>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.10.2018cal

18.10.2018

Верховна рада України сьогодні, 18 жовтня, у другому читанні прийняла Кодекс з процедур банкрутства. 


 Документ підтримали 237 народних депутатів.   

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.10.2018cal

17.10.2018

#Поради_від_Радника


Закупівля постачання та розподілу електричної енергії. Чи потрібно встановлювати кваліфікаційні критерії?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Марина
20.08.2018 15:02

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) у 2017 році замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі робіт на підставі подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій: Замовник мав підстави для застосування переговорної процедури у відповідності з пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону. Замовник може розпочати процедуру закупівлі наприкінці поточного року за відповідним предметом закупівлі у разі потреби до здійснення відповідної закупівлі (Роз’яснення уповноваженого органу з питань закупівель - Мінекономрозвитку №3302-06/29640-06 від14.09.2016). Тому,тендерний комітет замовника прийняв рішення почати переговорну процедуру робіт наприкінці 2017 року з внесенням в річний план закупівель поточного (2017) року для потреб 2018 року (виконання робіт передбачено на 2018 рік). Роботи мають складний характер, тому підприємством проводилась довготривала робота щодо пошуку можливих учасників закупівлі. Договір на закупівлю був укладений в червні 2018 року. Чи є порушенням Закону внесення процедури в річний план закупівель 2017 року (процедура закупівлі робіт почата наприкінці 2017 року) для потреб 2018 року та укладення договору за результатами закупівлі робіт в червні 2018 року без повторного дублювання процедури в річний план 2018 року?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. При цьому, як зазначило в своєму роз’ясненні Мінекономрозвитку (лист вих. №3302-06/29640-06 від 14.09.16) Законом не встановлено обов’язку замовника складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів). Зважаючи на те, що Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності законом про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, керуючись його очікуваною вартістю за умови, що в проекті договору про закупівлю та в договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань залежно від реального фінансування. Закон також не обмежує строки проведення процедур закупівлі. Таким чином, виходячи з обсягу наданої Вами інформації, у Ваших діях не вбачається порушення вимог Закону про публічні закупівлі. Крім того звертаємо увагу, що в формі річного плану яка затверджена Наказом МЕРТУ № 490, є дві графи по періодам для заповнення: перша - це рік на який готується план, друга – орієнтований початок проведення процедури. Детальніше з роз’ясненням МЕРТУ та коментарями редакції можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Олександр
20.08.2018 12:59

Які дії замовника, якщо по предмету закупівлі була запланована очікувана вартість менше 200 тис. грн., були укладені та оприлюднені звіти про укладені договори. А у наслідок подорожчання вартості послуг та збільшення обсягів очікується перевищення 200 тис. грн. до кінця 2018 року?

Відповідь: Добрий день! В першу чергу зазначимо, що договори, укладені за допороговими закупівлями не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Такий договір укладається, змінюється або розривається відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України. Вказана у Вашому питанні ситуація також прямо не регулюється Законом. Проте в Законі зазначено наступне. Відповідно до ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до ч.7 ст. 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Отже, уклавши допороговий договір, а потім через внесення зміни до нього, вийшовши на надпорогову суму можна отримати звинувачення у навмисному укладені договору за заниженою ціною з метою уникнення процедури відкритих торгів. Крім того, Закон каже, що кожна закупівля здійснюється відповідно до річного плану/додатку до річного плану, тому потреба у додаткових обсягах предмета закупівлі задовольняється шляхом проведення нової закупівлі. Враховуючи зазначене, рекомендуємо при внесенні змін до допорогового договору в частині ціни договору не допускати в наслідок таких змін перевищення вартісних меж встановлених в ч.1 ст. 2 Закону. Додатковий обсяг послуг закупити шляхом проведення нової закупівлі. При виборі виду закупівлі (допорогова чи надпорогова) замовник керується вартісними межами визначеними в ч.1 ст. 2 Закону. При цьому, рекомендуємо звернути увагу на роз’яснення МЕРТУ щодо нового предмету договору (лист вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016). В будь-якому випадку, вибір процедури закупівлі та відповідальність за свій вибір несе замовник. Детальніше з даним листом МЕРТУ Ви можете ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2010 стор. 38-42.

Євгенія
20.08.2018 12:06

Добрий день, підкажіть будь ласка як правильно поступити тендерному комітету в таких ситуаціях: 1) Учасник звичайних відкритих торгів подав у складі тендерної пропозиції документ російською мовою (наказ на призначення директора від 22.04.2004р.).В тендерній документації передбачено наступне: «Документи, що мають відношення до тендерної пропозиції, і готуються безпосередньо учасником, складаються українською мовою. У разі надання учасником будь-яких документів (оригіналів чи їх копій) іноземною мовою, що видані іншими установами чи підприємствами, то такі документи можуть мати автентичний переклад українською мовою. Визначальним є текст, викладений українською мовою». 2) Учасник звичайних відкритих торгів подав у складі тендерної пропозиції документ у форматі jpg. В тендерній документації передбачено наступне: «Всі документи тендерної пропозиції повинні бути подані у вигляді сканованої копії оригіналів документів в кольоровому режимі (у PDF форматі), мати чіткий вигляд повного (завершеного) документу, якщо надаються копії документів вони повинні бути завірені підписом уповноваженої особи учасника та печаткою (у разі її використання)». У формальних несуттєвих помилках дані помилки не зазначені. Чи повинні ми відхилити тендерні пропозиції. Можливо є варіанти не відхилення цих пропозицій?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 30 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому, згідно ч.3 статті 22 Закону тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Що стосується подання учасником документу у форматі jpg, це можна визнати за формальну помилку, оскільки вона пов’язана саме з оформленням тендерної пропозиції і не впливає на зміст документів. Що стосується питання мови складення документів, які подаються учасником в складі його тендерної пропозиції, то звертаємо Вашу увагу, що в ст. 15 Закону встановлено вимоги тільки щодо мови документів замовника. Отже, Закон не встановлює вимоги до мови документів учасника. Вимоги щодо мови, на якій подається тендерна пропозиція учасника або окремі документа в її складі, встановлює замовник в тендерній документації. При цьому, невиконання учасником вимог тендерної документації щодо мови документів не можна віднести до формальних помилок, пов’язаних з оформленням пропозиції та/або опискою, технічною помилкою, а тому це є обґрунтованою підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника як такої, що не відповідає вимогам тендерної документації. Про це свідчить в т.ч. практика розгляду скарг АМКУ (для прикладу скарга по закупівлі UA-2016-10-19-000803-с). Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Надія
20.08.2018 09:17

Добрый день! Подскажите какие правовые последствия подписания никчемного договора (с нарушением сроков Закона о публичных закупках). Действия Заказчика в данном случае: как закрыть договор в системе электронных закупок? Возможно ли расторжение такого договора согласно Хозяйственного кодекса? Со стороны закона о публичных закупках мы понимаем, что договор никчемный согласно ст38, но с другой стороны он подписан с двух сторон и наблюдателю со стороны (без подробного рассмотрения всех сроков по закупке) непонятно почему невозможно выполнение обязательств по договору сторонами. Благодарим за исчерпывающий ответ.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У Вашому випадку, договір про закупівлю є нікчемним відповідно до вимог ст. 37 Закону про публічні закупівлі. Відповідно до ст.216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Відповідно до ст. 236 ЦКУ нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. Таким чином, розривати цей договір не потрібно оскільки він вже є недійсним (нікчемним) з моменту його вчинення. Щодо того, яким чином закрити договір в системі, то технічно це можна зробити шляхом оприлюднення звіту про виконання договору. Вибравши як підставу, наприклад, розірвання договору і підвантаживши рішення тендерного комітету, в якому вказати, що звіт публікується у зв’язку з тим, що цей договір про закупівлю є нікчемним на підставі ст. 37 Закону. Детальніше з питанням недійсності договору про закупівлю можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 11-23. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ольга
17.08.2018 12:13

Доброго дня! Ми провели допорогову закупівлю Друкованих книг на суму 55760.00 грн. З учасником, який запропонував найнижчу ціну укладено договір на суму 41749.00 грн. Питання полягає в тому як використати зекономлені кошти, які залишилися на рахунку замовника, а саме 14011.00 грн. Знову проводити допорогову закупівлю, чи можна укласти прямий договір на придбання Друкованих книг?

Відповідь: Добрий день! Якщо річна вартість предмета закупівлі за конкретним кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 для товарів та послуг не перевищує вартісні пороги встановлені в ч. 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), замовник проводить допорогову закупівлю. При цьому, ні Закон, ні інший нормативно-правовий документ не забороняє проводити таку закупівлю не за один раз, а розбивати на кілька закупівель протягом року. В той же час, звертаємо увагу, що згідно статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Тобто, кожна закупівля повинна бути попередньо включена до річного плану/додатку до річного плану і оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. З приводу проведення закупівель на допорогові суми Закон не встановлює обов`язку проводити допорогову закупівлю чи укладати прямий договір, а надає право замовникові самостійно визначитися у який спосіб він хоче здійснити ту чи іншу допорогову закупівлю. Таким чином, ви маєте можливість здійснити придбання друкованих книг на суму 14 011,00 грн як шляхом проведення допорогової закупівлі в електронній системі закупівель, так і шляхом укладення прямого договору. Завадою у обранні способу здійснення такої закупівлі може стати лише наявність у Вас як замовника, власного внутрішнього розпорядчого документу, яким врегульовано Порядок проведення допорогових закупівель вашою організацією. Наявність та розробка такого документа є правом замовника. У випадку його наявності необхідно дотримуватися механізму дій у вирішенні Вашого питання, який закріплений у такому документі. Додаткову інформацію Ви можете прочитати у статті: «Логіка допорогової закупівлі: поспішаючи по досвід, не ігноруймо знання» - випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 23-27. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Надія
16.08.2018 14:29

Доброго дня! Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків п.7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому нічого не вказує на необхідність у такому випадку зменшувати обсяг закупівлі у кількісному вираженні. Жодного разу не користувалися цим пунктом Закону , тому просимо роз’яснити чи вірно ми його розуміємо : Ми закуповуємо імпортну техніку на А грн, згідно договору фіксуємо курс валюти по НБУ на дату аукціону та є можливість перерахунку у разі його збільшення на дату постачання , умовно це збільшення на N грн. Питання на скільки ми можемо збільшити суму договору?? На всю суму N грн, у разі, якщо А+ N грн не перевищує суму , закладену у річному плані. А чи можемо ми збільшити суму договору , у разі, якщо А+ N грн перевищить суму за цією закупівлею у річному плані закупівель. Аналогічне питання і по регульованим тарифам (комунальні послуги). В річний план закладається сума , що дорівнює сумі договору , оскільки постачальники комунальних послуг є монополістами та закупівля проводиться за результатом переговорної процедури. У разі підвищення тарифу чи можемо ми без зменшення обсягу збільшити вартість договору , яка буде перевищувати заплановану суму у річному плані. Чи потрібно ,в даному випадку, вносити коригування у річний план? Дякуємо за вичерпну відповідь.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 7 ч. 2. ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Отже, відповідно до такого порядку (механізму внесення змін) і можливо вносити зміни до договору. Щодо п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону, то зауважимо, що застосування даної підстави для внесення змін до договору має багато нюансів і, як вказувалось вище потребує обов’язкового зазначення в договорі саме порядку застосування даної підстави для внесення відповідних змін. В першу чергу зауважимо, що ви зробили правильний висновок, щодо того, що за умови правильного застосування п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону у замовника немає обов’язку зменшувати обсяг закупівлі, а загальна вартість договору може зрости по відношенню до суми першопочаткового договору, укладеного за результатами процедури закупівлі. Також, якщо мова йде про зміну курсу іноземної валюти, тут варто памятати, що: зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна. Також, спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від різних чинників, тому застосовувати ту чи іншу формулу перерахунку вартості варто виважено, з урахуванням всіх можливих умов договору та ризиків. Момент проведення перерахунку також залежить від умов конкретної закупівлі. Для прийняття правильного рішення рекомендуємо попередньо ознайомитися зі статтею «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуску журналу № 5 (56) за травень 2015 року, стор. 27-35. Щодо річного плану, то варто зазначити, що річний план відповідно до статті 4 Закону є передумовою здійснення закупівлі, яка в обов’язковому порядку здійснюється відповідно до річного плану. Тобто функція річного плану полягає в тому, аби надати майбутнім учасникам торгів достовірну інформацію про те, яку суму коштів, на який предмет закупівлі та коли тощо планує використати замовник. На оголошенні закупівлі відповідно до опублікованої раніше позиції річного плану і закінчується функція річного плану, тобто він не має ніякого відношення до взятих Вами на себе зобов’язань за укладеним договором та подальшого виконання такого договору. Тобто сума (очікувана вартість) в оголошенні повинна дорівнювати очікуваній вартості в річному плані, а договір до річного плану ніякого відношення не має і річний план не повинен коригуватися по результатам виконання договірних зобов’язань. Це правило загальне. Також в контексті планування рекомендуємо ознайомитися з наступними статтями: стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37; стаття «Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Надія
16.08.2018 14:28

Доброго дня ! Нами оголошено закупівлю на бензин. У складі закупівлі вказано А92 – Х л., А-95 –У л та укладено на таких умовах договір. Чи можливо у межах діючого законодавства, , провести коригування обсягів товару (шляхом укладання додаткової угоди до договору), частково перерозподіливши обсяги А92 на А95 у відповідності до ціни кожного виду бензину наступним чином : А92= Х-n ; A95 = Y+n , у разі якщо ціна на обидва бензини однакова. Дякуємо за вичерпну відповідь.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у ч. 4 цієї статті. Ні одним з можливих випадків для внесення змін в істотні умови договору, зазначених у ч. 4 ст. 36 Закону, не передбачено можливості збільшувати обсяг закупівлі товарів/робіт/послуг, які є предметом договору про закупівлю. Таким чином, замовник не має права збільшувати обсяг одного товару за рахунок зменшення кількості іншого товару, навіть, якщо при цьому не змінюється загальний обсяг закупівлі за договором. Докладніше з питанням внесення змін до істотних умов договору також можна ознайомитись у попередніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель»: стаття «Зміна істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 4 (55) за квітень 2016 року, стор. 8-11; стаття «Зміна істотних умов до договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 35–37; стаття «Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36–41; стаття «Роль ДП «Держзовнішінформ у публічних закупівлях» - випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 8–13 та в майбутніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Татьяна
16.08.2018 09:35

У звіті про укладені договори обов’язковим полем для замовлення є , у тому числі, пункт 14, який має назву «Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг». В разі внесення необхідної інформації за допомогою функціонала майданчика така інформація не відображається в електронній системі закупівель. Порядком здійснення допорогових закупівель, затверджених наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35, замовникові надано можливість оприлюднювати скан-копії договорів про закупівлю. Тому, разом з звітом про укладені договори в системі оприлюднюється скан-копія договору, що дає можливість переглянути інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг. При перевірці, даний факт було зазначено, як порушення вимог законодавства. Просимо надати роз’яснення чи було з нашого боку порушено чинне законодавство. Дякую.

Відповідь: Добрий день! Наказом Мінекономрозвитку України від 22.03.2016 № 490 затверджено форму Звіту про укладені договори. Відповідно до п. 2 наказу № 490 обов’язковим полем для заповнення є пункт 14 форми Звіту про укладені договори, який має назву «Інформація про технічні та якісні ха-рактеристики товарів, робіт чи послуг». Певний час відповідне поле в системі ProZorro було неактивним, тобто в разі внесення необхідної інформації за допомогою функціонала майданчика така інформація не відображалася в електронній системі закупівель. Інструментом виходу з вищеописаної ситуації є та залишається такий алгоритм дій: оскільки в системі електронних закупівель реалізована можливість розміщення копії договору (тобто є функція додавання документів) разом зі звітом про укладений договір, то замовник з метою дотримання законодавства може додатково прикріпити окремий файл форми Звіту про укладені договори, в якому має вказати всю необхідну інформацію, передбачену формою такого звіту, у тому числі стосовно пункту 14. В середині 2017 року дану проблему було усунуто, тобто замовник отримав можливість вказувати таку інформацію за допомогою функціонала майданчика та впродальшому відповідна інформація відображалась в системі ProZorro. Зі свого боку, контролюючі органи можуть тлумачити відсутність інформації, що є обов'язковою для заповнення, як порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлю, про що буде зазначено в, складеному посадовою особою Держаудитслужби, протоколі про адміністративне правопорушення. Особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. В подальшому, оформлені належним чином протоколи та інші матеріали справи надсилають органові, уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення — суду. Зауважуємо, що відповідно до ч. 1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства - тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11 900,00-17 000,00 грн). Складений контролюючим органом протокол про адміністративне правопорушення є лише документом, що може свідчити про наявність ознак правопорушення, що передбачене статтею 164-14 КУпАП. При цьому за судовою інстанцією залишається розгляд адміністративної справи, з’ясування факту вчинення адміністративного правопорушення, винності особи в його вчиненні, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, заподіяння майнової шкоди, а також з’ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у тому числі притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. Слід зазначити, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, передбачених статтею 247 КупАП, закрема через відсутність події та складу адміністративного правопорушення. У даному випадку замовникові необхідно довести відсутність події та складу адмінправопорушення. Також відповідності до статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Остаточна крапка при винесенні судового стягнення залишається за судовою інстанцією. Таким чином, враховуючи викладену вище інформацію та інформацію, викладену у вашому питанні, зі свого боку вважаємо, що у замовника є всі шанси закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, або за малозначністтю правопорушення, однак залежатиме це від способу захисту, що обере для себе замовник. Більш детальну інформацію з даного питання можливо отримати у наступних статтях: «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення» — журнал № 3 (42) за березень 2015 року, стор. 12–17; «Складання протоколів про адмінправопорушення за статтею 164-14 КУпАП за новими правилами» — журнал № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 24–25.

Татьяна
16.08.2018 09:30

24.04.2018 підписано договір, відповідно до проведеної процедури відкритих торгів. Істотними умовами договору визначено термін поставки, місце поставки товару. Внаслідок сильної зливи відбулося протікання даху, затоплення приміщення за адресою вказаної в договорі. На сьогодні приміщення ще не готове для встановлення обладнання. Дане приміщення потребує тривалого часу для відновлення. Учасник наполягає на поставці товару та сплату за нього. Як в даній ситуації діяти тендерному комітету щоб не допустити порушень чинного законодавства? Дякую

Відповідь: Добрий день! Наразі замовникові необхідно уважно вивчати всі умови укладеного раніше договору, а також положення договору в частині настання форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань. Законодавством України не встановлено чіткого переліку обставин, які можна віднести до форс-мажорних обставин, а також не врегульовані інші питання, які виникають (або можуть виникнути) у разі настання форс-мажору. Сторонам слід чітко врегульовувати всі питання форс-мажору у договорі. Інші положення та умови контракту можуть впливати на тлумачення форс-мажорних застережень, наприклад, положення договору про невиконання договору однією зі сторін. Всі положення договору необхідно брати до уваги, тому що, яким чином умови договору будуть витлумачені і на чию користь, залежить від конкретної ситуації, яка склалася за контрактом на момент настання форс-мажорних обставин, якщо такі мали місце. Даний спір (з урахуванням умов контракту) в частині відстрочення поставки товару, можливо врегулювати в позасудовому порядку, шляхом взаємних домовленностей та внесення змін до договору (п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі), або розірвання договору. У випадку недосягнення згоди з приводу виконання договірного зобов'язання, спір вирішується у суді. Більш детальну відповідь надати неможливо, оскільки це потребує комплексного вивчення умов укладеного договору. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Костянтин
15.08.2018 16:54

Як раніше зазначалося, то "згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу". Питання: Чи можна на підставі однієї і тої самої довідки торгово-промислової палати виданої в серпні 2018 підвищити наприклад двічі в серпні 2018 р. шляхом укладання відповідних додаткових угод ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі?

Відповідь: Добрий день! Ні, не можна на підставі однієї і тієї самої довідки підвищувати ціну за одиницю товару декілька разів. Внесення змін до договору про закупівлю в частині підвищення ціни одиниці товару до 10 % повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. З урахуванням вищевикладеного, принцип внесення змін до договору про закупівлю на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі наступний: 1-е коливання ціни на ринку в певному періоді = 1-е внесення змін до договору. Зміни до ціни одиниці товару вносяться в межах коливання: тобто, якщо відбулось коливання ринкових цін (наприклад, збільшення) в межах 5 % - ціна за одиницю товару може збільшитись на 5 %, якщо відбулось коливання ринкових цін в межах 15 % - ціна за одиницю товару все одно може збільшитись максимум лише на 10 % і ні в якому випадку не може перевищувати 10%. У випадку, якщо у наступному періоді (після внесення змін до договору в частині підняття ціни за одиницю товару в межах 10%) ціна на ринку на відповідний товар знову коливатиметься, наприклад, в сторону збільшення, за умови наявності документального підтвердження черговоро коливання, замовник матиме право знову підвищити ціну одиниці товару до 10 %. Також зауважуємо, що зміна ціни за одиницю товару, вноситься таким чином, щоб зазначена зміна не призвела до збільшення суми, визначеної в договорі (загальної суми договору). Цього досягають у результаті зменшення кількості товару, що закуповують. Також звертаємо увагу на лист Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36–41 в якому зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, i виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про за-купівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Докладніше з питанням внесення змін до істотних умов договору також можна ознайомитись у попередніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель»: стаття «Зміна істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 4 (55) за квітень 2016 року, стор. 8-11; стаття «Зміна істотних умов до договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 35–37; стаття «Лист Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36–41; стаття «Роль ДП «Держзовнішінформ у публічних закупівлях» - випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 8–13 та в майбутніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Оля
15.08.2018 14:33

добрий день! з такою ситуацією стикаємося вперше, тому вирішили запитати. Прийняли участі у тендерній закупівлі. Закупівля відбулась, участь приймали три учасника. Наша ціна виявилась найнижчою. Проте нас дискваліфікували, на наші прохання надати обґрунтовану відповідь, Замовник, кожного разу відповідав різне, і кожного разу відповідь не збігалась з протоколом. В результаті, було обрано переможця, ми подали скаргу в АМКУ. АМКУ скасувало рішення про визнання переможця, але залишила нашу дискваліфікацію.Замовник виконанав рішення, проте знову розглядає нашу документацію. я так розумію, зараз нас знову відхилять, і знову оберуть пропозицію колишнього переможця!? повторно подати скаргу на цю закупівлю ми вже не зможемо, а Замовник може провести процедуру кваліфікацію повторно!? Допоможіть розібратися.

Відповідь: Добрий день! Виходячи зі змісту інформації, що міститься у Вашому питанні, можливо надати наступну відповідь. Щодо відповідей замовника на Ваші питання. Згідно Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник зобов’язаний надавати відповіді на питання/вимоги учасників, однак зміст такої відповіді визначається замовником самостійно з урахуванням положень Закону. Так, зокрема ч. 3 ст. 30 Закону передбачено, що у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Щодо оскарження. Порядок оскарження процедур закупівель регулюється ст. 18 Закону, відповідно до якої рішення органу оскарження є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Ви пишете, що «АМКУ скасувало рішення про визнання переможця, але залишила нашу дискваліфікацію.» Таким чином, замовник не може здійснювати повторний розгляд Вашої пропозиції, оскільки рішення про відхилення Вашої пропозиції не було скасовано Колегією АМКУ. Натомість, замовник на виконання рішення Колегії має скасувати рішення про визначення переможцем іншого учасника та відхилити його пропозицію, а після цього перейти до розгляду пропозиції третього (останнього) учасника. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олена
14.08.2018 17:18

Добрий день! Підкажіть будь ласка, якщо замовнику віділені кошти на проведення капітального ремонту у сумі 3 млн грн та у роботи входять ремонт сходів та першого поверху. Проте проводити ремонт першого поверху поки не планується, лише сходи. Чи доцільно проводити на 1,3, які виділені на сходи, допорогову закупівлю, дякую.

Відповідь: Добрий день! З Вашого питання не зрозуміло: капітальний ремонт сходів та капітальний ремонт першого поверху здійснюватиметься за одним об’єктом чи це різні об’єкти? Зі свого боку можемо зробити припущення, що мова йде про один об’єкт і це ті роботи, які планується здійснювати по даному об’єкту. Також робимо припущення, що Ви є «звичайним» замовником, тобто замовником до якого застосовуються положення абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) в частині вартісних меж предмета закупівлі. Якщо наше припущення вірне, то, перш за все, у Вас має бути розроблена проектно-кошторисна документація на загальну суму робіт 3 млн грн. Оскільки вартість предмета закупівлі робіт за об’єктом перевищує 1,5 млн грн, це вимагає від замовника проведення процедури закупівлі (відкриті торги), що і перебачено абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону. Проведення допорогової закупівлі на суму 1 млн 300 тис грн є порушенням ч. 7 ст. 2 Закону в частині ділення предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Зауважимо: якщо мова йде про замовника, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, процедура закупівлі застосовується, за умови, що вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 5 мільйонів гривень, тобто сума до 5 млн грн є допороговою та не потребує проведення процедури закупівлі. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Анна
14.08.2018 16:13

Доброго дня! Ми бюджетна організація. Плануємо в 2018 році здійснити процедуру закупівлі "послуги з виготовлення проектно-кошторисної документації". Питання ось в чому: це роботи чи послуги? Заздалегідь вдячні за допомогу!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Таким чином, розробка проектно-кошторисної документації по об’єкту є роботами в розумінні Закону. Зважаючи, що визначення проектування відноситься до самостійної закупівлі, то у випадку здійснення закупівлі проектування по одному об’єкту на загальну вартість, що є меншою 1,5 млн грн (5 млн грн для замовників в окремих сферах господарювання) ця закупівля є допороговою і замовник має право провести закупівлю в системі Прозорро згідно наказу № 35 ДП “Прозоро” або укласти прямий договір та оприлюднити звіт про укладені договори. Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено Наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Згідно розділу III даного Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Отже, при визначені предмета закупівлі робіт з проектування, замовник також зобов'язаний вказати відповідний код згідно ДК 021:2015 (за 2-ю, або 3-ю, або 4-ю, або 5-ю цифрою). Часто замовники використовують, наприклад, такий код за ДК 021:2015: 71320000-7. Даний код має назву «Послуги з інженерного проектування». Саме слово «послуги» у назві кода спонукає замовника до сумнівів у визначенні предмета закупівлі робіт з проектування, однак ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» запозичений у країн Європи та перекладений з іноземної мови на українську, тому назви кодів наближені та можуть використовуватись замовником. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 35-37 у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 1(64) за січень 2017. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Юлія
14.08.2018 16:01

Добрий день! 01.04.2016 року укладений Договір на загальну суму 900 000 грн. на закупівлю робіт, звіт не публікувався оскільки новий Закон України "Про Публічні закупівлі" на той час ще не втупив дію. В 2016 році здійснюється часткова проплата. Наприкінці 2016 року укладається Додаткова угода 1, в 2017 році укладається Додаткова угода 2 та продовжується термін дії на 2018 рік, в 2018 році підписана Додаткова угода 3 для остаточної оплати. Чи потрібно публікувати такий договір зараз та як правильно це зробити??? В Додаток до річного плану закупівель вносити суми 2018 року чи суму всього Договору??? Звіт про укладений договір потрібно публікувати????

Відповідь: Доброго дня! Як вбачається зі змісту Вашого питання, даний договір було укладено в період, коли сфера здійснення закупівель регулювалась Законом України «Про здійснення державних закупівель», який втратив чинність у зв'язку з введенням в дію Закону України «Про публічні закупівлі».У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасову-ють відповідальність особи.Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.Ураховуючи, що така вказівка в Законі України «Про публічні закупівлі» відсутня, дія цього Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, замовнику не потрібно оприлюднювати звіт про укладені договори за договором, укладеним в порядку Закону України «Про здійснення державних закупівель», який втратив чинність. Окрім того, зверніть увагу, відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про укладені договори оприлюднюється замовником на веб-порталі Прозорро протягом одного дня з дня укладення договору, тобто по факту укладення такого договору. Також, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону, але саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Тобто вимога оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору не стосується прямих договорів на допорогові суми. Про що також йдеться у листі МЕРТУ вих. № 3302-06/38247-06 від 25.11.2016. Більшдетальнуінформацію Ви знайдете у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 31 та у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36.

Марина
10.08.2018 14:05

Доброго дня! Постановою Кабміну від 21.07.2017р №688 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадженням електронних земельних торгів і забезпечення та захисту даних під час їх проведення» затверджено «Порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів». В п.6 цього Прядку зазначено, що закупівля послуг з визначення виконавця електронних земельних торгів організатором електронних земельних торгів здійснюється в порядку, визначеному законом. Питання: який Закон визначає цей порядок? Чи правильним є наше розуміння, що оператором системи електронних земельних торгів є ProZorro.Продажі, а оператором електронного майданчика є юр.особи, які акредитовані на ProZorro.Продажі. Форми документів, для участі у земельних торгах, відповідно до Земельного кодексу затверджені наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.09.2012р №580 «Про затвердження форм документів, необхідних для проведення земельних торгів». Якими зразками документів слід керуватися при проведенні електронних земельних торгів? В заявах на участь в земельних торгах, затверджених Наказом Мінагрополітики присутня фраза «Даю згоду на обробку даних про себе, зазначених у цій заяві». Чи потрібно виконавцю, відповідно до п. 22 цього Порядку реалізації пілотного проекту отримувати від користувачів згоду на обробку персональних даних і яким чином це потрібно робити? Яким чином потрібно робити перевірку достовірності відомостей, зазначених в заяві на участь? В «Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів» нічого не сказано про строки перерахування гарантійних внесків, сплачених на рахунок виконавця земельних торгів переможцем, а також про винагороду виконавця земельних торгів. Якими законними актами потрібно керуватися виконавцю по цих питаннях? Будемо дуже вдячні за відповідь ці питання. З повагою, ТБ «Аграрна біржа»

Відповідь: Доброго дня! Звертаємо Вашу увагу, що порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону встановлений главою 21 «Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах» Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (зі змінами) (п. 38 Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017р. № 688). Відповідно до ч. 6 ст. 136 Земельного кодексу закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель. Це дозволяє дійти висновку, що дані закупівлі здійснюються в порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі». Так, згідно з п. 9 Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017р. № 688 оператор системи електронних земельних торгів - юридична особа, що відповідно до укладеного договору з Держгеокадастром забезпечує функціонування бази даних системи електронних земельних торгів та є ліцитатором електронних земельних торгів, а також, відповідно до п. 8 зазначеного Порядку оператор електронного майданчика - юридична особа, що відповідно до укладеного договору з оператором системи електронних земельних торгів забезпечує функціонування електронного майданчика, який підключено до системи електронних торгів. Враховуючи зазначене, за детальнішою інформацією щодо питання чи визначено ProZorro.Продажі оператором системи електронних земельних торгів, та які юридичні особи визначено операторами електронних майданчиків радимо звертатися безпосередньо до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) та до ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ». Як вбачається зі змісту п. 22 Порядку, саме на виконавця електронних земельних торгів покладається обов'язок отримання згоди на обробку персональних даних користувачів, які подали заяву про участь в електронних земельних торгах. Правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних регулює Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI. Порядку Додатково щодо питання використання спеціальних форм документів, створення яких необхідне в процесі здійснення електронних земельних торгів, рекомендуємо звернутися безпосередньо до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Всього записів: 3709
Сторiнки: назад  4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13  вперед