>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

19.07.2018cal

19.07.2018

Пов’язані особи в публічних закупівлях: кого відхиляємо, а кого залишаємо?


Випадок 3. Учасники пов’язані між собою

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.07.2018cal

18.07.2018

Уряд вніс зміни до Порядку подання фінансової звітності.


Документ приведено у відповідність до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.07.2018cal

#Поради_від_Радника


Чи можна тендерному комітетові засідати у вихідні дні (датувати протоколи вихідними)?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.07.2018cal

17.07.2018

Жертви змови на торгах: як поводитися?


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.07.2018cal

16.07.2018

Увага!


З 17 липня наберуть чинності зміни до Порядку нормативної оцінки земель населених пунктів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Тетяна
15.03.2018 17:52

в період перевірки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, від учасника, який за результатами аукціону подав найнищу ціну, надходить відмова від подальшої участі в процедурі закупівлі . Які дії тендерного комітету - відхилити чи розглядати тендерну пропозиції учасника з найменшою ціною чи розглядати пропозицію наступного учасника, якщо так то які причини відхилення пропозиції учасника з найменшою ціною?

Відповідь: Доброго дня! Прошу звернути увагу, що Законом про публічні закупівлі не врегульовано питання відмови від подальшої участі в процедурі закупівлі (відкликання тендерної пропозиції). Разом з тим, зі змісту ч.3 ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі», вбачається, що учасник може відкликати тендерну пропозицію і при цьому забезпечення тендерної пропозиції не повертається. Підстави для відхилення тендерної пропозиції врегульовано ст. 30 Закону про публічні закупівлі. Проте при розгляді запитання слід виходити з того, що замовник не може відхилити тендерну пропозицію яку відкликано. У випадку відкликання тендерної пропозиції замовник зазначає про це в протоколі і переходить до розгляду тендерної пропозиції наступного учасника. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання

Руслана
15.03.2018 12:34

Добрий день. Будь-ласка, дайте відповідь на наступні питання. 1. Як правильно визначається предмет закупівлі при закупівлі послуги з поточного ремонту (за якою цифрою Коду ДК 021-2015 (CPV)). 2. При переговорній процедурі (2рази торги не відбулись) чи потрібно вимагати від учасника підтвердження 17 статті Закону України про публічні закупівлі.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж, визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) (зі змінами). Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку під час закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним обєктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Мінрегіону від 04.06.2014 № 163, та/або ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Отже, в Порядку щодо закупівлі послуг з поточного ремонту не міститься вимог щодо цифри коду. Відповідно код за ДК буде залежати від того, який саме предмет закупівлі за Єдиним закупівельним словником вибере замовник. З прикладами визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту Ви можете ознайомитися в Журналі № 2 (65) за лютий 2017 на стор. 11.По другому питанню. Це питання прямо в Законі не врегульовано. Проте згідно вимог п. 4 ч.2 ст. 35 Закону: замовник може застосувати переговорну процедуру у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Виходячи з цього, рекомендуємо при проведені переговорної процедури на цій підставі, вимагати від учасника підтвердження відсутності підстав за ст. 17 Закону (довідки в довільній формі). Детальніше з питання проведення переговорної процедури у разі двічі відмінених відкритих торгів можна ознайомитись у журналі № 3(66) за березень 2017 року на стор. 18-25.

Олена
15.03.2018 09:42

Добрий день! Проконсультуйте будь ласка з наступного питання: Установі виділені кошти на проведення капітального ремонту вікон - 1180000,00 грн., дверей - 1060000,00грн., опалення - 1996000,00, покрівлі - 1430000,00грн. однією довідкою про зміни до кошторису. Наступні ремонти проводяться в одній будівлі з загальним інвентарним номером, але Проектно-кошторисні документації різні, на кожен вид ремонту окремі. Як визначитись з предметом закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника та процедурою закупівлі? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 22 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Деякі моменти, що Вас зацікавлять з поставлених питань, висвітлено в листі МЕРТУ вих. № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016. При цьому в листі зазначено, що об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Слід також звернути увагу, що законодавством у сфері публічних закупівель, не визначено право проведення процедур закупівель по кожному кошторису (проектно-кошторисній документації) окремо. Більш того, проведення закупівлі по кожному кошторису окремо, без застосування процедур передбачених ч.1 ст.12 Закону про закупівлю, буде розцінено як поділ предмету закупівлю з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Отже проведення Вами закупівлі по всім кошторисам (зважаючи на їх загальну вартість, що перевищує 1,5 млн.грн.) повинно бути здійснено шляхом проведення процедури відкритих торгів. При цьому Ви маєте право провести як окремі відкриті торги по кожному кошторису так і провести по лотову закупівлю в межах єдиної процедури. При цьому Ви можете використати наступні коди згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт) або код 45452100-1 Капітальний ремонт і реставрація). Детальніше з листом МЕРТУ можна ознайомитись у Журналі № 1 (64) за січень 2017 на стор. 35 -37.

Ярослава
14.03.2018 09:50

Добрый день,мы провели доп. закупку и в документации прописывали конкретное название товара с маркой, но в документации нигде нет слова про аналог или эквивалент, но первых 2 уч предоставляют нам др товар и с худшим качеством, да дешевле , но нам нужно качество мы закупаем мед. перчаткии качество превыше. Правильно я понимаю, что мы отклоняем победителя который стал по истечению аукциона так как он предоставляет не тот товар который запрашивался в документации, смотрим следующего если он предлагает то что нам нужно тогда обьявляем его победителем.

Відповідь: Добрий день! В першу чергу, звертаємо увагу, що процедура проведення допорогової закупівлі з використанням електронної системи закупівель не регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), а Порядок проведення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП «Зовнішторгвидав» від № 35 (далі – Наказ № 35) не є нормативно-правовим актом обов’язковим до виконання. При цьому, згідно п. Наказу № 35 замовник може, а не зобов’язаний прописувати можливість постачання еквіваленту предмета закупівлі. Отже, при допороговій закупівлі замовник має право закуповувати конкретний предмет закупівлі, без передбачення можливості поставки еквівалента. В такому випадку, якщо учасник пропонує товар, який не відповідає умовам допорогової закупівлі (навіть якщо за характеристиками є еквівалентом) замовник має право відхилити пропозицію такого учасника. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Елена
06.03.2018 14:30

Доброго дня! Наше державне підприємство є Замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання. На теперішній час нами проводиться процедура закупівлі послуг (відкриті торги) з очікуваною вартістю 1 200, 00 тис грн. без ПДВ. Однією з вимог Тендерної документації до учасників є надання учасниками у складі своїх пропозицій «… Інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій (крім пунктів 1, 3, 7, 8, 9) і другій статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», яка надається у довільній формі за кожною підставою окремим документом. Документ (довідка, лист тощо) із зазначеною вище інформацією має містити дату його складення, підпис учасника/уповноваженої особи учасника.». Після проведення електронного аукціону, за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника з найбільш економічно вигідною пропозицією встановлено, що відповідним учасником надано у складі пропозиції довідки, складені у довільній формі, з інформацією про відсутність підстав по пунктам 2, 4, 6 частини 1 та частини 2 ст. 17 Закону, проте не надано інформацію про відсутність підстав, визначених у п.10 частини 1 ст.17 Закону. У зв’язку з чим виникає питання, чи вважати такого учасника, таким що не виконав вимоги Тендерної документації (а саме, не надав інформацію у довільній формі про відсутність підстав, визначених у п.10 частини 1 ст.17 Закону) та чи буде це підставою для відхилення тендерної пропозиції цього учасника? На нашу думку вважаємо, що не зважаючи на те, що вартість закупівлі є меншою за 20 млн гривень, учасник на виконання вимог Тендерної документації повинен був надати інформацію або про наявність антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, або про відсутність програми та уповноваженого.

Відповідь: Доброго дня! Прошу звернути увагу на те, що статтею 17 Закону про публічні закупівлі встановлено вимоги окремо для учасника і окремо для учасника-переможця. Так відповідно до ч.3 ст.17 цього Закону встановлено, що по всім пунктам частини першої надається інформація в довільній формі. При цьому Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті. Таким чином замовник повинен встановити вимоги до учасника щодо надання інформації в довільній формі по п.2,3,4,5,6,8,9,10 ч.1 ст. 17 і ч.2 ст.17 Закону про публічні закупівлі. В той же час спосіб документального підтвердження (саме документальне підтвердження довідок в довільній формі) згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 ч.1 та ч.2 цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі, при цьому Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Отже замовник має право вимагати від учасника-переможця документи по п.2,5,6 ч.1 ст.17 та ч.2 ст.17 Закону про публічні закупівлі. Що стосується надання інформації по п.10 ч.1 ст.17 Закону про публічні закупівлі, то слід звернути увагу на те, що цією нормою встановлено, що підставою для відхилення є те, що юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідно до ч.4 ст.16 встановлено, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Відповідно до ст.19 Закону України «Про запобігання корупції» Антикорупційні програми приймаються в:Адміністрації Президента України, Апараті Верховної Ради України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, державних цільових фондах - шляхом затвердження їх керівниками;Апараті Ради національної безпеки і оборони України - шляхом затвердження Секретарем Ради національної безпеки і оборони України; Національному банку України - шляхом затвердження Правлінням банку;Рахунковій палаті, Центральній виборчій комісії, Вищій раді правосуддя, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласних радах, Київській та Севастопольській міських радах, Раді міністрів Автономної Республіки Крим - шляхом затвердження їх рішеннями.Крім того, відповідно до ст. 62 цього Закону в обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень. Отже, зважаючи на те, що відповідно до вимог тендерної документації, вимагалася довідка в довільній формі, а не вимагалась сама антикорупційна програма, Замовник повинен відхилити тендерну пропозицію у випадку відсутності довідки довільної форми про наявність/відсутність антикорупційної програми та уповноваженого з реалізації антикорупційної програми. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 16 березня - в Одесі, 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Сергій
06.03.2018 13:57

Орган місцевого самоврядування. Ціна об'єкта будівництва 2000000грн.Сесією ради на даний об'єкт виділено 1490000грн., а потім ще через два місяці додатково виділено сесією 510000грн.Як потрібно поступати? Виконуувати роботи без проведення тендеру. оскількивиділені кошти додатково чи необхідно проводити відкриті торги?

Відповідь: Доброго дня! Слід зазначити, що поставлене запитання не містить необхідної інформації для надання відповіді. Зокрема слід звернути увагу на те, чи це буде перехідний об’єкт (завершення в наступному бюджетному періоді), чи весь цикл будівництва і здачу в експлуатацію буде здійснюватися протягом одного бюджетного року. Якщо це перехідний об’єкт, то слід виходити з того, що проектно-кошторисною документацією визначено вартість будівництва на суму 2 млн. грн.. Отже необхідно проводити процедуру відкритих торгів. При цьому умовами тендерної документації і договору про закупівлю слід передбачити поетапне фінансування. Більш складна ситуація виникає у тому випадку, якщо процес закупівлі і будівництво повинно бути здійснено в межах одного бюджетного періоду. Тендерну процедуру слід проводити на суму визначену проектно-кошторисною документацією, проте органи казначейства не зареєструють договір про закупівлю, у відповідності до ст.48 Бюджетного кодексу зважаючи на те, що фінансування в розмірі 510 тис. грн. не передбачено в бюджетних видатках. З Вашого питання вбачається що Вам рішеннями сесії виділено і 1490 тис. грн. і 510 тис. грн.. Зважаючи на те, що на дату проведення процедури закупівлі кошти виділено в повному обсязі, слід проводити відкриті торги.З детальнішою інформацією та роз’яснення МЕРТУ щодо закупівлі робіт ви можете ознайомитися в Журналі № 1 (64) за січень 2017 на стор. 35 – 37.

Алла
06.03.2018 10:39

Доброго дня! Допоможіть будь ласка визначитись з наступним питанням: Проведено допорогову процедуру закупівлі, предметом закупівлі якої була комп’ютерна техніка (моноблок, персональний комп’ютер). Вимогами технічного завдання встановлено надання документу, що підтверджує якість товару (сертифікат УкрСЕПРО, сертифікат відповідності, сертифікат/паспорт якості, декларація про відповідність, висновок державної санітарно-епідеміологічної служби або іншій подібний документ, що підтверджує відповідність товару вимогам, встановленим до нього загальнообов’язковими на території України нормами і правилами) Учасником на моноблоки не надано вказаний документ, при цьому учасником надано гарантійний лист щодо надання з кожною партією товару документів, що підтверджують його якість (сертифікат відповідності, або сертифікат/паспорт якості, або декларація про відповідність, або висновок державної санітарно-епідеміологічної служби на товар, тощо), встановлений діючим законодавством на запропоновану продукцію. Чи маємо ми право визначити такого учасника переможцем даної процедури, враховуючи що інші підтверджуючі документи надані у повному обсязі? Слід зазначити, що на закупівлю подану лише одну пропозицію.

Відповідь: Доброго дня! Здійснення допорогових закупівель провадиться відповідно до Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок). Відповідно до п.9.1 наказу ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35 замовник розглядає пропозицію учасника та приймає рішення щодо її відповідності вимогам, зазначеним в період оголошення закупівлі. Відповідно до пункту 6.9 Порядку пропозиція Учасника повинна відповідати вимогам, зазначеним Замовником під час оголошення закупівлі.Всі зміни до інформації та документів щодо оголошення Закупівлі Замовник міг вносити лише до початку прийому пропозицій, у т.ч., на підставі звернень Користувачів Системи (п.п.6.5, 7.1 Порядку).У випадку, якщо пропозиція Учасника (зокрема, і єдиного), не відповідає умовам Закупівлі, такий учасник підлягає дискваліфікації (п.9.2. Порядку). Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 16 березня - в Одесі, 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Оля
03.03.2018 14:12

Доброго дня! Під час подання через електронний майданчик оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою відповідно до ч. 4 ст.10 Закону № 922 замовник має технічну можливість заповнення інформації на англійській мові не по всім пунктам, передбаченим оголошенням, складеним на українській мові. Чи є це порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" або достатньою є той обсяг інформації, який автоматично переноситься до оголошення про проведення торгів із заповнених замовником полів на електронному майданчику?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч.4 ст.10 Закону про публічні закупівлі оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. Форму оголошення про проведення відкритих торгів затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490. В при цьому слід звернути увагу на те, що оголошення повинно бути здійснено згідно встановленої форми на українській мові і додатково на англійській. В той же час технічні можливості оприлюднення оголошення на англійській мові обмежено лише кількома строчками. Відповідно до п. 8 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом МЕРТ 18.03.2016 № 477 встановлен6о, що у разі якщо інформація (оголошення про проведення процедури закупівлі) відповідно до вимог Закону повинна бути додатково оприлюднена англійською мовою, така інформація розміщується замовником одночасно з відповідною інформацією українською мовою. Отже Ви зобов’язані оприлюднити оголошення як на українській так і на англійській мові. Зважаючи на те, що електронна система закупівлі дає можливість оприлюднити оголошення лише на українській мові, оголошення на англійській мові повинно бути підкріплено в сканованому або в форматі Word в розділі «Тендернадокументація».Детальнішу інфлрмацію по даному питанню Ви можете прочитати в Журналі № 1 (64) за січень 2017 на стор. 11.

Анна
02.03.2018 11:20

Доброго дня! У відкритих торгах на закупівлю ДК 021:2015:33690000-3 Лікарські засоби різні (діагностичних засобів: реактивів, культур мікроорганізмів, сироваток … для БАК лабораторії, клінічної лабораторії, біохімічної лабораторії, пат. анатомії) один із учасників просить закупівлю розбити по лотам, щоб відділити закупівлю по БАК лабораторії від інших лабораторій, а ще краще розбити по лотам по кожній лабораторії. В законі ніде не прописано, що ми зобов’язані розбивати по лотам. Як правильно дати відповідь що ми хочемо закупити всі діагностичні засоби однією закупкою за кодом ДК 021:2015:33690000-3 Лікарські засоби різні, а не розбивати на лоти. Чи маємо ми на це право? Чи потрібно розбивати на лоти?

Відповідь: Доброго дня! Законом про публічні закупівлі не встановлено обов’язку для замовників щодо поділу процедури закупівлі на лоти. Разом з тим, відповідно до ст. 3 цього Закону встановлено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням, які замовник повинен дотримуватися на всіх етапах процедури закупівель. З метою дотримання цих принципів рекомендуємо здійснити поділ на лоти. Практика розгляду скарг АМКУ підтверджує необхідність поділу процедури закупівлі на лоти. Зокрема при розгляді скарги по процедурі закупівлі №UA-2016-10-10-000890-b замовника було зобов’язано внести відповідні зміни до тендерної документації в частині поділу закупівлі на лоти. Більш детальну інформацію по дискримінації учасників під час здійснення закупівлі лікарських засобів Ви можете отримати зі статті розміщеній в журналі «Радник в сфері публічних закупівель» № 3(66) за березень 2017 року на стор. 14-17.Детальніше з листом МЕРТУ щодо закупівель лотів можна ознайомитися в Журналі № 9 (72) за вересень 2017 на стор. 43-45. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Сергій
01.03.2018 19:10

бюджетна організація, яка знаходиться в м. Одесі має структурні підрозділи в інших містах. Чи потрібно уповноваженому органу проводити тенедер на забезпечення комунальних послуг структурних підрозділів, загальна сума яких становить більше 200,0 тис. грн., але поставщик і споживачі всі різні (Кривий ріг, Херсон, Запоріжжя) а також суми, окремо по підрозділам, не перевищують 200,0 тис. грн.?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч.1 Закону про публічні закупівлі він застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. При цьому слід врахувати, що відповідно до п. 9 ч.1 с. 1 Закону про публічні закупівлі замовником є юридична особа в цілому. Отже закупівля структурними підрозділами є закупівля замовником і за умови, якщо вартість всіх закупівель послуг по одному коду ДК 021:2015 дорівнює або перевищує 200 тисяч грн. він (всі структурні підрозділи) зобов’язаний провести відкриті торги або переговорну процедуру закупівлі.Детальніше питання щодо закупівель філіями або підрозділами Ви можете прочитати в листі МЕРТУ в Журналі № 11 (62) за листопад 2016 на стор. 42-44.З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Наталія
01.03.2018 14:58

Доброго дня ! Ми виступаємо в ролі Замовника , що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання . Були проведені відкриті торги на закупівлю товару , на загальну суму 1850000,00 грн ( з розбиттям на лоти : 1 лот – 1060000,00 грн , 2 лот- 300000,00 грн, 3 лот- 220000,00 грн , 4 лот- 270000,00 грн ) Торги відбулися по першому лоту. Чи маємо ми право укласти прямий договір або здійснити допорогову закупівлю по лотам 2 , 3, 4 ( у відповідності до листа МЕ №3304-06/26774-06 від 02.08.2017р.) без проведення повторних відкритих торгів , адже сума по вказаним лотам не перевищує 1 млн грн. ( становить 790000,00 грн) ?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до листів МЕРТУ №3304-06/26774-06 від 02.08.2017р. та №3302-06/29640-06 від 14.09.2016 р. у випадку, якщо замовником торги було відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю керуючись вартісними межами, визначеними в ст. 2 Закону про публічні закупівлі. У разі, якщо вартість закупівлі є меншою відповідних вартісних меж, визначених в ст. 2 цього Закону, то замовник має право здійснити таку закупівлю без застосування процедур, визначених Законом (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорну процедуру закупівлі. При цьому закупівля повинна бути здійснена з дотриманням принципів викладених в ст. 3 Закону та замовником може бути використана електронна система закупівель з метою відбору постачальника товарів, робіт, послуг. Детальніше з даним листом можна ознайомитися в Журналі № 9 (72) за вересень 2017 на стор. 43-45.Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ніна
01.03.2018 10:26

Процедура закупівлі – відкриті торги-на закупівлю природного газу здійснена в грудні 2017 року на очікувану вартість 7500000,00грн. Договір укладено в грудні на всю очікувану вартість, а окремим абзацом вказана сума бюджетних призначень на дату укладання угоди (в даному випадку 5000000,00грн), так як постійні кошторисні призначення надійшли 15 січня 2018 року в сумі 5000000,00грн. При реєстрації договору Казначейство вимагає зменшити суму договору до фактичних кошторисних призначень. Суми кошторисних призначень не вистачить на закупівлю газу природного до кінця року, оскільки потреба у відповідному товарі розрахована виходячи з споживання минулих років та з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів. Чи правомірно залишити договір на всю очікувану вартість з можливістю подальшої дореєстрації додаткових кошторисних призначень шляхом укладання додаткових угод до даного договору?

Відповідь: Доброго дня! В даній ситуації слід зазначити, що органами казначейства на законних підставах відмовлено в реєстрації бюджетних зобов’язань та вірно запропоновано здійснити зменшення обсягів і вартості закупівлі для реєстрації бюджетного зобов’язання. Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Реєстрація бюджетних зобов’язань здійснюється відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Отже Ви повинні зменшити обсяг закупівлі і вартість договору до кошторисних призначень (до 5000000 грн.). Як вбачається зі статті 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. Отже Ви не маєте право залишити договір на всю очікувану вартість з можливістю подальшої дореєстрації додаткових кошторисних призначень шляхом укладання додаткових угод до даного договору. Більш детально ознайомитися з питаннями реєстрації бюджетного зобов’язання Ви можете на стор. 10-13 журналу “Радник в сфері державних закупівель» № 3(56) за березень 2017 року.

Дулібська сільська рада Стрийського району Львівської області
28.02.2018 16:31

Доброго дня шановна редакціє! У відповідності до вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) на яких поряд з основними, покладаються додаткові обов’язки непередбачені посадовими інструкціями. Крім того, з метою підвищення ефективності проведення процедур закупівель через електронні системи закупівель, головою Львівської ОДА 10 січня 2018 року, видано доручення за №2/0/6-18, суть якого полягає в тому, щоб усі замовники, в т.ч. органи місцевого самоврядування проводили закупівлі товарів, робіт і послуг з використанням електронної системи закупівель за умови, що вартість таких товарів і послуг становитиме не менше 10 тисяч гривень, робіт – не менше 100 тисяч гривень, а також не перевищуватиме меж, встановлених ч.1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі”. Тобто в межах робочого часу, за основною роботою, у членів тендерного комітету, уповноваженої особи (осіб) значно збільшується обсяг виконуваних робіт, які непередбачені посадовими інструкціями. Виходячи з цього, виникає питання: чи можна за їх згодою та при наявності коштів, проводити додаткові доплати до заробітної плати з формулюванням “за збільшення обсягу виконуваних робіт”? У зв’язку з цим, просимо надати відповідь чи роз’яснення з наступних питань: 1. Якими законодавчими актами врегульовано питання оплати праці членів тендерного комітету, чи врегульовано воно взагалі на законодавчому рівні, та чи є це виключною компетенцією керівних органів замовника? 2. Чи можна наприклад на підставі рішення сесії сільської ради, рішенням виконавчого комітету, чи за розпорядженням сільського голови, в межах затверджених видатків на оплату праці, встановити членам тендерного комітету щомісячні доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт, які не передбачені посадовими інструкціями в процентному співвідношенні до посадового окладу, з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років? 3. У тому випадку, якщо в межах затверджених видатків на оплату праці, можна встановлювати членам тендерного комітету щомісячні доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт, які не передбачені посадовими інструкціями, то чи автоматично це не потягне за собою позбавлення надбавок, передбачених Постановою КМУ “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”, в редакції від 05.10.2017 року, зокрема таких як: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, доплати за науковий ступінь, тощо? 4. Чи можна у випадку наявності коштів, в разі своєчасного виконання поставлених керівництвом завдань, показуючи хорошу якість роботи, професіоналізм, компетентність, при відсутності порушень виконавської і трудової дисципліни, одночасно установлювати членам тендерного комітету доплати і надбавки, наприклад такі як: доплати за збільшення обсягу виконуваних робіт про яку йшлось вище (робота в тендерному комітеті), надбавки за високі досягнення у праці, або за виконання особливо важливої роботи, надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, доплати за науковий ступінь, тощо? 5. Який зазвичай на практиці встановлюється, якщо взагалі встановлюється мінімальний-максимальний розмір доплат за збільшення обсягу виконуваних робіт, членам тендерного комітету, та чи має бути прив’язана ця доплата до посадового окладу, вислуги років, категорії посади? 6. Чи є доплати та надбавки самостійними елементами заробітної плати з погляду її структури? З повагою, Дулібська сільська рада Стрийського району Львівської області

Відповідь: Добрий день! Виходячи зі змісту Ваших запитань, надаємо наступну узагальнену відповідь на 1-5 питання. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п’ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, тендерний комітет створюється у відповідності до Закону, але не є штатним підрозділом організації, установи, підприємства. Відповідно членство в тендерному комітеті здійснюється на підставі наказу замовника і не є штатною посадою, а тому законодавча замовник не зобов’язаний оплачувати членам тендерного комітету їх роботу в комітеті. В той же час, ніхто не забороняє замовнику, дотримуючись законодавства про працю, умов колективного договору чи іншого внутрішнього розпорядчого документа, фонду оплати праці, встановити для членів тендерного комітету певні доплати, премії, інші заохочення за додаткове навантаження, пов’язане із членством в комітеті. Але питання щодо того, саме яким чином, у яких розмірах, і як документально обґрунтовуються такі добавки/премії, Законом про публічні закупівлі не регулюється. Тому з «технічними» питаннями щодо нарахування надбавок, премій і т.д. рекомендуємо звернутись до фахівців з питань праці і заробітної плати та бухгалтерського обліку. По питанню 6. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структура заробітної плати складється з наступного. Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Детальніше з питанням організації роботи тендерного комітету можна ознайомитись у журналі № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 8-15.

Ирина
28.02.2018 09:14

Доброго дня!Підскажить відповідь на питання! Розроблено ПКД, яке передбачає створення об’єкту в декілька черг будівництва. В експертному звіті зазначено вартість виконання будівельних робіт по кожній черзі будівництва окремо та за об’єктом загалом. У разі окремого фінансування декількох черг будівництва об’єкту протягом одного фінансового року чи має право замовник проводити процедуру закупівлі по кожній черзі будівництва окремо, чи повинен здійснювати закупівлю на всю суму виділену на фінансування об’єкту?

Відповідь: Добрий день! Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. З цього випливає, що у випадку закупівлі робіт, з метою визначення необхідності проведення процедур закупівлі, передбачених ч.1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлення факту перевищення вартісних меж встановлених ч.1 ст.2 Закону здійснюється за об'єктом будівництва виходячи з кошторисного розрахунку вартості будівництва. Про це, і йде мова у листі МЕРТУ вих. № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016 (Детальніше про цей лист у журналі № 1(64) за січень 2017 року на стор. 35-37). Так, Уповноважений орган зазначив, що об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163 (далі - ДБН А.2.2-3-2014). При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку). Щодо можливості закупівлі робіт в цілому на об’єкт або окремо по кожній черзі. Згідно п. 3.26 ДБН А.2.2-3-2014 черга будівництва – це визначена проектною документацією частина комплексу (будови) – будинки, будівлі, споруди, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, введення в дію яких частково забезпечує випуск продукції або надання послуг, їх безпечну експлуатацію та самостійне функціонування. Черга будівництва може поділятися на пускові комплекси для можливості їх введення в експлуатацію. Згідно п. 4.9. ДБН А.2.2-3-2014 проектування може виконуватись за чергами будівництва, а також із виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі проектна документація на першій стадії проектування (Техніко-економічне обґрунтування, Техніко-економічний розрахунок, Ескізний проект, Проект) розробляється у цілому на об'єкт, з виділенням черг будівництва, а також пускових комплексів. Згідно листа Мінрегіону від 19.08.2014 № 7/15-9993, кошторисну документацію можна розробляти на кожну окрему чергу об’єднуючи зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва у зведення витрат. Розробляння, проведення експертизи та затвердження послідуючої стадії проектування за рішенням замовника може здійснюватись по кожній окремій черзі (це відображають у завданні на проектування). При цьому, по кожній окремій черзі будівництва отримують дозвільну документацію, визначають генпідрядника та вводять об’єкт в експлуатацію. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в березні 2018 року в Києві (щотижня) та 16 березня в Одесі. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Олена Рудюк
27.02.2018 15:31

Добрий день! Підскажіть, будь ласка, чи потрібно вносити зміни до річного плану закупівель, якщо дата початку процедури вказана січень, а почнеться процедура в наступному місяці без зміни ціни для процедури "Звіт про укладений договір" і "Без застосування процедури".

Відповідь: Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Форма річного плану затверджена наказом МЕРТУ № 490 від 22.03.2016. Згідно п.2 цього наказу додаток до річного плану складається за формою річного плану. Вказана форма річного плану передбачає заповнення п. 8 «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі», де вказується місяць, в якому очікується початок проведення закупівлі. Звідси можна дійти висновку, що у разі якщо фактичний строк початку проведення процедури закупівлі відрізнятиметься від вказаного у річному плані, замовнику слід, до початку проведення закупівлі, внести відповідні зміни до річного плану закупівель. Детальніше з питанням планування можна ознайомитись у журналі № 1 (76) за січень 2018 року на стор. 10-16 та стор. 23-28 та у журналі № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37.

Всього записів: 3557
Сторiнки: назад  11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20  вперед