>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Олена
18.06.2018 15:26

На початку року укладено договір на постачання електричної енергіі за переговорною процедурою. У постачальника змінилася назва підприємства але не змінився код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер. Чи потрібно оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору на прозоро?

Відповідь: Добрий день! Рекомендуємо оприлюднювати повідомлення про внесення любих змін до договорів про закупівлю і ця рекомендація грунтується на наступному. З одного боку, п. 11 форми повідомлення про внесення змін до договору, затвердженої наказом МЕРТУ № 490, передбачено, що повідомлення оприлюднюється на підставі внесення змін тільки до істотних умов договору, визначених частиною четвертою статті 36 Закону. У Вашому випадку, реквізити не є істотними умовами і взагалі умовами договору. Але у статті 10 Закону визначено, що повідомлення про внесення змін до договору оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох днів з дня внесення змін. Тобто в Законі не вказано конкретно повідомлення про які зміни необхідно публікувати. Тому, враховуючи, що Закон має більшу вагу ніж наказ органу центральної державної влади, вважаємо, що необхідно оприлюднювати повідомлення про внесення будь-яких змін до договору про закупівлю. Редакція журналу «Радник в сферідержавних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Олександр
18.06.2018 15:05

Доброго дня! В січні 2018 року нами було укладено договір на постачання природного газу. 18.06.2018 року нам принесли додаткову угоду до договору де зазначено, що "Розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається". А пунктом 3.1 який вони хотят змінити в договорі зазначена сума договору. Також в додатковій угоді прописано що вона відповідно до ст. 631 вступає в силу з 01 червня 2018 року. Чи правомірно змінити пункт 3.1. де зазначена сума договору на пункт 3.1. який зазначений вище. Також питання якщо відкриті торги проводились на суму 240 тис. грн. в результаті аукціону сума зменшилась до 198 тис. грн. потрібно робити звіт про укладений договір чи ні?

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до вимог ч.4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків перелічених в ч.4 ст. 36 Закону. Зверніть увагу, що відповідно до вимог ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Таким чином, учасник подавши тендерну пропозицію погодився з проектом договору про закупівлю, а значить всі умови такого договору є істотними і можуть змінюватись на підставах передбачених ч.4 ст. 36 Закону. Якщо у Вашому договорі порядок оплати не є істотною умовою договору, Ви можете вносити зміни до договору в цій частині, в тч. застосовуючи положення ст. 631 Цивільного кодексу України. Проте, у будь-якому випадку ціна є істотною умовою договору і змінюється виключно на підставах передбачених ч. 4 ст. 36 Закону. При цьому, виходячи з роз’яснень МЕРТУ (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06) внесення змін до умов договору повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим в кожному окремому випадку. Слід також зазначити, що згідно ч.1 ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом про публічні закупівлі. Тобто Закон про публічні закупівлі є спеціальним для договорів укладених за результатами публічних закупівель (відкриті торги, переговорна процедура, конкурентний діалог). Внесення змін до таких договорів із порушенням вимог Закону про публічні закупівлі буде підставою для визнання недійсними змін, що до них вносяться. По другому питанню. Вами оголошено та проведено процедуру відкритих торгів. Якщо за її результатами відкритих торгів сума договору про закупівлю складатиме 198 тис. грн, торги від цього не перетворюються на допорогові. Тому, за результатами відкритих торгів, якщо визначено Переможця, з ним Замовник укладає договір про закупівлю в строки визначені ст. 32 Закону про публічні закупівлі. Згідно ст. 10 Закону замовник повинен оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення. Тому звіт про укладені договори оприлюднювати не потрібно. Детальніше з розяснення МЕРТУ щодо зміни істотних умов договору можна ознайомитись у журналі №12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41. Також з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10(61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37.

Ніна
18.06.2018 12:32

Шановні консультанти, скажіть будь ласка якщо ми провели допорогову закупівлю по капремонту на 900 тис грн.і зараз виявилося що в проект забули включити якісь роботи. Зараз вносяться зміни в проект, буде повторна експертиза, кошторисна вартість робіт не збільшиться. Нам заключити додаткову угоду до договору на збільшення суми чи це буде новий договір на 100 тис грн.? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Дія Закону про публічні закупівлі не розповсюджується на договори укладені за результатами допорогових закупівель. Тому питання укладення чи внесення змін до таких договорів здійснюється відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України та самих договорів. З одного боку, Вам не заборонено передбачити в такому договорі можливість збільшити вартість договору, шляхом укладення додаткової угоди. Проте, звертаємо увагу на ст. 4 Закону про публічні закупівлі, у якій зазначено наступне. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Тобто закупівля здійснюється відповідно до річного плану, а допорогова закупівля відповідно до додатку до річного плану. Враховуючи, що у Вашому випадку буде здійснено закупівлю саме додаткового обсягу робіт, рекомендуємо закупити їх окремою закупівлею. Тобто, внести до додатку до річного плану і провести закупівлю уклавши прямий договір.У разі укладення прямого договору, нагадуємо, що у випадку досягнення або перевищення вартості предмета закупівлі 50 тис. грн, замовник повинен відповідно до вимог ч.1 ст. 2 Закону оприлюднити звіт про укладені договори протягом одного дня з моменту укладення договору. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Надія
16.06.2018 15:45

Доброго дня! Підкажіть будь ласка, перший раз зіткнулися з ситуацією, коли після визначення переможця, він не уклав з нами договір на закупівлю протягом 20 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. ТК на 21 день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір було прийняте рішення про відхилення переможця на підставі абз.1 п.2 ч.1 ст.30 та п.3 ч.2 ст.32 Закону . Чи повинні були ми , як члени тендерного комітету прийняти таке рішення на 20 день . Дуже дякуємо за оперативну та змістовну відповідь.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.2 ст. 32 Закону про публічні закупівлі замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Враховуючи положення ч.1 ст. 30 та ч.3 ст. 32 Закону замовник може не укласти договір з переможцем, а відхилити його тендерну пропозицію у разі неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом. При цьому, Закон не визначає строки протягом яких замовник повинен відхилити тендерну пропозицію переможця на вказані підставі. Але логічно, що констатувати факт неукладення договру в строки визначені Законом можна після завершення такого строку. Тому прийнявши відповідне рішення на 21 день тендерний комітет Закон не порушив. Додатково звертаємо Вашу увагу на рішення Верховного Суду від 01 лютого 2018 року справа №  922/1999/17 в якому зазначено, що конструкція "Замовник укладає", а не "Замовник має право укласти" свідчить, що дана норма покладає саме обов'язок і саме на Замовника укласти договір, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами. (ч. 2 ст. 32 Закону) Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме Учасника торгів, а не Замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону. (ч. 3 ст. 32 Закону) Редакція журналу «Радник в сферідержавних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Анна
15.06.2018 16:22

У 2018 році було укладено договір закупівлі електричної енергії на 2018 рік за переговорною процедурою (термін закупівлі з 01.01.2018 по 31.12.2018) на 5 лотів. у травні ліміт електроенергії та грошей за одним з лотів було повністю використано. у червні було проведено укладення договору на закупівлю електроенергії на період з 01.06.2018 по 31.12.2018 за переговорною процедурою. договір укладено 15.06.2018 з терміном дії з 01.06.2018 по 31.12.2018. В який термін необхідно оприлюднити звіт про виконання договору, який укладався на період з 01.01.2018 по 31.12.2018, але який фактично закінчився у зв'язку із використуванням грошей.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. Аналогічне визначення містить ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Таким чином, навіть якщо строк обумовлений в договорі закінчився, строни повинні виконувати взяті зобов’язавння до їх повного виконання. Згідно ч. 1. ст. 10 Закону про публічні закупівлі звіт про виконання договору підлягає оприлюдненню протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. При цьому Законом не передбачено в якому випадку повинно бути здійснено оприлюднення - з настанням якої події чи її черговості. Так само Закон не містить обумовленість оприлюднення першою подією. Отже замовник може оприлюднити звіт про виконаний договір на свій розсуд після настання однієї із подій: закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. При цьому закінчення строку дії договору і виконання договору фактично відбудеться в один день по настанню якого необхідно оприлюднити відповідну інформацію протягом трьох днів. Детальніше про судову практику щодо даного питання можливо прочитати у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 14–23.

Альона
15.06.2018 15:30

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка. В 2014 році було розроблено ПКД на будівництво школи(стадія П). В травні 2015 року за результатом аукціону за старим законом було заключено договір з підрядною організацією на будівництво школи вартістю 95 млн. грн. Під час будівництва було встановлено, що в проекті не враховано багато робіт без яких неможливо завершити будівництво школи. В травні 2018 проведено коригування ПКД, за експертним звітом вартість школи становить 160 млн. грн. з урахуванням виконаних робіт на 50 млн.грн. Замовник планує застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 5 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі". Як обгрунтувати застосування саме цього пункту?

Відповідь: Доброго дня. Виходячи з п.5 ч.2 ст.35 Закону про публічні закупівлі, якщо відкорегована ПКД містить додаткові будівельні роботи, які не були включені до початкового проекту, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту, а також дотримано наступних умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість саме додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, у такому випадку замовник має право провести переговорну процедуру закупівлі та укласти новий договір про закупівлю лише на ці додаткові роботи, які не були враховані у початковому проекті. У випадку, якщо вартість додаткових робіт є вищою за 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, то замовник зобов’язаний провести відкриті торги. При цьому переговорна процедура закупівлі, в зазначеному Вами випадку, здійснюється згідно цін відкоригованої ПКД. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 30-38 журналу “Радник в сфері державних закупівель № 6 (69) червень 2017.

Олена
15.06.2018 08:35

Доброго дня. Підскажіть будь-ласка. Нашій лікарні сесією міської ради у липні-серпні 2018 року мають виділити додаткові кошти на придбання медикаментів. Є ризик, що сесію можуть перенести, а суму коштів - зменшити. Чи можна планувати закупівлю та оголошувати відкриті торги зараз не маючи на це кошти в кошторисі, чи краще чекати рішення сесії, на якій виділять кошти, і вже потім оголошувати торги? Дякую

Відповідь: Добрий день! Закон про публічні закупівлі не містить вимоги до замовників розпочинати закупівлю тільки за наявності відповідних бюджетних призначень. Тобто замовник має право оголосити закупівлю на очікувану вартість не чекаючи рішення сесії. Разом з тим виникає інша проблема, пов'язана із підписанням договору. Якщо організація здійснила закупівлю за бюджетні кошти і уклала договір про закупівлю при відсутності бюджетних асигнувань, органами казначейства такий договір про закупівлю не буде зареєстровано і відповідно не будуть здійснюватися видатки. Це випливає з вимог ст.48 Бюджетного кодексу України відповідно до яких розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч.6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Отже, у випадку, якщо буде розпочато закупівлю і, на дату підписання договору про закупівлю у кошторисі будуть відсутні відповідні асигнування, замовнику доведеться відміняти закупівлю. Тому доцільно все таки дочекатися виділення асигнувань і лише після цього розпочинати закупівлю. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Дитрий
14.06.2018 15:47

Добрий день. Ми проводимо процедуру відкритих торгів на закупівлю товару, який є таким у розумінні ч 32) ст.1 Закону Про публічні закупівлі (далі «Закон») «32) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів», да згідно цієї статті підпадає під визначення «продукція». Предмет закупівлі є продукцією, оскільки у своєму складі не містить будь яких робіт, та будь яких послуг окрім транспорування продукції на склад Замовника. Конкретна назва предмету закупівлі - ДК 021:2015 «44620000-2 – Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (водогрійні твердопаливні котли). В умовах тендерної документації мистяться вимоги згідно ч.2 ст16 Закону за усима трьома кваліфікаційними критеріями, у тому числі критерієм «наявність обладнання та матеріально- технічної бази» у частині складських приміщень. Також в тендерній документації міститься і вимога наявності продукції у учасника на день подачі тендерної пропозиції. ПИТАННЯ 1. Чи є вимога фізичного існування продукції у учасника дискримінаційною згідно ст. 3 ЗУ “Про Публічні закупівлі”, щодо недискримінації учасників та добросовісної конкуренції серед учасників - по відношенню до учасників, у яких немає власних або взятих у оренду складських приміщень для її постачання зі складу на склад, та по відношенню до учасників які не мають продукції на день надання тендерної пропозиції, а лише збираються її виготовити. 2. У контексті цієї ситуації та у випадку фізичної відсутності продукції у продавця на день подання тендерної пропозиції – чи не є порушенням ч.32) ст 1 Закону у разі закупівлі фактично не товару (продукції, устаткування), а лише права замовити виготовлення товару. 3. Чи може бути товаром згідно Закону «право замовити виготовлення товару».

Відповідь: Доброго дня! Щодо першого питання. Закон про публічні закупівлі не містить чіткого визначення того, які вимоги є дискримінаційними. Загалом можна зазначити, що дискримінаційні вимоги — це вимоги, які не можна пояснити потребами замовника. Вони не мають об’єктивного і достатнього виправдання.Основні ознаки дискримінаційних вимог: відсутність причинно-наслідкового зв’язку між вимогою і предметом закупівлі; штучно обмежують коло учасників; надають додаткові можливості для відхилення тендерних пропозицій «небажаних» учасників. Отже Ваша вимога, щодо наявності продукції у учасника на день подачі тендерної пропозиції, може бути для певного кола учасників дискримінаційною. Щодо другого та третього питання. В п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщовартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Отже товаром не може вважатися «Право замовити виготовлення товару». Згідно частини 1 статті 30 Закону Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:1) учасник:не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16цього Закону;не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;2) переможець:відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Редакція журналу «Радник в сферідержавних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системіProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Іра
14.06.2018 09:26

Доброго дня! Підкажіть, будь - ласка, чи можна при відкритих торгах очікувану вартість зазначати в доларах?

Відповідь: Доброго дня! Згідно частини 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. У розумінні Закону від 16.04.91 р. № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічний контракт – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Таким чином, контракт може бути укладений не тільки між двома контрагентами – експортером та імпортером, а й враховувати інших учасників торговельних операцій (партнерів, посередників, перевізників тощо). Щодо форми такого контракту, то відповідно до Закону № 959 зовнішньоекономічний контракт укладається суб’єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Таку саму норму закріплено і в Законі від 23.06.05 р. № 2709-IV «Про міжнародне приватне право». Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, виданого підприємством, статутних документів підприємства, договорів. Щоб уникнути двозначного трактування та перекладів, контракт варто укладати мовами обох сторін контракту, а щоб уникнути можливих виправлень чи доповнень, кожну сторінку контракту слід підписувати незалежно від кількості його екземплярів. Повна версія досту Також звертаємо увагу, що на майданчику наприклад smarttender.biz можливо встановити очікувану вартість в доларах.

Наталія
13.06.2018 15:10

доброго дня! Провели відкриті торги на повірку приладів 50410000-2 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів. Тепер виявилось що по тому ж коду проходить повірка лічильників обліку води, газу, тепла та світла. Що робити в даній ситуації? Очікувана вартість нової закупівлі менше 200 тис. Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Згідно частини 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Предмет закупівлі визначається згідно Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Наказом МЕРТ № 454 від 17.03.2016. Отже у разі якщо Вартість предмета закупівлі перевищує пороги Закону рекомендуємо Вам провести процедуру закупівлі. Також звертаємо увагу на лист Уповноваженого органу, в якому зазначено, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Детальніше з даним листом Ви можете ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2010 стор. 41. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Людмила
13.06.2018 11:55

Добрий день.Я секретар тендерного комітету міської ради - ЕЦП є як на фізичну особу. Питання: чи можу я використовувати ЕЦП особистий як секретар комітету чи потрібно робити ще ЕЦП на мене від юридичної особи міської ради?Дякую

Відповідь: Доброго дня! Звертаємо увагу, що в Законі про публічні закупівлі дане питання не врегульовано. Відповідно до статті 6 Закону № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Електронний цифровий підпис може бути використаний юридичними та фізичними особами для надання електронному документові юридичної сили. ЕЦП накладають за допомогою особистого ключа та перевіряють за допомогою відкритого ключа. У разі використання ЕЦП, оформленого на працівника, який діє від імені підприємства, такий підпис, окрім прізвища, імені, по батькові, містить також посаду співробітника, реквізити компанії, а також може містити обмеження на використання ЕЦП (наприклад, тільки для підписання певного виду документів). Згідно частини 1 статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). До функцій тендерного комітету (уповноваженої особи) замовника належить забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, забезпечення оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до цього Закону. Отже Ви входите до складу тендерного комітету організації, в якому представляєте інтереси організації тому рекомендуємо отримати ЕЦП від імені юридичної особи. Детальніше з питаннями щодо накладення ЕЦП можна ознайомитися в статті «Проблеми накладання електронно цифрового підпису замовниками» Журнал № 3 (78) за березень 2018 стор. 17 - 20. В статті «Декілька способів перевірки електронно цифрового підпису» Журнал № 2 (77) за лютий 2018 стор. 17 -21. Редакція журналу «Радник в сферідержавних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наталія
13.06.2018 11:04

Доброго дня! Керуючись ч. 1 ст 10 та ч.1 ст.32 Закону України "Про здійснення публічних закупівель" рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Чи правомірна дія замовника, якщо прийняття рішення про намір укласти договір і оприлюднення цього рішення відбувається в один і той же день? Чи необхідно оприлюднювати таке рішення тільки на наступний день після прийняття такого рішення? Будемо вдячні за відповідь.

Відповідь: Доброго дня! Оприлюднення документа в електронній системі закупівель у день, з яким пов’язано початок перебігу строку на таке оприлюднення, не можна розглядати як порушення, адже відсутня об’єктивна сторона імовірного порушення — протиправна дія/бездіяльність, що завдає шкоди суспільним інтересам, її негативні наслідки та взаємозв’язок між ними (частина 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Ви-кладене підтверджується і судовою практикою . Наприклад, у справі № 486/409/17 від 12.07.2017, що розглядали Южноукраїнський міський та Апеляційний суди Миколаївської області (постанови від 12 .06 .2017, до-ступ за адресою в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67137124, та від 12.07.2017, доступ за адресою в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67698101#відповідно). Детальніше з даним питанням можна ознайомитися в статті «Вчинення дії до початку перебігу строку» Журнал № 5 (80) за травень 2018 стор. 26 -29. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Олександр
13.06.2018 09:28

Доброго дня! Наша установа проводила торги через систему ЕЗ "Прозоро" щодо закупівлі послуг з поточного ремонту даху споруди. Переможець виграв торги з ціною 95,0 тис. грн. Поясніть будь ласка: 1.Чи маємо ми право збільшити загальну вартість даного договору у звязку з тим, що в процесі надання послуг виникла необхідність в додаткових послугах, які раніше ми не могнли передбачити. 2.Як що це можна зробити, тояким чином організувати зміни ціни договора. Вдячні!

Відповідь: Доброго дня! З Вашого питання можна зрозуміти, що Вами було проведено допорогову закупівлю, яка Законом про публічні закупівлі не регулюється. Дана закупівля проводиться на підставі Наказу 35 ДП «Прозорро». Договір між Вами та виконавцем укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно статті 180 Господарського Кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. У Вашому договорі повинні бути передбачені випадки зміни істотних умов договору. Пропозиція щодо внесення змін до договору або його розірвання може виходити від будь-якої сторони і має бути викладена письмово. Дії сторін щодо внесення змін до договору є правочином, який має відповідати загальним положенням цивільного законодавства про правочини. Оскільки за загальним правилом господарські договори мають письмову форму, досягнута сторонами згода про зміну договору також має бути зафіксована письмово. Також звертаємо увагу, що до істотних умов договору відноситься предмет, ціна та строк, які є суттєвими для будь-якого господарського договору. Оскільки згідно статті 180 Господарського кодексу при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Але не дивлячись на те, що можливо у Ващому договорі передбачена зміна істотних умов, як Ваш приклад (збільшити загальну вартість даного договору у зв`язку з тим, що в процесі надання послуг виникла необхідність в додаткових послугах, які раніше не могнли передбачити) рекомендуємо Вам ознайомитися з листом Уповноваженого органу, в якому зазначено, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори .При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Отже у разі якщо вартість додаткових послуг не перевищує пороги Закону, рекомендуємо Вам їх визначити як новий предмет договору, внести зміни в додаток до річного плану шляхом відображення окремої закупівлі та заключити новий договір. Детальніше з даним листом Ви можете ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2010 стор. 41. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Анна
12.06.2018 09:33

Доброго дня! Згідно ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі»: «Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженного органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2,3,5,6 і 8 частини першої. Якщо Переможець завантажує документи в електронну систему на шостий чи сьомий день то які наші дії? Ми повинні відхилити пропозицію та розглядати наступного учасника? Якщо в тендерній документації прописано документальне підтвердження (Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, а також заповнену за результатами аукціону форму тендерної пропозиції. Вказані документи надаються за адресою: ...), то Переможець обов'язково повинен передати в паперовому вигляді документи?

Відповідь: Доброго дня! Згідно ч.3 ст.17 Закону про публічні закупівлі переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. При цьому документальне підтвердження переможцем інформації по п.3 та п.8 ч.1 ст.17 Закону Замовник не вимагає зважаючи на те, що відповідна інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.У випадку завантаження документів учасником-переможцем по ч.1 ст.17 Закону про публічні закупівлі не у встановлений законодавством та тендерною документацією строк, тендерна пропозиція такого учасника підлягає відхиленню відповідно до п.2 ч.1 ст.30 Закону про публічні закупівлі та замовник повинен перейти до розгляду тендерної пропозиції наступного учасника. У випадку встановлення замовником вимоги надання документального підтвердження відсутності підстав, визначених пунктами 5, 6 частини першої та частиною другою статті 17 Закону в паперовій формі, дані документи повинні бути отримані замовником протягом 5 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. У випадку несвоєчасного отримання документального підтвердження у паперовій формі це також є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до п.2 ч.1 ст.30 Закону про публічні закупівлі. Щодо надання заповненої за результатами аукціону форми тендерної пропозиції, то слід зазначити, що вона також повинна бути надана у встановлений строк, проте порушення цього строку або не надання цього документа не є підставою для відхилення тендерної пропозиції зважаючи на те, що даний документ не є частиною тендерної пропозиції та відсутні підстави для відхилення передбачені ст.30 Закону про публічні закупівлі. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Віталій
11.06.2018 16:06

Добрий день! Питання стосується процедури закупівлі "Відкриті торги" (українські торги). Під час розгляду тендерної пропозиції на відповідність усім критеріям та умовам, визначеним у тендерній документації я використовую зразок протоколу, приведеного на стор. 11-13 журналу "РДЗ" № 5 (68) за травень 2017 року. В учасника в тендерній пропозиції містяться ймовірні ознаки підробки документів. Керуючись частиною сьомою статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі", надіслано запит на підтвердження достовірності інформації до відповідного органу державної влади, або підприємства тощо. Як відобразити це в наведеному зразку протоколу? 1 і 2 пункти порядку денного вважаю обов'язковими, третій - звісно, що ні, так як відповідь на надісланий запит ще не отримано? Як правильно оформити протокол, чи правильно я вважаю зазначення 1 і 2 пункту порядку денного в протоколі? Після отримання відповіді на запит чи можна використовувати наведений зразок протоколу? Перший протокол розгляду (до отримання відповіді) не оприлюднюється, а другий (після отримання) обов'язково, так чи ні (дати протоколів різні)? Також, прохання, навести приклади протоколів з приводу виникнення таких ситуацій у замовника на сторінках улюбленого щомісячного юридичного журналу "Радник в сфері державних закупівель". Дякую

Відповідь: Доброго дня. У випадку необхідності перевірки інформації тендерної пропозиції відповідно до ч.7 ст.28 Закону про публічні закупівлі рекомендуємо Вам керуючись п.4 ст.28 цього Закону аргументовано продовжити строк розгляду тендерної пропозиції (далі ТП) до 20 робочих днів та оформити таке продовження протоколом засідання тендерного комітету та оприлюднити повідомлення про продовження в електронній системі закупівель. Після надходження відповіді на запит провести розгляд ТП з врахуванням результатів запиту та відобразити результати перевірки ТП в протоколі. При цьому не рекомендуємо Вам складати 2 протоколи, так як протокол щодо розгяду ТП повинен бути оприлюдненим протягом одного дня з дня його затвердження (ч.1ст.10 Закону України “Про публічні закупівлі”). Звертаємо Вашу увагу, що якщо Вами буде оприлюднено перший протокол (чи навіть лише у випадку його прийняття) за результатами якого буде визначено про відповідність ТП умовам замовника, то прийняття нового протоколу буде розцінено як перегляд результатів перевірки ТП відображених в першому протоколі. Слід зауважити, що Закон про публічні закупівлі не надає замовнику самостійно скасовувати своє попереднє рішення навіть якщо замовник в подальшому встановив порушення законодавства про публічні закупівлі при його прийнятті. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 12-16журналу “Радник в сфері державних закупівель № 3(78) березень 2018. Редакція журналу «Радник в сферідержавних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новимзаконодавством в системіProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубрицінашогоофіційного сайту, якамаєназву «Навчання/семінари» за посиланнямhttp://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартістьучасті включено: роздатковийматеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видачасертифікатів про навчання.

Всього записів: 3657
Сторiнки: назад  7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16  вперед