>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

24.05.2018

II професійна премія«ZAKUPKI.КРАЩI»

Рушійна сила ринку закупівель – це ти!

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
24.05.2018
Читати всю статтю ...

21.05.2018

#Поради_від_Радника

 Хто повинен ініціювати укладення договору про закупівлю?

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
21.05.2018
Читати всю статтю ...

Уряд врегулював питання використання Prozorro для закупівель енергосервісу

На Урядовому порталі опубліковано прийняту 16 травня постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 380

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
21.05.2018
Читати всю статтю ...

18.05.2018

Президент підписав Указ № 126/2018 від 14 травня 2018 року

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
18.05.2018
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


ніна
30.11.2017 11:57

Шановні консультанти, скажіть будь ласка, ми провели відкриті торги на канцтовари і в специфікації до договору вказаний папір і ще 20 позицій (карандаші, ручки..). Зараз нам необхідно закупити ще папір, але ми вже його вибрали, а карандаші і ручки в нас є, але нам їх більше не потрібно. По даному договору ще залишилося 60 тис.грн. Як нам поступити правильно? Зменшити додатковою угодою суму договору чи розірвати договір? Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до умов ч.4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Згідно ч. 4 ст. 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у ч.4 ст. 36 Закону, але випадок, коли можна внести зміни до предмету закупівлі, зробивши перерозподіл між різними товарними позиціями, в цьому переліку випадків не передбачений. Таким чином, якщо по окремим товарним позиціям, які передбачені у специфікації до договору, необхідно закупити додаткові обсяги понад встановлені у договорі ліміти, а по іншим товарним позиціям потреба у закупівлі відпала, замовник може зробити наступне. Якщо умовами договору передбачено, що договір діє до певної дати або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, замовник та постачальник зможуть внести зміни до істотних умов договору в частині зменшення обсягів закупівлі за договором по всім іншим товарним позиціям, які ще не вибрані, керуючись при цьому, п.1 ч.4 ст. 36 Закону. Таким чином, договір буде виконано, про що замовник повинен буде відзвітувати у встановлені ст. 10 Закону строки. Якщо договір діє виключно до конкретної дати, тоді після поставки всіх необхідних товарних позицій і їх оплати, сторони зможуть розірвати договір про закупівлю у порядку встановленому ст. 188 ГК України. Рекомендуємо також звернути увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017, в якому зазначено, про порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону. Детальніше з даним листом МЕРТУ Ви можете ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 38 - 42

Наталія Кияницька
29.11.2017 12:10

Доброго дня!Підкажіть, будь-ласка, чи необхідно публікувати зміни в плані закупівель (і як технічно це зробити) через зменшення вартості закупівлі (електроенергія) в результаті укладання додаткових договорів на зміну (зменшення) суми договору. Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Хоча питання щодо корегування річного плану в Законі не врегульовано, не рекомендуємо Вам вносити до річного плану закупівель будь-які корективи після оголошення процедури закупівлі. Про це зокрема зазначено у листі МЕРТУ (листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 детальніше з даним листом можна ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 41. Щодо тексту листа, то там встановлено, що форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені . Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Отже зміни замовнику необхідно вносити до річного плану тільки до початку проведення процедури закупівлі, тобто подання оголошення про проведення. Після проведення закупівлі ніякі зміни не потрібно вносити). Також звертаємо увагу, що у формі річного плану затвердженій наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 зазначено, що замовник встановлює розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі. Таким чином, у Вашому випадку, різниця між очікуваною вартістю закупівлі і сумою договору про закупівлю, в т.ч. зменшеною шляхом укладення додаткових угод, показує отриману економію коштів. Детальніше з рекомендаціями щодо планування закупівель можна ознайомитись у випуску Журналу № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37.

Ірина
29.11.2017 08:35

Доброго дня! Просимо надати роз’яснення щодо визначення предмету закупівлі по поточному ремонту. Відповідно до порядку визначення предмету закупівлі «Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.» 1. Враховуючи той факт, що поточний ремонт – це послуга. Просимо пояснити чи підсумовується у плані закупівель сума за кожним поточним ремонтом по коду (як наприклад по товарам)? Тобто механізм досягнення порогу в 1 млн. грн такий самий, як і по товарам чи як по роботам (сума по коду не підсумовується) ? 2. Чи може у плані закупівель за одним кодом бути одночасно запланований капітальний та поточний ремонт ( наприклад код 45210000-2)? Заздалегідь вдячні за відповідь

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Предмет закупівлі визначається згідно Порядку визначення предмету закупівлі (далі - Порядок), затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749. Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку під час закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінейним обєктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та змість проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Мінрегіону від 04.06.2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Тобто, питання перевищення вартісного порогу встановленого для вартості предмета закупівлі у ч.1 ст. 2 Закону розглядається окремо за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінейним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, в деякій мірі, по аналогії з роботами. По другому питанню. Як вже було зазначено вище, поточний ремонт - це послуги. В той же час, капітальний ремонт відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону відноситься до предмету закупівлі робіт. Порядок визначенні предмету закупівлі робіи, визначено в розділі ІІІ Порядку. При цьому, в Законі, або у підзаконних актах, немає заборони на включення до річного плану одночасно за одним кодом ДК 021:2015 закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з капітального ремонту і вони між собою не сумуються, оскільки є різними предметами закупівлі. В той же час, при перевірці замовника, у перевіряючих може виникнути запитання, якщо поточний ремонт і капітальний ремонт будуть проводитись на тому ж самому об'єкті (приміщенні, ділянці об'єкта) протягом одного року. Запитання можуть стосуватись принципу раціональності та ефективності витрачання коштів в частині того, що замоник буде пояснювати чому він провів на об'єкті і капітальний і поточний ремонт, а не одразу капітальний і чи не призвело це до перевитрат державних коштів. Інше питання полягає в тому, що замовник може навмисно поділити предмет закупівлі окремо на поточний і на капітальний ремонт з метою уникнення процедури відкритих торгів. Це стосується ситуації, коли сумарно вартість обох ремонтів первищувал б вартісні межі встановлені в ч.1 ст. 2 Закону, а окремо це будуть дві допорогові закупівлі. В такому випадку, закупівлі досліджуватимуться на предмет наявності порушення вимог ч. 7 ст. 2 Закону. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Ольга
28.11.2017 16:15

Добрий день. Скажіть будь ласка ,нам деякі установи відшкодовують кошти за електроенергію згідно договору відшкодування комунальних послуг. Чи потрібно нам при плануванні бюджету планувати кошти з урахуванням кВт тих установ? Чи треба затверджувати кошторис лише враховуючи тільки нашу потребу в електроенергії, та заключати договір з РЕСом тільки на кошти під нашу потребу(без урахування коштів підприємст, що нам відшкодовують).Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Згідно п.6 форми річного плану закупівель, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку України від 22.03.2016 № 490 замовник вказує у річному плані закупівель розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі. Згідно вимог ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Таким чином, Вам необхідно проводити закупівлю і укладати договір на весь обсяг електроенергії, який необхідний для забезпечення потреби у ній в цілому, тобто і для Ваших потреб і для потреб Ваших орендарів. Щодо відображення в кошторисі. Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну енергію, які споживаються бюджетними установами та укладають договори у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обгрунтованих лімітів споживання. Наприклад: Бюджетна установа провела торги на закупівлю 1000 кВт на суму 300 000,00 грн. Укладається договір на 300 000,00 та реєструється в ДКСУ на загальну суму в межах затверджених бюджетних призначень. Балансоутримувач на підставі рахунків кредиторів та згідно укладених договорів надає рахунки орендарям на відшкодування даного виду енергоносія. Кошти, які сплачує орендар, відображаються як відшкодування балансоутримувачу вкзаних витрат. Після цього балансоутримувач формує платіжні доручення на розрахунок з обленерго. Відповідно ці З00 000 гривень мають бути в кошторисі бюджетної установи. Щодо залишку кошторису, який утворюється після надходження відшкодування від орендарів, то якщо це спіціальний фонд власних надходжень то відповідно до БКУ розпорядник приводить кошторисні призначення у відповідність до фактичних надходжень, а якщо це загальний фонд то залищаються невикористані кошторисні призначення. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Міська лікарня
27.11.2017 13:50

Доброго дня! Підкажіть, будьласка, нашою установою були проведені відкриті торги в 2017році на закупівлю товару на суму 327405,00грн. Станом на 23.11.2017 проплачено за товар 327237,00грн., залишок по договору становить 168,00грн. Ці кошти не будуть використовуватись, а зменшуться додатковою угодою. Якщо подовжувати договір на 20% в 2018році, коли потрібно публікувати звіт про виконання договору, тоді, коли зменшемо суму дод. угодою чи коли закінчиться строк 20% в 2018році? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) можна внести зміни до істотних умов договору про закупівлю у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті. В свою чергу, у ч.5 ст. 36 Закону зазначено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Однак застосовуючи це положення необхідно дотримуватись певних умов. По-перше, додаткову угоду на суму, що не перевищує 20 % договору про закупівлі, укладають тільки до тих договорів про закупівлю, що були укладені відповідно до положень Закону № 922. У Вашому випадку, ця умова дотримана, оскільки мова йде про продовження дії договору про закупівлю, укладеного за результатами відкритих торгів. По-друге, визначати 20 % від суми укладеного договору про закупівлю потрібно обов’язково з урахуванням усіх змін, що були внесені до нього протягом року (у разі наявності), тобто брати до уваги остаточну (кінцеву) вартість договору про закупівлю. Для продовження дії договору у даному випадку розпорядникам (бюджетникам) доцільно дотримуватись такого порядку дій: 1) до 31 грудня поточного року укласти першу додаткову угоду до договору про закупівлю, якою продовжити договір про закупівлю на наступний рік, наприклад до 31.03.2017, тобто на період, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року (без зазначення в цій додатковій угоді конкретної суми); 2) після затвердження кошторису видатків для розпорядника укласти другу додаткову угоду до договору про закупівлю вже в наступному році (із зазначенням в ній конкретної суми, що не перевищує 20 % від суми, визначеної в договорі про закупівлю); 3) надати до органу Казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань другу додаткову угоду до договору про закупівлю та супутній пакет документів протягом 7 робочих днів з дати її укладення. Щодо усіх інших замовників - тут простіше, адже їм достатньо укласти одну додаткову угоду до договору про закупівлю у якій і продовжити дію договору і зазначити суму, що не перевищує 20 % від вартості договору. Звертаємо увагу! Продовжити строк дії договору можливо лише діючого договору! Використовуючи цю підставу для продовження дії договору на наступний рік на суму, що не перевищує 20 %, замовнику доведеться обов’язково проводити процедуру закупівлі (що передбачені ч.1 ст. 12 Закону) на обсяги, передбачені для закупівлі за цим предметом у наступному році (за мінусом обсягів, які попали в додаткову угоду) незалежно від того, чи перевищує вартість предмет закупівлі вартісні межі, встановлені ч. 1 ст. 2 Закону. Також, у випадку продовження дії договору на наступний рік, дія договору не завершиться 31.12.2017, тому звіт про виконання договору доцільно розміщувати після завершення строку дії такої додаткової угоди/її розірвання/її виконання уже в 2018 році. Детальніше дане питання розглядалось у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22; у випуску журналу № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27; у випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 42-43.

Наталія
27.11.2017 09:17

Добрий день. Допоможіть розібратись у наступних ситуаціях. Питання 1. Шляхом проведення допорогових закупівель закладом було укладено договорів на придбання лікарських засобів за кодом 33600000-6 («фармацевтична продукція») на загальну суму 30 тис.грн. Крім того, шляхом проведення допорогових закупівель було укладено договір (150 тис. грн.) на придбання товару, а саме деззасобів 4 найменувань, які відповідно до ДК-2015 віднесено за кодом 33630000-5. Чи буде вважатися порушенням при перевірці контролюючими органами, якщо ми закупимо за кодом 33600000-6 ще лікарські засоби на суму 94 тис грн. (дана сума утворилась в результаті відхилення всіх тендерних пропозицій по одному лоту після проведення відкритих торгів з поділом на лоти)? Питання 2. Якщо у нашому закладі, буде створений відділ по закупівлях у складі 3 осіб, чи буде необхідність у роботі тендерного комітету? Питання 3. Чи правомірно буде, якщо відділ з закупівель буде складатись з 1 спеціаліста з закупівель, 1 бухгалтера та 1 економіста? На нашу думку відділ з закупівель має складатись з фахівців по закупівлях. Дякуємо за допомогу.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Таким чином, У Вашому випадку закупівля лікарських засобів за кодом 33600000-6 та товару за кодом 33630000-5 буде закупівлею різних предметів закупівлі, які між собою не підсумовуються. Відповідно, якщо брати наведену у Вашому запитанні інформацію про те, що разом з додатковою закупівлею лікарських засобів загальна сума закупівлі за кодом 33600000-6 дорівнюватиме 124 тис. грн (30+94), проведення допорогової закупівлі не буде порушенням, оскільки вартість предмета закупівлі не перевищує вартісні межі, встановлені в ч.1 ст. 2 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Крім того, рекомендуємо в подібних випадках звертати увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016, в якому зазначено, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 6) інших подібних випадках, предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. А також на лист МЕРТУ від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами). Детальніше з цим питанням а також листами МЕРТУ можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42 та у випуску журналу № 9(72) за вересень 2017 року на стор. 43-45. По другому питанню. Відповідно до ст. 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п’ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, в Законі чітко визначено хто повинен займатись організацією та проведенням процедур закупівель. Крім того, відділ закупівлі у Вас складається з 3 осіб, а за Законом мінімальна кількість тендерного комітету становить не менше 5 осіб. Щодо складу персоналу, який буде входити до відділу з закупівель, положення про цей підрозділ, зміст посадових інструкцій працівників підрозділу, то це також визначає замовник із врахування законодавства про працю, це питання Законом не регулюється. Таким чином, якщо закупівлями у Вас займатиметься тендерний комітет, Ви можете включити до складу тендерного весь штат відділу з закупівель, а також інших посадових осіб замовника так щоб виконати вимоги Закону про чисельність тендерного комітету. В той же час, нагадуємо, що замість тендерного комітету для організації та проведення процедур закупівель замовник може визначити уповноважену особу (осіб). Відповідно до ст. 11 Закону уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту. Тобто, уповноваженою особою може бути, наприклад, керівник/працівник відділу з закупівель. Детальніше з цим питання можна ознайомитись у випуску журналу № 4 (55) за квітенб 2016 року на стор. 30-33, у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 43-45 та у випуску журналу №11(74) за листопад 2017 року на стор. 8-15

Олена
24.11.2017 14:56

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, за результатами переговорної процедури укладено договір про закупівлю на 20 од. лікарських засобів. Протягом року, у зв'язку із меншою кількістю хворих, стало зрозуміло, що нам потрібно лише 15 найменувань. Суму по договору, яка залишається, ми б хотіли використати на придбання інших медикаментів за новим договором. Які наші дії щодо постачальника: чи ми маємо право укласти додаткову угоду на зменшення суми, у зв'язку із зменшенням обсягів закупівлі, чи нам краще розірвати договір про закупівлю? Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону, зокрема у випадку, передбаченому п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону, а саме: зменшення обсягів закупівлі зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Відповідно, Вам краще зменшити обсяги закупівлі за договором, шляхом укладення додаткової угоди. При проведенні закупівлі інших медикаментів за новим договором, рекомендуємо звернути увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Татьяна
24.11.2017 10:03

Проведені відкриті торги по закупівлі медикаментів. Заключений договір. Під час поставки товару деякий товар з специфікації договору був поставлений по більш низьким цінам. Таким чином виникла загальна економія по договору. Питання: Можливо укласти додаткову угоду на збільшення кількості товару по даному договору на суму економії. Загальна сума по договору не зміниться.

Відповідь: Добрий день! Ні не можна. Відповідно до положень статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України до істотних умов договору відносяться ціна, предмет та строк дії договору. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону. При цьому пункти 1–7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після під-писання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Детальніше з даним питанням Ви можете ознайомитися в Журналі № 12 (63) стор. 40. Відповідно, якщо у замовника виникла потреба закупити додатковий обсяг товару, йому необхідно провести нову закупівлю. В зв'язку із цим, звертаємо Вашу увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017, в якому зазначено, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 6) інших подібних випадках. можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Юлія
23.11.2017 09:00

доброго дня! Запитання: компанія провела торги на закупівлю товару (міжнародна лотова закупівля) за результатами були укладені 4 угоди згідно кількості лотів, по яким здійснюються поставки. Чи можна по кожному укладеному тендерному договору провести додаткову закупку до 1 млн. грн.?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до положень статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України до істотних умов договору відносяться ціна, предмет та строк дії договору. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону. При цьому пункти 1–7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після під-писання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Детальніше з даним питанням Ви можете ознайомитися в Журналі № 12 (63) стор. 40. Відповідно, якщо у замовника виникла потреба закупити додаткові обсяги товару, йому необхідно провести нову закупівлю, або закупівлі. Вибір процедури закупівлі замовник здійснює самостійно. В зв'язку із цим, рекомендуємо звернути увагу на на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017, в якому надано роз'яснення щодо здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках. А також на лист МЕРТУ від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами). Детальніше з цими питаннями, а також листами МЕРТУ можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42 та у випуску журналу № 9(72) за вересень 2017 року на стор. 43-45.

Наталія
23.11.2017 08:11

Доброго дня! Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання. Ми провели процедуру відкриті торги на закупівлю послуги у сфері містобудування (розроблення Генерального плану міста ). Договір ми підписали у липні і договір діє до 31.12.2017 року. У зв’язку із вимогами тендерної документації ми мали б надати виконавцю матеріали історико-архітектурного опорного плану. У зв’язку із браком коштів (на виготовлення вищевказаного опорного плану)ми не встигнемо надати його і завершити виконавцю всі роботи в термін вказаний у договорі. Питання : чи можемо ми внести зміни в договір чи укласти додаткову угоду щодо продовження терміну дії договору для виконання всіх умов основного договору, так як нам нарешті виділяють кошти на виготовлення історико-архітектурного опорного плану?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України строк дії договору відноситься до істотних умов договору. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону, зокрема строк дії договору може продовжуватись на підставах передбачених пп.4 та 8 ч.4 ст. 36 Закону. Проте для “бюджетника” скористатись підставою по п. 4 ч.4 ст. 36 Закону для продовження строку дії договору на закупівлю послуг на наступний рік не просто. Виходячи з положень Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України 29 квітня 2013 року № 68 укладати договір, виконання якого буде здійснюватись більше ніж 1 рік, можливо тільки при закупівлі робіт. Закупівля, постачання та оплата товарів і послуг повинна проводитись протягом 1 бюджетного року. Але відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України. Так, при виконанні бюджетів інколи виникають ситуації, в яких бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання за надані товари (роботи або послуги) розпоряднику, зареєстровані в органах Казначейства, але оплату в поточному бюджетному періоді проведено не було. За такими бюджетними фінансовими зобов’язаннями в наступному бюджетному періоді виникає кредиторська заборгованість минулих років. Відповідно до п. 2.14 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.03.2012 № 309, бюджетні фінансові зобов’язання за загальним фондом, які залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду та обліковуються органами Казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень, відображаються в обліку органами Казначейства у поточному бюджетному періоді після прийняття рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, в межах бюджетних асигнувань якої будуть оплачені бюджетні фінансові зобов’язання, на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру бюджетних зобов’язань та/або Реєстру фінансових зобов’язань і відповідних підтвердних документів. Крім цього, відповідно до частини 11 статті 51 Бюджетного кодексу України [1] кредиторська заборгованість, яка утворилася на кінець поточного бюджетного періоду у місцевих бюджетах за бюджетними зобов’язаннями, взятими за капітальними трансфертами з державного бюджету місцевим бюджетам та коштами державного фонду регіонального розвитку, в першу чергу має бути погашена за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у наступних бюджетних періодах на реалізацію відповідних програм і заходів. Таким чином, у Вас є два варіанти дій. Перший, продовжити строк дії договору на наступний рік, але, рекомендуємо, попередньо узгодити це питання з ДКСУ на предмет того, чи можливо це у Вашому випадку. Більш детально відповісти неможливо, виходячи з обсягу наданої Вами інформації. Другий варіант. Дочекатись, що строк дії Вашого договору завершиться 31.12.2017, а в 2018 доведеться проводити нову процедуру закупівлі. До речі, в грудневому випуску журналу, який вже готується до друку, буде розміщено статтю, присвячену особливостям реєстрації бюджетних зобов'язань в органах ДКСУ в т.ч. кредиторської заборгованості минулих років. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Тетяна
22.11.2017 19:48

Нами отримано листа від Держаудитслужби про те, що згідно ч.3 ст.12 Закону тендерна документація обов’язково повинна містити вимогу до учасників щодо подання тендерних пропозицій з накладанням електронного цифрового підпису. Чи правомірною є вимога щодо необхідності накладення на документи, надані у складі пропозиції, електронного цифрового підпису учасника і чи слід вважати порушенням те, що Документація не містить окремих вимог щодо необхідності накладення на документи, що надані у складі пропозиції, електронного цифрового підпису учасника.? Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.3 ст. 12 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Проте згідно статті 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Як бачимо, в самому законі є протиріччя, з якого випливає, що автор електронного документа може, а не зобов’язаний підписувати його ЕЦП. Тому і в системі ПРОЗОРРО, з одного боку, для замовників встановлено вимогу при оприлюдненні інформації про публічні закупівлі обов’язково підписувати електронні документи (оголошення, звіти, річні плани) ЕЦП для ідентифікації конкретної особи, яка несе відповідальність за достовірність і повноту інформації, що оприлюднюється. З іншого боку, для учасників можуть розміщувати інформацію без накладення ЕЦП. Таким чином, замовник не зобов’язаний, а має право вимагати від учасника накладати ЕЦП на тендерну пропозицію, або документи, які подаються у складі тендерної пропозиції. Відповідно, на сьогоднішній день, склалась певна практика, яка знаходить своє відображення і у рішеннях АМКУ, які виносяться за результатами розгляду скарг, де фігурує ЕЦП. Вона полягає у наступному. Якщо в тендерній документації міститься вимога щодо накладення на тендерну пропозицію ЕЦП, учасник повинен накладати ЕЦП, в іншому випадку його тендерна пропозиція не відповідатиме умовам тендерної документації (див. рішення АМКУ № 199-р/пк-пз від 16.01.2017 за номером огол. № UA-2016-11-21-000777-a). Якщо тендерна документація не містить окремих вимог щодо необхідності накладення на документи, надані у складі пропозиції, електронного цифрового підпису учасника та не містить вимоги, що документи тендерної пропозиції мають бути надані у вигляді електронних документів, учасник не зобов'язаний накладати ЕЦП (див. рішення АМКУ № 6396/пк-пз від 14.09.2017 за номером огол. № UA-2017-07-28-000262-а). Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Оксана
22.11.2017 14:53

Доброго дня. Підскажіть, будь ласка, установа на початку поточного року здійснила закупівлю електричної енергії за переговорною процедурою так як сума закупівлі складала 343274,00грн а постачальник за офіційними даними Зведеного переліку суб'єктів природних монополій станом на 12.12.2016 року займав монопольне становище. На 2018 рік я також можу здійснити закупку електричної енергії за переговорною процедурою, якщо згідно Зведеного переліку суб'єктів природних монополій станом на 31.10.2017 року цей же постачальник також займає монопольне становище на ринку з передачі електричної енергії

Відповідь: Добрий день! 11.06.2017 набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон). Нова модель запроваджує такі сегменти ринку електричної енергії: ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг, роздрібний ринок та двосторонні договори, які передбачають можливість купівлі електричної енергії безпосередньо у виробника. При цьому підприємства, які здійснюють розподіл, повинні бути організаційно та управлінсько відділені від виробників, постачальників та споживачів. Впровадження даної модель повинно призвести до посилення конкуренції на цьому ринку та стримання необґрунтованого зростання цін на електричну енергію. 10 листопада на сайті МЕРТУ оприлюднено лист від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії», додатком до цього листа є лист НКРЕКП з даного питання. У своєму листі НКРЕКП зазначило, що діяльність з постачання електричної енергії не належить до природних монополій, а з впровадженням Закону буде юридично відокремлена від діяльності з розподілу електричної енергії. Наразі здійснюється розробка низки нормативно-правових актів на виконання вимог цього Закону і до набрання ними чинності взаємовідносини між споживачем та електропостачальником регулюються чинними Правилами користування електричною енергією. Але в Законі встановлено кінцевий термін, коли споживачі (крім побутових) повинні визначитись з постачальником - до 11.12.2018 року. В зв’язку з цим, МЕРТУ рекомендувало при закупівлі електричної енергії зважати на перехідні положення Закону та проводити закупівлю електричної енергії за однією з процедур передбачених ст. 12 ЗУ «Про публічні закупівлі». Таким чином, якщо на 2018 рік ще буде можливо застосовувати переговорну процедуру на підставі відсутності конкуренції, то вже з 2019 року основною процедурою закупівлі електричної енергії стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком. Детальніше з роз’ясненнями МЕРТУ щодо закупівлі електричної енергії можна ознайомитись у грудневому випуску журналу, який вже готується до друку. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» в грудні щотижня організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Всі слухачі після проходження навчання отримують право на знижку при річній передплаті журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ольга
22.11.2017 10:59

Добрий день. Скажіть будь ласка, якщо є прямий договір по предмету більше 50 тис.грн., то ми оприлюднюємо звіт про укладений договір. Чи потрібно робити під цей звіт протокол? Чи потрібно оприлюднювати потім звіт про виконання договору, та якщо будуть якісь додаткові угоди до цього договору, чи потрібно їх оприлюднювати?Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Хоча на тендерний комітет/уповноважену особу за Законом не покладено обов’язки щодо допорогових закупівель, в т.ч. щодо складення звіту про укладені договори, але відповідно до ч.1 ст. 10 відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Тому рекомендуємо провести засідання тендерного комітету/уповноваженої особи, на якому затвердити протокольним рішенням звіт про укладені договори. У процесі оприлюднення звіту про укладений договір електронна система запропонує додати документ. Замовник може прикріпити, наприклад, протокол про затвердження звіту про укладений договір або інший документ на власний розсуд, а також сам договір щодо якого укладається звіт. Або не прикріпляти жодних документів та продовжувати оприлюднення далі. У будь-якому випадку дана вимога є не обов’язковою за Законом. Проте з метою забезпечення прозорості закупівлі при оприлюдненні звіту про укладені договори оприлюднювати і протокол про затвердження звіту і сам договір. При цьому, вимоги ст. 10 Закону щодо публікації повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіту про виконання договору про закупівлю стосуються договорів, укладених за результатами процедур закупівлі, передбачених ч.1 ст. 12 Закону і на договори, укладені за результатами допорогових закупівель не розповсюджуються. Відповідно, Вам не потрібно оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору, додаткові угоди та звіт про виконання договору по допороговим договорам, зокрема, по тим, щодо яких оприлюднено звіт про укладені договори. Детальніше з питанням оприлюднення звіту про укладені договори можна у журналі № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8-13 та у журналі № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 15-18.

Ольга
22.11.2017 08:50

Добрий день. Скажіть будь ласка, якщо є прямий договір по предмету більше 50 тис.грн., то ми оприлюднюємо звіт про укладений договір. Чи потрібно робити під цей звіт протокол? Чи потрібно оприлюднювати потім звіт про виконання договору, та якщо будуть якісь додаткові угоди до цього договору, чи потрібно їх оприлюднювати?Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Хоча на тендерний комітет/уповноважену особу за Законом не покладено обов’язки щодо допорогових закупівель, в т.ч. щодо складення звіту про укладені договори, але відповідно до ч.1 ст. 10 відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Тому рекомендуємо провести засідання тендерного комітету/уповноваженої особи, на якому затвердити протокольним рішенням звіт про укладені договори. У процесі оприлюднення звіту про укладений договір електронна система запропонує додати документ. Замовник може прикріпити, наприклад, протокол про затвердження звіту про укладений договір або інший документ на власний розсуд, а також сам договір щодо якого укладається звіт. Або не прикріпляти жодних документів та продовжувати оприлюднення далі. У будь-якому випадку дана вимога є не обов’язковою за Законом. Проте з метою забезпечення прозорості закупівлі при оприлюдненні звіту про укладені договори оприлюднювати і протокол про затвердження звіту і сам договір. При цьому, вимоги ст. 10 Закону щодо публікації повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіту про виконання договору про закупівлю стосуються договорів, укладених за результатами процедур закупівлі, передбачених ч.1 ст. 12 Закону і на договори, укладені за результатами допорогових закупівель не розповсюджуються. Відповідно, Вам не потрібно оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору, додаткові угоди та звіт про виконання договору по допороговим договорам, зокрема, по тим, щодо яких оприлюднено звіт про укладені договори. Детальніше з питанням оприлюднення звіту про укладені договори можна у журналі № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8-13 та у журналі № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 15-18.

Лебединський Максим Анатолійович
21.11.2017 16:26

Доброго дня! Замовником 15.10.2017р. за результатами торгів укладено договір на постачання дизельного палива та бензину. На момент укладення договору, ціна учасника була нижче ніж середня ціна на даний товар по регіону. Після укладення договору відбулося коливання ціни. Станом на 15.11.2017р. ціна збільшилася приблизно на 5%. Питання: чи можливо укласти додаткову угоду відповідно до п.2 ч.4 Закону змінивши ціну в бік збільшення за одиницю товару у розмірі 10% за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Крім цього, навіть якщо двічі змінити ціну товару в бік збільшення на 10%, остаточна ціна буде нижче середньої ціни по регіону.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Тобто для внесення змін необхідно підтвердити факт коливання ціни, яке може бути як у бік збільшення, так і у бік зменшення. При цьому спосіб такого підтвердження та перелік органів/установ/організацій, які можуть надати таке підтвердження в Законі не передбачено. На практиці, документи, що підтверджують факт коливання ціни видають Держкомстат України, Торгово-промислова палата України (і її територіальні відділення), ДП «Зовнішторгекспертиза» і цей перелік не є вичерпним. Отримавши документальне підтвердження про коливання ціни, сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до ціни за одиницю товару в межах цих коливань. Наприклад, як у Вашому випадку, зафіксовано факт коливання цін на ринку на товар, що є предметом закупівлі на 5%. Відповідно збільшити ціну одиниці товару можна на суму, що не перевищує 5 % від ціни на одиницю товару, визначеної в договорі. Детальніше з питанням щодо внесення змін до істотних умов договору Ви можете на журналі № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37 та у журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41.

Всього записів: 3465
Сторiнки: назад  16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25  вперед