>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

20.08.2018cal

20.08.2018

На ProZorro.Продажі відбувся перший успішний аукціон малої приватизації


 Першим лотом, який був проданий на ProZorro.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.08.2018cal

Укроборонпром розпочав модернізацію системи закупівель та продажів


По завершенні модернізації активи всіх підприємств-учасників концерну будуть продаватися виключно через систему електронних аукціонів ProZorro.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
15.08.2018cal

15.08.2018

Мінекономрозвитку оприлюднило лист рекомендаційного характеру


 від 07.08.2018 № 3304-04/33947-06 щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі  

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.08.2018cal

14.08.2018

#Поради_від_Радника


Заборона здійснення державних закупівель як санкція.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.08.2018cal

Отримання позивачем індивідуальної податкової консультації


зміст якої відповідає нормам чинного законодавства

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Ольга
07.02.2018 10:07

Доброго дня! Прошу допомогти розібратися у наступному питанні. ДНЗ (дитячі садочки), які є розпорядниками бюджетних коштів, обслуговуються централізованою бухгалтерією.Чи правильно я розумію, тендерний комітет необхідно створювати у кожному ДНЗ з числа його штатних працівників, так як у розумінні Закону "Про публічні закупівлі" кожен з цих ДНЗ є Замовником (юридичні особи, які є розпорядниками бюджетних коштів)?


Наталія
06.02.2018 14:58

Доброго дня! Підкажіть, на підставі яких нормативно-правових актів міська рада може прийняти рішення щодо зниження порогової суми з 200 тис.грн. до 100 тис.грн. при проведенні закупівель товарів та послуг? А також зобов’язати викладати звітність щодо закупівель у певній формі, яка не передбачена ЗУ «Про публічні закупівлі»? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Щодо цього питання Уповноваженим органом було надано роз’яснення (лист МЕРТУ № 3302-06/31462-06 від 30.09.2016), в якому зазначено, що відповідно до вимог ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник при закупівлі предмету закупівлі, вартість якого є меншою зав вартісні межі встановлені в цій статті, самостійно приймає рішення про застосування електронної системи закупівель. При цьому повноваження органів місцевого самоврядування або місцевих державних адміністрацій щодо надання рекомендацій стосовно використання електронної системи закупівель не є предметом регулювання Закону. Так, повноваження органів місцевого самоврядування або місцевих державних адміністрацій визначені ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» та іншими нормативно-правовими актами. Отже міська рада приймаючи рішення, яким зобов’язує підпорядковані їй установи, підприємства використовувати при допорогових закупівлях електронну систему закупівель, а не укладати прямі договори, керується не Законом про публічні закупівлі, а іншими нормативно-правовими актами, які визначають перелік її повноважень. Детальніше з цим роз’ясненням можна ознайомитись у журналі № 11 (62) за листопад 2016 на стор. 45-47.

Євгенія
06.02.2018 11:17

Добрий день, дайте відповідь на таке питання, якщо переможець торгів подає довідку по відсутність заборгованості зі сплати податків в електронному вигляді без підписів та печатки ДФС, чи маємо ми відхиляти таку тендерну пропозицію?

Відповідь: Добрий день! Враховуючи обсяг інформації наведеної у Вашому запитанні надаємо наступну відповідь. Згідно вимог ч.3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Отже замовник самостійно визначає яким способом переможець надає документальне підтвердження відсутності підстав для відхилення його тендерної пропозиції: в паперовому або електронному вигляді, зазначивши про це в тендерній документації. В свою чергу, переможець повинен надати документальне підтвердження у спосіб визначений замовником. При цьому, з травня 2017 року ДФС України почали крім паперової довідки видавати також електронну довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів. Про що повідомлено у листі-роз'ясненні Мінекономрозвитку № 3304-06/14682-06 від 04.05.2017. Форма такої довідки не передбачає накладення письмового підпису чи печатки, але містить QR-код. За допомогою сервісу на сайті «Електронний кабінет платника» можна перевірити факт видачі такої довідки підрозділом ДФС та перевірити факт накладення ЕЦП на таку довідку відповідальними працівниками ДФС, які вказані у довідці. Відповідно така довідка, у разі успішності перевірки її легитимності розглядається у якості документального підтвердження відсутності підстав, передбачених ч.2 ст. 17 Закону на рівні з «паперовою» довідкою. В зв'язку з цим рекомендуємо при складенні тендерної документації, передбачати можливість для переможця надавати довідку з ДФС як у паперовому, так і електронному вигляді. Детальніше з питанням перевірки електронної довідки з податкової та листом МЕРТУ можна ознайомитись у журналі № 6 (69) за червень 2017 на стор. 8-15.

Ірина
06.02.2018 09:52

Доброго дня! Підкажіть будь ласка, чи правомірно буде після проведення ВІДКРИТИХ ТОРГІВ (н-д: на суму 300 тис. грн.), пізніше по тому ж коду, закупити товар на додатково виділені кошти (до 200 тис.грн.), чи краще провести ще одні Відкриті торги? Дякую!

Відповідь: Добрий день! В роз'ясненні МЕРТУ (лист № 3302-06/29640-06) від 14.09.2017) зазначено, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 2) виділення додаткових коштів; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Олена
02.02.2018 16:17

Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника заливалися однаковими, у тому числі вимоги щодо надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору, чи повинен замовник при застосуванні переговорної процедури вимагати забезпечення виконання договору? А також, чи може бути змінена кількість товару у менший бік? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже звертаємо увагу, що вимоги стосуються саме учасника а не переможця. Також в переговорній процедурі не передбачено подання тендерної пропозиції, тому і тендерне забезпечення для проведення переговорів не подається. Щодо забезпечення виконання договору, то дана вимога встановлюється до переможця а не учасника, також згідно статті 26 Закону замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об’єднаннями) не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об’єднань). По-третє в п.4 ч.2 ст. 35 Закону також відсутня заборона щодо зміни кількості товару. Інші нормативні акти з цього питання, які б дозволяли або забороняли це робити, відсутні. Детальніше з питанням проведення переговорної процедури на підставі п. 4 ч.2 ст. 35 Закону можна ознайомитись у журналі № 3 (66) за березень 2017 на стор. 18-22.

Егор
02.02.2018 15:45

Доброго дня ! Чи можна вважати закупівлею в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" укладання цивільно-правової угоди з фізичною особою (прибирання, технічне обслуговування тощо)?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п. 20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Згідно ч.1 ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. За результатами процедури закупівлі сторони укладають договір про закупівлю. Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно ч.1 ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. За цивільно-правовим договором відносини регламентується не трудовим законодавством, а виключно цивільним. Тобто дві рівноправних сторони домовляються: про виконання робіт або надання послуг, із зазначенням їх вичерпного переліку в договорі. Факт виконання обов'язково оформляють актом виконаних робіт/наданих послуг; конкретні строки виконання робіт/надання послуг або кожного окремого їх етапу; вартості виконання робіт, надання послуг. Цивільно-правовий договір —– домовленість (правочин) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 4 ст. 202, ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Цивільно-правовий договір є однією з підстав виникнення зобов’язальних правовідносин(п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України). Цивільно-правовий договір є юридичною конструкцією, що опосередковує широкий спектр різноманітних дій учасників цивільних правовідносин майнового та організаційного характеру. Також звертаємо увагу, що виключень в Законі про публічні по таким договорам не має, отже – в розумінні Закону це буде закупівля. У разі якщо вартісні межі перевищують пороги Закону на закупівлю товарів, робіт або послуг необхідно проводити процедуру закупівлі, якщо ні – допорогову закупівлю. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Ганна
02.02.2018 14:16

Доброго дня! Учасник - переможець подав після аукціону остаточну тендерну пропозицію з трьох значим значенням : 27,243 грн. Які дії Замовника : відхиляти чи заключати договір?Казначейство відмовляється такий договір реєструвати.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. стотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.4 ст. 36 Закону. Згідно ст. 37 Закону договір є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону. Відповідно Ви не можете укласти договір з переможцем торгів за ціною, що відрізняється від змісту його тендерної пропозиції. Тому, якщо він погодиться укласти з Вами договір за умовами і, наприклад, надасть виправлену тендерну пропозицію, яка відповідатиме змісту його тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), ви зможете укласти з ним договір. Якщо ні – тоді Ви повинні будете відхилити його тендерну пропозицію на підставі п.2 ч.1 ст. 30 та ч.3 ст. 32 Закону: переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю. Звертаємо увагу, що якщо такі дії переможця торгів пов’язанні з тим, що подана ним під час аукціону тендерна пропозиція не дозволяє коректно визначити вартість одиниці закупівлі по конкретній позиції або позиціях, Ви можете укласти з ним договір про закупівлю за ціною що відповідатиме його пропозиції за результатами аукціону і одночасно укласти додаткову угоду про внесення змін до істотних умов договору. Зокрема на підставі п.5 ч.4 ст. 36 Закону: узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в лютому 2018 року в Києві (щотижня). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання

Ольга
02.02.2018 11:39

Доброго дня! Допоможіть розібратися у наступному питанні. Якщо буде оголошено відкриті торги на закупівлю послуг за 2 лотами: 1 лот – збирання сміття, 2 лот – вивіз сміття, і вони двічі не відбудуться у зв’язку із тим, що по кожному з двох лотів буде подано менше ніж 2 пропозиції, чи можна буде провести переговорну процедуру закупівлю за двома лотами (1 лот – збирання сміття, 2 лот – вивіз сміття) на підставі п.4.ч.2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» та за її результатами укласти два договори?

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток у випадках, визначених у ч.2 ст. 35 Закону. Так, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокремаякщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно п. 37 ч.1 ст. 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Отже замовник має право провести багатолотову переговорну процедуру закупівлі і укласти договори окремо за кожним лото. Звертаємо увагу, що згідно ч.4 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом).Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Ірина
01.02.2018 15:21

Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, при проведенні допорогової закупівлі продуктів харчування, чи правомірною буде вимога до учасника закупівлі, що знаходиться на етапі КВАЛІФІКАЦІЇ (скажімо, переможець аукціону) надати зразки продуктів харчування для тестування або оцінки якості, якщо таку вимогу зазначити в оголошенні до закупівлі. Чи правомірно встановити вимогу надати зразки продукції до моменту заключення договору, щоб вберегтись від неякісної продукції? Дуже дякую за консультацію.

Відповідь: Добрий день! На сьогоднішній день питання допорогових закупівель практично не врегульовано. Зокрема наказ ДП «Зовнішторгвидав» від 13.04.2016 №35, яким затверджено порядок здійснення допорогових закупівель не є нормативно-правовим документом обов’язковим до виконання. Таким чином, замовник сам в праві визначати умови допорогової закупівлі, зокрема вимагати від учасників/переможців допорогової закупівлі надати зразок товару, але при цьому замовник, згідно вимог ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), повинен дотримуватись принципів здійснення закупівель, визначених в ст. 3 Закону. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в лютому 2018 року в Києві (щотижня) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання

Олександра
01.02.2018 10:13

Здравствуйте, Можно ли в тендерной документации потребовать, чтоб победитель торгов до заключения договора предоставил один экземпляр товара согласно требованиям к товару изложенным в документации, а в случае не предоставления экземпляра отказаться от заключения договора?

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція учасника подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Отже Закон не передбачає можливості вимагати від учасника надати зразок, оскільки зразок практично неможливо надати в електронному вигляді. А в разі навіть встановлення такої вимоги, замовник у разі чого не матиме підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, оскільки відповідна підстава не передбачена ст. 30 Закону. В той же час, замовник теоретично може встановити вимогу щодо надання зразка товару для переможця, якого замовник визначив таким і оприлюднив повідомлення про намір укласти з ним договір. Проте звертаємо увагу, що замовник має право відхилити тендерну пропозицію переможця виключно на підставах передбачених в п.2 ч. 1 ст. 30 Закону та ч.3 ст. 32 Закону, а саме: У разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. Загалом виходячи з аналізу Закону можна дійти висновку, що замовнику доцільно забезпечувати свою потребу у закупівлі якісного товару, шляхом включення до тендерної документації відповідних технічних і якісних вимог до предмета закупівлі і кваліфікаційних критеріїв до учасників, а також включення до проекту договору про закупівлю відповідних умов щодо постачання, приймання та перевірки якості товару, що закуповується, та відповідних санкцій до контрагента за їх порушення.Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Оля
31.01.2018 18:02

Доброго дня! Допоможіть розібратись у такій ситуації: наше підприємство має намір взяти участь у відкритих торгах. Проте хоча Замовник і вказав у назві предмета закупівлі " ...на базі (вказана марка) або еквівалент" в самих технічних умовах всі дані прописані під цю марку без "не більше", чи "не менше". чи є це порушенням ст.22 пункту 2 п.п. 3 і пункту 4!? чи можна вимагати внесення змін до тендерної документації на підставі ст.22. і чи повинен Замовник на підставі нашого звернення внести зміни?

Відповідь: Добрий день! З одного боку замовник не обмежений у праві купити те, що йому потрібно для забезпечення своєї діяльності. Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Але, при цьому, замовник повинен дотримуватись принципів здійснення закупівель, визначених в ст. 3 Закону, зокрема не дискримінувати учасників. Згідно ч.4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, наприклад штучно звужуючи коло учасників, які можуть прийняти участь у закупівлі. Як свідчить практика розгляду скарг учасників Органом оскарження -Антимонопольним комітетом України, учасникам складно довести наявність дискримінаційних вимог у технічних характеристики предмета закупівлі. Але якщо скаржник зможе довести (зокрема надавши порівняльні технічні характеристики продукції інших виробників), що встановленим замовником технічним вимогам до предмета закупівлі відповідає тільки продукція одного виробника, в такому випадку АМКУ як правило визнає такі вимоги дискримінаційними і зобов’язує замовника внести зміни до тендерної документації. Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Але замовник в тому числі на підставі Вашого звернення з вимогою може, а не зобов’язаний вносити зміни до тендерної документації, зокрема, якщо він не погодиться з Вашою аргументацією. В такому випадку, якщо Ви все ж таки має намір добитись внесення змін до тендерної документації, Ви маєте право на підставі ст. 18 Закону звернутись до АМКУ. Згідно ч.2 ст. 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в лютому 2018 року в Києві (щотижня) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Олена
31.01.2018 11:32

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка. 1). Нашій лікарні у 2018 році по коду ДК 021:2015 -33600000-6 виділено 400000,00 грн. Відкриті торги ще не оголошено. 30 січня 2018 року по цьому ж коду нам додатково виділили кошти (надійшло благодійних внесків та було внесено зміни до кошторису) на 100000,00 грн. Чи потрібно проводити відкриті торги на 500000,00 грн., чи можна укласти прямий договір на 100000,00 грн.? 2). Чи може бути підставою для проведення переговорної процедури закупівлі лист з Торгово-промислової палати про те, що даний учасник є єдиним, який може поставляти дану продукцію? Дякую.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Враховуючи, що Ви ще не здійснили закупівлю за раніше виділеними коштами, рекомендуємо провести процедуру закупівлі із врахуванням збільшеного фінансування, тобто на 500 тис. грн. Розглядати ситуацію з укладенням прямого договору, керуючись роз’ясненням МЕРТУ щодо випадків, коли закупівлю можна розглядати як новий предмет договору (лист вих. №3302-06/29640-06 від 14.09.16), було б можливо у випадку, коли б Ви вже провели закупівлю на 400 тис. грн, а після цього отримали додаткові кошти. Також звертаємо Вашу увагу, що згідно ч.7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. По другому питанню.Згідно ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток у випадках, визначених у ч.2 ст. 35 Закону. Так, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Проте, неможливо однозначно відповісти, що у Вашому випадку буде достатньо листа ТПП, без більш детальної інформації про закупівлю, вивчення її обставин і юридичних аспектів. В той же час, як свідчить практика, документи, які видає ТПП, часто і успішно використовуються замовниками і учасниками закупівель, в тому числі у суді, для обґрунтування тих чи інших своїх дій. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Наталія
31.01.2018 09:43

Добрий день! В червні 2016 року підписаний договір (дія договору до 31.12.2016) на 1 400 000 згідно проектно-кошторисної документації (далі п-к док.) на реконструкцію кладовища із збільшенням його площі. Протягом декількох місяців виконано 30% робіт і перераховано кошти за виконані роботи. Але в зв’язку з виявленими недоліками в наших документах (потрібно змінити призначення землі), роботи підрядником по реконструкції були призупинені. За період приведення у відповідність наших документів, змінилась вартість робіт, матеріалів і заробітної плати в будівництві, що визвало необхідність коригування п-к док.. По зміненій проектно-кошторисній документації (коригуюча) загальна вартість робіт становить 1 900 000 – це сума з 30% виконаної роботи. Підкажіть будь ласка як нам діяти в даній ситуації – яку процедуру проводити на 2018 рік, проводити відкриті торги, проводити переговорну процедуру так як це підприємство розпочало роботи але термін дії договору закінчився у 2016 році, чи іншу процедуру, на яку суму – 1 900 000 чи за мінусом 30%, якщо за мінусом 30% то як об'єм робіт зазначити в тенд. документації?

Відповідь: Просимо Вас дня надання правильної та обґрунтованої відповіді залишити Ваші контакти

Надія
30.01.2018 13:47

Державною установою було двічі відмінено тендер («європейські торги») через недастатню кількість учасників. Відповідно до п.4 ч.2 ст. 35 ЗУ «Про публічні закупівлі» є можливість провести відповідну закупівлю за переговорною процедурою. Поте за час періоду прийому пропозицій під час відкритих торгів ціна на проедмет закупівлі зросла.Чи можливо збільшити вартість закупівлі в переговорній процедурі? Де і яким нормативним актом це визначено?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлізастосовуєтьсязамовником як виняток у разі, зокрема, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутністьдостатньоїкількостіучасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Як бачимо, з наведеного вище, заборони щодозміниочікуваноївартостізакупівлі Закон не містить. Інші нормативні акти з цього питання, які б дозволяли або забороняли це робити, відсутні. В той же час, не рекомендуємозловживатиданоюпідставою. У разі якщо Ви зможете підтвердити, збільшення ринкової вартості предмета закупівлі (що підтверджується, наприклад, даними проведеного Вами моніторингу цін, або у інший спосіб на приклад довідка з Торгово промислової палати) тоді замовник на власний ризик може застосовувати п.4 ч. 2 ст. 35 Закону. При цьому також звертаємо увагу, що хоча про це прямо не зазначено у Законі, але враховуючи, що закупівлі здійснюються згідно річного плану закупівель, застосування підстави передбаченої п.4 ч.2 ст. 35 Закону можливе лише протягом одного року. Тобто і двічі відмінені торги на підставі недостатньої кількості учасників і початок переговорної процедури необхідно здійснювати на протязі одного року. В той же час замовник обирає процедуру закупівлі самостійно і на власний ризик. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в лютому 2018 року в Києві (щотижня) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Анна
30.01.2018 12:45

Добрий день! Згідно з Постановою КМУ № 180 від 16.03.2017 З 1 січня 2018 р. за умови задоволення в повному обсязі потреби в лікарських засобах, зареєстрованих в Україні в установленому законом порядку та включених до Національного переліку, затвердженого цією постановою, замовники можуть закуповувати лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та не включені до зазначеного Національного переліку. При цьому перевага надається лікарським засобам, включеним до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я Дайте будь ласка роз’яснення, як бути, якщо у Лікарню інтенсивного лікування (пологовий будинок, хірургічне відділення, терапевтичне відділення, інфекційне відділення…). Даний перелік не забезпечує повну безперебійну роботу лікарні, потрібно закуповувати медикаменти які не входять до Національного переліку (можливо щоб в одну закупку закупити медикаменти з Національного переліку і не з даного переліку, як доказати, що в лікарні згідно даного переліку закуповується в повному обсязі лікарські засоби, та є можливість закуповувати медикаменти не з даного переліку, які обґрунтування?)

Відповідь: Добрий день! На жаль на сьогоднішній день у замовників не має можливості закуповувати лікарські засоби в інший спосіб ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2009 № 333, тобто з 1 січня 2018 р. за умови задоволення в повному обсязі потреби в лікарських засобах, зареєстрованих в Україні в установленому законом порядку та включених до Національного переліку, затвердженого цією постановою, замовники можуть закуповувати лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та не включені до зазначеного Національного переліку. При цьому перевага надається лікарським засобам, включеним до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Ці ж вимоги реалізуються і в системі електронних закупівель, при визначені предмета закупівлі лікарських засобів. В той же час, у Вашому питанні піднята дійсно актуальну і болючу проблему відсутності у Нацпереліку певних важливих лікарських засобів, і наразі не має законодавчих підстав обійти вимоги постанови КМУ №333. Проте фахівці медичної галузі і публічних закупівель, зокрема і журнал «Радник в сфері державних закупівель», наполегливо звертають увагу МОЗ та Мінекономрозвитку на необхідність негайного вирішення цієї проблеми. Про всі зміни з цього питання ми будемо відразу інформувати наших читачів. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигнітьпередплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєтедрукований журнал та доступ до електроннихверсій з 2011 по 2018 ріквключно.

Всього записів: 3605
Сторiнки: назад  18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27  вперед