>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

19.07.2018cal

19.07.2018

Пов’язані особи в публічних закупівлях: кого відхиляємо, а кого залишаємо?


Випадок 3. Учасники пов’язані між собою

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.07.2018cal

18.07.2018

Уряд вніс зміни до Порядку подання фінансової звітності.


Документ приведено у відповідність до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.07.2018cal

#Поради_від_Радника


Чи можна тендерному комітетові засідати у вихідні дні (датувати протоколи вихідними)?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.07.2018cal

17.07.2018

Жертви змови на торгах: як поводитися?


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.07.2018cal

16.07.2018

Увага!


З 17 липня наберуть чинності зміни до Порядку нормативної оцінки земель населених пунктів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Ольга
22.03.2018 13:53

Добрий день. Чи необхідно оприлюднювати додаткову угоду до договору, що опублікований за процедурою "Звіт про укладений договір" (зменшення обсягів закупівлі)

Відповідь: Доброго дня! Законом України «Про публічні закупівлі» фактично не регулюються допорогові закупівлі. При цьому визначення допорогових закупівель здійснено в ч.1 ст. 2 цього Закону, якою передбачено, що цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. В той же час передбачено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Законом про публічні закупівлі не передбачено обов’язку оприлюднювати звіт про виконання договору в допорогових закупівлях, так як обов'язок для оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю стосується лише договорів укладених за результатами процедуро закупівель передбачених ст. 12 Закону. При цьому враховуємо, що договір укладений за результатами допорогової закупівлі (в тому числі і прямого договору який дорівнює або перевищуює 50 тисяч гривень та є меншим за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі") не є договором про закупівлю в розумінні викладеному в п.5 ч.1 ст.1 Закону: договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Отже оприлюднювати звіт про виконання договору в даному випадку є Вашим правом, а не обов’язком. Зважаючи на те, що оприлюднювати звіт про виконання договору не є обов’язком, так само і оприлюднення додаткових угод до договору за результатами допорогових закупівель (в тому числі і укладеного без застосування електронної системи закупівель до яких також належать і договори по яким оприлюднено звіт про укладені договори) є Вашим правом, а не обов’язком. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Оксана
22.03.2018 08:16

Доброго дня! Підкажіть будь ласка чи може установа підписати акт виконаних послуг в поточному році, якщо дія договору по відкритим торгам закінчилася 31 грудня 2017 року.

Відповідь: Доброго дня! Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною першою ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому ч. 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки. Отже, у разі якщо договір не припинив дію у встановленому законодавством порядку та зобов'язання прийняті сторонами не виконані, виконання зобов'язань має здійснюватись з дотриманням законодавства. Поряд з тим підстави для зміни договору визначені ст. 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599- 601, 604- 609 ЦК України.Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже закінчення строку дії договору (31.12.2017) не є підставою для непідписання актів наданих послуг в 2018 році зважаючи на те, що їх підписання входить до господарських зобов’язань по договору. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Антоніна
21.03.2018 14:38

Доброго дня! Бюджетна організація планує проведення тендеру на будівництво школи за кошти державного бюджету та співфінансування з місцевого (3%). Кошторисна вартість об’єкта складає близько 40 млн. На даний час є призначення з державного бюджету близько 10 млн. Об’єм робіт розраховано на 2 роки та в залежності від наявності фінансування можливе продовження строку. Чи маємо ми право на даний момент запустити тендерну процедуру на повну вартість проекту, Укласти довгостроковий договір і зареєструвати його в Казначейській службі.

Відповідь: Доброго дня! Згідно з роз’ясненнями МЕРТУ від 25.11.2016 №3302-01/38216-06 при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Отже необхідно в річному плані відобразити процедуру закупівлі очікуваною вартістю 40 млн. грн. та провести процедуру закупівлі на зазначену суму. При цьому в тендерній документації та проекті договору на закупівлю повинно бути відображено дворічний період виконання зобов'язань. Також в договорі необхідно відобразити вартість будівництва, що склалась за результатами аукціону та зазначити про здійснення будівництва з врахуванням фінансування. Крім того необхідно укласти додатковий договір до договіру підряду на виконання робіт у поточному році. Порядок реєстрацію виниклих зобов'язань здійснюється з врахуванням Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, затвердженеих наказом Державної казначейської служби України від 29.02.2013 № 68. З додатковою інформацією по Вашому питанню можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 8(71) серпень 2017 стор. 28-30 та № 1 (64) січень 2017 на стор. 35-37.

Наталія
20.03.2018 16:21

У 2017 році бюджетна установа уклала договір на виконання проектних робіт на суму 160000 грн. без використання електронної системи, оприлюднили звіт про укладений договір.Роботи не були виконані. У зв’язку з цим термін дії минулорічного договору продовжили на 2018 рік, знову направили фінансування. Які дії тендерного комітету: потрібно знову публікувати план закупівель на 2018 рік, та звіт про укладений договір, чи тільки оприлюднити додаткову угоду?

Відповідь: Доброго дня! У випадку продовження дії договору укладеного за результатами допорогової закупівлі (в тому числі і укладення прямого договору без застосування конкурентного відбору з подальшим оприлюдненням звіту про укладені договори) необхідності відображення в додатку до річного плану закупівель немає, оскільки в плані відображаються процедури, а Вами вже було проведено закупівлю в 2017 році. Відповідно немає необхідності і в оприлюдненні звіту про укладені договори, оскільки Вами по даному договору вже було оприлюднено звіт в 2017 році. Щодо оприлюднення додаткової угоди, то слід зазначити, що Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює такого обов’язку, а отже оприлюднювати додаткову угоду є необов'язковим, проте за бажанням це може бути здійснено і технічні можливості електронної системи закупівель надають таку можливість. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наталья
20.03.2018 15:26

Добрий день!Підскажіть, будь ласка, в такому питанні:розпорядником коштів проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015:03220000-9 "Овочі, фрукти та горіхи". В звіті про результати проведення процедури закупівлі вказана КІЛЬКІСТЬ 41074370 Г , в договорі про закупівлю КІЛЬКІСТЬ 41074,37 КГ. Чи не буде це порушенням? Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! З практичної точки зору 41074370 г рівняються 41074,37 кг. Разом з тим необхідно звернути увагу на те, як одиницю маси було відображено в тендерній пропозиції, зважаючи на те, що відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону. Крім того відповідно до ч.2 ст.32 цього Закону замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Згідно ч.1 ст. 37 Закону про публічні закупівлі договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч.4 ст.36 цього Закону. В даній ситуації можна порекомендувати в договорі прописувати як в грамах так і кілограмах, що не буде порушенням. Також слід обговорити дану ситуацію з органом казначейства, оскільки саме вони будуть здійснювати оплату і можуть пред'явити вимоги до договору про закупівлю. З додатковою інформацією по Вашому питанню можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 11(62) листопад 2016 стор. 30-34.

Алла
20.03.2018 15:04

Доброго дня! Ми бюджетна установа. За результатами проведеної процедури закупівлі «відкриті торги» укладено договір підряду на виконання робіт з капітального ремонту закладу охорони здоров’я. Ціна договору визначена як «тверда». В процесі виконання робіт, зважаючи на динаміку росту цін на матеріальні ресурси, для подальшої спроможності виконання робіт, виникла необхідність у покращенні якості певних матеріалів, в межах узгодженої договірної ціни. Питання: чи маємо ми право внести відповідні зміни до договору, керуючись пунктом 3 частини четверної статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому внесення змін буде попередньо погоджено з авторським та технічним наглядом, а також з інститутом-проектувальником.

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п.3 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони можуть внести зміни до договору у випадку покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми визначеної в договорі. При цьому слід звернути увагу саме на покращення якості предмета закупівлі, яке повинно бути належним чином обґрунтовано та підтверджено. Погодження з авторським та технічним наглядом, а також з інститутом-проектувальником щодо можливості внесення змін до проектно-кошторисної документації не є підтверджуючим документом, яким обґрунтовується покращення якості предмета закупівлі, а може лише свідчити про зміну в технології будівництва чи матеріалах, які будуть використанні при будівництві проте не кожна зміна є покращенням. Отже в даному випадку рекомендуємо провести відповідно експертизу за результатами якої повинно бути встановлено, що у випадку зміни матеріалів чи технології будівництва буде досягнуто покращення предмета закупівлі. З додатковою інформацією по Вашому питанню можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 10 (61) жовтень 2016 на стор. 35-37 та № 12(63) грудень 2016 стор. 36-41. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Євгенія
20.03.2018 13:49

Добрий день, підкажіть будь ласка як правильно вчинити замовнику в такій ситуації провели закупівлю шляхом застосування процедури відкритих торгів. Подана учасником тендерна пропозиція складається з 14 документів і на 3-х з цих документів підпис уповноваженої особи, що уповноважена підписувати тендерну пропозицію, відрізняється від інших 11 документів. Учасник надав пояснення, що документи на яких інший підпис, підписав заступник директора, який має право підпису. Питання 1: чи можна цього учасника визначити переможцем? Питання 2: чи можливо цього учасника відхилити та на якими статтями Закону України "Про публічні закупівлі" можна керуватися?

Відповідь: Доброго дня! Для відповіді на поставлене питання наданої інформації недостатньо. Проте в даній ситуації слід виходити з наступного. Якщо замовником встановлено надання підтверджуючих документів якими визначаються повноваження особи, що підписала матеріали тендерної пропозиції і учасником надано письмове пояснення, про те, що документи підписано як уповноваженою особою, так і заступником директора, які наділені таким правом відповідно до статуту, довіреності або іншого документа, то у випадку надання підтверджуючих документів, у замовника немає прав на відхилення тендерної пропозиції з цієї підстави. Разом з тим виникає питання щодо наявності підтвердження того, що документ підписала інша особа ніж та яка зазначена в документі. Якщо є письмове пояснення щодо підписання однією особою замість іншої і документи, що надають такі повноваження відсутні – замовник відхиляє такого учасника у зв’язку з відсутністю документів, що уповноважують особу на підписання матеріалів тендерної пропозиції. Разом з тим у випадку відсутності письмового підтверджуючого документу, для визначення підписанта, без звернення до правоохоронних органів не обійтися. В даному випадку буде порушено кримінальну справу по факту підробки документа, проведено графологічну експертизу і за її результатами буде встановлено підписанта документу. Разом з тим слід врахувати, що учасник у випадку правомірного підписання тендерної пропозиції кількома особами повинен надати довідки довільної форми на кожного підписанта відповідно до п.3 та п.6 ч.1 ст.17 Закону про публічні закупівлі. Відсутність інформації по зазначеній статті хоча б в одному випадку передбаченому тендерною документацією також є підставою для відхилення тендерної пропозиції. У випадку наявності відповідних документів як по ст.17 Закону про публічні закупівлі так і по іншим умовам тендерної документації, замовник визначає такого учасника переможцем і оприлюднює повідомлення про намір укласти договір. З додатковою інформацією по питанню визначення повноважень можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 5(68) травень 2017 стор. 22-24. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Володимир
20.03.2018 10:15

Добрий день, Відповідно до умов річного плану Замовник зазначає вартість послуг у розмірі 84925312, 68 грн., однак згідно оголошення Закупівлі очікувана вартість становить 70771093,90 грн. тобто зменьшена, при цьому зніни до річного плану не всносилися. Підскажіть будласко, чи несуперечить це ст. 4 ЗУ "Про публічні закупівлі". Дякую за відповідь.

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ст.4 Закону України «Про публічнізакупівлі» закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Законодавством не дається чіткої відповіді на поставлене Вами питання, проте слід врахувати Форму річного плану закупівель, затверджену наказом МЕРТУ 22.03.2016 № 490 відповідно до п.6 якої передбачено зазначення розміру бюджетного призначення або очікуваної вартості предмета закупівлі. Отже рекомендуємо Вам при проведенні закупівель в оголошенні відображати очікувану вартість закупівель зазначену в річному плавні закупівель і за необхідності вносити відповідні зміни до річного плану закупівель.Детальнішу інформацію щодо планування Ви можете прочитати в статті «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» — журнал № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34–37, та в журналі № 1 (76) за січень 2018 на стор. 10 -16.

Анна
19.03.2018 14:47

Доброго дня! Організація визначила предмет закупівлі ДК 021:2015 – 09134200-9 – Дизельне паливо (Дизельне паливо –10 000 л.). Відповідно до пункту 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 17 березня 2016 року N 454 (далі - Порядок), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Чи є порушенням те, що ми визначили предмет закупівлі за 6-ю ціфрами, тобто більш деталіpовано.Яка відповідальність передбачена у разі наявності данного порушення?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ 17.03.2016 № 454 в редакції від 17.01.2017 р. предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Слід звернути увагу, що використання показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника використовується лише для лотів в той час як сама багатолотова процедура закупівлі повинна визначатися за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Отже визначення предмету закупівлі за шостою цифрою ДК 021:2015 є порушенням. Відповідальність тендерного комітету/комітету з допорогових закупівель (уповноваженої або відповідальної особи) визначена ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Аналіз цієї статті дає можливість визначити відсутність відповідальності винних осіб за неправильне визначення предмету закупівлі. Разом з тим, порушення порядку визначення предмету закупівлі може стати підставою для відміни процедури закупівлі та/або визнання договору про закупівлю недійсним. З додатковою інформацією по Вашому питанню можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 1(64) січень 2017 стор. 44-46 та № 2 (65) лютий 2017 стор. 8-11.

Олена
19.03.2018 12:01

Доброго дня! Чи обов'язково оприлюднювати звіт про виконання договору по закупівлях, які дорівнюють або перевищуюють 50 тисяч гривень та є меншими за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Дякую за відповідь.

Відповідь: Доброго дня! Законом України «Про публічні закупівлі» фактично не регулюються допорогові закупівлі. При цьому визначення допорогових закупівель здійснено в ч.1 ст. 2 цього Закону, якою передбачено, що цей Закон застосовується:до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. В той же час передбачено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Законом про публічні закупівлі не передбачено обов’язку оприлюднювати звіт про виконання договору в допорогових закупівлях, так як обов'язок для оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю стосується лише договорів укладених за результатами процедуро закупівель передбачених ст. 12 Закону. При цьому враховуємо, що договір укладений за результатами допорогової закупівлі (в тому числі і прямого договору який дорівнює або перевищуює 50 тисяч гривень та є меншим за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі") не є договором про закупівлю в розумінні викладеному в п.5 ч.1 ст.1 Закону: договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Отже оприлюднювати звіт про виконання договору в даному випадку є Вашим правом, а не обов’язком.

Наталія
19.03.2018 08:29

Доброго дня! Допоможіть розібратись у такій ситуації: наше підприємство уклало договір на надання послуг у 2017 році на суму 11000,00 грн. (без використання електронної системи закупівель, шляхом укладення прямого договору, оскільки, ЗУ «Про публічні закупівлі» цього не забороняє), строк дії договору до 31.12.2017 з можливістю його пролонгації, за певних умов. У березні 2018 контрагент за договором пропонує укласти додаткову угоду до нього на суму 20000,00 грн. на 2018 рік, чи маємо ми на це право виходячи з вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» і якщо так, то підкажіть алгоритм наших дій в цьому випадку. Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! Закон України «Про публічні закупівлі» не розповсюджує свою дію на здійснення допорогових закупівель. Разом з тим проведення допорогових закупівель повинно базуватися на принципах викладених в ст.3 цього Закону: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до ст.650 та ст. 651 ЦК України, сторони мають право внести необхідні зміни до договору. При зміні умов договору укладеного за результатами допорогової закупівлі Ви також повинні дотримуватися вимог ЦК України та ст. 188 ГК України, якою передбачено порядок зміни та розірвання господарського договору. В цьому випадку внесення змін до додатку до річного плану закупівель в частині укладення додаткової угоди на суму 20000 грн. не передбачено. В той же час, з метою дотримання зазначених принципів, рекомендуємо внести зміни до додатку до річного плану закупівель, оприлюднити їх в порядку ст. 4 Закону про публічні закупівлі та укласти новий договір. Також звертаємо увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.16 (детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 41 Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону в якому зазначено, що та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Тетяна
16.03.2018 12:38

Доброго дня ! Відповідно до абзацу 2 п.1 роздіду ІІ Порядку № 454 " Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021: 2015 предмет закупівлі визначається за показниками четвертої-восьмої цифр. При перевірці Держаудитслужбою було виявлено порушення: якщо четверта цифра припадає на 0, це вважається помилкою. Наприклад -77300000-3 послуги у сфері рослинництва.Чи це дійсно так. Дякую

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ 17.03.2016 № 454 в редакції від 17.01.2017 р. предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Слід звернути увагу, що використання показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника використовується лише для лотів в той час як сама багатолотова процедура закупівлі повинна визначатися за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Четверта цифра повинна бути будь-яка, крім «0», а п’ята-восьма цифри повинні бути «0». Наприклад ДК 021:2015 (CPV) 77310000-6 (Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень). Отже Держаудитслужбою правомірно було зазначено про порушення при визначенні коду предмету закупівлі.З додатковою інформацією по Вашому питанню можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 1(64) січень 2017 стор. 44-46 та № 2 (65) лютий 2017 стор. 8-11.

Наталія
16.03.2018 11:37

Добрий день. Будь-ласка, дайте відповідь на питання: 1. Як правильно визначається предмет закупівлі при закупівлі топографічної зйомки, генерального плану міста (за якою цифрою Коду ДК 021:2015 (CPV)). Предмет закупівлі визначаємо як ПОСЛУГИ чи РОБОТИ?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п.22 ч.1 ст. 1 Закону про закупівлю роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Отже у випадку, якщо Вами заплановано будівництво об’єкту чи споруд виробничого і невиробничого призначення і топографічна зйомка включена до кошторисної вартості робіт, то в цьому випадку закупівля топографічних послуг повинна бути здійснена як закупівля робіт. У тому випадку якщо топографічна зйомка здійснюється не для будівництва об’єкту чи споруд виробничого і невиробничого призначення, то необхідно провести закупівлю послуг. Для проведення закупівлі топографічних послуг як послуг рекомендуємо використати код ДК 021:2015 (CPV) 71350000-6. У випадку закупівлі топографічних послуг як роботи замовник має право визначати код ДК 021:2015 (CPV) відповідно до показників другої – п'ятої цифр ( наприклад 71000000-8, 71300000-1, 71350000-6, 71351000-3). При закупівлі послуг з розробки генерального плану міста слід виходити з того, що міто не є об’єктом будівництва в розумінні Закону про публічні закупівлі і тому цю закупівлю слід проводити як закупівлю послуг для якої рекомендуємо обрати код ДК 021:2015 (CPV) 71410000-5 З додатковою інформацією по Вашому питанню можна ознайомитися на сторінках «Радник в сфері державних закупівель» № 1(64) січень 2017 стор. 44-46 та № 2 (65) лютий 2017 стор. 8-11. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro - в березні 2018 року в Києві (щотижня), 30 березня – в Івано-Франківську. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Тетяна
15.03.2018 18:12

Доброго дня. В 2017 році договір, укладений за результатами процедури Відкриті торги, керуючись підпунктом 4 пункту 4 ст 36 ( виникнення обєктивних обставин) був продовжений до 1.03.2018 . Проте станом на 15.03.2018 року переможець не надав підтвердження (акт виконаних робіт)щодо виконання договору . Які дії Замовника- розірвати договір чи продовжити термін дії договору?.

Відповідь: Доброго дня! Для надання детальної відповіді недостатньо інформації викладеній в запитанні але зважаючи на посилання на акт виконаних робі, вбачається, що предметом закупівлі є будівельний підряд. Отже виходячи з цього і надаємо відповідь. Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною першою ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому ч. 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки. Отже, у разі якщо договір не припинив дію у встановленому законодавством порядку та зобов'язання прийняті сторонами не виконані, виконання зобов'язань має здійснюватись з дотриманням законодавства. Поряд з тим підстави для зміни договору визначені ст. 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599- 601, 604- 609 ЦК України.Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Разом з тим, у відповідності до ст. 849 ЦК України Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. З запитання вбачається, що підрядник не надав Вам акта виконаних робіт, проте не відомо чи було виконано самі роботи. Отже Ви маєте право як продовжити дію договору в порядку п.4 ч.4 с.36 Закону про публічні закупівлі, якщо є документально підтверджені об’єктивні обставини, так і розірвати цей договір якщо це передбачено умовами договору, досягнуто домовленості між сторонами або згідно рішення суду. Проте навіть при не продовженні строку дії договору він буде діяти до повного виконання зобов’язань сторін.

Тетяна
15.03.2018 18:01

Доброго дня відповідно до ст.23 Закону України "Про публічні закупівлі" фізична/юридична особа не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції має право звернутися за роз'ясненнями та/або з вимогою щодо усунення порушень під час проведення закупівлі. Проте учасник процедури закупівлі, після проведення аукціону, в період перевірки тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, надсилає вимогу, а по суті, пропозицію, врахувати інформацію проте, що учасник під №1 та учасник під номером №2 на його думку є пов'язаними особами. Як дії тендерного комітету ?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч 3. ст. 30 Закону про публічні закупівлі у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Крім того, згідно ч.1 ст.32 Закону учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення. З вищенаведеного вбачається, що учасники мають право звертатися з вимогами лише у випадку і з підстав відхилення тендерної пропозиції наданої ними. Законом передбачено право таких учасників на оскарження порушень шляхом подання скарг до АМКУ. В той же час рекомендуємо замовникам зважати на ці вимоги зважаючи на те, що в них може міститися інформація неврахування якої може стати підставою для скасування рішення замовника, притягнення до відповідальності відповідних осіб замовника та визнання договору про закупівлю недійсним.

Всього записів: 3557
Сторiнки: назад  10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19  вперед