>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

11.12.2017

Як правильно підготувати і подавати пропозицію у держтендер та як оскаржити несправедливе рішення про визначення переможця.

Саме ці дві теми викликали найбільшу зацікавленість учасників V Всеукраїнського #ForumZakupki,

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
11.12.2017
Читати всю статтю ...

В Україні почала працювати спрощена процедура реєстрації лікарських засобів

Відтепер препарати, що пройшли всі етапи перевірки якості в країнах з жорсткими регуляторними вимогами (Швейцарія, Японія, США, Австралія, Канада), можна зареєструвати усього за 17 днів.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
11.12.2017
Читати всю статтю ...

08.12.2017

Парламент схвалив Державний бюджет на 2018 рік

За відповідне рішення проголосували  273  народних депутати.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
08.12.2017
Читати всю статтю ...

07.12.2017

Впроваджено онлайн реєстрацію договорів оренди сільхозземель

даний сервіс дасть можливість без черг, без контакту з чиновниками і зайвих витрат часу подати заяву на реєстрацію договору оренди усього за кілька хвилин

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
07.12.2017
Читати всю статтю ...

У ДФС розповіли про майбутні зміни до тендерного законодавста

Зміни до тендерного законодавства, ініційовані Президентом та Прем’єр-міністром України

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
07.12.2017
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Віталій
16.11.2017 14:52

Чи можна при проведенні допорогових закупівель вимагати підписання пропозицій ЕЦП та якими нормативно-правовими актами керуватися?

Відповідь: Добрий день! В першу чергу, слід зазначити, що Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) не регулює питання проведення допорогової закупівель з використанням електронної системи закупівель. В ч.1статті 2 Закону тільки визначено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Інший документ – це наказ ДП «Зовнішторгвидав» від 13.04.2016 № 35, яким затверджено Порядок здійснення допорогових закупівель. Але цей наказ не зареєстровано Міністерством юстиції України, тому він не є нормативно-правовим актом, обов’язковим для виконання. Таким чином, на сьогоднішній день питання допорогових закупівель прямо не врегульовано жодним нормативно-правовим актом. Тобто, при проведенні допорогових закупівель замовник самостійно визначає вимоги до учасників допорогової закупівлі, але із дотриманням принципів здійснення закупівель (стаття 3 Закону). Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.11.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Віталій
16.11.2017 14:44

Добрий день! В журналі "РДЗ" № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 40-41 міститься інформація щодо санітарних паспортів. Якщо не можна встановлювати в документації вимоги щодо надання санітарних паспортів на автотранспорт, то які тоді документи можна вимагати, щоб продукти харчування не привозили на сміттєвозі? Та чи можна на легковому автомобілі здійснювати постачання продуктів харчування?

Відповідь: Добрий день! В цій статті наведено лист Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому зазначено, що відповідно до ст. 43 та 44 Розділу VII «Загальні гігієнічні вимоги щодо поводження з харчовими продуктами» Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оформлення санітарних паспортів на транспорт не передбачено. Гігієнічні вимоги до транспортних засобів визначені в ст. 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Вимогами до обігу об’єктів санітарних заходів, які наведені у п. 7 статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що документом, який повинен супроводжувати об’єкти санітарних заходів в обігу, крім випадків, передбачених цим Законом, є товарно-транспортна накладна. Встановлення вимог щодо наявності додаткових документів, що повинні супроводжувати харчові продукти в обігу, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Звертаємо увагу, що відповідно ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Один з таких критеріїв - наявність у учасника обладнання та матеріально-технічної бази. В той же час, відповідно до ч.4 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Ольга
16.11.2017 13:23

Добрий день. Скажіть будь ласка, нам будуть надавати безоплатно матеріальні цінності , ми будемо проводити їх як натуроплату. Чи потрібно їх відображати в додатку до річного плану . Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до п. 2 наказу МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Таким чином, до річного плану/додатку до річного плану вносяться виключно закупівлі. Відповідно до п. 20 ч. ст. Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З того обсягу інформації, що наведена у Вашому запитанні можна зрозуміти, що Ви набуваєте матеріальні цінності безоплатно. Тоді – це не закупівля у розумінні Закону і її не потрібно включати до річного плану/додатку до річного плану. До того ж Ви плануєте провести їх як натуроплату, тобто платять Вам, це також не підпадає під поняття закупівлі. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» в листопаді та грудні щотижня організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Всі слухачі після проходження навчання отримують право на знижку при річній передплаті журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Віталій
16.11.2017 10:19

Добрий день! При проведенні закупівель замовником вимагаються такі документи: Статут зі змінами (у разі їх наявності); Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; Відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у вигляді розширених даних; Витяг з реєстру платників єдиного податку (для платників єдиного податку) та/або Витяг з реєстру платників податку на додану вартість (для платників ПДВ). Чим можна обґрунтувати вимогу таких документів (по кожному з них)? Дуже дякую

Відповідь: Добрий день! В ч. 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) наведено перелік інформації та вимог до учасників, які повинна містити тендерна документація. Хоча вказані Вами документи до цього переліку не входять, але відповідно до ч. 3 ст.22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Так, статут (інші установчі документи) - це встановлений засновником (власником майна) організації обсяг правил, що регулюють її правовий стан, відносини, пов'язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами. Зокрема, він містить інформацію щодо складу засновників, повноважень (або обмежень) керівництва організації на підписання господарських договорів. Тому рекомендуємо завжди вимагати статут або інші установчі документи, а для підприємств, що здійснюють діяльність на підставі модального статуту – копію рішення засновників. Щодо Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, то інформацію з нього замовник отримує з метою перевірки наявності/відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника з підстав, передбачених ст. 17 Закону, зокрема, щодо пов’язаності осіб (п.7 ч.1 ст. 17), наявності інформації про кінцевих беніфіціарних власників (п.9 ч.1 ст. 17), а також для встановлення самого факту того, що учасник дійсно зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Звертаємо Вашу увагу на те, що цей реєстр знаходиться у відкритому доступі в кабінеті електронних сервісів (https://kap.minjust.gov.ua/services/registry). А у відповідності до вимог ч. 3 ст. 17 Закону замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. При цьому, не рекомендуємо також вимагати відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у вигляді розширених даних, оскільки практично вся необхідна інформація про суб’єкта господарювання міститься у вільному доступі у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. У витягах з реєстрів платників єдиного податку та податку на додану вартість міститься інформацію про суб'єкта господарювання в частині того, чи є він платником одного з цих податків. В той же час не рекомендуємо вимагати відомості з цих реєстрів, оскільки інформація з цих реєстрів знаходиться у вільному доступі на сайті ДФС в електронному кабінеті платника (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx). Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.11.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Ірина
16.11.2017 08:33

Доброго дня! Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання. Які документи необхідно прикріпляти в системі публічних закупівель разом із оприлюдненням повідомлення про внесення змін до договору (процедура закупівлі – відкриті торги)? А саме, чи потрібно прикріпляти скановану копію додаткової угоди, чи скановану копію протоколу засідання тендерного комітету щодо прийняття рішення про внесення змін до договору. Чи необхідно прикріпити і сканкопію додаткової угоди і сканкопію протоколу разом? Чи достатньо оприлюднити тільки повідомлення і все? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. При цьому, в Законі відсутня вимога щодо необхідності прикріпляти до повідомлення додаткову угоду та/або відповідного протоколу засідання тендерного комітету. Тобто, якщо буде оприлюднено тільки повідомлення про внесення змін до договору – це не буде порушенням Закону. В той же час, рекомендуємо разом із повідомленням про внесення змін до договору прикріплювати скан-копію додаткової угоди, якою вносяться відповідні зміни з метою забезпечення прозорості закупівлі та уникнення можливих ускладнень з органами Державної казначейської служби України при реєстрації ними додаткової угоди та здійснення наступних виплат за договором. Щодо необхідності складення протоколу тендерного комітету про внесення змін до договору, то в ст. 11 Законі не передбачено, хоча і не заборонено, прийняття тендерним комітетом рішення з цього питання та оприлюднення відповідного протоколу разом із повідомленням про внесення змін до договору. Таким чином, замовник самостійно може прийняти рішення про те, що питання внесення змін до договору розглядається тендерним комітетом та оформлюється протоколом з наступним оприлюдненням, або не оприлюдненням такого протоколу разом і з повідомленням про внесення змін до договору. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Михайло
15.11.2017 18:35

Доброго дня! Наше підприємство здійснює поточний і капітальний ремонт доріг, а також надає послуги з механізованого та ручного прибирання вулиць та тротуарів. Щороку ми беремо участь у тендерах на закупівлю цих робіт і послуг. Подаючи пропозицію на участь у тендері, розрахунок вартості тендерної пропозиції (в тому числі й за результатами аукціону) проводиться на підставі кошторисів та калькуляцій, що включають вартість матеріалів, палива, запасних частин, заробітну плату та інші показники, необхідні для виконання робіт (послуг) згідно договору, укладеного за результатами процедури. Однак, в процесі виконання робіт чи надання послуг збільшується законодавчий розмір заробітної плати (як мінімальної, так і прожиткового мінімуму, на підставі якого йде розрахунок заробітної плати), зростає ціна палива, вартість матеріалів (щебінь, бітум, пісок, цемент, бетон, тротуарна плитка тощо), збільшується вартість перевезень вантажів залізничним транспортом (що призводить до ще більшого підвищення вартості, наприклад, щебеневої продукції). Питання: чи має право підрядник, готуючи акти виконаних робіт, здійснювати розрахунок вартості цих робіт, виходячи з реальної вартості матеріалів, палива, заробітної плати (станом на момент виконання цих робіт), якщо при цьому не змінюється ні вартість договору, ані обсяги робіт, оскільки, процентуючи виконані роботи згідно розцінок, які діяли на час проведення торгів та укладення договору, він роботу виконає, проте працювати буде собі у великий збиток. Якщо таке право у підрядника є, то де це прописано, тому що, по-перше, замовник відмовляється підписувати такі акти і оплачувати виконані роботи по них, по-друге, при перевірці (ДАСУ) перевіряючі заявляють, що підрядник не мав права здійснювати розрахунки за реальними цінами, а лише за тими, які були закладені в тендерній пропозиції, навіть якщо він не вийшов за межі договору (ціна, обсяги).

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Згідно ст. 180 Господарського кодексу України ціна договору є істотною умовою договору. Відповідно до частини 4 статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених в ч. 4 ст. 36 Закону. Особливості складання та узгодження договірних цін визначені пунктом 6.3 національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі — ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 договірна ціна може встановлюватися за твердим (тверда договірна ціна) чи приблизним (динамічна договірна ціна) кошторисом. Динамічна договірна ціна встановлюється відкритою і може уточнюватись протягом всього строку будівництва і використовується при складному і тривалому будівництві. Вибір яку договірну ціну обирати: динамічну чи тверду, здійснює замовник. Але положення ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 в частині застосування динамічної ціни, які передбачають можливість її уточнення протягом усього періоду будівництва, суперечать положенням частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). Враховуючи, що Закон України «Про публічні закупівлі» є спеціальним Законом, який регулює питання публічних закупівель, необхідно керуватись його положеннями. Додатково звертаємо увагу, відповідно до ДСТУ Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі — ДСТУ) ціна пропозиції учасника торгів (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових в матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них. До складу ціни пропозиції (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційним процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових і матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва (п. 6.2.12 ДСТУ). Таким чином, генпідрядник або виконує роботи у відповідності до умов договору про закупівлю, або відмовляється від його виконання з наступним розірванням договору. Детальніше з даним питанням Ви можете ознайомитися в Журналі № 5 (68) за травень 2017 на стор. 25 -26.

Ніна
15.11.2017 15:25

Доброго дня. При перевірці аудитом правильності проведення тендерних закупівель одним з зауважень було те, що в установі відсутні протоколи до додаткових угод щодо внесення змін до укладених договорів. Чи потрібно виносити рішення комітетом з конкурсних торгів при кожній зміні договору , оформляти його відповідними протоколами, та підписувати усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів.

Відповідь: Добрий день! У Вашому запитанні відсутнє уточнення, щодо того, про які договори йде мова: ті що укладені за процедурами закупівлі відповідно до ЗУ «Про здійснення державних закупівель» чи за ЗУ «Про публічні закупівлі». Відповідно до вимог ст. 10 обох цих законів замовник повинен оприлюднити у встановлений термін повідомлення про внесення змін до договору. При цьому, в жодному з цих законів не вказано, що тендерний комітет/комітет з конкурсних торгів приймають рішення щодо укладення/не укладення додаткових угод до договорів. Але голова та секретар тендерного комітету/ комітету з конкурсних торгів несуть відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється у відповідності до вимог ст. 10 обох цих законів. Таким чином, якщо це прямо не вказано у положенні про тендерний комітет/комітет з конкурсних торгів, або іншим внутрішнім розпорядчим документом замовника, Ваш комітет не зобов’язаний приймати рішення про внесення змін до договорів і оформлювати такі рішення відповідним протоколом. Але звертаємо увагу, що згідно частини 4 статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Детальнішу інформацію щодо складання документів Ви можете прочитати в Журналі № 9 (60) за вересень 2016 на стор. 16 -23. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» в листопаді та грудні щотижня організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Всі слухачі після проходження навчання отримують право на знижку при річній передплаті журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Сергій
15.11.2017 11:50

1)Підскажіть як бути. Ми провели відкриті торги на закупівлю обладнання для дитячих майданчиків(з встановленням),заключили договір і вже встановили. Але як виявилось, нам сказали про те, що була допущена помилка у визначені КЕКВу(ми написали 3122, а потрібно 3110 так на сказали).Тому говорять або відміняйте закупівлю, або виготовляйте проектно-кошторисну документацію на роботи по встановленню обладнання для дитячих майданчиків , тоді буде проплата.Як правильно потрібно поступити? 2) Чи можна вносити зміни в план закупівель(не змінюючи суму коштів) після закінчення тендеру змінивши КЕКВ з 3122 на 3110 згідно рішенн?

Відповідь: Добрий день! 1. Перед початком здійснення закупівлі, згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), замовник оприлюднює на веб-сайті електронної системи закупівель річний план, в якому обов’язково повинно бути визначено найменування предмета закупівлі та відповідний для цієї закупівлі КЕКВ. Контроль за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, яке передбачає, що бюджетні кошти використовують тільки на те, що визначено бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, здійснюють, зокрема, органи Державної казначейської служби. Замовники для здійснення платежів за товари, роботи і послуги подають до органів Державної казначейської служби України підтвердні документи, на підставі яких ті реєструють бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі з рахунків замовника. Органи Казначейства здійснюють контроль за правильністю взятих зобов’язань певним асигнуванням та перевіряють, щоб економічна сутність майбутнього платежу, визначена в підтвердних документах замовника, відповідала КЕКВ, який зазначають відповідно до вимог Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333. У Вашому випадку, оскільки предметом закупівлі був саме товар і, якщо вартість цього товару перевищувала 6000 грн без ПДВ, тоді Ви повинні були запланувати проведення видатків за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування». Таким чином, з обранням КЕКВ «Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів», Вами дійсно було допущено порушення і доведеться обирати один з тих варіантів дій, які запропонували в ДКСУ. 2. Хоча питання щодо корегування річного плану в Законі не врегульовано, не рекомендуємо Вам вносити до річного плану закупівель будь-які корективи після оголошення процедури закупівлі. Про це зокрема зазначено у листі МЕРТУ (листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 детальніше з даним листом можна ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 41). Щодо тексту листа, то там встановлено, що форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені . Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Отже зміни замовнику необхідно вносити до річного плану тільки до початку проведення процедури закупівлі, тобто подання оголошення про проведення. Детальніше з питанням застосування КЕКВ можна ознайомитись у журналі № 9 (72) за вересень 2017 року на стор. 24-27. З рекомендаціями щодо планування закупівель можна ознайомитись у випуску Журналу № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37.

Тетяна
13.11.2017 15:27

Доброго дня! Надайте, будь-ласка, відповідь. Між нами та замовником, за результатом відкритих торгів, укладено договір підряду на виконання проектних робіт. Умовами договору передбачено, що замовник здійснює оплату послуг у три етапи. На сьогоднішній день, виникла необхідність внесення змін до умов (підстав) проведення розрахунку за другим етапом. При цьому, сума (ціна) договору, строк виконання робіт, строк дії договору змінюватися не будуть. Тендерною документацією та проектом договору не передбачено перелік істотних умов та порядок внесення змін у договір, лише міститься посилання на діюче законодавство України. Чи мають право замовник та виконавець внести зміни до умов оплати? Чи будуть такі зміни розцінюватися як зміна істотних умов договору про закупівлю? Дякую!

Відповідь: — Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)  договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 36 Закону. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. З цього випливає, що крім предмета, ціни та строку дії договору до істотних умов договору відносяться і інші умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода або ж такі умови є необхідними для договорів данного типу. Так, договір підряду є типовим договором. Питання укладення та виконання таких договорів регулюється Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови). Відповідно до п. 5 Загальних умов договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є, зокрема, порядок розрахунків за виконані роботи. Таким чином, враховуючи ст. 180 ГКУ та Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, порядок розрахунків за виконані роботи це істотна умова договору підряду. Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.4 ст. 36 Закону. Проте, в ч.4 ст. 36 Закону відсутні випадки за яких можливо внести зміни до порядку розрахунків за виконані роботи.

Віолетта
13.11.2017 14:48

Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, з наступного питання. Постачальник, з яким в результаті проведення торгів укладений договір на поставку трубної продукції, не виконує свої зобов’язання по поставці (забезпечення договору відсутнє). Чи має право замовник при аварійній ситуації купити металопрокат та закупити послугу з виготовлення труби

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Для захисту своїх інтересів за договором, замовник, крім забезпечення виконання договору, має право на застосування штрафних санкцій або вимагати відшкодування збитків завданих з вини контрагента у порядку передбаченому договором та діючим законодавством. Якщо контрагент не виконує свої зобов'язання за договором, інша сторона має право вчинити дії спрямовані на розірвання договору. Питання розірвання договору регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та самим договором про закупівлю. Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. При цьому, у Законі відсутня заборона на проведення нової закупівлі того ж предмету, навіть якщо договір, укладений за результатами попередньої закупівлі, досі діє. Рішення про вибір процедури закупівлі, згідно положень ч. 3 ст. 11 Закону, здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника. При виборі процедури закупівлі, замовник враховує вартісні межі, визначені в ч.1 ст. 2 Закону. Звертаємо Вашу увагу, що ч.7 ст. 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Юлія
13.11.2017 09:01

Доброго дня!Чи можна проводити переговорну процедуру, а не відкриті торги по постачанню газу, оскільки він є монополіст. Потрібно звичайну переговорну не скорочену? і укласти договір не раніше як через 10 днів? Завчасно дякую.

Відповідь: Добрий день! З прийняттям Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII “Про ринок природного газу” цей ринок було демонополізовано, зокрема, в частині постачання природного газу. В зв'язку з цим, при закупівлі природного газу як товару, замовники застосовують процедуру відкритих торгів. Щодо переговорної процедури, то згідно ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток на підставах, передбачених ч.2 ст. 35 Закону. Якщо у Вас наявні підстави, передбачені ч.2 ст. 35 Закону, слід мати на увазі, що переговорна процедура за скороченими строками застосовуються у випадках, передбачених абзацем 8 ч.3 ст. 35 Закону, проте закупівля (постачання) природного газу в переліку цих випадків відсутня. Але, в будь-якому разі, рішення про вибір процедури закупівлі, згідно положень ч. 3 ст. 11 Закону, здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» в листопаді та грудні щотижня організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Всі слухачі після проходження навчання отримують право на знижку при річній передплаті журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Володимир
10.11.2017 13:06

Доброго дня! Просимо надати відповідь на наступне питання. Звіт про укладені договори оприлюднюється У випадку,коли сума предмету закупівлі по договору перевищує 50 тис. грн. чи коли загальна сума по коду перевищує 50 тис. грн.?? Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон про публічні закупівлі, Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону. В той же час, у листі МЕРТУ № 3302-06/21890-07 від 15.07.2016 зазначено, що замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує. Як бачимо тут є певне протиріччя, але листи МЕРТУ носять рекомендаційний характер та не можуть підміняти собою вимоги Закону. В зв'язку з цим, рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори по кожному договору, якщо вартість предмета закупівлі (загальна сума за кодом) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень. Звертаємо Вашу увагу на те, що у випадку неоприлюднення звіту про укладені договори замовника можуть притягнути до відповідальності згідно зі ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у журналі № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37-40.

Зоряна
10.11.2017 11:40

Доброго дня! Підкажіть яку процедуру обрати для придбання кисню медичного, якщо на початку року ми провели відкриті торги на 350000,00, але в звязку із непередбачуваним збільшенням кількості операцій, виникла потреба в закупівлі кисню ще на 60000,00грн. Потрібно робити ВТ, чи можна допорогову закупівлю?

Відповідь: Доброго дня! Звертаємо Вашу увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017 зазначено, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Ірина
10.11.2017 08:55

Потенційний учасник подав скаргу до АМКУ стосовно необзхідності розділити предмет закупвлі на лоти. АМКУ задовільнив скаргу. Який механізм розділення предмету закупівлі на лоти, якщо така закупівля вже оприлюднена разом із планом закупівель? Чи потрібно замовнику відмінити торги та перезапустити їх вже розділив предмет закупівлі за лотами? чи інший спосіб як це зробити?

Відповідь: Доброго дня! Так в Вашому випадку рекомендуємо відмінити процедуру закупівлі. Потім внести зміни до річного плану і після цього оголошувати закупівлю по лотам. Оскільки згідно частини 1 статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Детальнішу інформацію щодо планування Ви можете прочитати в журналі № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34 -37.

Оксана
09.11.2017 17:22

Доброго дня, підскажіть будь ласка. Під час закупівлі електричної енергії було застосовано переговорну процедуру. На сьогоднішній день виявлено що згнідно договору невистачає натуральних показників, кількості товару. Проте Цінова пропозиція залишається незмінною. Чи потрібно проводити додатково тендер застосовуючи переговорну процедуру на закупівлю натуральних показників? Чи можливо підписати і опублікувати зміни до договору кількості натуральних показників?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України предмет договору належить до істотних умов договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг). У Вашому випадку мова йде про зміну до предмету договору про закупівлю. Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі -Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 36 Закону. В переліку випадків для зміни істотних умов договору, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону підстава для збільшення обсягу закупівлі не передбачена. Таким чином, Вам необхідно проводити додаткову закупівлю електроенергії. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.11.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Всього записів: 3190
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед