>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

19.07.2018cal

19.07.2018

Пов’язані особи в публічних закупівлях: кого відхиляємо, а кого залишаємо?


Випадок 3. Учасники пов’язані між собою

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.07.2018cal

18.07.2018

Уряд вніс зміни до Порядку подання фінансової звітності.


Документ приведено у відповідність до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.07.2018cal

#Поради_від_Радника


Чи можна тендерному комітетові засідати у вихідні дні (датувати протоколи вихідними)?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.07.2018cal

17.07.2018

Жертви змови на торгах: як поводитися?


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.07.2018cal

16.07.2018

Увага!


З 17 липня наберуть чинності зміни до Порядку нормативної оцінки земель населених пунктів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Олена
27.02.2018 13:33

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка. Ми оголосили тендер на 260 000,00 грн. Учасник, який за результатами аукціону запропонував найменшу ціну, у складі своєї тендерної пропозиції подав документ форма "Тендерна пропозиція" на загальну суму 700 000,00 грн. (арифметичної помилки немає, оскільки загальна вартість пропозиції = кількість * ціну). Тендерну пропозицію за результатами аукціону учасник за весь час розгляду тендерної пропозиції (5 робочих днів) не прикріпив. Чи правомірне було його відхилення, у зв'язку із тим, що тендерна пропозиція не відповідала очікуваній вартості закупівлі?

Відповідь: Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну закупівель. Замовник самостійно визначає кінцевий строк подання тендерних пропозицій і вказує його в оголошенні про закупівлю та тендерній документації. На практиці замовники інколи передбачають в тендерній документації вимогу до учасника надавати в складі тендерної пропозиції чи після аукціону окремий документ «Тендерна пропозиція» за формою, встановленою в тендерній документації, хоча така форма документу жодним нормативним документом не передбачена. Законом також взагалі не передбачено вимог до учасника довантажувати якійсь документи після аукціону. Тому документи, які учасник довантажує після завершення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, не є частиною тендерної пропозиції. Звертаємо Вашу увагу, що виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника визначено в ч.1 ст. 30 Закону: учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Виходячи з положень статей 25 та 30 Закону, ненадання учасником після завершення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, оновленої за результатами аукціону тендерної пропозиції не є підставою для відхилення його тендерної пропозиції. Таким чином, якщо інших підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, передбачених ст. 30 Закону не було, такого учасника замовник повинен визначити переможцем закупівлі. Слід також зазначити, що відповідно до ч.4 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону. Відповідно до ч.3 ст. 32 Закону та п.2 ч.1 ст. 30 Закону відмова переможця від підписання договору, зокрема за ціною тендерної пропозиції за результатами аукціону є підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця закупівлі. Для надання більш обґрунтованої та правильної відповіді нам необхідно знати нюанси закупівлі. Тому прохання залишити контактний телефон для зв’язку. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Вікторія
27.02.2018 12:23

Доброго дня! У нас така ситуація, проводили оцінку пропозиції учасника - 2 документи не змогли відкрити в електронній системі ProZorro. Звернулись до системи за допомогою, вони також не змогли відкрити ці 2 документи. Учасника відхилили. Чи правомірні були наші дії?

Відповідь: Відповідно до статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція, а також документи, що додаються до неї (згідно з вимогами тендерної документації Замовника) мають надаватись в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Слід зазначити, що за підготовку тендерної пропозиції, її належного оформлення та забезпечення технічної можливості ознайомитись з її текстом відповідає саме учасник (крім випадків, коли буде встановлено, що «пошкодження» відбулось з вини електронного майданчика чи системи). Тому, якщо певні документи у складі тендерної пропозиції учасника (подання яких передбачено Замовником у тендерній документації) не можливо «відкрити» («пошкоджено» файл тощо), замовник не зможе визначити чи дотримався учасник вимог тендерної документації, а тому така тендерна пропозиція підлягає відхиленню згідно з п.4 ч.1 ст. 30 Закону. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Гелескул Олена
26.02.2018 12:59

Доброго дня. Наша установа закуповує природний газ для декількох своїх філій. Проблема полягає в тому, що Міністерство, якому ми підпорядковуємось, не дає дозвіл на одноразове використання всієї потрібної нам суми на рік. Тому нам приходиться об'являти закупівлю по два рази на рік. Скажіть, будь ласка, чи можна здійснити додаткову закупівлю без оголошення торгів, якщо ціна закупівлі газу по кожній з філій не перевищує 200 тис. грн., але загальний обсяг закупівлі - більший за 200 тис.грн.?

Відповідь: Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. З цього випливає, що філії, які не є юридичними особами, не можуть від свого імені виступати замовниками у закупівлях (публічних і допорогових). Таким замовником виступає сама юридична особа. При цьому, юридична особа може дати дозвіл на створення тендерних комітетів чи призначення уповноважених осіб у філіях, але закупівлі проводяться у рамках юридичної особи. Вартість предмета закупівлі, в т.ч. для встановлення факту перевищення вартісних меж, визначених в ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), визначається також з урахуванням всіх закупівель за таким предметом закупівлі по всій юридичній особі загалом. Про це, зокрема, зазначено у відповідному роз’ясненні МЕРТУ (лист № 3302-06/31458-07 від 30.09.2016). Отже, якщо у Вашому випадку вартість предмета закупівлі, з урахуванням закупівель всіх філій, перевищує 200 тис. грн., закупівлю необхідно проводити за однією з процедур, передбачених ст. 12 Закону. Також, звертаємо Вашу увагу, що згідно з частиною сьомою статті 2 Закону, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Детальніше з листом МЕРТУ і коментарями редакції з цього питання можна ознайомитись у журналі № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 42-44.

Неллі
26.02.2018 12:58

Добрий день. Допоможіть розібратись у нашій ситуації. На сьогоднішній день в установі зареєстровані в органах Держказначества два договори на закупівлю електроенергії, пролангований минулорічний на суму 106000 грн. та договір поточного року на суму 1000000. У січні місяці згідно акту виконаних робіт зареєстровано і оплачено по пролонгованому договру 46000грн. У лютому місяці акт складає 65000 грн., з них 60000 грн. мали оплатити по пролонгованому а 5000 грн. по поточному договорі. В оргах Держказначейства відмовляють реєструвати та оплачувати акт виконаних робіт за двома договорами, кажуть, що це порушення бюджетного законодавства. Термін дії пролоногованої угоди закінчується 28.02.2018 року, згідно статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" необхідно оприлюднити звіт про виконання договору, а він по суті не виконаний в повному обсязі, хоча договором передбачено повне його виконання. Чи правомірні дії інспектора Держказначейства? Чим передбачена така заборона реєструвати і оплачувати акт виконаних робіт за двома договарами.

Відповідь: Добрий день! Як вбачається зі змісту питання, наприкінці 2017 року Ви пролонгувати договір про закупівлю електричної енергії, скориставшись ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), тобто у обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в першочерговому договорі, а саме на суму 106 тис. грн. Та, як того і вимагає ця норма Закону - провели процедуру закупівлі у новому році, уклавши договір на суму 1 млн. грн. Таким чином, бюджетне зобов’язання за цим предметом закупівлі на період 2018 року вже складає 1 млн. 106 тис. грн. (1 млн. Грн + 106 тис. грн). Слід зазначити, що укладення договору про закупівлю за результатами нової процедури закупівлі не скасовує дію додаткової угоди до попереднього договору. Крім того, згідно частини 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строк дії господарського договору - це час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, ч.1 статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином. Відповідно, якщо замовник встиг провести процедуру закупівлі швидше, то і новий договір про закупівлю буде укладено раніше, при цьому минулорічний договір, пролонгований додатковою угодою, діє до повного його виконання. Або ж сторони, у порядку визначеному законодавством та самим договором, можуть прийняти рішення про його дострокове розірвання. З огляду на сказане можна дійти висновку, що Вам безпідставно відмовляють в оплаті, якщо така відмова пов’язана тільки з тим, що у Вас діють одночасно два договори за однаковим предметом закупівлі. Але, з огляду на наведений Вами обсяг інформації не можна стверджувати, що відсутні інші фактори, які впливають на рішення ДКСУ. Тому не можливо достеменно визначити чи правомірно, чи ні діє інспектор ДКСУ. Звертаємо Вашу увагу, що повноваження Держказначейства у публічних закупівлях визначені у ст. 7 Закону. Крім того, при реєстрації бюджетних зобов’язань Держказначейство керується і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Бюджетним кодексом України та Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.03.2012 № 309. Також інформуємо, що для вирішення спірних питань у взаємовідносинах між розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів і органами казначейства, на офіційному сайті Держказначейства (http://www.treasury.gov.ua) розміщено телефон гарячої лінії, за яким можна звернутись до фахівців центрального апарату ДКСУ. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Зоя
26.02.2018 10:03

Доброго дня! Питання 1. При формування очікуваної вартості закупівлі 1 Гкал теплової енергії Замовнику (бюджетна установа) необхідно провести аналіз кон’юнктури ринку, тобто здійснити моніторинг ринку та визначити середньоринкові ціни чи треба при розрахунку очікуваної вартості застосовувати середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, які оприлюднює Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України на виконання статті 20 Закону України «Про теплопостачання» та відповідно до Порядку розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №679. Питання 2. Згідно статті 20 Закону України «Про теплопостачання»: «Для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої цієї статті». Суб’єкт господарювання, якого визначили переможцем у відкритих торгах з публікацією англійською мовою, повинен подавати Заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п’ятої статті 20 Закону України «Про теплопостачання» до органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи до проведення відкритих торгів чи після визначення його переможцем. Орган, уповноважений встановлювати такі тарифи: це орган де суб’єкт господарювання провадить свою господарську діяльність чи встановлювати тариф повинен орган місцевого самоврядування за юридичною реєстрацією суб’єкта господарювання.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форма річного плану затверджена наказом МЕРТУ № 490 від 22.03.2016. Вказана форма річного плану передбачає заповнення п. 6 «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі». При цьому, в Законі не визначено способи, якими замовник повинен користуватись при визначенні очікуваної вартості закупівлі. В той же час, якщо ціни (тарифи) на товари/послуги, які є предметом закупівлі, регулюються державою, а тарифи на тепло є регульованими (встаногвлюються НКРЕКП та органами місцевого самоврядування), замовник при визначені очікуваної вартості закупівлі орієнтується на встановлені державою тарифи. По другому питанню. Згідно ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов’язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Згідно ст. 20 Закону про теплопостачання тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством. Отже постачальник теплової енергії здійснює її постачання за тарифами, які йому затверджені НКРЕКП або органом місцевого самоврядування. І таке затвердження здійснюється відповідно до методик розроблених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Цей Закон не передбачає випадків, коли тариф на тепло буде затверджуватись за результатами процедури відкритих торгів. Отже, учасники таких торгів будуть подавати свої тендерні пропозиції, відповідно до вже затверджених тарифів. Щодо повноважень відповідних органів по встановленню тарифів на тепло, то згідно Закону про теплопостачання: органи місцевого самоврядування встановлюють для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством (стаття 13); НКРЕКП встановлює тарифи на теплову енергію суб’єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких вона здійснює (стаття 16). З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Надія
24.02.2018 22:34

Добрий день!Просимо надати обгрунтовану відповідь на наше запитання:Наша установа (бюджетна)уклала 20% угоду на газ на перід з 01.01.до 28.02.2018р.Якщо буде недостатньо коштів по 20% додатковій угоді щоб розрахуватися за газ, тоді згідно чого можна розрахуватися за спожитий газ?Чи можна укласти прямий договір, чи потрібно робити додаткову угоду?Чи потрібно оприлюднювати план на ту кількість кубів,яку перепалимо? Орієтовно26-27.02.2018р. буде укладений договір на газ згідно відкритих торгів з іншим постачальником газу (постачання буде з 01.03.2018 року).Дякуємо!

Відповідь: Добрий день! Як можна зрозуміти з Вашого питання, замовник вибрав обсяги газу за 20 % угодою раніше, ніж почав діяти новий договір і хоче збільшити обсяг закупівліта, відповідно, суму договору. В зв’язку з цим звертаємо Вашу увагу на наступне. Згідно ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону.Ціна та предмет договору (в т.ч. обсяги закупівлі) ззгідно ст.. 180 Господарського кодексу України є істотними умовами договору. З аналізу підстав для внесення змін до договору про закупівлю випливає, що замовник може збільшити обсяги закупівлі тільки при продовженні строку дії договору на наступний рік у обсязі до 20 % від суми договору. Але цією підставою Ви вже не можете скористатись. Інших підстав Закон не передбачає. Отже внести зазначені зміни до договору про закупівлю Ви не можете. Щодо можливості укласти прямий договір на перепалені кубометри газу. Законом також це питання не врегульовано. Теоретично можна спробувати послатись на роз’яснення МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 (Детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42), в якому йде мова про випадки, коли предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору, зокрема, 6) інші подібні випадки. Згідно цього роз’яснення, якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір, попередньо включивши закупівлю до річного плану/додатку до річного плану. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Інший варіант передбачає, що постачальник газу за попереднім договором буде стягувати заборгованість у судовому порядку (в цьому випадку, вносити це у план не потрібно). Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Тетяна
23.02.2018 17:35

Добрий вечір! Замовником проведено відкриті торги та визнано переможця. Учасником № 1 подано скаргу. АМКУ скаргу задоволено - скасовано рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції Учасника № 1, рішення Замовника про визнаня Учасника № 2 переможцем процедури закупівлі - скасовано. Зазначаю, АМКУ розглядав скаргу в межах однієї помилки у Учасника №1, а саме відсутність перекладу документа у наданій пропозиції. Питання, чи має право Учасник № 2 подати скаргу до АМКУ зі своєї сторони - з інших причин невідповідності умовам тендерної документації Учасника № 1? Чи прийме до розгляду АМКУ скаргу з одного ж предмета але з іншими аргументами? (UA-2017-12-22-002653-b, Замовник - ПрАТ “Київодоканал” ЛОТ № 1).

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Таким чином, Учасник № 2 має право подати скаргу до АМКУ дотримуючись зазначеного вище терміну для її подання. Друге питання. Прямо у Законі це питання не врегульовано. Відповідно до ч.4 ст. 18 Закону Орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо, зокрема, суб’єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення. У Вашому випадку підставою для скарги може стати інше порушення в тендерній пропозиції Учасника №1, на яке вкаже Учасник №2. Проте, необхідно зазначити, що Закон не передбачає право для замовника проводити повторну перевірку тендерної пропозиції учасника. Тобто, розглянувши ТП Учасника № 1, замовник виявив певне порушення і відхилив його пропозицію, але АМКУ скасував рішення про відхилення на цій підставі. Відповідно замовник, не маючи права за Законом повторно перевіряти Учасника № 1, має визначити його переможцем. Звідси випливає сумнівність в обґрунтованості скарги на прийняте рішення, дії чи бездіяльності замовника, оскільки замовник визначивши, після рішення АМКУ, Учасника № 1 переможцем діяв у рамках Закону і згідно рішення АМКУ. З іншого боку, у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, АМКУ може зобов’язати замовника відмінити торги. Проте, враховуючи, що усталеної практики по такій ситуації не має, однозначно спрогнозувати рішення АМКУ не є можливим. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Альона
23.02.2018 15:03

Доброго дня! Відповідно до Річного плану закупівель на 2018 рік, було заплановано закупівлю з орієнтовним початком проведення процедури закупівлі на лютий; у лютому було оголошено закупівлю, яку з технічних причин довелося відмінити; Замовник має намір знову оголосити дану закупівлю в лютому. Чи потрібно вносити в Річний план зміни у вигляді внесення нового рядка з тією ж самою сумою та орієнтовним початком проведення процедури закупівлі в лютому або не вносити жодних змін оскільки закупівля не відбулась?

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Вами було внесено до річного плану закупівлю, заплановану на лютий 2018 року. Закупівля була оголошена, але не відбулась. Якщо потреба провести закупівлю залишається, то враховуючи вимоги ст. 4 Закону, перед оголошенням таку нову закупівлю необхідно внести до річного плану закупівель. Детальніше з питанням планування можна ознайомитись у журналі № 1 (76) за січень 2018 року на стор. 10-16 та стор. 23-28.

Ольга
23.02.2018 09:15

Замовником в 2017 році було укладено договір на ремонт і модернізацію колійних машин з іноземним контрагентом (Словацька республіка) (Виконавець). В проекті договору, який був у складі тендерної документації валюта платежу не була визначена. При укладенні договору сторони встановили, що валютою розрахунків буде національна валюта України – гривня. Вартість виконаних Виконавцем та прийнятих Замовником робіт відповідно до підписаного двостороннього акту прийому-передачі визначена в гривні. У зв’язку з необхідністю здійснення розрахунків за виконані роботи у Замовника виникає питання: Чи можуть Сторони шляхом внесення змін до договору встановити, що Замовник здійснить розрахунки з Виконавцем шляхом перерахування на його рахунок належної до оплати суми у валюті платежу – євро, визначеної за встановленим Нацбанком України курсом валют на день підписання додаткової угоди?

Відповідь: Добрий день! Такі дії будуть порушенням вимогЗакону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.Відповідно до вимог ч.4 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених в ч.4 ст. 36 Закону.Відповідно до положень ст. 180 Господарського кодексу України ціна договору є істотною умовою договору.Для врахування валютних коливань у закупівлях, де є імпортна складова і внесення відповідних змін до істотних умов договору, п.7 ч.4 ст. 36 Закону передбачено можливість зміни істотних умов договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Тобто, якщо у договорі про закупівлю встановлено порядок зміни ціни договору на такій підставі (прив’язка до конкретної іноземної валюти, формула для перерахунку ціни договору), сторони договору можуть збільшувати або зменшувати ціну договору, виходячи з коливань курсу іноземної валюти. У Вашому договорі валюта розрахунків – гривня. Порядок зміни ціни договору у зв’язку із валютними коливаннями на підставах п.7 ч.4 ст. 36 Закону Вашим договором не передбачено, отже не можу бути застосовано. Інших підстав для внесення змін до договору про закупівлю у зв’язку із коливанням курсу валют Законом не передбачено. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Татьяна
21.02.2018 16:28

Ми бюджетна установа і здійснюємо закупки через систему ПРОЗОРО. На мене покладено обов"язок опублікування документації в системі, тому є необхідність накладати електроний підпис.ЯК бухгалтер і державний службовець маю ключі ІДД ДФС (для звітності) та органів юстиції України (для е-декларації). Чи можу я підписувати в системі ПРОЗОРО одним з цих ключів, чи виготовляти інші? І чи не буде конфлікту ключів?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п’ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. З цього випливає, що до складу тендерного комітету замовник включає саме службових (посадових) осіб. Тому при публікації в електронній системі закупівель відповідних документів рекомендуємо підписувати їх ЕЦП, який ідентифікує особу підписанта не як фізичну особу (особистий ключ для е-декларацій), а саме як службову (посадову) особу замовника. З питанням використання та перевірки ЕЦП можна ознайомитись у журналі № 12 (76) за грудень 2017 року на стор. 33-36.

Енга Сергіївна
21.02.2018 15:51

Доброго дня! За результатами проведених відкритих торгів на закупівлю м`яса для дошкільних навчальних закладів протягом 2018 року було укладено угоду з Переможцем, який подав найкращу тендерну пропозицію, до якої у замовника не виникло жодного питання - всі умови оголошення учасником було виконанно бездоганно. Однак, в ході виконання договору Постачальник постійно порушує виконання взятих на себе обов`язків: постачає товар, який за якісними характеристиками не відповідає запропонованому у складі пропозиції, не надає відповідну супутню документацію згідно до умов договору та інструкції з організації харчування дітей у днз, що підтверджує походження товару та його якісні характеристики. Зомовник неоднократно проводив бесіди з Постачальником, повертав невідповідний товар та направляв претензійні листи на адресу керівництва. Підкажіть, будь-ласка, алгоритм розірвання Замовником тендерного договору в односторонньому порядку (відповідний пункт у договорі є). Та, яким чином укласти договір з іншим учасником відкритих торгів, якщо термін дії його пропозиції ще не минув? Чи взагалі це можливо? Адже часу на проведення нових відкритих торгів немає - бо неможливо зупинити учбовий процесс у садочках всього міста. Як це правильно показати на Прозорро та зареєструвати в органах казначейства? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Щодо розірвання договору в односторонньому порядку. Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Для захисту своїх інтересів за договором, замовник, крім забезпечення виконання договору, має право на застосування штрафних санкцій або вимагати відшкодування збитків завданих з вини контрагента у порядку передбаченому договором та діючим законодавством. Також замовник може застосовувати оперативно-господарські санкції до учасників, зокрема, відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання (пункт 4 частини першої статті 236 Господарського кодексу України). Детальніше про такі санкції можна прочитати в Журналі № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26–29 та в Журналі № 1 (76) за січень 2018 на стор. 38 -39. Якщо контрагент не виконує свої зобов'язання за договором, інша сторона має право вчинити дії спрямовані на розірвання договору. Питання розірвання договору регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та самим договором про закупівлю. Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Про це ж мова йде і у ст. 651 Цивільного кодексу України. Якщо у Вашому договорі передбачено можливість розірвання договору в односторонньому порядку, відповідно Ви маєте право цим скористатись. Порядок дій в такому випадку необхідно прописувати в самому договорі. Як правило сторона, яка ініціює розірвання договору в односторонньому порядку письмово повідомляє про своє рішення іншу сторону, зазначаючи строк з якого договір є розірваним. Більш детальну відповідь надати не можливо без аналізу умов Вашого договору. Крім того, Ви також можете скористатись порядком розірвання договору за згодою сторін, яка передбачена ст. 188 ГКУ: сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Щодо можливості укладення договору з іншим учасником відкритих торгів. Уклавши договір про закупівлю, замовник у строки встановлені ст. 10 Закону публікує договір в електронній системі закупівель і після цього електронною системою закупівель автоматично формується звіт про результати проведення процедури закупівлі та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу. Публікацією цього звіту завершується процедура закупівлі і Законом не передбачено можливість, у випадку розірвання договору про закупівлю, укладати договір з іншим учасником цієї ж закупівлі. Тобто розірвавши договір для задоволення потреби у предметі закупівлі необхідно буде проводити нову закупівлю. При виборі процедури закупівлі, замовник враховує вартісні межі, визначені в ч.1 ст. 2 Закону. Звертаємо Вашу увагу, що ч.7 ст. 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Крім того, звертаємо увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016, в якому йде мова про порядок здійснення закупівлі, зокрема у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись

Оксана
21.02.2018 15:09

Бюджетна установа провела тендер на закупівлю теплопостачання. В лютому 2018 року орендар, в якого був заключений прямий договір з теплопостачальною організацією, здає приміщення і орендовані площі повертаються бюджетній установі. Як цю ситуацію правильно відобразити в тендерному договорі. Можливо потрібна якась додаткова угода?

Відповідь: Добрий день! На жаль, у Вашому запитанні неконкретизовано характер правовідносин між бюджетною установою і орендарем та предмет закупівлі проведеного тендеру на закупівлю теплопостачання, тому надаємо наступну відповідь. Як можна зрозуміти з Вашого питання, бюджетна установа є балансоутримувачем приміщення, частина якого була здана в оренду і орендар самостійно за прямим договором оплачував послуги з опалення орендованого приміщення. Зараз оренда завершується і приміщення повертаються бюджетній установі, але бюджетна установа провівши тендер на закупівлю теплопостачання не врахувала необхідність опалення раніше переданих в оренду приміщень. Щодо можливості внесення змін до діючого договору шляхом укладення додаткової угоди в частині збільшення обсягів (предмету) закупівлі і відповідно ціни договору. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України предмет і ціна договору є істотними умовами договору. В зв’язку з цим, звертаємо Вашу увагу, що якщо Вами укладено договір про закупівлю за переговорною процедурою питання внесення змін до його істотних умов регулюється ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону. З аналізу цих випадків випливає, що у Вас не має підстав для внесення змін до діючого договору про закупівлю в частині збільшення додаткових обсягів і відповідно ціни договору. Тому Вам необхідно буде провести нову закупівлю. При виборі процедури закупівлі, рекомендуємо звернути увагу на роз’яснення МЕРТУ (лист № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016). В ньому зазначено, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Марина
21.02.2018 09:35

Добрий день! Комунальна установа закупила картоплю шляхом проведення процедури відкритих торгів в минулому році. У лютому 2018 року згідно із проведеними розрахунками було виявлено 7 тонн зайво закупленої картоплі.Чи може дана установа передати залишок картоплі іншій установі, яка знаходиться в одній системі?

Відповідь: Добрий день! Дане питання не є предметом регулювання Закону України «Про публічні закупівлі». Якщо Вами закуплено більше товару ніж Вам по факту виявилось необхідно, що робити з рештою вирішувати Вам. Керуючись при цьому нормами законодавства у сфері оподаткування та ведення бухгалтерського обліку, а також внутрішніми (галузевими, регіональними) розпорядчими документами. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в лютому-березні 2018 року в Києві (щотижня). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Роман
20.02.2018 15:58

Доброго дня! Прошу надати роз"яснення щодо наступного. В вересні 2017р. наше підприємство уклало договір поставки товарів з переможцем процедури закупівлі (застосовувалася процедура відкритих торгів). В договорі укладеному з перемаожцем зазначено сток дії договору - договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов"язань. Питання: Чи можна в 2018р. працювати по даному договору, якщо на кінець 2017 року Сторони остаточно не виконали свої зобовязання? Чи буде вірним отримувати товар в 2018р. і оплачувати його в 2018р., на підставі договору від вересня 2017р.?

Відповідь: Відповідно до ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою ст. 631 ЦКУ. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Як правило, сторони договору визначають строк його дії останнім числом відповідного календарного року. При зазначенні в договорі строку дії його чинність і дійсність необхідно пов’язувати з виконанням договору. Таким чином, дії замовника стосовно виконання зобов’язань за договором на 2018р. правомірні лише у тому випадку, якщо строк дії договору було подовжено на 2018р. за наявності підстав, зазначених п. 4 ч.4 ст.36 Закону «Про публічні закупівлі», а саме: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:….. продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі». А також згідно частини 5 статті 36 Закону дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. В іншому випадку, дії Замовника спричинять порушення законодавства у сфері публічних закупівель та бюджетного законодавства. Про особливості реєстрації бюджетних зобов’язань та продовження дії договору Ви можете детальніше ознайомитися в Журналі № 12 (75) за грудень 2017 на стор. 30-39.

Валентина
19.02.2018 15:37

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, чи потрібно і скільки зберігати документи тендерної пропозиції Учасників, які були завантажені Учасником на веб-порталі, що були розпечатані секретарем тендерного комітету, для розгляду тендерним комітетом на відповідність вимогам тендерної документації. Дякую!

Відповідь: Добрий день! Згідно вимог ч.3 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерний комітет/уповноважена особа забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом. Але зберіганню, як правило, підлягають оригінали документів. Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону тендерна пропозиція подається учасником в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Тобто документи у складі тендерної пропозиції створює учасник закупівлі, сканує їх та завантажує до системи. Відповідно оригінали паперових документів тендерної пропозиції зберігає учасник. Щодо завантажених в систему скан-копій, то згідно ч.3 ст. 12 Закону електронна система закупівель повинна забезпечити збереження та належний захист усієї інформації щодо проведення процедур закупівель, можливість доступу до цієї інформації замовників, учасників, контролюючих органів, органу оскарження, уповноваженого органу та інших осіб відповідно до положень цього Закону і відповідати вимогам щодо наявності, зокрема системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних. Отже, за Законом документи тендерної пропозиції подаються не замовнику, а скануються учасником і завантажуються в електронному вигляді через електронну систему закупівель і повинні зберігатись в ній протягом не менш як 10 років. Відповідальність за роботу системи несе адміністратор системи – ДП «ПРОЗОРРО», як правонаступник ДП «Зовнішторгвидав» (наказ МЕРТУ від 18.03.2016 № 473). Таким чином, тендерний документ не зобов’язаний роздруковувати тендерні пропозиції учасників, які ті подають для участі у торгах. Детальніше з питанням зберігання документів публічних закупівель можна ознайомитись у журналі № 9 (60) за вересень 2016 на стор. 16-23 та у журналі № 6 (69) за червень 2017 на стор. 10-16.

Всього записів: 3557
Сторiнки: назад  12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21  вперед