>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

24.04.2018

Офіційне роз’яснення: Як і коли закуповувати ліки, що не увійшли до Нацпереліку

Докладно про нормативне регулювання раціонального планування бюджету медзакладу на ліки для пацієнтів.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
24.04.2018
Читати всю статтю ...

#Поради_від_Радника

В який термін замовнику потрібно виконати рішення органу оскарження

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
24.04.2018
Читати всю статтю ...

23.04.2018

Роль ДП "Держзовнішінформ"

у публічних закупівлях

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.04.2018
Читати всю статтю ...

Втратив чинність порядок видачі паспорта у формі книжечки зразка 1994 року

Таким чином, як і раніше після досягнення 25- та 45-річного віку особа самостійно вирішуватиме, чи вклеїти фото до паспорта у формі книжечки, чи оформити ID-картку.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.04.2018
Читати всю статтю ...

19.04.2018

Аналіз проекту закону

Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.04.2018
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Наталія
27.11.2017 09:17

Добрий день. Допоможіть розібратись у наступних ситуаціях. Питання 1. Шляхом проведення допорогових закупівель закладом було укладено договорів на придбання лікарських засобів за кодом 33600000-6 («фармацевтична продукція») на загальну суму 30 тис.грн. Крім того, шляхом проведення допорогових закупівель було укладено договір (150 тис. грн.) на придбання товару, а саме деззасобів 4 найменувань, які відповідно до ДК-2015 віднесено за кодом 33630000-5. Чи буде вважатися порушенням при перевірці контролюючими органами, якщо ми закупимо за кодом 33600000-6 ще лікарські засоби на суму 94 тис грн. (дана сума утворилась в результаті відхилення всіх тендерних пропозицій по одному лоту після проведення відкритих торгів з поділом на лоти)? Питання 2. Якщо у нашому закладі, буде створений відділ по закупівлях у складі 3 осіб, чи буде необхідність у роботі тендерного комітету? Питання 3. Чи правомірно буде, якщо відділ з закупівель буде складатись з 1 спеціаліста з закупівель, 1 бухгалтера та 1 економіста? На нашу думку відділ з закупівель має складатись з фахівців по закупівлях. Дякуємо за допомогу.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Таким чином, У Вашому випадку закупівля лікарських засобів за кодом 33600000-6 та товару за кодом 33630000-5 буде закупівлею різних предметів закупівлі, які між собою не підсумовуються. Відповідно, якщо брати наведену у Вашому запитанні інформацію про те, що разом з додатковою закупівлею лікарських засобів загальна сума закупівлі за кодом 33600000-6 дорівнюватиме 124 тис. грн (30+94), проведення допорогової закупівлі не буде порушенням, оскільки вартість предмета закупівлі не перевищує вартісні межі, встановлені в ч.1 ст. 2 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Крім того, рекомендуємо в подібних випадках звертати увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016, в якому зазначено, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 6) інших подібних випадках, предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. А також на лист МЕРТУ від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами). Детальніше з цим питанням а також листами МЕРТУ можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42 та у випуску журналу № 9(72) за вересень 2017 року на стор. 43-45. По другому питанню. Відповідно до ст. 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п’ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, в Законі чітко визначено хто повинен займатись організацією та проведенням процедур закупівель. Крім того, відділ закупівлі у Вас складається з 3 осіб, а за Законом мінімальна кількість тендерного комітету становить не менше 5 осіб. Щодо складу персоналу, який буде входити до відділу з закупівель, положення про цей підрозділ, зміст посадових інструкцій працівників підрозділу, то це також визначає замовник із врахування законодавства про працю, це питання Законом не регулюється. Таким чином, якщо закупівлями у Вас займатиметься тендерний комітет, Ви можете включити до складу тендерного весь штат відділу з закупівель, а також інших посадових осіб замовника так щоб виконати вимоги Закону про чисельність тендерного комітету. В той же час, нагадуємо, що замість тендерного комітету для організації та проведення процедур закупівель замовник може визначити уповноважену особу (осіб). Відповідно до ст. 11 Закону уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту. Тобто, уповноваженою особою може бути, наприклад, керівник/працівник відділу з закупівель. Детальніше з цим питання можна ознайомитись у випуску журналу № 4 (55) за квітенб 2016 року на стор. 30-33, у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 43-45 та у випуску журналу №11(74) за листопад 2017 року на стор. 8-15

Олена
24.11.2017 14:56

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, за результатами переговорної процедури укладено договір про закупівлю на 20 од. лікарських засобів. Протягом року, у зв'язку із меншою кількістю хворих, стало зрозуміло, що нам потрібно лише 15 найменувань. Суму по договору, яка залишається, ми б хотіли використати на придбання інших медикаментів за новим договором. Які наші дії щодо постачальника: чи ми маємо право укласти додаткову угоду на зменшення суми, у зв'язку із зменшенням обсягів закупівлі, чи нам краще розірвати договір про закупівлю? Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону, зокрема у випадку, передбаченому п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону, а саме: зменшення обсягів закупівлі зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Відповідно, Вам краще зменшити обсяги закупівлі за договором, шляхом укладення додаткової угоди. При проведенні закупівлі інших медикаментів за новим договором, рекомендуємо звернути увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Татьяна
24.11.2017 10:03

Проведені відкриті торги по закупівлі медикаментів. Заключений договір. Під час поставки товару деякий товар з специфікації договору був поставлений по більш низьким цінам. Таким чином виникла загальна економія по договору. Питання: Можливо укласти додаткову угоду на збільшення кількості товару по даному договору на суму економії. Загальна сума по договору не зміниться.

Відповідь: Добрий день! Ні не можна. Відповідно до положень статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України до істотних умов договору відносяться ціна, предмет та строк дії договору. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону. При цьому пункти 1–7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після під-писання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Детальніше з даним питанням Ви можете ознайомитися в Журналі № 12 (63) стор. 40. Відповідно, якщо у замовника виникла потреба закупити додатковий обсяг товару, йому необхідно провести нову закупівлю. В зв'язку із цим, звертаємо Вашу увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017, в якому зазначено, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 6) інших подібних випадках. можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Юлія
23.11.2017 09:00

доброго дня! Запитання: компанія провела торги на закупівлю товару (міжнародна лотова закупівля) за результатами були укладені 4 угоди згідно кількості лотів, по яким здійснюються поставки. Чи можна по кожному укладеному тендерному договору провести додаткову закупку до 1 млн. грн.?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до положень статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України до істотних умов договору відносяться ціна, предмет та строк дії договору. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону. При цьому пункти 1–7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після під-писання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Детальніше з даним питанням Ви можете ознайомитися в Журналі № 12 (63) стор. 40. Відповідно, якщо у замовника виникла потреба закупити додаткові обсяги товару, йому необхідно провести нову закупівлю, або закупівлі. Вибір процедури закупівлі замовник здійснює самостійно. В зв'язку із цим, рекомендуємо звернути увагу на на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017, в якому надано роз'яснення щодо здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках. А також на лист МЕРТУ від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами). Детальніше з цими питаннями, а також листами МЕРТУ можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42 та у випуску журналу № 9(72) за вересень 2017 року на стор. 43-45.

Наталія
23.11.2017 08:11

Доброго дня! Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання. Ми провели процедуру відкриті торги на закупівлю послуги у сфері містобудування (розроблення Генерального плану міста ). Договір ми підписали у липні і договір діє до 31.12.2017 року. У зв’язку із вимогами тендерної документації ми мали б надати виконавцю матеріали історико-архітектурного опорного плану. У зв’язку із браком коштів (на виготовлення вищевказаного опорного плану)ми не встигнемо надати його і завершити виконавцю всі роботи в термін вказаний у договорі. Питання : чи можемо ми внести зміни в договір чи укласти додаткову угоду щодо продовження терміну дії договору для виконання всіх умов основного договору, так як нам нарешті виділяють кошти на виготовлення історико-архітектурного опорного плану?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України строк дії договору відноситься до істотних умов договору. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону, зокрема строк дії договору може продовжуватись на підставах передбачених пп.4 та 8 ч.4 ст. 36 Закону. Проте для “бюджетника” скористатись підставою по п. 4 ч.4 ст. 36 Закону для продовження строку дії договору на закупівлю послуг на наступний рік не просто. Виходячи з положень Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України 29 квітня 2013 року № 68 укладати договір, виконання якого буде здійснюватись більше ніж 1 рік, можливо тільки при закупівлі робіт. Закупівля, постачання та оплата товарів і послуг повинна проводитись протягом 1 бюджетного року. Але відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України. Так, при виконанні бюджетів інколи виникають ситуації, в яких бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання за надані товари (роботи або послуги) розпоряднику, зареєстровані в органах Казначейства, але оплату в поточному бюджетному періоді проведено не було. За такими бюджетними фінансовими зобов’язаннями в наступному бюджетному періоді виникає кредиторська заборгованість минулих років. Відповідно до п. 2.14 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.03.2012 № 309, бюджетні фінансові зобов’язання за загальним фондом, які залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду та обліковуються органами Казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень, відображаються в обліку органами Казначейства у поточному бюджетному періоді після прийняття рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, в межах бюджетних асигнувань якої будуть оплачені бюджетні фінансові зобов’язання, на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру бюджетних зобов’язань та/або Реєстру фінансових зобов’язань і відповідних підтвердних документів. Крім цього, відповідно до частини 11 статті 51 Бюджетного кодексу України [1] кредиторська заборгованість, яка утворилася на кінець поточного бюджетного періоду у місцевих бюджетах за бюджетними зобов’язаннями, взятими за капітальними трансфертами з державного бюджету місцевим бюджетам та коштами державного фонду регіонального розвитку, в першу чергу має бути погашена за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у наступних бюджетних періодах на реалізацію відповідних програм і заходів. Таким чином, у Вас є два варіанти дій. Перший, продовжити строк дії договору на наступний рік, але, рекомендуємо, попередньо узгодити це питання з ДКСУ на предмет того, чи можливо це у Вашому випадку. Більш детально відповісти неможливо, виходячи з обсягу наданої Вами інформації. Другий варіант. Дочекатись, що строк дії Вашого договору завершиться 31.12.2017, а в 2018 доведеться проводити нову процедуру закупівлі. До речі, в грудневому випуску журналу, який вже готується до друку, буде розміщено статтю, присвячену особливостям реєстрації бюджетних зобов'язань в органах ДКСУ в т.ч. кредиторської заборгованості минулих років. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Тетяна
22.11.2017 19:48

Нами отримано листа від Держаудитслужби про те, що згідно ч.3 ст.12 Закону тендерна документація обов’язково повинна містити вимогу до учасників щодо подання тендерних пропозицій з накладанням електронного цифрового підпису. Чи правомірною є вимога щодо необхідності накладення на документи, надані у складі пропозиції, електронного цифрового підпису учасника і чи слід вважати порушенням те, що Документація не містить окремих вимог щодо необхідності накладення на документи, що надані у складі пропозиції, електронного цифрового підпису учасника.? Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.3 ст. 12 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Проте згідно статті 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Як бачимо, в самому законі є протиріччя, з якого випливає, що автор електронного документа може, а не зобов’язаний підписувати його ЕЦП. Тому і в системі ПРОЗОРРО, з одного боку, для замовників встановлено вимогу при оприлюдненні інформації про публічні закупівлі обов’язково підписувати електронні документи (оголошення, звіти, річні плани) ЕЦП для ідентифікації конкретної особи, яка несе відповідальність за достовірність і повноту інформації, що оприлюднюється. З іншого боку, для учасників можуть розміщувати інформацію без накладення ЕЦП. Таким чином, замовник не зобов’язаний, а має право вимагати від учасника накладати ЕЦП на тендерну пропозицію, або документи, які подаються у складі тендерної пропозиції. Відповідно, на сьогоднішній день, склалась певна практика, яка знаходить своє відображення і у рішеннях АМКУ, які виносяться за результатами розгляду скарг, де фігурує ЕЦП. Вона полягає у наступному. Якщо в тендерній документації міститься вимога щодо накладення на тендерну пропозицію ЕЦП, учасник повинен накладати ЕЦП, в іншому випадку його тендерна пропозиція не відповідатиме умовам тендерної документації (див. рішення АМКУ № 199-р/пк-пз від 16.01.2017 за номером огол. № UA-2016-11-21-000777-a). Якщо тендерна документація не містить окремих вимог щодо необхідності накладення на документи, надані у складі пропозиції, електронного цифрового підпису учасника та не містить вимоги, що документи тендерної пропозиції мають бути надані у вигляді електронних документів, учасник не зобов'язаний накладати ЕЦП (див. рішення АМКУ № 6396/пк-пз від 14.09.2017 за номером огол. № UA-2017-07-28-000262-а). Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Оксана
22.11.2017 14:53

Доброго дня. Підскажіть, будь ласка, установа на початку поточного року здійснила закупівлю електричної енергії за переговорною процедурою так як сума закупівлі складала 343274,00грн а постачальник за офіційними даними Зведеного переліку суб'єктів природних монополій станом на 12.12.2016 року займав монопольне становище. На 2018 рік я також можу здійснити закупку електричної енергії за переговорною процедурою, якщо згідно Зведеного переліку суб'єктів природних монополій станом на 31.10.2017 року цей же постачальник також займає монопольне становище на ринку з передачі електричної енергії

Відповідь: Добрий день! 11.06.2017 набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон). Нова модель запроваджує такі сегменти ринку електричної енергії: ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг, роздрібний ринок та двосторонні договори, які передбачають можливість купівлі електричної енергії безпосередньо у виробника. При цьому підприємства, які здійснюють розподіл, повинні бути організаційно та управлінсько відділені від виробників, постачальників та споживачів. Впровадження даної модель повинно призвести до посилення конкуренції на цьому ринку та стримання необґрунтованого зростання цін на електричну енергію. 10 листопада на сайті МЕРТУ оприлюднено лист від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії», додатком до цього листа є лист НКРЕКП з даного питання. У своєму листі НКРЕКП зазначило, що діяльність з постачання електричної енергії не належить до природних монополій, а з впровадженням Закону буде юридично відокремлена від діяльності з розподілу електричної енергії. Наразі здійснюється розробка низки нормативно-правових актів на виконання вимог цього Закону і до набрання ними чинності взаємовідносини між споживачем та електропостачальником регулюються чинними Правилами користування електричною енергією. Але в Законі встановлено кінцевий термін, коли споживачі (крім побутових) повинні визначитись з постачальником - до 11.12.2018 року. В зв’язку з цим, МЕРТУ рекомендувало при закупівлі електричної енергії зважати на перехідні положення Закону та проводити закупівлю електричної енергії за однією з процедур передбачених ст. 12 ЗУ «Про публічні закупівлі». Таким чином, якщо на 2018 рік ще буде можливо застосовувати переговорну процедуру на підставі відсутності конкуренції, то вже з 2019 року основною процедурою закупівлі електричної енергії стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком. Детальніше з роз’ясненнями МЕРТУ щодо закупівлі електричної енергії можна ознайомитись у грудневому випуску журналу, який вже готується до друку. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» в грудні щотижня організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Всі слухачі після проходження навчання отримують право на знижку при річній передплаті журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ольга
22.11.2017 10:59

Добрий день. Скажіть будь ласка, якщо є прямий договір по предмету більше 50 тис.грн., то ми оприлюднюємо звіт про укладений договір. Чи потрібно робити під цей звіт протокол? Чи потрібно оприлюднювати потім звіт про виконання договору, та якщо будуть якісь додаткові угоди до цього договору, чи потрібно їх оприлюднювати?Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Хоча на тендерний комітет/уповноважену особу за Законом не покладено обов’язки щодо допорогових закупівель, в т.ч. щодо складення звіту про укладені договори, але відповідно до ч.1 ст. 10 відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Тому рекомендуємо провести засідання тендерного комітету/уповноваженої особи, на якому затвердити протокольним рішенням звіт про укладені договори. У процесі оприлюднення звіту про укладений договір електронна система запропонує додати документ. Замовник може прикріпити, наприклад, протокол про затвердження звіту про укладений договір або інший документ на власний розсуд, а також сам договір щодо якого укладається звіт. Або не прикріпляти жодних документів та продовжувати оприлюднення далі. У будь-якому випадку дана вимога є не обов’язковою за Законом. Проте з метою забезпечення прозорості закупівлі при оприлюдненні звіту про укладені договори оприлюднювати і протокол про затвердження звіту і сам договір. При цьому, вимоги ст. 10 Закону щодо публікації повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіту про виконання договору про закупівлю стосуються договорів, укладених за результатами процедур закупівлі, передбачених ч.1 ст. 12 Закону і на договори, укладені за результатами допорогових закупівель не розповсюджуються. Відповідно, Вам не потрібно оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору, додаткові угоди та звіт про виконання договору по допороговим договорам, зокрема, по тим, щодо яких оприлюднено звіт про укладені договори. Детальніше з питанням оприлюднення звіту про укладені договори можна у журналі № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8-13 та у журналі № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 15-18.

Ольга
22.11.2017 08:50

Добрий день. Скажіть будь ласка, якщо є прямий договір по предмету більше 50 тис.грн., то ми оприлюднюємо звіт про укладений договір. Чи потрібно робити під цей звіт протокол? Чи потрібно оприлюднювати потім звіт про виконання договору, та якщо будуть якісь додаткові угоди до цього договору, чи потрібно їх оприлюднювати?Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Хоча на тендерний комітет/уповноважену особу за Законом не покладено обов’язки щодо допорогових закупівель, в т.ч. щодо складення звіту про укладені договори, але відповідно до ч.1 ст. 10 відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Тому рекомендуємо провести засідання тендерного комітету/уповноваженої особи, на якому затвердити протокольним рішенням звіт про укладені договори. У процесі оприлюднення звіту про укладений договір електронна система запропонує додати документ. Замовник може прикріпити, наприклад, протокол про затвердження звіту про укладений договір або інший документ на власний розсуд, а також сам договір щодо якого укладається звіт. Або не прикріпляти жодних документів та продовжувати оприлюднення далі. У будь-якому випадку дана вимога є не обов’язковою за Законом. Проте з метою забезпечення прозорості закупівлі при оприлюдненні звіту про укладені договори оприлюднювати і протокол про затвердження звіту і сам договір. При цьому, вимоги ст. 10 Закону щодо публікації повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіту про виконання договору про закупівлю стосуються договорів, укладених за результатами процедур закупівлі, передбачених ч.1 ст. 12 Закону і на договори, укладені за результатами допорогових закупівель не розповсюджуються. Відповідно, Вам не потрібно оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору, додаткові угоди та звіт про виконання договору по допороговим договорам, зокрема, по тим, щодо яких оприлюднено звіт про укладені договори. Детальніше з питанням оприлюднення звіту про укладені договори можна у журналі № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8-13 та у журналі № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 15-18.

Лебединський Максим Анатолійович
21.11.2017 16:26

Доброго дня! Замовником 15.10.2017р. за результатами торгів укладено договір на постачання дизельного палива та бензину. На момент укладення договору, ціна учасника була нижче ніж середня ціна на даний товар по регіону. Після укладення договору відбулося коливання ціни. Станом на 15.11.2017р. ціна збільшилася приблизно на 5%. Питання: чи можливо укласти додаткову угоду відповідно до п.2 ч.4 Закону змінивши ціну в бік збільшення за одиницю товару у розмірі 10% за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Крім цього, навіть якщо двічі змінити ціну товару в бік збільшення на 10%, остаточна ціна буде нижче середньої ціни по регіону.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Тобто для внесення змін необхідно підтвердити факт коливання ціни, яке може бути як у бік збільшення, так і у бік зменшення. При цьому спосіб такого підтвердження та перелік органів/установ/організацій, які можуть надати таке підтвердження в Законі не передбачено. На практиці, документи, що підтверджують факт коливання ціни видають Держкомстат України, Торгово-промислова палата України (і її територіальні відділення), ДП «Зовнішторгекспертиза» і цей перелік не є вичерпним. Отримавши документальне підтвердження про коливання ціни, сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до ціни за одиницю товару в межах цих коливань. Наприклад, як у Вашому випадку, зафіксовано факт коливання цін на ринку на товар, що є предметом закупівлі на 5%. Відповідно збільшити ціну одиниці товару можна на суму, що не перевищує 5 % від ціни на одиницю товару, визначеної в договорі. Детальніше з питанням щодо внесення змін до істотних умов договору Ви можете на журналі № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37 та у журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41.

Юлія
20.11.2017 15:42

Доброго дня! Підкажіть як правильно нумерувати протоколи з початку року?починати від 1 чи продовжувати з попереднього року?Дякую.

Відповідь: Добрий день! В ч. 4 ст. 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) в частині протоколів засідання тендерного комітету зазначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. При цьому, питання щодо нумерації протоколів в Законі про публічні закупівлі не врегульовано. Додатково звертаємо увагу, що згідно пункту 111 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади затвердженої постановою від 30 листопада 2011 р. № 1242 номер (індекс) протоколу повинен відповідати порядковому номеру засідання. Нумерація протоколів ведеться в межах календарного року окремо за кожною групою протоколів засідання відповідного колегіального органу: колегії, технічних, наукових, експертних комісій, рад тощо. У реквізиті "місце засідання" зазначається назва населеного пункту, в якому відбулося засідання. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.11.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Тетяна
20.11.2017 13:11

Організацією оголошено відкриті торги У вимогах Тендерної документації передбачається надання учасниками, зокрема: - копії паспорта, а саме сторінок 1-6 та місце проживання у або копію іншого документа, передбаченого статтею 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи ,що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» - особи уповноваженої на підписання договору та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ( документу, виданого органом державної податкової служби, в якому зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків). Проте, учасник подав довідку про те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено надання учасником копій паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру посадової особи, уповноваженої на підписання договору про закупівлю, та надання таких відомостей повинно здійснюватись виключно відповідно до вимог України «Про захист персональних даних». - копії сторінок статуту, де зазначена інформація стосовно вкладів учасників, статутного капіталу (статутного фонду), фондів (для юридичних осіб). Проте, учасник подав довідку про те, що зі Статутом можна ознайомитись через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) - Проекту договору про закупівлю та Листа щодо погодження з проектом договору. Проте, учасник подав довідку про те, що враховуючи відсутність законодавчих підстав щодо подання учасником у складі тендерної пропозиції письмового погодження з проектом істотних умов договору (проектом договору) у редакції Замовника, відповідне погодження не надається.. Запитання : чи може Замовник відхилити пропозицію учасника як таку що не відповідає вимогам тендерної документації? Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 29 ч.1. ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Перелік того, що має містити тендерна документація наведено у ч. 2 ст. 22 Закону. В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. Таким чином, кожен потенційний учасник закупівлі має можливість вільного доступу до тендерної документації. Якщо під час розгляду умов тендерної документації у учасника виникають питання щодо змісту тендерної документації або він вважає окремі норми тендерної документації такими, що містять порушення, він має право на наступне. 1. Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (ч.1 ст. 23 Закону). 2. Подати скаргу до органу оскарження. При цьому, скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій (ч. 2 ст. 18 Закону). Якщо учасник не скористався цим своїм правом, але має намір прийняти участь у закупівлі, він повинен готувати тендерну пропозицію у відповідності до вимог тендерної документації. Зокрема, п. 30 ч.1 ст. 1 Закону визначено, що тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Таким чином, якщо під час розгляду тендерної пропозиції учасника замовник встановлює факт невиконання учасником умов замовника, викладених у тендерній документації, замовник відхиляє таку тендерну пропозицію на підставах, передбачених ч.1 ст. 30 Закону. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Евгеній
20.11.2017 12:01

Доброго дня! Проханням надати роз’яснення, щодо: 1. При проведенні відкритих торгів з публікацією на англійській мові Замовникові необхідно бути впевненим в якості товару, який він має намір придбати. Чи можливо Замовнику, законним чином, на етапі прийому пропозицій або на етапі прекваліфікації вимагати зразки замовленого товару для перевірки якості у промислових умовах і у разі невідповідності, або неякісного товару, правомірно не допускати учасника до електронного аукціону, так як постачання неякісного товару може призвести до зупинки виробництва? 2. Яким чином Замовник може не допускати «недобросовісного» учасника до електронного аукціону, який за раніше укладеними договорами не виконував своїх зобов’язань, що призводило до нестабільної роботи підприємства?

Відповідь: Добрий день! 1. Відповідно до ч.1. ст. 25 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Подача тендерної пропозиції в іншій формі ніж електронна, Законом не передбачена. Зразок товару не подається в електронній формі, а значить не може бути частиною тендерної пропозиції, тому у замовника не має законних півдстав вимагати від учасника надавати зразок товару. Якщо ж Ви включите таку вимогу до тендерної документації і зразок учасника не відповідатиме Вашим вимогам, то постане питання на якій підставі відхиляти тендерну пропозицію такого учасника. Виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника наведено у ч.1 ст. 30 Закону. Практика розгляду схожих ситуацій органом оскарження, коли замовник відхиляв тендерну пропозицію учасника, який, наприклад, не подав зразок товару, приймаючи таке рішення на підставі того що тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації, в цьому питанні однозначна. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді у строки визначенні замовником. Зразок не подається в електронному вигляді, а тому не є частиною тендерної пропозиції. Таким чином, Закон не передбачає можливості вимагати від учасника зразок товару та не містить підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника у разі не подання зразка або його невідповідності вимогам замовника. 2. В Законі не передбачено підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника за те, що за раніше укладеними договорами він не виконував своїх зобов’язань, що призводило до нестабільної роботи підприємства. Тобто формування “чорного списку” постачальників Законом не передбачено. Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні: внесення забезпечення тендерної пропозиції; відшкодування збитків; внесення забезпечення виконання договору про закупівлю; застосування штрафних санкцій. Тут рекомендуємо звернути увагу на застосування господарсько-оперативних санкцій, які передбачені ст. 236 Господарського кодексу України. Одним з видів господарсько-оперативних санкцій є відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання. Зокрема, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника, він не зможе підтвердити вищезазначений факт. Але звертаємо увагу, що це поки що теоретична схема, практика її практичного застосування практтично відсутня. Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року.

Назарій
17.11.2017 13:03

Замовник (бюджетна організація) провів тендер на закупівлю обладнання. За результатами розгляду пропозиції визначено переможця торгів. Згідно поданих документів Учасника-переможця, які Замовник не вимагав тендерною документацією встановлена технічна невідповідність товару. При цьому Учасник надав інформаційну довідку про повну відповідність даного товару технічному завданню. Чи є дана ситуація підставою для відхилення пропозиції Учасника?

Відповідь: Добрий день! Конкретний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця наведено у п.2 ч.1 ст. 30 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та у ч.3 ст. 32 Закону, а саме: у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. Крім того, сумніви щодо невідповідності тендерної пропозиції переможця умовам тендерної документації, виникли на підставі документа, який не вимагався Вами у складі тендерної документації. Як свідчить практика розгляду скарг Антимонопольним комітетом України, комітет вважає безпідставними рішення замовників щодо відхилення тендерних пропозицій на підставі документів, які не вимагались замовниками у складі тендерної документації. Таким чином, в описаній в запитанні ситуації у Вас не має підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця. В той же час, Закон не забороняє замовнику звертатись до переможця за додатковою інформацію, оскільки після оголошення переможця процедури закупівлі замовник і переможець проводять підготовчі роботи з укладення договору. В разі, якщо у цей час виявлено підстави, які унеможливлюють укладення договору про закупівлю, замовник може звернутись до переможця з вимогою додатково підтвердити відповідність свого товару вимогам тендерної документації. Відсутність відповідного підтвердження з боку переможця буде перепоною для укладення договору, яка може призвести до «неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом», що своєю чергою призведе до відхилення тендерної пропозиції учасника-переможця на підставі абзацу другого пункту 2 частини 1 статті 30 Закону. Після чого замовник визначатиме переможця серед тих учасників (в разі їх наявності), строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. В разі виникнення додаткових запитань Ви може звернутись до редакції журналу по консультацію за телефоном (044) 451-85-71. Консультації для передплатників журналу надаються щотижня з понеділка по четвер з 16-00 до 17-30.

Ірина
17.11.2017 08:23

Доброго дня! Просимо надати пояснення щодо правильності обчислення кінцевого строку подання пропозицiй у тендернiй документацIi. Обчислення строку наприклад 15 днiв з дня оприлюднення оголошення починається з наступного дня, а закiнчується на 15 день чи на 16й? Наприклад, оголошення оприлюднене 13 листопада, тоді строк подання пропозицiй становить 28 чи 29 листопада? та друге питання якщо цей останній день припадає на вихідний день, чи повинен Замовник перенести кінцевий строк подання на наступний робочий день? Дякуємо заздалегідь за відповідь.

Відповідь: Доброго дня! Щодо першого питання - правильності обчислення кінцевого строку подання пропозицiй в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів та тендернiй документацiї. Згідно частини 3 статті 21 Закону про публічні закупівлі строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу. Радимо починати рахувати строк з наступного дня після оголошення і кінцевий строк ставити на на наступний день з дня закінчення строку. Тобто, щоб в проміжку було не менше 15 календарних днів. В Вашому випадку 29 листопада. Щодо другого питання. Якщо останній день строку подання пропозицій припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, рекомендуємо в оголошенні про проведення торгів та в тендерній документації зазначити перший за ним робочий день. Також звертаємо увагу, що наприклад на майданчику Smarttender.biz реалізована підказка, яка не дасть зазначити вихідний останнім днем подання пропозицій, таке оголошення майданчик не зберігає і не подає до центральної бази даних. Отже рекомендуємо переносити кінцевий строк подання пропозицій на перший робочий день

Всього записів: 3415
Сторiнки: назад  13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22  вперед