>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

Перелік помилок учасників та рекомендації щодо уникнення цих помилок.

Є люди, що не роблять помилок. Це ті, за кого думають інші.
 

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

Підсумки навчання для замовників 14-15 вересня 2017 року на тему

«Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ В ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЛЯХ – ЯК БУТИ

велика кількість банківських гарантій не відповідають умовам тендерної документації та слугують підставою для відхилення пропозиції учасника

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

Прем'єр-міністр ініціює перевірку роботи Антимонопольного комітету через зрив тендерів на закупку сканерів для митниці

Про це Глава Уряду сказав під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Неллі Павлівна
03.08.2017 16:59

Доброго дня. Підскажіть будь ласка як діяти тендерному комітету у такій ситуації: ми, державна установа, провели переговорну процедуру на закупівлю теплової енергії до кінця року, використавши умову ст.35 п.2 п.п.2 (відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин). На сьогодні іншим постачальником тепла було орендовано приміщення на території нашої установи для подальшого встановлення обладнання для постачання теплової енергії нашій установі. За якою процедурою проводити нові торги? за переговорною чи відкриті торги? Чи можливо у нашій ситуації провести переговорну процедуру з кількома учасниками і яку умову застосувати ?

Відповідь: Доброго дня! З Вашого запитання можна дійти висновку, що після монтажу на території Вашої установи обладнання для постачання теплової енергії у Вас зникне підстава для проведення переговорної процедури на підставі п.2 ч. 2 ст. 35 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), оскільки у Вас з'явиться альтернатива при виборі постачальника теплової енергії. Згідно ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура застосовується замовником як виняток у випадках наявності підстав, передбачених цією частиною ст. 35 Закону. При їх відсутності замовник здійснює процедуру відкритих торгів. При цьому, питання вибору процедури закупівлі належить виключно до компетенції тендерногокомітету/уповноваженої особи замовника. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie

Елена Ф.
03.08.2017 14:42

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи можемо ми, як Замовник, використовувати при визначенні предмету закупівлі коди ДК 021:2015 по 3-му знаку, якщо класифікатором не передбачено розкриття коду до 4-го-10-го знаку? (Наприклад код 71800000-6 Консультаційні послуги у сферах водопостачання та відходів, код 71900000-7 - Лабораторні послуги, код 65500000-8 - Послуги з реєстрації показів лічильників, код 51700000-9 - Послуги зі встановлення протипожежного устаткування та ін.). Завчасно вдячна!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п.18 ч.1 ст.1 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Таким чином, визначення предмету закупівлі послуг за показником 3-ї цифри буде порушенням Порядку визначення предмета закупівлі. У Вашому випадку, можемо порадити визначити предмет закупівлі за іншим кодом ДК 021:2015, який найбільше відповідатиме очікуваній закупівлі і дозволить обрати предмет закупівлі за показником 4-ї цифри. Для більш зручного пошуку Ви можете скористатись сервісом пошуку за ключовим словом в словнику CPV на сайті Журналу за посиланням - http://radnuk.com.ua/poshyk-dk/ або для зручного пощуку за назвою предмета закупівлі пропонуємо замовникам скористатися пошуковим сервісом розробленим Центром вдосконалення закупівель при Київській школі економіки - http://cep.kse.org.ua/article/cpv/index.html Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників в липні-серпні проводяться в Києві (щотижня), а також в Одесі (17-18 серпня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Тетяна
03.08.2017 08:12

Відповідно до абз.2 част.2 ст.22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Част.3 ст.17 містить вимогу, що Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Чи правильно ми розуміємо, що у разі наявності інформації у відкритому реєстрі замовник не вимагає документального підтвердження ні від учасника, ні від переможця процедури закупівлі, а самостійно перевіряє її ?

Відповідь: Добрий день! Давайте розглянемо абзац 1 ч. 3 ст. 17 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) — замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. З цього випливає, що замовник в тендерній документації розміщує вимогу до учасників надавати в складі їх тендерних пропозицій інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій ст. 17 Закону в довільній формі. Документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою ст. 17 Закону має надавати лише переможець. Відповідно, замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись в Журналі № 7 (70) за липень 2017 на стор. 22-28. Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель» на ІІ півріччя: 1092 грн за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більше детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Тетяна
02.08.2017 08:40

Замовником були проведені відкриті торги, які були оголошені на загальну кількість предмета закупівель, а вже в тендерній документації прописано асортимент. Чи потрібно замовнику оприлюднювати внесення змін до договору згідно ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо змінюється кількість кожної позиції асортименту без зміни загальної кількості предмету закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Перш за все, давайте визначимось чи є у Вас підстави вносити зміни до договору згідно ст. 36 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). За результатами відкритих торгів замовник укладає договір про закупівлю з переможцем торгів, тобто учасником, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації та визначена як найбільш економічно вигідна. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених в ч. 4 ст. 36 Закону. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України предмет договору відноситься до істотних умов договору. Таким чином, вносити зміни до предмету договору, в т.ч. здійснювати внутрішній перерозподіл між різними позиціями, з яких складається предмет закупівлі, необхідно у відповідності до умов ч. 4 ст. 36 Закону. З огляду на обсяг наведеної у Вашому запитанні інформації та переглянувши випадки, перелічені в ч. 4 ст. 36 Закону можемо дійти висновку, що вказаний у Вашому запитанні випадок для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю не передбачено ч.4 ст. 36 Закону. Щодо необхідності оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, звертаємо Вашу увагу на ч. 1 ст. 10 Закону, в якій визначено, що повідомлення про внесення змін до договору - публікується замовником на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох днів з дня внесення змін. При цьому, тут не уточнюється, що таке повідомлення публікується тільки щодо зміни істотних умов договору. Таким чином, рекомендуємо публікувати в електронній системі закупівель повідомлення про всі зміни, що вносяться до договору, а не тільки про зміни істотних умов договору. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Наталія Ф.
01.08.2017 13:49

доброго дня, підскажіть будь ласка як діяти тендерному комітету...зараз ми проходимо реорганізацію обєднуємось в територіальну громаду, з 1 серпня в нас обєднаний бюджет з селами які до нас приєднались,що робити з закупками які вже проводились до цього і ще будуть проводитись,робити новий річний план і додаток до нього,проводити тендер чи то вже все нові закупки.????

Відповідь: Добрий день! По-перше, щодо закупівель, які вже відбулись. Якщо не зникла потреба в тих товарах, роботах, послугах, на закупівлю яких укладено договори і об’єднана територіальна громада є повноправним правонаступником за цими договорами, тоді ці договори діють до свого виконання. Також звертаємо увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016, якщо Вам виділяють додаткові кошти або з’являється нова потреба, яку Ви об’єктивно не могли передбачити на початку року або на момент проведення закупівлі це може розглядатись як новий предмет договору. В такому випадку замовник приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі виходячи з вартісних меж, встановлених в ч. 1 ст.2 Закону. Якщо очікувана річна вартість предмета закупівлі перевищує зазначені вартісні межі замовник здійснює закупівлю за однією з процедур, визначених Законом. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір (Детальніше з ним можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42). По-друге, щодо закупівель, які не відбулись. Ви можете включити ті закупівлі, що не відбулись, але потреба в них не відпала і вони передбачені кошторисом об’єднаної територіальної громади, їх можна включити до річного плану, додатку до річного плану об’єднаної територіальної громади.  Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників в липні-серпні проводяться в Києві (щотижня), а також в Одесі (17-18 серпня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наташа Ф.
31.07.2017 19:17

Добрий день. Дайте, будь ласка, відповідь на наступне запитання. Тендерний комітет опублікував повідомлення про намір укласти договір за процедурою "відкриті торги". У період оскарження процедури, переможець надіслав вимогу у якій написав, що він є пов'язаним із іншим учасником, цінова пропозиція якого є наступною за вигідністю. Які наступні дії замовника? Відхилити двох пов'язаних учасників і визнати переможцем третього учасника, чи відмінити торги. Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) закупівля здійснюється зокрема за принципом добросовісної конкуренції серед учасників. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. Згідно з абзацом третім частини третьої статті 17 Закону замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті. Разом з тим, оскільки згідно з пунктом третім ч. 1 ст. 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо зокрема наявні підстави, зазначені у ст. 17 та ч. 7 ст. 28 цього Закону, тендерний комітет або уповноважена особа під час розгляду тендерних пропозицій повинен перевірити відповідність учасника вимогам ст. 17 Закону та має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Визначення «пов’язана особа” дається в п.16 ч.1 ст.1 Закону - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою у статутному капіталі учасника процедури закупівлі визначається залежно від обсягу корпоративних прав, що сукупно належать такій фізичній особі, членам її сім’ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім’ї. Для цілей цього Закону членами сім’ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дідусь, бабуся, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, за умови їх постійного проживання разом з пов’язаною особою і ведення з нею спільного господарства. У зв’язку з направленням учасником-переможцем інформації про пов’язанність з іншим учасником процедури закупівлі замовник зобов'язаний перевірити надану інформацію і, у випадку її не підтвердження, не вчиняти будь-яких дій по відхиленню тендерних пропозицій пов'язаних осіб. У тому випадку, якщо інформація про пов’язанність осіб буде підтвердженою замовник зобов'язаний відхилити тендерні пропозиції всіх пов'язаних осіб на підставі п.3 ч.1 ст.30 Закону. Відповідно до ч.7 ст. 18 Закону замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Після відхилення тендерних пропозицій пов’язаних осіб Замовник повинен провести розгляд тендерної пропозиції іншого учасника на предмет відповідності умовам процедури закупівлі. Виключні підстави відміни торгів (або їх частини – лотів) передбачені ст.30 Закону про публічні закупівлі. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників в липні-серпні проводяться в Києві (щотижня), а також в Одесі (17-18 серпня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Назар 28.07 - 2
28.07.2017 17:09

Відповідно до ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» визначено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Одним із таких полів в електронній системі закупівель є поле «процедура закупівлі». Замовником прийнято рішення про здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням звіту про укладені договори, оскільки вартість закупівлі перевищує 50,0 тис. грн. однак не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Інформація про таку закупівлю вноситься в додаток до річного плану закупівель відповідно до Закону. Під час складання додатку до річного плану закупівель шляхом внесення інформації про закупівлю, очікувана вартість якої не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, але перевищує 50,0 тис. грн., при заповнення поля в електронній системі закупівель «процедура закупівлі» електронним майданчиком пропонується обрати одну з наступних процедур для такої закупівлі: «Без застосування електронної системи», «Допорогові закупівлі», «Звіт про укладений договір». Зважаючи на наведене, прошу надати роз’яснення щодо наступного: чи правомірними будуть дії замовника щодо зазначення «Без застосування електронної системи» у додатку до річного плану закупівель у полі «процедура закупівлі» при умові подальшого оприлюднення Звіту про укладений договір зважаючи на те, що Законом не визначено такої процедури закупівлі, як «Звіт про укладений договір»?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до пункту 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі — МЕРТУ) від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» додаток до річного плану закупівель, до якого вносять інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), складають за формою річного плану закупівель у результаті заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. При цьому на майданчиках при створенні додатка до річного плану закупівель поле «Тип процедури закупівлі» обирають зі списку, який пропонує електронна система. Щодо їх застосування можливі наступні варіанти. 1. У випадку укладення прямого договору, за умови, що вартісні межі предмета закупівлі не перевищують 50 тис. грн, доцільно при публікації додатка до річного плану закупівель обирати варіант «без застосування електронної системи закупівель». 2. У випадку укладення прямого договору, за умови, що вартісні межі предмета закупівлі дорівнюють або перевищують 50 тис. грн, доцільно при публікації додатка до річного плану закупівель обирати варіант «Звіт про укладений договір». 3. У випадку проведення допорогової закупівлі з використанням електронної системи закупівель з метою конкурентного відбору учасників доцільно при публікації додатка до річного плану закупівель обирати варіант «Допорогова закупівля». При цьому зазначаємо, що дане питання законодавчо не врегульовано. Замовник самостійно, виходячи зі змісту допорогової закупівлі, обирає конкретику типа процедури на майданчику. Дане питання розглядалось у статті «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель» на ІІ півріччя: 1092 грн за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більше детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Наталія 28.07
28.07.2017 16:36

Доброго дня! Просимо про консультацію з наступних запитань:1. Ми - бюджетна установа. Провели відкриті торги на закупівлю "поточного ремонту споруд". В процесі виконання договору виникла необхідність у зменшенні обсягу закупівлі (без привязки до фінансування, фінансування нам не зменшено). Як правильно внести зміни до договору про закупівлю у випадку необхідності зменшення лише обсягу закупівлі. Чи потрібно у даному випадку оприлюднювати "повідомлення про внесення змін до договору", якщо таке внесення змін не має відношення до випадків визначених ч.4 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі"? 2. Чи можна по даних відкритих торгах внести зміни до договору про закупівлю застосувавши випадок п.3 ч.4 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі": "3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі" і замість одного виду робіт у тій же споруді замовника зробити інший (який з ініціативи замовника, в ході виконання договору,- є більш потрібний і покращить загальну якість послуг з поточного ремонту споруди (корисніший), аніж той, що було передбачено у техзавданні під час проведення торгів)? Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! Щодо першого питання. Замовник має право зменшити обсяг закупівлі на підставі п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі): зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. При цьому Законом не встановлено вичерпного переліку підстав, за яких відбувається відповідне зменшення. Щодо питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору. Повідомлення про внесення змін до договору відповідно до ст. 10 Закону замовник оприлюднює протягом трьох днів з дня внесення змін. Дана норма Закону стосується лише договорів, укладених за результатами процедур закупівель. Разом з цим, Законом не конкретизовано, що зазначений документ оприлюднюється лише у випадках, визначених ч. 4 ст. 36 Закону, звідси доходимо висновку, що замовником оприлюднюються будь-які зміни, що вносяться до договору про закупівлю. Щодо другого питання. Застосувавати п. 3 ч. 4 ст. 36 Закону (покращення якості предмета закупівлі) для того аби замість одного виду робіт у тій же споруді замовника зробити інший, аніж той, що було передбачено у техзавданні під час проведення торгів буде не правильно, оскільки в даному випадку мова йде не про покращення якості, а про суттєві зміни. Нагадуємо, що договір про закупівлю за результатами торгів укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. При цьому ч. 4 ст. 36 Закону містить імперативну норму відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі. Звертаємо Вашу увагу, що ч. 4 ст. 36 Закону не містить підстав для внесення змін до договору про закупівлю у зазначеному Вами випадку. Додатково рекомендуємо ознайомитися з роз’ясненням Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю у випуск журналу № 12 (63) за грудень 2017 року на стор. 36-41. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників в липні-серпні проводяться в Києві (щотижня), а також в Одесі (17-18 серпня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ірина
28.07.2017 15:53

Доброго дня! Дайте, будь ласка, роз’яснення стосовно такого питання. На сторінках 26-27 вашого журналу (випуск №7 (70) за липень 2017 року) опубліковано статтю «Таблиця з прикладами встановлення вимог статті 17 Закону Про публічні закупівлі в тендерній документації». За порядковими номерами 2, 6, 7 даної таблиці міститься пояснення, яким чином замовник може самостійно перевірити інформацію, яка міститься у відкритих реєстрах. Ви пишете, що «Замовник самостійно перевіряє інформацію, що міститься у відкритому реєстрі, а також ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗБЕРІГАЄ ЇЇ». Із власного досвіду щодо перевірки інформації можемо сказати наступне: Електронний сервіс (http://corrupt.informjust.ua/), де можна отримати інформацію із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, передбачає форму, де задавши необхідні параметри пошуку замовник може тільки здійснити пошук та переглянути інформацію, що є актуальною на момент запиту. При цьому не можна сформувати довідку, якимось чином скопіювати дану інформацію та роздрукувати для подальшого зберігання. Порадьте, будь ласка, яким чином замовник може зберегти дану інформацію? Електронний сервіс (http://kap.minjust.gov.ua/servicrs/registry/), де можна отримати інформацію із Єдиного державного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, надає можливість замовнику за вказаними параметрами сформувати довідку, яка містить QR-код та яку можна роздрукувати. Чи має дана довідка, не підтверджена підписом та печаткою, законну юридичну силу? Електронний сервіс (http://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), де можна отримати інформацію із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачає пошук за повним або скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом тощо. Після того, як параметри пошуку задано, формується «Детальна інформація про юридичну особу», яка доступна для перегляду, її можна скопіювати та/або роздрукувати. Вона не містить QR-код. Чи має дана довідка, не підтверджена підписом та печаткою, без QR-коду, законну юридичну силу? Отже, основне запитання, яке в нас виникло, це в який спосіб замовник має зберігати інформацію, отриману через відкриті державні реєстри? Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Звертаємо Вашу увагу на наступне. Ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі), передбачено, що тендерна документація повинна містити, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам ст. 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. При цьому ч. 3 ст. 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону, Уповноважений орган (Мінекономрозвитку України) щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу (детальніше див. статтю «Відкриті реєстри: практика застосування 2017 року» - випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 22-28). На разіусі потрібні закупівельникові відкриті реєстри розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, який знаходиться за посиланням у мережі Інтернет - minjust.gov.ua. Щодо достовірності відомостей, які містяться у відкритих реєстрах міститься у Законі Українивід 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 11 Закону Українивід 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою,відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата. Щодо QR-коду, то за допомогою його зчитування замовник зможе переглянути сформований відповідний документ. Щодо того, в який спосіб замовник має зберігати інформацію, отриману через відкриті державні реєстри. Зберігати інформацію, отриману з відкритих державних реєстрів можливо як у вигляді електронного файлу, так і у роздрукованому вигляді, головне у цьому питанні засвідчити факт перевірки замовником відповідної інформації у відкритих реєстрах, як того вимагає Закон про публічні закупівлі. Інформацію з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення можливо зберегти, наприклад, у вигляді документу word шляхом створення скрін-шоту за допомогою клавіші PrtSc. Також рекомендуємо інформацію щодо відсутності підстав за статтею 17 Закону зафіксувати у протоколі розгляду тендерної пропозиції учасника. З детальнішою інформацією щодо зберігання документів Ви можете ознайомитись у статті «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 16-23 та у статті «Документи в публічних закупівлях складаємо, підписуємо, зберігаємо» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 10-16. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників в липні-серпні проводяться в Києві (щотижня), а також в Одесі (17-18 серпня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наталя
28.07.2017 10:47

Допоможіть, будь ласка, розібратися. Ст.17 ч.1 абз.2 визначає "відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення" Для перевірки інформації потрібно використовувати цей пошуковик http://corrupt.informjust.ua ? Юридична особа - це мається на увазі "організація", "фірма"? Вищезгаданий пошуковик працію при введенні призвища, ім'я, по-батькові, назву організації ввести не можливо. Як може юридична особа міститися в реєстрі який шукає саме осіб за ПІБ ?

Відповідь: Доброго дня! П. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон, Закон про публічні закупівлі) стосується юридичних осіб, а згаданий у Вашому запитанні ЄДР - http://corrupt.informjust.ua стосується фізичних осіб, які вчинили корупційні правопорушення. При цьому,відповідний реєстр щодо юридичних осіб, на сьогоднішній день, не функціонує. В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 17 Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Тому, Учасник на виконання вимоги п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону повинен надати інформацію в довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника та завірену печаткою (у разі її використання)про відсутність зазначеної підстави. Переможець торгів на виконання вимоги п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону повинен надати інформацію також в довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника та завірену печаткою (у разі її використання)про відсутність зазначеної підстави. Детальнішу інформацію з зазначеного питання у тому числі з прикладами встановлення вимог статті 17 Закону про публічні закупівлі ви можете прочитати у статті «Відкриті реєстри: практика застосування 2017 року» - випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 22-28.Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель» на ІІ півріччя: 1092 грн за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більше детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Ольга
28.07.2017 10:33

Законом «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIІI багато строків оприлюднення визначено в календарних днях. Як правильно вчиняти коли кінечні строки оприлюднення випадають на суботу чи неділю, які є вихідними у членів тендерного комітету, або на святковий день, оприлюднити в перший робочий день тендерного комітетупісля вихідного чи святкового , чи оприлюднити в віхідний чи святковий? 1)Чи порушення оприлюднення інформація в вихідний день тендерного комітету? 2)Чи порушення оприлюднення інформації "день в день" з прийняттям рішення? Наприклад, коли Законом визначено: "протягом одного дня з дня прийняття рішення" - виходить в день прийняття рішення не можна оприлюднювати інформацію?

Відповідь: Доброго дня! Характеризуючи правові відносини, що виникають при здійсненні публічних закупівель, слід виходити з того, що Закон про публічні закупівлі є спеціальним нормативним актом, який містить норми, що регулюють вчинення певних дій відповідно до визначених строків. Таким чином, обчислення таких строків здійснюється, в першу чергу, відповідно до цього Закону, а застосування норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства України не повинно йому суперечити. Святкові і вихідні дні визначаються відповідно до Кодексу законів про працю України. В той же час Закон про публічні закупівлі не містить норми щодо можливості визначення останнім днем вчинення відповідних дій в перший робочий день, що слідує за святковим чи вихідним. Отже перенесення строку не відбувається і замовник чи учасник повинен вчинити необхідну дію до 24:00 останнього дня її вчинення. Зі свого боку, рекомендуємо оприлюднювати відповідну інформацію у робочий час вашої організації, але у будь-якому випадку до кінцевого строку оприлюднення інформації. В протилежному випадку недотримання строків оприлюднення інформації матиме наслідком настання адміністративної відповідальності відповідно до статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства, що тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11 900 – 17 000 грн.).Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 25 500 грн.). Вираз «протягом одного дня з дня прийняття рішення» означає, що відповідна дія може бути вчинена в день прийняття рішення, але не пізніше наступного дня після прийняття рішення. Разом з цим зазначаємо, що питання обчислення строків потрібно розглядати детально у кожному окремому випадку. Додатково повідомляємо Вам, що стаття відповідного змісту щодо порушеного Вами питання планується у випуску журналу № 9 (72) за вересень 2017 року.Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників в липні-серпні проводяться в Києві (щотижня), а також в Одесі (17-18 серпня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наталя
28.07.2017 10:16

Доброго дня! Коли саме Замовник повинен здійснювати пошук, перевірку та скликати засідання тендерного комітету для підтвердження перевірки інформації пошук яких здійснює Замовник самостійно з відкритих реєстрів доступ до которих є вільним щодо Переможця відпосідно ст.17? Мабуть це необхідно робити в день завантаження учасником документів на підтвердження ст.17, чи може на слідуючий день? Бувають випадки коли Учасник завантажує документи підтвердження ст.17 у останні робочі хвилини останнього допустимого для подачі дня, то скликати засідання тендерного комітету в цей день вже не можливо, а засідання на слідуючий день вже виходить за межі допустимих для подачі 5 днів, та й якщо здійснювати пошук в день засідання, то документи що завантажив учасник і дата формування документів, що замовник перевіряє самостійно не будуть співпадати і буде більши 5 кал днів.

Відповідь: Доброго дня! Абзацом другим частини третьої ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої. Строк у 5 днів встановлено саме для переможця торгів. Крім того, виходячи зі змісту частини 1 ст. 30 Закону, замовник також вимагає від переможця документальне підтвердження відстуності підстав передбачених частиною 2 ст. 17 Закону, але строк для подачі такого документального підтвердження замовник може визначити і довшим ніж 5 днів. Замовник може розпочати перевірку документів, наданих переможцем на підтвердження відсутності підстав передбачених ст. 17 Закону для відхилення його тендерної пропозиції, відразу після завантаження таких документів переможцем. Кокретного строку для замовника для перевірки документів переможця Законом не встановлено. В той же час, відповідно до частини 2 ст. 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Звертаємо Вашу увагу, що для такої процедури відкритих торгів немає певної форми, затвердженої Уповноваженим органом. Тому замовник може зафіксувати результати розгляду тендерної пропозиції учасника документального підтвердження, яке надав переможець, в протоколі засідання тендерного комітету (у довільній формі). Таким чином, інформація щодо перевірки учасника-переможця за допомогою відкритих реєстрів має відображатись у такому протоколі. З зазначеного доходимо висновку, що здійснювати перевірку учасника-переможця потрібно не пізніше дати затвердження протоколу засідання тендерного комітету щодо розгляду тендерної пропозиції учасника. Детальнішу інформацію стосовно відкритих реєстрів та щодо прикладів зі встановлення вимог за статтею 17 Закону про публічні закупівлі ви можете прочитати у статті «Відкриті реєстри: практика застосування 2017 року» - випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 22-28.Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель» на ІІ півріччя: 1092 грн за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більше детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Натали Ф.
27.07.2017 16:19

Подскажите пожалуйста, нужно ли при закупке бензина брать мониторинг цен с торгово-промышленной палаты? Спасибо.

Відповідь: Добрий день! Для визначення очікуваної вартості закупівлі товарів і послуг, в т.ч. бензину, замовник проводить моніторинг ринкових цін на предмет закупівлі з метою недопущення необгрунтованого завишення очікуваної вартості закупівлі та порушення принципу максимальної економії та ефективності. При цьому, замовник може визначити обгрунтовану очікувану вартість, шляхом звернення до учасників ринку з метою отримання від них комерційних пропозицій (бажано не менше 3), або отримавши документ, виданий відповідним органом, організацією, установою, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари чи послуги. До таких організацій відносяться, наприклад, Торгово-промислова палата України, ДП “Держзовнішінформ”, ДП “Укрпромзовнішекспертиза”. Замовник також користуватись іншим способом, який дозволить йому обгрунтувати очікувану вартість закупівлі.Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Людмила
27.07.2017 15:25

Доброго дня! При закупівлі вугілля камяного було двічі відмінено торги у звязку з відсутністю учасників. Згідно з Законом ми маємо право провести переговорну процедуру. Виникло питання: якщо предмет закупівлі був "вугілля камяне марки АКО (25-100)(або еквівалент)", то чи можемо ми при переговорній процедурі визначити предметом закупівлі вугілля марки ДГ (що буде еквівалентом АКО та матиме ідентичні технічні параметри?) І друге питання. За час проведення торгів ціни значно зросли. Чи можливо тепер зменшити кількість предмету закупівлі (вугілля) при проведенні переговорної процедури? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Переговорна процедура застосовується замовником як виняток у випадках, визначених у ч. 2 ст. 35 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Зокрема, згідно з п. 4 ч.2 ст. 35 Закону, переговорна процедура застосовується якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому передмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятись від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Звідси випливає, що при зміні предмету закупівлі замовник оголошує відкриті торги за новим предметом закупівлі, і якщо вони двічі не відбудуться та при дотриманні інших умов, визначених в п. 4 ч.2 ст. 35 Закону, можливо буде провести переговорну процедуру. В той же час, застереження щодо неможливості або заборона застосувати переговорну процедуру при зміни кількості предмету закупівлі, в результаті якої залишиться незмінною вартість закупівлі, в п. 4 ч.2 ст. 35 Закону відсутні. При цьому, звертаємо увагу, що згідно із ч. 3 ст. 11 Закону вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) Детальніше з цим питанням можна ознайомитись в Журналі № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 47, в Журналі № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 24-25 та 36-37, а також у Журналі № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників в липні-серпні проводяться в Києві (щотижня), а також в Одесі (17-18 серпня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Діна
27.07.2017 14:29

Доброго дня, поясніть будь ласка розбіжність між Вашим оновленням в Тендерній документації від 25.05.2017р. п. 7. Інформація про субпідрядника (у випадку закупівлі робіт або послуг) з Вашою відповіддю на офіційному сайті, питання - відповідь додається: Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, відповідно до п.17, ч.2, ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» Тендерна документація повинна містити інформацію про залучення субпідрядника у разі закупівлі робіт. Чи поширюється ця вимога для надання послуг? Відповідь: Добрий день! Відповідно до п.17 ч.2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) у разі закупівлі робіт, тендерна документація повинна містити вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Розміщення в тендерній документації вимоги щодо зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядника (ів) при закупівлі послуг Законом не передбачено.Також звертаємо увагу, що згідно частини 3 статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Відповідь: Добрий день! В п.17 ч.2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) зазначено, що тендерна документація повинна містити вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, у разі закупівлі робіт. З чого можна зробити висновок, що в тендерній документації інформація про субпідрядників вимагається тільки при закупівлі робіт. Таким чином, розміщення в тендерній документації вимоги щодо зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядника (ів) при закупівлі послуг Законом не передбачено.Але згідно зі ст. 19 Закону передбачено, що узвіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначаютьсяу разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю.Таким чином, можна зробити висновок, що вимога від учасників щодо подання інформації про субпідрядників при закупівлі встановлюється і для робіт і для послуг, про що також зазначено у листі МЕРТУ від 07.02.2017. (Детальніше про це у випуску Журналу № 3 (66) за березень 2017 на стор. 38-41). В зв'язку з цим, редакція журналу “Радник в сфері державних закупівель” приносить вибачення за неповну відповідь на Ваше запитання від 19.07.17. Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель» на ІІ півріччя: 1092 грн за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більше детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Всього записів: 3068
Сторiнки: назад  2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11  вперед