>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

16.11.2017

НКРЕКП затвердило механізм формування інвестпрограм для ліцензіатів у сфері перероблення побутових відходів

Цей Порядок установлює механізм розроблення, затвердження, погодження, подання, розгляду, схвалення і виконання інвестиційних програм

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
16.11.2017
Читати всю статтю ...

Уряд ухвалив підтримав проект Закону про Митний тариф України

Законопроект не змінює ставки увізного мита на товари, а лише запроваджує нову класифікацію окремих товарів

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
16.11.2017
Читати всю статтю ...

15.11.2017

Позиції органу оскарження - Антимонопольного комітету України.

https://youtu.be/He7Nc8WYxSU Практика оскарження, щодо вимог тендерної документації, а саме щодо встановлення досвіду роботи працівників учасника.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
15.11.2017
Читати всю статтю ...

Державний Бюджет на 2018 рік прийнято у першому читанні

Документ передбачає суттєве збільшення фінансування потреб безпеки та оборони, запровадження низки програм підтримки реального сектору

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
15.11.2017
Читати всю статтю ...

П'ятий всеукраїнський Forum Zakupki, Львів

9 листопада, готель Таурус

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
15.11.2017
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Ольга
11.10.2017 14:29

Здраствуйте,надайте будь ласка відповідь. В тендерній документації в розділі проект договору відсутній додаток до договору такий як акт приймання передачі товару. В нашому випадку це купівлю (придбання трактора), але в договорі відсутня силка на акт приймання передачі. Скажіть будь ласка, це являється великою помилкою?. І якщо так то як бути замовнику?. Учасник зараз знаходиться на етапі визнання переможця. Дуже дякую.

Відповідь: Доброго дня! Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» далі - Закон). Статтею 1 Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст.9 Закону первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця. Форму видаткової накладної не затверджено. Однак є Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11), затверджена наказом Мінстату від 21.06.1996 р. № 193 (далі — наказ № 193). Зазвичай саме цей документ беруть за зразок для розроблення видаткової накладної. Але під час розроблення власної форми видаткової накладної не можна ігнорувати вимоги ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Тобто первинні документи повинні мати всі обов’язкові реквізити. Щодо включення до договору вимоги щодо підписання акту приймання-передачі товару, то це право, а не обов’язок. Крім того сторони мають право підписати акт приймання-передачі товару навіть якщо згадки про нього немає в договорі. При цьому слід звернути увагу, що якщо є накладна, то акт приймання-передачі товару не є обов'язковим оскільки ці документи є взаємозамінними. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Ольга
11.10.2017 11:07

Добрий день. Скажіть будь ласка, є постанова № 835 від 21.10.2015 року "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних", згідно якої розпорядники інформації повинні оприлюднювати та регулярно оновлювати на своїх сайтах та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних наступну інформацію: ПЕРЕЛІК наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних Усі розпорядники інформації Довідник підприємств, установ (закладів) та організацій розпорядника інформації та підпорядкованих йому організацій, у тому числі їх телефонів та адрес Інформація про організаційну структуру розпорядника інформації Звіт про використання бюджетних коштів (для розпорядників інформації, що використовують бюджетні кошти), зокрема за окремими бюджетними програмами Нормативи, що затверджуються розпорядником інформації Переліки національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію Річні плани закупівель Інформація про систему обліку, види інформації, яка зберігається розпорядником Реєстр (перелік) наборів відкритих даних Переліки адміністративних послуг, інформаційні картки адміністративних послуг та бланки заяв, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги Адміністративні дані, що збираються (обробляються) розпорядником інформації Правові акти, що підлягають оприлюдненню відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” Фінансова звітність суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління розпорядника інформації. Як бачимо в переліку є річні плани. Тобто потрібно орилюднювати саме річні плани( від 200 тис для товарів та послуг, та від 1,5 млн.грн. для робіт)?Чи додатки до річного плану теж потрібно. Якщо потрібно то тоді всі додатки необхідно перш за все роздрукувати. Виходить , що ми так і не відійшли від паперової версії документів.Дякую.

Відповідь: Добрий день! Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах. Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається. Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13. Дізнатися більше про особливості реєстрації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних DATA.GOV.UA Ви можете у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 8–10

Віталій
10.10.2017 21:22

Добрий вечір! Відповідно до п. 11.3. Порядку здійснення допорогових закупівель у разі, якщо всі Учасники Закупівлі були дискваліфіковані, Закупівля автоматично переводиться Системою у статус "Закупівля не відбулась", а згідно п. 9.5. Замовник зобов’язаний завершити Закупівлю шляхом підписання договору або відміни Закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. Поясніть, будь ласка, що робити замовнику у разі дискваліфікації всіх учасників при проведенні допорогової закупівлі? Як та на якій підставі відміняти закупівлю? Дякую

Відповідь: Добрий день! П. 9.5. Порядку здійснення допорогових закупівель, затверджених наказом ДП “Зовнішторгвидав” від 13.04.2016 № 35 (далі - Наказ № 35) передбачає зобовязання замовника завершити закупівлю або відміною Закупівлі, або підписанням договору з переможцем. На це замовнику відводиться 30 днів, відрахунок цього строку починається з кінцевої дати для подання учасниками своїх пропозицій. В п. 11.1 Наказу № 35 передбачено, що замовник повинен зазначати аргументовані підстави своїх дій у випадку скасуваня закупівлі за своєю ініціативою. У випадку якщо Вами відхилено всі пропозиції система сама автоматично присвоює закупівлі статус “Закупівля не відбулась”, як це і передбачено п. 11.3 Наказу № 35. При цьому, вжиття в такому випадку замовником якихось дій в Наказі № 35 не передбачено. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтні проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Натали Ф.
10.10.2017 17:15

Добрый день, подскажите пожалуйста. Если уполномоченное лицо предприятия выявило ошибку, а именно неверно указан код закупки при размещении плана и соответственно в отчёте о закупке (переставлены цифры - вместо 0912, поставили 0921. какие действия. Договор по отчёты выполняется. Спасибо

Відповідь: Добрий день! Предмет закупівлі визначається згідно Порядку визначення предмету закупівлі (далі - Порядок), затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749. При цьому, обрання невірного коду класифікатора само по собі не є порушенням, окрім випадку, коли це фактично призвело до поділу предмета закупівлі з метою уникнення процедури відкритих торгів. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Ірина
10.10.2017 14:10

Доброго дня! Дайте будь ласка відповідь на наступне запитання. Часто стикаємось з такою ситуацією: під час проведення ДОПОРОГОВОЇ ПРОЦЕДУРИ закупівлі із застосуванням електронної системи, в результаті аукціону виграє певний учасник з найнижчою ціною. Після того, як система визнала його переможцем за результатами аукціону, замовник приступає до розгляду документів. Переможець за результатами аукціону завантажує в систему свою пропозицію і сума пропозиції буває МЕНШЕ на декілька копійок або одну-дві гривні тої, з якою він виграв. Чи може Замовник заключати договір із переможцем на суму меншу, ніж за результатами аукціону? І в разі проведення ВІДКРИТИХ ТОРГІВ чи такий самий алгоритм дій замовника? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 9.4. Порядку здійснення допорогових закупівель, затверджених наказом ДП “Зовнішторгвидав” від 13.04.2016 № 35 (далі - Наказ № 35) договір між замовником та переможцем має бути підписаний на суму, що не перевищує ціну останньої пропозиції, поданої переможцем аукціону. При цьому, Наказ № 35 не є номративно-правовим актом, обов'язковим до виконання, а питання допрогові ЗУ “Про публіні закупівлі” не регулюється. Тобто з одного боку заборона укласти договір за ціною нижче ніж ціна останньої пропозиції переможця в законодавстві відсутня, але з іншого боку, така можливість технічно не реалізована на електронних майданчиках. Тому рекомендуємо укладати договір за результатами допрогової закупівлі за ціною останньої пропозиції переможця, а потім зменшувати ціну договору, шляхом укладення додаткової угоди про внесення відповідних змін в порядку передбаченому самим договором. Щодо відкритих торгів. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 36 Закону. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України до істотних умов договору відносяться: ціна, предмет та строки дії договору. Згідно ст. 37 Закону договір укладений з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону є нікчемним. Таким чином, за результатами відкритих торгів договір укладається на суму останньої пропозиції переможця, яку він надав під час аукціона. В разі якщо переможець на вимогу тендерної документації завантажив у систему пропозицію на суму, яка відрізняється від результатів аукціону, замовник, якщо це передбачено умовами тендерної документації, може звернутися до такого учасника з проханням завантажити скореговану пропозицію, або відхиляє тендерну пропозицію переможця, оскільки переможець фактично відмовляється від укладення договору. У випадку, коли є потреба у зменшенні ціни договору про закупівлю, необхідно укласти договір за ціною, яку переможець надав за результатами аукціону, а потім внести зміни до договору на підставі, наприклад, п.п. 1 або 5 ч. 4 ст. 36 Закону. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Марина
10.10.2017 10:29

Доброго дня! Допоможіть будь ласка. Підприємство провело процедуру відкритих торгів, відбувся аукціон, визначений переможець, опубліковано повідомлення про намір укласти договір, але Переможець протягом 5 календарних днів не встиг надати оригінали документів, підтверджуючи відсутність підстав, передбачених статтею 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" тільки в електронному вигляді. ЩО робити? Треба відхилити його пропозицію на підставі ст. 30 п. 2 пп. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі"?

Відповідь: Добрий день! По-перше звертаємо увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Таким чином, відповідно до Закону переможець подає документальні підтвердження відсутності підстав, передбачених ст. 17 Закону в електронному вигляді через електронну систему закупівель. По-друге, щодо Вашого питання для того щоб надати чітку відповідь нам необхідно ознайомитися з тендерною документацією, а саме з вимогами щодо подання документів переможцем. Детальнішу інформацію про подання документів переможцями Ви можете прочитати в Журналі № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 22 -28. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтні проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Максим
09.10.2017 15:55

Доброго дня! Просимо надати консультативну допомогу: Постійно діючою адміністративною колегією з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення (дискримінаційні умови), які можуть бути усунені Замовником шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації. Яким чином, мають бути внесені зміни до тендерної документації задля усунення дискримінаційних обставин та уникнення повторних скарг, враховуючи: 1) Скаржник не обґрунтував необхідність внесення змін у запропонованій ним редакції. 2) Замовник не довів необхідність встановлення вимог саме у цій редакції та документально не підтвердив, що зазначеним вимогам до предмету закупівлі в сукупності відповідає продукція щонайменше двох виробників. 3) Рішення Колегії не містить чітких визначень порушень (дискримінаційних обставин), а лише встановлює вимогу (загальну) усунути наявні дискримінаційні порушення. Так як Скаржник, не довів необхідність внесення змін у запропонованій ним редакції, внесення запропонованих ним змін, не гарантує усунення порушень, оскільки деякі з них, навпаки, є дискримінаційними по відношенню до інших потенційних учасників. Тоді, як усунення порушень, як того вимагає Колегія (в пункти, що не оскаржуються), призведе до повторних Скарг та затягування процедури закупівлі. Дякуємо за надану відповідь.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону Україні “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або не оприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику. Відповідно до ч. 12 ст. 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Таким чином, якщо орган оскарження за результатами розгляду скарги зобов’язав замовника внести зміни до тендерної документації в частині усунення дискримінаційних вимог замовник зобов’язаний виконати рішення органу оскарження, або оскаржити його. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Надати більше детальну відповідь неможливо без детального ознайомлення з умовами тендерної документації, змістом скарги та рішенням органу оскарження. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Руслана
06.10.2017 15:41

Доброго дня. Дайте будь-ласка відповідь на наступне запитання: Ми провели відкриті торги на закупівлю фармацевтичної продукції на початку року. Заключили договір, але на даний час на дві позиції з цього договору збільшилась ціна більше ніж на 10%, тобто додаткову угоду підписати не можна. Постачальник не може поставити ці два препарати за цією ж ціною (Ми не вибрали всю продукцію: одного препарату залишилось 40 упаковок, а іншого – 500 (Препаратів залишилось на суму до 15000,00 грн.). Як нам бути, та як дані препарати нам необхідні? Виключити ці дві позиції з договору?(Тобто зменшити суму договору додатковою угодою, а на різницю сум купити необхідну кількістю вищезгаданих препаратів)? Якщо так то як проводити закупівлю цих препаратів? Ми повинні на ці препарати також проводити ще одні відкриті торги (Допорогова закупівля чи прямий договір)? Буду вдячна за відповідь.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України ціна, предмет та строк дії договору відносяться до істотних умов договору. Виключний перелік випадків, коли можливо вносити зміни до істотних умов договору про закупівлю наведено у ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Дійсно підстава для збільшення ціни одиниці товару більше ніж на 10 % в зазначеній частині ст. 36 Закону не передбачена, тому вирішити вказане Вами питання, шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до істотних умов в частині збільшення ціни договору, за Законом, неможливо. В той же час, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону можливо зменшити обсяги закупівлі. Щодо питання вибору процедури закупівлі, то тут можливо провести дозакупівлю необхідних препаратів за процедурою відкритих торгів. Це довший, але найбільш безпечний варіант. Або скористатись роз'ясненням МЕРТУ (лист № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017), в якому зокрема зазначено, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема, 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим (краще було б, наприклад, додатково отримати комерційні пропозиції від кількох постачальників, щоб підтвердило об'єктивну ситуацію зі збільшенням ринкової ціни товару). Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Закон і це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якомувипадкузамовниксамостійноприймаєрішеннящодозастосуванняпроцедуризакупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Вікторія
06.10.2017 10:24

Добрий день! Допоможіть будь ласка з таким питанням: В січні була проведена переговорна процедура на послуги у сфері водовідведення та послуги з розподілу води та супутні послуги, були підписані 2 договора. Вже після підписання договорів виявилося, що один заклад який нам підпорядковується обліковується за іншим тарифом, а не такими які прописані в 2-х договорах. Додатковою угодою сума договорів була зменшена на суму, яка виділялась на заклад. Чи потрібно знову проводити переговорну процедуру на послуги водопостачання та водовідведення на окремий заклад в зв’язку з тим, що в нього тариф інший, чи можна просто підписати прямий договір, так як переговоорна процедура вже була проведена і був підписаний договір, але в зв’язку з різними тарифами прийшлось зняти суму з договору? Сума, яка була знята з договорів становить 800грн. по 400 грн. з кожного.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу Україниціна є істотною умовою договору. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можутьзмінюватисяпісляйогопідписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною статті 36 Закону. У Вашому випадку було проведено закупівлю за переговорною процедурою та укладено договір про закупівлю, до істотних умов якого було внесено зміни в частині зменшення ціни договору у зв'язку із зменшенням обсягу закупівлі. Підстава за якою можливо було б внести зворотні зміни у ч.4 ст. 36 Закону відсутні. Таким чином, для закупівлі послуг водопостачання та водовідведення на окремий заклад, рекомендуємо провести нову переговорну процедуру закупівлі, попередньо включивши її до річного плану закупівель. Оскільки в частині 7 чстатті 2 Закону про публічні закупівлі встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначенихцим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникненняпроведенняпроцедуривідкритихторгівабозастосуванняцього Закону.УвагаАкція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронни хверсій з 2011 по 2018 рі квключно.

Інна
05.10.2017 15:18

Добрий день! Наша організація - є бюджетною установою. На початку року нами було проведено процедури закупівель на продукти харчування. Протягом року, у зв"язку з сезонним зниженням цін, деякі товари було поставлено за цінами, нижчими ніж було указано на торгах і сума договорів була зменшена. В наслідок чого у нас з"явилися залишки коштів. Також, протягом року відбувалося збільшення цін на деякі продукти харчування, внаслідок чого обсяги закупівлі було зменшено. Питання: Чи можимо ми на вивільнені кошти закупити продукти харчування, обсяги яких було зменшено? Чим керуватися?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до роз'яснення МЕРТУ (лист № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017) зазначено, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема, 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Cвітлана
03.10.2017 10:48

Добрий день! Виконавець пропонує внести зміни в договір про закупівлю згідно пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" зміни ціни за одиницю товару не більще ніж на 10 відсотків відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі та пункту 1 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Однак, виконавцем фактично запропонована ціна за одиницю товару більше на 15 відсотків. При цьому обсяги видатків замовника не змінювалися. Тендерний комітет у зв'язку із порушенням виконавцем істотних умов договору має намір його розірвати. Чи можливо використати кошти, що залишилися після розірвання договору для закупівлі цього ж товару шляхом проведення допорогової закупівлі або укладення прямого договору.

Відповідь: Добрий день! У листі МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017 зазначено, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема, 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Ольга Павлівна
03.10.2017 10:10

У абзаці 2 частини 5 статті 28 ЗУ Про публічні закупівлі 2 та 3 речення читаються:"Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п’ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.". Як цю норму Закону, а саме - ці речення, трактувати, щоб вони не заперечували одне одному?

Відповідь: Добрий день! Тут не має жодних протерічь. Слід враховувати, що тут мова йде про процедуру відкритих торгів з публікацією англійською мовою (міжнародні торги, євроторги). Їх проведення пердбачені ч. 4 ст. 10 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону при проведенні міжнародної процедури у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. Замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів (ч. 5 ст. 28 Закону). Тобто, при міжнародних торгах, замовник спочатку розглядає тендерні пропозиції учасників і приймає рішення про допуск/не допуск учасників до аукціону. Про що замовником складається протокол розгляду, форма якого затверджена наказом МЕРТУ № 490. Після того як замовник оприлюднив протокол, система автоматично повідомляє учасників про рішення замовника та оприлюднює перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Якщо до аукціону допущено не менше 2 учасників, система автоматично визначає дату і час проведення аукціону, але аукціон буде призначено не раніше ніж через 5 днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій. Ці 5 днів даються для оскарження рішення замовника про відхилення/не відхилення тендерних пропозицій учасників. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтні проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ольга
03.10.2017 09:47

Доброго дня!Ми бюджетна організація,виступаємо Замовниками на торгах!підскажіть чи потрібно роздруковувати тендерну документацію,прошивати,проштамповувати?

Відповідь: Добрий день! На питання створення, оформлення та зберігання документів у сфері публічних закупівель поширюється українське законодавство з питань діловодства і документообігу, у тому числі електронного, з особливостями, відображеними в Законі України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та виданих на його виконання підзаконних актах. Відповідно до ст. 11 Закону складання проектів документів складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом покладено на тендерний комітет або уповноважену особу (осіб). Питання внутрішньої організації роботи комітету, тобто хто конкретно які документи готує, має регулюватись Положенням про тендерний комітет, яке затверджує замовник, або безпосередньо головою тендерного комітету із занесенням розподілу обов’язків та наданих доручень до протоколу засідання тендерного комітету. Крім того, замовники також можуть розробляти власні локальні акти з питань діловодства, у яких, не відступаючи від положень законодавства, урегульовують технічні аспекти складання тих чи інших документів. Щодо конкретно тендерної документації, то вона, як правило, створюється як паперовий оригінал та оприлюднюється в електронній системі закупівель здебільшого способом завантаження у форматах pdf чи doс. Строки зберігання тендерної документації визначені зокрема у Переліку типових документів, які створюють під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованим у Мін’юсті 17.04.2012 за № 571/20884. Детальніше з питанням створення, візування та зберігання документів у сфері публічних закупівель можна ознайомитись у Журналі № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23 та Журналі № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 10-16.

Оля
03.10.2017 09:15

Добрий день! Підскажіть будь-ласка з наступного питання. Підприємством укладено прямий договір на 60 000,00 грн. на надання послуг та оприлюднено звіт відповідно до ст. 10 Закону. У разі внесення змін до договору, а саме, збільшення суми договору на 20 000,00 грн., у зв'язку зі збільшенням потреби в даних послугах чи потрібно публікувати повідомлення про внесення змін до договору та додаткову угоду чи можно лише внести зміни до додатку до річного плану закупівель?

Відповідь: Добрий день! В першу чергу, слід зазначити, що повідомлення про внесення змін до договору оприлюднюється тільки при внесенні змін до договору про закупівлю, укладеного за результатами однієї з процедур закупівлі, передбаченої ст. 12 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) (відкриті торги, переговорна процедура, конкурентний діалог). Допорогові закупівлі не регулюються Законом, а тому при внесенні змін до договору, укладеного за результатами допорогової закупівлі, повідомлення про внесення змін до договору не оприлюднюється як і додаткова угода до такого договору. По-друге. До річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель вносяться тільки закупівлі. Збільшення суми договору, шляхом внесення до нього змін, не є закупівлею в розумінні Закону, а тому не вноситься до річного плану закупівель/додатку до річного плану закупівель. Також звертаэмо увагу, що выдповыдно до листа МЕРТУ вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.16 (Детальніше Журнал №10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 41) зазначено, що у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Юлія
02.10.2017 16:03

Доброго дня!Підскажіть будь ласка! Чи можна заключити договір по відкритих торгах по газопостачанню у 2017 році, на постачання газу на 2018 році.Чи буде цей договір дійсний для реєстрації в казначействі у 2018 році?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівлі здійснюють відповідно до річного плану. При цьому, в Законі не врегульовано питання щодо того, коли потрібно складати річний план на наступний рік і відповідно проводити процедуру закупівлі. З цього питання Уповноважений орган (лист МЕРТУ № № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016) зазначив, що Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах/роботах/послугах у наступному році, може на прикінці поточного року (або початку наступного) розпочати процедуру закупівлі, керуючись очікуваною вартістю предмета закупівлі, за умови, що у проекті договору про закупівлю та у договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов'язань в залежності від реального фінансування. При цьому, наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2016 № 1114 внесено зміни до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобовязань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі - Порядок). Згідно цих змін, а саме абзацу 2 пункту 2.2 глави 2 Порядку, за умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів). Таким чином, замовник може провести процедуру закупівлі і укласти договір про закупівлю, а зареєструвати його в Казначействі протягом 7 робочих днів з дня взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів). Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску Журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 10-13 та у випуску Журналу № 4(67) за квітень 2017 року на стор. 34-37.

Всього записів: 3161
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед