>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.10.2018cal

18.10.2018

Верховна рада України сьогодні, 18 жовтня, у другому читанні прийняла Кодекс з процедур банкрутства. 


 Документ підтримали 237 народних депутатів.   

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.10.2018cal

17.10.2018

#Поради_від_Радника


Закупівля постачання та розподілу електричної енергії. Чи потрібно встановлювати кваліфікаційні критерії?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Віталій
10.08.2018 13:57

Добрий день, шановна редакція! Допоможіть у вирішенні наступного питання. Чи можна під час проведення процедури закупівлі на закупівлю холодильника для підтвердження якості вимагати від учасників надання декларації про відповідність та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи? Чи взагалі підлягають сертифікації холодильники, зокрема ELECTROLUX? Які саме документи можна вимагати для підтвердження якості холодильника? Дякую

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Таким чином, замовник має право вимагати інші документи та інформацію в залежності від специфіки предмета закупівлі, який закуповується замовником. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Також, відповідно до п. 2.9. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом МЕРТУ від 30 березня 2016 року № 557, члени комітету мають право одержувати від структурних підрозділів замовника інформацію, необхідну для проведення процедур закупівель, ініціювати створення робочих груп з числа службових (посадових) та інших осіб структурних підрозділів замовника з метою складання технічних вимог до предмета закупівлі, підготовки проектів договорів тощо (детальніше у випуску журналу № 5 (80) за травень 2018 року, стор. 36-39). Таким чином формулювання вимог до предмета закупівлі та затвердження зміту тендерної документації належить до компетенції тендерного комітету замовника. Щодо даного предмета закупівлі, то варто зазначити, що замовник має право вимагати від учасника на підтвердження відповідності продукції такі документи як, наприклад, сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання Системи сертифікації УкрСЕПРО, або сертифікат відповідності, виданий іншим органом із сертифікації, акредитованим Національним Агентством Акредитації,декларацію про відповідність, яка складена відповідно до вимог ДСТУ ISO/IES 17050-1:2006,сертифікат якості ISO 14001:2004 тощо. У будь-якому випадку рішення приймається тендерним комітетом самостійно. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олена
09.08.2018 12:55

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, наш Комунальний заклад (лікарню) реорганізовують в Комунальне некомерційне підприємство. Комунальне некомерційне підприємство буде створене у вересні 2018 року і буде правонаступником. Тому нам необхідно буде розірвати тендерні договори (оскільки наразі відсутня технічна реалізація продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації відповідно до статті 10 Закону в електронній системі публічних закупівель правонаступником замовника). Чи правильно ми розуміємо наступне: 1). Комунальне некомерційне підприємство створює свій тендерний комітет 2). Комунальне некомерційне підприємство затверджує свій річний план, і при плануванні закупівель враховує лише його кошти затверджені на вересень-грудень 18 року. Дякуємо

Відповідь: Доброго дня! Нова юридична особа, яка є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), повинна проводити закупівлі із дотриманням вимог цього Закону.Як зазначено у листі Мінекономрозвитку «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб» вих. № 3304-04/12631-07 від 23.03.2018 (делальніше – увипуску журналу № 4 (79) за квітень 2018 року на стор. 44-45): «планувати потребу новоствореної юридичної особи-замовника у відповідних товарах, роботах чи послугах, зважаючи на вартісні межі предмета закупівлі та строки для проведення відповідних процедур закупівель, необхідно завчасно, оскільки Закон не встановлює виключень щодо здійснення закупівель без застосування вимог цього Закону новоствореними юридичними особами-замовниками.» Таким чином, нова юридична особа для організації та проведення процедур закупівель створює новий тендерний комітет та відповідно заверджує новий річний план/додаток додаток до нього. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

В'ячеслав
09.08.2018 11:06

На початку року нашим закладом було двічі проведено відкриті торги по закупівлі лікарських засобів, але, в зв’язку з відсутністю учасників, торги двічі не відбулися. Тому було проведено переговорну процедуру та укладено договір на загальну суму 256276,70 гривень. На даний час до нас надійшов лист від постачальника з проханням виключити з специфікації одного із препаратів та зменшити суму договору, оскільки у нього не має змоги його постачати. Загальна сума даного препарату становить 282,00 грн. Також даним листом постачальник попереджує, що ціна на ще один препарат із специфікації збільшилась більш ніж на 10%, а саме на 39,7%. Загальна сума даного препарату становить 1857,51 грн. Оскільки вищезазначені препарати являються важливими для надання нашим закладом спеціалізованої медичної допомоги в повному обсязі, постало питання про закупівлю даних препаратів в іншого постачальника (загальна сума становить 2139,51 грн.). Питання: 1) яким чином здійснити закупівлю даних препаратів, якщо в річному плані по даному коду ДК процедура закупівлі - відкриті торги, а електронний майданчик дозволяє здійснювати закупівлі від 3000,00 грн.; 2)якщо, провівши моніторинг цін на ринку, виявилось, що ціна на другий препарат у нашого постачальника являється найнижчою, чи можливо укласти додаткову угоду про збільшення ціни на другий препарат на 39,7%?

Відповідь: Доброго дня! З огляду на інформацію, зазначену у даному питанні вбачається за можливе надати наступну відповідь на поставлені питання. Щодо першого питання. Так, відповідно до статті 4 Закону про публічні закупівлі, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Тобто кожній закупівлі, незалежно від вартості передує включення цієї закупівлі до річного плану/додатку до річного плану. Отже кожну нову закупівлю потрібно відображати у річному плану/додатку до річного плану. Звертаємо Вашу увагу на лист Уповноваженого органу ( Мінекономрозвитку України) вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016. В даному листі зазначено, що здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Отже у випадку, якщо йтиме мова про кошти, вивільнені у результаті розірвання договору, та при цьому сума таких коштів, буде меншою від суми, зазначеної в абз. 2 та 3 ст. 2 Закону про публічні закупівлі, замовник має право укласти прямий договір та за необхідності оприлюднити звіт про укладений договір, або провести допорогову закупівлю в електронній системі закупівель, попередньо затвердивши рішенням тендерного комітету нову позицію додатку до річного плану закупівель. У випадку ж, якщо сума коштів, вивільнених в результаті розірвання договору буде більшою за вартість визначену в абз. 2 та 3 ст. 2 Закону про публічні закупівлі, замовнику необхідно буде проводити одну з процедур закупівель, передбачених статтею 12 даного Закону та до оголошення такої закупівлі необхідно буде затвердити та оприлюднити нову позицію річного плану відповідно до якої і проводитиметься нова процедура закупівлі. Також додатково звертаємо увагу, що наприклад на майданчику https://smarttender.biz/ можливо оголосити процедуру закупівлі наприклад відкриті торги на суму менше ніж 3000 грн. Щодо другого питання. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених в частині 4 цієї статті, зокрема у випадку: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Отже зміна ціни за одиницю товару можлива, але таким чином, щоб зазначена зміна не призвела до збільшення суми, визначеної в договорі. Це досягається шляхом зменшення кількості товару, що закуповується. Також зміни до ціни одиниці товару вносяться в межах коливання: тобто, якщо відбулось коливання ринкових цін (наприклад, збільшення) в межах 5 % - ціна за одиницю товару може збільшитись на 5 %, якщо відбулось коливання ринкових цін в межах 15 % - ціна за одиницю товару все одно може збільшитись лише на 10 % і ні в якому випадку не може перевищувати 10%. Щодо лікарських засобів, то максимально допустиме значення ціни фіксується у рестрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби. Юридичні підстави ведення та використання реєстру: Постанова КМУ від 02.07.2014 № 240 "Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів" та наказ МОЗ України від 18.08.2014 № 574 "Про затвердження Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін та форм декларації зміни оптово-відпускної ціни на лікарський засіб та виріб медичного призначення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 вересня 2014 року за № 1097/25874. Також варто зазначити, що переліку органів, установ, організацій, які уповноважені надавати інформацію про коливання ціни товару на ринку Законом не визначено. Більш детальну інформацію щодо планування можливо прочитати на сторінках 34-37 журналу “Радник в сфері державних закупівель” № 4 (67) за квітень 2017р. та на сторінках 38-42 журналу “Радник в сфері державних закупівель” № 10 (61) за жовтень 2016р. Докладніше з питанням внесення змін до істотних умов договору також можна ознайомитись у попередніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель»: стаття «Зміна істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 4 (55) за квітень 2016 року, стор. 8-11; стаття «Зміна істотних умов до договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 35–37; стаття «Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36–41; стаття «Роль ДП «Держзовнішінформ у публічних закупівлях» - випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 8–13 та в майбутніх випусках журналу “Радник в сфері державних закупівель”.

Олександра
09.08.2018 09:20

Добрий день. У квітні цього року було укладено договір за результатами проведених відкритих торгів на закупівлю медичних препаратів (антибіотики). До переможця та його документації жодних зауважень нема. Але виникли претензії до самої продукції. Більшість антибіотиків є продукцією індійського походження і, як показує практика, не є ефективними в застосуванні. Пропозиція Переможця була акцептована через прийнятну ціну. Переглядаючи умови договору, передмов для розірвання договору нема. Як бути нам, як Замовнику, в такій ситуації? Дякую!

Відповідь: Доброго дня! В статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. В свою чергу, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Таким чином, сторона договору має право вимагати від іншої сторони виконання умов, укладеного між ними договору. А розірвання договору можливе за взаємної згоди сторін або у судовому порядку у випадку доведення факту неналежного виконання господарського зобов'язання. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ірина
07.08.2018 15:39

Доброго дня, підкажіть будь ласка, чи потрібно оприлюднювати Звіт про укладений договір, якщо сума цього договору менша за 50 тис., але послідуючі ( по інших об"єкта в тогож постачальника послуг) можуть бути на суму як меншу за 50 тис., так і більшу за 50 тис. Н-д: послуги на обробку деревини протипожежними сумішами: 1 договір на суму 23 тис., по дитсадку №1; 2 договір на суму 40 тис., по дитсадку №2; 3 договір - на 60 тис. по школі. На який з цих договорів треба оприлюднювати Звіт??? На третій (бо сума перевищує 50тис.)чи на всі (бо в сумі всі разом дають більше 50тис. і є всі з одним постачальником) ??? Завчасно дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Тобто в Законі мова йде саме про вартість предмету закупівлі. З Вашого питання випливає, що Вами очікується здійснення закупівель за відповідним кодом ДК 021:2015 і очікувана вартість предмета закупівлі перевищує 50 тис. грн. Отже, незважаючи на те, що закупівля за цим предметом здійснюватиметься не відразу, а за кількома договорами, рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори починаючи з першого укладеного договору. Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Таким чином, кожну закупівлю необхідно попередньо відображати у додатку до річного плану. Детальніше з питанням звітування про укладені договори можливо ознайомитись у випуску журналу № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8 – 13 та у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40.

Назарій
07.08.2018 12:37

Замовник проводить процедуру закупівлі відкритих торгів на закупівлю обладнання. Тендерною документацією визначено вимогу щодо надання забезпечення тендерної пропозиції , а саме: «Тендерна пропозиція обов'язково супроводжується забезпеченням тендерної пропозиції, яке має бути подане у формі: електронної банківської гарантії (безвідкличної, безумовної банківської гарантії, оформленої відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (для банків – резидентів) або вимог Уніфікованих правил міжнародної торгівельної палати для гарантій за першою вимогою від 01.01.1992 (для банків – нерезидентів)), із зобов’язанням банку у разі виникнення обставин, передбачених п. 3 Розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», відшкодувати на рахунок Замовника кошти у розмірі забезпечення тендерної пропозиції, визначеного в цій тендерній документації. Розмір забезпечення тендерної пропозиції становить Лот 1 29400 Лот 2 8100 Лот 3 2550 Лот 4 2700 Лот 5 2250 Учасник переможець торгів надав електронну банківську гарантію в якій зазначена загальна сума 45000,00 грн., без зазначення сум за кожним лотом окремо. Решта реквізитів банківської гарантії відповідають вимогам Замовника. Чи є дана невідповідність причиною для відхилення тендерної пропозиції?

Відповідь: Добрий день! З Вашого питання випливає, що в тендерній документації було зазначено розмір забезпечення тендерної пропозиції окремо для кожного лоту, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 24 Закону про публічні закупівлі: у разі якщо тендерні пропозиції подаються стосовно частини предмета закупівлі (лота), розмір забезпечення тендерної пропозиції встановлюється замовником виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі щодо кожної його частини (лота). В складі тендерної пропозиції учасника міститься тендерна гарантія, видана на суму 45 тис. грн, тобто на загальну очікувану вартість закупівлі по всім лотам. Таким чином, тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам тендерної документації і підлягає відхиленню згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону про публічні закупівлі: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Станіслав
07.08.2018 09:32

Ч. 4. ст. 25 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. Яким чином замовним може реалізувати своє право на продовження строку дії пропозиції? На майданчиках така функція відсутня. Інформація про строк дії тендерних пропозицій міститься лише в тендерній документації, але на етапі кваліфікації, коли аукціон вже відбувся.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону про публічні закупівлі Тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник має право: відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції; погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції та наданого забезпечення тендерної пропозиції. Проте дійсно, замовник технічно не зможе звернутись до учасника з пропозицією надати згоду на продовження строку дії тендерної пропозиції через систему закупівель. Замовник може шляхом внесення змін в умови своєї тендерної документації передбачити вимогу продовження строку дії тендерної пропозиції та зазначає замість наприклад 90 днів 120 днів. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Анна
03.08.2018 15:31

Добрий день! Підкажіть будь ласка: 1. Чи можливо в одному протоколі зазначити: Розгляд та затвердження річного плану закупівель на 2018 рік зі змінами (Звіт про укладений договір) та Розгляд та затвердження звіту про цей укладений договір? 2. Нумерація протоколів як саме повинна бути? Наприклад протокол затвердження звіту про укладений договір одна,протокол визначення переможця чи відхилення інша,протокол визначення річного плану окремо?

Відповідь: Добрий день! 1. Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється у відповідності до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Враховуючи положення наказу МЕРТУ № 490 допорогові закупівлі (в т.ч. звіт про укладені договори) відображаються в додатку до річного плану. Рішення про внесення змін до річного плану/додатку до річного плану оформлюється протоколом. При цьому, в законодавстві прямо не заборонено одним протоколом оформлювати зміни до річного плану та затверджувати звіт про укладені договори. Але враховуючи вимоги Закону про те, що спочатку закупівля вноситься в річний план а вже потім здійснюється, рекомендуємо оформити ці дії різними протоколами. 2. Згідно пунктів 109-111 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17 січня 2018 р. № 55 датою протоколу є дата проведення засідання. Номер (індекс) протоколу повинен відповідати порядковому номеру засідання. Нумерація протоколів ведеться в межах календарного року окремо за кожною групою протоколів засідання відповідної комісії, колегії, дорадчого органу, робочої групи тощо. У реквізиті «місце засідання» зазначається назва населеного пункту, в якому відбулося засідання. Детальніше про складання протоколів та з їх прикладами можна ознайомитися в Журналі № 8 (83) за серпень 2018 на стор. 25 – 29.

Олена
03.08.2018 10:39

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, якою датою вважається початок переговорної процедури закупівлі: - дата вибору замовником процедури закупівлі - дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір?

Відповідь: Добрий день! Як такої дати початку проведення переговорної процедури не передбачено, оскільки замовник спочатку проводить переговори і тільки у разі їх успіху повідомляє про факт проведення переговорів. Відповідно до ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) - переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Тому рекомендуємо спершу прийняти рішення про проведення переговорної процедури оформлене протоколом, в якому обґрунтувати наявність підстав для її проведення. Перелік підстав визначений в ч.2 ст. 35 Закону. Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Тому, після рішення про вибір процедури проведення переговорної процедури вносимо закупівлю до річного плану. Після цього замовник визначається з учасником (учасниками переговорів), з вимогами до них, надсилає запрошення на переговори і проводить переговори. Зверніть увагу, Законом дані дії не регламентуються і крім публікації в річному плані, жодної іншої інформації в електронній системі закупівель замовник не оприлюднює. В будь-який момент замовник може прийняти рішення про припинення переговорів і нікого про це не зобов’язаний повідомляти. Проте, згідно ч.3 ст. 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. Це буде перше повідомлення про проведення переговорної процедури, яке оприлюднюється в електронній системі закупівель. Виходячи з положень ст. 35 Закону, в Законі регламентовано порядок проведення переговорної процедури саме від дати прийняття рішення про намір укласти договір та публікації відповідного повідомлення в системі. Детальніше з питаннями проведення переговорної процедури можна ознайомитись у випуску журналу №6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38, у випуску журналу № 3 (66)

Катя
02.08.2018 17:59

Доброго дня!Ситуація наступна: У 2017 за резултатами відкритих торгів році сільською радою укладено договір підряду "реконструкція частини адмінприміщення дитячого садка"на суму 5 млн. 100 тис. грн. Однак станом на зараз є збитки на суму 1 млн. 70 тис. грн. Сільською радою подано позов до господарського суду про зобовязання вдшкодувати кошти, вже видано наказ і відкрито виконавче провадження. Однак зараз знову виділяються кошти на і сільською радою планується знову оголошувати тендер, таким чином, чи може сільська рада оголосити новий тендер і розірвати старий договір в огдносторонньому порядку? (незважаючи на наявність збитків).Дякую!!!!

Відповідь: Добрий день! З Вашого питання незрозуміло яким чином розраховувалась очікувана вартість першої закупівлі, яким чином виникла ситуація з відшкодуванням збитків і на що саме відділяються кошти, а також умови договору генпідряду. Тому відповідь носитиме загальний характер. Враховуючи обсяг наданої інформації зазначаємо про наступне. Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Згідно форми річного плану, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 замовник вказує у річному плані очікувану вартість предмета закупівлі. Згідно роз’яснення МЕРТУ (лист № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016), при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. У разі, якщо вартість робіт є нижчою меж, визначених в частині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом. На сьогоднішній день, у Вас є діючий договір генпідряду. Якщо Ви хочете обрати нового генпідрядника для виконання будівельних робіт на цьому ж об’єкті, необхідно провести нову закупівлю, попередньо розірвавши договір ген підряду з теперішнім генпідрядником. При визначені очікуваної вартості нової закупівлі та технічних вимог до предмета закупівлі необхідно врахувати обсяг та вартість робіт, що були невиконанні теперішнім генпідрядником. Щодо процедури розірвання договору. Відповідно до ч.1 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до ст. 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Таким чином, одностороннє розірвання договору можливе якщо в договорі це передбачено. Також згідно з частиною четвертою статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. В іншому випадку розірвання договору здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку. Щодо права на відшкодування збитків. Відповідно до ст. 22 ЦКУ Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до ст. 623 ЦКУ боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ст. 615 ЦКУ у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Тобто одностороння відмова, не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення. Тобто винна сторона додатково має відшкодувати завдані порушенням збитки та сплатити неустойку, якщо вона передбачена договором або законом. Застережень про те, що розірвання договору позбавляє сторону що зазнала збитків права на їх відшкодування в законодавстві немає. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Сергій
02.08.2018 15:33

Добрий день! Підкажіть будь-ласка, чи приймає тендерний комітет участь в процедурі розірвання договору? Якщо так, то яким чином? (Крім публікації повідомлення про розірвання договору).

Відповідь: Добрий день! Обов’язки тендерного комітету визначено у ч.3 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема, забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону, здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Відповідно до ст. 10 Закону тендерний комітет оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Таким чином, за Законом на тендерний комітет не покладається обов’язків приймати рішення про розірвання чи не розірвання договору. Підписує договір та додаткові угоди до нього, в т.ч. приймає рішення про розірвання договору керівник Замовника. Проте керівник Замовника може вирішити розглянути визначений ним перелік питань, пов’язаних з розірванням договору про закупівлю, на засіданні тендерного комітету. Також тендерний комітет може самостійно прийняти рішення про інформування керівника Замовника про необхідність розірвання договору з огляду на певні підстави. В цьому випадку, звертаємо увагу, що згідно ст. 11 Закону тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Рішення тендерного комітету оформлюється протоколом. З проблемними питаннями оприлюднення звіту про виконання договору можна ознайомитись у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 14-23. Детальніше про складання протоколів та з їх прикладами можна ознайомитися в Журналі № 8 (83) за серпень 2018 на стор. 25 – 29.

Tata
02.08.2018 13:58

Доброго дня. Бюджетною установою на початку року запланована закупівля продуктів харчування :вершкове масло за кодом ДК 021:2015-15530000-2 на суму 107 824,00 грн. та овочі ,фрукти та горіхи за кодом ДК 021:2015-03220000-9 на суму 165893,00 грн. На даний момент заключено прямий договорів на продукти харчування згідно специфікації на суму 45000,00грн (25 000,00грн.-овочі,20 000,00-вершкове масло) через місяць установа буде проводити ще одну закупівлю на суму 100 000,00 грн.(75 000,00грн.-овочі,25 000,00-вершкове масло) і т.д. Питання. Відповідно до абзацу 5 частини1 статті 2 Закону "Про публічні закупівлі" якщо вартість предмета закупівлі перевищує 50 тис.грн. та є меншою за вартість ,що встановлена в абз.2 і 3 цієї частини замовником оприлюднюється звіт про укладений договір. Міністерство в листі від 15.07.2016р.№3302-06/21890-07 надає роз'яснення ,що в звіті про укладений договір замовник зазначає ціну договору. Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладання договору на овочі в сумі 25 000,00грн і звіт про укладання договору на вершкове масло в сумі 20 000,00грн на даний момент .Чи потрібно укладати угоди по кожному предмету закупівлі окремо : договір на овочі на суму 25 000,00грн.,договір на масло -20000,00грн.? В процесі виробничої діяльності договори укладаються з періодичністю на придбання товару згідно специфікації в яку входять різні предмети закупівлі ,річні обсяги придбання яких перевищують 50 тис. грн.(наприклад меблі :столи,стільці ). Як правильно оприлюднити ці закупівлі?Дуже вдячні за порозуміння.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Тобто в Законі мова йде саме про вартість предмету закупівлі. З Вашого питання випливає, що Вами ще на початку року було заплановано здійснення закупівель за кодами ДК 021:2015-15530000-2 та ДК 021:2015-03220000-9 і очікувана вартість по кожному з цих предметів закупівлі перевищує 50 тис. грн. Отже, незважаючи на те, що закупівля за цими предметами здійснюватиметься не відразу, а за кількома договорами, рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори починаючи з першого укладеного договору. Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Таким чином, проводити таку закупівлю потрібно наступним чином. Кожну закупівлю за кожним кодом необхідно попередньо відображати у додатку до річного плану. На прикладі Вашої ситуації. Договір на 45 тис. грн. з яких код 15530000-2 на суму 25 тис. грн., код 03220000-9 – 20 тис. грн. В додаток до річного плану закупівель вносимо закупівлю за кожним з цих кодів окремо. Ви проводите закупівлю одним договором. Законом це не заборонено. Але Закон вимагає протягом одного дня з дня укладення договору, оприлюднювати звіти про укладені договори по кожному окремому коду. В п.15 форми цього звіту «Ціна договору» відображаємо суму закупівлю по конкретному коду. Зверніть увагу, що хоч замовнику ніхто не забороняє проводити закупівлю за кількома кодами в одному договорі, але є нюанси. На сьогоднішній існує судова практика визнання недійсними договорів, за якими закупається кілька різних предметів закупівлі. У випадку, якщо сума всього договору перевищує пороги встановлені в ч.1 ст. 2 Закону, навіть якщо по кожному коду окремо це допорогова закупівля, на думку суду необхідно проводити відкриті торги. Тому, укладаючи такі договори слідкуйте за тим, щоб сума кожного договору не перевищувала вартісні межі по статті 2 Закону. Надаємо реквізити судових рішень, з якими можна ознайомитись у Єдиному реєстрі судових рішень (Справа № 923/891/17 від 29.11.2017, № 923/1046/17 від 17.04.2018). Детальніше з питанням звітування про укладені договори можливо ознайомитись у випуску журналу № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8 – 13 та у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40.

Анна
02.08.2018 11:19

Доброго дня! Звертаюсь не перший раз. Встановлено програму "Радник інфо". Пропрацювала не більше місяця. Зараз при вході - видає помилку : Необрабатываемое подключение в приложении. При нажатии кнопки "Продолжить" приложение проигнорирует ошибку и попытается продолжить работу. При нажатии "Выход" приложение немедленно завершит работу. Недопустимый параметр". Натискаю продолжить - заходжу в програму, але вона не оновлює питання і відповіді, які видно на сайті.

Відповідь: Добрий день! Зателефонуйте будь-ласка за телефоном редакції 044 – 451 -85-71 і залиште свої координати. З Вами зв’яжеться служба підтримки "Радник інфо"

Олена
01.08.2018 11:31

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, наш Комунальний заклад (лікарню) реорганізовують в Комунальне некомерційне підприємство. Комунальне некомерційне підприємство буде правонаступником. Як нам проводити закупівлі в такому випадку: 1). Заново створювати річний план закупівель, чи продовжувати попередній? 2). Частину коштів підприємство отримуватиме з місцевого бюджету. Платні послуги і добровільні кошти надходитимуть на особистий рахунок підприємства, обсягів цих коштів ми не можемо точно спланувати. Чи при здійсненні закупівель за рахунок цих коштів потрібно складати річний план і проводити процедури? Дякуємо

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. В березні 2018 року МЕРТУ було надано роз’яснення щодо правонаступництва в публічних закупівлях (лист № 3304-04/12631-07 від 23.03.2018 детальніше журнал № 4 (79) за квітень 2018 на стор. 44-45). В цьому листі МЕРТУ зазначило наступне. Правонаступник замовника може вчиняти дії як щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і у випадку виконання укладеного такою юридичною особою договору про закупівлю, за умови, що правонаступництво стосовно передачі прав та обов’язків особи, що припиняється (у тому числі за договором про закупівлю), оформлено в установленому законодавством порядку. При цьому в разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії з виконання укладеного договору про закупівлю У разі утворення нової юридичної особи або юридичної особи в результаті реорганізації, яка є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закупівлі даний суб’єкт має здійснювати із дотриманням вимог цього Закону Планувати потребу такої юридичної особи-замовника у відповідних товарах, роботах чи послугах, зважаючи на вартісні межі предмета закупівлі та строки для проведення відповідних процедур закупівель, необхідно завчасно, оскільки Закон не встановлює виключень щодо здійснення закупівель без застосування вимог цього Закону новоствореними юридичними особами-замовниками. Але зверніть увагу, що відповідно до листа ДП «ПРОЗОРРО» від 16.03.2018 № 206/666/06 наразі відсутня технічна реалізація продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації відповідно до статті 10 Закону в електронній системі публічних закупівель правонаступником замовника. Таким чином, утворена в результаті реорганізації юридична особа здійснюватиме нові закупівлі відповідно до свого власного річного плану закупівель. По другому питанню. Замовник у розумінні Закону здійснює всі закупівлі за Законом про публічні закупівлі незалежно від джерела походження коштів. Єдине виключення в Законі щодо джерела походження визначено в статті 6 Закону, яка передбачає інші порядок закупівель, якщо вони здійснюються в рамках міжнародних договорів згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України. Ознайомитись з листом МЕРТУ та коментарями редакції журналу можна у випуску журналу № 4(79) за квітень 2018 року на стор. 44-45. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Людмила
31.07.2018 16:26

Доброго дня! В ході відкритих торгів учасником не надано жодного документа. Однак електронна форма тендерної пропозиції заповнена. За результатами аукціону пропозицію цього учасника визнано найбільш економічно вигідною. Крім цього на участь в торгах подано ще одну тендерну пропозицію. Які мають бути дії замовника: 1. Відхилити тендерну пропозицію, яку визнано системою найвигіднішою, і розглядати наступну тендерну пропозицію та приймати відповідне рішення. 2. Відмінити торги на підставі абз.6 п.1 ст.31 Закону "допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій" 3. Відмінити торги на підставі абз.5 п.1 ст.31 Закону "подання до участі менше двох тендерних пропозицій", оскільки одним із учасників не подано жодного документа. (У такому разі ми зможемо провести переговорну процедуру закупівель, оскільки один раз ці торги вже відмінялись з причини відсутності пропозицій)

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом. Тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали. Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Відповідно до ч.4 ст. 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Отже, Вам необхідно діяти по варіанту 1: відхилити тендерну пропозицію, яку визнано системою найвигіднішою, але яка не відповідає вимогам тендерної документації і перейти до розгляду наступної тендерної пропозиції. При цьому звертаємо увагу, що варіант 2 не підходить, оскільки ця підстава застосовується виключно при проведенні міжнародних відкритих торгів. Варіант 3 також не підходить, оскільки, по факту, подано 2 тендерні пропозиції. Слід зазначити, що відміна торгів на підставі абз.5 п.1 ст.31 Закону: подання до участі менше двох тендерних пропозицій здійснюється системою автоматично. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Всього записів: 3709
Сторiнки: назад  5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14  вперед