідно зміну кінцевого строку дії договору з 31.03.18 на 01.04.18 Вам також необхідно оформити додатковою угодою і оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору. Детальніше питання продовження строку дії договору на наступний рік в обсязі до 20% розглядалось у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22; у випуску журналу № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27 та у випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 42-43 (лист від ДКСУ).

Ірина
16.01.2018 09:35

Доброго дня!Допоможіть розібратися в ситуації: Тендерний комітет оприлюднив в систему "Прозоро"повідомлення про намір укласти договір з Переможцем. Після цього в систему надійшла вимога від іншого Учасника такого змісту: Згідно протоколу загальних зборів, яким учасники приймали рішення на участь в тендері та уповноважували директора на підписання тендерної документації головою загальних зборів було обрано директора товариства Іванова Івана Івановича , який в подальшому і підписував протокол. А згідно п. 8.10 Статуту товариства: «Директор не може бути Головою Загальних Зборів Засновників». Також згідно п. 6 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» директор не може бути одночасно головою Загальних зборів Учасників товариства. Отже, з вищезазначеного випливає, що порушуючи Статут Товариства, а також Закон України «Про господарські товариства» на Загальних зборах ТОВ директора обрано головою загальних зборів учасників на яких прийнято рішення про участь у тендері та уповноважено директора на підписання тендерної документації. Вказані факти дають підстави вважати даний протокол загальних зборів не дійсним (таким, що порушує статут товариства та ЗУ «Про господарські товариства») у зв’язку з чим відсутні правові підстави на підписання директором тендерної документації. Та відповідно не наданням учасником тендеру ТОВ "М" належного документу, який уповноважує директора на підписання тендерної документації. У зв’язку із вищенаведеним вимагаю відхилити пропозицію ТОВ «М». В тендерній документації була вимога надати такий документ: - Для визначення повноважень щодо підпису документів тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або договору за результатами проведення процедури закупівлі надати: протокол (або виписку з протоколу) засновників, копію наказу про призначення, або довіреність або доручення, або інший документ, що підтверджує повноваження посадової (посадових) особи (осіб) учасника на підписання документів пропозиції та договору. - Належним чином завірену копію Статуту із змінами (в разі їх наявності) або іншого установчого документу. У разі, якщо учасник здійснює діяльність на підставі модельного статуту, необхідно надати копію рішення засновників про створення такої юридичної особи та здійснення діяльності на підставі модельного статуту. Переможець надав копію статуту, наказ про призначення директором та протокол обрання директора. Допоможіть дати відповідь на вимогу. Детальніша інформація : номер процедури закупівлі- UA-2017-12-06-001860-c.

Відповідь: Добрий день! Щодо суті вимоги іншого учасника. По факту тендерна документація містила вимогу щодо надання певних документів у складі тендерної пропозиції і учасник-переможець їх надав. Щодо зауважень до цих документів, то виникає питання щодо наявності повноважень у тендерного комітета визначати факт порушення переможцем своїх статутних документів та визнавати протокол його загальних зборів не дійсним. Крім того, звертаємо увагу, що згідно п. 8.11 статуту директор має право без доручення діяти від імені Товариства, укладати угоди та вчиняти юридичні дії від імені Товариства, видавати доручення. В будь-якому випадку, рішення приймає замовник. Якщо тендерний комітет прийме рішення, що із врахуванням отриманої від іншого учасника інформації, замовник не може укласти з переможцем договір, необхідно зважати на наступне. Згідно інформації по Вашій закупівлі, тендерний комітет замовника визнав учасника переможцем закупівлі та оприлюднив 10.01.2018 року повідомлення про намір укласти з ним договір. Згідно положень п.2 ч.1 ст. 30 та ч.3 ст. 32 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник може відхилити тендерну пропозицію переможця на наступних підставах: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. Інших підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця з інших підстав, крім зазначених, замовник за Законом не має. Якщо замовник вважає, що не може укласти договір з переможцем через невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, яка була виявлена вже після визначення переможця, замовник має право відмінити торги при наявності однієї з підстав, передбачених ч.1 ст. 31 Закону. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Володимир
15.01.2018 14:21

Доброго дня! Підкажіть будь ласка чи потрібно проводити тендерну закупівлю як що треба закупити по коду 15510000-6 (молоко, вершки) на суму 60420.00 грн., по коду 15530000-2 (вершкове масло) на суму 70000.00 грн., по коду 16540000-5 (сирні продукти) на суму 70300.00 грн., по коду 15550000-8 (молочні продукти) на суму 46880.00 грн., а можливо по кожному коду провести допорогову закупівлю.

Відповідь: Добрий день! Згідно ч.1 ст.2 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж, визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) (зі змінами). Відповідно до розділу ІІ предмет закупівлі товару визначається замовником згідно з пунктом 32 ч.1 ст.1 Закону на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом МЕРТУ від 23.12.2015 №1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Таким чином, факт перевищення вартісних меж предмета закупівлі, визначених в ч.1 ст.2 Закону встановлюється окремо за кожним предметом закупівлі, який визначається згідно Порядку. З Вашого питання випливає, що Ви закуповуєте продукти харчування, але як окремі предмети закупівлі, оскільки вони мають різний код за ДК 021:2015 за показником четвертої цифри, а тому між собою вони не сумуються. Отже кожен з цих предметів можна закупити по допороговій закупівлі. Але звертаємо увагу, що згідно частини 7 статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Детальнішу інформацію про планування процедур закупівель Ви можете прочитати в журналі № 1 (76) за січень 2018 на стор. 10 – 16. Також щодо Вашого питання рекомендую Вам ознайомитися на стор. 15 -16, питання №1. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71

Руслана
15.01.2018 12:07

Добрий день. Дайте будь-ласка відповідь на таке питання: Ми заключили додаткову угоду на продовження строку дії договору на наступний рік (20 % суми, визначеної в договорі). Чи має право Постачальник підвищувати ціну на товар на 10 % за даною додатковою угодою. В основному Договорі був пункт на підвищення ціни на товар на 10 %. Буду вдячна за відповідь.

Відповідь: Добрий день! Згідно Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною ст. 36 Закону. П.2 ч. 4 ст. 36 Закону передбачено право вносити зміни до істотних умов договору в частині зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Ваш договір на закупівлю діє в цьому році на підставі п. 8 ч.4. ст. 36 Закону і Ви маєте право вносити до нього зміни відповідно до ЦКУ, ГКУ та самого Закону і договору. Крім того, застережень, що у Вашому випадку не можна змінювати ціну одиниці товару на підставі п.2 ч.4 ст. 36, Закон не містить. Таким чином, сторони у порядку передбаченому ст. 188 Господарського кодексу України та самому договорі із врахуванням вимог Закону можуть вносити зміни до договору. Так, ст. 188 ГКУ передбачає, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не до¬пускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повин¬на надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Тобто Ви або інша сторона договору має право ініціювати зміни, а інша сторона має право, а не зобов’язання (якщо інше не передбачено законом або договором) погоджуватись на таку пропозицію. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заін¬тересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Проте звертаємо Вашу увагу на певні нюанси застосування цієї підстави для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю. По-перше, ця норма стосується тільки товару. По-друге, зміна ціни в розрахунку на одиницю товару не повинна впивавати на загальну вартість договору про закупівлю. Тобто, при збільшенні ціни одиниці товару замовник зменшує закупівлю кількості товару таким чином, щоб загальна вартість договору про закупівлю не збільшилась. По-третьє, для внесення відповідних змін необхідно підтвердити факт коливання ціни на товар. Підтвердженням факту коливання ціни на товар може бути документ, виданий відповідним органом, організацією, установою, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку. Крім Торгово-промислової палати України, таку довідку можуть надати також ДП “Держзовнішінформ”, ДП “Укрпромзовнішекспертиза” і цей перелік не є вичерпним. Для підтвердження факту коливання ціни в документі (ах), який(і) видається компетентною організація, повинно бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною, на дату з якої почалися змінюватися ціни на ринку (тобто відбулося коливання). Це і буде підтвердженням факту коливання ціни на товар. Необхідно зазначити, що ціна може коливатись як у бік збільшення, так і у бік зменшення. Детальніше з даним питанням ви можете ознайомитись на сторінках 37-38 в Журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор 37-41.

Анна
15.01.2018 08:23

Добрий день! Виникло питання: є програма організації та проведення громадських робіт у місті на 2017-2019 роки, затверджена рішенням сесії. Згідно даної програми здійснюється залучення безробітних громадян, які перебуваються на обліку в центрі зайнятості, до громадських робіт на платній основі. Обсяг фінансування – більше 200 тис. грн, але менший 1,5млн. Питання чи треба проводити переговорну процедуру? Заздалегідь дякую за відповідь.

Відповідь: Добрий день! З Вашого питання незрозуміло хто саме і який вид договору буде укладати з безробітними громадянами, тому складно надати конкретну відповідь. Відповідно до п.20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. За результатами процедури закупівлі сторони укладають договір про закупівлю. Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно ч.1 ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, якщо буде укладатись господарський договір, який передбачає надання послуг, замовник в залежності від очікуваної вартості робіт буде закуповувати їх або за однією з процедур, передбачених ст. 12 Закону, або через допорогову закупівлю. Щодо переговорної процедури, то згідно ст. 35 Закону переговорна процедура - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток виключно на підставах, які визначені в ч.2 ст. 35 Закону. З іншого боку, якщо з безробітними громадянами буде укладатись трудовий договір, то відповідно до статті 21 Кодексу Законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір на відміну від договору про закупівлю не є господарським договором, питання укладення, виконання та розірвання такого договору регулюється трудовим законодавством. Таким чином, наймання фізичної особи саме за трудовим договором не є закупівлею у розумінні Закону. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ольга
12.01.2018 11:32

Підкажіть, будь ласка, чи медичні огляди працівників підпадають під тендерну закупівлю у зв’язку із змінами до ЗУ « Про публічні закупівлі» внесеними згідно з ЗУ № 2002-VIII від 06.04.2017 (частину третю статті 2 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом № 2002-VIII від 06.04.2017), а саме: «3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону.» Згідно з ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням; послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт". Стаття 31. Обов'язкові медичні огляди З метою охорони здоров'я населення організуються профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих. Власники та керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за своєчасність проходження своїми працівниками обов'язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здоров'я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов'язкового медичного огляду. З огляду на вищезазначене обов’язкові медичні огляди працівників є послугою з медичного обслуговування населення (медична послуга), яка не обов’язково пов’язана з її наданням і спрямована на профілактику професійних захворювань та надається за договором. Замовником послуг є регіональна філія «Львівської залізниці». З даного випливає, що проведення тендерних закупівель у сфері лікарської практики та супутні послуги (8512 послуги з організації та проведення медичних оглядів працвників виробничих підрозділів регін.філій «Львівської залізниці») є недоцільним.

Відповідь: Добрий день! Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Дія Закону поширюється на всі закупівлі замовників, які є замовниками у розумінні Закону. Проте в самому Законі є виключення. Так, в ч.3 ст. 2 Закону наведено перелік предметів закупівлі на закупівлю яких дія Закону не поширюється, зокрема, на закупівлю послуг за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону. До Закону зазначене виключення було внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» від 6 квітня 2017 року № 2002-VIII. Воно пов'язано із проведенням медичної реформи і послуг населенню, які оплачуватиме у подальшому відповідний орган, що і буде укладати договори із медзакладами. Механізм створення Уповноваженого органу, який буде виконувати функції замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій а також буде здійснювати укладення, зміну та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію визначно Законом України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, який набере чинності 30.01.2018. Що стосується Вашого випадку, то Ваше підприємство закуповує послуги, і така закупівля не підпадає під виключення, передбачене ч.3 ст. 2 Закону. Відповідно, в залежності від вартості закупівлі, Ви проводите закупівлю цих послуг за однією з процедур, передбачених ст. 12 Закону або допорогову закупівлю. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Катерина
12.01.2018 11:14

Катерина 04.01.2018 13:00 Добрый день! 28.12.2017 я начала ппз по электроэнергии и отоплению на ожидаемую стоимость, дата заключения договора 04.01.2018г, в прозоро я выставлю договор. бюджет на 2018 год утвердят 10 января и ожидается что нам столько денег и объемов не выделят. Я планировала по ст.36 п.4 подпункт 1 сделать доп. соглашение, просто уменьшим объемы и сумму. Но ст.35 п.4 переговорная процедура отменяется в случае сокращения расходов. Как быть? такая же ситуация у меня 2 раза провела торги на ожидаемую стоимость отменились и в конце декабря начала ппз и тоже нужно уменьшить объемы и сумму Відповідь: Добрий день! Для надання більш детальної та правильної відповіді напишіть у відповідь на наш лист ваш контактний телефон. 0500527287

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Отже Ви не можете укласти договір без відповідних бюджетних асигнувань. Згідно ч. 4 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг і жодних виключень з цього питання Закон не містить. Якщо договір вже підписано, то переговорну процедуру відмінити неможливо. В цьому випадку необхідно переглянути свою участь в зобов’язальних відносинах (договір, на підставі якого виникають зобов’язальні відносини, може бути припинений відповідно до ст.ст. 202-206 Цивільного кодексу України або визнаний недійсним відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України) і за можливості вийти з них. Після відміни процедури або припинення зобов’язальних правовідносин Ви маєте право відразу розпочати нову переговорну процедуру відповідно до виділених видатків. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Марина
11.01.2018 17:29

Добрий день! Підскажіть, на І кв.2018 року (відповідно до тимчасового кошторису) проведено процедуру закупівлі без застосування електронної системи закупівель, укладено договір на суму меньше 50тис.грн. В ІІ кв.поточного року планується проводитись процедура закупівлі за цим же предметом закупівлі, сума за предметом закупівлі буде перевищувати 50тис.грн., як бути в цій ситуації заключати новий договір чи додаткову угоду? Чи потрібно буде розміщувати Звіт про укладений договір по цій процедурі закупівлі. Дякую

Відповідь: Добрий день! Це питання законодавчо не врегульовано. Договори укладені за результатами закупівлі вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), укладаються у відповідності до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Отже питання внесення змін до таких договорів регулюється положеннями ЦКУ, ГКУ і самого договору. При цьому, звертаємо Вашу увага на роз'яснення МЕРТУ (лист вих. №3302-06/29640-06 від 14.09.16). В ньому вказано, що у разі якщо замовником було здійснено закупівлі відповідно до тимчасового кошторису, після затвердження та доведення кошторису на рік (у разі якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів) обрання і проведення процедур закупівель здійснюється без урахування обсягів закупівель, здійснених відповідно до тимчасового кошторису, керуючись вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону. Детальніше з цим роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись в журналі № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42. З іншого боку, в ч.1 ст. 2 Закону визначено наступне. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. В зв’язку з цим рекомендуємо Вам внести відповідні зміни до додатку до річного плану закупівель і укласти новий договір. Враховуючи, що вартість предмета закупівлі буде перевищувати 50 тис. грн, оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладені договори протягом одного дня з дня укладення договору. З рекомендаціями і проблемними питаннями щодо звіту про укладені договори можна ознайомитись у журналі № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40.

Вероніка
11.01.2018 15:56

Замовником у річному плані, предметі закупівлі та в оголошених торгах було зазначено Дніпровська обл. Наразі виникла колізія, оскільки такої області не існує натомість потрібно Дніпропетровська.Чи можна внести зміни до укладеного договору шляхом виправлення назви області у предметі закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно зі ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Виходячи з положень ст. 180 Господарського кодексу України предмет договору є істотною умовою договору. Частиною4 ст. 36 Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених в цій частині ст. 36 Закону. Проте підстав для внесення змін предмету договору про закупівлю в ч.4 ст. 36 Закону не передбачено. Тобто усунути цю помилку можливо лише шляхом відміни процедури, внесення відповідних змін до назви предмету закупівлі та повторного проведення процедури закупівлі. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Ірина
11.01.2018 12:21

Доброго дня Прошу надати розяснення при укладанні додаткової угоди із продовженням дії договору на наступний рік на 20% від суми договору попереднього року чи можно збільшувати кількість товару у цьому випадку у специфікації договору?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 8 ч.4 ст. 36 та ч.5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Тобто, згідно цієї норми Закону, замовник для забезпечення роботи установи/підприємства на початку наступного року вносить в кінці року зміни до діючого договору, продовжуючи його дію на наступний рік, збільшуючи при цьому суму за договором, але не більше ніж на 20 % від суми цього договору(відповідно, при закупівлі товару, пропорційно збільшується кількість товару, що купується). Для застосування цієї норми законодавства вимагає дотримання певних умов: 1) продовжувати на 20 % на наступний рік можна договори про закупівлю, укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) продовжувати на 20 % на наступний рік можна тільки чинний договір; 3) продовжувати дію договору про закупівлю необхідно з урахуванням усіх змін, що були внесені до нього протягом року (у разі наявності); 4) норму застосовують лише в разі прийняття рішення проводити процедуру закупівлі в наступному році; 5) продовжувати дію договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, на наступний рік необхідно на строк, достатній для проведення нової процедури закупівлі. Наприклад, в 2017 році за результатами процедури відкритих торгів замовник уклав договір на закупівлю 1000 од. товару на суму 500 тис. грн (500 грн/шт.). На вищезазначеній підставі, передбаченій в ст. 36 Закону замовник в кінці 2017 року продовжив строк дії договору до 31.03.2018 і збільшив суму договору на 20 % тобто до 600 тис. грн. Таким чином, замовник має можливість закупити на початку року додаткову кількість товару на суму 100 тис. грн, а саме: 200 од., без проведення процедури закупівлі. Але потім наступна закупівля за цим предметом в 2018 році, незалежно від вартості такої закупівлі, повинна обов’язково відбуватись за однією з процедур, передбачених ст. 12 Закону. Детальніше з питанням продовження строку дії договору на наступний рік на 20 % можна ознайомитись у журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22; журналі № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27 та у журналі № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 42-43.

Ірина
11.01.2018 12:11

Доброго дня! Замовник повинен оприлюднювати Відомості про договори, учасником яких є підприємство, господарське товариство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України “Про відкритість використання публічних коштів” відповідно до вимог ПОСТАНОВИ КМУ від 9 листопада 2016 р. № 1067 . Наше підприємство підпадає під категорію п.1 ст 3акону України “Про відкритість використання публічних коштів” тобто мі повинні оприлюднювати "інформація про укладені за звітний період договори (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, проведена процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, строк дії договору);" У нас таке питання: чи мається на увазі публікація договорів сума кожного з них перевищує 1 млн грн. чи мається на увазі перевищення порогу в 1 млн. грн за предметом закупівлі? і як бути з тендерними договорами, сумма яких нижче цього порогу?

Відповідь: Добрий день! 1. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про відкритість використання публічних коштів” підприємства, які потрапляють під дію цього Закону, у разі використання коштів, отриманих ними від їхньої господарської діяльності, повинні оприлюднювати інформацію про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, за встановленими законодавством України формами, зокрема щодо відомостей про договори, укладені за звітний період, загальна вартість яких перевищує 1 мільйон гривень (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), строк дії договору). Отже мова йде саме про загальну вартість конкретного договору. Відповідно, якщо Ваше підприємство підпадає під дію ЗУ “Про відкритість використання публічних коштів”, Вам необхідно звітувати про кожен договір сума якого перевищує 1 мільйон гривень. Відповідна інформація оприлюднюється на єдиному веб-порталі використання публічних коштів (Є-data) щорічно, не пізніше 31 січня року, наступного за звітним роком, та зберігається в режимі вільного доступу протягом трьох років з дня оприлюднення. Звертаємо увагу, що єдиний веб-портал використання публічних коштів (Є-data) з 15 вересня 2017 року введено в промислову експлуатацію. 2. Постановою КМУ від 09.11.2016 № 1067 затверджено Порядок оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків. Згідно цього Порядку, підприємство, господарське товариство оприлюднює інформацію про свою діяльність (крім випадків, установлених законом) шляхом розміщення документів та матеріалів, що містять таку інформацію, на власній веб-сторінці (веб-сайті) разом з іншою інформацією про підприємство, господарське товариство, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону. У разі відсутності у підприємства, господарського товариства (крім господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) власної веб-сторінки (веб-сайту) така інформація розміщується на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством або корпоративними правами держави в господарському товаристві (далі - суб’єкт управління), у спеціальному розділі щодо діяльності підприємства, господарського товариства разом з іншою інформацією про підприємство, господарське товариство, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону. Вид інформації про діяльність підприємства, господарського товариства, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, періодичність і строки такого оприлюднення наведені в додатку до Порядку. Зокрема, відомості про договори, учасником яких є підприємство, господарське товариство, інформація про які підлягає оприлюдненню відповідно до Закону України “Про відкритість використання публічних коштів”, оприлюднюються протягом 10 календарних днів з дня укладення договорів. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Анна
11.01.2018 11:13

Добрый день. Необходима ваша точка зрения по поводу: публикации изменения (уменьшения суммы по коду ДК за счёт перераспределения денег с другого ДК) в доп. к годовому плану в ел.системе. Необходимо внесённый ранее ДК редактировать (функц-сть майданчика даёт такую возможность) и уменьшать сумму или вносить тот же код ДК но уже с уменьшенной суммой? За раннее благодарна.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Враховуючи, що питання щодо корегування річного плану в Законі не врегульовано і Закон також не містить вимоги щодо того що кожен запис у річному плані/додатку до річного плану має завершитись або договором, або відміною, або виключенням запису з річного плану, Законом не заборонено жоден з описаних Вами варіантів. З іншого боку, не рекомендуємо Вам вносити до річного плану закупівель будь-які корективи після оголошення процедури закупівлі. Про це зокрема зазначено у листі МЕРТУ (листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 детальніше з даним листом можна ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 41. Щодо тексту листа, то там встановлено, що форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Отже зміни замовнику необхідно вносити до річного плану тільки до початку проведення процедури закупівлі, тобто подання оголошення про проведення. В разі виникнення потреби вносити зміни до річного плану/додатку до річного плану закупівель, що як правило тягне за собою відміну закупівлі, наступну закупівлю починати з нового запису в річному плані. З рекомендаціями щодо планування закупівель і їх відображення у річному плані можна ознайомитись у журналі № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37, та у журналі № 1 (76) за січень 2018 року на стор. 10.

Юлія
10.01.2018 15:35

Добрий день, наше підприємство є замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання. Підскажіть, будь-ласка, стосовно закупівлі за кодом ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистилянти (бензин, дизельне паливо, газ нафтовий), у нас на підприємстві є два підрозділи, один з яких знаходиться за 30 км., в іншому населеному пункті, і заправляти їхній автотранспорт на заправці, що знаходиться біля нашого підприємства не зручно і економічно не доцільно. Чи можемо ми заключити по одному предмету закупівлі договора з декількома заправками, які територіально знаходяться біля наших підрозділів найближче?

Відповідь: Доброго дня! Замовник має право відповідно до Закону про публічні закупівлі провести одну закупівлю але розділити її по лотам і потім по окремому лоту заключити окремий договір. Згідно пункту 37 частини 1 статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Наприклад по одному лоту буде закупівля за ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистилянти (бензин, дизельне паливо, газ нафтовий) на території однієї області або району, а лот 2 буде закупівля за ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистилянти (бензин, дизельне паливо, газ нафтовий) на іншій території. Звертаємо увагу, що згідно пункту 1 частини 4 статті 2 Закону про публічні закупівлі дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: 1) товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Зоряна
10.01.2018 14:34

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка,чи потрібно оприлюднювати в плані закупівель кошти (в сумі 2 100 000,00 грн) які виділені нашій установі на повне та часткове відшкодування вартості препаратів інсуліну хворим на цукровий діабет.Постанова від 23 березня 2016 р. № 239"Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну". Якщо відображати в плані, то із застосуванням якої процедури?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля (далі — закупівля) — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 вказаної статті Закону договір про закупівлю — це договір, який укладають замовник і учасник за результатами проведення процедури за-купівлі, він передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, визначальною ознакою закупівлі є її двосторонній, оплатний характер, тобто в результаті закупівлі замовник (чи інший бенефіціар, як у випадку із централізованими закупівлями) отримує послуги, роботи чи товари. Будь-які односторонні платежі, не пов’язані з придбанням товарів, робіт чи послуг, за своєю суттю не є закупівлями, а отже, незалежно від розміру платежів, Закон України «Про публічні закупівлі» до них не застосовують. Аналогічного висновку дійшло Мінекономрозвитку під час чинності Закону України «Про здійснення державних закупівель» у роз’ясненні від 04.03.2016 № 3302-06/6442-06, з витягом з якого можна ознайомитися в Журналі № 2 (65) за лютий 2017 на стор. 32. Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Тобто не потрібно проводити процедури передбачені Законом та не потрібно відшкодування відображати ні в додатку ні в річному плані. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Всього записів: 3591
Сторiнки: назад  20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29  вперед