>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

10.10.2018

Лист МЕРТУ № 3304-04/44053-06 від 08.10.2018


Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

Судова практика - закупівля за додатково виділені кошти


Справа про притягнення до адміністративної відповідальності

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Анна
19.03.2018 14:47

Доброго дня! Організація визначила предмет закупівлі ДК 021:2015 – 09134200-9 – Дизельне паливо (Дизельне паливо –10 000 л.). Відповідно до пункту 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 17 березня 2016 року N 454 (далі - Порядок), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Чи є порушенням те, що ми визначили предмет закупівлі за 6-ю ціфрами, тобто більш деталіpовано.Яка відповідальність передбачена у разі наявності данного порушення?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ 17.03.2016 № 454 в редакції від 17.01.2017 р. предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Слід звернути увагу, що використання показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника використовується лише для лотів в той час як сама багатолотова процедура закупівлі повинна визначатися за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Отже визначення предмету закупівлі за шостою цифрою ДК 021:2015 є порушенням. Відповідальність тендерного комітету/комітету з допорогових закупівель (уповноваженої або відповідальної особи) визначена ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Аналіз цієї статті дає можливість визначити відсутність відповідальності винних осіб за неправильне визначення предмету закупівлі. Разом з тим, порушення порядку визначення предмету закупівлі може стати підставою для відміни процедури закупівлі та/або визнання договору про закупівлю недійсним. З додатковою інформацією по Вашому питанню можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 1(64) січень 2017 стор. 44-46 та № 2 (65) лютий 2017 стор. 8-11.

Олена
19.03.2018 12:01

Доброго дня! Чи обов'язково оприлюднювати звіт про виконання договору по закупівлях, які дорівнюють або перевищуюють 50 тисяч гривень та є меншими за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Дякую за відповідь.

Відповідь: Доброго дня! Законом України «Про публічні закупівлі» фактично не регулюються допорогові закупівлі. При цьому визначення допорогових закупівель здійснено в ч.1 ст. 2 цього Закону, якою передбачено, що цей Закон застосовується:до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. В той же час передбачено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Законом про публічні закупівлі не передбачено обов’язку оприлюднювати звіт про виконання договору в допорогових закупівлях, так як обов'язок для оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю стосується лише договорів укладених за результатами процедуро закупівель передбачених ст. 12 Закону. При цьому враховуємо, що договір укладений за результатами допорогової закупівлі (в тому числі і прямого договору який дорівнює або перевищуює 50 тисяч гривень та є меншим за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі") не є договором про закупівлю в розумінні викладеному в п.5 ч.1 ст.1 Закону: договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Отже оприлюднювати звіт про виконання договору в даному випадку є Вашим правом, а не обов’язком.

Наталія
19.03.2018 08:29

Доброго дня! Допоможіть розібратись у такій ситуації: наше підприємство уклало договір на надання послуг у 2017 році на суму 11000,00 грн. (без використання електронної системи закупівель, шляхом укладення прямого договору, оскільки, ЗУ «Про публічні закупівлі» цього не забороняє), строк дії договору до 31.12.2017 з можливістю його пролонгації, за певних умов. У березні 2018 контрагент за договором пропонує укласти додаткову угоду до нього на суму 20000,00 грн. на 2018 рік, чи маємо ми на це право виходячи з вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» і якщо так, то підкажіть алгоритм наших дій в цьому випадку. Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! Закон України «Про публічні закупівлі» не розповсюджує свою дію на здійснення допорогових закупівель. Разом з тим проведення допорогових закупівель повинно базуватися на принципах викладених в ст.3 цього Закону: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до ст.650 та ст. 651 ЦК України, сторони мають право внести необхідні зміни до договору. При зміні умов договору укладеного за результатами допорогової закупівлі Ви також повинні дотримуватися вимог ЦК України та ст. 188 ГК України, якою передбачено порядок зміни та розірвання господарського договору. В цьому випадку внесення змін до додатку до річного плану закупівель в частині укладення додаткової угоди на суму 20000 грн. не передбачено. В той же час, з метою дотримання зазначених принципів, рекомендуємо внести зміни до додатку до річного плану закупівель, оприлюднити їх в порядку ст. 4 Закону про публічні закупівлі та укласти новий договір. Також звертаємо увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.16 (детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 41 Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону в якому зазначено, що та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Тетяна
16.03.2018 12:38

Доброго дня ! Відповідно до абзацу 2 п.1 роздіду ІІ Порядку № 454 " Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021: 2015 предмет закупівлі визначається за показниками четвертої-восьмої цифр. При перевірці Держаудитслужбою було виявлено порушення: якщо четверта цифра припадає на 0, це вважається помилкою. Наприклад -77300000-3 послуги у сфері рослинництва.Чи це дійсно так. Дякую

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ 17.03.2016 № 454 в редакції від 17.01.2017 р. предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Слід звернути увагу, що використання показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника використовується лише для лотів в той час як сама багатолотова процедура закупівлі повинна визначатися за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Четверта цифра повинна бути будь-яка, крім «0», а п’ята-восьма цифри повинні бути «0». Наприклад ДК 021:2015 (CPV) 77310000-6 (Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень). Отже Держаудитслужбою правомірно було зазначено про порушення при визначенні коду предмету закупівлі.З додатковою інформацією по Вашому питанню можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 1(64) січень 2017 стор. 44-46 та № 2 (65) лютий 2017 стор. 8-11.

Наталія
16.03.2018 11:37

Добрий день. Будь-ласка, дайте відповідь на питання: 1. Як правильно визначається предмет закупівлі при закупівлі топографічної зйомки, генерального плану міста (за якою цифрою Коду ДК 021:2015 (CPV)). Предмет закупівлі визначаємо як ПОСЛУГИ чи РОБОТИ?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п.22 ч.1 ст. 1 Закону про закупівлю роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Отже у випадку, якщо Вами заплановано будівництво об’єкту чи споруд виробничого і невиробничого призначення і топографічна зйомка включена до кошторисної вартості робіт, то в цьому випадку закупівля топографічних послуг повинна бути здійснена як закупівля робіт. У тому випадку якщо топографічна зйомка здійснюється не для будівництва об’єкту чи споруд виробничого і невиробничого призначення, то необхідно провести закупівлю послуг. Для проведення закупівлі топографічних послуг як послуг рекомендуємо використати код ДК 021:2015 (CPV) 71350000-6. У випадку закупівлі топографічних послуг як роботи замовник має право визначати код ДК 021:2015 (CPV) відповідно до показників другої – п'ятої цифр ( наприклад 71000000-8, 71300000-1, 71350000-6, 71351000-3). При закупівлі послуг з розробки генерального плану міста слід виходити з того, що міто не є об’єктом будівництва в розумінні Закону про публічні закупівлі і тому цю закупівлю слід проводити як закупівлю послуг для якої рекомендуємо обрати код ДК 021:2015 (CPV) 71410000-5 З додатковою інформацією по Вашому питанню можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 1(64) січень 2017 стор. 44-46 та № 2 (65) лютий 2017 стор. 8-11. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Тетяна
15.03.2018 18:12

Доброго дня. В 2017 році договір, укладений за результатами процедури Відкриті торги, керуючись підпунктом 4 пункту 4 ст 36 ( виникнення обєктивних обставин) був продовжений до 1.03.2018 . Проте станом на 15.03.2018 року переможець не надав підтвердження (акт виконаних робіт)щодо виконання договору . Які дії Замовника- розірвати договір чи продовжити термін дії договору?.

Відповідь: Доброго дня! Для надання детальної відповіді недостатньо інформації викладеній в запитанні але зважаючи на посилання на акт виконаних робі, вбачається, що предметом закупівлі є будівельний підряд. Отже виходячи з цього і надаємо відповідь. Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною першою ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому ч. 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки. Отже, у разі якщо договір не припинив дію у встановленому законодавством порядку та зобов'язання прийняті сторонами не виконані, виконання зобов'язань має здійснюватись з дотриманням законодавства. Поряд з тим підстави для зміни договору визначені ст. 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599- 601, 604- 609 ЦК України.Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Разом з тим, у відповідності до ст. 849 ЦК України Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. З запитання вбачається, що підрядник не надав Вам акта виконаних робіт, проте не відомо чи було виконано самі роботи. Отже Ви маєте право як продовжити дію договору в порядку п.4 ч.4 с.36 Закону про публічні закупівлі, якщо є документально підтверджені об’єктивні обставини, так і розірвати цей договір якщо це передбачено умовами договору, досягнуто домовленості між сторонами або згідно рішення суду. Проте навіть при не продовженні строку дії договору він буде діяти до повного виконання зобов’язань сторін.

Тетяна
15.03.2018 18:01

Доброго дня відповідно до ст.23 Закону України "Про публічні закупівлі" фізична/юридична особа не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції має право звернутися за роз'ясненнями та/або з вимогою щодо усунення порушень під час проведення закупівлі. Проте учасник процедури закупівлі, після проведення аукціону, в період перевірки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, надсилає вимогу, а по суті, пропозицію, врахувати інформацію проте, що учасник під №1 та учасник під номером №2 на його думку є пов'язаними особами. Як дії тендерного комітету ?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч 3. ст. 30 Закону про публічні закупівлі у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Крім того, згідно ч.1 ст.32 Закону учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення. З вищенаведеного вбачається, що учасники мають право звертатися з вимогами лише у випадку і з підстав відхилення тендерної пропозиції наданої ними. Законом передбачено право таких учасників на оскарження порушень шляхом подання скарг до АМКУ. В той же час рекомендуємо замовникам зважати на ці вимоги зважаючи на те, що в них може міститися інформація неврахування якої може стати підставою для скасування рішення замовника, притягнення до відповідальності відповідних осіб замовника та визнання договору про закупівлю недійсним.

Тетяна
15.03.2018 17:52

в період перевірки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, від учасника, який за результатами аукціону подав найнищу ціну, надходить відмова від подальшої участі в процедурі закупівлі . Які дії тендерного комітету - відхилити чи розглядати тендерну пропозиції учасника з найменшою ціною чи розглядати пропозицію наступного учасника, якщо так то які причини відхилення пропозиції учасника з найменшою ціною?

Відповідь: Доброго дня! Прошу звернути увагу, що Законом про публічні закупівлі не врегульовано питання відмови від подальшої участі в процедурі закупівлі (відкликання тендерної пропозиції). Разом з тим, зі змісту ч.3 ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі», вбачається, що учасник може відкликати тендерну пропозицію і при цьому забезпечення тендерної пропозиції не повертається. Підстави для відхилення тендерної пропозиції врегульовано ст. 30 Закону про публічні закупівлі. Проте при розгляді запитання слід виходити з того, що замовник не може відхилити тендерну пропозицію яку відкликано. У випадку відкликання тендерної пропозиції замовник зазначає про це в протоколі і переходить до розгляду тендерної пропозиції наступного учасника. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання

Руслана
15.03.2018 12:34

Добрий день. Будь-ласка, дайте відповідь на наступні питання. 1. Як правильно визначається предмет закупівлі при закупівлі послуги з поточного ремонту (за якою цифрою Коду ДК 021-2015 (CPV)). 2. При переговорній процедурі (2рази торги не відбулись) чи потрібно вимагати від учасника підтвердження 17 статті Закону України про публічні закупівлі.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж, визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) (зі змінами). Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку під час закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним обєктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Мінрегіону від 04.06.2014 № 163, та/або ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Отже, в Порядку щодо закупівлі послуг з поточного ремонту не міститься вимог щодо цифри коду. Відповідно код за ДК буде залежати від того, який саме предмет закупівлі за Єдиним закупівельним словником вибере замовник. З прикладами визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту Ви можете ознайомитися в Журналі № 2 (65) за лютий 2017 на стор. 11.По другому питанню. Це питання прямо в Законі не врегульовано. Проте згідно вимог п. 4 ч.2 ст. 35 Закону: замовник може застосувати переговорну процедуру у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Виходячи з цього, рекомендуємо при проведені переговорної процедури на цій підставі, вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав за ст. 17 Закону (довідки в довільній формі). Детальніше з питання проведення переговорної процедури у разі двічі відмінених відкритих торгів можна ознайомитись у журналі № 3(66) за березень 2017 року на стор. 18-25.

Олена
15.03.2018 09:42

Добрий день! Проконсультуйте будь ласка з наступного питання: Установі виділені кошти на проведення капітального ремонту вікон - 1180000,00 грн., дверей - 1060000,00грн., опалення - 1996000,00, покрівлі - 1430000,00грн. однією довідкою про зміни до кошторису. Наступні ремонти проводяться в одній будівлі з загальним інвентарним номером, але Проектно-кошторисні документації різні, на кожен вид ремонту окремі. Як визначитись з предметом закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника та процедурою закупівлі? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 22 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Деякі моменти, що Вас зацікавлять з поставлених питань, висвітлено в листі МЕРТУ вих. № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016. При цьому в листі зазначено, що об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Слід також звернути увагу, що законодавством у сфері публічних закупівель, не визначено право проведення процедур закупівель по кожному кошторису (проектно-кошторисній документації) окремо. Більш того, проведення закупівлі по кожному кошторису окремо, без застосування процедур передбачених ч.1 ст.12 Закону про закупівлю, буде розцінено як поділ предмету закупівлю з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Отже проведення Вами закупівлі по всім кошторисам (зважаючи на їх загальну вартість, що перевищує 1,5 млн.грн.) повинно бути здійснено шляхом проведення процедури відкритих торгів. При цьому Ви маєте право провести як окремі відкриті торги по кожному кошторису так і провести по лотову закупівлю в межах єдиної процедури. При цьому Ви можете використати наступні коди згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт) або код 45452100-1 Капітальний ремонт і реставрація). Детальніше з листом МЕРТУ можна ознайомитись у Журналі № 1 (64) за січень 2017 на стор. 35 -37.

Ярослава
14.03.2018 09:50

Добрый день,мы провели доп. закупку и в документации прописывали конкретное название товара с маркой, но в документации нигде нет слова про аналог или эквивалент, но первых 2 уч предоставляют нам др товар и с худшим качеством, да дешевле , но нам нужно качество мы закупаем мед. перчаткии качество превыше. Правильно я понимаю, что мы отклоняем победителя который стал по истечению аукциона так как он предоставляет не тот товар который запрашивался в документации, смотрим следующего если он предлагает то что нам нужно тогда обьявляем его победителем.

Відповідь: Добрий день! В першу чергу, звертаємо увагу, що процедура проведення допорогової закупівлі з використанням електронної системи закупівель не регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), а Порядок проведення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП «Зовнішторгвидав» від № 35 (далі – Наказ № 35) не є нормативно-правовим актом обов’язковим до виконання. При цьому, згідно п. Наказу № 35 замовник може, а не зобов’язаний прописувати можливість постачання еквіваленту предмета закупівлі. Отже, при допороговій закупівлі замовник має право закуповувати конкретний предмет закупівлі, без передбачення можливості поставки еквівалента. В такому випадку, якщо учасник пропонує товар, який не відповідає умовам допорогової закупівлі (навіть якщо за характеристиками є еквівалентом) замовник має право відхилити пропозицію такого учасника. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Елена
06.03.2018 14:30

Доброго дня! Наше державне підприємство є Замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання. На теперішній час нами проводиться процедура закупівлі послуг (відкриті торги) з очікуваною вартістю 1 200, 00 тис грн. без ПДВ. Однією з вимог Тендерної документації до учасників є надання учасниками у складі своїх пропозицій «… Інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій (крім пунктів 1, 3, 7, 8, 9) і другій статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», яка надається у довільній формі за кожною підставою окремим документом. Документ (довідка, лист тощо) із зазначеною вище інформацією має містити дату його складення, підпис учасника/уповноваженої особи учасника.». Після проведення електронного аукціону, за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника з найбільш економічно вигідною пропозицією встановлено, що відповідним учасником надано у складі пропозиції довідки, складені у довільній формі, з інформацією про відсутність підстав по пунктам 2, 4, 6 частини 1 та частини 2 ст. 17 Закону, проте не надано інформацію про відсутність підстав, визначених у п.10 частини 1 ст.17 Закону. У зв’язку з чим виникає питання, чи вважати такого учасника, таким що не виконав вимоги Тендерної документації (а саме, не надав інформацію у довільній формі про відсутність підстав, визначених у п.10 частини 1 ст.17 Закону) та чи буде це підставою для відхилення тендерної пропозиції цього учасника? На нашу думку вважаємо, що не зважаючи на те, що вартість закупівлі є меншою за 20 млн гривень, учасник на виконання вимог Тендерної документації повинен був надати інформацію або про наявність антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, або про відсутність програми та уповноваженого.

Відповідь: Доброго дня! Прошу звернути увагу на те, що статтею 17 Закону про публічні закупівлі встановлено вимоги окремо для учасника і окремо для учасника-переможця. Так відповідно до ч.3 ст.17 цього Закону встановлено, що по всім пунктам частини першої надається інформація в довільній формі. При цьому Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті. Таким чином замовник повинен встановити вимоги до учасника щодо надання інформації в довільній формі по п.2,3,4,5,6,8,9,10 ч.1 ст. 17 і ч.2 ст.17 Закону про публічні закупівлі. В той же час спосіб документального підтвердження (саме документальне підтвердження довідок в довільній формі) згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 ч.1 та ч.2 цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі, при цьому Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Отже замовник має право вимагати від учасника-переможця документи по п.2,5,6 ч.1 ст.17 та ч.2 ст.17 Закону про публічні закупівлі. Що стосується надання інформації по п.10 ч.1 ст.17 Закону про публічні закупівлі, то слід звернути увагу на те, що цією нормою встановлено, що підставою для відхилення є те, що юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідно до ч.4 ст.16 встановлено, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Відповідно до ст.19 Закону України «Про запобігання корупції» Антикорупційні програми приймаються в:Адміністрації Президента України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, державних цільових фондах - шляхом затвердження їх керівниками;Апараті Ради національної безпеки і оборони України - шляхом затвердження Секретарем Ради національної безпеки і оборони України; Національному банку України - шляхом затвердження Правлінням банку;Рахунковій палаті, Центральній виборчій комісії, Вищій раді правосуддя, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласних радах, Київській та Севастопольській міських радах, Раді міністрів Автономної Республіки Крим - шляхом затвердження їх рішеннями.Крім того, відповідно до ст. 62 цього Закону в обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень. Отже, зважаючи на те, що відповідно до вимог тендерної документації, вимагалася довідка в довільній формі, а не вимагалась сама антикорупційна програма, Замовник повинен відхилити тендерну пропозицію у випадку відсутності довідки довільної форми про наявність/відсутність антикорупційної програми та уповноваженого з реалізації антикорупційної програми. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 16 березня - в Одесі, 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Сергій
06.03.2018 13:57

Орган місцевого самоврядування. Ціна об'єкта будівництва 2000000грн.Сесією ради на даний об'єкт виділено 1490000грн., а потім ще через два місяці додатково виділено сесією 510000грн.Як потрібно поступати? Виконуувати роботи без проведення тендеру. оскількивиділені кошти додатково чи необхідно проводити відкриті торги?

Відповідь: Доброго дня! Слід зазначити, що поставлене запитання не містить необхідної інформації для надання відповіді. Зокрема слід звернути увагу на те, чи це буде перехідний об’єкт (завершення в наступному бюджетному періоді), чи весь цикл будівництва і здачу в експлуатацію буде здійснюватися протягом одного бюджетного року. Якщо це перехідний об’єкт, то слід виходити з того, що проектно-кошторисною документацією визначено вартість будівництва на суму 2 млн. грн.. Отже необхідно проводити процедуру відкритих торгів. При цьому умовами тендерної документації і договору про закупівлю слід передбачити поетапне фінансування. Більш складна ситуація виникає у тому випадку, якщо процес закупівлі і будівництво повинно бути здійснено в межах одного бюджетного періоду. Тендерну процедуру слід проводити на суму визначену проектно-кошторисною документацією, проте органи казначейства не зареєструють договір про закупівлю, у відповідності до ст.48 Бюджетного кодексу зважаючи на те, що фінансування в розмірі 510 тис. грн. не передбачено в бюджетних видатках. З Вашого питання вбачається що Вам рішеннями сесії виділено і 1490 тис. грн. і 510 тис. грн.. Зважаючи на те, що на дату проведення процедури закупівлі кошти виділено в повному обсязі, слід проводити відкриті торги.З детальнішою інформацією та роз’яснення МЕРТУ щодо закупівлі робіт ви можете ознайомитися в Журналі № 1 (64) за січень 2017 на стор. 35 – 37.

Алла
06.03.2018 10:39

Доброго дня! Допоможіть будь ласка визначитись з наступним питанням: Проведено допорогову процедуру закупівлі, предметом закупівлі якої була комп’ютерна техніка (моноблок, персональний комп’ютер). Вимогами технічного завдання встановлено надання документу, що підтверджує якість товару (сертифікат УкрСЕПРО, сертифікат відповідності, сертифікат/паспорт якості, декларація про відповідність, висновок державної санітарно-епідеміологічної служби або іншій подібний документ, що підтверджує відповідність товару вимогам, встановленим до нього загальнообов’язковими на території України нормами і правилами) Учасником на моноблоки не надано вказаний документ, при цьому учасником надано гарантійний лист щодо надання з кожною партією товару документів, що підтверджують його якість (сертифікат відповідності, або сертифікат/паспорт якості, або декларація про відповідність, або висновок державної санітарно-епідеміологічної служби на товар, тощо), встановлений діючим законодавством на запропоновану продукцію. Чи маємо ми право визначити такого учасника переможцем даної процедури, враховуючи що інші підтверджуючі документи надані у повному обсязі? Слід зазначити, що на закупівлю подану лише одну пропозицію.

Відповідь: Доброго дня! Здійснення допорогових закупівель провадиться відповідно до Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок). Відповідно до п.9.1 наказу ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 замовник розглядає пропозицію учасника та приймає рішення щодо її відповідності вимогам, зазначеним в період оголошення закупівлі. Відповідно до пункту 6.9 Порядку пропозиція Учасника повинна відповідати вимогам, зазначеним Замовником під час оголошення закупівлі.Всі зміни до інформації та документів щодо оголошення Закупівлі Замовник міг вносити лише до початку прийому пропозицій, у т.ч., на підставі звернень Користувачів Системи (п.п.6.5, 7.1 Порядку).У випадку, якщо пропозиція Учасника (зокрема, і єдиного), не відповідає умовам Закупівлі, такий учасник підлягає дискваліфікації (п.9.2. Порядку). Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 16 березня - в Одесі, 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Оля
03.03.2018 14:12

Доброго дня! Під час подання через електронний майданчик оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою відповідно до ч. 4 ст.10 Закону № 922 замовник має технічну можливість заповнення інформації на англійській мові не по всім пунктам, передбаченим оголошенням, складеним на українській мові. Чи є це порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" або достатньою є той обсяг інформації, який автоматично переноситься до оголошення про проведення торгів із заповнених замовником полів на електронному майданчику?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч.4 ст.10 Закону про публічні закупівлі оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. Форму оголошення про проведення відкритих торгів затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490. В при цьому слід звернути увагу на те, що оголошення повинно бути здійснено згідно встановленої форми на українській мові і додатково на англійській. В той же час технічні можливості оприлюднення оголошення на англійській мові обмежено лише кількома строчками. Відповідно до п. 8 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом МЕРТ 18.03.2016 № 477 встановлен6о, що у разі якщо інформація (оголошення про проведення процедури закупівлі) відповідно до вимог Закону повинна бути додатково оприлюднена англійською мовою, така інформація розміщується замовником одночасно з відповідною інформацією українською мовою. Отже Ви зобов’язані оприлюднити оголошення як на українській так і на англійській мові. Зважаючи на те, що електронна система закупівлі дає можливість оприлюднити оголошення лише на українській мові, оголошення на англійській мові повинно бути підкріплено в сканованому або в форматі Word в розділі «Тендернадокументація».Детальнішу інфлрмацію по даному питанню Ви можете прочитати в Журналі № 1 (64) за січень 2017 на стор. 11.

Всього записів: 3699
Сторiнки: назад  20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29  вперед