>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.10.2018cal

18.10.2018

Верховна рада України сьогодні, 18 жовтня, у другому читанні прийняла Кодекс з процедур банкрутства. 


 Документ підтримали 237 народних депутатів.   

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.10.2018cal

17.10.2018

#Поради_від_Радника


Закупівля постачання та розподілу електричної енергії. Чи потрібно встановлювати кваліфікаційні критерії?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Тетяна
04.10.2018 12:28

Добрий день! Підкажіть, чи вважається тендерне забезпечення (надане у вигляді гарантії) складовою тендерної пропозиції? Ци це окремий документ, що супроводжує тендерну пропозицію? Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Згідно частини 1 статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Отже за Законом учасник одночасно з тендерною пропозицією у її складі надає забезпечення тендерної пропозиції. Додатково з інформацією з питань забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання до-говору можна ознайомитись у статтях, опублікованих у попередніх випусках журналу:- «Установлюємо та надаємо забезпечення тендерної пропозиції» — випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 22–25;- «Особливості встановлення вимоги надання електронної гарантії в тендерній документації» — випуск журналу № 11 (62) за листопад 2016 року, стор. 6–10;- «Електронні гарантії: правила перевірки» — випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 26–27;- «Забезпечення виконання договору про закупівлю» — випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 12–18;- «ProZorrий погляд на електронні банківські гарантії» — випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 34–35;- «Як отримати кошти за банківською гарантією» — випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 34–36;- «Як оформити тендерне забезпечення у вигляді електронної банківської гарантії» — випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 34–39;- «Мінекономрозвитку України оприлюднило листа щодо учасників-нерезидентів» — випуск журналу № 2 (77) за лютий 2018 року, стор. 26–28;- «Рухаємося вперед: Постанову НБУ № 639 оновлено. Електронні гарантії видають зі змінами» — випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 28–32;- «Проведення операцій з коштами тендерного забезпечення в разі настання гарантійного випадку при здійсненні закупівель за бюджетні кошти» — випуск журналу № 6 (81) за червень 2018 року, стор. 29–32.

Анна
04.10.2018 11:22

Добрий день! Підкажіть будь ласка, як правильно вчинити якщо постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлено новий тариф на послугу з централізованого постачання гарячої води для бюджетних установ (зріст ціни приблизно на 50%). Було проведено на теплопостачання переговорну процедуру. В Законі "Про публічні закупівлі" згідно ст.36 п.4 зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% (саме товару, а теплопостачання - це послуга). Що робити? Зробити додаткову угоду на підняття ціни чи закрити договір і переіграти переговорну процедуру? Чи правильним буде керуватися нормою п.7 ч.4 ст. 36 Закону?

Відповідь: Доброго дня! Згідно пункту 7 частини 4 статті 36 Закону передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Отже у випадку якщо дані тарифи регулюються і у договорі про закупівлю передбачено порядок зміни ціни на підставі зміни тарифів або нормативів ви можете скласти додаткову угоду на підставі п. 7 ч. 4. Ст. 36 Закону. Детальніше з питанням щодо внесення змін до істотних умов договору мож-на ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35–37 та у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36–41.

Тетяна
04.10.2018 10:28

Доброго дня. Установою в додатку до річного плану оприлюднено план закупівлі з поточного ремонту на суму 100,0 тис. Слідом розміщено «звіт про укладений договір» на ту ж суму. Через місяць, шляхом укладення додаткової угоди, сума вказаного договору зростає до 150,0 тис. грн. Чи правомірно буде не вносити зміни у додаток до річного плану, так як закупівля вже відбулась, а в «звіт про укладений договір» зміни не вносяться? Дякую.

Відповідь: Доброго дня! У Вашому випадку не зрозуміло чому сума зростає на 50 тисяч, У разі якщо це додаткова закупівля то звертаємо увагу, що відповідно до листа МЕРТУ вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.16 (детальніше Журнал № 10 (61) стор. 41) зазначено оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного пла-ну. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Отже ураховуючи, що Законом встновлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Ірина
04.10.2018 09:34

Доброго дня. Наш Комунальний заклад (лікарня) реорганізовують в Комунальне некомерційне підприємство. Комунальне некомерційне підприємство буде правонаступником. Код ЄДРПОУ - не змінюється. Підкажіть, будь-ласка, річний план закупівель для Комунального некомерційного підприємства буде новий, чи з наростаючим з Комунального закладу. Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до листа МЕТРУ вих. № 3304-04/12631-07 від 23.03.2018 (Детальніше журнал № 4 (79) за квітень 2018) встановлено, що визначення поняття «замовники» наведено в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що утворюється/визначається замовником для організації та проведення процедур закупівель та планує проведення процедур закупівель. Крім того, згідно частини сьомої статті 2 Закону, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Отже чітко питання створення нового плану або з наростаючим в Законі і в листі МЕРТУ не врегульоване. У разі якщо у Вас не змінюється тендерний комітет Ви можете продовжувати готувати річний план зі змінами, але в протоколі і на майданчику необхідно відповідно до зміни, реорганізації відобразити нову інформацію. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Катерина
03.10.2018 12:02

Доброго дня! Питання полягає у наступному: чи може на підприємсті одночасно бути створено ТК та призначено УО? При тому, що функції у них будуть різні, ТК - затвердження РП і проведення публічних закупівель згідно з законом, а УО - затвердження додатку до РП, звітів про договори більше 50 тис. і проведення допорогових закупівель. Дякую за відповідь.

Відповідь: Доброго дня. Частиною 1, ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 року (далі - Закон) передбачено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Наприклад, замовник може визначити відповідальними за організацію та проведення одних процедур закупівель тендерний комітет, а за організацію та проведення інших процедур закупівель — уповноважену особу (осіб). Також, для організації та проведення процедур закупівель замовник може утворити й декілька тендерних комітетів. Зазначимо, що Закон не регулює питання проведення допорогових закупівель. Тобто, тендерний комітет за Законом не відповідає за проведення допорогових закупівель. В Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженному наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі - Порядок) також не визначено хто має проводити допорогові закупівлі, в ньому мова йде виключно про замовника взагалі. Відповідно замовник сам має визначитись з тим, хто буде проводити допорогові закупівлі. Наприклад, замовник може призначити відповідальну особу або створити комітет з допорогів, для здійснення допорогових закупівель від початку і до кінця. Повноваження та обов'язки відповідальної особи/комітету з допорогів можна прописати у відповідному положенні. Крім того, ні Законом, ні Порядком не заборонено замовнику покласти обов'язки щодо проведення допорогів на тендерний комітет, але тоді про це необхідно вказати в положенні про тендерний комітет. В той же час, відповідно до ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи) (ч. 1 ст. 10 Закону). Таким чином, додаток до річного плану затверджує тендерний комітет або уповноважена особа. При цьому, слід пам’ятати, що замовник може водночас створювати тендерний комітет, а також  визначати уповноважену особу (осіб), за умови, що вони не можуть бути визначені відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель. Детальніше про роботу тендерного комітету та уповноввженої особи можна прочитати в статтях: Стаття «Уповноважена особа замовника — це . .?» — журнал № 4 (55) за квітень 2016 року на стор . 30–33. Стаття «Створення тендерного комітету: базові знання» — журнал № 5 (56) за травень 2016 року на стор . 40–47. Стаття «Кворум: що і для чого?» — журнал № 9 (60) за вересень 2016 року на стор . 37–39. Організація роботи тендерного комітету (уповноваженої особи): від «А» до «Я» Журнал № 11 (74) за листопад 2017 стор. 8 -15.

Юлія
03.10.2018 08:28

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка як діяти в наступній ситуації: наше державне підприємство є балансоутримувачем місцевих доріг і замовником робіт та послуг відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі".Приватна фірма хоче виділити кошти у сімі більше 200 тис.грн. на поточний ремонт дороги, яка перебуває на нашому балансі, і самостійно залучити туди підрядника за нашим листом-погодженням. Чи суперечить це законодавству та як діяти в даній ситуації?

Відповідь: Доброго дня! Ваше питання не до кінця зрозуміле, але звертаємо увагу, що згідно пункту 5 частини 1 статті Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно частини 1 статті 2 Закону цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Сергій
02.10.2018 15:54

Добрий день! Замовник оприлюднив оголошення щодо закупівлі робіт очікуваною вартістю, яка перевищує суму еквівалентну для робіт - 5150 тисяч євро. При цьому оголошення англійською мовою додатково замовником не оприлюднено та й сама процедура визначена на майданчику як вітчизняні відкриті торги, а не відкриті торги з публікацією англійською мовою. Питання: чи може замовник на стадії «прийом пропозицій» внести зміни до технічного завдання тендерної документації (виключити ряд будівельних робіт) та річного плану закупівель з метою зменшення очікуваної вартості процедури закупівлі для приведення її до вітчизняних торгів, чи все ж таки потрібно відмінити процедуру на підставі ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» з причини порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі або ж з причини неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель? Дякуємо за вичерпну відповідь!

Відповідь: Доброго дня! В інформативному листі Уповноваженого органу № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016, (Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 стор. 41) де встановлено, що частиною 1 статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річно-го плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби в товарах, роботах, послугах тощо до здійснення відповідної закупівлі. З даної інформації можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також навіть назва статті 4 Закону, яка називається «Планування закупівель та інші передумови здійснення процедур закупівель», вказує на те, що планування є передумовою закупівлі (передує початку здійснення закупівлі). Отже у Вашому випадку рекомендуємо відмінити процедуру на підставі ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» з причини неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Тетяна
02.10.2018 10:50

Доброго ранку! В доповнення до попереднього питання про закупівлю теплової енергії: чи можливо провести переговорну процедуру, керуючись ст.35 п.2 пп.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме: відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин), якщо тепломережа надасть справку про те, що технічно ми можемо опалюватись саме від цієї тепломережі?

Відповідь: Доброго дня! Згідно частини 1 статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Підстави які передбачені в частині 2 статті 35 Закону для проведення переговорної обовязково необхідно підтвердити, замовник самостійно визначає перелік документів, обгрунтування та підстав для проведення переговорної. У разі якщо у вашому випадку з технічних причин договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи Ви можете провести переговорну процедуру закупівлі. Детальніше про обгрунтування переговорної процедури Ви можете прочитати в Журналі № 6 (69) за 06. 2017 у статті «Переговорна процедура закупівлі: умови та підстави застосування» стор. 30 – 38. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Марина
02.10.2018 09:33

Доброго дня ,Ми комунальна установа у 2018 році провели закупівлю електричної енергії за переговорною процедурою. Відповідно до закону України "Про ринок електричної енергії" ми маємо розірвати договір з нашим постачальником до 1 грудня 2018 року, і заключити новий договір до 31 грудня 2018р з новим постачальником який має ліцензію на постачання. Але на розподіл електроенергії залишається старий постачальник, то з ним також потім новий договір заключати ? , і взагалі як можна вирахувати яка сума піде на розподіл, а яка на постачання?Це дві різні закупівлі робити? Запитання 2: Якщо сума на грудень місяць у нас 160 тис.грн.(всього- і на розподіл і на постачання), то чи можна заключити прямий договір , адже це вивільнені кошти зі старого договору. Дякую

Відповідь: Щодо першого питання. Звертаємо увагу, що в листі-повідомлення вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017 (детальніше журнал № 12 (75) за грудень 2017 року стор. 41) НКРЕКП звертає увагу, що оператори систем розподілу не матимуть права здійснювати постачання електричної енергії через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання чинності Законом № 2019, отже ліцензії на постачання за регульованим тарифом на закріпленій території будуть анульовані із 11.12.2018 оператори систем розподілу (природні монополії) не зможуть постачати електричну енергію. Тому споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності Законом № 2019 постачання здійснював постачальник за регульованим тарифом, повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, постачання електричної енергії такому споживачу впродовж не більше 90 календарних днів буде здійснюватися Постачальником «останньої надії» відповідно до статті 64 Закону № 2019, який буде визначений за рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу. При цьому, тарифи на електричну енергію, що постачатиметься Постачальником «останньої надії» будуть значно вище роздрібних тарифів постачальника електричної енергії. Додатково звертаємо увагу, що відповідно до пункту 6 Правил роздібного ринку після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов’язками, пов’язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. Також відповідно до пункту 11.3.2 Кодексу системи розподілу для укладання договору про надання розподілу користувач повинен подати ОСР письмову заяву (засобами поштового або електронного зв’язку) та документи, визначені цим Кодексом, за 20 робочих днів до бажаної дати початку отримання послуг з розподілу електричної енергії. Отже робимо висновок, що Вам потрібно робити дві різні закупівлі - одну на розподіл, іншу на постачання. Щодо другого питання: В даному випадку рекомендуємо скористатися листом Уповноваженого органу (МЕРТУ) вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.16 (детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 стор. 41), в якому зазначено, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У Вашому випадку Ви можете заключити прямий договір або провести допорогову закупівлю і в такому випадку Вам потрібно буде відобразити дану закупівлю в додатку до річного плану, оскільки у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі". Детальніше про закупівлю електричної енергії читайте в Журналі № 10 (85) за жовтень 2018 Також звертаємо увагу, що редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» планує проведення 6 листопада у Києві навчання по проблемним питанням щодо закупівлі електричної енергії за новим Законом про ринок електричної енергії. Інформацію про план навчання та умови участі у ньому можна отримати на нашому сайті у рубриці Навчання/Семінари за посиланням: http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/kiev/

Катерина
02.10.2018 08:51

Здравствуйте, помогите пожалуйста в таком вопросе: есть проектная документация на кап ремонт дет. сада на сумму 3 млн. В этом году выделяют только 1 млн. Как нам быть, выставлять открытые торги на 1 млн и выставить только частично тех задание или выставлять на 3 млн полностью тех задание, а потом доп. угодой уменьшить сумму и объёмы? (мы не прибыльная бюджетная организация)

Відповідь: Доброго дня! Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств визначають відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 [8] (надалі — Постанова 668). Відповідно до Постанови 668 невід’ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначають дати початку та закінчення всіх видів (ета-пів, комплексів) робіт, передбачених договором.Відповідно до Календарного графіка складають ще один не менш важливий документ — План фінансування, що містить помісячну інформацію про суми фінансування, які отримуватиме розпорядник для оплати робіт підрядникові за договором.План фінансування будівництва складають на підставі титулу будови (об’єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва в порядку, визначеному договором.Також звертаємо увагу на лист МЕРТУ вих . № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016 (Детальніше журнал № 1 (64) за січень 2017 стор. 35) в якому зазначено, що об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А .2 .2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04 .06 .2014 № 163 .У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розра-хунку) на весь об’єкт будівництва.Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний роз-рахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. У разі, якщо вартість робіт є нижчою меж, визначених в час-тині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом. Передплату на 2019 ріквідкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, виотримаєте в 2019 роцідвіверсії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронноїверсій з 2011-го по 2019-й ріквключно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Тетяна
01.10.2018 15:52

Доброго дня! Наш учбовий заклад завжди закуповував теплову енергію за переговорною процедурою у тепломережі, яка розташована на території нашого міста. Ця тепломережа входила до зведеного переліку суб'єктів природних монополій, який публікується на сайті Антимонопольного комітету України. Цього разу, коли нам потрібно додатково закупити теплову енергію, виявилося, що на сайті Антимонопольного комітету України, цієї тепломережі не значиться. Це означає, що потрібно проводити відкриті торги? Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Згідно частини 1 статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Підстави які передбачені в частині 2 статті 35 Закону для проведення переговорної обов’язково необхідно підтвердити, замовник самостійно визначає перелік документів, обґрунтування та підстав для проведення переговорної. У разі якщо у вашому випадку з технічних причин договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи Ви можете провести переговорну процедуру закупівлі. Детальніше про обґрунтування переговорної процедури Ви можете прочитати в Журналі № 6 (69) за 06. 2017 у статті «Переговорна процедура закупівлі: умови та підстави застосування» стор. 30 – 38. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Ірина
28.09.2018 13:04

Добрий день! Просимо ндати пояснення. На початку року складено річний план на закупівлю електричної енергії на очікувану вартість 2,0 млн.грн. Проведена з монополістом переговорна процедура закупівлі. Розпорядником коштів кошторисних призначень виділено меньше, на суму 1,7 млн. грн. В кінці року додатково виділено кошторисних призначень на суму 160 тис. грн. У нас виникло спірне питання: чи необхідно проводити нову закупівлю, тому що річним планом сума передбачена більша, ніж виділена, чи все ж укладати новий прямий договір з постачальником без процедури закупівлі, так як сума призначень не перевищує 200 тис. грн. Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! Рекомендуємо звернути увагу на лист Уповноваженого органу (МЕРТУ) вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.16 (детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 стор. 41), в якому зазначено, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вище зазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Ваш випадок дуже спірний оскільки на початку року Ви запланували закупівлю, яка наразі є спірною. З свого боку рекомендуємо Вам дану закупівлю внести до річного плану та провести процедуру відкритих торгів, оскільки така закупівля була очікувана Вами. У будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо проведення закупівель. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Зоряна
28.09.2018 09:15

Добрий день. Проконсультуйте в наступному питанні: по процедурі відкритих торгів у нас є 6 учасників. Термін розгляду пропозиції учасника з найвигіднішою пропозицією не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.1) Чи можемо ми у вападку відхилення перщого учасника розглядати пропозицію наступного теж не більше 5 днів, і у випадку відхилення другого наступного теж 5 робочих днів і так аж до 6 учасника(за умови що аж пропозиція 6 учасника відповідає вимогам). 2) Чи є обмеження часу розгляду всії пропозицій у термін 20 днів?.3) Якщо є оприлюднене обгрунтування продовження строку розгляду пропозиції до 20 робочих днів , то у випадку відхилення першої пропозиції чи можна наступну теж з обгрунтуванням розглядати до 20 робочих днів?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч.4 ст.28 Закону України “Про публічні закупівлі” після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Тобто виходячи з наведеного, після відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, строк розляду для наступної тендерної пропозиції поновлюється та становить не більше п’яти робочих днів та може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів і так для кожної наступної за розглядом найбільш економічно вигідної пропозиції. Обмеження в часі 20 робочих днів стосується проведення відкритих торгів з публікацією на англійську мову, оскільки у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. Замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів (ч. 5 ст. 28 Закону). Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Ольга
26.09.2018 16:32

Добрый день.Может ли документы победителя по статье 17, а также откорректированное предложение по результатам аукциона подписать не директор(лицо,указанное в документах предложения, как подписант), а ИО, если директор в отпуске?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до статті 17 Закону переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Зважаючи на той факт, що підписантом тендерної пропозиції є директор підтвердження по пункту 5 (зокрема довідка МВС надається на директора), у разі відсутності обмежень в тендерній докуметації підписати пропозицію за результатами аукціону та інші документи, які вимагались може уповноважена особа учасника. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Юлія
26.09.2018 15:51

Доброго дня! Порадьте як зробити в даній ситуації. Відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» проведено відкриті торги по лотам. По Лоту 1 торги відбулись, по Лоту 2- подано менше двох тендерних пропозицій. Чи необхідно проводити повторно відкриті торги по Лоту 2, якщо суму становить 47700 грн.? Чи можливе проведення допорогової закупівлі?

Відповідь: Доброго дня! Звертаємо увагу на лист Уповноваженого органу детальніше у Журналі № 9 (72) за вересень 2017 стор. 44, в якому зазначено, Відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у випадках, встановлених у цій статті Закону. При цьому торги може бути від-мінено частково (за лотом). Згідно з частиною другою статті 31 Закону за-мовник має право визнати торги такими, що не від-булися, у випадках, встановлених у цій статті Зако-ну. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).Таким чином, якщо за лотом (-ами) торги відмі-нено або визнано такими, що не відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.. Отже в Вашому випадку Ви можете заключити прямий договір або провести допорогову закупівлю і в такому випадку Вам потрібно буде відобразити дану закупівлю в додатку до річного плану. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Всього записів: 3709
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед