>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

15.08.2018cal

15.08.2018

Мінекономрозвитку оприлюднило лист рекомендаційного характеру


 від 07.08.2018 № 3304-04/33947-06 щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі  

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.08.2018cal

14.08.2018

#Поради_від_Радника


Заборона здійснення державних закупівель як санкція.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.08.2018cal

Отримання позивачем індивідуальної податкової консультації


зміст якої відповідає нормам чинного законодавства

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.08.2018cal

13.08.2018

Підсумки навчання 9-10 серпня м. Одеса


 "Прозорі закупівлі: від рішень Антимонопольного до судової практики та моніторингу”

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Ольга
17.08.2018 12:13

Доброго дня! Ми провели допорогову закупівлю Друкованих книг на суму 55760.00 грн. З учасником, який запропонував найнижчу ціну укладено договір на суму 41749.00 грн. Питання полягає в тому як використати зекономлені кошти, які залишилися на рахунку замовника, а саме 14011.00 грн. Знову проводити допорогову закупівлю, чи можна укласти прямий договір на придбання Друкованих книг?


Надія
16.08.2018 14:29

Доброго дня! Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків п.7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому нічого не вказує на необхідність у такому випадку зменшувати обсяг закупівлі у кількісному вираженні. Жодного разу не користувалися цим пунктом Закону , тому просимо роз’яснити чи вірно ми його розуміємо : Ми закуповуємо імпортну техніку на А грн, згідно договору фіксуємо курс валюти по НБУ на дату аукціону та є можливість перерахунку у разі його збільшення на дату постачання , умовно це збільшення на N грн. Питання на скільки ми можемо збільшити суму договору?? На всю суму N грн, у разі, якщо А+ N грн не перевищує суму , закладену у річному плані. А чи можемо ми збільшити суму договору , у разі, якщо А+ N грн перевищить суму за цією закупівлею у річному плані закупівель. Аналогічне питання і по регульованим тарифам (комунальні послуги). В річний план закладається сума , що дорівнює сумі договору , оскільки постачальники комунальних послуг є монополістами та закупівля проводиться за результатом переговорної процедури. У разі підвищення тарифу чи можемо ми без зменшення обсягу збільшити вартість договору , яка буде перевищувати заплановану суму у річному плані. Чи потрібно ,в даному випадку, вносити коригування у річний план? Дякуємо за вичерпну відповідь.


Надія
16.08.2018 14:28

Доброго дня ! Нами оголошено закупівлю на бензин. У складі закупівлі вказано А92 – Х л., А-95 –У л та укладено на таких умовах договір. Чи можливо у межах діючого законодавства, , провести коригування обсягів товару (шляхом укладання додаткової угоди до договору), частково перерозподіливши обсяги А92 на А95 у відповідності до ціни кожного виду бензину наступним чином : А92= Х-n ; A95 = Y+n , у разі якщо ціна на обидва бензини однакова. Дякуємо за вичерпну відповідь.


Татьяна
16.08.2018 09:35

У звіті про укладені договори обов’язковим полем для замовлення є , у тому числі, пункт 14, який має назву «Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг». В разі внесення необхідної інформації за допомогою функціонала майданчика така інформація не відображається в електронній системі закупівель. Порядком здійснення допорогових закупівель, затверджених наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35, замовникові надано можливість оприлюднювати скан-копії договорів про закупівлю. Тому, разом з звітом про укладені договори в системі оприлюднюється скан-копія договору, що дає можливість переглянути інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг. При перевірці, даний факт було зазначено, як порушення вимог законодавства. Просимо надати роз’яснення чи було з нашого боку порушено чинне законодавство. Дякую.


Татьяна
16.08.2018 09:30

24.04.2018 підписано договір, відповідно до проведеної процедури відкритих торгів. Істотними умовами договору визначено термін поставки, місце поставки товару. Внаслідок сильної зливи відбулося протікання даху, затоплення приміщення за адресою вказаної в договорі. На сьогодні приміщення ще не готове для встановлення обладнання. Дане приміщення потребує тривалого часу для відновлення. Учасник наполягає на поставці товару та сплату за нього. Як в даній ситуації діяти тендерному комітету щоб не допустити порушень чинного законодавства? Дякую


Костянтин
15.08.2018 16:54

Як раніше зазначалося, то "згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу". Питання: Чи можна на підставі однієї і тої самої довідки торгово-промислової палати виданої в серпні 2018 підвищити наприклад двічі в серпні 2018 р. шляхом укладання відповідних додаткових угод ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі?

Відповідь: Добрий день! Ні, не можна на підставі однієї і тієї самої довідки підвищувати ціну за одиницю товару декілька разів. Внесення змін до договору про закупівлю в частині підвищення ціни одиниці товару до 10 % повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. З урахуванням вищевикладеного, принцип внесення змін до договору про закупівлю на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі наступний: 1-е коливання ціни на ринку в певному періоді = 1-е внесення змін до договору. Зміни до ціни одиниці товару вносяться в межах коливання: тобто, якщо відбулось коливання ринкових цін (наприклад, збільшення) в межах 5 % - ціна за одиницю товару може збільшитись на 5 %, якщо відбулось коливання ринкових цін в межах 15 % - ціна за одиницю товару все одно може збільшитись максимум лише на 10 % і ні в якому випадку не може перевищувати 10%. У випадку, якщо у наступному періоді (після внесення змін до договору в частині підняття ціни за одиницю товару в межах 10%) ціна на ринку на відповідний товар знову коливатиметься, наприклад, в сторону збільшення, за умови наявності документального підтвердження черговоро коливання, замовник матиме право знову підвищити ціну одиниці товару до 10 %. Також зауважуємо, що зміна ціни за одиницю товару, вноситься таким чином, щоб зазначена зміна не призвела до збільшення суми, визначеної в договорі (загальної суми договору). Цього досягають у результаті зменшення кількості товару, що закуповують. Також звертаємо увагу на лист Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36–41 в якому зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, i виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про за-купівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Докладніше з питанням внесення змін до істотних умов договору також можна ознайомитись у попередніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель»: стаття «Зміна істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 4 (55) за квітень 2016 року, стор. 8-11; стаття «Зміна істотних умов до договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 35–37; стаття «Лист Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36–41; стаття «Роль ДП «Держзовнішінформ у публічних закупівлях» - випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 8–13 та в майбутніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Оля
15.08.2018 14:33

добрий день! з такою ситуацією стикаємося вперше, тому вирішили запитати. Прийняли участі у тендерній закупівлі. Закупівля відбулась, участь приймали три учасника. Наша ціна виявилась найнижчою. Проте нас дискваліфікували, на наші прохання надати обґрунтовану відповідь, Замовник, кожного разу відповідав різне, і кожного разу відповідь не збігалась з протоколом. В результаті, було обрано переможця, ми подали скаргу в АМКУ. АМКУ скасувало рішення про визнання переможця, але залишила нашу дискваліфікацію.Замовник виконанав рішення, проте знову розглядає нашу документацію. я так розумію, зараз нас знову відхилять, і знову оберуть пропозицію колишнього переможця!? повторно подати скаргу на цю закупівлю ми вже не зможемо, а Замовник може провести процедуру кваліфікацію повторно!? Допоможіть розібратися.

Відповідь: Добрий день! Виходячи зі змісту інформації, що міститься у Вашому питанні, можливо надати наступну відповідь. Щодо відповідей замовника на Ваші питання. Згідно Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник зобов’язаний надавати відповіді на питання/вимоги учасників, однак зміст такої відповіді визначається замовником самостійно з урахуванням положень Закону. Так, зокрема ч. 3 ст. 30 Закону передбачено, що у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. Щодо оскарження. Порядок оскарження процедур закупівель регулюється ст. 18 Закону, відповідно до якої рішення органу оскарження є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Ви пишете, що «АМКУ скасувало рішення про визнання переможця, але залишила нашу дискваліфікацію.» Таким чином, замовник не може здійснювати повторний розгляд Вашої пропозиції, оскільки рішення про відхилення Вашої пропозиції не було скасовано Колегією АМКУ. Натомість, замовник на виконання рішення Колегії має скасувати рішення про визначення переможцем іншого учасника та відхилити його пропозицію, а після цього перейти до розгляду пропозиції третього (останнього) учасника. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олена
14.08.2018 17:18

Добрий день! Підкажіть будь ласка, якщо замовнику віділені кошти на проведення капітального ремонту у сумі 3 млн грн та у роботи входять ремонт сходів та першого поверху. Проте проводити ремонт першого поверху поки не планується, лише сходи. Чи доцільно проводити на 1,3, які виділені на сходи, допорогову закупівлю, дякую.

Відповідь: Добрий день! З Вашого питання не зрозуміло: капітальний ремонт сходів та капітальний ремонт першого поверху здійснюватиметься за одним об’єктом чи це різні об’єкти? Зі свого боку можемо зробити припущення, що мова йде про один об’єкт і це ті роботи, які планується здійснювати по даному об’єкту. Також робимо припущення, що Ви є «звичайним» замовником, тобто замовником до якого застосовуються положення абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) в частині вартісних меж предмета закупівлі. Якщо наше припущення вірне, то, перш за все, у Вас має бути розроблена проектно-кошторисна документація на загальну суму робіт 3 млн грн. Оскільки вартість предмета закупівлі робіт за об’єктом перевищує 1,5 млн грн, це вимагає від замовника проведення процедури закупівлі (відкриті торги), що і перебачено абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону. Проведення допорогової закупівлі на суму 1 млн 300 тис грн є порушенням ч. 7 ст. 2 Закону в частині ділення предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Зауважимо: якщо мова йде про замовника, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, процедура закупівлі застосовується, за умови, що вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 5 мільйонів гривень, тобто сума до 5 млн грн є допороговою та не потребує проведення процедури закупівлі. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Анна
14.08.2018 16:13

Доброго дня! Ми бюджетна організація. Плануємо в 2018 році здійснити процедуру закупівлі "послуги з виготовлення проектно-кошторисної документації". Питання ось в чому: це роботи чи послуги? Заздалегідь вдячні за допомогу!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Таким чином, розробка проектно-кошторисної документації по об’єкту є роботами в розумінні Закону. Зважаючи, що визначення проектування відноситься до самостійної закупівлі, то у випадку здійснення закупівлі проектування по одному об’єкту на загальну вартість, що є меншою 1,5 млн грн (5 млн грн для замовників в окремих сферах господарювання) ця закупівля є допороговою і замовник має право провести закупівлю в системі Прозорро згідно наказу № 35 ДП “Прозоро” або укласти прямий договір та оприлюднити звіт про укладені договори. Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено Наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Згідно розділу III даного Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Отже, при визначені предмета закупівлі робіт з проектування, замовник також зобов'язаний вказати відповідний код згідно ДК 021:2015 (за 2-ю, або 3-ю, або 4-ю, або 5-ю цифрою). Часто замовники використовують, наприклад, такий код за ДК 021:2015: 71320000-7. Даний код має назву «Послуги з інженерного проектування». Саме слово «послуги» у назві кода спонукає замовника до сумнівів у визначенні предмета закупівлі робіт з проектування, однак ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» запозичений у країн Європи та перекладений з іноземної мови на українську, тому назви кодів наближені та можуть використовуватись замовником. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 35-37 у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 1(64) за січень 2017. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Юлія
14.08.2018 16:01

Добрий день! 01.04.2016 року укладений Договір на загальну суму 900 000 грн. на закупівлю робіт, звіт не публікувався оскільки новий Закон України "Про Публічні закупівлі" на той час ще не втупив дію. В 2016 році здійснюється часткова проплата. Наприкінці 2016 року укладається Додаткова угода 1, в 2017 році укладається Додаткова угода 2 та продовжується термін дії на 2018 рік, в 2018 році підписана Додаткова угода 3 для остаточної оплати. Чи потрібно публікувати такий договір зараз та як правильно це зробити??? В Додаток до річного плану закупівель вносити суми 2018 року чи суму всього Договору??? Звіт про укладений договір потрібно публікувати????

Відповідь: Доброго дня! Як вбачається зі змісту Вашого питання, даний договір було укладено в період, коли сфера здійснення закупівель регулювалась Законом України «Про здійснення державних закупівель», який втратив чинність у зв'язку з введенням в дію Закону України «Про публічні закупівлі».У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасову-ють відповідальність особи.Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.Ураховуючи, що така вказівка в Законі України «Про публічні закупівлі» відсутня, дія цього Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, замовнику не потрібно оприлюднювати звіт про укладені договори за договором, укладеним в порядку Закону України «Про здійснення державних закупівель», який втратив чинність. Окрім того, зверніть увагу, відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про укладені договори оприлюднюється замовником на веб-порталі Прозорро протягом одного дня з дня укладення договору, тобто по факту укладення такого договору. Також, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону, але саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Тобто вимога оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору не стосується прямих договорів на допорогові суми. Про що також йдеться у листі МЕРТУ вих. № 3302-06/38247-06 від 25.11.2016. Більшдетальнуінформацію Ви знайдете у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 31 та у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36.

Марина
10.08.2018 14:05

Доброго дня! Постановою Кабміну від 21.07.2017р №688 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадженням електронних земельних торгів і забезпечення та захисту даних під час їх проведення» затверджено «Порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів». В п.6 цього Прядку зазначено, що закупівля послуг з визначення виконавця електронних земельних торгів організатором електронних земельних торгів здійснюється в порядку, визначеному законом. Питання: який Закон визначає цей порядок? Чи правильним є наше розуміння, що оператором системи електронних земельних торгів є ProZorro.Продажі, а оператором електронного майданчика є юр.особи, які акредитовані на ProZorro.Продажі. Форми документів, для участі у земельних торгах, відповідно до Земельного кодексу затверджені наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.09.2012р №580 «Про затвердження форм документів, необхідних для проведення земельних торгів». Якими зразками документів слід керуватися при проведенні електронних земельних торгів? В заявах на участь в земельних торгах, затверджених Наказом Мінагрополітики присутня фраза «Даю згоду на обробку даних про себе, зазначених у цій заяві». Чи потрібно виконавцю, відповідно до п. 22 цього Порядку реалізації пілотного проекту отримувати від користувачів згоду на обробку персональних даних і яким чином це потрібно робити? Яким чином потрібно робити перевірку достовірності відомостей, зазначених в заяві на участь? В «Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів» нічого не сказано про строки перерахування гарантійних внесків, сплачених на рахунок виконавця земельних торгів переможцем, а також про винагороду виконавця земельних торгів. Якими законними актами потрібно керуватися виконавцю по цих питаннях? Будемо дуже вдячні за відповідь ці питання. З повагою, ТБ «Аграрна біржа»

Відповідь: Доброго дня! Звертаємо Вашу увагу, що порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону встановлений главою 21 «Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах» Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (зі змінами) (п. 38 Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017р. № 688). Відповідно до ч. 6 ст. 136 Земельного кодексу закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель. Це дозволяє дійти висновку, що дані закупівлі здійснюються в порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі». Так, згідно з п. 9 Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017р. № 688 оператор системи електронних земельних торгів - юридична особа, що відповідно до укладеного договору з Держгеокадастром забезпечує функціонування бази даних системи електронних земельних торгів та є ліцитатором електронних земельних торгів, а також, відповідно до п. 8 зазначеного Порядку оператор електронного майданчика - юридична особа, що відповідно до укладеного договору з оператором системи електронних земельних торгів забезпечує функціонування електронного майданчика, який підключено до системи електронних торгів. Враховуючи зазначене, за детальнішою інформацією щодо питання чи визначено ProZorro.Продажі оператором системи електронних земельних торгів, та які юридичні особи визначено операторами електронних майданчиків радимо звертатися безпосередньо до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) та до ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ». Як вбачається зі змісту п. 22 Порядку, саме на виконавця електронних земельних торгів покладається обов'язок отримання згоди на обробку персональних даних користувачів, які подали заяву про участь в електронних земельних торгах. Правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних регулює Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI. Порядку Додатково щодо питання використання спеціальних форм документів, створення яких необхідне в процесі здійснення електронних земельних торгів, рекомендуємо звернутися безпосередньо до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Віталій
10.08.2018 13:57

Добрий день, шановна редакція! Допоможіть у вирішенні наступного питання. Чи можна під час проведення процедури закупівлі на закупівлю холодильника для підтвердження якості вимагати від учасників надання декларації про відповідність та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи? Чи взагалі підлягають сертифікації холодильники, зокрема ELECTROLUX? Які саме документи можна вимагати для підтвердження якості холодильника? Дякую

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Таким чином, замовник має право вимагати інші документи та інформацію в залежності від специфіки предмета закупівлі, який закуповується замовником. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Також, відповідно до п. 2.9. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом МЕРТУ від 30 березня 2016 року № 557, члени комітету мають право одержувати від структурних підрозділів замовника інформацію, необхідну для проведення процедур закупівель, ініціювати створення робочих груп з числа службових (посадових) та інших осіб структурних підрозділів замовника з метою складання технічних вимог до предмета закупівлі, підготовки проектів договорів тощо (детальніше у випуску журналу № 5 (80) за травень 2018 року, стор. 36-39). Таким чином формулювання вимог до предмета закупівлі та затвердження зміту тендерної документації належить до компетенції тендерного комітету замовника. Щодо даного предмета закупівлі, то варто зазначити, що замовник має право вимагати від учасника на підтвердження відповідності продукції такі документи як, наприклад, сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання Системи сертифікації УкрСЕПРО, або сертифікат відповідності, виданий іншим органом із сертифікації, акредитованим Національним Агентством Акредитації,декларацію про відповідність, яка складена відповідно до вимог ДСТУ ISO/IES 17050-1:2006,сертифікат якості ISO 14001:2004 тощо. У будь-якому випадку рішення приймається тендерним комітетом самостійно. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олена
09.08.2018 12:55

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, наш Комунальний заклад (лікарню) реорганізовують в Комунальне некомерційне підприємство. Комунальне некомерційне підприємство буде створене у вересні 2018 року і буде правонаступником. Тому нам необхідно буде розірвати тендерні договори (оскільки наразі відсутня технічна реалізація продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації відповідно до статті 10 Закону в електронній системі публічних закупівель правонаступником замовника). Чи правильно ми розуміємо наступне: 1). Комунальне некомерційне підприємство створює свій тендерний комітет 2). Комунальне некомерційне підприємство затверджує свій річний план, і при плануванні закупівель враховує лише його кошти затверджені на вересень-грудень 18 року. Дякуємо

Відповідь: Доброго дня! Нова юридична особа, яка є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), повинна проводити закупівлі із дотриманням вимог цього Закону.Як зазначено у листі Мінекономрозвитку «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб» вих. № 3304-04/12631-07 від 23.03.2018 (делальніше – увипуску журналу № 4 (79) за квітень 2018 року на стор. 44-45): «планувати потребу новоствореної юридичної особи-замовника у відповідних товарах, роботах чи послугах, зважаючи на вартісні межі предмета закупівлі та строки для проведення відповідних процедур закупівель, необхідно завчасно, оскільки Закон не встановлює виключень щодо здійснення закупівель без застосування вимог цього Закону новоствореними юридичними особами-замовниками.» Таким чином, нова юридична особа для організації та проведення процедур закупівель створює новий тендерний комітет та відповідно заверджує новий річний план/додаток додаток до нього. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

В'ячеслав
09.08.2018 11:06

На початку року нашим закладом було двічі проведено відкриті торги по закупівлі лікарських засобів, але, в зв’язку з відсутністю учасників, торги двічі не відбулися. Тому було проведено переговорну процедуру та укладено договір на загальну суму 256276,70 гривень. На даний час до нас надійшов лист від постачальника з проханням виключити з специфікації одного із препаратів та зменшити суму договору, оскільки у нього не має змоги його постачати. Загальна сума даного препарату становить 282,00 грн. Також даним листом постачальник попереджує, що ціна на ще один препарат із специфікації збільшилась більш ніж на 10%, а саме на 39,7%. Загальна сума даного препарату становить 1857,51 грн. Оскільки вищезазначені препарати являються важливими для надання нашим закладом спеціалізованої медичної допомоги в повному обсязі, постало питання про закупівлю даних препаратів в іншого постачальника (загальна сума становить 2139,51 грн.). Питання: 1) яким чином здійснити закупівлю даних препаратів, якщо в річному плані по даному коду ДК процедура закупівлі - відкриті торги, а електронний майданчик дозволяє здійснювати закупівлі від 3000,00 грн.; 2)якщо, провівши моніторинг цін на ринку, виявилось, що ціна на другий препарат у нашого постачальника являється найнижчою, чи можливо укласти додаткову угоду про збільшення ціни на другий препарат на 39,7%?

Відповідь: Доброго дня! З огляду на інформацію, зазначену у даному питанні вбачається за можливе надати наступну відповідь на поставлені питання. Щодо першого питання. Так, відповідно до статті 4 Закону про публічні закупівлі, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Тобто кожній закупівлі, незалежно від вартості передує включення цієї закупівлі до річного плану/додатку до річного плану. Отже кожну нову закупівлю потрібно відображати у річному плану/додатку до річного плану. Звертаємо Вашу увагу на лист Уповноваженого органу ( Мінекономрозвитку України) вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016. В даному листі зазначено, що здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Отже у випадку, якщо йтиме мова про кошти, вивільнені у результаті розірвання договору, та при цьому сума таких коштів, буде меншою від суми, зазначеної в абз. 2 та 3 ст. 2 Закону про публічні закупівлі, замовник має право укласти прямий договір та за необхідності оприлюднити звіт про укладений договір, або провести допорогову закупівлю в електронній системі закупівель, попередньо затвердивши рішенням тендерного комітету нову позицію додатку до річного плану закупівель. У випадку ж, якщо сума коштів, вивільнених в результаті розірвання договору буде більшою за вартість визначену в абз. 2 та 3 ст. 2 Закону про публічні закупівлі, замовнику необхідно буде проводити одну з процедур закупівель, передбачених статтею 12 даного Закону та до оголошення такої закупівлі необхідно буде затвердити та оприлюднити нову позицію річного плану відповідно до якої і проводитиметься нова процедура закупівлі. Також додатково звертаємо увагу, що наприклад на майданчику https://smarttender.biz/ можливо оголосити процедуру закупівлі наприклад відкриті торги на суму менше ніж 3000 грн. Щодо другого питання. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених в частині 4 цієї статті, зокрема у випадку: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Отже зміна ціни за одиницю товару можлива, але таким чином, щоб зазначена зміна не призвела до збільшення суми, визначеної в договорі. Це досягається шляхом зменшення кількості товару, що закуповується. Також зміни до ціни одиниці товару вносяться в межах коливання: тобто, якщо відбулось коливання ринкових цін (наприклад, збільшення) в межах 5 % - ціна за одиницю товару може збільшитись на 5 %, якщо відбулось коливання ринкових цін в межах 15 % - ціна за одиницю товару все одно може збільшитись лише на 10 % і ні в якому випадку не може перевищувати 10%. Щодо лікарських засобів, то максимально допустиме значення ціни фіксується у рестрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби. Юридичні підстави ведення та використання реєстру: Постанова КМУ від 02.07.2014 № 240 "Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів" та наказ МОЗ України від 18.08.2014 № 574 "Про затвердження Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін та форм декларації зміни оптово-відпускної ціни на лікарський засіб та виріб медичного призначення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 вересня 2014 року за № 1097/25874. Також варто зазначити, що переліку органів, установ, організацій, які уповноважені надавати інформацію про коливання ціни товару на ринку Законом не визначено. Більш детальну інформацію щодо планування можливо прочитати на сторінках 34-37 журналу “Радник в сфері державних закупівель” № 4 (67) за квітень 2017р. та на сторінках 38-42 журналу “Радник в сфері державних закупівель” № 10 (61) за жовтень 2016р. Докладніше з питанням внесення змін до істотних умов договору також можна ознайомитись у попередніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель»: стаття «Зміна істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 4 (55) за квітень 2016 року, стор. 8-11; стаття «Зміна істотних умов до договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 35–37; стаття «Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36–41; стаття «Роль ДП «Держзовнішінформ у публічних закупівлях» - випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 8–13 та в майбутніх випусках журналу “Радник в сфері державних закупівель”.

Олександра
09.08.2018 09:20

Добрий день. У квітні цього року було укладено договір за результатами проведених відкритих торгів на закупівлю медичних препаратів (антибіотики). До переможця та його документації жодних зауважень нема. Але виникли претензії до самої продукції. Більшість антибіотиків є продукцією індійського походження і, як показує практика, не є ефективними в застосуванні. Пропозиція Переможця була акцептована через прийнятну ціну. Переглядаючи умови договору, передмов для розірвання договору нема. Як бути нам, як Замовнику, в такій ситуації? Дякую!

Відповідь: Доброго дня! В статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. В свою чергу, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Таким чином, сторона договору має право вимагати від іншої сторони виконання умов, укладеного між ними договору. А розірвання договору можливе за взаємної згоди сторін або у судовому порядку у випадку доведення факту неналежного виконання господарського зобов'язання. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Всього записів: 3600
Сторiнки: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед