>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

24.05.2018

II професійна премія«ZAKUPKI.КРАЩI»

Рушійна сила ринку закупівель – це ти!

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
24.05.2018
Читати всю статтю ...

21.05.2018

#Поради_від_Радника

 Хто повинен ініціювати укладення договору про закупівлю?

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
21.05.2018
Читати всю статтю ...

Уряд врегулював питання використання Prozorro для закупівель енергосервісу

На Урядовому порталі опубліковано прийняту 16 травня постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 380

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
21.05.2018
Читати всю статтю ...

18.05.2018

Президент підписав Указ № 126/2018 від 14 травня 2018 року

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
18.05.2018
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Ніна
03.11.2017 12:01

Ми провели відкриті торги на капремонт терміном на 3 роки. Коли робився проект мінімальна зарплата була одна, зараз інша а в 2019 році буде ще інша. Учасник вимагає збільшити суму закупівлі, тому що збільшилася сума зарплати. Як нам це зробити? Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ст. 180 Господарського кодексу України ціна договору є істотною умовою договору. Відповідно до частини 4 статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених в ч. 4 ст. 36 Закону. Особливості складання та узгодження договірних цін визначені пунктом 6.3 національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі — ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 договірна ціна може встановлюватися за твердим (тверда договірна ціна) чи приблизним (динамічна договірна ціна) кошторисом. Динамічна договірна ціна встановлюється відкритою і може уточнюватись протягом всього строку будівництва і використовується при складному і тривалому будівництві. Вибір яку договірну ціну обирати: динамічну чи тверду, здійснює замовник. Але положення ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 в частині застосування динамічної ціни, які передбачають можливість її уточнення протягом усього періоду будівництва, суперечать положенням частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). Враховуючи, що Закон України «Про публічні закупівлі» є спеціальним Законом, який регулює питання публічних закупівель, необхідно керуватись його положеннями. Додатково звертаємо увагу, відповідно до ДСТУ Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі — ДСТУ) ціна пропозиції учасника торгів (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових в матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них. До складу ціни пропозиції (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційним процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових і матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва (п. 6.2.12 ДСТУ). Детальніше з даним питанням Ви можете ознайомитися в Журналі № 5 (68) за травень 2017 на стор. 25 -26. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» в листопаді щотижня організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Всі слухачі після проходження навчання отримують право на знижку при річній передплаті журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Віолетта
02.11.2017 11:04

Добрий день! Наше підприємство є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є виробником теплової енергії (монополіст) та здійснює закупівлі виключно за власні кошти. Підприємство є замовником у розумінні Закону України № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року. Відповідно до пункту. 4 частинип першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2017р. ми є розпорядниками інформації. Але част. 3 статті 13 передбачено, що «на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що наше підприємство зобов’язано лише оприлюднювати річні плани закупівель на сайті Прозорро відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», в інших випадках інформація надається лише за запитами. Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. З Вашого питання можна зрозуміти, що Ви є замовником як монополіст за п. 4 ст. 13 Закону про доступ до публічної інформації, даний пункт Закону дає посилання на Вас як на розпорядника лише в частині інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Тобто, за умови, Ви не отримуєте бююджетних коштів як одержувач, у розумінні Закону про доступ до публічної інформації Ви не є розпорядником стосовно інформації про закупівлі, а тому додаток до Постанови № 835 у якому сказано "УСІ розпорядники" (... оприлюднюють річні плани) має тлумачитися звужено, тобто "усі розпорядники, що є такими і відносно інформації про власні закупівлі". Це підтверджується і посиланням на ч. . 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», і тим простим фактом, що не усі монополісти є підприємствами державного чи комунального сектору економіки (адже монополія можлива не лише на всеукраїнському ринку, але і на рівні якогось регіону чи навіть нижче), не у всіх них навіть є державна частка, а тому багато хто з цих монополістів взагалі не підпадає  під дію законодавства про закупівлю і не має ніяких річних плані. Таким чином можна зробити висновок, що , ч. 3 ст. 13 Закону про доступ до публічної інформації забезпечує оприлюднення  (у тому числі відповдіно до Постанови № 835 у форматі відкритих даних) та надання за запитами  інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Щодо іншої власної інформації Ви не є розпорядником публічної інформації. А тому публікуєте річний план закупівель лише у порядку, визначеному у Законі № 922.  Детальніше дане питання висвітлено на стор. 11-13 у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2017 року.

Катерина
02.11.2017 10:59

Чи буде вважатися помилкою, якщо під час оприлюднення відкритих торгів прикріпили файл оголошення про проведення відкритих торгів, але в самому оголошенні немає пункта 12^1?

Відповідь: Доброго дня! Ваше питання містить недостатню кількість інформації для того аби надати на нього коректну відповідь. Для отримання коректної відповіді, просимо Вас уточнити Ваше питання. Чи оголошували Ви процедуру з неціновими критеріями чи ні?Про яке саме оголошення йде мова: те, яке Ви додатково створили та прикріпили разом з тендерною документацією? Чи те оголошення, яке сформувалось в системі у вигляді pdf-файлу? Чи про те та інше оголошення? Дайте, будь ласка, більше конкретної інформації з даного приводу для коректної відповіді на питання.Ви можете також дати посилання на процедуру закупівлі, про яку йде мова в питанні.Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.11.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Оля
02.11.2017 09:27

Підскажіть будь-ласка стосовно наступного питання: відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про публічні закупівлі" Учасник може звернутися до Замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом трьох робочих днів повинен надати роз'яснення на звернення. Чи необхідно для надання відповіді на звернення Учасника проводити засідання тендерного комітету та оформлювати прийняте рішення протоколом?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ст. 11 Закону про публічні закупівлі для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет або уповноважена особа, зокрема забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця, а також забезпечує оприлюднення інформації. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Таким чином, протокол необхідно робити в обов’язковому порядку у випадку прийняття тендерним комітетом певного рішення. Рекомендуємо відповідь замовника затверджувати протоколом засідання тендерного комітету. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» в листопаді щотижня організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Всі слухачіпісля проходження навчання отримують право на знижку при річній передплаті журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наталія
01.11.2017 10:08

Доброго дня! Допоможіть розібратись у такій ситуації, нашим підприємством у минулому було замовлено роботи з розробки проектної документації, яку в силу різних обставин, було втрачено і постала необхідність в її відновленні. Як нам в даному випадку визначитись: «Відновлення раніше розробленої проектної документації» - це послуга чи робота та за яким кодом ЄЗС ДК 021:2015 її необхідно класифікувати?

Відповідь: Доброго дня! Не зовсім зрозуміло з Вашого питання, яке значення Ви закладаєте у поняття «відновлення раніше розробленої проектної документації», тобто що Ви розумієте під відновленням? Якщо мається на увазі закупівля вже раніше розробленого (готового) документа, через його втрату, тобто якщо фактично Вам не надають безкоштовно ще один екземпляр за виготовлення якого Ви раніше розрахувалися та відповідно Ви хочете заплатити за це, тоді передача такого документа є послугою в розумінні Закону про публічні закупівлі. Але не зрозуміло, чому не можна звернутися до проектувальника, щоб він просто повторно надав Вам раніше розроблений екземпляр проектної документації? Якщо мова йде про відсутність проекту, тоді необхідно закуповувати його розроблення шляхом проведення нової закупівлі робіт з проектування. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Наталія
31.10.2017 11:42

Ми виступаємо в ролі Замовника , що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання.Були проведені відкриті торги на закупівлю товару , на загальну суму 1560000 грн ( з розбиттям на лоти : 1 лот - 800000грн, 2 лот-260000грн, 3 лот-500000грн.) Торги не відбулися по жодному з лотів . Чи маємо ми право укласти прямий договір або здійснити допорогову закупівлю по кожному лоту ( у відповідності до листа МЕ №3304-06/26774-06 від 02.08.2017р.) без проведення повторних відкритих торгів , адже сума по кожному лоту не перевищує 1 млн грн ?

Відповідь: Доброго дня! Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у своєму листі від 02.08.2017 надало юридичну консультацію замовникам та учасникам процедур закупівель щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами). У зазначеному листі МЕРТУ, зокрема висловило свою позицію щодо відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом). Так, Уповноважений орган вказує на наступне: а) замовник відміняє торги у випадках, установлених у частині першій статті 31 Закону. При цьому торги може бути відмінено частково (за лотом); б) замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у випадках, установлених у частині другій статті 31 Закону. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом). Таким чином, якщо за лотом (-ами) торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та в разі необхідності здійснення нової закупівлі замовник здійснює таку закупівлю, зважаючи на вартісні межі, визначені в статті 2 Закону. Тобто,1) Якщо вартість закупівлі є меншою від відповідних вартісних меж, визначених у статті 2 Закону, то замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону. За зазначених умов замовники можуть здійснити таку закупівлю: а) шляхом укладення прямого договору або б) шляхом проведення конкурсного відбору з використанням електронної системи закупівель. Дане роз’яснення МЕРТУ кореспондується з листом Уповноваженого органу від 14.09.2017 № 3302-06/29640-06 в якому викладено випадки за яких предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим, а до здійснення нової закупівлі інформація про неї повинна бути відображена у додатку до річного плану (якщо вартість, не перевищує вартісні межі, визначені у статті 2 Закону). Проте, по-перше, звертаємо увагу, що у листі МЕРТУ від 02.08.2017 мова йде про вартість всієї закупівлі, а не окремого лота. Таким чином, оскільки у вашому випадку сумарна очікувана вартість за предметом закупівлі перевищує вартісні межі, встановленні у статті 2 Закону, якщо потреба не відпала, таку закупівлю необхідно оголошувати повторно. По-друге, також звертаємо Вашу увагу на те, що питання щодо того, коли предмет закупівлі, вважається новим предметом договору, в Законі не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування відповідного виду закупівлі. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.11.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Татьяна
30.10.2017 18:11

Здравствуйте! Была объявлена закупка на 4 лота по одному предмету закупки. Торги состоялись только по одному лоту, на него же и заключается договор.Остальные три лота были объявлены вновь по тому же предмету закупки. Торги снова не состоялись по этим же трем лотам. Сумма по трем лотам 115 тис. Можно ли идти по переговорной процедуре? или же согласно разъяснениям Минэкономрозвитку от 02.08.2017 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)" можно идти по прямой закупке? Спасибо!

Відповідь: Доброго дня! Щодо першого питання. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому виключною підставою для відміни торгів першого разу та вдруге є застосування норми абзацу п’ятого частини 1 статті 31 Закону про публічні закупівлі, а саме: подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Таким чином, пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури, якщо торги відмінено частково (за лотом). Детальніше дане питання висвітлено на стор. 18-22 у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року. Щодо другого питання. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у своєму листі від 02.08.2017 надало юридичну консультацію замовникам та учасникам процедур закупівель щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами). У зазначеному листі МЕРТУ, зокрема висловило свою позицію щодо відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом). Так, Уповноважений орган вказує на наступне: а) замовник відміняє торги у випадках, установлених у частині першій статті 31 Закону. При цьому торги може бути відмінено частково (за лотом); б) замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у випадках, установлених у частині другій статті 31 Закону. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом). Таким чином, якщо за лотом (-ами) торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та в разі необхідності здійснення нової закупівлі замовник здійснює таку закупівлю, зважаючи на вартісні межі, визначені в статті 2 Закону. Тобто,1) Якщо вартість закупівлі є меншою від відповідних вартісних меж, визначених у статті 2 Закону, то замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону. За зазначених умов замовники можуть здійснити таку закупівлю: а) шляхом укладення прямого договору або б) шляхом проведення конкурсного відбору з використанням електронної системи закупівель. Дане роз’яснення МЕРТУ кореспондується з листом Уповноваженого органу від 14.09.2017 № 3302-06/29640-06 в якому викладено випадки за яких предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим, а до здійснення нової закупівлі інформація про неї повинна бути відображена у додатку до річного плану (якщо вартість, не перевищує вартісні межі, визначені у статті 2 Закону). Проте, по-перше, звертаємо увагу, що у листі МЕРТУ від 02.08.2017 мова йде про вартість всієї закупівлі, а не окремого лота. Оскільки у вашому випадку сумарна очікувана вартість за предметом закупівлі (лотами, які не зіграли) не перевищує вартісні межі, встановленні у статті 2 Закону, Ви можете скористатися роз’яснення МЕРТУ від 02.08.2017. Разом з цим, по-друге, також звертаємо Вашу увагу на те, що питання щодо того, коли предмет закупівлі, вважається новим предметом договору, в Законі не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування відповідного виду закупівлі.Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» в листопаді щотижня організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Всі слухачі після проходження навчання отримують право на знижку при річній передплаті журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, які зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Юлія
30.10.2017 14:01

Доброго дня! Підкажіть будь ласка, учасник, з найбільш економічно вигідною ціною за результатами аукціону відкритих торгів, надав довідку про закупівлю товару в заводу виробника, завод виробник притягувався до відповідальності до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), чи є ця інформація підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, якщо учасник)протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Тобто мова йде саме про учасника. Відповідно факт закупівлі учасником закупівлі товару у іншого суб’єкта господарювання, який притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Лєна
29.10.2017 22:44

Добрий вечір. Ще раз про оприлюднення річного плану закупівель у форматі відкритих даних згідно ЗУ "Про доступ до публічної інформації". Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі", уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій цієї статті, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних. Чи повинні замовники оприлюднювати річний план закупівель у формі відкритих даних чи уповноважений орган, чи це не те саме? Дякую

Відповідь: Добрий день! Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні планизакупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах. Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається. Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками. Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані: 1) суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки Крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю; 2) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю; 3) юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів). Таким чином, якщо Ваша організації/установа/підприємство потрапляє під дію Постанови КМУ № 835 Вам необхідно оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель. Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13.

Лєна
29.10.2017 18:48

Підкажіть, будь ласка, по наступних питаннях. 1. Як в цьому році оприлюднювати звіт про виконання договору. Звіт про виконання договору оприлюднюється протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Зокрема, договори по наданню комунальних послуг. Строк дії таких договорів по 31.12.2017 включно, три наступних дні будуть вихідними. Тобто, оприлюднювати у вихідний день, чи по останній платіжці можна, яка буде приблизно 25.12 (проплата), але послуги чи товар будуть надаватись по 31.12.2017 включно? 2. По закупівлі періодичних видань: якщо виставляється на закупівлю суто ваш журнал, то ви берете участь у торгах і даєте більш нижчу ціну як інші (в основному пошта), а при виставленні на торги більшої кількості періодики - не берете участі, і журнал виходить дорожче. Для економії державних коштів можна ділити предмет закупівлі, зокрема по періодиці, на частини (при загальній сумі закупівлі 15 тис. на 1 півріччя 2018 року), фактично уникнення відкритих торгів немає, буде проведено декілька допорогів?

Відповідь: Добрий день! 1. Відповідно до ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. У вашому випадку дії договорів по наданню комунальних послуг, а також надання за цими договорами послуг, завершується 31.12.2017. Відповідно кінцева дата для опублікування за ними звітів – 3 січня 2018 року. 2. Замовник при виборі процедури закупівлі керується вартісними межами, встановленими ч.1 ст. 2 Закону. Якщо вартість предмету закупівлі є нижчою ніж ці вартісні межі, замовник повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору, або ж укладати прямі договори з постачальниками. При цьому, якщо загальна річна вартість предмета закупівлі є нижчою ніж вартісні межі встановлені в ч.1 ст. 2 Закону, замовник за Законом не обмежений у праві закупати такий предмет за однією, або за кількома окремими закупівлями або таку закупівлю можна розділити на лоти. Щодо нашої участі в допороговій закупівлі на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми зможемо прийняти участь виключно у разі якщо це буде окрема закупівля або окремий лот. Надати інший перелік видань редакція не може, ми зможемо прийняти участь виключно на журнал «Радник всфері державних зааупівель». Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.11.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Лєна
29.10.2017 08:29

Добрий день, підкажіть, будь ласка, як діяти в наступних ситуаціях. В річному плані та додатку до річного плану згідно ст. 4 ЗУ «Про публічні закупівлі» відображаються суми, які будуть використані на закупівлю товару, роботи чи послуги. Чи відображати замовнику в додатку до річного плану закупівель/річному плані закупівель суми відшкодування комунальних послуг при орендних відносинах, оскільки пряма закупівля в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» відсутня (у випадку, якщо орендодавцем є замовник, і у випадку, якщо орендарем є замовник)? Чи відображати в додатку до річного плану закупівель/річному плані закупівель на 2017 рік суми, що використовуються у відповідному бюджетному періоді, за довгостроковими договорами, укладеними у 2014-2016 роках, якщо додаткові угоди не украдаються кожного року на продовження строку дії договору, а в договорах є пункт про автоматичнк пролонгацію при відсутності заперечень з іншої сторони?

Відповідь: Добрий день! 1. Відповідно до ч.3 статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно. Під визначення цієї статті підпадає і відшкодування комунальних послуг при орендних відносинах. Відповідно до статті 4 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Отже можна дійти висновку, що закупівлі, які не є закупівлями у розумінні Закону не включаються до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Звертаємо Вашу увагу також на те, що відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 вказаної статті Закону договір про закупівлю — це договір, який укладають замовник і учасник за результатами проведення процедури закупівлі, він передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, будь-які односторонні платежі, не пов’язані з придбанням товарів, робіт чи послуг, за своєю суттю не є закупівлями, а отже, незалежно від розміру платежів, Закон до них не застосовують. Таким чином, замовник який є орендарем не включає суми які відшкодовуються по комунальним послугам до річного плану/додатку до річного плану. 2. Як вже було зазначено, закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. Тобто спочатку закупівля вноситься до річного плану/додатку до річного плану, а потім закупівля здійснюється. У випадку, якщо виконання договору, укладеного за результатами закупівлі, триває у строк, що перевищує один рік, замовник включає закупівлю на всю суму, що планується закупити товари/послуги/роботи, до річного плану того року, коли буде проведено закупівлю. В наступні роки, інформація про цю закупівлю вже не вноситься до річного плану закупівель. В той же час звертаємо Вашу увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017 зазначено, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Вікторія
27.10.2017 09:55

Добрий день! Прохання надати відповідь на наступне запитання: Вимогами тендерної документації (ТД) передбачено надання Учасниками Довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази за наведеною формою, якою передбачена інформація про технічний стан. Учасник відкритих торгів в своїй тендерній пропозиції надав всю необхідну інформацію, крім технічного стану. ТД містить наступний приклад формальної (несуттєвої) помилки: зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника. При цьому Учасником в складі своєї ТД також надані договір оренди обладнання з підтвердженням його технічно справного стану та відгуки Замовників про якість виконання робіт, договір про виконання аналогічних робіт, що, з точки зору тендерного комітету, є підтвердженням технічного стану обладнання, яке застосовує Учасник при виконанні робіт, так як технічно несправним обладнанням неможливо якісно та своєчасно виконувати роботи. Питання: В даному випадку, чи можливо віднести зазначену помилку до формальної помилки?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки. Тобто включення до тендерної документації переліку формальних (несуттєвих) помилок є правом, а не обов'язком замовника. Якщо тендерна документація містить перелік формальних помилок, то радимо зважати на те, що цей перелік є вичерпним, усі інші помилки учасника поза цим переліком, можуть слугувати підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника. Відповідно, якщо учасник допустив помилку, яка передбачена замовником в тендерній документації в переліку формальних помилок, замовник не буде відхиляти тендерну пропозицію такого учасника. Визначає чи є помилка формальною або вона впливає на зміст тендерної пропозиції і є підставою для відхилення, Замовник самостійно. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» також організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у листопаді проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Екатерина
26.10.2017 09:21

Доброе утро, помогите разобраться в таком вопросе! Вот мы делаем годовой план и в бумажном виде и на площадке. Вот стала разбираться с бумажным вариантом и задумалась. Ситуация: выставляем мы тендер на ожидаемую сумму, договор заключаем на меньшую сумму, должна ли я потом делать изменения в столбике ожидаемая сумма (чтобы ожидаемая сумма=договору)???

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Хоча питання щодо корегування річного плану в Законі не врегульовано, не рекомендуємо Вам вносити до річного плану закупівель будь-які корективи після оголошення процедури закупівлі. Про це зокрема зазначено у листі МЕРТУ (листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 детальніше з даним листом можна ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 41. Щодо тексту листа, то там встановлено, що форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені . Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Отже зміни замовнику необхідно вносити до річного плану тільки до початку проведення процедури закупівлі, тобто подання оголошення про проведення. Після проведення закупівлі ніякі зміни не потрібно вносити). Також звертаємо увагу, що у формі річного плану затвердженій наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 зазначено, що замовник встановлює розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі. Таким чином, у Вашому випадку, різниця між очікуваною вартістю закупівлі і сумою договору про закупівлю, не є порушенням, а показує отриману економію коштів. Детальніше з рекомендаціями щодо планування закупівель можна ознайомитись у випуску Журналу № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37.

Лєна
25.10.2017 23:01

Добрий вечір. Підкажіть,будь ласка, по наступному. Було проведено закупівлю товару на 150 тис.грн. з оприлюдненням додатку до річного плану закупівель. Через декілька місяців управління було дофінансована по цьому предмету закупівлі на 100 тис.грн. Вирішилм проводити відкриті торги на 100 тис.грн. Підкажіть ці 100 тис.грн. оприлюднювати в річному плані чи в додатку до річного плану? Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. При цьому, закупівлі, які здійснюються за однією з процедур, передбачених ч. 1 ст. 12 Закону (відкриті торги, переговорна процедура, конкурентний діалог), включаються до річного плану закупівель. Закупівлі, вартість предмета закупівлі яких є нижчою за вартісні межі встановлені в ч.1 ст. 2 Закону, включаються до додатку до річного плану. В той же час звертаємо Вашу увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017 зазначено, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Ktyf
25.10.2017 18:18

Добрий вечір, прошу допомоги. Установою у лютому ц.р. укладено за результатами проведення допорогової закупівлі договір про надання послуг на 150 тис.грн. зі строком по грудень включно. У жовтні ц.р. до замовника звернувся учасник з листом про розірвання договору з 01.12.2017, оскільки в учасника виникли обставини, пов'язані із зміною системи оподаткування і тому він не може надавати послуги в грудні. Чи буде законним розірвати договір за взаємною згодою сторін? На електронну систему не потрібно оприлюднювати угоду про розірвання? На грудень можна укласти прямий договір на 10 тис. чи бажано виставити цю суму на допоріг? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Питання розірвання договору регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та самим договором про закупівлю. Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору здійснюється у тій формі, в якій укладено основний договір (наприклад, нотаріально посвідчена письмова форма, державна реєстрація договору). Договір вважається зміненим або розірваним з моменту: підписання додаткової угоди; нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації (ст. 640 ЦК України); набрання чинності рішення суду (ч. 3 ст. 653 ЦК України). Таким чином, у Вас є можливість розірвати договір за взаємною згодою сторін, якщо це не суперечить умовам Вашого договору. Крім того, звертаємо увагу на те, що у разі не виконання стороною договору своїх зобов'язань за договором, інша сторона може застосовувати штрафні санкції, вимагати компенсацію збитків тощо, за умови, що це передбачено умовами договору. Більш детальну інформацію неможливо надати, без детального вивчення умов Вашого договору. При цьому, звертаємо Вашу увагу на відсутність законодавчої вимоги щодо оприлюднення замовником додаткових угод до договору, укладеного за результатами допорогової закупівлі, повідомлення про внесення змін або розірвання такого договору. Щодо закупівлі на суму 10 тис. грн, то у ч.1 ст. 2 Закону передбачено, що замовник може або провести закупівлю з використанням електронної системи закупівель або укласти прямий договір з учасником. Тобто замовник самостійно визначає яким чином він проводитиме таку закупівлю, якщо інше не передбачено розпорядчим документом (за наявності) головного розпорядника коштів, організації у сфері управління якої перебуває замовник. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Всього записів: 3465
Сторiнки: назад  19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28  вперед