>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Тетяна
23.05.2018 11:06

Замоник вимагає надання в складі пропозиції документів, що містять в собі персональні дані працівників Учасника. Чи потрібно встановлювати в тендерній документації вимогу про надання згоди на обробку персональних даних працівників, персональні дані яких надаються у відкритий доступ іншим особам через електронну систему публічних закупівель.

Відповідь: Доброго дня. Закон про публічні закупівлі не регулює даного питання але ми рекомендуємо під час здійснення закупівель прописувати в умовах тендерної документації наступне: факт подання тендерної пропозиції учасником - фізичною особою, у тому числі фізичною особою-підприємцем, яка є суб’єктом персональних даних, вважається безумовною згодою суб’єкта персональних даних щодо обробки її персональних даних у зв’язку з участю в процедурі закупівлі, відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI. В усіх інших випадках, факт подання тендерної пропозиції учасником – юридичною особою, що є розпорядником персональних даних, вважається підтвердженням наявності у неї права на обробку персональних даних, а також надання такого права замовнику, як одержувачу зазначених персональних даних від імені суб’єкта (володільця). Таким чином, відповідальність за неправомірну передачу замовнику персональних даних, а також їх обробку, несе виключно учасник процедури закупівлі, що подав тендерну пропозицію. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

КП МУЖКГ Чорноморськ
22.05.2018 13:28

Під час навчання на курсах 09.02.2018, при розгляді питання щодо укладення Договору на початку року в обсязі 20% від закупівлі минулого року (на період до проведення тендерної закупівлі) я зрозуміла що неохідно укладати нову угоду - оскільки план закупівлі затверджується окремо на кожен рік. Ми уклали нову угоду (на 20% від минулорічної), а не дод.угоду. Додаткову угоду укласти не могли, тому що угода припинила свою дію 31.12.2017. Чи вірно я вчинила? На які нормативні акти можна зіслатись при розмові з юристом? Дякую за відповідь.

Відповідь: Доброго дня. Під час проведення навчань ми зазначаємо, про те, що продовжити дію договору на підставі ч.5 ст.36 Закону про публічні закупівлі можливо лише в тому випрадку якщо даний договір є діючим. Отже, якщо договір діяв до 3112.2017, то останньою датою продовження цього договору є 31.12.2017 р. Закон не надає можливості укласти новий договір, а лише надає право його продовжити. Отже у випадку не продовження дії договору до 31.12.2017 Ви не мали право укласти новий договір без проведення процедур закупівель передбачених Законом про публічні закупівлі. У випадку якщо вартість предмета закупівель є меншою за межі встановлені в ч.1. ст.2 Закону про публічні закупівлі, а саме, вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) є меншою 200 тисяч гривень, а робіт меншою 1,5 мільйона гривень (для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) є меншою) 1 мільйон гривень, а робіт меншою 5 мільйонів гривень), то замовник укладає договір на закупівлю за яким не розповсюджуються вимоги Закону України “Про публічні закупівлі”. Додаткову інформацію Ви можете отримати на сторінках 42-43 журналу “Радник в сфері державних закупівель № 7(70) вересень 2017 та сторінках 20-22 журналу “Радник в сфері державних закупівель № 12(63) грудень 2016. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Сергій
22.05.2018 10:49

Доброго дня! Допоможіть будь-ласка в такому питанні: після заключення договору 02.05.2018р. та оприлюднення в електронній системі Учасник в специфікації допустив формальну помилку, а саме в колонці загальна ціна з ПДВ вказано загальну ціну без ПДВ, загальна сума договору під час подання тендерних пропозицій та заключення договору залишається незмінною. Чи можна відповідно до додаткової угоди викласти специфікацію у новій редакції, щодо виправлення формальних помилок, якщо можливо внести зміни, то на який пункт Закону спиратися? Дякую!

Відповідь: Доброго дня. Закон України “Про публічні закупівлі” не визначає формальних помилок на етапі укладення договору. Відповідно до ч.3 ст.22 Закону про публічні закупівлі поняття “формальні помилки” відноситься лише щодо тендерної пропозиції. В той же час, якщо в договорі вірно відображено ціну, яка склалася за результатами аукціону, а в колонці помилково відображено іншу інформацію, сторони договору мають право на укладення додаткової угоди до договору якою усунути дану невідповідність. Закон не містить норм про усунення таких помилок. Даний порядок повинен бути прописаний умовами проекту договору про закупівлю. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Інна
22.05.2018 08:29

Доброго дня! В установі призначена уповноважена особа з публічних закупівель, яка в даний час проводить дві закупівлі за процедурою відкритих торгів, одна з яких знаходиться на етапі кваліфікація переможця, а друга на етапі подання пропозицій. Виникли такі обставини, що дана особа буде відсутня на невизначений період часу. Чи може Замовник призначити другу уповноважену особу з публічних закупівель згідно діючого законодавства та чи матиме вона право завершити дані процедури закупівель?

Відповідь: Доброго дня. На період відсутності уповноваженої особи керівник установи має право призначити іншу уповноважену особу для завершення процедури закупівлі. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 8-15 журналу “Радник в сфері державних закупівель № 11(74) листопад 2017. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Аліна
21.05.2018 15:36

Доброго дня! Підскажіть будьласка: чи потрібно подавати звіти про укладені договори по послугам які включаються до кошторисної вартості робіт?

Відповідь: Доброго дня. Згідно ч.1 ст.2 Закону про публічні закупівлі у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Оприлюднення звіту про укладені договори не залежить від того чи включалися дані послуги до кошторисної вартості робіт. Зокрема відповідно до ПКТ зазвичай включаються наступні види робіт та послуг: розробка проектно-кошторисної документації, самі будівельні роботи, авторський нагляд, технічний нагляд. Отже у нас передбачено 4 позиції робіт і послуг. Якщо здійснюється закупівля будівельних робіт і очікувана вартість кожної позиції буде становити менше 1,5 млн. грн, але дорівнювати або бути більшою 50 тис. грн, то замовник повинен включити всі (4) позиції до додатку до річного плану закупівель та відповідно оприлюднити 4 звіти про укладені договори. Інформацію про оприлюднення звіту про укладені договори можна знайти на сторінках журналу «Радник в сфері публічних закупівель»: стор. 8-13 №8(59) серпень 2016, стор. 15-18 №11(62) листопад 2016, стор. 37-40 №8(71) серпень 2017, стор. 14-23 №12(75) грудень 2017. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Ніна
21.05.2018 14:51

Замовник бюджетна організація провела переговорну процедуру закупівлі на товарів за 3-ма лотами , у зв’язку із двічі відміненою процедурою відкритих торгів по причині недостатня кількість Учасників. За результатами переговорної процедури закупівлі укладений єдиний договір за всіма 3-ма лотами, оскільки визначено переможцем одного Учасника. В договорі зазначені суми за кожним лотом окремо, що відповідає пропозиції Учасника. Проектом договору та тендерною документацією не зазначалась норма про укладення єдиного договору про закупівлю за всіма лотами, але і не зазначалась виключна можливість укладення договору про закупівлю за кожним лотом окремо. Чи є це порушенням п.5 ч.1 ст.1 ЗУ «Про публічні закупівлі»?

Відповідь: Доброго дня! Слід зазначити, що в Законі про публічні закупівлі цього питання не врегульовано. Разом з тим погоджуємося з позицією МЕРТУ відображеній в листі №3304-06/26774-06 від 02.08.2017. Відповідно до цього листа договір про закупівлю укладається за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо. У разі якщо переможцем за всіма лотами є один і той самий суб’єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, що така можливість була передбачена тендерною документацією та проектом договору. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З додатковою інформацією можливо знайомитися на сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель» стор. 43-45№9 (72) вересень 2017 р. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Назарій
21.05.2018 14:38

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.10 Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про укладені договори. Замовником (бюджетна організація) закуповуються протягом року різного роду товари. Спланувати обсяг товарів (за окремим предметом закупівлі) у вартісному вираженні неможливо, оскільки потреба закупівлі товарів виникає при виробничій необхідності. Таким чином, Замовник не може визначити річну потребу в предметі закупівлі. Всі договори, що укладаються відповідно до виробничої необхідності є меншими за 50 тис.грн. (більшість з них взагалі становить менше 2 тис.грн.), проте є ймовірність, що загальна річна сума закупівель за окремим предметом закупівлі (за всіма договорами щодо одного предмету закупівлі) перевищить 50 тис.грн. Чи вважається таке перевищення порушенням ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо такі звіти про укладені договори не оприлюднювалися протягом року.

Відповідь: Доброго дня. Спочатку необхідно визначитися в яких випадках повинні оприлюднюватися звіти про укладені договори. Згідно ч.1 ст.2 Закону про публічні закупівлі у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. В той же час протилежної думки дотримується МЕРТУ В листі МЕРТУ № 3302-06/21890-07 від 15.07.2016 зазначається, що замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень. Отже Закон визначає, що необхідно оприлюднювати звіти про укладені договори в будь-якому випадку, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, а МЕРТУ зазначає про вартість предмета закупівлі в кожному окремо укладеному договорі. Зважаючи на те, що позиція МЕРТУ вступає в протиріччя з Законом, рекомендуємо дотримуватися вимог Закону. Замовник плануючи закупівлі, в більшості випадків, знає суму виділених асигнувань на закупівлю тих чи інших товарів, робіт чи послуг. Отже, знаючи обсяг фінансування замовник може визначити по яким закупівлям будуть оприлюднюватися звіти про укладені договори. У тому випадку, якщо планується використання коштів менше 50 тис. грн, а в подальшому виникла додаткова потреба, то в цьому випадку можна керуватися листом МЕРТУ від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, яким надано право у випадку виділення додаткових коштів, виникнення додаткової потреби та в інших подібних випадках визначати цю закупівлю як новий предмет договору і в залежності від його вартості оприлюднювати\неоприлюднювати звіт про укладені договори. У випадку неоприлюднення звіту про укладені договори, службову (посадову) особу замовника може бути притягнуто до відповідальності згідно ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Інформацію про оприлюднення звіту про укладені договори можна знайти на сторінках журналу «Радник в сфері публічних закупівель»: стор. 8-13 №8(59) серпень 2016, стор. 15-18 №11(62) листопад 2016, стор. 37-40 №8(71) серпень 2017, стор. 14-23 №12(75) грудень 2017. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Ольга
18.05.2018 13:30

Добрий день! Підскажіть, будь-ласка, з наступного питання. Ми підприємство, що здійснює свою діяльність в окремих сферах господарювання. Плануємо придбати транспорт у лізинг. Які дії тендерного комітету? Чи потрібно десь відображати дану інформацію, адже відповідно до абз. 9 ч. 3 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" дія Закону не поширюється на випадки, якшдо предметом закупівлі є: послуги фінансового лізингу.

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до абз.9 ч.3 ст.2 Закону про публічні закупівлі дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. Відповідно до п.1 ч. ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг Отже закупити послуги з фінансового лізингу без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» можливо лише у фінансових організацій. Зважаючи на те, що фінансовий лізинг не регулюється Законом про публічні закупівлі, проведення операцій направлених на придбання у власність майна не відображається в діях тендерного комітету і, відповідно, не вносяться відповідні записи до річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Оксана
18.05.2018 10:38

Доброго дня! В тендерній документації прописано, що учасник повинен завантажити проект договору , який є додатком до тендерної документації, окремим файлом. Учасник не надав проект договору окремим файлом, але надав лист, що погоджується з усіма умовами проекту договору, що є додатком до тендерної документації. Чи відхиляти пропозицію учасника? Чи можливо прописати це у протоколі засідання тендерного комітету?

Відповідь: Доброго дня! Зважаючи на те, що вимагалося надання в складі тендерної пропозиції проекту договору, а учасником надано лист про погодження з усіма умовами проекту договору, даний факт є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до п.4 ч.1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» - «тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації». Рішення про відхилення тендерної пропозиції оформлюється протоколом засідання тендерного комітету. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Зоряна
17.05.2018 15:22

Доброго дня! Потрібна консультація з такого питання, проводимо відкриті торги, Учасник в складі своєї тендерної пропозиції не надав попередньої згоди на підписання договору( проект договору на закупівлю із відповідними даними та заповненими полями, підписаний уповноваженою особою та з печаткою учасника на кожній сторінці), а завантажив цей документ після проведеного аукціону.Також стверджує що нема в законі заборони дозавантажувати документи і на етапі кваліфікації він може це робити, адже технічно майданчик надає таку можливість. Чи може Замовник прийняти до розгляду даний документ? Або посилаючись на які норми Закону відхилити таку тендерну пропозицію?

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до п.13 ч.2 ст.22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація повинна містити зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Згідно ч.3 ст.25 Закону тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали. Зважаючи на наявність вимоги тендерної документації про надання в складі тендерної пропозиції проекту договору на закупівлю із відповідними даними та заповненими полями, підписаного уповноваженою особою та з печаткою учасника на кожній сторінці, відсутність даного проекту договору в складі тендерної пропозиції учасника є підставою для її відхилення відповідно до п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі» - «тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації». Наявність в системі Прозоро можливості завантаження після аукціону документів, в тому числі і документів переможця, не є підставою для невідхилення тендерної пропозиції, зважаючи на те, що проект договору (передбачений тендерною документацією) завантажено після кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Детальнішу інформацію щодо даного питання можна прочитати в журналі № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 18 -23. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Ірина
17.05.2018 14:50

Доброго дня. Сума договору після аукціону складає 143 004,00 грн, в результаті перерахування позицій специфікації договору, неможливо точно вийти на суму аукціону. Сума договору після перерахунку складає 142 727,00 грн. Як вийти з цієї ситуації?

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону. Згідно ч.4 ст.36 Закону про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Отже у випадку укладення договору про закупівлі на вартість 142 727 грн цей договір буде нікчемний. Згідно ч.2 ст.215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Таким чином необхідно укласти договір на вартість 143 004 грн., навіть якщо вартість одиниці не матиме необхідного вигляду (наприклад 700, 333333). А після укладення договору, застосовуючи п.5 ч.4 ст.36 Закону про публічні закупівлі, коригуємо вартість одиниці та зменшуємо вартість договору до необхідної – 142 727 грн. Необхідно зазначити, що в проекті, яким пропонується внесення змін до Закону про публічні закупівлі, який знаходиться на розгляді в Верховній Раді України, передбачається можливість на етапі між аукціоном і укладенням договору про закупівлю зменшувати вартість закупівлі. В тому випадку, якщо ці зміни будуть прийняті і оприлюднені у замовників виникне можливість після аукціону коригувати вартість договору з наступним відображенням цих змін в договорі про закупівлю. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наталія Ф.
17.05.2018 12:23

Доброго дня! Дуже потрібна порада. Нами, як замовником, було проведений тендер за процедурою відкритих торгів на закупівлю робіт з будівництва. Оприлюднено повідомлення про намір укласти договір. Переможець протягом п’яти днів завантажив документи, що вимагалися тендерною документацією, зокрема і сканкопію довідки ДІ МВС України (п.6 ст. 17 Закону) станом на 11.05.2018р. На сайті МВС України https://wanted.mvs.gov.ua/test/ можна перевірити легітимність даної довідки, але в моєму випадку довідка, надана переможцем, за номером ** ** ** ** ** особі з датою народження *.*.****р. не видавалася. Підкажіть будь ласка, які мої дії? Чи можемо ми укладати договір з переможцем?

Відповідь: Доброго дня. В даному випадку, відповідно до ч.7 ст.28 Закону про публічні закупівлі Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Отже для перевірки видачі довідки ДІ МВС України можна звернутися з відповідним запитом до МВС України. Разом з тим слід звернути увагу, що таке звернення є правом, а не обов’язком для замовника. У випадку неотримання відповіді, якою буде підтверджено\не підтверджено видачу довідки у замовника відсутні підстави для не укладення договору про закупівлю зважаючи на те, що документ є чинним поки невизнано зворотного. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Татьяна
17.05.2018 12:12

Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково необхідно зазначити очікувану вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Тобто, при визначенні яким чином оголосити закупівлю (з ПДВ, чи без ПДВ) Замовник керується безпосередньо інформацією про предмет закупівлі: - якщо товар підлягає оподаткуванню ПДВ (наприклад, фарба), то в оголошенні зазначається інформація про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів, - якщо товар підлягає не оподаткуванню ПДВ (наприклад, програмне забезпечення), то в оголошенні зазначається інформація про не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ). Чи є вірним таке тлумачення визначення інформації про включення – не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість?

Відповідь: Доброго дня. Слід зазначити, що Вами здійснено вірний підхід для відображення податку на додану вартість. Єдиним документом для нас є норми Розділу V Податкового кодексу України. Разом з тим наявна практика згідно якої замовник відразу зазначає в річному плані закупівель і в оголошенні процедури закупівлі очікувану вартість без ПДВ. В деяких випадках це здійснюється зважаючи на те, що процедура розрахована на нерезидентів України, а в іншому випадку щоб забезпечити порівняння цін для платників та неплатників ПДВ. Разом з тим, на нашу думку, даний підхід не відповідає вимогам законодавства, оскільки Законом про публічні закупівлі не передбачено можливості встановлення очікуваної вартості без ПДВ в тому випадку якщо даний товар\робота\послуга підлягають оподаткуванню ПДВ. Крім того, якщо участь в процедурі закупівлі буде приймати особа, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, та обрала сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, то у випадку якщо замовник застосує підхід формування очікуваної вартості без ПДВ, він буде дискримінаційним по відношенню до такого учасника.Інформацію з даного питання можливо знайти на сторінці 45 журналу “Радник в сфері державих закупівель” № 12(63) грудень 2016 та сторінці 40 журналу “Радник в сфері державих закупівель” № 11(62) грудень 2016. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Татьяна
17.05.2018 11:42

На торгових площадках не розрізняється поняття «очікуваної вартості» та «критерію оцінки пропозицій» в частині включення/не включення податку на додану вартість. Якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ, то відповідно при розміщенні Замовником інформації про очікувану вартість необхідно (обов’язкове для заповнення) зазначити відмітку «з ПДВ». В такому випадку в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ. При одночасній участі в процедурі закупівлі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ, виникає ситуація, що проти ціни пропозиції учасника – не платника ПДВ в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ – що не відповідає дійсності. Приклад: Очікувана вартість закупівлі 500 000,00 тис. грн. із зазначенням відмітки «з ПДВ» Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 грн. з ПДВ. Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 грн. без ПДВ. В системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 UAH з ПДВ. Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 UAH з ПДВ. Переможцем За результатами оцінки електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною буде визнана пропозиція, що подана учасником – не платником ПДВ з 350 000,00 UAH з ПДВ (це й повинно бути ціною договору), тоді як фактична ціна пропозиції такого учасника 350 000,00 грн. без ПДВ. Наслідком цього, є недотримання приписів статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ,згідно якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - – не платником ПДВ по ціни «без ПДВ», тоді як в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни такого переможця буде зазначено: UAH з ПДВ Також, прошу повідомити, чи існують рекомендації яким чином забезпечити рівну участь в одній процедурі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ.

Відповідь: Доброго дня. Дійсно система Прозоро працює таким чином, що у випадку визначення замовником очікуваної вартості з ПДВ, у звіті про результати проведення процедури закупівлі буде зазначено вартість пропозиції учасника-переможця з урахуванням ПДВ не залежно від того чи є цей переможець платником ПДВ. З цією проблемою стикаються всі учасники процесу закупівель. Особливо гостро це питання стояло при реєстрації зобов’язань в казначействі. ДП “Прозоро” визнало цю проблему і листом від 08.11.2016 № 206/880/10 повідомило державну казначейську службу України про дану проблему та повідомило про опрацювання зміни функціоналу для можливості внесення коригувань при оприлюдненні звіту про результати проведення процедури закупівлі. Проте до сих пір відповідний функціонал не розроблено. Після оприлюднення даного листа органи казначейства почали здійснювати реєстрацію бюджетних зобов’язань без додаткових вимог до замовників в частині відображення в звіті ПДВ. Слід зазначити, що рекомендацій щодо забезпечення рівної участі в одній процедурі платників і неплатників ПДВ не має. Проте слід зважити на те, що Закон про публічні закупівлі не дає можливості застосування дискримінаційного підходу для зрівняння цих учасників- шляхом проведення аукціону без ПДВ. Відповідно до вимог ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково необхідно зазначити очікувану вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Замовник керується безпосередньо інформацією про предмет закупівлі: - якщо товар підлягає оподаткуванню ПДВ, то в річному плані/додатку до річного плану і в оголошенні зазначається інформація про включення до очікуваної вартості ПДВ та інших податків і зборів, якщо товар підлягає не оподаткуванню ПДВ, то врічному плані/додатку до річного плану і в оголошенні зазначається інформація про не включення до очікуваної вартості ПДВ. Слід зазначити, що єдиним документом для визначення з/без ПДВ є норми Розділу V Податкового кодексу України. АМКУ вже не одноразово визнавало вимоги тендерних документацій про оцінку учасників в залежності від статусу учасника (платник/не платник ПДВ) дискримінаційними Крім того, якщо участь в процедурі закупівлі буде приймати особа, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, яка обрала сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, то у випадку якщо замовник застосує підхід формування очікуваної вартості без ПДВ, він буде дискримінаційним по відношенню до такого учасника адже він також платить ПДВ в складі єдиного податку. Отже єдиним критерієм оцінки учасників (для постійнодіючого ринку) є ціна і участь в закупівлі можуть приймати як платники так і неплатники ПДВ. При цьому, з метою забезпечення рівної можливості їх участі в закупівлі, замовник не має право встановлювати інших підхід для визначення переможця аукціона ніж запропонована учасником вартість/ціна незалежно від їх податкового статусу. Інформацію з даного питання можливо знайти на сторінці 45 журналу “Радник в сфері державих закупівель” № 12(63) грудень 2016 та сторінці 40 журналу “Радник в сфері державих закупівель” № 11(62) грудень 2016. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Інна
16.05.2018 18:31

Добрий день, чи можливо проводити середині року закупівлю на очікувану вартість робіт з виготовлення ПКД, за умови, що видатки на ці роботи тільки плануються (за рахунок перерозподілу)і ще не передбачені у кошторисі.

Відповідь: Доброго дня. Розпочинати закупівлю можливо за відсутності відповідних асигнувань в кошторисі. Разом з тим виникає проблема з підписанням договору. У тому випадку, якщо організацію планує закупівлю за бюджетні кошти, то у випадку відсутності бюджетних асигнувань, органами казначейства не буде зареєстровано таке зобов’язання і відповідно не будуть здійснюватися видатки. Необхідно взяти до уваги вимоги ст.48 Бюджетного кодексу України відповідно до яких розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч.6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Отже, у випадку, якщо буде розпочато закупівлю і, на встановлену дату будуть відсутні асигнування, замовнику доведеться відміняти закупівлю. Отже рекомендуємо все таки дочекатися виділення асигнувань і лише після цього розпочинати закупівлю. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Всього записів: 3657
Сторiнки: назад  10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19  вперед