>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.10.2018cal

18.10.2018

Верховна рада України сьогодні, 18 жовтня, у другому читанні прийняла Кодекс з процедур банкрутства. 


 Документ підтримали 237 народних депутатів.   

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.10.2018cal

17.10.2018

#Поради_від_Радника


Закупівля постачання та розподілу електричної енергії. Чи потрібно встановлювати кваліфікаційні критерії?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Оля
31.07.2018 15:08

Доброго дня. Скажіть будь-ласка чи потрібно проводити процедуру на закупівлю аудиторських послуг.

Відповідь: Доброго дня! Закон України про публічні закупівлі застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Також в частині 3 та частині 4 статті 2 Закону передбачено випадки на які дія Закону не поширюється закупівля аудиторських послуг не підпадає під даний перелік, отже необхідно провести процедуру закупівлі. Згідно частини 1 статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Людмила
31.07.2018 08:41

Добрий день підскажіть будь-ласка за якою процедурою проводити в 2018році "Елкектричну енергію"?Дякую/

Відповідь: Доброго дня! Тринадцятого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року. В зв’язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3304-06/40489-07) від 09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до даного листа є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах зазначено про наступне. Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі постачальників та способів закупівлі електричної енергії. Унаслідок цього основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком. Слід зазначити, що навіть за чинних Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, споживачі (крім населення) не обмежені в можливості проводити конкурентні закупівлі. Так, згідно із законодавством в енергетиці, в Україні існує два види постачальників електроенергії: 1. Постачальники за регульованим тарифом (ПРТ). Це головним чином обласні енергопостачальні компанії (обленерго). Споживачем такого постачальника може бути будь-яка юридична або фізична особа. 2. Постачальники за нерегульованим тарифом (ПНТ). Це суб’єкти господарської діяльності, які мають право поставляти електроенергію споживачам за вільним тарифом. Робота з такими постачальниками дає можливість споживачеві отримати нижчу ціну на електроенергію порівняно з фіксованою ціною ПРТ (обленерго) унаслідок вимушеного зниження величини власного прибутку ПНТ в умовах конкуренції на немонополізованому ринку ПНТ. Споживачем ПНТ може бути будь-яка юридична особа. Проте, як свідчить аналіз проведення закупівель у системі ProZorro, конкурентні закупівлі електричної енергії застосовують доволі рідко і нерезультативно. Так, за кодом CPV за ДК 021:2015 — 09310000-5 «Електрична енергія» станом на 29.03.2018 було проведено закупівель 528 процедур відкритих торгів і тільки 4 із них відбулися. Отже наразі конкурентні закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою. Але, у зв’язку з впровадженням Закону, у перехідний період, який складає 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності, відбудеться відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії. Тобто розподіл електричної енергії будуть здійснювати суб’єкти природних монополій (плату за приєднання до електричних мереж визначають на підставі методики, затвердженої регулятором), а ось постачання електричної енергії споживачам будуть здійснювати окремі юридичні особи за вільними (ринковими) цінами. Закон містить пряме застереження щодо того, що операторові системи розподілу заборонено здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, окрім певних випадків. Фактично протягом двох років використовуватимуть наявну модель ринку, а новий ринок впроваджуватимуть паралельно. І лише через два роки нова модель ринку має запрацювати так, як того вимагає Закон. Оскільки відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії заплановано впродовж 18 місяців з дня набрання чинності Законом про ринок електричної енергії, можна дійти висновку, що наразі здійснити закупівлю електричної енергії можливо лише в обленерго, які до набрання чинності Законом про ринок електричної енергії здійснювали постачання за регульованим тарифом. У подальшому такі енергопостачальними зобов’язані обов’язково інформувати споживачів про ситуацію стосовно умов постачання електричної енергії та заходів з відокремлення. Дедлайн з даного питання — 11 грудня 2018 року. З відокремленням діяльності розподілу від постачання електричної енергії основним способом закупівлі електричної енергії стане конкурентна процедура закупівлі. Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території. Таким чином, виходячи з роз’яснення МЕРТУ,  в 2018 році закупівлю електроенергії можна проводити за переговорною процедурою у разі якщо замовник має обґрунтування для проведення такої процедури. У будь-якому випадку вибір процедури закупівлі здійснює замовник та несе за це відповідальність. Додатково інформацію про закупівлю електричної енергії Ви можете прочитати з випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017).

Олена
30.07.2018 14:23

Доброго дня! Підскажіть, будь-ласка, нашою установою було укладено тендерний договір, строк діі якого до 31 грудня 2018 року. Товар в повному обсязі було поставлено 06 липня 2018 року, а оплату по договору в повному обсязі було здійснено 10 липня 2018 року. Тендерний комітетом було прийнято рішення оприлюднити звіт про виконання договору після його виконання. Що ми маємо ставити в п. 15 «Строк дії договору» «Звіту про виконання договору про закупівлю»: по 10 липня 2018 року чи по 31 грудня 2018 року? Дякуємо

Відповідь: Добрий день! Згідно ч. 1. ст. 10 Закону про публічні закупівлі звіт про виконання договору підлягає оприлюдненню протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України (далі — ГК України), строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином. Тобто, якщо договір було виконано належним чином станом на 10.07.2018, тоді в п.15 форми Звіту про виконання договору, необхідно ставити 10.07.2018, а останнім днем публікації звіту була б дата -13.07.2018. Проте, на багатьох майданчиках у замовника є можливість вказати тільки фактичну суму оплат за виконаним договором, а строк дії система підтягує автоматично. Тому рекомендуємо при оприлюднені звіту про виконання договору, додатково оприлюднити самостійно заповнений звіт за формою, затвердженою наказом МКЕРТУ № 490, в якому власноруч проставити дату станом на яку договір було виконано. Публікація цього звіту після 13.07.2018, вже може розглядатись перевіряючими органами як порушення порядку оприлюднення інформації, яке тягне за собою адмінвідповідальність, передбачену ст.164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В зв’язку з цим, звертаємо увагу на те, що Законом не передбачено в якому випадку повинно бути здійснено оприлюднення – тобто з настанням якої події чи її черговості. Так само Закон не містить обумовленість оприлюднення першою подією. Детальніше про судову практику щодо даного питання можливо прочитати у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 14–23. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Борис
30.07.2018 10:44

Доброго дня! Які наслідки для проведення закупівлі матиме непідписання ЕЦП оголошення про проведення відкритих торгів, якщо така неможливість виникла із технічних причин?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до абзацу 2 частини 2 наказу № 490 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», — після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа, в електронну систему закупівель на неї накладають електронний цифровий підпис (далі — ЕЦП). Якщо Ви не підписали документ у день оприлюднення у Вас є декілька варіантів дій. Перший – відмінити торги на підставі абзацу 3 ч.1 ст. 31 Закону: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель або на підставі абзацу 4 ч.1 статті 31 Закону: порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом. Другий варіант, якщо Ви не хочете відміняти торги, рекомендуємо все ж таки накласти ЕЦП, коли з’явиться технічна можливість, та продовжити строк подання тендерних пропозицій оскільки електронний документ вважається створеним з моменту накладання ЕЦП. А неможливість вчасного накладення ЕЦП зафіксувати протоколом засідання тендерного комітету (протокольним рішенням Уповноваженої особи).Також до даного протоколу необхідно додати докази письмового звернення до електронного майданчика чи до акредитованого центру сертифікації ключів. Детальніше з проблемами при використанні ЕЦП в публічних закупівлях та їх шляхами їхї вирішення можна ознайомитись у випуску журналу №3 (78) за березень 2018 року на стор. 17-20. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Тетяна
30.07.2018 10:29

Добрий день! Допоможіть, будь ласка, у вирішенні наступного питання.тЗамовник, надіславши нам повідомлення про намір укласти договір, потім тягнув з укладенням договору, а на 20 день після акцепту опублікував протокол про те, що торги відміняються на підставі ст.31 (ч.1 - відсутність подальшої потреби у закупівлі)ЗУ. Чи мижемо ми оскаржити дії замовника або він має рацію? У ТД передбачені підстави про скасування торгів (процитована ст.31 ЗУ)

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник відміняє торги в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Тому, своїми діями замовник не порушив вимоги ст.. 31 Закону. Проте відповідно до вимог ч.2 статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Як свідчить в т.ч. і судова практика (див. рішення Верховного суду України по справі № 922/1999/17 від 01.02.2018), конструкція «замовник укладає договір про закупівлю» означає, що саме на замовника покладено обов’язок укласти договір про закупівлю. Замовник може не укласти договір тільки при наявності підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця торгів (п.2 ч.1 ст.30 Закону), або є рішення органу оскарження про скасування рішення замовника про визначення переможця. Таким чином, відмінивши торги замовник діяв з порушенням вимог ст. 32 Закону. Особливо якщо, через деякий час у замовник без об’єктивних підстав знову виникне потреба у цій закупівлі. Щодо оскарження дій замовника, то звертаємо увагу, що відповідно в ч.2 ст. 18 Закону не передбачено можливості для учасників оскаржувати до органу оскарження рішень замовника про відміну відкритих торгів. Фактично, в такий ситуації учасник може оскаржувати рішення замовника тільки у судовому порядку. Проте оскарження таких дій замовника у суді також має свої «нюанси». Так, після відміни торгів в електронній системі закупівель, така закупівля блокується і система не дозволяє потім повернутись до відміненої закупівлі. При цьому, система працює в автоматичному режимі і ніхто не може втручатись у її роботу. Таким чином, навіть якщо буде рішення суду на користь учасника, яке зобов’яже замовника відмінити рішення про відміну торгів і укласти договір про закупівлю, в системі ці дії не можливо буде оприлюднити. На майбутнє, для впливу на замовника та/або посилення своєї позиції при вирішенні питання у суді, рекомендуємо в таких випадках протягом встановленого Законом строку для укладення договору про закупівлю, звертатись до замовника з офіційним листом, і прикладеними до нього 2 примірниками підписаного з Вашої сторони проекту договору про закупівлю, з вимогою підписати договір у строки, визначеними Законом. З прикладом судової практики з цього питання можна ознайомитись у випуску журналу №2 (77) за лютий 2018 року на стор. 34-35. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Анна
30.07.2018 09:18

Доброго дня! Допоможіть розібратися з виниклою ситуацією. На початку року Замовником було проведено відкриті торги на придбання препаратів лікарських та за результатами укладено договір, умовами якого передбачено можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % (ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі». Постачальником надано листа з проханням збільшення ціни на товар у зв’язку з підвищенням ціни виробником. Замовником здійснена перевірка лікарських засобів, на які задекларовано оптово-відпускні ціни (ОВЦ) з урахуванням норм Постанови КМУ від 25.03.2009 № 333. Оновлені ціни на препарати лікарські не перевищують ОВЦ з урахуванням граничної постачальницько-збутової надбавки . Питання:1. Який перелік органів/установ/організацій може надати факт підтвердження коливання ціни саме на препарати лікарські? Заздалегідь дякуємо за відповідь. Питання:2. Чи має право виконувати обов’язки секретаря тендерного комітету на час його відсутності (тарифна відпустка, лікарняний лист) людина, яка не є членом тендерного комітету? Питання:3. Чи потрібно тендерному комітету складати протокол при затвердженні річного плану або додатку до річного плану чи достатньо на формі річного плану підпису голови тендерного комітету? Чи можливо додаток до річного плану затверджувати робочою групою, а не тендерним комітетом, та чи потрібно складати протокол на затвердження додатка до річного плану закупівель? Якщо потрібні протоколи будемо дуже вдячні якщо в наступних випусках буде зразок такого протоколу.

Відповідь: Добрий день! 1. В листі Мінекономрозвитку № 3302-06/34317-07 від 27.10.2016 зазначено, що внесення змін до договору про закупівлю на підставі п.2 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. На жаль, ні Законом, ні цим або іншими листами МЕРТУ, ні іншими документами не надається рекомендацій щодо переліку органів/установ/організацій, які можуть підтвердити факт коливання ціни на лікарські засоби. На практиці, при закупівлі ліків замовники для підтвердження підстав для зміни ціни на лікарський засіб вимагають від постачальників надавати документальне підтвердження факту коливання ціни на лікарський засіб, виданий уповноваженим державним органом, спеціалізованою в т.ч. приватною організацією, яка надає інформації послуги щодо моніторингу цін на ліки, виробником. При цьому, в результаті внесення змін, ціна на лікарський засіб не повинна перевищувати ціни вказані у Реєстрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби, ведення якого передбачено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 серпня 2014 року № 574. Також зверніть увагу, що коливання цін – це зміна ціни протягом певного періоду (наприклад між ціною на дату укладення договору про закупівлю і ціною на теперішню дату). Звертаємо також увагу, що договір повинен передбачати порядок внесення відповідних змін, у т.ч відповідно до п.2 ч.2 ст.36 Закону, на кшталт: “У разі такого звернення Постачальник зобов’язується надати документальне підтвердження зміни ціни товару,виданого уповноваженим на те державним органом або інформацією виробника товару”. 2. Відповідно до ст. 11 Закону склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова. Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій. Отже, за Законом замовник затверджує склад тендерного комітету і положення про комітет, а також призначає голову тендерного комітету, який і організовує роботу комітету. В той же час, в п. 2.4 Примірного положення про тендерний комітет, затверджений наказом МЕРТУ від 30.03.2016 № 557 визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету. За відсутності секретаря комітету його обов'язки виконує інший член комітету, визначений його головою. Проте, це положення є примірним, тобто носить рекомендаційний характер і замовник має право в своєму положенні про комітет відступити від Примірного положення. Але з метою уникнення ситуацій, які не регулюються Законом і не були предметом роз’яснень чи рекомендацій МЕРТ, рекомендуємо все ж таки визначити виконуючого обов’язки секретаря комітету з числа членів тендерного комітету, або ж ніхто не забороняє замовнику включити до складу тендерного комітету нового члена і голова комітету покладе на нього обов’язки секретаря. 3. Відповідно до ст. 11 Закону Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону тендерний комітет планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Таким чином, рішення тендерного комітету про затвердження річного плану або змін до нього оформлюються протоколом. Щодо додатку до річного плану, то Законом не встановлено хто має затверджувати додаток до річного плану та зміни до нього. При цьому з аналізу положень ст. 11 Закону випливає, що тендерний комітет не має повноважень проводити допорогові закупівлі, оскільки тендерний комітет створюється для проведення процедур закупівель, до яких згідно ст. 12 Закону відносяться: відкриті торги, переговорна процедура, конкурентний діалог. Тому замовнику необхідно самостійно визначитись з тим, хто буде займатись допороговими закупівлями, затверджувати додаток до річного плану та зміни до нього і яким чином він буде оформлювати свої рішення. Це може бути і тендерний комітет, або хтось з членів тендерного комітету, або окрема особа відповідальна за допорогові закупівлі або комітет чи група з допорогів. Проте, якщо затверджувати додаток до річного плану та зміни до нього буде тендерний комітет, то виходячи з положень ст. 11 Закону, відповідне рішення має оформлюватись протоколом. Також звертаємо, що згідно частини 1 статті 4 Закону річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Отже якщо у Вас додаток до річного плану буде затверджувати робоча група на таке рішення щодо затвердження додатку до річного плану рекомендуємо також скласти протокол. Але навіть якщо у Вас такий додаток буде затверджувати робоча група згідно частини 1 статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).Додатково звертаємо увагу, що в листі МЕРТУ від 30.09.2016 (Детальніше в Журналі № 11 (62) за листопад 2016 стор. 46.) зазначено, що якщо замовник не планує здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, то обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу) Законом не встановлено. Щодо прикладу затвердження додатка до річного плану підготуємо інформацію та надрукуємо в наступному номері. Дякуємо Вам, що з нами ми дуже цінуємо наших читачів. З питанням організації роботи тендерного комітету можна ознайомитись у випуску журналу № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 8 -15; з проблемними питаннями проведення допорогових закупівель можна ознайомитись у випуску журналу № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 33-27 та у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 23-27.

Анна
27.07.2018 15:14

Доброго дня! При проведенні переговорної процедури на підставі пункту 4 частини першої статті 35 (відміна двічі тендера) при виборі процедури в план закупівель заносимо очікувану вартість, за якою проводилися торги. Під час переговорів учасник пропонує ціну, яка є меншою, ніж зазначена в плані. При формуванні повідомлення про намір в графі «бюджет» (на «прозорро» - очікувана вартість закупівлі) яку суму треба заносити- ту яка вказана в плані чи суму пропозиції учасника?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – закон) закупівлі проводяться відповідно до річного плану. В п.6 форми річного плану, затвердженої наказом МЕРТ від 22.03.2016 № 490 вказується сума бюджетного призначення або очікувана вартість предмета закупівлі. Відповідно до ч.1 статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. В ході переговорів сторони можуть домовитись про ціну, яка буде нижчою ніж та, що вказана у річному плані. Відповідно до ч.3 статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити, зокрема, ціну пропозиції. Таким чином, оприлюднюючи повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури замовник вказує ціну пропозиції, яку сторони узгодили під час проведення переговорів і на яку буде укладатись договір про закупівлю. При цьому, необхідно зважати на те, що безпосередньо при оприлюднені переговорної процедури на майданчику, Вам доведеться дотримуватись алгоритму, який діє на Вашому майданчику. З Вашого запитання не зрозуміло на якому майданчику Ви працюєте. Для прикладу на майданчику СМАРТТЕНДЕР, замовник спочатку створює закупівлю, заповнюючи при цьому окремі поля, серед яких і поле «Бюджет», куди заноситься очікувана вартість закупівлі. А вже потім додається і визнається переможцем учасник переговорів, і під час виконання цих дій вказується вже ціна пропозиції, яку учасник запропонував під час переговорів. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Надія
27.07.2018 11:59

Доброго дня! Підкажіть будь ласка як правильно вирішити наступне питання: В грудні 2017 року була оголошена мультилотова закупівля- відкриті тоги з публікацією англійською мовою на 2018 рік на загальну суму, що перевищує 133,00 тис . Євро. Закупівля завершена, укладені договори. На даний час, по одному з лотів, ми будемо змушені розторгнути договір та оголосити закупівлю знову. Сума нової закупівлі не перевищує 133,00 тис . Євро, але в сумі за кодом CPV, згідно річного плану закупівель на 2018 рік - значно вища за вказаний в ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» розмір. Питання : За якою процедурою закупівлі – відкриті торги або відкриті тоги з публікацією англійською мовою ми повинні оголосити нову закупівлю очікувана вартість якої менша за 133,00 тис . Євро Дякуємо за допомогу.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. Тобто, замовник зобов’язаний проводити процедуру відкритих торгів з публікацією англійською мовою у випадку, якщо очікувана вартість конкретної закупівлі (а не вартість предмета закупівлі) перевищує вищезазначені вартісні межі. Таким чином, закупівлю за лотом, який не зіграв і очікувана вартість такої закупівлі не перевищує 133 тис. евро, Ви проводите за процедурою відкритих торгів. Також звертаємо увагу, що згідно ч.1 ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Отже необхідно нову закупівлю буде внести обов’язково до річного плану, а потім оголосити закупівлю.  Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 41. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року  на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Володимир
27.07.2018 11:56

Доброго дня! Замовником було двічі відмінено тендер на закупівлю товару через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому тендерна документація була ідентичною, крім дати поставки товару (для другого тендеру її було збільшено на 1 місяць), решта умов ТД - без змін. Чи можна в такому разі розпочинати переговорну процедуру закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, положення п.4 ч.2 ст. 35 Закону не містять застереження щодо того, що зміна замовником в умовах тендерної документації дати поставки товару унеможливить проведення переговорної процедури на цій підставі. Детальніше з питанням застосування переговорної процедури на цій підставі можна ознайомитись у випуску журналу № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 28-30, у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 18-25 та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року  на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ann
26.07.2018 15:00

Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи є дискримінаційними такі вимоги замовника «У аукціоні можуть брати участь юридичні особи та ФОП. При цьому, ФОП, які подаються на аукціон, повинні мати право на господарські відносини з підприємствами, що перебувають на загальній системі оподаткування, а також мати відповідні КВЕДИ на види діяльності, що передбачені предметом закупівлі», а також чи є дискримінаційними такі підстави для відхилення пропозиції ФОП як платника єдиного податку другої групи «Відповідно до пп.«2» п.291,4 ПКУ ФОП, що перебуває на 2-й спрощеній системі оподаткування, зобов’язаний здійснювати господарську діяльність з надання послуг платникам єдиного податку та/або населенню. Згідно з п.177.6 ПКУ, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників податку – фізичних осіб. Відповідно до пп.168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, передбаченою ст.167 ПКУ. Згідно з пп. «а» п.176,2 ПКУ податковий агент зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб (та одночасно і військовий збір), що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. Враховуючи викладені обставини, Замовник – платник податку на прибуток, при придбанні товарі від ФОП, що перебуває на 2-й групі спрощеної системи оподаткування, зобов’язаний оподаткувати дохід, що виплачується на користь такого ФОП, за загальними правилами, встановленими для фізичних осіб, тобто з утриманням ПДФО за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%. У разі участі ФОП, що перебуває на 2-й групі спрощеної системи оподаткування, в електронних закупівлях та визначення його постачальником відповідних товарів, вище зазначені вимоги податкового законодавства унеможливлюють встановлення ціни договору тотожного з ціною, наведеною в тендерних пропозиціях»?

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Якщо в Податковому кодексі України (далі Кодекс) та/або інших законодавчих актах містяться положення, що обмежують (забороняють) встановлювати господарські відносини для певних категорій суб’єктів господарської діяльності (наприклад, при поставках вугілля) замовник, при закупівлі предметів закупівлі щодо яких існують такі законодавчі обмеження, може встановлювати у тендерній документації відповідні вимоги до учасників. Якщо таких заборон не має, то Закон не передбачає можливості встановлювати різні вимоги та підходи до оцінки суб’єктів господарювання на загальній та спрощеній системах оподаткування. Так, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Відповідно до вимог ч.4 статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. По другому питанню. Однією з умов перебування фізичної особи-підприємця на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг платникам єдиного податку та/або населенню (пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу). Так, згідно зі п.п. 2 п. 4 ст. 291 ПКУ фізична особа-підприємець на другій групі може надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та / або населенню, виробництво та продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного бізнесу. Якщо ФОП, який перебуває на ІІ групі надасть послуги юр.особі, яка перебуває на загальній системі оподаткування, відповідно такий ФОП має, зокрема: перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність (п. 9 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу);  до отриманого доходу за договором надання послуг юридичній особі на загальній системі оподаткування застосувати ставку єдиного податку в розмірі 15% (п. 293.4 ст. 293 Кодексу). Якщо фізична особа-підприємець не виконала перелічені вище вимоги Кодексу та не перейшла на сплату інших податків і зборів, то анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи проводиться за рішенням контролюючого органу на підставі акта перевірки з першого числа місяця, що настає за кварталом, у якому допущено таке порушення (п. 299.11 ст. 299 Кодексу). В результаті всі доходи, отримані після дати анулювання реєстрації платника єдиного податку, оподатковуватиметься на загальних підставах. Детальніше роз’яснення з цього питання дивіться на сайті ДФС за посиланням: goo.gl/nMzdft. Як бачимо, порушення ФОП на ІІ групі вимог пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу тягне за собою наслідки для самого ФОП, а не до юридичної особи – Замовника. При цьому, ФОП на ІІ групі може здійснювати продаж товарів платникам податків незалежно від обраної ними системи оподаткування. Таким чином, вимоги замовника можна розглядати як дискримінаційні, а посилання на пп.168.1.1 та п.176.2 Кодексу помилковими. Звертаємо увагу, що Закон забороняє встановлювати замовникам дискримінаційні вимоги до учасників, але в Законі відсутнє визначення що таке дискримінаційна вимога. Чи є вимога замовника дискримінаційною щодо учасника кожен учасник вирішує самостійно. Відповідно до ч.1 статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.  Відповідно до ч.2 статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Альона
26.07.2018 10:27

Доброго дня! Допоможіть будь-ласка розібратись в наступній ситуації. Ми є замовниками. Як провести процедуру закупівлі, якщо відповідно до проектно-кошторисної документації та експертного звіту вартість робіт по капітальному ремонту скверу складає 14,0 млн. грн., а в місцевому бюджеті на 2018 рік передбачено лише 3,5 млн. грн. Чи виділять кошти на ці роботи в наступному році, і в якій сумі невідомо. Як оголошувати торги, на всю суму відповідно до ПКД чи можна оголосити на фактичну суму, яка передбачена в бюджеті міста (визначивши в технічному завданні роботи на суму 3,5 млн. грн.)?

Відповідь: Добрий день! В Законі про публічні закупівлі це питання прямо не врегульовано. Згідно листа МЕРТУ від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники повинні керуватися даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Але слід звернути увагу на те, чи це буде перехідний об’єкт (завершення в наступному бюджетному періоді), чи весь цикл будівництва і здачу в експлуатацію буде здійснюватися протягом одного бюджетного року. Якщо це перехідний об’єкт, то слід виходити з того, що проектно-кошторисною документацією визначено вартість будівництва на суму 14,0 млн. грн. Отже необхідно проводити процедуру відкритих торгів на всю суму. При цьому умовами тендерної документації і договору про закупівлю слід передбачити поетапне фінансування (із зазначеннм фінансування на поточний рік в межах доведених призначень і фінансування на наступний рік) і в наступному році, після виділення фінансування вносити зміни до договору шляхом укладення додаткових угод. Більш складна ситуація виникає у тому випадку, якщо процес закупівлі і будівництво повинно бути здійснено в межах одного бюджетного періоду. Виходячи з листа МЕРТУ тендерну процедуру слід проводити на суму визначену проектно-кошторисною документацією або розділити проект на черги і проводити закупівлі окремо на кожну чергу в межах доведеного фінансування. В іншому випадку, враховуючи вимоги ст. 48 Бюджетного кодексу України, якщо на момент реєстрації договору в органах ДКСУ, Вам не буде виділено кошти в повному обсязі, органи казначейства можуть не зареєструють Ваш договір про закупівлю. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 8(71) серпень 2017 на стор. 28-30 та випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 24-33. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року  на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олена
25.07.2018 11:13

Доброго дня! Установа має намір розірвати договір, укладений за результатами проведення переговорної процедури закупівлі, проведеної на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Причина розірвання договору: зміна тарифу, встановленого міською радою, в бік збільшення та відсутність порядку змін в договорі про закупівлю. Питання: 1. Чи правильно ми розуміємо, що розірвання договору можливо однією дотаю, а «Звіт про виконання договору про закупівлю» після виконання установою зобов’язань (оплати) за цим договором про закупівлю за надані послуги за період до розірвання договору? 2. Чи правильно ми розуміємо, що в п. 15 «Строк дії договору» «Звіту про виконання договору про закупівлю» ми повинні вказати дату розірвання договору?

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до ч.1 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до ч.7 статті 180 ГКУ строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Відповідно до ст. 599 ЦКУ зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 653 ЦКУ у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Таким чином, припинення зобов’язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином (продавець поставив, а покупець повністю розрахувався), розірвання договору припиняє його дію на майбутнє. В той же час, згідно ст. 10 Закону звіт про виконання договору оприлюднюється протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. По другому питанню. Дійсно, оприлюднюючи в електронній системі закупівель в електронному вигляді звіт про виконання договору по формі затвердженій наказом МЕРТ № 490, замовник в п.15 цього звіту вказує дату розірвання договору. Детальніше про проблемні питання публікації звіту про виконання договору у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 14-23.

Анна
24.07.2018 16:13

Добрий день! Ми комунальна установа, одержувач бюджетних коштів та є замовником публічних закупівель. У рамках реалізації програми по створенню нових робочих місць плануємо реалізувати унікальний проект «Мобільний офіс для надання муніципальних послуг (Мобільний ЦНАП)». Мобільний ЦНАП представляє собою виготовлений на базі вантажного автомобіля, спеціально обладнаний необхідними комунікаціями (системи обігріву, кондиціонування повітря, електро-, водопостачання та інше) та вбудованими меблями автомобіль- трансформер, у якому облаштовується чотири робочі місця для надавачів публічних послуг. Для забезпечення надання адміністративних, соціальних та інших муніципальних послуг мобільний офіс потребує встановлення та налаштування спеціальної офісної техніки (ноутбуки, багатофункціональні пристрої), телекомунікаційного обладнання (3G модем з Wi-Fi, супутникове обладнання), банківського POS-терміналу. Мобільний ЦНАП у сфері надання муніципальних послуг наразі є ноу-хау. Підкажіть, будь ласка, зважаючи на специфічний характер предмета закупівлі, чи маємо ми можливість здійснити закупівлю «Мобільного ЦНАПу» в цілому, тобто одразу повністю укомплектований всіма необхідними складовими мобільний пересувний офіс (офісною технікою, телекомунікаційним обладнанням тощо).

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог п.18 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 предмет закупівлі товари визначається замовником згідно з пунктами 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Виходячи з конкретних потреб замовника (терміни поставки, технічні вимоги до предмета закупівлі) та необхідності забезпечити сумісність обладнання та техніки, яке буде встановлюватись в цьому мобільному ЦНАП, її подальшого обслуговування, можливо закупити повністю укомплектований офіс в межах однієї процедури. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Оля
24.07.2018 15:42

Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, якщо учасник відкритих торгів всі документи називає як пропозиція конкурсних торгів чи можна таку пропозицію приймати до уваги.

Відповідь: Добрий день! Термін «пропозиція конкурсних торгів» вживався у Законі України «Про здійснення державних закупівель», який втратив чинність. На сьогоднішній день учасники відкритих торгів подають тендерні пропозиції відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Зокрема, учасник обов’язково підтверджує відсутність підстав для відхилення його тендерної пропозиції, передбачених статтею 17 Закону. Також, замовники, як правило вимагають надання учасниками підтвердження повноважень на підписання саме тендерної пропозиції. Виходячи з таких та подібних їм моментів, у Вашому випадку, можна дійти висновку про невідповідність такої пропозиції учасника умовам тендерної документації. В той же час, звертаємо увагу, що в ч.3 ст.22 Закону зазначено, якщо замовник визначить, що помилка є формальною, тобто пов’язаною з оформленням тендерної пропозиції та не впливає на зміст пропозиції, а саме - це технічна помилки та описка, в такому випадку, замовник може не відхиляти пропозицію учасника. Проте, в будь-якому разі, рішення приймає замовник самостійно і несе за це відповідальність. Детальніше з прикладами помилок учасника можна ознайомитися в журналі № 6 (81) за червень 2018 на стор. 33 – 40. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Людмила
24.07.2018 10:43

Доброго дня. Чи повинен Замовник торгів обов'язково затверджувати Дефектний акт печаткою та підписом який викладає на торги? Дякуємо.

Відповідь: Добрий день! З Вашого питання не зрозуміло про що складено дефектний акт. Дефектний акт може складатись, наприклад при перевірці приміщення, техніки чи транспортного засобу для виявлення недоліків. При цьому, єдиної форми дефектного акту не існує. В залежності, що саме обстежується і планується ремонтувати можуть існувати різні форми. І відповідно хто саме буде його підписувати і чи скріплювати підписи печаткою буде визначатись в кожному окремому випадку. На практиці, такий акт складається уповноваженою на це особою або комісією, склад якої затверджується наказом по підприємству, організації, установі та підписується всіма членами комісії. Якщо мова йде про дефектний акт на капітальний ремонт об’єкта будівництва, то він складається за формою №8, яка передбачає, що дефектний акт після підписання затверджується замовником, тобто має містити підпис керівника і печатку (якщо використовується). З іншого боку. Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Відповідно до вимог статей 11 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) розробляє та затверджує тендерну документацію тендерний комітет/уповноважена особа замовника. Відповідно до статті 10 Закону замовник оприлюднює оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж. Вимог щодо оформлення документів, які розміщуються в системі замовником, крім того що вони оприлюднюються в електронному вигляді, Закон не містить. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Тобто в Законі визначено хто оприлюднює інформації в електронній системі закупівель, підписує опубліковану інформацію своїм ЕЦП і несе відповідальність за те, що вони опублікували. Крім того, в Законі визначено вимоги щодо змісту тендерної документації, порядку її затвердження та оприлюднення, а також передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. В зв’язку з цим, в Законі відсутні вимоги до Замовника, з метою доведення учасникам легальності своїх дій, оприлюднювати, наприклад, в складі тендерної документації додатково до технічних вимог до предмета закупівлі скан-копії оригіналів документів на підставі яких визначаються технічні вимоги до предмета закупівлі (дефектний акт, проектно-кошторисна документація). Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Всього записів: 3709
Сторiнки: назад  6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15  вперед