>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Олена
10.09.2018 01:35

Допоможіть, будь ласка, розібратись в наступному. 1. Укладений договір на закупівлю електричної енергії зі строком дії з 01.01.2018 по 31.12.2018 за результатами застосування переговорної процедури необхідно розірвати з 01.12.2018 (оскільки з 11.12.2018 у обленерго не діятиме ліцензія на постачання) і оголосити відкриті торги у жовтні 2018 (двічі відкриті з результатом на переговорну) на закупівлю електроенергії зі строком поставки на грудень 2018? 2. При оголошенні відкритих торгів не встановлювати кваліфікаційні критерії згідно ст.16, враховуючи ч.3 ст.16? 3. По ст.17 обмеження відсутні? Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Так, при відкритих торгах на закупівлю електроенергії Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії згідно часті 3 статті 16 Закону. Додатково повідомляємо, що 13.04. 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року. В зв’язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3304-06/40489-07) від 09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до даного листа є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах зазначено про наступне. Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі постачальників та способів закупівлі електричної енергії. Унаслідок цього основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком. Проте наразі конкурентні закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою, але на період до 11.12.2018. Закупівля електроенергії на період з 11 грудні і до кінця року і, відповідно на 2019 рік має відбуватись за процедурою відкритих торгів. Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території. Додатково інформацію про закупівлю електричної енергії Ви можете прочитати з випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017). Крім того, відповідно листа Миекономрозвитку № 3304-04/39642-06 від 10.09.2018 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» перелік суб’єктів господарювання, які відповідно до вимог Закону отримали ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії розміщено на офіційному веб-сайті НКРЕКП у розділі: Актуальна інформація/Ліцензування (адмінпослуги)/Реєстри НКРЕКП/Ліцензійний реєстр НКРЕКП/Ринок електричної енергії (постачання електричної енергії споживачу). Зазначений перелік постійно оновлюється з урахуванням отримання ліцензій новими суб’єктами господарювання. Принагідно звертаємо увагу, що відповідно до пункту 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, ліцензії на впровадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності Законом, тобто не пізніше 11 грудня 2018 року. Крім того, ліцензіати з постачання електричної енергії, що наразі провадять ліцензовану діяльність відповідно до постанови НКРЕКП від 13.04.2017 № 504, у разі наміру продовжувати господарську діяльність з постачання електричної енергії повинні до грудня 2018 року отримати нову ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. Таким чином, право здійснення діяльності з постачання електричної енергії матимуть лише ті суб’єкти господарювання, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та відповідний перелік яких оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЕК. Також звертаємо увагу, що редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» планує проведення 3 жовтня у Києві навчання по проблемним питанням щодо закупівлі електричної енергії за новим Законом про ринок електричної енергії. Інформацію про план навчання та умови участі у ньому можна отримати на нашому сайті у рубриці Навчання/Семінари за посиланням: http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/kiev/

Андрій
07.09.2018 16:04

Підскажіть будь ласка. Договір на підряд реконструкціі частини будівлі.Тому чи є дискрімінаційною вимога фактичного знаходження Учасника за місцем реконструкціі будівлі (тому ,що потребу наявність кваліфікованих фахівців та мат.-тех. бази).

Відповідь: Доброго дня! Поняття дискримінація Законом про публічні закупівлі не визначено. Загальне поняття дискримінація (лат. discriminatio «розрізнення») -будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи відносно можливостей інших груп. Отже поняття дискримінації є субєктивне та може стосуватися певних осіб, які певні вимоги виконати не зможуть. З практики можемо зазначити, якщо замовник не зможе довести та пояснити вимогу фактичного знаходження Учасника за місцем реконструкціі будівлі, у разі розгляді скарги в АМКУ з даного питання колегії стане на сторну учасника. Згідно частини 1 статті 3 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Запрошуємо Вас відвідати наші спеціалізовані семінари: 27 вересня - семінар на тему «Закупівля робіт «З перших вуст». Практика, проблеми, шляхи вирішення», 3 жовтня - навчання на тему: Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів. Детальніше за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/

Андрій
07.09.2018 15:36

Якщо закупівля йде по різним кодам (поточний ремонт приміщення та Обладнання (кондиціонер)); загальна сума не перевищує 550 тис грн, чи потрібно розділяти закупівлю на декілька окремих.

Відповідь: Доброго дня! Ваше питання не повністю зрозуміле, але звертаємо увагу на визначення предметів закупівлі та законодавства. Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом . Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону . Згідно пункту 17 статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно пункту 2 Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Пунктом 32 статті 1 Закону передбачено, що товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Згідно абзацу 2 пункту 1 Порядку визначення предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Абзац 1 статті 2 Закону застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону. Додатково звертаємо увагу, що згідно пункту 5 Порядку визначення предмета закупівлі якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів. Запрошуємо Вас відвідати наші спеціалізовані семінари: 27 вересня - семінар на тему «Закупівля робіт «З перших вуст». Практика, проблеми, шляхи вирішення», 3 жовтня - навчання на тему: Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів. Детальніше за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/

Марія
07.09.2018 15:33

Добрий день!Підкажіть, будь-ласка,таке питання.В 2018 році проведено відкриті торги на закупівлю постачання природного газу.В звязку з переходом установ, підпорядкованих відділу освіти( була централізована бухгалтерія) на окремий юридичний статус з самостійним бухоьліком,залишки кошторису по даній закупівлі були передані самостійним юр.особами шляхом укладання додаткової угоди до договору, а стан договору по даній поставці переведено в стан виконаний. З першого вересня до нашого відділу, який перейменовано, передані установи культури для яких необхідно теж закупити природний газ, загальна сума закупівлі по відділу до 200 тис.грн. Чи вірно провести допорогову закупівлю чи відкриті торги для закупівлі постачання природного газу.

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом . Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону .Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керу ючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону . Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану . При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені . Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі . Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору . Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону) . Таким чином, Законом передбачено право замовників використовувати електронну систему закупівель у зазначеному випадку. Отже якщо вартість закупівлі не перевищує пороги Закону замовник може провести допорогову закупівлю. Детальніше з листом МЕРТУ щодо даного питання можна ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2016 стор. 41. Запрошуємо Вас відвідати наші спеціалізовані семінари: 27 вересня - семінар на тему «Закупівля робіт «З перших вуст». Практика, проблеми, шляхи вирішення», 3 жовтня - навчання на тему: Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів. Детальніше за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/

Марія
07.09.2018 14:44

Добрий день! Підкажіть,будь- ласка, в такому питанні. В 2017 році була виготовлена проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт покрівлі навчального закладу освіти. Замовником виступив відділ освіти райдержадміністрації. В цьому 2018 році, в звязку з переходом в обєднану територіальну громаду змінилась назва відділу освіти(інший код ЄДРПОУ) та назва обєкту - назва навчального закладу. Чи потрібно робити коригування проектно-кошторисної документації при зміні назв замовника та обєкта для дальнішого проведення відкритих торгів чи достатньо прикласти в документацію торгів рішення сесії та інші підтверджуючі документи про зміну назв.

Відповідь: Добрий день. Відповідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів» (далі - наказ № 45) завдання на проектування об’єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником). Відповідно пункту 8 до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» назва об’єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування. При обчисленні коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, слід послуговуватися показниками відповідно до Постанови КМУ «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки» від 31.05.2017 № 411. За проектами будівництва, які вже розроблені та затверджені в установленому порядку (але не відбулися процедури закупівлі через недостатність коштів), кошторисну документацію доцільно скоригувати в результаті уточнення коштів на інфляційні процеси, виходячи з передбачених у зазначеній вище постанові КМУ індексів цін виробників на поточний рік і прогнозних на попередні роки.Така скоригована проектна документація підлягає перезатвердженню в установленому порядку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Таким чином, Замовнику потрібно вносити зміни до проектної документації щодо зміни назви об’єкта відповідно до діючих юридичних документів, що підтверджуюють такі зміни та перезатвердити проектну документацію в порядку визначеному відповідно до наказу №45, а вже після внесених змін, Замовник може оголошувати процедуру закупівлі із зазначенням назви предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі робіт, зокрема враховуючи ДСТУ БД 1.1.-1. 2013 за об’єктом будівництва та показники 3-5 цифр державного класифікатора. Детальніше зі статтями, які стосуються робіт можна ознайомитися в стаття «Зміни в містобудуванні: збільшення контролю за будівельниками чи вдосконалення містобудівної діяльності?» — випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 26-27; стаття «Динамічна і тверда договірні ціни в будівельній галузі під час застосування тендерних процедур згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" та ДСТУ Д.1.1- 1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»» — випуск журналу № 5 (68) за травень 2017 року, стор. 25-26;- стаття «Як правильно провести тендер на роботи строком виконання більш ніж один рік та зареєструвати договір у Казначействі» — випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 28-30, « Чи можна змінювати вартість договору, якщо зросла заробітна плата?» журнал № 9 (84) за вересень 2018 стор. 28 -32.

Ірина
07.09.2018 11:50

Доброго дня! Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання. Нашою установою було проведено процедуру відкритих торгів щодо закупівлі лічильників (CPV 38550000-5 Лічильники). Умовами тендерної документації та оголошенням про проведення процедури нами було передбачено, що розмір мінімального кроку пониження ціни складає 0,5% (20458,10 грн.). Учасник, якого визнано переможецем за результатами аукціону надав пропозицію, понизивши ціну на 0,23% (9214 грн). Другий учасник також не виконав даної умови, та надав пропозицію, яка знижена на менший відсоток. Раніше ніколи з таким не стикались та не впевнені як правильно діяти в даній ситуації. Скажіть, будь ласка, чи повинні ми відхилити пропозиції обох учасників, як такі, що не відповідають умовам тендерної документації та умовам оголошення та відмінити торги? Дякую!

Відповідь: Добрий день. Дійсно, якщо учасник при участі в аукціоні не дотримуються вимог щодо кроку аукціону, він порушує вимоги тендерної документації, але система повинна «відфільтровувати» такі дії учасників. Тому для надання більш точної відповіді просимо надати номер закупівлі в Прозорро.

Ірина
07.09.2018 09:56

Доброго дня! Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання. Нашою установою було проведено процедуру відкритих торгів щодо закупівлі лічильників (CPV 38550000-5 Лічильники). Умовами тендерної документації та оголошенням про проведення процедури нами було передбачено, що розмір мінімального кроку пониження ціни складає 0,5% (20458,10 грн.). Учасник, якого визнано переможецем за результатами аукціону надав пропозицію, понизивши ціну на 0,23% (9214 грн). Другий учасник також не виконав даної умови, та надав пропозицію, яка знижена на менший відсоток. Раніше ніколи з таким не стикались та не впевнені як правильно діяти в даній ситуації. Скажіть, будь ласка, чи повинні ми відхилити пропозиції обох учасників, як такі, що не відповідають умовам тендерної документації та умовам оголошення та відмінити торги? Дякую!

Відповідь: Добрий день. Дійсно, якщо учасник при участі в аукціоні не дотримуються вимог щодо кроку аукціону, він порушує вимоги тендерної документації, але система повинна «відфільтровувати» такі дії учасників. Тому для надання більш точної відповіді просимо надати номер закупівлі в Прозорро.

Валентина
07.09.2018 09:32

Доброго дня! Підкажіть будь ласка, підприємством по коду ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти в 2018р було закуплено дизельного палива та бензину на суму 4 053 990,00 грн. Додатково у вересні місяці планують виділити кошти на закупівлю дизпалива з місцевого бюджету ще приблизно на 1 000 000,00грн . Як потрібно проводити процедуру закупівлі дизпалива: за процедурою Відкритих торгів , чи міжнародних торгів з публікацією на англійській мові?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. Як бачимо, міжнародна процедура застосовується, якщо вартість закупівлі перевищує пороги за ч.4 ст. 10 Закону, а не предмет закупівлі. Тому у Вашому випадку, другу закупівлю можна провести за процедурою простих відкритих торгів. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 41. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Татьяна
06.09.2018 15:39

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом, тобто пропозиція такого учасника вважається найбільш економічно вигідною пропозицією. У зв’язку з цим, просимо повідомити: 1) Чи повинен замовник перевіряти «ціну пропозиції - найбільш економічно вигідну пропозицію», отриману на результатами застосування процедур, передбачених Законом, на відповідність ринковим цінам? 2) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що «найбільш економічно вигідна пропозиція», отримана на результатами застосування процедур, передбачених Законом, перевищує ринкову ціну? 3) Чи повинен замовник перевіряти ціну пропозиції, отриману на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, на відповідність ринковим цінам? 4) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що ціна пропозиції, отримана на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, перевищує ринкову ціну?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог статті 4 Закону про публічні закупівлі, закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель. Річний план/додаток до річного плану складається за форму, затвердженою наказом МЕРТУ № 490, яка передбачає, що замовник повинен вказати у ньому очікувану вартість закупівлі. Потім оголошуючи закупівлю, замовник в оголошенні про закупівлю вказує ту суму, яка вказана у річному плані/додатку до річного плану. В свою чергу учасники подаючи свої пропозиції подають їх в сумі, що не перевищує визначену замовником очікувану вартість закупівлі. Тобто, якщо сума пропозиції учасника перевищує ринкові ціни на предмет, що закуповується, це питання не до учасника, а до замовника. Якщо у Вас така ситуація, незалежно від того, що це: допорогова або надпорогова закупівля, це Ваша помилка як замовника. Визначаючи очікувану вартість закупівлі замовникунеобхідно провести моніторинг ринкових цін і виходячи з цього визначати очікувану вартість закупівлі. Якщо Вами вже допущено таку помилку і закупівля оголошена за завищеними цінами, з метою уникнення звинувачень у порушені принципу максимальної економії та ефективності, передбаченого статтею 3 Закону про публічні закупівлі та потенційному нанесені шкоди державі, рекомендуємо відмінити таку закупівлю. Провести моніторинг цін на ринку на предмет, що закуповується, внести відповідні зміни до річного плану/додатку до річного плану і оголосити нову закупівлю. Додатково звертаємо увагу, що ні ст. 30 Закону про публічні закупівлі, ні наказ № 35 не передбачають такої підстави для відхилення пропозиції/тендерної пропозиції учасника як – ціна пропозиція учасника перевищує ринкові ціни. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Едуард
06.09.2018 12:19

Добрий день! Наше підприємство провело двічі відкриті торги, проте вони були відмінені на підставі ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» (подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій).Плануємо оголосити переговорну процедуру на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону, в якій зазначено, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також умови до учасників не повинні відрізнятись від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. За час проведення відкритих торгів ціна на товар значно виросла. Чи може наше підприємство провести переговорну процедуру, зазначивши в річному плані закупівель очікувану вартість більшу, ніж була зазначена у двічі проведених відкритих торгах? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.2 ст. 35 Закону “Про публічні закупівлі” переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Як бачимо прямо це питання в Законі не врегульовано. Отже, виходячи з положень п.4 ч. 2 ст. 35 Закону про публічні закупівлі, в них не міститься заборона щодо зменшення/збільшення очікуваної вартості закупівлі. Проте зверніть увагу потенційний ризик звинувачення з боку перевіряючи органів щодо того, що замовником спеціально було занижено вартість закупівлі у відкритих торгах з метою їх не проведенні подальшого здійснення переговорної процедури. Тому, рекомендуємо мати обґрунтування (данні моніторингу ринкових цін, підтвердні документи від спеціалізованої організації, данні Держстату) щодо визначення саме тієї очікуваної вартості, яка була визначена для відкритих торгів. Відповідно, такі ж обґрунтування щодо об’єктивних підстав для збільшення очікуваної вартості закупівлі за переговорною процедурою. Детальніше з питаннями проведення переговорної процедури можна ознайомитись у випуску журналу №6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38, у випуску журналу № 3 (66); у випуску журналу № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 28-30, у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 18-25 та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38.

Надія
05.09.2018 14:56

Доброго дня! Підкажіть будь ласка, якщо по мультилотовій закупівлі двічі не відбулися закупівлі за окремими лотами, чи можливо за такими лотами провести переговорну процедуру за пп.4 ч.2 ст35 Закону "Про публічні закупівлі". Чи є на це роз'яснення МЕРТУ? Дякуємо за допомогу.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до положень статті статті 31 Закону про публічні закупівлі замовник може відмінити торги або визнати їх такими, що не відбулись частково (за лотом). Тобто, якщо замовник здійснює багатолотову закупівлю і по частині лотів закупівля відбулась успішно, а по іншим лотам (лоту) ні, це означає, що закупівля відбулась, але частково. В той же час, відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 35 Закону про публічні закупівлі замовник проводить, як виняток, переговорну процедуру якщо ним було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Враховуючи, що у Вашому випадку багатолотова закупівля хоч і частково,але відбулась, у Вас не має правових підстав для застосування переговорної процедури закупівлі. В той же час, МЕРТУ в своєму роз’ясненні від 02.08.2018 № 3304-06/26774-06 (журнал №9 (72) за вересень 2017 року на стор. 43-45) зазначило, що у разі, якщо торги за лотами відмінено або визнано такими, що не відбулись, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю із врахуванням вартісних меж, встановлених в ч.1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі. Так, якщо вартість закупівлі є меншою ніж вартісні межі визначені в ст. 2 Закону, замовник здійснює допорогову закупівлю. Детальніше з текстом роз’яснення можна ознайомитись у випуску журналу №9 (72) за вересень 2017 року на стор. 43-45. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Дмитро
05.09.2018 08:37

Доброго дня. Підскажіть будь-ласка - При проведенні закупівлі "Проекційних екранів" ми планували їх по 10 000 грн. за одиницю товару, відповідно КЕКВ 3110, але після аукціону переможець знизив ціну до 3 200 грн. за одиницю товару, тобто при оплаті потрібний КЕКВ 2210. Як вийти з даної ситуації? Чи потрібно перенести кошти з 3110 на 2210? Та чи потрібно внести зміни до річного плану (змінити КЕКВ з 3110 на 2210) після того як визначили переможця?

Відповідь: Добрий день! Данне питання Законом про публічні закупівлі не регулюється. На практиці є кілька варіантів розвитку подій в данній ситуації. Перша, досить розповсюджена, це коли Казначейство відмовляється реєструвати договір про закупівлю в таких ситуаціях і замовнику доводиться проводити нову закупівлю. Інший варіант, це коли замовник, очікуючи певну ймовірність настання такої ситуації, при оприлюдненні річного плану в частині такої закупівлі, вказують одразу обидва КЕКВ2210 та 3110. У разі, якщо настає ситуація аналогічна описаній Вами, якщо у замовника є кошти по КЕКВ 2210 Казначейство реєструє договір, якщо ні – замовник звертається до розпорядника коштів із запитом на перерозподіл коштів, і якщо перерозподіл коштів відбувається – реєструє договір в Казначействі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу №9 (72) за вересень 2017 року на стор. 24-25. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Катерина
04.09.2018 16:25

Добрий день. Підкажіть будь ласка, чи можемо ми-як Замовники, відхилити пропозицію Учасника тендеру по вугіллю, у якого заключений договір про надання послуг зберігання та зважування вугілля з ТОВ, проти якого відкрито кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.4 КК України, а саме привласнення посадовими особами ТОВ бюджетних коштів у великих розмірах, шляхом поставки нашій же організації вугілля невідповідної якості у 2017 році?

Відповідь: Добрий день! Виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника наведено у ч.1 ст. 30 Закону про публічні закупівлі. Виходячи з аналізу положень ч.1 ст. 30 Закону у Вас не має підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника на підставі інформації наведеної у Вашому запитанні. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Катерина
04.09.2018 11:22

Доброго дня! Відповідно до абзацу 7 частини 3 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно. Звідси два питання: 1. Чи потрібно кошти на оренду вносити до річного плану закупівель? 2. Чи потрібно публікувати звіт про договір оренди, якщо його вартість більше 50 тис грн.?

Відповідь: Добрий день! Якщо предмет закупівлі підпадає під виключення визначені в ч.3 Закону про публічні закупівлі, в такому випадку дія Закону про публічні закупівлі не розповсюджується на таку закупівлю. Тобто замовник може не вносити таку закупівлю до річного плану/додатку до річного плану і відповідно не оприлюднювати звіт про укладені договори. Детальніше про випадки на які не поширюється дія Закону читайте в Журналі № 5 (68) за травень 2017 на стор. 42-47. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ольга
04.09.2018 10:54

Доброго дня! Підкажіть будь ласка якими нормативно-правовими документами передбачено вимоги до зберігання до документів у сфері здійснення закупівель?

Відповідь: Добрий день! Окремих нормативно-правових документів щодо зберігання документації державних (публічних) закупівель не має, тому необхідно користуватись тими НПД, які загалом регулюють діловодство та архівну справу. Основними документами є наказ Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 “Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів”, наказ Мінюсту від 18.06.2015 № 1000/5 Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях.Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 16-23 та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 10-16

Всього записів: 3657
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед