Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Ваші питання1
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

22.01.2018

Все, що потрібно знати про тендер: хто? як? коли?

SMART-регіони: лайфхаки у ProZorro м. Чернівці

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Поради_від_Радника

Відкриті єдині державні реєстри:

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Лист МЕРТУ № 3304-06/1900-06 від 17.01.2018

Щодо учасників нерезидентів

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

19.01.2018

Верховна Рада ухвалила Закон про приватизацію державного і комунальногомайна

Цей Закон, розроблений з урахуванням кращого міжнародного досвіду та норм англійського права

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.01.2018
Читати всю статтю ...

18.01.2018

Зустріч бізнес-клубу «ПоРадник для Учасника»

Дискримінаційні вимоги тендерної документації - поради учасникам

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
18.01.2018
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Ольга
08.09.2017 09:48

Доброго дня! При проведенні відкритих торгів найкращу за ціною пропозицію було відхилено рішенням тендерного комітету. Перейшовши до пропозиції наступного учасника, виявили, що довідки за ст. 16 та 17, що вимагалися у тендерній документації, учасник підвантажив лише на стадії кваліфікація, тобто після відхилення пропозиції попереднього учасника. У тенд. документації ми не прописували фразу типу "всі довідки повинні бути надані до проведення аукціону". В даному випадку ми повинні відхилити пропозицію учасника, подання довідок на стадії кваліфікація є неправомірним??? Чи обрати його переможцем? Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. В ч. 2 ст. 21 та у п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону зазначено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів та у тендерній документації обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Документи подані учасником на виконання умов тендерної документації вже після встановленого замовником кінцевого терміну подання тендерних пропозицій замовником не розглядаються. Відповідно до ст. 25 Закону тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали. Технічно, можливість дозавантажувати документи учасники отримують вже після аукціону. Таким чином, учасник завантаживши довідки по статтям 16 і 17 вже після встановленого Вами кінцевого строку для подання тендерних пропозицій прямо порушив вимоги Вашої тендерної документації. В зв'язку з цим, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Олена
08.09.2017 09:12

Добрий день! Якщо для закупівлі виділено приміром 300 000 тим грн, але за результатом могіторингу цін виясняється, що товар коштує дешевше.Чи можна оголосити закупівлю на меншу суму, не ту яку виділили.дякую.

Відповідь: Добрий день! Перед тим, як оголошувати закупівлю замовник вносить закупівлю до річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель. Згідно статті 4 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Формою річного плану закупівель, затвердженою наказом МЕРТУ № 490 передбачено заповнення замовником п. 6 - “Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі”. Якщо Вам виділено 300 тис. грн, але в результаті моніторингу Ви встановили, що при поточних ринкових цінах той же обсяг закупівлі коштує дешевше, Ви вносите до річного плану закупівель закупівлю з очікуваною вартістю, вирахуваною з огляду на результати моніторингу. Таким чином, Вами буде дотримано принцип максимальної економії та ефективності, передбачений статтею 3 Закону. Після внесення зазначеної закупівлі до річного плану закупівель, Ви можете розміщувати оголошення про проведення закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Олена
07.09.2017 10:58

Добрий день! Допоможіть розібратися в такій ситуації. В замовника діє тендерний комітет, в положенні про комітет вказано, що комітет проводить закупівлі за процедурами згідно Закону. В замовника є також "відповідальна особа за проведення електронних закупівель". Дана особа займається допороговими закупівлями. Оголошує закупівлю, проте коли приходить момент визначення переможця, то робиться протокол тендерного комітету про визначення переможця (відповідальна особа не в складі комітету). Повноваження даної особи не прописані, хоча є і положення про допорогові закупівлі. Чи можна ввести до складу комітету цю особу і як прописати її повноваження? У протоколі? Внести до положення про тендерний? дякую.

Відповідь: Добрий день! В першу чергу зазначимо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) не регулює питання проведення допорогових закупівель. Відповідно до ст. 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник утворює тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель, передбачених Законом. Тобто, тендерний комітет за Законом не відповідає за проведення допорогових закупівель. Про це, до речі, вказано і у Вашому положенні про тендерний комітет. Таким чином, у Вашого тендерного комітету не має повноважень для визначення переможця допорогової закупівлі. В Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженному наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі - Порядок) також не визначено хто має проводити допорогові закупівлі, в ньому мова йде виключно про замовника взагалі. Відповідно замовник сам має визначитись з тим, хто буде проводити допорогові закупівлі. Наприклад, замовник може призначити відповідальну особу або створити комітет з допорогів, для здійснення допорогових закупівельвід початку і до кінця. Повноваження та обов'язки відповідальної особи/комітету з допорогів можна прописати у відповідному положенні. Крім того, ні Законом, на Порядком не заборонено замовнику покласти обов'язки щодо проведення допорогів на тендерний комітет, але тоді про це необхідно вказати в положенні про тендерний комітет. У Вашому випадку можемо порадити залишити відповідальну особу, а її повноваження та обов'язки прописати у Вашому положенні про допорогові закупівлі. В той же час, відповідно до ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи) (ч. 1 ст. 10 Закону). Таким чином, додаток до річного плану затверджує тендерний комітет або уповноважена особа. Більш детально питання допорогових закупівель викладено у випуск журналу № 6 (57) за червень 2016 року, стор. 23–27; у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 23-23; у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року, стор. 45–47. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у вересні проводяться в Києві (щотижня), а також в Житомирі (12-13 жовтня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85- 71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес- ланч, видача сертифікатів про навчання.

Олена
07.09.2017 09:58

Добрий день! Допоможіть, будь-ласка, правильно визначити предмет закупівлі по складовим капітальному ремонту. По якому правилу вірно буде визначити предмет закупівлі на такі складові капітального ремонту, як розробка проектно-кошторисної документації, проведення експертизи, авторського нагляду та технічного нагляду? Ці предмети закупівлі потрібно визначати як ПОСЛУГИ чи РОБОТИ? І ще одне питання з приводу оприднення звіту по капітальному ремонту. Загальна вартість всих робіт-послуг по даному об'єкту кап.ремонту складає 862 тис. грн. Вартість договору підряду складає біля 780 тис. грн., по договору будемо оприлюднювати Звіт через Прозорро. Питання з приводу інших договорів на розробку проектно-кошторисної документації, проведення експертизи, авторського нагляду та технічного нагляду, потрібно чи не потрібно по цим договорам оприлюднювати звіт, якщо вартість кожного договору окремо не буде перевищувати 50 тис. грн., але всі ці договора відносяться до однієї будівлі кап.ремонту? Дякую за допомогу!

Відповідь: Добрий день! Предмет закупівлі визначається згідно Порядку визначення предмету закупівлі (далі - Порядок), затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749. Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону до робіт відносяться - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. У роз'яснення МЕРТУ (лист 3302-01/38216-06 від 25.11.2016Детальніше з роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у Журналі №1 (64) за січень 2017 року на стор. 35-37) з посиланням на положення ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва” зазначено зокрема про те, що послуги з експертизи, технічного та авторського нагляду, за умови, що їх включено до зведеного кошторисного розрахунку об'єкта будівництва і їх вартість не перевищує вартості самих робіт, відносяться до визначення “роботи” у розумінні Закону. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. В частині 1 статті 2 Закону встановлено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Отже звертаємо увагу, що в даній статті іде мова саме про вартість предмета закупівлі. Виходячи з викладеного, в разі, якщо підприємством одразу була запланована закупівля на суму, що дорівнює або є більшою за 50 тисяч грн. по певному предмету закупівлі, незалежно від кількості договорів, періодичності їх укладання, часового проміжку між датами укладання договорів, рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори по кожному з них, незважаючи на суму договору.З Вашого прикладу можна зробити висновок, що у Вас 4 різні договори і в них прописані 4 різні предмети закупівлі. Отже якщо вартість предмета закупівлі менше 50 тис. звіт в про укладений договір не потрібно розміщувати. Для надання точної відповіді необхідно переглянути Ваші договори. Детальніше з роз'ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у Журналі №1 (64) за січень 2017 року на стор. 35-37. Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Тетяна
07.09.2017 09:15

Замовником укладено договір з зазначенням, що загальна сума договору визначається сумою специфікацій, за якими замовник закуповує різні предмети закупівлі протягом дії договору. Як правильно розмістити замовнику звіт про укладений договір, якщо на момент звітування підписана тільки перша специфікація, а наступні будуть підписуватися за потребою та наявністю фінансування. Замовником не укладається договір на кожний предмет окремо.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Згідно статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 8 Закону Уповноважений орган розробляє та затверджує форму звіту про укладені договори. Форму звіту про укладені договори затверджено наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490. Пункт 15 зазначеної форми носить назву - ціна договору, в яку необхідно вносити ціну укладеного договору. Випадки, коли форма звіту заповнюється без зазначення ціни не передбачені. Крім того, звертаємо увагу, що питання укладення договорів за результатами допорогової закупівлі регулюється Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Таким чином, договір про який йде мова у Вашому запитанні укладено з порушенням положень ГК України. В подальшому у випадку, коли фактичні обсяги та ціну закупівлі, наприклад, товару не можна передбачити заздалегідь, закупівлю доцільніше здійснювати поетапно за окремими договорами. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Ірина Ф.
06.09.2017 10:30

Добрий день! Допоможіть будь-ласка! Ми "замовник", переможцем відкритий торгів є фірма, що зареєстрована на Кіпрі (офшорні зони). По минулому Закону ми не мали права його акцептувати,в теперішньому Законі така норма відсутня. Чи є інші нормативно-законодавчі акти, які забороняють укладати з такими переможцями договори?? Чи ми можемо це зробити??? Дякуємо!!

Відповідь: Добрий день! Як Ви правильно зауважили, в ЗУ “Про здійснення державних закупівель”, а саме у ч.2 ст. 17 було передбачено можливість для замовника прийняти рішення про відхилення пропозиції учасника, який був зареєстрований в офшорних зонах. Проте ЗУ “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність з 1 серпня 2016, а в ЗУ “Про публічні закупівлі” така підстава для відхилення тендерної пропозиції учасника відсутня. Таким чином, якщо тендерна пропозиція учасника відповідає вимогам тендерної документації, замовник визначає такого учасника переможцем процедури закупівлі. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Альона
05.09.2017 09:57

Доброго дня!Допоможіть вирішити таку ситуацію.На періоді кваліфікації у відкритих торгах Учасника 1 було дискваліфіковано, він подав вимогу, але Замовник не змінив своє рішення.Переможцем торгів було визнано Учасника 2.На періоді очікування підписання договору(в період оскарження 10 днів)Учасник 1 подає скаргу до АМКУ щодо необгунтованої дискваліфікації, скаргу задовольняють.Як діяти Замовнику в такій ситуації?Чи може він відмінити своє рішення щодо Учасника 2 на користь Учасника 1? Чи є можливість повернути кошти за участь дискваліфікованому Учаснику 1 у разі задоволення скарги?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 18 Закону України “Про публічні закупівлі” скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю (ч.2 ст. 18 Закону). У разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити в електронній системі підтвердження. У будь-якому разі укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється (ч. 7 ст. 18 Закону). Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Рішення органу оскарження містять в тому числі мотивувальну та результативну частину. Якщо орган оскарження задовільнив скаргу, в результативній частині його рішення вказується про те, які дії повинен здійснити замовник. Відповідно до ч. 12 ст. 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Але рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Також звертаємо увагу, що на майданчику є можливість скасувати рішення про визначення переможця і знову визначити переможцем відхиленого учасника. Щодо питання повернення оплати, то не зрозуміло про які кошти для повернення Учаснику 1 Ви запитуєте. Якщо мова йде про кошти, які Учасник 1 сплатив за подання скарги, то такі кошти у будь-якому випадку не повертаються скаржнику, оскільки це не передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291. Якщо мова йде про кошти, які Учасник сплачує майданчику за подання пропозиції, то згідно ч. 4 постанови КМУ від 24.02.2016 № 166 оператором авторизованого електронного майданчика повертається плата учаснику/переможцю у разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, але крім випадків, коли пропозиції учасника/переможця було відхилено. Увага! Відкрито передплату журналу “Радник в сфері державних закупівель” на 2018 рік. Встигніть передплатити журнал на 2018 рік до 31.10.2017 і отримуйте щомісячно за однією ціною - 212 грн. електронну та друковану версії журналу. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Наталія
01.09.2017 12:39

Доброго дня! Відповідно до ч.4 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі»: «строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів». Просимо Вас надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі»: п’ять робочих днів (продовження до 20 робочих днів) застосовуються до кожного учасника, чи це загальний термін для розгляду всіх пропозицій? Дякуємо

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. Як бачимо мова йде саме про конкретну тендерну пропозицію учасника, яка за результатами оцінки визначена як найбільш економічно вигідна. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Строк її розгляду також не повинен перевищувати п'яти робочих днів, або аргументовано може бути продовжено замовником до 20 робочих днів. І так далі. Отже за Законом у разі проведення звичайних відкритих торгів замовник може продовжити строк розгляду кожної тендерної пропозиції учасника. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Віолетта
31.08.2017 15:18

Добрий день! В результаті проведення процедури відкритих торгів був укладений договір на поставку товару. Поставка товару була виконана в межах договору , але поставка відбулась з толерантністю яка не передбачена умовами договору. Як бути Замовнику , якщо загальна сума договору не змінилась (толерантність не вплинула на загальну вартість товару), а кількість змінилась з урахуванням толерантності. Чи потрібно замовнику укладати додаткову угоду та як результат розміщувати повідомлення про внесення змін до договору ? Дякуємо за відповідь

Відповідь: Добрий день! Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України предмет відноситься до істотних умов договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Відповідно до ч. 4 статті 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною статті 36. Якщо під толерантністю мається на увазі  толеранс поставки  (відхилення  обсягу закупівлі в сторону збільшення  чи зменшення), то підстава, за якою можливо внести зміни до істотних умов договору про закупівлю в частині збільшення обсягів закупівлі, в тому числі без зміни ціни договору, в ч. 4 ст. 36 Закону відсутня. Якщо відбулось зменшення обсягів закупівлі, тоді відповідно до п. 1 ч.4 ст. 36 Закону можливе зменшення обсягів закупівлі. Отже по договору закупівлі можливе лише зменшення обсягу  закупівлі і при цьому  вартість закупівлі повинна змінитись пропорційно в сторону зменшення.  При цьому, як випливає з умов ст. 10 Закону, у разі внесення будь-яких змін до договору про закупівлю, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики - протягом трьох днів з дня внесення змін, оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення змін до договору. Варіантів розв’язання  даної проблеми може бути декілька, в тому числі і повернення надлишку постачальнику. Для більш детального розгляду поставленого питання   наданої інформації  недостатньо. Звертаємо увагу! Редакція журналу надає консультації у зручний для Вас час. Консультації в будь-який робочий час по телефону: 285 грн. - 30 хвилин консультацій. Індивідуальні консультації у нас в офісі: 500 грн. – одна година. Детальніше за номером (044) 451-85- 71.

Ірина Ф.
31.08.2017 09:19

Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, за неправельний вибір тендерним комітетом коду класифікатора передбачена якась відповідальність? Дякую!

Відповідь: Добрий день! З одного боку відповідальності конкретно за неправильний вибір коду класифікатора не передбачено. Але відповідальність може наступити якщо виявиться, що це не просто помилка, а таким чином замовник здійснив поділ предмета закупівлі з метою уникнення передбаченої Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) процедури відкритих торгів (ч. 7 ст. 2 Закону, ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення). В майбутньому, при визначені кода класифікатора рекомендуємо користуватись сервісами доступними за наступними посиланнями: 1) http://cep.kse.org.ua/article/cpv/index.html - цей сервіс дозволяє побачити за яким CPV-кодом інші замовники купують аналогічні товари. Друга частина сервісу - інформація про постачальників вибраного в пошуку товару (ТОП-20 за кількістю переможних процедур). Також є додаткова можливість обрати постачальника за певним регіоном. Вся інформація, представлені в цьому сервісі, з офіційного API ProZorro. 2) http://radnuk.com.ua/poshyk-dk/ - сервіс пошуку за ключовим словом в словнику CPV на нашому офіційному сайті. Тут також можливо зробити пошук за кодом-CPV. Увага! Відкрито передплату журналу “Радник в сфері державних закупівель” на 2018 рік. Встигніть передплатити журнал на 2018 рік до 31.10.2017 і отримуйте щомісячно за однією ціною - 212 грн. електронну та друковану версії журналу. Детальніше за номером (044) 451-85- 71.

Людмила
30.08.2017 17:37

Доброго Вам дня Підкажіть відповідь на наступне запитання Проводяться протягом декількох років роботи з реконструкції приміщення. Паралельно укладено договір на оплату авторського нагляду за будівництвом. Договір укладено на суму 53 тис. Грн. Грн Ще в 2011 році, а в кожному поточному бюджетному році додатковою угодою визначається сума юридичних зобов'язань за відповідним бюджетним роком, враховуючи обсяг робіт на рік та наявність кошторисних призначень. Питання в чому: 1. на сьогоднішній день по договору залишилося до оплати 13 тис.грн. На 2017 рік. Загальна сума договору незмінна 53 тис.грн. , В тому числі необхідно укласти додаткову угоду, що зобов'язання сторін на 2017 рік складуть 13 тис.грн. Чи треба суму 13 тис.грн. Вносити в додаток до річної плану? 2 договір укладено ще в 2011 році на весь період проведення робіт, кожен рік він пролонговується на наступний рік. Предмет закупівлі вибрано по ДК 016-2010. Якщо треба вносити суму 13 тис.грн. В ДРП, то немає технічної можливості на майданчику при внесенні даних цього закупівлі - введіть код ДК 016-2010, за яким ще в 2011 році уклали договір. Як бути в цій ситуації? ДЯКУЄМО!

Відповідь: Добрий день! Звертаємо Вашу увагу, що до річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель вносяться закупівлі, які планується здійснити. Відповідно вказані у запитанні кошти, які витрачаються за результатами вже проведеної процедури закупівлі, не потрібно вносити до додатку до річного плану закупівель. Крім того, Ваш договір укладено у відповідності до положень ЗУ “Про здійснення державних закупівель”. Згідно з ч.5 Розділу ІХ “Прикінцеві та перехідні положення” ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) з 1 серпня 2016 року ЗУ “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність. Положення ЗУ “Про публічні закупівлі” також не поширюються на правовідносини суб'єктів сфери державних закупівель, які виникли до набрання чинності цього Закону. Таким чином, при внесенні змін до договору, у Вашому випадку, необхідно керуватись умовами договору, Цивільним та Господарським кодексами України. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Галина
30.08.2017 09:12

Добрий день, шановна редакція. Питання перше - за кодом ДК 2015 - 3019 "Офісне устаткування та приладдя різне" на сьогодніщній день нами проведені закупівлі на суму 192 тис. грн. Але нещодавно нам були виділені додаткові кошти на суму менше 200 тис. грн. Чи можемо ми проводити закупівлю шляхом укладання прямих договорів за кодом ДК 2015 - 3019 чи нам необхідно буде проводити відкриті торги? Питання друге схоже: за одним кодом кодом ДК 2015 на сьогодніщній день нами проведено переговору процедуру на суму 300 тис. грн. Але нещодавно нам були виділені додаткові кошти на суму менше 200 тис. грн. Чи можемо ми проводити закупівлю шляхом укладання прямих договорів за одним кодом ДК 2015 чи нам необхідно буде проводити переговорну процедуру?

Відповідь: Добрий день! Дійсно обидва питання схожі, тому надаємо по ним узагальнену відповідь. В розумінні листа Мінекономрозвитку (лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016), якщо замовнику виділяють додаткові кошти або з’являється нова потреба, яку він об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент проведення закупівлі це може розглядатись як новий предмет договору. В такому випадку замовник приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі виходячи з вартісних меж, встановлених в ч. 1 ст.2 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Якщо очікувана річна вартість предмета закупівлі перевищує зазначені вартісні межі замовник здійснює закупівлю за однією з процедур, визначених Законом. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні до-говори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. (Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42). Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у вересні проводяться в Києві (щотижня), а також в Житомирі (12-13 жовтня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85- 71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес- ланч, видача сертифікатів про навчання.

Назарій
29.08.2017 17:44

Бюджетна організація провела тендер на закупівлю ноутбуків. Технічні вимоги Замовника встановлені таким чином: "ноутбук за параметрами: i3 (2.00 ГГц), 4 ГБ, 500 ГБ. Учасник має право надати товар або за вказаними характеристиками, або з кращими показниками." Учасник, що переміг надав пропозицію Ноутбук Lenovo IdeaPad 100 (80QQ008AUA), що відповідає технічному завданню. Під час укладання договору Замовник та Учасник укладають договір на ноутбук іншої моделі та марки з кращими показниками (або з такими ж). Згідно тендерної документації Замовника в ціновій пропозиції необхідно зазначити найменування товару (ноутбук), проте вимога щодо зазначення марки та моделі не було. Натомість Учасник зазначив марку та модель ноутбука в ціновій пропозиції. Чи вважається таке укладання договору правомірним?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Якщо предмет договору про закупівлю буде відрізнятись від змісту тендерної пропозиції учасника, відповідно до ч.1 ст. 37 Закону такий договір про закупівлю буде нікчемним, оскільки його укладено з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону. Увага! Відкрито передплату журналу “Радник в сфері державних закупівель” на 2018 рік. Встигніть передплатити журнал на 2018 рік до 31.10.2017 і отримуйте щомісячно за однією ціною - 212 грн. електронну та друковану версії журналу. Детальніше за номером (044) 451-85- 71.

Віолетта
28.08.2017 14:56

Добрий день! Відповідно до наказу Мінекономрозвитку №454 Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Чи правильно ми розуміємо, що замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника в додатку до річного плану закупівель (сума закупівель менше порогової планки), навіть якщо замовник укладає прямі договори по кожній частині предмета закупівлі з різними контрагентами, оскільки Закон про публічні закупівлі не зобов’язує замовника використовувати електронну систему закупівель.

Відповідь: Добрий день! Згідно Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженного наказом Мінекономрозвитку від 25.03.2016 № 448/28578 (зі змінами та доповненнями) предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Таким чином, при мультилотовій закупівлі, до річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель включається предмет закупівлі товару чи послуги, визначений за показником четвертої цифри основного словника, а в конкретній назві цього товару чи послуги, замовник вказує відповідні лоти, які можна визначити в тому числі за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника. З прикладами визначення предмета закупівлі товарів і послуг із визначенням окремих частин предмета закупівлі (лотів) Ви можете ознайомитись у Журналі №2 (65) за лютий 2017 на стор. 8-11. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Катерина
28.08.2017 11:21

Добрий день, скажіть будь-ласка як при збільшені суми договору розрахувати суму договору відповідно до індексу споживчих цін????

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 180 Господарського кодексу України ціна договору відноситься до істотних умов договору. В ч. 4 ст. 36 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.4 ст. 36 Закону. Зокрема, в п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону пердбачено внесення змін до істотних умов договору у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. З цього випливає, що для можливості зміни суми договору про закупівлю на підставі зміни індексу споживчих цін, в тексті договору про закупівлю потрібно передбачити порядок зміни ціни на цій підставі. Якщо в договорі не передбачено відповідний порядок зміни ціни, застосовувати його не має правових підстав. Звертаємо також Вашу увагу на те, що індекс споживчих цін розраховується органами державної статистики щодо окремих товарів та послуг, які входять до “споживчого кошику”, всього це трохи більше 300 позицій. Якщо предмет закупівлі не входить до цього переліку, для застосування такої підстави у Вас також не має правових підстав. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у вересні проводяться в Києві (щотижня), а також в Житомирі (12-13 жовтня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85- 71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес- ланч, видача сертифікатів про навчання.

Всього записів: 3257
Сторiнки: назад  12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21  вперед