>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

10.10.2018

Лист МЕРТУ № 3304-04/44053-06 від 08.10.2018


Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

Судова практика - закупівля за додатково виділені кошти


Справа про притягнення до адміністративної відповідальності

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

Завантажуємо та вивчаємо


Наказ № 196, порядкок застосування та самі ризик індекатори

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Катерина
16.10.2018 14:05

1. Об’єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Оскільки при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі необхідно спиратись на кошторис всього об’єкта будівництва, просимо роз’яснити на конкретному прикладі. Споруді присвоєний інвентарний номер №11111 і в частинах, що визначені конкретними проектами, цієї будівлі протягом одного року здійснюється будівельні роботи, наприклад капітальний ремонт частини 1 – загальна сума 4,5 млн грн., реконструкція частини 2 – 3 млн грн. та технічне переоснащення частини 3 – 7 млн грн. Чи є наступне визначення процедури закупівлі правильне: капітальний ремонт – допорогова закупівля, реконструкція – допорогова закупівля та технічне переоснащення – відкриті торги. Примітка: підприємство відноситься до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, поріг для робіт - 5 мільйонів гривень. 2. При визначення предмета закупівлі робіт замовник зазначає у дужках другу - п’яту цифру Єдиного закупівельного словника. Для всіх зазначених вище об’єктів були зроблені будівельні роботи з проектування: капітальний ремонт частини 1 – проектні роботи 1,6 млн грн. (код 71320000-7 Послуги з інженерного проектування), реконструкція частини 2 – 1 млн грн.. (код 71320000-7 Послуги з інженерного проектування) та технічне переоснащення частини 3 – 2,5 млн грн . (код 71320000-7 Послуги з інженерного проектування). Загальна сума за кодом 71320000-7 Послуги з інженерного проектування – 5,1 млн грн. Чи є визначення процедури закупівлі правильне, з врахуванням суми на коду 71320000-7: капітальний ремонт – допорогова закупівля, реконструкція – допорогова закупівля та технічне переоснащення – відкриті торги. 3. Кошторисний розрахунок по всьому об’єкту включає в себе вартість всіх робіт, наприклад 12 млн грн: Проектні роботи – 1,5 млн грн. – річний план 2018 року Будівельні роботи – 10 млн грн. – річний план 2018 року Авторський нагляд – 500 тис грн. – річний план 2019 року. Якщо процедури закупівлі по одному об’єкту попадають в річні плани за різні роки – при визначенні процедури закупівлі керуватись вартість всього проекту? Тобто, Проектні роботи – 1,5 млн грн. – річний план 2018 року – відкриті торги Будівельні роботи – 10 млн грн. – річний план 2018 року – відкриті торги Авторський нагляд – 500 тис грн. – річний план 2019 року – відкриті торги?

Відповідь: Добрий день! Щодо питання 1. Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Таким чином, капітальний ремонт, реконструкція, технічне переоснащення є різними предметами закупівлі. Якщо вартість кожного предмета закупівлі не перевищує вартісних меж, встановлених ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), така закупівля є допороговою. Щодо питання 2. Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454: «Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з п. 22 ч. 1 ст.1 Закону за об'єктами будівництва… з зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника». Зверніть увагу, у Порядку № 454 вказано про зазначення цифр, а не про визначення предмета закупівлі згідно цифр коду ДК 021:2015. Таким чином, предмет закупівлі робіт визначається за об'єктом, а не за цифрою коду. Останній додатково зазначається на вимогу нормативно-правового акту з метою дотримання законодавства вцілому. Враховуючи викладене, суми проектування (роботи) з наведеного прикладу: 1,6 млн грн – допоріг для замовників в окремих сферах, 1 млн грн – допоріг для замовників в окремих сферах, 2,5 млн грн – допоріг для замовників в окремих сферах. Щодо питання 3. Чинне законодавство не містить приписів, які б встановлювали обов’язок для замовника: «Якщо процедури закупівлі по одному об’єкту попадають в річні плани за різні роки – при визначенні процедури закупівлі керуватись вартість всього проекту». Проектні роботи, безпосередньо самі роботи та авторський нагляд, який включено до кошторисного розрахунку – окремі предмети закупівлі. Таким чином, приймаючи рішення про застосування виду закупівлі, замовник керується вартісними межами кожного окремого предмета закупівлі незалежно від того у якому періоді здійснюються такі закупівлі. З прикладу, Проектні роботи – 1,5 млн грн – допоріг для замовників в окремих сферах; Будівельні роботи – 10 млн грн – відкриті торги для замовників в окремих сферах; Авторський нагляд – 500 тис грн – допоріг для замовників в окремих сферах. Запрощуємо Вас на спеціалізований семінар-тренінг «Закупівля робіт «З перших вуст». Практика, проблеми, шляхи вирішення» 19 листопада у місті Києві. На Вас чекає Відповіді на питання, що виникли у вас по закупівлі робіт; Практичні рекомендації досвідчених спеціалістів; Кави – перерви; Роздаткові матеріали (методично-практичні матеріали - ТОМ V, блокнот, ручка, календарі, папка); Доступ до практичних матеріалів на сайті журналу «Радник в сфері державних закупівель», який постійно оновлюється з урахуванням змін; Презентації; Інформаціно-лекційне обслуговування; Звіт після навчання по проблемним питанням; Видача сертифікатів про участь у семінарі. Детальніше за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/bud/

Лідія
16.10.2018 10:33

Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, чи можна відмінити відкриті торги (аукціон призначений на 19 жовтня) у зв'язку з тим, що хочемо закупити більш якісний товар. В даному випадку мова йде про вугілля. Чи правильній буде внести зміни зменшивши об'єм поставки, а потім оголосити відкриті торги на другу марку вугілля? Будемо дуже вдячні.

Відповідь: Добрий день! Питання відміни замовником торгів регулюється ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Так, згідно ч. 1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Торги може бути відмінено частково (за лотом). Загалом, в подібному випадку замовник має право внести зміни до тендерної документації та продовжити період подання тендерних пропозицій (ст. 23 Закону), що не потребує відміни замовником торгів. Однак, якщо тендерна документація потребує суттєвих коригувань/доопрацювань, наприклад, у зв'язку зі зміною потреби та/або її характеристик тощо, що унеможливлює якісне проведення замовником відповідного тендеру, тоді справді замовникові доцільно відмінити такі торги, доопрацювати та затвердити нову тендерну документацію (попередньо затвердивши та розмістивши річний план у Прозорро) та оголосити нові торги. Щодо питання «Чи правильній буде внести зміни зменшивши об'єм поставки, а потім оголосити відкриті торги на другу марку вугілля?». Дане питання є не зрозумілим. У випадку актуальності запиту, будь ласка, задайте його повторно та поясніть, про що йдеться. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

**
13.10.2018 15:12

доброго дня підскажіть будь-ласка які наслідки якщо не оприлюднили вчасно звіт про укладений договір (на прямий договір більше 50 тис.грн)

Відповідь: Добрий день! Згідно ч. 1 ст. 164-14 КУпАП «Порушення законодавства про закупівлі», неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11 900 грн – 17 000 грн). Згідно ч. 1 ст. 164-14 КупАП ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" (17 000 грн – 25 500 грн). Згідно ст. 10 Закону про публічні закупівлі, звіт про укладені договори оприлюднюють протягом одного дня з дня укладення договору. Таким чином, несвоєчасне оприлюднення звіту про укладені договори може розглядатись контролюючими органами як порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлю. Додатково звертаємо увагу, що статтею 164-14 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі — лише за порушення порядку. Особа, що обвинувачується у скоєнні правопорушення, та його представник вважають, що Законом не передбачена відповідальність за порушення строків, оскільки поняття «порядок» не вбирає у себе поняття «строк», що підтверджується відсутністю таких визначень у «Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі», що затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 18.03.2016 р. за № 477. Детальніше з даною справою можна ознайомитися в Журналі № 12 (75) за грудень 2017 на стор. 17 -19. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Віталій
12.10.2018 11:53

Добрий день! Допоможіть, будь ласка, у вирішенні наступної ситуації. Замовник, бюджетна установа, планує у 2018 році розпочати процедуру відкритих торгів на 2019 рік на закупівлю вугілля кам’яного на очікувану вартість 1,5 млн. грн. Питання 1. Номера протоколів повинні починатися з № 1, чи продовжувати нумерацію протоколів 2018 року? Питання 2. У разі затвердження тимчасового кошторису, наприклад, у сумі 500 тис. грн., на яку суму необхідно укласти договір з переможцем? Якщо на 500 тис. грн., то чи можливо після затвердження постійного кошторису збільшити суму договору до 1,5 млн. грн.? Дякую

Відповідь: Добрий день! Щодо питання 1. Нумерацію протоколів ведуть у межах календарного року окремо за кожною групою протоколів засідання відповідної комісії. Наприклад, з початку 2018 року починаємо нумерувати так протоколи засідання тендерного комітету: Протокол № 1. Детальніше щодо даного питання можна дізнатися зі статті «Як правильно складати протоколи: покрокова інструкція» - випуск журналу № 8 (83) за серпень 2018 року, стор. 25-29. Щодо питання 2. За загальним правилом органи Казначейства не здійснюють часткову реєстрацію бюджетних зобов'язань. Це пов'язано з тим, що статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами. Отже договір про закупівлю можливо укласти на суму наявних кошторисних призначень на дату укладення такого договору. Згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених ч. 4 цієї статті. Звертаємо увагу, що ні одна з підстав, визначених у ч. 4 ст. 36 Закону не дозволяє збільшити вартість договору про закупівлю у згаданому Вами випадку. Детальніше з питанням щодо внесення змін до істотних умов договору можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35–37; у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36–41; у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22; у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 24-33. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олена
12.10.2018 10:53

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка: 1). Якщо замовник зараз розпочне процедуру відкриті торги на закупівлю електричної енергії на 2019 рік, тобто договір можливо буде укладений на початку грудня 2018 року, коли бюджет ще не буде затверджений, чи правомірно це буде і чи зареєструє його казначейство? 2). У нас укладено договір на електричну енергію по 31 грудня 2018 року. ПрАТ Київобленерго надіслав нам лист, що з 1 грудня 2018 року він повністю припинить діяльність з постачання електроенергії. Які наші дії: спочатку ми повинні укласти додаткову угоду на зменшення суми укладеного договору, а вже потім оголошувати торги? Чи є цей лист обставинами, які замовник об"єктивно не міг передбачити? Чи є бюджетна організація споживачем, який не має права на отримання універсальної послуги?

Відповідь: Добрий день! Щодо питання 1). Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Таким чином, реєстрація органами Казначейства бюджетних зобов'язань здійснюється на підставі затверджених в установленому порядку кошторисів. Окрім того, укладення договору без затверджених кошторисних призначень не допускається в силу приписів ст. 48 БКУ, а саме: розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених бюджетним кодексом, законом про держбюджет та рішенням про місцевий бюджет, є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених бюджетним кодексом, законом про держбюджет України та рішенням про місцевий бюджет, не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюють відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті кошгтом бюджету. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття цих зобов'язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених чинним законодавством, стягують з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Також звертаємо увагу, що підпункту 2.2 Порядку реєстрації бюджетних зобов’язань встановлено, що уразі взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів). Щодо питання 2). Щодо здійснення нової закупівлі, ви маєте можливість вивільнити кошти (їх залишок) за діючим договором та провести на такі кошти нову закупівлю. Оскільки закупівля за кошти, вивільнені від розірвання договору є новим предметом договору, для вибору способу нової закупівлі необхідно керуватися її вартісними межами. Про це йдеться у листі Уповноваженого органу (МЕРТУ) від 14.09.2016 (вих. № 3302-06/29640-06) [детальніше — у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 41]. Таким чином, якщо вартість нової закупівлі менша за вартісні межі, встановлені у ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), така закупівля буде допороговою, якщо дорівнюватиме чи перевищуватиме, вартісні межі, встановлені у ч. 1 ст. 2 Закону, - замовником застосовується одна з процедур, передбачених ст. 12 Закону. Для розподілу електричної енергії – це переговорна процедура, для постачання – відкриті торги. Щодо питання 3 - Лист ПрАТ Київобленерго не доцільно вважати обставинами, які замовник не міг передбачити, оскільки, Закон № 2019 було приянято більше року тому, а Уповноважений орган (Мінекономрозвитку) неодноразово інформував замовників про зміни в законодавстві про електричну енергію. Щодо питання 4 звертаємо увагу, що згідно пункту 42 частини 1 статті 1 Закону про ринок електричної енергії № 2019 малий непобутовий споживач — суб’єкт малого підприємництва, елек-троустановки якого приєднані до системи розподі-лу електричної енергії номінальною напругою не більше 1 кВ, який купує електричну енергію для власного споживання. Згідно з пунктом 93 частини 1 статті 1 Закону № 2019, універсальна послуга — постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України. Згідно ст. 55 Господарського кодексу суб’єктами малого підприємництва є:фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Так, згідно п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодерсу України (далі – БКУ) бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Згідно ч. 4 ст. 43 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Детальніше про постачальника універсальних послуг ви можете у статтях: «Закуповуємо електричну енергію по-новому» (стор. 23-29) та «Особливості договору постачання електричної енергії споживачеві. Постачальник "останньої надії" та універсальних послуг» (стор. 30-34) - випуск журналу № 10 (85) за жовтень 2018 року. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Татьяна
11.10.2018 16:51

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Просимо роз’яснити: Питання перше: що вважається вартістю предмета закупівлі? 1) вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень – це вартість конкретної закупівлі чи сумарна вартість всіх пунктів плану з однаковим кодом класифікатора? Приклад: Пункт 1: фарба дорожня на суму 40 тис. грн. (код: ДК 021:2015: 44810000-1 — Фарби) Пункт 2: фарба маркувальна на суму 20 тис. грн. (код: ДК 021:2015: 44810000-1 — Фарби) Чи потрібно в такому випадку оприлюднювати звіти про укладені договори? Питання друге: якщо пунктом плану передбачено закупівлю, наприклад, фарби на суму 60 тис. грн. (код: ДК 021:2015: 44810000-1 — Фарби) більше за цим кодом закупівель не має. 1) чи може замовник здійснити закупівлю на 60 тис. грн по рахунку? Яким чином тоді опублікувати звіт про укладений договір? 2) чи може замовник здійснити закупівлю на 50 тис. грн по договору , а на 10 тис. по рахунку? Яким чином тоді опублікувати звіт про укладений договір?

Відповідь: Доброго дня! Щодо предмета закупівлі. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Отже, 50 тисяч гривень – це вартість конкретної закупівлі. Щодо звіту про укладені договори. У рекомендаційному листі Мінекономрозвитку № 3302-06/21890-07 від 15.07.2016 йдеться про те, що замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень. Пов’язуючи такий припис листа з визначенням предмета закупівлі (…товари…у межах єдиної! процедури…), наведеним у Законі, справді можливо дійти висновку, про те, що у випадку, якщо одна позиція додатку містить інформацію про 40 тис. грн, а наступна про 20 тис грн, то Закон не встановлює обов’язку у такому випадку оприлюднювати Звіт про укладені договори за результатами прямих договорів, укладених, згідно таких позицій додатку. Однак, тут варто враховувати, що все починається з планування. При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Зважаючи на такий припис Закону, постає питання чи не буде у взятій нами за приклад ситуації (фарби на 40 та 20 тисяч), укладення окремих договорів, а точніше не звітування по факту їх укладення розглядатись контролюючими органами як «уникнення застосування Закону», якщо замовник знав та розумів, що насправді йому потрібно фарби за кодом ДК 021:2015: 44810000-1 «Фарби» на 60 тис. грн, проте свідомо роз’єднав ці суми, аби не оприлюднювати Звіт, як того вимагає Закон? Таким чином, з метою мінімізації можливих ризиків замовника, рекомендується оприлюднювати звіт про укладені договори за кожним укладеним договором у випадку, якщо загальна вартість предмета закупівлі дорівнює/перевищує 50 тис грн, або мати ідеально складені документи та інформацію про планування закупівель замовником, які б свідчили про те, що на момент планування закупівлі у 40 тис грн, замовник (тендерний комітет/уповноважена особа) не знав та не міг знати про те, що потреба насправді більша. У будь-якому випадку, рішення про вчинення/невчинення тих чи інших дій – виключна компетенція кожного окремого замовника, як і обґрунтування таких рішень. Щодо рахунку. Договорам в усній формі (стаття 208 ЦК України) у господарських відносинах немає місця. Тому доцільно укладати договори у вигляді єдиного документа з усіма обов’язковими умовами та реквізитами. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Наталія
11.10.2018 16:17

Доброго дня! В звязку з нагальною потребою у здійснення закупівлі матеріалів для ремонту та послуг з поточного ремонту для ліквідації наслідків надзвичайной ситуації (смт Ічня) можливо закупати товари та послуги по прямим договорам,якщо вартістьпредмета закупівлі буде перевищувати 200 тис.грн. І якщо це можливо то які необхідні документи для підтвердження щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Відповідь: Доброго дня! Переговорна процедура закупівлі застосовується виключно у якості вийнятку (перелік підстав закріплено у ч. 2 ст. 35 Закону і розширенню він не підлягає). Щодо переговорної процедури згідно п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону, а саме нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. У цій умові конкретизовано, про які саме випадки йдеться. Отже, використовувати дану підставу до інших нагальних потреб замовника не можна (тільки надзвичайна ситуація). Виходячи з даної умови, підтвердним документом може слугувати документ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (http://www.dsns.gov.ua/) або її структурного підрозділу, що уповноважений на встановлення режиму надзвичайної ситуації, а також може бути документ іншого державного органу, до компетенції якого належить питання ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (Постанова КМУ від 16 грудня 2015 № 1057 «Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання»). У разі технічних пошкоджень, що потребують негайної ліквідації, бажано мати дефектний акт, який засвідчує такі пошкодження. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру затверджено Постановою КМУ від 24 березня 2004 р. № 368. Крім того, варто звернути увагу на національний класифікатор України «Класифікатор надзвичайних ситуації ДК 019:2010», згідно з яким, надзвичайна смитуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності. Додатково рекомендується ознайомитися зі статтею «Переговорна процедура закупівлі: умови та підстави застосування» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 30-38. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олена
11.10.2018 09:03

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, як ефективно замовнику спланувати закупівлі на 2019 рік? Проблема в тому, що процедурою закупівель відкриті торги та переговорною процедурою визначено кінцевий строк укладання договору про закупівлю. Крім того, на момент укладання договору про закупівлю, має бути затверджений кошторис. Найменший строк проведення відкритих торгів : 15 днів на подачу пропозицій+1 день аукціон+5 р.днів розгляд пропозицій+20 днів на укладання договору. Але можливе оскарження процедури,велика кількість учасників, її відміна через відсутність учасників декілька раз тощо. Передбачити це неможливо. Що ж робити замовнику, адже якщо замовник оголосить закупівлі у жовтні, договір про закупівлю має бути укладений у грудні 2018 року (кошторис можливо ще не буде затверджений та чи казначейство зареєструє договір на 2019 рік у 2018 році), а якщо замовник оголосить закупівлю у листопаді 2018 року є ризик невчасного укладення договорів?

Відповідь: Доброго дня! Щодо загального питання про планування. Інформацію щодо планування ви можете прочитати у наступних публікаціях: «Роз’яснення МЕРТУ від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 щодо планування» (про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису, про непердбачувані закупівлі та про планування) – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41; «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37; «Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16; «Рекомендації щодо планування. Моніторинг цін при формуванні очікуваної вартості предмета закупівлі» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 23-28. Щодо тимчасового кошторису. Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Враховуючи такий припис БКУ, зважаючи на терміновість чи потребу у безперебійному постачанні товарів/послуг, замовник має право укладати договори (проводити закупівлі) в межах суми кошторисних призначень по тимчасовому кошторису. При цьому, якщо замовникові не вистачає такої суми для задоволення усієї річної потреби в даному предметі закупівлі, замовник в праві в подальшому здійснювати закупівлі того самого предмета закупівлі відповідно до постійного кошторису. У разі якщо замовником було здійснено закупівлі відповідно до тимчасового кошторису, після затвердження та доведення кошторису на рік (у разі якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів) обрання і проведення процедур закупівель здійснюється без урахування обсягів закупівель, здійснених відповідно до тимчасового кошторису, керуючись вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону. Щодо задоволення потреби на початку наступного року. Окрім вищеописаної ситуації, замовник може скористатися нормою п. 8 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі (дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку). Тобто, замовник має право продовжити дію договору про закупівлю, строк якого не закінчився, на наступний рік в обсязі максимум 20% від суми такого договору. Данна норма Закону покликана забезпечити замовникові безперебійне задоволення потреби на час проведення нової процедури закупівлі. Детально про продовження дії договору на 20% можна прочитати у публікаціях: «Особливості продовження дії договору про закупівлю на наступний бюджетний період» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 20-22; «Особливості реєстрації бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та застосування законодавства у сфері публічних закупівель» – випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 24-33. Також звертаємо увагу, що підпункту 2.2 Порядку реєстрації бюджетних зобов’язань встановлено, що уразі взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів). Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олена
10.10.2018 12:36

Добрий день. Я знаходжуся у відпустці по догляду за дитиною до 3 років. До цього у себе на підприємстві була уповноваженого особою, на якій підставі я можу зараз я можу підписати документи у електронній системі закупівель?Дякую.

Відповідь: Добрий день! У Вас наразі не має підстав для підпису документів. Відпустка – це визначений законодавством період часу, коли особа не працює: якщо є наказ про відпустку ніщо не може змусити людину працювати. Зокрема у вашому випадку мова йде про відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18 ЗУ «Про відпустки»), що також не є виключенням. Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» ЕЦП (з дотриманням певних умов) за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Відповідальність за несумлінне ставлення до ЕЦП може бути різною: від дисциплінарної у формі догани чи звільнення до цивільної майнової чи навіть кримінальної, якщо ЕЦП потрапить «не в ті руки». Як це можуть оцінити контролюючі та правоохоронні органи? Аудиторам виявити підписантів, яких насправді на роботі не було, дуже легко: достатньо подивитися накази про відпустки та розрахункові відомості про виплати відпускних. Підпис, якого не могло бути, завжди проблема, яку складно пояснити. Насамперед перевіряючі подумають про крадіжку особистого ключа, службове підроблення і зловживання службовим становищем (зокрема, статті 363, 364 та 366 Кримінального кодексу України). Якщо ця версія не підтвердиться, то роботодавця звинуватять у грубому порушенні законодавства чи угоди про працю (залежно від обставин — стаття 41 КУпАП, статті 172, 173 Кримінального кодексу України). Тому, з метою налагодження закупівельного процесу у Вашій організації, керівництву необхідно вжити заходів щодо визначення нової уповноваженої особи з числа штатних працівників, або залучити нову уповноважену особу, шляхом укладення трудового договору, або створити тендерний комітет. Можливо також на період вашої відсутності визначити іншу особу уповноваженою (дана особа буде виконувати обов'язки уповноваженої особи на період Вашої відсутності). Останній варіант також є можливим, однак, враховуючи, що Ваша відпустка може тривати три роки, керівництву доцільно визначити нову уповноважену особу. Окрім того подібні нюанси доцільно врегулювати у внутрішньому положенні про уповноважену особу (тендерний комітет). Детальніше дані питання розглядались у статтях: «Робота тендерного комітету (уповноваженої особи) в неробочий час» - випуск журналу № 9 (84) за вересень 2018 року на стор. 14-19 та у журналі № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 8–15. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Наталя
08.10.2018 14:34

Підприємством на початку року були проведені торги на закупівлю бензину. Протягом періоду дії договору ціни змінювались в бік збільшення. Чи потрібно проводити нові відкриті торги, якщо ціна зросла більш ніж на 10%

Відповідь: Добрий день! По-перше, кількість проведення процедур закупівель впродовж року за одним і тим самим предметом закупівлі Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) не обмежена. При здійсненні будь-якої закупівлі замовник в першу чергу керується власною потребою, тобто необхідними йому обсягами. Якщо обсягів, на які вже здійснено закупівлю, недостатньо, замовник має право закуповувати нові, необхідні йому обсяги. Це питання планування закупівель замовником. Додаткову інформацію щодо планування ви можете прочитати у наступних публікаціях: «Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису, про непердбачувані закупівлі та про планування» – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41; «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37; «Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16; «Рекомендації щодо планування. Моніторинг цін при формуванні очікуваної вартості предмета закупівлі» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 23-28. По-друге, при підвищенні ринкової ціни на товар, що є предметом договору, замовник може скористатися нормою п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону (зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі). Однак, застосування даної норми має певне обмеження, зокрема, навіть, якщо в певний період коливання ціни на товар було більше, аніж 10%, замовник не має права підвищувати вартість за одиницю товару більше ніж на 10%. З метою уникнення зловживань з боку постачальника та на виконання норми п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону, замовник повинен передбачати у договорі про закупівлю порядок зміни його умов, а також у разі недотримання контрагентом положень, укладеного договору, замовник може застосувати оперативно-господарські санкції до останнього. Однак, застосування норми п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону, має, зокрема таке обмеження, як неприпустимість збільшення загальної вартості договору. Таким чином, користуючись нормою п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону, замовникові доводиться зменшувати обсяги, завлені у договорі. У випадку, якщо обсягів, що залишаються за, укладеним раніше договором не вистачає, замовник має право провести нову закупівлю на власну потребу. Додаткову інформацію щодо підвищення ціни до 10 відсотків та про застосування оперативно-господарських санкцій ви можете прочитати у публікації: «Бізнес-клуб "ПоРадник для Учасника": "Ініціюємо підвищення ціни одиниці товару до 10 %. Нюанси та обмеження в Законі про публічні закупівлі та наявна судова практика"» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 23-28; «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29. По-третє, для прийняття рішення у який спосіб здіснювати нову закупівлю, рекомендується ознайомитися з рекомендаційним листом Уповноваженого органу від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 «Щодо планування» (детальніше див. випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 38-42). У даному листі, зокрема, зазначено, що здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною 1 статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною 1 статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Тетяна
08.10.2018 12:21

Доброго дня! Хотілось би підняти питання, як правильно закуповувати та оформляти продукти харчування без електронної системи ( бажано, щоб питання про закупівлю продуктів харчування широко розкрили в одному із номерів журналу Радник). Наприклад така ситуація : в додатку річного плану очікуванна сума на кондитерські вироби 15 тис.грн. Заключили один договір на суму 15 тис. грн з одним постачальником (кондитерські вироби) для буфету.Поставщик привіз товару на суму 10 тис. грн.Кожен товар має різний код по словнику( печево, цукерки, безалкогольні напої) згідно товарної накладної. Як правильно внести зміни до додатку, якщо договір один, а кожен товар має різний код по словнику( печево, цукерки, безалкогольні напої). Дякую

Відповідь: Добрий день! Щодо планування закупівель продуктів харчування. По-перше, закупівельне законодавство не містить вийнятків щодо планування замовником закупівель продуктів харчування, тобто замовником при такому плануванні застосовується загальний підхід, як і при плануванні закупівель інших товарів. По-друге, детально з питаннями планування, ви можете ознайомитися, зокрема, у наступних публікаціях, що вийшли друком у журналі «Радник в сфері державних закупівель»: «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37; «Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16; «Рекомендації щодо планування. Моніторинг цін при формуванні очікуваної вартості предмета закупівлі» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 23-28; «Роз’яснення МЕРТУ щодо планування» – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41. Щодо описаної Вами ситуації. По-перше, річний план/додаток до річного плану не повинен коригуватися замовником за результатами уже здійсненої закупівлі (здійснення закупівлі=укладення договору). Формування, затвердження, оприлюднення (і за потреби коригування додатку) є передумовою (ст. 4 Закону) закупівлі, тому що закупівля здійснюється «відповідно до річного плану (додатку до нього)». Таким чином, на етапі планування закупівлі замовник обраховує свою потребу, а саме визначає необхідні обсяги, конкретне найменування товару, присвоює відповідний код за ДК 021:2015 (для товарів та послуг – 4а цифра коду), тобто визначає предмет закупівлі в Порядку, встановленому Наказом Мінекономрозвитку № 454 від 17.03.2016, а також, з урахуванням ринкової вартості одиниці виміру продукції, фінансових можливостей своєї організації та першочерговості потреби – формує очікувану вартість закупівлі. На підставі викладеного, як результат, замовник (тендерний комітет чи уповноважена особа) складає, затверджує та оприлюднює річний план/додаток до річного плану і вже потім на підставі річного плану/додатку замовник здійснює закупівлю. Якщо до закупівлі замовник розуміє, що є певні зміни в його плануванні, замовник має право скласти відповідний протокол та відкоригувати оприлюднену раніше позицію річного плану/додатку до річного плану таким чином, щоб вона містила актуальну та достовірну інформацію про майбутню закупівлю. По-друге, для перелічених Вами предметів закупівлі, замовниками згідно ДК 021:2015 найчастіше використовуються наступні коди з відповідним найменуванням: 15820000-2 «Сухарі та печиво; пресерви з хлібобулочних і кондитерських виробів» (печиво), 15840000-8 «Какао; шоколад та цукрові кондитерські вироби (цукерки)» 15980000-1 «Безалкогольні напої» (припустимо, що безалкогольний напій - мінеральна вода). Тобто і справді мова йде про різні предмети закупівлі. Отже, до закупівель переліченої продукції, замовник повинен затвердити такі три позиції протоколом та оприлюднити на Прозорро за формою Наказу Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016, та у відповідності до планування – провести три окремі закупівлі (укласти три окремі договори, предметом яких буде кожен окремий предмет закупівлі). Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Тетяна
08.10.2018 11:04

Доброго дня! Ми двічі проводили відкриті торги, які було відмінено через недостатню кількість учасників. Чи можемо ми провести преговорну процедуру закупівлі згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі". Якщо змінювалася дата поставки. Всі решта умов лишилися незмінними.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Рекомендуємо з даного приводу ознайомитися з практикою органу оскарження - рішення № 4011-р/пк-пз від 20.06.2017 (оголошення № UA-2017-05-24-000406-a). У данному рішенні Колегі АМКУ дійсшла висновку, що строк поставки є вимогою документації, відповідно для правомірного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" строк поставки у перших та других торгах має бути однаковим. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Тетяна
08.10.2018 11:04

Доброго дня! Ми двічі проводили відкриті торги, які було відмінено через недостатню кількість учасників. Чи можемо ми провести преговорну процедуру закупівлі згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі". Якщо змінювалася дата поставки. Всі решта умов лишилися незмінними.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Рекомендуємо з даного приводу ознайомитися з практикою органу оскарження - рішення № 4011-р/пк-пз від 20.06.2017 (оголошення № UA-2017-05-24-000406-a). У данному рішенні Колегі АМКУ дійсшла висновку, що строк поставки є вимогою документації, відповідно для правомірного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" строк поставки у перших та других торгах має бути однаковим. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Василь Чорненький
05.10.2018 12:26

Двічі було відмінено відкриті торги через недостатню кількість учасників. Зараз, в зв'язку зі спливом часу потреба в закупівлі в повному обсязі непотрібна. Чи має право замовник провести переговорну процедуру на частину асортименту, який визначався на відкритих торгах? При цьому, як вказує п.4 ч.2 ст.35 Закону, предмет закупівлі, технічні, якісні характеристики та вимоги до учасників не змінюються.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Окрім того, зверніть увагу, якщо потреба стала меншою від вартісних меж, встановленних в абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 2 Закону, у такому випадкові у замовника взагалі не має необхідності застосовувати саме процедуру закупівлі, а є можливість здійснити допорогову закупівлю (прямий договір або аукціон в системі Прозорро). Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Дмитро
05.10.2018 12:02

Добрий день! Підскажіть по такому питанню: Чи можливо одночасно проводити Поточний ремонт дороги однієї вулиці з №1 до №100 та Капітальний ремонт дороги цієїж вулиці з №105 по №400. Сума по поточному ремонту 150 000 грн. (звіт про укладений договір) та по капітальному ремонту 400 000 грн. (звіт про укладений договір).

Відповідь: Добрий день! Так, можливо одночасно проводити «поточний ремонт…та капітальний ремонт», оскільки, предмет закупівлі – різний. У першому випадку – це послуги, а саме поточний ремонт (п. 17 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), а у другому випадку – це роботи, а саме капітальний ремонт (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону). Враховуючи, що мова йде про різні предмети закупівлі, то відповідно це ї є різні закупівлі, вартість яких не сумується між собою. Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 30.11.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Всього записів: 3699
Сторiнки: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед