>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

15.08.2018cal

15.08.2018

Мінекономрозвитку оприлюднило лист рекомендаційного характеру


 від 07.08.2018 № 3304-04/33947-06 щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі  

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.08.2018cal

14.08.2018

#Поради_від_Радника


Заборона здійснення державних закупівель як санкція.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.08.2018cal

Отримання позивачем індивідуальної податкової консультації


зміст якої відповідає нормам чинного законодавства

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.08.2018cal

13.08.2018

Підсумки навчання 9-10 серпня м. Одеса


 "Прозорі закупівлі: від рішень Антимонопольного до судової практики та моніторингу”

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Костянтин
19.02.2018 10:18

Доброго дня. Допоможіть будь ласка вирішити питання. У довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 визначено Кваліфікаційні вимоги. Фахівець I категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки. Підкажіть будь ласка освіту за яким НАПРЯМКОМ ПІДГОТОВКИ повинен мати працівник на посаді фахівця з публічних закупівель 1 категорії, де це визначено? Чи може займати цю посаду працівник з дипломом магістра за спеціальністю "документознавство та інформаційна діяльність" зі стажем 7 років на посаді фахівця з державних закупівель?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності Довідника кваліфікаційних професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 29.12.2004 № 336 затверджено кваліфікаційні характеристики посади 34.«Фахівці». Для фахівців встановлюються наступні кваліфікаційні вимоги: Фахівець I категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр). Стаж роботи за професією фахівця II категорії: для спеціаліста - не менше 1 року, для бакалавра - не менше 2 років. Фахівець II категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр). Для спеціаліста - без вимог до стажу роботи, для бакалавра - стаж роботи за професією фахівця - не менше 1 року. Фахівець: базова або неповна вища освіта відповідного напряму підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст). Без вимог до стажу роботи. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10 серпня 2016 року N 1328, до Класифікатора професій ДК 003:2010 внесено відповідні зміни і внесено код КП 2419.2 група «Фахівець з публічних закупівель». Відповідно до кваліфікаційних вимог фахівець з публічних закупівель повинен мати вищу освіту (повну (спеціаліст,магістр), базову (бакалавр), неповну (молодший спеціаліст)), відповідного напрямку підготовки. На сьогодні в ВУЗах України не готуються фахівці за напрямком підготовки в сфері публічні закупівлі, отже роботодавець має право самостійно визначити напрямок освіти(наприклад юридична, економічна і тд). Крім того прошу врахувати, що відповідно до п. 11 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії. Детальніше з роз’ясненням Нацагентства з питань державної служби щодо віднесення посад фахівців з публічних закупівель до посад державної служби та/або до посад працівників, що виконують функції з обслуговування Ви можете прочитати в Журналі № 2 (77) за лютий 2018 року на стор. 29 -31. Нацагентство з питань державної служби надало роз’яснення щодо віднесення посад фахівців з публічних закупівель до посад державної служби та/або до посад працівників, що виконують функції з обслуговування Детальніше про організацію роботи тендерного комітету (уповноваженої особи) читайте у випус-ку журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 11 (74) за листопад 2017 року на сторінках 8–15.

Наталя
16.02.2018 15:54

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, на початку лютого розпочали проводити відкриті торги на закупку бензину, але при розміщенні на майданчику не завантажили тендерну документацію, через деякий час помітили помилку, як діяти в данній ситуації?

Відповідь: Доброго дня! Згідно частини 1 статті 10 Закону Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж. Отже Ви можете продовжити строк подання тендерних пропозиції та додати таку тендерну документацію. Також у разі неможливості усунення порушень згідно частини 1 статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників. На навчаннях Ви дізнаєтесь про публічні закупівлі в системі Prozorro, новинки та аналітику. Моніторинг у закупівлях: що чекає на замовника. Найближчі виїздні семінари: 16 березня місто Одеса, а також проводимо навчання для Вас у місті Києві (щотижня). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, кава-перерва, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Людмила
16.02.2018 14:15

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону Украъни "Про публычны закупывлы": дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. Керуючись положеннями Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. 1 ч. 1 ст. 1): фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. З цього приводу звертаємось з проханням надати відповідь на наступне питання: якщо предметом закупівлі є страхові послуги, то чи відноситься ця закупівля до випадку, на який дія Закону не поширюється згідно ч. 3 ст. 2 Закону?

Відповідь: Добрий день! Дійсно відповідно до ч.3 ст.2 ЗаконуУкраїни “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. З цього питання МЕРТУ було надано роз'яснення (лист вих. № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017), в якому, зокрема зазначено, що у разі, якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ або міжнародних фінансових організацій, а саме щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуг, допоміжних до фінансових послуг, така закупівля здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі абзацу дев’ятого частини третьої статті 2 Закону. При цьому, звертаємо увагу, що Закон та Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не містять визначення поняття «послуги, допоміжні до фінансових послуг». Отже, з цього випливає, що закупівлі предметом закупівлі яких є страхові послуги не підпадають під виключення, передбачені ч.3 ст. 2 Закону. Таким чином, замовник, який є замовником у розумінні Закону, здійснює закупівлю страхових послуг із врахуванням вартісних меж, визначених ч.1 ст. 2 Закону. Детальніше з роз'ясненням МЕРТУ та коментарями редакції можно ознайомитись у журналі № 5 (68) за травень 2017 року на стор. 42-47.

Лєна
16.02.2018 10:33

Доброго дня, підкажіть, будь-ласка, відповіді на наступні питання. 1. Замовником із комунальним підприємством (водоканал) у 2009 році укладено договір про подачу води із нормами щодо щорічної автоматичної пролонгації (якщо жодна із сторін не заявить в кінці року інше). Щорічно за договором замовник сплачує в межах 20 тис.грн. У лютому 2018 замовник отримав від Водоканалу додаткову угоду про збільшення тарифів на воду. Тобто приблизна сума за рік буде становити не 20 тис.грн., а 27 тис.грн. Чи є необхідність вносити зміни до додатку до річного плану закупівель і на яку суму? 2. Зі змісту Закону України "Про публічні закупівлі" (ст.1 щодо визначення учасника) вбачається, що учасниками можуть бути і фізичні особи без статусу підприємця. Чи учасниками в закупівлях можуть бути тільки ФОПи. Якщо учасниками можуть бути фізичні особи без статусу підприємця, то яким чином має бути підтвердження кваліфікаційних вимог, зокрема, в частині досвіду чи наявності працівників? Дякую.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля (далі — закупівля) — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому, пролонгація та інші зміни до діючого договору, не є закупівлею у розумінні Закону, оскільки не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом, а означають внесення змін до вже діючого договору. Відповідно, оскільки змін до договору не є закупівлею у розумінні Закону, вони не відображаються у річному плані закупівель/додатку до річного плану закупівель. Крім того, звертаємо Вашу увагу, що до річного плану та додатку до нього вноситься інформація тільки про закупівлі, які заплановані після введення у дію Закону. По другому питанню. Дійсно, виходячи з тлумачення у Законі терміну “постачальник”, учасником процедури закупівлі може бути фізична особа, незалежно від її податкового статусу та (не)здійснення підприємництва. На практиці, крім ФОП, це також можуть бути і особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (самозайняті особи). До осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі — ПК України) зараховує фізичних осіб, що беруть участь у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, здійснюють діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, а також осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, також самостійно сплачують податки і внески до Пенсійного фонду та у визначених законодавстовом випадках мають стати на облік як фізичні особи, яка мають намір провадити незалежну професійну діяльність. Ще однією категорією фізичних осіб - потенціальних учасників є так звані фрілансери. Але при роботі з фрілансером, податковим агентом по сплаті відповідних податків і зборів виступатиме замовник. Проте не кожна особа може бути фрилансером, і не кожна закупівля допускає фрилансерів як учасників. Відповідні обмеження доведеться визначати у кожному окремому випадку, виходячи із специфіки предмета закупівлі та норм законодавства. Щодо вимог, зокрема в частині встановлення кваліфікаційних критеріїв, слід зазначити, що тендерну документацію розробляє замовник. Тендерна документація має містити як мінінмум один з кваліфікаційних критеріїв, передбачених ст. 16 Закону. Тому саме замовник, враховуючи специфіку предмету закупівлі та уникаючи можливої дискримінації та інших порушень законодавства, розробляє вимоги до учасників закупівель. Зокрема, може передбачити окремо вимоги до учасників-юридичних осіб та учасників-фізичних осіб. Але, нагадуємо, що згідно вимог ч.3 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Згідно вимог ч.3 ст. 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. В разі проведення допорогової закупівлі у відповідності до вимог ч.1 ст. 2 Закону замовник повне дотримуватись принципів здійснення закупівель, визначених в ст. 3 Закону. В будь-якому випадку, учасник має можливість через систему звертатись за розясненнями до замовника, а в публічних закупілях - оскаржувати вимоги тендерної документації до АМКУ. Також хочемо повідомити, що у найближчих номерах журналу планується до публікації стаття, присвячена саме “нюансам” участі у закупівлях фізичних осіб. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Марина
15.02.2018 15:16

Добрий день! Декілька організацій, які є державними закладами, орендують приміщення в будівлі. Вартість утримання будинку та прибудинкових територій для одного орендаря складає 300 тис. грн. на рік. Балансоутримувач здійснює: 1) експлуатацію інженерних мереж, ліфта; 2) ремонт приміщень загального користування; 3) утримання прибудинкової території; 4) прибирання службових приміщень; 5) прибирання місць загального користування; 6) охорону приміщення ВСІЄЇ БУДІВЛІ. Питання: Чи може бути орендарем проведена переговорна процедура закупівлі послуг з утримання приміщень з балансоутримувачем, згідно п. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі»? Як обґрунтувати підстави для застосування переговорної процедури закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля (далі — закупівля) — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 вказаної статті Закону договір про закупівлю — це договір, який укладають замовник і учасник за результатами проведення процедури закупівлі, він передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, визначальною ознакою закупівлі є її двосторонній, оплатний характер, тобто в результаті закупівлі замовник (чи інший бенефіціар, як у випадку із централізованими закупівлями) отримує послуги, роботи чи товари. Будь-які односторонні платежі, не пов’язані з придбанням товарів, робіт чи послуг, за своєю суттю не є закупівлями, а отже, незалежно від розміру платежів, Закон України «Про публічні закупівлі» до них не застосовують і в річному плані їх не відображають. Аналогічного висновку дійшло Мінекономрозвитку під час чинності Закону України «Про здійснення державних закупівель» у роз’ясненні від 04.03.2016 № 3302-06/6442-06 (Детальніше Журнал № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 32). Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат, зокрема орендарем приміщень орендодавцю (балансоутримувачу) і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Тобто в такому випадку не потрібно проводити процедури передбачені Законом та не потрібно відшкодування відображати ні в річному плані, ні у додатку до нього. Детальніше з цим питанням та роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитися в Журналі № 2 (65) за лютий 2017 на стор. 32-34. Що стосується питання проведення переговорної процедури, то згідно ст. 35 Закону переговорна процедура застосовується замовником як виняток на підставах, визначених ч.2 ст. 35 Закону. В будь-якому випадку вибір процедури замовник здійснює самостійно і несе за це відповідальність. Обгрунтування застосування переговорної процедури замовник здійснює виходячи зі специфіки предмета закупівлі та обраної підстави для проведення переговрної процедури. Виходячи з форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 таке обгрунтування має містити посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури. З аналізом підстав для проведення переговорної процедури можна ознайомитись у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38.

Ольга
15.02.2018 14:38

Доброго дня. Ми орган місцевого самоврядування (міська рада). В нас по різних програмах в цьому році планується виготовлення проектно-кошторисної документації, та здійснення експертизи даної документації на будівництво, реконструкцію чи капітальний ремонт комунального майна з метою залучення на виконання даних робіт коштів інвесторів чи грантових коштів (тобто будівництво, реконструкція чи капітальний ремонт не буде здійснюватись за кошти міського бюджету). Чи є в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» в даному випадку виготовлення ПКД, проведення експертизи «послугою» чи «роботою», тобто на яку суму можна укладати прямі договори з публікацією звіту про укладені договори?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п.22 ч.1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) до предмету закупівлі роботи відноситься - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. З цього випливає, що у випадку закупівлі робіт, з метою визначення необхідності проведення процедур закупівлі, передбачених ч.1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлення факту перевищення вартісних меж встановлених ч.1 ст.2 Закону здійснюється за об'єктом будівництва виходячи з кошторисного розрахунку вартості будівництва. У листі МЕРТУ вих. № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016 (Детальніше Журнал № 1 (64) за січень 2017 на стор. 35 -37). зазначено, що об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку). До зведеного кошторисного розрахунку включається вартість виконання будівельних робіт, авторського нагляду, технічного нагляду, експертизи проектної документації і т.д. Враховуючи зазначене, виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво об’єктів будівництва - це роботи. Експертиза проектно-кошторисної документації на будівництво також відноситься до предмету закупівлі робіт за умови, що витрати на її проведення включено до кошторисного розрахунку на будівництво об'єкту для якого виготовлено ПКД (відображається у главі 12 “ Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд” зведеного кошторисного розрахунку). При цьому, враховуючи, що це різні за видами роботи, замовник закуповує їх окремо, не підсумовуючи їх між собою, а також з будівельними роботами, роботами з технічного та авторського нагляду, виходячи з вартісних меж, визначених в ст. 2 Закону. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону він застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень; для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання - 5 мільйонів гривень. (Детальніше Журнал № 1 (64) за січень 2017 на стор. 35 -37). Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в лютому-березні 2018 року в Києві (щотижня). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Олена
15.02.2018 11:26

Просимо Вас надати юридичну допомогу з питань проведення відкритих торгів по капітальному ремонту будівлі школи. Управлінню освіти виділено кошти по КЕКВ 3132 «капітальний ремонт інших об’єктів» на утеплення фасаду школи – 1777000грн. Проектно кошторисна документація ще не виготовлялась. Питання полягає в тому, чи потрібно проводити відкриті торги на виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення експертизи ПКД, проведення технічного нагляду, виготовлення технічного звіту на будівлю?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п.22 ч.1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. З цього випливає, що у випадку закупівлі робіт, з метою визначення необхідності проведення процедур закупівлі, передбачених ч.1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлення факту перевищення вартісних меж встановлених ч.1 ст.2 Закону здійснюється за об'єктом будівництва виходячи з кошторисного розрахунку вартості будівництва. У листі МЕРТУ вих. № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016 (Детальніше Журнал № 1 (64) за січень 2017 на стор. 35 -37) зазачено, що об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. При визначенні очікуваної вартості користуються даними кошторисного розрахунку, який розробляється у складі проектно-кошторисної документації (ПКД). Відповідно, спочатку необхідно закупити роботи з проектування. Вибір процедури закупівлі робіт з проектування здійснюється виходячи з вартісних меж, визначених в ст. 2 Закону. Проектна організація, з якою буде укладено договір, розробить ПКД, яка у визначених законодавством порядку повинна пройти експертизу. На підставі даних ПКД визначається очікувана вартість закупівлі будівельних робіт, а також супутніх роботам послуг, зокрема, технічного нагляду. Як вже було зазначено вище, такі супутні роботам послуги в розумінні Закону є роботами, за умови що їх включено до кошторисної вартості робіт і вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. При цьому, враховуючи, що це різні за видами роботи, замовник закуповує їх окремо, не підсумовуючи їх між собою, виходячи з вартісних меж, визначених в ст. 2 Закону. Відповідно, якщо супутні роботам послуги не включенні до кошторисної вартості робіт по обєкту будівництва, тоді це послуги. (Детальніше Журнал № 1 (64) за січень 2017 на стор. 35 -37). З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Наталія
14.02.2018 14:20

Доброго дня. Просимо надати компетентну відповідь: установою (бюджетна) були оголошені відкриті торги із закупівлі газу на 2018 рік 11 грудня 2017 р. Вони не відбулися через відсутність достатньої кількості учасників. Наступні, оголошені 27 грудня, відмінені нами через виявлення помилок в тендерній документації. Оскільки потрібно було проплатити постачальнику за газ в січні 2018 р. (дію попереднього договору на 20% від суми не продовжили) вирішили провести переговорну процедуру за cт. 35, п 3 (нагальна потреба). Уклали договір за процедурою на весь рік. Казначейство цей договір не зареєструвало. За згодою сторін припинили його дію, опублікували звіт в ПРОЗОРО. Оголосили наступні торги. Чекаємо результатів. Питання: якщо торги не відбудуться, чи зможемо ми провести переговорну процедуру відповідно п.4 ст.35 Закону як двічі відмінені торги (одні в грудні 2017, наступні в лютому 2018 р.)?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому, також звертаємо увагу, що хоча про це прямо не зазначено у Законі, але враховуючи, що закупівлі здійснюються згідно річного плану закупівель, застосування підстави передбаченої п.4 ч.2 ст. 35 Закону можливе лише протягом одного року. Тобто і двічі відмінені торги на підставі недостатньої кількості учасників, і початок переговорної процедури необхідно здійснювати на протязі одного року. У Вашому випадку, якщо оголошену зараз процедуру відкритих торгів буде відменено через недостатню кількість учасників, Вам необхідно буде знову оголосити відкриті торги. І, якщо і вони не відбудуться на цій же підставі, та при умові дотримання інших вимог п.4 ч.2 ст. 35 Закону, на третій раз можна буде провести переговорну процедуру. В той же час, звертаємо увагу, що замовник обирає процедуру закупівлі самостійно і на власний ризик. Детальніше з проведенням переговорної процедури на підставі двічі відмінених торгів у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 18-25.

Ніна
14.02.2018 08:49

Поліклініка, як комунальний заклад, повинна робити закупівлі ліків згідно Національного переліку основних лікарських засобів. Як бути, якщо спирт етиловий 70% міжнародна непатентована назва в реєстру опто-відпіскних цін МОЗ України - спирт етиловий, а в Національному переліку - етанол. Згідно хімічної формули це одне те саме. Яку назву МНН вибирати? Ще, спирт етиловий 96% використовується у закладі для приготування лабораторних розчинів, але він є в Нацпереліку як лікарський засіб. Як закупляти?

Відповідь: Добрий день! Звертаємо Вашу увагу, що наш Журнал є юридичним, а не медичним виданням. Тому підтвердити або заперечити факт того, чи є етіловий спирт лікарським засобом чи ні, а також чи тотожні між собою за хімічною формулою етіловий спирт та етанол ми не можемо. Крім того, зазначимо, що згідно аналізу закупівель в електронній системі закупівель Prozorro, етіловий спирт (70% та 96%) закуповують також як товар за ДК 021:2015: 24320000-3 — Основні органічні хімічні речовини. У випадку якщо у Вашому випадку це лікарський засіб. Відповідно до розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН). При створенні в системі Prozorro оголошення про закупівлю лікарських засобів необхідно додатково підтягувати данні з Класифікатора міжнародних непатентованих назв. В зазначеному класифікаторі є МНН - Ethanol. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в лютому-березні 2018 року в Києві (щотижня). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Алла
13.02.2018 16:07

У 2017 із Замовником було укладено два договори,які були укладені відповідно до положень Закону №922. Чи маємо ми право визначати 20%від суми двох договорів, при умові що укладено до кожного Договору додаткову угоду , якою продовжено договір про закупівлю на наступний рік?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених в ч.4 ст. 36 Закону, зокрема зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини 5 цієї статті. Згідно ч.5 ст. 36 Закону дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. При цьому в Законі дане питання не врегульоване щодо кількості договорів, в тому числі укладених на закупівлю аналогічних предметів закупівлі, щодо яких замовник може застосувати зазначену підставу. Але звертаємо увагу, що Законом передбачена можливість продовження дії договору в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, саме для можливості безперебійної роботи на строк для проведення процедури закупівлі, а не забезпечення себе протягом року даним обсягом. Детальніше з питанням внесення змін до істотних умов договору на цій підставі можна ознайомитись у випуску випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22; випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 42-43. Щодо продовження дії договору на 20 % можна прочитати в Журналі № 12 (75) за грудень 2017 на стор. 31-32

Яна
13.02.2018 13:25

Чи вбачається пов`язанність учасників при проведенні процедури "відкриті торги" у тому, що в особистому кабінеті учасників, при реєстрації на електронному майданчику, вказано однаковий номер телефону? Та чи є це підставою для відхилення пропозицій?

Відповідь: Добрий день! Визначення того, хто є пов'язаними особами наведено у п. 16 ч.1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), але тут факт наявності однакового номеру телефону у різних учасників не згадується. При цьому, така ознака може також вказувати на ймовірність антиконкурентних (узгоджених) дій таких учасників. Проте повноваження встановлювати факт антиконкурентних (узгоджених) дій між учасниками закупівлі з метою спотворення результатів торгів має Антимонопольного комітету України, а не замовник. Якщо АМКУ встановлює у визначеному законодавстом порядку факт антиконкурентних (узгоджених) дій між учасниками, які порушують вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", АМКУ притягує такі суб'єкти господарювання до відповідальності. Одним з видів такої відповідальності є заборона протягом 3 років приймати участь у публічних закупівлях. Відомості про субєкти господарювання, яких притягнуто до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) публікуються на офіційному сайта АМКУ (http://www.amc.gov.ua). У разі якщо суб'єкт господарювання, якого притягували до такої відповідальності подасть тендерну пропозицію, замовник зобовязаний її відхилити на підставі п. 4 ч.1 ст. 17 Закону. Тобто замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, якого вже притягнуто до відповідальності. Отже, у Вашому випадку, у Вас не має підстав для відхилення тендерних пропозицій учасників. Якщо не має інших підстав для відхилення і Ви вважаєте, що не можете укласти договір з одним з таких учасників, тоді у Вас є можливість відмінити торги в порядку, визначеному ст. 31 Закону, а також, за бажанням, повідомити про Ваші підозри щодо антиконкурентних (узгоджених) дій учасників Антимонопольний комітет України. Також детальнішу інформацію про антиконкурентні узгоджені дії Ви можете прочитати в Журналі № 11 (74) за листопад 2017 на стор. 34-41.

Зоя
13.02.2018 10:11

Доброго дня, підкажіть будь ласка, треба здійснити закупівлю послуг за кодом CPV за ДК 021:2015: 75240000-0 – Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку (Поліцейські послуги). Замовник (міська рада) чи може обрати процедуру закупівлі – переговорну процедуру з Управлінням поліції охорони в Донецькій області. Та які треба документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі? Чи достатньо: Наказ про затвердження Положення про Управління поліції охорони в Донецькій області. Положення про Управління поліції охорони в Донецькій області. Чи треба проводити відкрити торги для того, щоб заключити договір з Управлінням поліції охорони в Донецькій області.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені в ст. 2 Закону замовник здійснює закупівлю за однією з процедур, передбачених в ч.1 ст. 12 Закону (відкриті торги, переговорна процедура). Відповідно до ст.35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток у випадках, визначених у ч.2 ст. 35 Закону. Застосування переговорної процедури повинно бути належним чином обгрунтовано. Виходячи з форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 таке обгрунтування має містити посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури. Якщо Ви плануєте проводити переговорну процедуру виходячи з того, що для тих послуг які є предметом закупівлі відсутня альтернатива Управлінню поліції охорони в Донецькій області, тоді напевно Положення і Наказу буде недостатньо, оскільки це документи, які регулюють діяльність самого Управління. У Вашому випадку доцільно посилатись на діючу нормативно-правову базу (закони, постанови КМУ), з яких випливатиме, що послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку на певному об'єкті, може надати тільки Управління поліції охорони в Донецькій області. З тим, як обгрунтовують таку підставу для проведення переговорної процедури для закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015: 75240000-0 інші замовники Ви можете ознайомитись у системі ProZorro (для прикладу: UA-2018-02-02-003028-b; UA-2018-02-01-001839-c). Якщо таке обгрунтування відсутнє, замовнику слід проводити закупівлю за процедурою відкритих торгів. З аналізом підстав для проведення переговорної процедури можна ознайомитись у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38.

Alina New
13.02.2018 10:03

Доброго дня ! Звертаємося до Вас з проханням надати роз”яснення з такого питання : Згідно п.2 ч. 4ст.2 дія Закону України „ Про публічні закупівлі „ для замовників , які провадять діяльність в окремих сферах господарювання додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно –енергетичні ресурси для виробництва , зокрема, теплової енергії. Таким чином, підприємство закуповуючи дрова, брикети, відходи деревини без застосування цього Закону закупляє і необхідні для цього супутні послуги з вантажних перевезень. Чи можна вважати що дія цього закону в такому випадку не поширюється на закупівлю супутньої послуги по перевезенню безпосередньо дров, брикетів для виробництва теплової енергії. Чи навпаки , застосовується дія Закону „Про публічні закупівлі „ якщо вартість предмета закупівлі послуги по перевезенню дров дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень. Будемо вдячні за допомогу та роз”яснення.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є зокрема, паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів). З визначення паливно-енергетичних ресурсів випливає, що в розумінні Закону це товар. Згідно п. 32 ч.1 ст. 1 Закону товар - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Отже, якщо вартість послуг з транспортування вказаних у Вашому запитанні паливно-енергетичних ресурсів не перевищує вартості самих ресурсів, замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання може закупити ресурси і супутні їм послуги з їх транспортування в рамках однієї закупівлі і така закупівля не підпадає під дію Закону. Якщо замовником окремо закуповуються паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії і окреми послуги з їх транспортування, відповідно закупівля ресурсів не підпадає під дію Закону, а послуги з транспортування закуповуються відповідно до Закону з урахуванням вартісних меж, встановлених в ст. 2 Закону. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Олена
13.02.2018 09:02

Доброго дня! Підкажіть будь - ласка, чи правильно розуміє замовник роз'яснення Мінекономрозвитку від 25.11.2016 N 3302-01/38216-06 при розгляді наступного приклада (усі суми визначені умовно). Бюджетній установі виділені кошти на будівництво об’єкта Х (КЕКВ 3122 - Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів). Замовником визначено наступні предмети закупівлі: - роботи з виготовлення проектної документації по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 120 000,00 грн.); Будівельні роботи по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 1 490 000,00 грн.); - технічний нагляд під час проведення будівельних робіт по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 35 000,00 грн.); - авторський нагляд під час проведення будівельних робіт по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 15 000,00 грн.); - експертиза проектної документації по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 15 000,00 грн.). Кошторисна вартість об’єкта будівництва складатиме (супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва Х, включені до зведеного кошторисного розрахунку): 120 000,00 грн.+1 490 000,00 грн. +35 000,00 грн., 15 000,00 грн.+15 000,00 грн., або 1 675 000,00 грн. Чи вірні рішення приймає замовник, вирішуючи провести закупівлі наступним чином: - роботи з виготовлення проектної документації по об’єкту: «Будівництво Х» - прямий договір з публікацією звіту про укладені договори. - технічний нагляд під час проведення будівельних робіт по об’єкту: «Будівництво Х», авторський нагляд під час проведення будівельних робіт по об’єкту: «Будівництво Х», експертиза проектної документації: «Будівництво Х» - прямі договори (без застосування електронної системи); - будівельні роботи по об’єкту: «Будівництво Х» - відкриті торги (оскільки кошторисна вартість об’єкта будівництва більше ніж 1,5 мільйона гривень).

Відповідь: Добрий день! Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. З цього випливає, що у випадку закупівлі робіт, з метою визначення необхідності проведення процедур закупівлі, передбачених ч.1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлення факту перевищення вартісних меж встановлених ч.1 ст.2 Закону здійснюється за об'єктом будівництва виходячи з кошторисного розрахунку вартості будівництва. Про це, і йде мова у листі МЕРТУ вих. № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016. Так, Уповноважений орган зазначив, що об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку). До зведеного кошторисного розрахунку включається вартість виконання будівельних робіт, авторського нагляду, технічного нагляду, експертизи проектної документації і т.д. Відповідно замовник для визначення очікуваної вартості цих робіт і відповідно вибору процедури закупівлі, використовує данні кошторисного розрахунку та враховуючі вартісні межі, встановлені в ст. 2 Закону. При цьому, враховуючи, що це різні за видами роботи, замовник закуповує їх окремо, не підсумовуючи їх між собою. У Вашому випадку, Ви повинні орієнтуватись не на те, скільки Вам виділено коштів, а яка вартість цих робіт у кошторисній частині проекту, який пройшов експертизу. Тобто, наприклад: роботи з виготовлення проектної документації по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 120 000,00 грн.) – (або допорогова процедура, або звіт по укладений договір); Будівельні роботи по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 1 490 000,00 грн.) - (або допорогова процедура, або звіт по укладений договір); - технічний нагляд під час проведення будівельних робіт по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 35 000,00 грн.) – без застосування електронної ситеми; - авторський нагляд під час проведення будівельних робіт по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 15 000,00 грн.) – без застосування електронної системи; - експертиза проектної документації по об’єкту: «Будівництво Х» (очікувана вартість – 15 000,00 грн.) – без застосування електронної системи. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в лютому-березні 2018 року в Києві (щотижня). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Руслана
13.02.2018 08:34

Добрий день. Підкажіть будь-ласка відповідь на таке питання: Ми оголосили мультилотову закупівлю (відкриті торги). По одному лоту має бути аукціон, а по іншому не було учасників. Пиання перше: Чи можна ще до аукціону по першому лоту проводити повторні торги по другому? Питання друге: Якщо повторні торги не відбудуться чи можна проводити переговорну процедуру по другому лоту?

Відповідь: Добрий день! В першу чергу зазначимо, що відповідно до ст. 31 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник відміняє торги у випадках, визначених у ч.1 ст. 31 Закону. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. При цьому, торги може бути відмінено частково (за лотом). Повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель. По першому питанню. Якщо на лот не було учасників система сама автоматично відміняє процедуру. Рекомендуємо Вам скласти для себе поіменний протокол про прийняття рішення про відміну торгів. Отже замовник після відміни торгів по лоту може провести нову закупівлю не чекаючи завершення торгів по іншим лотам. Звертаємо також Вашу увагу на лист МЕРТУ від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами). В цьому листі зазначено, що у випадку відміни торгів за лотом, у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закуіпвлю, керуючись вартісними межами, визначені ст. 2 Закону. Якщо очікувана вартість закупівлі за лотом не перевищує вартісні межі, визначені ст. 2 Закону, замовник проводить закупівлю без застосування процедур передбачених ст. 12 Закону, тобто допорогову закупівлю (прямий договір, допороговий аукціон). Якщо дорівнює або перевищує зазначені вартісні межі - тоді закуіпвля здійснюється за процедурою відкритих торгів або за переговорною прорцедурою. По другому питанню. Відповідно до ч.2 ст. 35 Закону переговорна процедура здійснюється, зокрема у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, якщо очікувана вартість закупівлі цього лота дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені в ст. 2 Закону, Ви будете проводити відкриті торги. В цьому випадку, якщо такі відкриті торги двічі не відбудуться через відсутність достатньої кількості учасників і будуть виконанні інші умови п.4 ч.2 ст. 35 Закону, на третій раз Ви матимите підстави для здійснення закупівлі за переговорною процедурою. Детальніше з листом МЕРТУ можна ознайомитись у випуску журналу № 9(72) за вересень 2017 року на стор. 43-45. З підставами проведення переговрної процедури на підставі двічі відмінених торгів у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 18-25.

Всього записів: 3600
Сторiнки: назад  16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25  вперед