>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

10.10.2018cal

10.10.2018

Лист МЕРТУ № 3304-04/44053-06 від 08.10.2018


Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

Судова практика - закупівля за додатково виділені кошти


Справа про притягнення до адміністративної відповідальності

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

Завантажуємо та вивчаємо


Наказ № 196, порядкок застосування та самі ризик індекатори

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
09.10.2018cal

09.10.2018

Зустрічайте ювілейний випуск журналу "Радник в сфері державних закупівель" № 10 (85) за жовтень 2018 р.,


для користувачів програми радник-інфо http://radnuk.com.ua/radnuk-info/ електронний журнал доступний для завантаження.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Назарій
21.05.2018 14:38

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.10 Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладені договори. Замовником (бюджетна організація) закуповуються протягом року різного роду товари. Спланувати обсяг товарів (за окремим предметом закупівлі) у вартісному вираженні неможливо, оскільки потреба закупівлі товарів виникає при виробничій необхідності. Таким чином, Замовник не може визначити річну потребу в предметі закупівлі. Всі договори, що укладаються відповідно до виробничої необхідності є меншими за 50 тис.грн. (більшість з них взагалі становить менше 2 тис.грн.), проте є ймовірність, що загальна річна сума закупівель за окремим предметом закупівлі (за всіма договорами щодо одного предмету закупівлі) перевищить 50 тис.грн. Чи вважається таке перевищення порушенням ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо такі звіти про укладені договори не оприлюднювалися протягом року.

Відповідь: Доброго дня. Спочатку необхідно визначитися в яких випадках повинні оприлюднюватися звіти про укладені договори. Згідно ч.1 ст.2 Закону про публічні закупівлі у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. В той же час протилежної думки дотримується МЕРТУ В листі МЕРТУ № 3302-06/21890-07 від 15.07.2016 зазначається, що замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень. Отже Закон визначає, що необхідно оприлюднювати звіти про укладені договори в будь-якому випадку, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, а МЕРТУ зазначає про вартість предмета закупівлі в кожному окремо укладеному договорі. Зважаючи на те, що позиція МЕРТУ вступає в протиріччя з Законом, рекомендуємо дотримуватися вимог Закону. Замовник плануючи закупівлі, в більшості випадків, знає суму виділених асигнувань на закупівлю тих чи інших товарів, робіт чи послуг. Отже, знаючи обсяг фінансування замовник може визначити по яким закупівлям будуть оприлюднюватися звіти про укладені договори. У тому випадку, якщо планується використання коштів менше 50 тис. грн, а в подальшому виникла додаткова потреба, то в цьому випадку можна керуватися листом МЕРТУ від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, яким надано право у випадку виділення додаткових коштів, виникнення додаткової потреби та в інших подібних випадках визначати цю закупівлю як новий предмет договору і в залежності від його вартості оприлюднювати\неоприлюднювати звіт про укладені договори. У випадку неоприлюднення звіту про укладені договори, службову (посадову) особу замовника може бути притягнуто до відповідальності згідно ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Інформацію про оприлюднення звіту про укладені договори можна знайти на сторінках журналу «Радник в сфері публічних закупівель»: стор. 8-13 №8(59) серпень 2016, стор. 15-18 №11(62) листопад 2016, стор. 37-40 №8(71) серпень 2017, стор. 14-23 №12(75) грудень 2017. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Ольга
18.05.2018 13:30

Добрий день! Підскажіть, будь-ласка, з наступного питання. Ми підприємство, що здійснює свою діяльність в окремих сферах господарювання. Плануємо придбати транспорт у лізинг. Які дії тендерного комітету? Чи потрібно десь відображати дану інформацію, адже відповідно до абз. 9 ч. 3 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" дія Закону не поширюється на випадки, якшдо предметом закупівлі є: послуги фінансового лізингу.

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до абз.9 ч.3 ст.2 Закону про публічні закупівлі дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. Відповідно до п.1 ч. ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг Отже закупити послуги з фінансового лізингу без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» можливо лише у фінансових організацій. Зважаючи на те, що фінансовий лізинг не регулюється Законом про публічні закупівлі, проведення операцій направлених на придбання у власність майна не відображається в діях тендерного комітету і, відповідно, не вносяться відповідні записи до річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Оксана
18.05.2018 10:38

Доброго дня! В тендерній документації прописано, що учасник повинен завантажити проект договору , який є додатком до тендерної документації, окремим файлом. Учасник не надав проект договору окремим файлом, але надав лист, що погоджується з усіма умовами проекту договору, що є додатком до тендерної документації. Чи відхиляти пропозицію учасника? Чи можливо прописати це у протоколі засідання тендерного комітету?

Відповідь: Доброго дня! Зважаючи на те, що вимагалося надання в складі тендерної пропозиції проекту договору, а учасником надано лист про погодження з усіма умовами проекту договору, даний факт є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до п.4 ч.1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» - «тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації». Рішення про відхилення тендерної пропозиції оформлюється протоколом засідання тендерного комітету. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Зоряна
17.05.2018 15:22

Доброго дня! Потрібна консультація з такого питання, проводимо відкриті торги, Учасник в складі своєї тендерної пропозиції не надав попередньої згоди на підписання договору( проект договору на закупівлю із відповідними даними та заповненими полями, підписаний уповноваженою особою та з печаткою учасника на кожній сторінці), а завантажив цей документ після проведеного аукціону.Також стверджує що нема в законі заборони дозавантажувати документи і на етапі кваліфікації він може це робити, адже технічно майданчик надає таку можливість. Чи може Замовник прийняти до розгляду даний документ? Або посилаючись на які норми Закону відхилити таку тендерну пропозицію?

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до п.13 ч.2 ст.22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація повинна містити зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Згідно ч.3 ст.25 Закону тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали. Зважаючи на наявність вимоги тендерної документації про надання в складі тендерної пропозиції проекту договору на закупівлю із відповідними даними та заповненими полями, підписаного уповноваженою особою та з печаткою учасника на кожній сторінці, відсутність даного проекту договору в складі тендерної пропозиції учасника є підставою для її відхилення відповідно до п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі» - «тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації». Наявність в системі Прозоро можливості завантаження після аукціону документів, в тому числі і документів переможця, не є підставою для невідхилення тендерної пропозиції, зважаючи на те, що проект договору (передбачений тендерною документацією) завантажено після кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Детальнішу інформацію щодо даного питання можна прочитати в журналі № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 18 -23. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Ірина
17.05.2018 14:50

Доброго дня. Сума договору після аукціону складає 143 004,00 грн, в результаті перерахування позицій специфікації договору, неможливо точно вийти на суму аукціону. Сума договору після перерахунку складає 142 727,00 грн. Як вийти з цієї ситуації?

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону. Згідно ч.4 ст.36 Закону про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Отже у випадку укладення договору про закупівлі на вартість 142 727 грн цей договір буде нікчемний. Згідно ч.2 ст.215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Таким чином необхідно укласти договір на вартість 143 004 грн., навіть якщо вартість одиниці не матиме необхідного вигляду (наприклад 700, 333333). А після укладення договору, застосовуючи п.5 ч.4 ст.36 Закону про публічні закупівлі, коригуємо вартість одиниці та зменшуємо вартість договору до необхідної – 142 727 грн. Необхідно зазначити, що в проекті, яким пропонується внесення змін до Закону про публічні закупівлі, який знаходиться на розгляді в Верховній Раді України, передбачається можливість на етапі між аукціоном і укладенням договору про закупівлю зменшувати вартість закупівлі. В тому випадку, якщо ці зміни будуть прийняті і оприлюднені у замовників виникне можливість після аукціону коригувати вартість договору з наступним відображенням цих змін в договорі про закупівлю. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наталія Ф.
17.05.2018 12:23

Доброго дня! Дуже потрібна порада. Нами, як замовником, було проведений тендер за процедурою відкритих торгів на закупівлю робіт з будівництва. Оприлюднено повідомлення про намір укласти договір. Переможець протягом п’яти днів завантажив документи, що вимагалися тендерною документацією, зокрема і сканкопію довідки ДІ МВС України (п.6 ст. 17 Закону) станом на 11.05.2018р. На сайті МВС України https://wanted.mvs.gov.ua/test/ можна перевірити легітимність даної довідки, але в моєму випадку довідка, надана переможцем, за номером ** ** ** ** ** особі з датою народження *.*.****р. не видавалася. Підкажіть будь ласка, які мої дії? Чи можемо ми укладати договір з переможцем?

Відповідь: Доброго дня. В даному випадку, відповідно до ч.7 ст.28 Закону про публічні закупівлі Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Отже для перевірки видачі довідки ДІ МВС України можна звернутися з відповідним запитом до МВС України. Разом з тим слід звернути увагу, що таке звернення є правом, а не обов’язком для замовника. У випадку неотримання відповіді, якою буде підтверджено\не підтверджено видачу довідки у замовника відсутні підстави для не укладення договору про закупівлю зважаючи на те, що документ є чинним поки невизнано зворотного. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Татьяна
17.05.2018 12:12

Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково необхідно зазначити очікувану вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Тобто, при визначенні яким чином оголосити закупівлю (з ПДВ, чи без ПДВ) Замовник керується безпосередньо інформацією про предмет закупівлі: - якщо товар підлягає оподаткуванню ПДВ (наприклад, фарба), то в оголошенні зазначається інформація про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів, - якщо товар підлягає не оподаткуванню ПДВ (наприклад, програмне забезпечення), то в оголошенні зазначається інформація про не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ). Чи є вірним таке тлумачення визначення інформації про включення – не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість?

Відповідь: Доброго дня. Слід зазначити, що Вами здійснено вірний підхід для відображення податку на додану вартість. Єдиним документом для нас є норми Розділу V Податкового кодексу України. Разом з тим наявна практика згідно якої замовник відразу зазначає в річному плані закупівель і в оголошенні процедури закупівлі очікувану вартість без ПДВ. В деяких випадках це здійснюється зважаючи на те, що процедура розрахована на нерезидентів України, а в іншому випадку щоб забезпечити порівняння цін для платників та неплатників ПДВ. Разом з тим, на нашу думку, даний підхід не відповідає вимогам законодавства, оскільки Законом про публічні закупівлі не передбачено можливості встановлення очікуваної вартості без ПДВ в тому випадку якщо даний товар\робота\послуга підлягають оподаткуванню ПДВ. Крім того, якщо участь в процедурі закупівлі буде приймати особа, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, та обрала сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, то у випадку якщо замовник застосує підхід формування очікуваної вартості без ПДВ, він буде дискримінаційним по відношенню до такого учасника.Інформацію з даного питання можливо знайти на сторінці 45 журналу “Радник в сфері державих закупівель” № 12(63) грудень 2016 та сторінці 40 журналу “Радник в сфері державих закупівель” № 11(62) грудень 2016. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Татьяна
17.05.2018 11:42

На торгових площадках не розрізняється поняття «очікуваної вартості» та «критерію оцінки пропозицій» в частині включення/не включення податку на додану вартість. Якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ, то відповідно при розміщенні Замовником інформації про очікувану вартість необхідно (обов’язкове для заповнення) зазначити відмітку «з ПДВ». В такому випадку в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ. При одночасній участі в процедурі закупівлі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ, виникає ситуація, що проти ціни пропозиції учасника – не платника ПДВ в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ – що не відповідає дійсності. Приклад: Очікувана вартість закупівлі 500 000,00 тис. грн. із зазначенням відмітки «з ПДВ» Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 грн. з ПДВ. Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 грн. без ПДВ. В системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 UAH з ПДВ. Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 UAH з ПДВ. Переможцем За результатами оцінки електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною буде визнана пропозиція, що подана учасником – не платником ПДВ з 350 000,00 UAH з ПДВ (це й повинно бути ціною договору), тоді як фактична ціна пропозиції такого учасника 350 000,00 грн. без ПДВ. Наслідком цього, є недотримання приписів статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ,згідно якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - – не платником ПДВ по ціни «без ПДВ», тоді як в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни такого переможця буде зазначено: UAH з ПДВ Також, прошу повідомити, чи існують рекомендації яким чином забезпечити рівну участь в одній процедурі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ.

Відповідь: Доброго дня. Дійсно система Прозоро працює таким чином, що у випадку визначення замовником очікуваної вартості з ПДВ, у звіті про результати проведення процедури закупівлі буде зазначено вартість пропозиції учасника-переможця з урахуванням ПДВ не залежно від того чи є цей переможець платником ПДВ. З цією проблемою стикаються всі учасники процесу закупівель. Особливо гостро це питання стояло при реєстрації зобов’язань в казначействі. ДП “Прозоро” визнало цю проблему і листом від 08.11.2016 № 206/880/10 повідомило державну казначейську службу України про дану проблему та повідомило про опрацювання зміни функціоналу для можливості внесення коригувань при оприлюдненні звіту про результати проведення процедури закупівлі. Проте до сих пір відповідний функціонал не розроблено. Після оприлюднення даного листа органи казначейства почали здійснювати реєстрацію бюджетних зобов’язань без додаткових вимог до замовників в частині відображення в звіті ПДВ. Слід зазначити, що рекомендацій щодо забезпечення рівної участі в одній процедурі платників і неплатників ПДВ не має. Проте слід зважити на те, що Закон про публічні закупівлі не дає можливості застосування дискримінаційного підходу для зрівняння цих учасників- шляхом проведення аукціону без ПДВ. Відповідно до вимог ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково необхідно зазначити очікувану вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Замовник керується безпосередньо інформацією про предмет закупівлі: - якщо товар підлягає оподаткуванню ПДВ, то в річному плані/додатку до річного плану і в оголошенні зазначається інформація про включення до очікуваної вартості ПДВ та інших податків і зборів, якщо товар підлягає не оподаткуванню ПДВ, то врічному плані/додатку до річного плану і в оголошенні зазначається інформація про не включення до очікуваної вартості ПДВ. Слід зазначити, що єдиним документом для визначення з/без ПДВ є норми Розділу V Податкового кодексу України. АМКУ вже не одноразово визнавало вимоги тендерних документацій про оцінку учасників в залежності від статусу учасника (платник/не платник ПДВ) дискримінаційними Крім того, якщо участь в процедурі закупівлі буде приймати особа, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, яка обрала сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, то у випадку якщо замовник застосує підхід формування очікуваної вартості без ПДВ, він буде дискримінаційним по відношенню до такого учасника адже він також платить ПДВ в складі єдиного податку. Отже єдиним критерієм оцінки учасників (для постійнодіючого ринку) є ціна і участь в закупівлі можуть приймати як платники так і неплатники ПДВ. При цьому, з метою забезпечення рівної можливості їх участі в закупівлі, замовник не має право встановлювати інших підхід для визначення переможця аукціона ніж запропонована учасником вартість/ціна незалежно від їх податкового статусу. Інформацію з даного питання можливо знайти на сторінці 45 журналу “Радник в сфері державих закупівель” № 12(63) грудень 2016 та сторінці 40 журналу “Радник в сфері державих закупівель” № 11(62) грудень 2016. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Інна
16.05.2018 18:31

Добрий день, чи можливо проводити середині року закупівлю на очікувану вартість робіт з виготовлення ПКД, за умови, що видатки на ці роботи тільки плануються (за рахунок перерозподілу)і ще не передбачені у кошторисі.

Відповідь: Доброго дня. Розпочинати закупівлю можливо за відсутності відповідних асигнувань в кошторисі. Разом з тим виникає проблема з підписанням договору. У тому випадку, якщо організацію планує закупівлю за бюджетні кошти, то у випадку відсутності бюджетних асигнувань, органами казначейства не буде зареєстровано таке зобов’язання і відповідно не будуть здійснюватися видатки. Необхідно взяти до уваги вимоги ст.48 Бюджетного кодексу України відповідно до яких розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч.6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Отже, у випадку, якщо буде розпочато закупівлю і, на встановлену дату будуть відсутні асигнування, замовнику доведеться відміняти закупівлю. Отже рекомендуємо все таки дочекатися виділення асигнувань і лише після цього розпочинати закупівлю. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Татьяна
16.05.2018 17:47

За результатами проведеної процедури закупівлі «відкриті торги» між замовником та підрядником укладено договір підряду в капітальному будівництві. Договори підряду сторони укладають за порядком, визначеним Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (далі— Загальні умови). Ціну договору визначено як «динамічну». У розділі «Проведення розрахунків за виконані роботи» Загальних умов знаходимо вимогу, що оплату за виконані роботи проводять у порядку, визначеному договором підряду. Так, за динамічної договірної ціни прямі витрати під час визначення вартості виконаних робіт розраховують на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні. Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, може здійснюватись виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни, зміни у вищезазначених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Чи мають право сторони договору встановити в договорі підряду в капітальному будівництві, укладеному за результатами проведення відкритих торгів, закупівлю порядок зміни ціни у випадку: - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, - зміни курсу іноземної валюти, - зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

Відповідь: Доброго дня. Перш за все необхідно відмітити, що внести зміни в частині збільшення вартості договору підряду на підставі п.7 ст.36 Закону про публічні закупівлі, є дуже проблематичним. Перш за все необхідно відмітити, що вартість будівництва визначається на підставі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва. Відповідно до цього ДСТУ витрати пов'язані з інфляційними процесами. які враховуються у вартості будівництва, визначаються розрахунково. При цьому витрати пов’язані з інфляційними процесами не належать до коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва.Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, розраховуються виходячи з термінів будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у локальних кошторисах (кошторисних розрахунках), та прогнозного зростання їх вартості, яке визначається на підставі прогнозних рівнів інфляції на наступні періоди, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пп.6.2.12 ДСТУ до складу ціни пропозиції учасника торгів (договірної ціни незалежно від її виду: тверда чи динамічна) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально- технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва. Згідно пп. 6.3.2.1 ДСТУ вид договірної ціни встановлюється за узгодженням сторін (замовник та підрядник) з урахуванням положень законодавства. Згідно пп. 6.3.2.2 ДСТУ твердий кошторис (тверда договірна ціна) встановлюється незмінним на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем робіт гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації проектних рішень в установлені строки за фіксовану ціну. Уточнення твердих договірних цін можливо лише у випадках, якщо: а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників; б) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору; в) змінюється законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов'язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт. Згідно пп. 6.3.2.3 ДСТУ приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні до початку будівництва, не уточнюється, крім випадків, наведених у 6.3.2.2. Отже наведене нам дає можливість встановити той факт, що в процедурі відкритих торгів вартість будівництва встановлюється на підставі твердої договірної ціни, оскільки в ч.4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі відсутні підстави для зміни ціни в порядку виконання. Це також стосується і передбаченої п.7 ч.4 ст.36 цього Закону зміни ціни у випадку зміни індексу споживчих цін. По-перше, індекс споживчих цін (індекс інфляції) на період будівництва вже повинен бути закладений як в ПКД так і в вартість пропозиції учасника процедури закупівлі. По-друге, індекс споживчих цін застосовується у випадку наявності товарів/робіт/послуг в «споживчому кошику». Проте будівництва в споживчому кошику не має. На сьогодні склалася непроста ситуація зі споживчим кошиком, що є підставою для перегляду індексу споживчих цін. 25.04.2018 р. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення у справі 826/3639/17 яким визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 780 від 11.10.2016 “Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення”. Отже необхідно буде розгляд індексу споживчих цін вести на підставі постанови КМУ від 14.04.2000 № 656. Проте це не змінює висновку про те, що при здійсненні будівництва не можливо застосувати збільшення вартості договору на підставі зміни споживчих цін.Також не можливо змінити вартість договору на здійснення будівельного підряду у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю. При будівництві фактично не застосовуються регульовані ціни (тарифи) і нормативи.Вбачається, що Ваше питання виходить з того, що Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України визначило орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати у 2018 році на рівні 5500-7800 гривень. Він використовується при визначенні вартості об’єктів будівництва, що фінансуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, а також кредитів під державні гарантії. Розмір кошторисної зарплати у будівництві враховується замовниками (інвесторами) при визначенні вартості будівництва на стадії розроблення проектної документації. По кожному конкретному об’єкту замовники будівництва приймають рішення щодо рівня кошторисної заробітної плати у складі вартості будівництва, виходячи з його виду та особливостей здійснення будівельних робіт на об’єкті. Визначена вартість будівельних робіт стосується нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення. Отже, зважаючи на те, що даний орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати не є регульованою ціною (тарифом) чи нормативом, і враховуючи, що він застосовується лише для складання ПКД, здійснити збільшення вартості договору будівельного підряду не є можливим. Досить цікавим, проте мало застосовується можливість зміни вартості вартості договору у зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти саме для будіельних робіт. Відповідно до ст.524 ЦКУ зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Отже, в договорі будівельного підряду сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а розрахунки вести в гривні. Проте слід врахувати, що видатки у зв’язку з коливанням курсу валюти повинні бути передбачені в кошторисі. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Ірина
16.05.2018 16:22

Доброго дня! Замовником розроблено проектно-кошторисну документацію, кошторисну частину якої розглянуто експертною організацією та отримано позитивний експертний звіт. В результаті проведеної закупівлі, з найнижчою ціною переможцем визначено підрядну організацію, яка для визначення вартості підрядних робіт застосувала розроблені нею та погоджені технічним комітетом стандартизації ТК 311 «Ціноутворення та кошторисне нормування у будівництві» СОУ Д.2.4-40090765-001:201Х «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Автомобільні дороги», в той час як проектна документація розроблена з застосуванням норм ДСТУ Б Д.2.4 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи» Збірник 18 «Благоустрій». Чи має право замовник акцептувати пропозицію цього підрядника з договірною ціною, розрахованою із застосуванням норм означеного СОУ без коригування кошторисної документації та повторного проходження держбудекспертизи?

Відповідь: Доброго дня. Державні стандарти України (ДСТУ) - це нормативні документи, які діють на території України і використовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів. ДСТУ для будь-якої держави світу є національним стандартом України, який затверджується Держспоживстандартом України. ДСТУ мають міжгалузеве використання і запроваджуються переважно на продукцію масового чи серійного виробництва, на норми, правила, вимоги, терміни та поняття, позначення й інші об'єкти, регламентування яких потрібно для забезпечення оптимальної якості продукції, а також для єдності та взаємозв'язку різних галузей науки, техніки, виробництва та культури.До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Республіканські стандарти колишнього УРСР застосовуються як державні стандарти України до часу їх заміни або скасування.Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги. До обов'язкових належать:вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя, здоров'я, майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища та вимоги методів випробувань цих показників; вимоги техніки безпеки та гігієни праці з посиланням на відповідні норми і правила;метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції.Обов'язкові вимоги ДСТУ підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами та громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.Рекомендовані вимоги ДСТУ є обов'язковими для виконання, якщо: це передбачено чинними актами законодавства;ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції; виробником (постачальником) продукції документально заявлено про відповідність продукції цим стандартам.Стандарти організацій України (СОУ) розробляються на продукцію (процес, роботу, послугу), яку виробляють і застосовують (надають) лише на конкретному підприємстві. СОУ не повинні суперечити обов'язковим вимогам ДСТУ та ГСТУ. Об'єктами СОУ є складові продукції, технологічне оснащення та інструмент; технологічні процеси; послуги, які надають на певному підприємстві; процеси організації та управління виробництвом. СОУ- основний організаційно-методичний документ у діючих на підприємствах системах управління якістю продукції. Як СОУ можуть використовуватися міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн на підставі міжнародних угод про співробітництво. Згідно п.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1 2013 кошторисні норми поділяються на такі види: державні стандарти України (державні кошторисні норми); стандарти організацій України (у тому числі галузеві кошторисні норми); індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми. Державні кошторисні норми застосовуються всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будівництва будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, будівництво яких здійснюється із залученням державних коштів. До стандартів організацій України (в тому числі до галузевих кошторисних норм) належать кошторисні норми, які розробляються на спеціальні види робіт за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Норми застосовуються в тій організації або галузі, для якої вони розроблені. Ці норми можуть застосовуватися іншими організаціями за умови, що технологія та організація робіт згідно з проектними рішеннями, витрати трудових та матеріально-технічних ресурсів не відрізняються від прийнятих у відповідних нормах, передбачених стандартами організації України. Стандарти організації України (в тому числі галузеві кошторисні норми) не повинні суперечити державним стандартам або дублювати їх. Щодо визнання переможцем учасника який визначив вартість на підставі СОУ, то у замовника може виникнути ряд проблем. По-перше, необхідно коригування проектної документації та проведення нової експертизи. Таким чином необхідне погодження проектної документації з застосуванням СОУ проектною організацією, замовником і підрядником. Внесення змін до проекту і нова експертиза призведе до нових витрат, з урахуванням яких пропозиція учасника вже може призвести не до економії коштів, а на їх збільшення у порівнянні з пропозицією інших учасників. По-друге, а якщо проектна організація не погодить зміни або за результатами експертизи проект не буде затверджено? Тоді замовник втратить час на визначення другого учасника переможцем або здійснення нової закупівлі . Щодо визнання даного учасника переможцем необхідно вивчити умови тендерну документацію. Якщо в умовах тендерної документації не було умови про те, що вартість визначається на підставі ДСТУ, то підстав для відхилення не має. У тому випадку якщо дана вимога була в складі тендерної документації, а учасник здійснив розрахунок на підставі СОУ, то замовник відхиляє даного учасника на підставі п.4 ч.1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» - «тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації». Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Анастасия
15.05.2018 10:15

Добрий день! Під час проведення процедури "відкриті торги" в тендерній документації Замовник встановив вимогу щодо надання Учасником сканованих документів, що підтверджують повноваження посадової особи або представника Учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору про закупівлю (повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції Учасника процедури підтверджуються одним з наступних документів: випискою з протоколу засновників, наказом про призначення, довіреністю, дорученням або іншим документом, що підтверджує повноваження посадової особи Учасника на підписання документів). Учасник в тендерній пропозиції надав сканований наказ про призначення директора та протокол загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю, проте в цих документах відсутня інформація, про те що директор має право підпису. Чи підлягає пропозиція такого Учасника відхиленню як така, що не відповідає умовам тендерної документації, оскільки з наданих документів, не зрозуміло чи є директор підписантом?

Відповідь: Доброго дня. Відхилення даного учасника з наведеної підстави не допускається. Керівники підприємств здійснюють свої повноваження відповідно до законодавства або установчих документів. Відповідно до ч.5 ст. 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. В той же час повноваження керівника може бути обмежено відповідно до установчих документів підприємства. Інформація про обмеження також відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У випадку відсутності обмежень керівник здійснює від імені юридичної особи всі повноваження на забезпечення діяльності підприємства в тому числі і підписання тендерної пропозиції та договору про закупівлю. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Інна
15.05.2018 08:34

Доброго дня! Була проведена процедура Звіт про укладений договір на придбання товару. В даний час виникла потреба додаткової закупівлі того ж товару в того самого постачальника. Загальна сума обох закупівель буде меншою 200 тисяч грн.. В даному випадку потрібно заключити новий договір і провести другу процедуру Звіт про укладений договір? Чи заключити додаткову угоду до попереднього договору та внести зміни в попередню процедуру закупівлі, оприлюднивши дану додаткову угоду в системі Прозоро додатком до попереднього договору?

Відповідь: Доброго дня. В наведеному випадку рекомендуємо укладення нового договору. Укладенню повинно передувати рішення тендерного комітету про затвердження змін до додатку до річного плану закупівель в частини другої закупівлі. Відповідні зміни повинні бути оприлюднені в системі Прозоро. При цьому в додатку до річного плану закупівель відображеному в системі Прозоро повинна бути розмішена інформація про першу закупівлю, яка залишається без змін і інформація новою строчкою про проведення другої закупівлі. Після прийняття рішення про внесення змін до договору про закупівлю замовник матиме право укласти новий договір на закупівлю товару та оприлюднити звіт про укладений договір. Укладення додаткової угоди до укладеного договору не є можливим оскільки пропонується внести зміни до предмету закупівлі (в частині збільшення кількості) та змінити вартість вже проведеної закупівлі. Після завершення закупівлі (вже укладено договір) вносити зміни до річного плану\додатку до річного плану закупівель законодавством не передбачено.

Андрей Ф.
14.05.2018 14:30

Підкажіть будь ласка. Ввідповідно до пункту 32 статті 1 Закону, товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Якщо у закупівлю обладнання (товар) входить монтаж цього обладнання, вартістю менше ніж саме обладнання,чи може замовник окремо закупати обладнання (товар), а окремо послуги з монтажу?

Відповідь: Доброго дня. В наведеному Вами запитанні вже надано відповідь оскільки до закупівлі товару повинні включатися і послуги по транспортування, монтажу, пуско-налагоджувальним роботам, навчання та інше пов’язане з даним товаром. Тому ми рекомендуємо при проведенні закупівлі товару одночасно проводити закупівлю і пов’язаних з ним послуг. Проте у випадку якщо буде проводитись закупівля товару і, окремо, послуг, через процедуру відкритих торгів, замовник матиме змогу обгрунтувати необхідність проведення двох (чи більше) процедур можливістю залучення якомога більшої кількості учасників. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ольга
14.05.2018 14:21

Доброго дня. На 2018 рік провели відкриті торги на закупівлю бензину та дизельного палива та заключили договір №1 на суму 1 700 тис.грн. (очікувана вартість предмету закупівлі була 2 млн.грн.). Після проведення відкритих торгів в результаті проведення аукціону залишилося 300 тис.грн. Для цієї процедури в річному плані закупівель в графі «код згідно КЕКВ» - 2210. Тепер є необхідність по коду КЕКВ 3122 купить бензин та дизпаливо на суму 13 тис. грн. Як поступити в даної ситуації: перереєструвати юридичні зобов’язання на договорі №1 ( -13тис.грн. з КЕКВ 2210 , +13 тис.грн. на КЕКВ 3122, що не приведе до зміни суми договору) и оплатити з договору №1 або провести відкриті торги на суму 13 тис.грн. тому що є остаток коштів от процедури відкритих торгів.

Відповідь: Доброго дня! Згідно листа МЕРТУ Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42) зазначено, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Отже залишкові кошти в розмірі 13 тис грн є новим предметом договору рекомендуємо Вам дані кошти змінами відобразити новою строчкою в додатку до річного плану та укласти окремий договір без проведення відкритих торгів. Проводити внесення змін до вже укладеного договору не має підстав. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Всього записів: 3696
Сторiнки: назад  13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22  вперед