>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Анна
03.08.2018 15:31

Добрий день! Підкажіть будь ласка: 1. Чи можливо в одному протоколі зазначити: Розгляд та затвердження річного плану закупівель на 2018 рік зі змінами (Звіт про укладений договір) та Розгляд та затвердження звіту про цей укладений договір? 2. Нумерація протоколів як саме повинна бути? Наприклад протокол затвердження звіту про укладений договір одна,протокол визначення переможця чи відхилення інша,протокол визначення річного плану окремо?

Відповідь: Добрий день! 1. Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється у відповідності до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Враховуючи положення наказу МЕРТУ № 490 допорогові закупівлі (в т.ч. звіт про укладені договори) відображаються в додатку до річного плану. Рішення про внесення змін до річного плану/додатку до річного плану оформлюється протоколом. При цьому, в законодавстві прямо не заборонено одним протоколом оформлювати зміни до річного плану та затверджувати звіт про укладені договори. Але враховуючи вимоги Закону про те, що спочатку закупівля вноситься в річний план а вже потім здійснюється, рекомендуємо оформити ці дії різними протоколами. 2. Згідно пунктів 109-111 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17 січня 2018 р. № 55 датою протоколу є дата проведення засідання. Номер (індекс) протоколу повинен відповідати порядковому номеру засідання. Нумерація протоколів ведеться в межах календарного року окремо за кожною групою протоколів засідання відповідної комісії, колегії, дорадчого органу, робочої групи тощо. У реквізиті «місце засідання» зазначається назва населеного пункту, в якому відбулося засідання. Детальніше про складання протоколів та з їх прикладами можна ознайомитися в Журналі № 8 (83) за серпень 2018 на стор. 25 – 29.

Олена
03.08.2018 10:39

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, якою датою вважається початок переговорної процедури закупівлі: - дата вибору замовником процедури закупівлі - дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір?

Відповідь: Добрий день! Як такої дати початку проведення переговорної процедури не передбачено, оскільки замовник спочатку проводить переговори і тільки у разі їх успіху повідомляє про факт проведення переговорів. Відповідно до ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) - переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Тому рекомендуємо спершу прийняти рішення про проведення переговорної процедури оформлене протоколом, в якому обґрунтувати наявність підстав для її проведення. Перелік підстав визначений в ч.2 ст. 35 Закону. Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Тому, після рішення про вибір процедури проведення переговорної процедури вносимо закупівлю до річного плану. Після цього замовник визначається з учасником (учасниками переговорів), з вимогами до них, надсилає запрошення на переговори і проводить переговори. Зверніть увагу, Законом дані дії не регламентуються і крім публікації в річному плані, жодної іншої інформації в електронній системі закупівель замовник не оприлюднює. В будь-який момент замовник може прийняти рішення про припинення переговорів і нікого про це не зобов’язаний повідомляти. Проте, згідно ч.3 ст. 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. Це буде перше повідомлення про проведення переговорної процедури, яке оприлюднюється в електронній системі закупівель. Виходячи з положень ст. 35 Закону, в Законі регламентовано порядок проведення переговорної процедури саме від дати прийняття рішення про намір укласти договір та публікації відповідного повідомлення в системі. Детальніше з питаннями проведення переговорної процедури можна ознайомитись у випуску журналу №6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38, у випуску журналу № 3 (66)

Катя
02.08.2018 17:59

Доброго дня!Ситуація наступна: У 2017 за резултатами відкритих торгів році сільською радою укладено договір підряду "реконструкція частини адмінприміщення дитячого садка"на суму 5 млн. 100 тис. грн. Однак станом на зараз є збитки на суму 1 млн. 70 тис. грн. Сільською радою подано позов до господарського суду про зобовязання вдшкодувати кошти, вже видано наказ і відкрито виконавче провадження. Однак зараз знову виділяються кошти на і сільською радою планується знову оголошувати тендер, таким чином, чи може сільська рада оголосити новий тендер і розірвати старий договір в огдносторонньому порядку? (незважаючи на наявність збитків).Дякую!!!!

Відповідь: Добрий день! З Вашого питання незрозуміло яким чином розраховувалась очікувана вартість першої закупівлі, яким чином виникла ситуація з відшкодуванням збитків і на що саме відділяються кошти, а також умови договору генпідряду. Тому відповідь носитиме загальний характер. Враховуючи обсяг наданої інформації зазначаємо про наступне. Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Згідно форми річного плану, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 замовник вказує у річному плані очікувану вартість предмета закупівлі. Згідно роз’яснення МЕРТУ (лист № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016), при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. У разі, якщо вартість робіт є нижчою меж, визначених в частині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом. На сьогоднішній день, у Вас є діючий договір генпідряду. Якщо Ви хочете обрати нового генпідрядника для виконання будівельних робіт на цьому ж об’єкті, необхідно провести нову закупівлю, попередньо розірвавши договір ген підряду з теперішнім генпідрядником. При визначені очікуваної вартості нової закупівлі та технічних вимог до предмета закупівлі необхідно врахувати обсяг та вартість робіт, що були невиконанні теперішнім генпідрядником. Щодо процедури розірвання договору. Відповідно до ч.1 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до ст. 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Таким чином, одностороннє розірвання договору можливе якщо в договорі це передбачено. Також згідно з частиною четвертою статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. В іншому випадку розірвання договору здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку. Щодо права на відшкодування збитків. Відповідно до ст. 22 ЦКУ Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до ст. 623 ЦКУ боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ст. 615 ЦКУ у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Тобто одностороння відмова, не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення. Тобто винна сторона додатково має відшкодувати завдані порушенням збитки та сплатити неустойку, якщо вона передбачена договором або законом. Застережень про те, що розірвання договору позбавляє сторону що зазнала збитків права на їх відшкодування в законодавстві немає. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Сергій
02.08.2018 15:33

Добрий день! Підкажіть будь-ласка, чи приймає тендерний комітет участь в процедурі розірвання договору? Якщо так, то яким чином? (Крім публікації повідомлення про розірвання договору).

Відповідь: Добрий день! Обов’язки тендерного комітету визначено у ч.3 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема, забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону, здійснює інші дії, передбачені цим Законом. Відповідно до ст. 10 Закону тендерний комітет оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Таким чином, за Законом на тендерний комітет не покладається обов’язків приймати рішення про розірвання чи не розірвання договору. Підписує договір та додаткові угоди до нього, в т.ч. приймає рішення про розірвання договору керівник Замовника. Проте керівник Замовника може вирішити розглянути визначений ним перелік питань, пов’язаних з розірванням договору про закупівлю, на засіданні тендерного комітету. Також тендерний комітет може самостійно прийняти рішення про інформування керівника Замовника про необхідність розірвання договору з огляду на певні підстави. В цьому випадку, звертаємо увагу, що згідно ст. 11 Закону тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Рішення тендерного комітету оформлюється протоколом. З проблемними питаннями оприлюднення звіту про виконання договору можна ознайомитись у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 14-23. Детальніше про складання протоколів та з їх прикладами можна ознайомитися в Журналі № 8 (83) за серпень 2018 на стор. 25 – 29.

Tata
02.08.2018 13:58

Доброго дня. Бюджетною установою на початку року запланована закупівля продуктів харчування :вершкове масло за кодом ДК 021:2015-15530000-2 на суму 107 824,00 грн. та овочі ,фрукти та горіхи за кодом ДК 021:2015-03220000-9 на суму 165893,00 грн. На даний момент заключено прямий договорів на продукти харчування згідно специфікації на суму 45000,00грн (25 000,00грн.-овочі,20 000,00-вершкове масло) через місяць установа буде проводити ще одну закупівлю на суму 100 000,00 грн.(75 000,00грн.-овочі,25 000,00-вершкове масло) і т.д. Питання. Відповідно до абзацу 5 частини1 статті 2 Закону "Про публічні закупівлі" якщо вартість предмета закупівлі перевищує 50 тис.грн. та є меншою за вартість ,що встановлена в абз.2 і 3 цієї частини замовником оприлюднюється звіт про укладений договір. Міністерство в листі від 15.07.2016р.№3302-06/21890-07 надає роз'яснення ,що в звіті про укладений договір замовник зазначає ціну договору. Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладання договору на овочі в сумі 25 000,00грн і звіт про укладання договору на вершкове масло в сумі 20 000,00грн на даний момент .Чи потрібно укладати угоди по кожному предмету закупівлі окремо : договір на овочі на суму 25 000,00грн.,договір на масло -20000,00грн.? В процесі виробничої діяльності договори укладаються з періодичністю на придбання товару згідно специфікації в яку входять різні предмети закупівлі ,річні обсяги придбання яких перевищують 50 тис. грн.(наприклад меблі :столи,стільці ). Як правильно оприлюднити ці закупівлі?Дуже вдячні за порозуміння.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Тобто в Законі мова йде саме про вартість предмету закупівлі. З Вашого питання випливає, що Вами ще на початку року було заплановано здійснення закупівель за кодами ДК 021:2015-15530000-2 та ДК 021:2015-03220000-9 і очікувана вартість по кожному з цих предметів закупівлі перевищує 50 тис. грн. Отже, незважаючи на те, що закупівля за цими предметами здійснюватиметься не відразу, а за кількома договорами, рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори починаючи з першого укладеного договору. Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Таким чином, проводити таку закупівлю потрібно наступним чином. Кожну закупівлю за кожним кодом необхідно попередньо відображати у додатку до річного плану. На прикладі Вашої ситуації. Договір на 45 тис. грн. з яких код 15530000-2 на суму 25 тис. грн., код 03220000-9 – 20 тис. грн. В додаток до річного плану закупівель вносимо закупівлю за кожним з цих кодів окремо. Ви проводите закупівлю одним договором. Законом це не заборонено. Але Закон вимагає протягом одного дня з дня укладення договору, оприлюднювати звіти про укладені договори по кожному окремому коду. В п.15 форми цього звіту «Ціна договору» відображаємо суму закупівлю по конкретному коду. Зверніть увагу, що хоч замовнику ніхто не забороняє проводити закупівлю за кількома кодами в одному договорі, але є нюанси. На сьогоднішній існує судова практика визнання недійсними договорів, за якими закупається кілька різних предметів закупівлі. У випадку, якщо сума всього договору перевищує пороги встановлені в ч.1 ст. 2 Закону, навіть якщо по кожному коду окремо це допорогова закупівля, на думку суду необхідно проводити відкриті торги. Тому, укладаючи такі договори слідкуйте за тим, щоб сума кожного договору не перевищувала вартісні межі по статті 2 Закону. Надаємо реквізити судових рішень, з якими можна ознайомитись у Єдиному реєстрі судових рішень (Справа № 923/891/17 від 29.11.2017, № 923/1046/17 від 17.04.2018). Детальніше з питанням звітування про укладені договори можливо ознайомитись у випуску журналу № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8 – 13 та у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40.

Анна
02.08.2018 11:19

Доброго дня! Звертаюсь не перший раз. Встановлено програму "Радник інфо". Пропрацювала не більше місяця. Зараз при вході - видає помилку : Необрабатываемое подключение в приложении. При нажатии кнопки "Продолжить" приложение проигнорирует ошибку и попытается продолжить работу. При нажатии "Выход" приложение немедленно завершит работу. Недопустимый параметр". Натискаю продолжить - заходжу в програму, але вона не оновлює питання і відповіді, які видно на сайті.

Відповідь: Добрий день! Зателефонуйте будь-ласка за телефоном редакції 044 – 451 -85-71 і залиште свої координати. З Вами зв’яжеться служба підтримки "Радник інфо"

Олена
01.08.2018 11:31

Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка, наш Комунальний заклад (лікарню) реорганізовують в Комунальне некомерційне підприємство. Комунальне некомерційне підприємство буде правонаступником. Як нам проводити закупівлі в такому випадку: 1). Заново створювати річний план закупівель, чи продовжувати попередній? 2). Частину коштів підприємство отримуватиме з місцевого бюджету. Платні послуги і добровільні кошти надходитимуть на особистий рахунок підприємства, обсягів цих коштів ми не можемо точно спланувати. Чи при здійсненні закупівель за рахунок цих коштів потрібно складати річний план і проводити процедури? Дякуємо

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. В березні 2018 року МЕРТУ було надано роз’яснення щодо правонаступництва в публічних закупівлях (лист № 3304-04/12631-07 від 23.03.2018 детальніше журнал № 4 (79) за квітень 2018 на стор. 44-45). В цьому листі МЕРТУ зазначило наступне. Правонаступник замовника може вчиняти дії як щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і у випадку виконання укладеного такою юридичною особою договору про закупівлю, за умови, що правонаступництво стосовно передачі прав та обов’язків особи, що припиняється (у тому числі за договором про закупівлю), оформлено в установленому законодавством порядку. При цьому в разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії з виконання укладеного договору про закупівлю У разі утворення нової юридичної особи або юридичної особи в результаті реорганізації, яка є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закупівлі даний суб’єкт має здійснювати із дотриманням вимог цього Закону Планувати потребу такої юридичної особи-замовника у відповідних товарах, роботах чи послугах, зважаючи на вартісні межі предмета закупівлі та строки для проведення відповідних процедур закупівель, необхідно завчасно, оскільки Закон не встановлює виключень щодо здійснення закупівель без застосування вимог цього Закону новоствореними юридичними особами-замовниками. Але зверніть увагу, що відповідно до листа ДП «ПРОЗОРРО» від 16.03.2018 № 206/666/06 наразі відсутня технічна реалізація продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації відповідно до статті 10 Закону в електронній системі публічних закупівель правонаступником замовника. Таким чином, утворена в результаті реорганізації юридична особа здійснюватиме нові закупівлі відповідно до свого власного річного плану закупівель. По другому питанню. Замовник у розумінні Закону здійснює всі закупівлі за Законом про публічні закупівлі незалежно від джерела походження коштів. Єдине виключення в Законі щодо джерела походження визначено в статті 6 Закону, яка передбачає інші порядок закупівель, якщо вони здійснюються в рамках міжнародних договорів згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України. Ознайомитись з листом МЕРТУ та коментарями редакції журналу можна у випуску журналу № 4(79) за квітень 2018 року на стор. 44-45. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Людмила
31.07.2018 16:26

Доброго дня! В ході відкритих торгів учасником не надано жодного документа. Однак електронна форма тендерної пропозиції заповнена. За результатами аукціону пропозицію цього учасника визнано найбільш економічно вигідною. Крім цього на участь в торгах подано ще одну тендерну пропозицію. Які мають бути дії замовника: 1. Відхилити тендерну пропозицію, яку визнано системою найвигіднішою, і розглядати наступну тендерну пропозицію та приймати відповідне рішення. 2. Відмінити торги на підставі абз.6 п.1 ст.31 Закону "допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій" 3. Відмінити торги на підставі абз.5 п.1 ст.31 Закону "подання до участі менше двох тендерних пропозицій", оскільки одним із учасників не подано жодного документа. (У такому разі ми зможемо провести переговорну процедуру закупівель, оскільки один раз ці торги вже відмінялись з причини відсутності пропозицій)

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом. Тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали. Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Відповідно до ч.4 ст. 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Отже, Вам необхідно діяти по варіанту 1: відхилити тендерну пропозицію, яку визнано системою найвигіднішою, але яка не відповідає вимогам тендерної документації і перейти до розгляду наступної тендерної пропозиції. При цьому звертаємо увагу, що варіант 2 не підходить, оскільки ця підстава застосовується виключно при проведенні міжнародних відкритих торгів. Варіант 3 також не підходить, оскільки, по факту, подано 2 тендерні пропозиції. Слід зазначити, що відміна торгів на підставі абз.5 п.1 ст.31 Закону: подання до участі менше двох тендерних пропозицій здійснюється системою автоматично. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Оля
31.07.2018 15:08

Доброго дня. Скажіть будь-ласка чи потрібно проводити процедуру на закупівлю аудиторських послуг.

Відповідь: Доброго дня! Закон України про публічні закупівлі застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Також в частині 3 та частині 4 статті 2 Закону передбачено випадки на які дія Закону не поширюється закупівля аудиторських послуг не підпадає під даний перелік, отже необхідно провести процедуру закупівлі. Згідно частини 1 статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Людмила
31.07.2018 08:41

Добрий день підскажіть будь-ласка за якою процедурою проводити в 2018році "Елкектричну енергію"?Дякую/

Відповідь: Доброго дня! Тринадцятого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року. В зв’язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3304-06/40489-07) від 09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до даного листа є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах зазначено про наступне. Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі постачальників та способів закупівлі електричної енергії. Унаслідок цього основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком. Слід зазначити, що навіть за чинних Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, споживачі (крім населення) не обмежені в можливості проводити конкурентні закупівлі. Так, згідно із законодавством в енергетиці, в Україні існує два види постачальників електроенергії: 1. Постачальники за регульованим тарифом (ПРТ). Це головним чином обласні енергопостачальні компанії (обленерго). Споживачем такого постачальника може бути будь-яка юридична або фізична особа. 2. Постачальники за нерегульованим тарифом (ПНТ). Це суб’єкти господарської діяльності, які мають право поставляти електроенергію споживачам за вільним тарифом. Робота з такими постачальниками дає можливість споживачеві отримати нижчу ціну на електроенергію порівняно з фіксованою ціною ПРТ (обленерго) унаслідок вимушеного зниження величини власного прибутку ПНТ в умовах конкуренції на немонополізованому ринку ПНТ. Споживачем ПНТ може бути будь-яка юридична особа. Проте, як свідчить аналіз проведення закупівель у системі ProZorro, конкурентні закупівлі електричної енергії застосовують доволі рідко і нерезультативно. Так, за кодом CPV за ДК 021:2015 — 09310000-5 «Електрична енергія» станом на 29.03.2018 було проведено закупівель 528 процедур відкритих торгів і тільки 4 із них відбулися. Отже наразі конкурентні закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою. Але, у зв’язку з впровадженням Закону, у перехідний період, який складає 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності, відбудеться відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії. Тобто розподіл електричної енергії будуть здійснювати суб’єкти природних монополій (плату за приєднання до електричних мереж визначають на підставі методики, затвердженої регулятором), а ось постачання електричної енергії споживачам будуть здійснювати окремі юридичні особи за вільними (ринковими) цінами. Закон містить пряме застереження щодо того, що операторові системи розподілу заборонено здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, окрім певних випадків. Фактично протягом двох років використовуватимуть наявну модель ринку, а новий ринок впроваджуватимуть паралельно. І лише через два роки нова модель ринку має запрацювати так, як того вимагає Закон. Оскільки відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії заплановано впродовж 18 місяців з дня набрання чинності Законом про ринок електричної енергії, можна дійти висновку, що наразі здійснити закупівлю електричної енергії можливо лише в обленерго, які до набрання чинності Законом про ринок електричної енергії здійснювали постачання за регульованим тарифом. У подальшому такі енергопостачальними зобов’язані обов’язково інформувати споживачів про ситуацію стосовно умов постачання електричної енергії та заходів з відокремлення. Дедлайн з даного питання — 11 грудня 2018 року. З відокремленням діяльності розподілу від постачання електричної енергії основним способом закупівлі електричної енергії стане конкурентна процедура закупівлі. Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території. Таким чином, виходячи з роз’яснення МЕРТУ,  в 2018 році закупівлю електроенергії можна проводити за переговорною процедурою у разі якщо замовник має обґрунтування для проведення такої процедури. У будь-якому випадку вибір процедури закупівлі здійснює замовник та несе за це відповідальність. Додатково інформацію про закупівлю електричної енергії Ви можете прочитати з випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017).

Олена
30.07.2018 14:23

Доброго дня! Підскажіть, будь-ласка, нашою установою було укладено тендерний договір, строк діі якого до 31 грудня 2018 року. Товар в повному обсязі було поставлено 06 липня 2018 року, а оплату по договору в повному обсязі було здійснено 10 липня 2018 року. Тендерний комітетом було прийнято рішення оприлюднити звіт про виконання договору після його виконання. Що ми маємо ставити в п. 15 «Строк дії договору» «Звіту про виконання договору про закупівлю»: по 10 липня 2018 року чи по 31 грудня 2018 року? Дякуємо

Відповідь: Добрий день! Згідно ч. 1. ст. 10 Закону про публічні закупівлі звіт про виконання договору підлягає оприлюдненню протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України (далі — ГК України), строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином. Тобто, якщо договір було виконано належним чином станом на 10.07.2018, тоді в п.15 форми Звіту про виконання договору, необхідно ставити 10.07.2018, а останнім днем публікації звіту була б дата -13.07.2018. Проте, на багатьох майданчиках у замовника є можливість вказати тільки фактичну суму оплат за виконаним договором, а строк дії система підтягує автоматично. Тому рекомендуємо при оприлюднені звіту про виконання договору, додатково оприлюднити самостійно заповнений звіт за формою, затвердженою наказом МКЕРТУ № 490, в якому власноруч проставити дату станом на яку договір було виконано. Публікація цього звіту після 13.07.2018, вже може розглядатись перевіряючими органами як порушення порядку оприлюднення інформації, яке тягне за собою адмінвідповідальність, передбачену ст.164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В зв’язку з цим, звертаємо увагу на те, що Законом не передбачено в якому випадку повинно бути здійснено оприлюднення – тобто з настанням якої події чи її черговості. Так само Закон не містить обумовленість оприлюднення першою подією. Детальніше про судову практику щодо даного питання можливо прочитати у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 14–23. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Борис
30.07.2018 10:44

Доброго дня! Які наслідки для проведення закупівлі матиме непідписання ЕЦП оголошення про проведення відкритих торгів, якщо така неможливість виникла із технічних причин?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до абзацу 2 частини 2 наказу № 490 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», — після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа, в електронну систему закупівель на неї накладають електронний цифровий підпис (далі — ЕЦП). Якщо Ви не підписали документ у день оприлюднення у Вас є декілька варіантів дій. Перший – відмінити торги на підставі абзацу 3 ч.1 ст. 31 Закону: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель або на підставі абзацу 4 ч.1 статті 31 Закону: порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом. Другий варіант, якщо Ви не хочете відміняти торги, рекомендуємо все ж таки накласти ЕЦП, коли з’явиться технічна можливість, та продовжити строк подання тендерних пропозицій оскільки електронний документ вважається створеним з моменту накладання ЕЦП. А неможливість вчасного накладення ЕЦП зафіксувати протоколом засідання тендерного комітету (протокольним рішенням Уповноваженої особи).Також до даного протоколу необхідно додати докази письмового звернення до електронного майданчика чи до акредитованого центру сертифікації ключів. Детальніше з проблемами при використанні ЕЦП в публічних закупівлях та їх шляхами їхї вирішення можна ознайомитись у випуску журналу №3 (78) за березень 2018 року на стор. 17-20. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Тетяна
30.07.2018 10:29

Добрий день! Допоможіть, будь ласка, у вирішенні наступного питання.тЗамовник, надіславши нам повідомлення про намір укласти договір, потім тягнув з укладенням договору, а на 20 день після акцепту опублікував протокол про те, що торги відміняються на підставі ст.31 (ч.1 - відсутність подальшої потреби у закупівлі)ЗУ. Чи мижемо ми оскаржити дії замовника або він має рацію? У ТД передбачені підстави про скасування торгів (процитована ст.31 ЗУ)

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник відміняє торги в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Тому, своїми діями замовник не порушив вимоги ст.. 31 Закону. Проте відповідно до вимог ч.2 статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Як свідчить в т.ч. і судова практика (див. рішення Верховного суду України по справі № 922/1999/17 від 01.02.2018), конструкція «замовник укладає договір про закупівлю» означає, що саме на замовника покладено обов’язок укласти договір про закупівлю. Замовник може не укласти договір тільки при наявності підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця торгів (п.2 ч.1 ст.30 Закону), або є рішення органу оскарження про скасування рішення замовника про визначення переможця. Таким чином, відмінивши торги замовник діяв з порушенням вимог ст. 32 Закону. Особливо якщо, через деякий час у замовник без об’єктивних підстав знову виникне потреба у цій закупівлі. Щодо оскарження дій замовника, то звертаємо увагу, що відповідно в ч.2 ст. 18 Закону не передбачено можливості для учасників оскаржувати до органу оскарження рішень замовника про відміну відкритих торгів. Фактично, в такий ситуації учасник може оскаржувати рішення замовника тільки у судовому порядку. Проте оскарження таких дій замовника у суді також має свої «нюанси». Так, після відміни торгів в електронній системі закупівель, така закупівля блокується і система не дозволяє потім повернутись до відміненої закупівлі. При цьому, система працює в автоматичному режимі і ніхто не може втручатись у її роботу. Таким чином, навіть якщо буде рішення суду на користь учасника, яке зобов’яже замовника відмінити рішення про відміну торгів і укласти договір про закупівлю, в системі ці дії не можливо буде оприлюднити. На майбутнє, для впливу на замовника та/або посилення своєї позиції при вирішенні питання у суді, рекомендуємо в таких випадках протягом встановленого Законом строку для укладення договору про закупівлю, звертатись до замовника з офіційним листом, і прикладеними до нього 2 примірниками підписаного з Вашої сторони проекту договору про закупівлю, з вимогою підписати договір у строки, визначеними Законом. З прикладом судової практики з цього питання можна ознайомитись у випуску журналу №2 (77) за лютий 2018 року на стор. 34-35. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Анна
30.07.2018 09:18

Доброго дня! Допоможіть розібратися з виниклою ситуацією. На початку року Замовником було проведено відкриті торги на придбання препаратів лікарських та за результатами укладено договір, умовами якого передбачено можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % (ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі». Постачальником надано листа з проханням збільшення ціни на товар у зв’язку з підвищенням ціни виробником. Замовником здійснена перевірка лікарських засобів, на які задекларовано оптово-відпускні ціни (ОВЦ) з урахуванням норм Постанови КМУ від 25.03.2009 № 333. Оновлені ціни на препарати лікарські не перевищують ОВЦ з урахуванням граничної постачальницько-збутової надбавки . Питання:1. Який перелік органів/установ/організацій може надати факт підтвердження коливання ціни саме на препарати лікарські? Заздалегідь дякуємо за відповідь. Питання:2. Чи має право виконувати обов’язки секретаря тендерного комітету на час його відсутності (тарифна відпустка, лікарняний лист) людина, яка не є членом тендерного комітету? Питання:3. Чи потрібно тендерному комітету складати протокол при затвердженні річного плану або додатку до річного плану чи достатньо на формі річного плану підпису голови тендерного комітету? Чи можливо додаток до річного плану затверджувати робочою групою, а не тендерним комітетом, та чи потрібно складати протокол на затвердження додатка до річного плану закупівель? Якщо потрібні протоколи будемо дуже вдячні якщо в наступних випусках буде зразок такого протоколу.

Відповідь: Добрий день! 1. В листі Мінекономрозвитку № 3302-06/34317-07 від 27.10.2016 зазначено, що внесення змін до договору про закупівлю на підставі п.2 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. На жаль, ні Законом, ні цим або іншими листами МЕРТУ, ні іншими документами не надається рекомендацій щодо переліку органів/установ/організацій, які можуть підтвердити факт коливання ціни на лікарські засоби. На практиці, при закупівлі ліків замовники для підтвердження підстав для зміни ціни на лікарський засіб вимагають від постачальників надавати документальне підтвердження факту коливання ціни на лікарський засіб, виданий уповноваженим державним органом, спеціалізованою в т.ч. приватною організацією, яка надає інформації послуги щодо моніторингу цін на ліки, виробником. При цьому, в результаті внесення змін, ціна на лікарський засіб не повинна перевищувати ціни вказані у Реєстрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби, ведення якого передбачено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 серпня 2014 року № 574. Також зверніть увагу, що коливання цін – це зміна ціни протягом певного періоду (наприклад між ціною на дату укладення договору про закупівлю і ціною на теперішню дату). Звертаємо також увагу, що договір повинен передбачати порядок внесення відповідних змін, у т.ч відповідно до п.2 ч.2 ст.36 Закону, на кшталт: “У разі такого звернення Постачальник зобов’язується надати документальне підтвердження зміни ціни товару,виданого уповноваженим на те державним органом або інформацією виробника товару”. 2. Відповідно до ст. 11 Закону склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова. Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій. Отже, за Законом замовник затверджує склад тендерного комітету і положення про комітет, а також призначає голову тендерного комітету, який і організовує роботу комітету. В той же час, в п. 2.4 Примірного положення про тендерний комітет, затверджений наказом МЕРТУ від 30.03.2016 № 557 визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету. За відсутності секретаря комітету його обов'язки виконує інший член комітету, визначений його головою. Проте, це положення є примірним, тобто носить рекомендаційний характер і замовник має право в своєму положенні про комітет відступити від Примірного положення. Але з метою уникнення ситуацій, які не регулюються Законом і не були предметом роз’яснень чи рекомендацій МЕРТ, рекомендуємо все ж таки визначити виконуючого обов’язки секретаря комітету з числа членів тендерного комітету, або ж ніхто не забороняє замовнику включити до складу тендерного комітету нового члена і голова комітету покладе на нього обов’язки секретаря. 3. Відповідно до ст. 11 Закону Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону тендерний комітет планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Таким чином, рішення тендерного комітету про затвердження річного плану або змін до нього оформлюються протоколом. Щодо додатку до річного плану, то Законом не встановлено хто має затверджувати додаток до річного плану та зміни до нього. При цьому з аналізу положень ст. 11 Закону випливає, що тендерний комітет не має повноважень проводити допорогові закупівлі, оскільки тендерний комітет створюється для проведення процедур закупівель, до яких згідно ст. 12 Закону відносяться: відкриті торги, переговорна процедура, конкурентний діалог. Тому замовнику необхідно самостійно визначитись з тим, хто буде займатись допороговими закупівлями, затверджувати додаток до річного плану та зміни до нього і яким чином він буде оформлювати свої рішення. Це може бути і тендерний комітет, або хтось з членів тендерного комітету, або окрема особа відповідальна за допорогові закупівлі або комітет чи група з допорогів. Проте, якщо затверджувати додаток до річного плану та зміни до нього буде тендерний комітет, то виходячи з положень ст. 11 Закону, відповідне рішення має оформлюватись протоколом. Також звертаємо, що згідно частини 1 статті 4 Закону річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Отже якщо у Вас додаток до річного плану буде затверджувати робоча група на таке рішення щодо затвердження додатку до річного плану рекомендуємо також скласти протокол. Але навіть якщо у Вас такий додаток буде затверджувати робоча група згідно частини 1 статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).Додатково звертаємо увагу, що в листі МЕРТУ від 30.09.2016 (Детальніше в Журналі № 11 (62) за листопад 2016 стор. 46.) зазначено, що якщо замовник не планує здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, то обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу) Законом не встановлено. Щодо прикладу затвердження додатка до річного плану підготуємо інформацію та надрукуємо в наступному номері. Дякуємо Вам, що з нами ми дуже цінуємо наших читачів. З питанням організації роботи тендерного комітету можна ознайомитись у випуску журналу № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 8 -15; з проблемними питаннями проведення допорогових закупівель можна ознайомитись у випуску журналу № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 33-27 та у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 23-27.

Анна
27.07.2018 15:14

Доброго дня! При проведенні переговорної процедури на підставі пункту 4 частини першої статті 35 (відміна двічі тендера) при виборі процедури в план закупівель заносимо очікувану вартість, за якою проводилися торги. Під час переговорів учасник пропонує ціну, яка є меншою, ніж зазначена в плані. При формуванні повідомлення про намір в графі «бюджет» (на «прозорро» - очікувана вартість закупівлі) яку суму треба заносити- ту яка вказана в плані чи суму пропозиції учасника?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – закон) закупівлі проводяться відповідно до річного плану. В п.6 форми річного плану, затвердженої наказом МЕРТ від 22.03.2016 № 490 вказується сума бюджетного призначення або очікувана вартість предмета закупівлі. Відповідно до ч.1 статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. В ході переговорів сторони можуть домовитись про ціну, яка буде нижчою ніж та, що вказана у річному плані. Відповідно до ч.3 статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити, зокрема, ціну пропозиції. Таким чином, оприлюднюючи повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури замовник вказує ціну пропозиції, яку сторони узгодили під час проведення переговорів і на яку буде укладатись договір про закупівлю. При цьому, необхідно зважати на те, що безпосередньо при оприлюднені переговорної процедури на майданчику, Вам доведеться дотримуватись алгоритму, який діє на Вашому майданчику. З Вашого запитання не зрозуміло на якому майданчику Ви працюєте. Для прикладу на майданчику СМАРТТЕНДЕР, замовник спочатку створює закупівлю, заповнюючи при цьому окремі поля, серед яких і поле «Бюджет», куди заноситься очікувана вартість закупівлі. А вже потім додається і визнається переможцем учасник переговорів, і під час виконання цих дій вказується вже ціна пропозиції, яку учасник запропонував під час переговорів. Запрошуємо поєднати корисне з відпочинком! Навчаємось та відпочиваємо разом з редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» 9-го та 10-го серпня. На Вас чекає: новий план дводенного навчання, розгляд практики, рішень Антимонопольного та судових рішень; проживання в готелі з 9 – 11 серпня; кава – перерви, смачні обіди, та сніданки; зручне розташування готелю в 10 хвилинах їзди до знаменитих Потьомкінських сходів, Оперного театру та вулиці Дерибасівській. Пляж Лузанівка знаходиться в 6 км від готелю. Детальніше http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/odesa/.

Всього записів: 3657
Сторiнки: назад  2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11  вперед