>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

25.09.2017

Зустріч бізнес-клубу «ПоРадник для Учасника» 04.10.2017.

Особливості оскарження публічних закупівель

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
25.09.2017
Читати всю статтю ...

Перелік помилок учасників та рекомендації щодо уникнення цих помилок.

Є люди, що не роблять помилок. Це ті, за кого думають інші.
 

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

Підсумки навчання для замовників 14-15 вересня 2017 року на тему

«Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ В ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЛЯХ – ЯК БУТИ

велика кількість банківських гарантій не відповідають умовам тендерної документації та слугують підставою для відхилення пропозиції учасника

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Євгенія
19.08.2017 13:17

Добрий день, підскажіть будь ласка як повинна виглядати довідка з торгово промислової палати про коливання ціни

Відповідь: Згідно п. 2 ч.4 ст. 36 ЗУ “Про публічні закупівлі” зміна істотних умов договору про закупівлю можлива у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, по-перше, ця норма стосується тільки товару. По-друге, зміна ціни в розрахунку на одиницю товару не повинна впивавати на загальну вартість договору про закупівлю. Тобто, при збільшенні ціни одиниці товару замовник зменшує закупівлю кількості товару таким чином, щоб загальна вартість договору про закупівлю не збільшилась. По-третьє, для внесення відповідних змін необхідно підтвердити факт коливання ціни на товар. Підтвердженням факту коливання ціни на товар може бути документ, виданий відповідним органом, організацією, установою, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку. Крім Торгово-промислової палати України, таку довідку можуть надати також ДП “Держзовнішінформ”, ДП “Укрпромзовнішекспертиза” і цей перелік не є вичерпним. Для підтвердження факту коливання ціни в документі (ах), який(і) видається компетентною організація, повинно бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною, на дату з якої почалися зінюватися ціни наринку (тобто відбулося коливання). Це і буде підтвердженням факту коливаня ціни на товар. Необхідно зазначити, що ціна може коливатись як у бік збільшення, так і у бік зменшення. З даним питанням ви можете також ознайомитись на сторінках 37-38 журналу “Радник в сфері державних закупівель” № 12 (63) за грудень 2016 року.  Звертаємо увагу! Редакція журналу надає консультації у зручний для Вас час. Консультації в будь-який робочий час по телефону: 285 грн. - 30 хвилин консультацій. Індивідуальні консультації у нас в офісі: 500 грн. – одна година. Детальніше за номером (044) 451-85- 71.

Наталія
18.08.2017 11:41

На початку року не було здійснено оприлюднення додатку до річного плану закупівель на 2017. Чи можна затвердити додаток до річного плану закупівель у серпні 2017 року зазначивши очікувану вартість предметів закупівлі за період січня - грудня 2017 р. вказавши загальну орієнтовну вартість закупівлі по коду CPV (н-д 199 880,00 грн. річних - без застосування електронної системи закупівель), а не вартість кожного укладеного договору окремо так як інформацію про кожну закупівлю оприлюднюється на веб - порталі e-data ? Дякуємо.

Відповідь: Добрий день! У Ваших діях вбачається пряме порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), а саме: здійснення закупівель, які не внесені до річного плану/додатку до річного плану, а також в порушенні строків публікації річного плану/додатку до річного плану та відповідних змін до них. Зокрема, згідно зі ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Таким чином, здійснення закупівель, в тому числі без використання електронної системи закупівель, які не включені до річного плану/ додатку до річного плану, є порушенням Закону. Цією ж статею Закону передбачено, що річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Зазначені документи обов`язково оприлюднюються у вказані строки саме на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель в незалежності від того, на яких ще інтернет-ресурсах вони ще додатково оприлюднюються замовником. Крім того, кожна закупівля вказується в річному плані/додатку до річного плану окремою позицією. Це твердження випливає з форми річного плану, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, якою передбачено зазначення орієнтовного початку закупівлі та її очікуваної вартості. Детальніше з питанням планування закупівель можна ознайомитись в Журналі № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у вересні проводяться в Києві (щотижня), а також в Житомирі (12-13 жовтня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85- 71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес- ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наталія
18.08.2017 11:28

Під час здійснення оприлюднення звіту про укладений договір сталася технічна помилка і не було накладено електронного цифрового підпису на процедуру, що призвело до відображення на веб- порталі Прозорро оприлюдненого звіту без ЕЦП. З метою дотримання вимог Закону було забезпечено повторне оприлюднення звіту про укладений договір та накладено ЕЦП на процедуру. Просимо консультацію, чи буде вважатись порушенням наявність на веб- порталі Прозорро двох звітів про укладений договір по одному і тому ж предмету закупівлі (один з яких не підписаний ЕЦП, а другий - підписаний)? Дякуємо.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про публічні закупівлі” подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Згідно ст. 12 Закону України “Про публічні закупівлі” під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Згідно статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Також відповідно статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. В розумінні Закону, порушенням є невчасне оприлюднення звіту про укладені договори з накладеним на нього ЕЦП у вказані строки. Але, оприлюднивши другий звіт з ЕЦП, Ви поступили правильно, оскільки таким чином вжили заходів щодо усунення допушеного порушення. Також радимо скласти протокол засідання тендерного комітету/уповноваженої особи, в якому вказати на те, що ненакладення ЕЦП в перший раз сталось через технічні проблеми, але Вами було вжито всіх необхідних заходів щодо усунення порушення і розміщено такий звіт повторно уже з накладенням ЕЦП. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie

Людмила
18.08.2017 10:47

Доброго дня! Якщо в установі виникла необхідність внести зміни до додатку до річного плану в межах затверджених кошторисних призначень, як це правильно зробити? Це можливо шляхом зменшення загальної суми ,попередньо оприлюднених планів, по одному предмету закупівлі та збільшенням по іншому? Буду вдячна за допомогу.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Таким чином, відповідно до ст. 4 Закону кожна закупівля повинна відображатись у річному плані закупівель/додатку до річного плану, а у разі необхідності у замовника є можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, аледо здійснення відповідної закупівлі. Про це, зокрема зазначено улисті МЕРТУ (№ 3302-06/29640-06 від 14.09.2016). Докладніше з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) на стор. 38-41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34-37. Звертаємо увагу! Редакція журналу надає консультації у зручний для Вас час. Консультації в будь-який робочий час по телефону: 285 грн. - 30 хвилин консультацій. Індивідуальні консультації у нас в офісі: 500 грн. – одна година. Детальніше за номером (044) 451-85- 71.

Зоряна
17.08.2017 11:56

Доброго Дня! Питанння стосується допорогових прямих договорів. Моделюю ситуацію: Підприємство заключило пряму угоду з фірмою "А" на суму 20тис.грн., відповідно ніякого звіту про укладену угоду не подаволо. Через деякий час на той же предмет закупівлі була укладена угода з фірмою "Б" на суму 40тис.грн., в сумі вартість предмету закупівлі перевищила 50тис.грн., і отже був оприлюднений звіт про укладену угоду. Через деякий час виникає необхідність дозакупівлі того самого предмету закупівлі ще на суму 2 тис.грн., у фірми "В" ПИТАННЯ №1: Чи потрібно звітувати про укладену угоду, якщо її вартість становить до 50тис., але в сумі з попередніми прозвітованими, вона становить понад 50тис. Питання №2: Чи потрібно звітувати якщо така угода беде понад 50тис., але вже по тому предмету закупівлі звітували?

Відповідь: Доброго дня! В частині 1 статті 2 Закону встановлено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Отже звертаємо увагу, що в даній статті іде мова саме про вартість предмета закупівлі. Виходячи з викладеного, в разі, якщо підприємством одразу була запланована закупівля на суму, що дорівнює або є більшою за 50 тисяч грн. по певному предмету закупівлі, незалежно від кількості договорів, періодичності їх укладання, часового проміжку між датами укладання договорів, рекомендуємо оприлюднювати звіт про укладені договори по кожному з них, незважаючи на суму договору. В разі, якщо замовником спочатку була запланована закупівля по певному предмету на суму 20 тис. грн., проте протягом року по цьому ж предмету закупівлі замовник укладає ще один договір (приміром 40 тис. грн., як у Вашому випадку), що в сукупності з вартістю вже запланованої закупівлі - складе суму, яка перевищує 50 тис. грн., але не вища порогів в ч. 1 ст. 2 Закону (в Вашому випадку - 60 тис. грн. ), рекомендуємо також оприлюднювати звіт про укладені договори по кожному з них, незважаючи на суму договору. Разом з цим звертаємо Вашу увагу на позицію Уповноваженого органу з даного питання, яка викладена у листі МЕРТУ № 3302-06/21890- 07 від 15.07.2016. В даному листі зазначено, що Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» затверджено форму звіту про укладені договори (далі — Звіт). Відповідно до пункту 15 Звіту замовники зазначають ціну договору. Таким чином, замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини. Також, проблемні питання оприлюднення звітів про укладені договори докладно освітлено у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стаття “Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання”, стор. 37-40. Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу “Радник в сфері державних закупівель” на ІІ півріччя: 1092 грн. за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більш детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85- 71.

Віталій
16.08.2017 13:54

Добрий день. Установою для організації та проведення процедур закупівлі визначена уповноважена особа. Згідно п. 1.4 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) замовником не може бути одночасно визначено відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель тендерний комітет та уповноважену особу (осіб). До визначення уповноваженої особи організацією та проведенням процедур займався тендерний комітет, яким були проведені процедури закупівлі, зокрема переговорна процедура закупівлі та відкриті торги. При виникненні необхідності внесення змін до укладених договорів за результатами проведення тендерним комітетом відповідних тендерних процедур, хто повинен розглядати, вносити зміни, оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору тендерний комітет чи уповноважена особа? Подібна ситуація з допороговими закупівлями: хто повинен завершити розпочаті допорогові закупівлі, відповідальна особа, яка розпочала відповідну закупівлю, чи призначена нова відповідальна особа. Також прохання надати роз’яснення щодо складання протоколів уповноваженою особою, а саме: яким чином оформлювати зміст протоколу – присутні, порядок денний, слухали, вирішили (або, за можливості, надати зразок протоколу розгляду тендерної пропозиції, визначення переможця, надрукованих на стор. 11-15 журналу «РДЗ» № 5 (68) за травень 2017 р. не для тендерного комітету, а для уповноваженої особи)? Дуже дякую за відповідь.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. З Вашого питання випливає, що в установі визначено одну уповноважену особу, проте не зрозуміло: чи з визначенням уповноваженої особи в установі було прийнято рішення про припинення діяльності вже існуючого тендерного комітету чи ні?В будь-якому випадку, відповідно до п. 1.4 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 557 від 30.03.2016 р. замовником не може бути одночасно визначено відповідальними за організацію і проведення одних і тих самих процедур закупівель тендерний комітет та уповноважену особу.Таким чином, в разі, якщо раніше утворений тендерний комітет не ліквідовано та він продовжує існувати, задля здійснення уповноваженою особою складання, затвердження та зберігання відповідних документів з вже проведених процедур закупівель, а також оприлюднення уповноваженою особою інформації та звіту щодо таких закупівель в порядку, передбаченому ст. 10 Закону України “Про публічні закупівлі” - необхідно рішення замовника (наказ керівника тощо) щодо визначення відповідальним за вказані закупівлі уповноваженої особи з одночасним звільненням від такої відповідальності тендерного комітету. В разі відсутності вказаного рішення, такі функції покладаються на існуючий тендерний комітет.У випадку, якщо тендерний комітет ліквідовано та закупівлі здійснюються виключно єдиною уповноваженою особою, на останню, в числі інших обов’язків щодо організації та проведення закупівель також автоматично покладаються вищевказані функції відносно вже проведених процедур закупівель, оскільки в даному випадку не буде мати місце одночасне виконання організації та проведення тих самих процедур з тендерним комітетом. Також звертаємо Вашу увагу на Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 р.), який також містить роз’яснення інформативного характеру з даного приводу. Детальніше з ним, а також з коментарем редакції Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 10(61) за жовтень 2016 року на стор. 43-45. По другому питанню. Проведення так званих “допорогових закупівель” нормами Закону не регулюється, окрім надання права замовникам використовувати електронну систему для проведення таких закупівель. Єдиним документом, який наразі регулює дану сферу закупівель є Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (зараз - ДП “Прозорро”) № 35 від 13.04.2016 р. Вказаним документом не передбачено обов’язковість організації та проведення допорогових закупівель членами тендерного комітету чи уповноваженою особою, та, як наслідок, не встановлено правових підстав діяльності відповідальних осіб за проведення допорогових закупівель. Одночасно слід зазначити, що відповідно до Листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (вих. № 3302-06/31462-06 від 30.09.2016 р.), ураховуючи, що Законом не регулюється здійснення допорогових закупівель, замовник у такому разі самостійно визначає відповідальних за проведення допорогових закупівель. Виходячи з викладеного, завершувати розпочату допорогову закупівлю може як відповідальна особа, що її розпочала, так і призначена нова відповідальна особа, а також обидві вказані відповідальні особи, якщо перша не була звільнена від виконання таких обов’язків. Більш детально питання застосування Порядку проведення допорогових закупівель викладено у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року у статті “Логіка допорогової закупівлі:поспішаючи по досвід, не ігноруймо знання”, стор. 23-23. По третьому питанню. Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Закон не містить окремих вимог щодо складання протоколів з оформлення рішення тендерного комітету чи уповноваженої особи, тому протокол щодо оформлення рішення уповноваженої особи складається за тими же правилами, що й протокол щодо оформлення рішення тендерного комітету, розміщений у випуску журналу № 5 (68) за травень 2017 року у статті “Розглядаємо та оцінюємо пропозиції учасників за законом про публічні закупівлі”, стор. 8-15, з відповідною заміною термінів, що пов’язані з членами тендерного комітету на уповноважену особу, вимоги щодо присутніх, порядку денного, голосування, результатів однакові в обох випадках. Відмінність лише в тому, що рішення прийматиме уповноважена особа одноосібно. Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу “Радник в сфері державних закупівель” на ІІ півріччя: 1092 грн. за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більш детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Володимир
16.08.2017 11:40

Доброго дня! Роз’ясніть будь-ласка наступне питання. Замовником було двічі проведено «міжнародні торги» з публікацією оголошення англійською мовою. Першого разу було подано три пропозиції. На стадії прекваліфікації до аукціону був допущений лише один учасник і відповідно торги не відбулися. Вдруге було подано дві пропозиції. На стадії прекваліфікації до аукціону був допущений також лише один учасник і торги не відбулися. У п. 15 Звітів про результати проведення процедури закупівлі, які були сформовані системою автоматично вказано: «Підстави для прийняття рішення про не укладення договору про закупівлю (у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю): подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій». Тобто, система автоматично застосувала абзац 5 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (подання для участі менше двох тендерних пропозицій), хоча фактично торги не відбулися у зв’язку з допущенням до оцінки менше двох тендерних пропозицій (абзац 6 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»). Виникає питання чи має право замовник в даному випадку провести переговорну процедуру на підставі п. 4) ч. 2 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників)?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується (в числі іншого) у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. Відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, в разі, якщо на стадії подання пропозицій для участі у відкритих торгах, їх було подано не менше двох, навіть, коли частина даних пропозицій була потім відхилена і до оцінки, з числа поданих, було допущено менше двох пропозицій, кількість власне учасників (не пропозицій) не можна вважати недостатньою, тому подвійна відміна торгів з даного приводу не може бути підставою для застосування переговорної процедури закупівлі, передбаченою п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Тому, незважаючи на відповідний підхід, застосований системою, в Вашому випадку відсутні підстави для застосування переговорної процедури закупівлі. З цього приводу рекомендуємо ознайомитись із листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (вих. № 3302-06/37709-06 від 22.11.2016 р.) у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 36. Також з інформацією щодо проведення переговорної процедури закупівлі на підставі двічі відміненої процедури відкритих торгів можна ознайомитись у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 18-22. Звертаємо Вашу увагу на те, що передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044)451-85-71.

Віолетта
16.08.2017 09:08

Добрий день! Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Згідно ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Відповідно до ст. 6. Закону України про електронні документи для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах. Чи правильно ми розуміємо, що враховуючи ст. 6 вищевказаного закону, учасник може використовувати електронний підпис, а не зобов’язаний. Таким чином, замовник не має право прописувати в тендерній документації обов’язковість накладання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції від учасника Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною системи та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Оператор авторизованого електронного майданчика (далі - оператор) - юридична особа, зареєстрована в установленому законом порядку на території України, що має право на використання такого електронного майданчика (абзац четвертий пункту 2 Порядку функціонування системи). Відповідно до пункту 7 Порядку функціонування системи оператор повинен забезпечити можливість проведення передбачених Законом процедур закупівель в електронній системі закупівель залежно від рівня акредитації, та відповідність авторизованого електронного майданчика вимогам, визначеним у пунктах 8-10 Порядку функціонування системи. Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 N 477, зокрема замовник/учасник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації/авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. . Друге питання: Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що саме оператор електронного майданчику при подані документів учасником закупівлі повинен вимагати накладання ЕЦП до всіх вимог прописаних в Законах та Порядку та для ідентифікації/авторизації. Заздалегідь вдячні!

Відповідь: Добрий день! По-першому питанню. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про публічні закупівлі” подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Згідно ст. 12 Закону України “Про публічні закупівлі” під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Згідно статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Також відповідно статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" накладанням електронног опідпису завершується створення електронного документа. При цьому, технічно на електронних майданчиках не реалізовано функціонал щодо обов’язковості накладання ЕЦП учасником. Проте, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі її невідповідності умовам тендерної документації. Зважаючи на це, саме учасник при вивченні тендерної документації обов’язково повинен звертати увагу на вимоги, встановлені замовником та детально аналізувати їх. Якщо тендерною документацією передбачено накладання ЕЦП учасника на подану тендерну пропозицію, то він зобов’язаний виконати вказану вимогу, а в протилежному випадку його пропозиція підлягає відхиленню як така, що не відповідає умовам тендерної документації. По-другому питанню. З вищевказаного випливає, що вимогу щодо накладання учасниками ЕЦП вказує замовник в тендерній документації. Більш детальну інформацію щодо використання електронного цифрового підпису при поданні тендерної пропозиції, а також щодо практики розгляду подібних справ Органом оскарження Ви можете отримати в статті “Використання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції” у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 23-24. Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу “Радник в сфері державних закупівель” на ІІ півріччя: 1092 грн. за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більш детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Олена
11.08.2017 15:29

Нашому закладу вкінці липня виділили 154 тис. на закупівлю вугілля, але це лише частина від потрібної нами суми. Наразі ми проводимо допорогову закупівлю. Але в подальшому на черговій сесії нам ще виділятися кошти на вугілля. В даний час ми не знаємо, яка це буде сума, тобто спланувати ми її не можемо. Яку закупівлю ми повинні проводити, якщо загальна сума по «ДК 021:2015: 09110000-3 Тверде паливо», враховуючи 154 тис, які уже виділили, перевищить 200 тисяч грн.?

Відповідь: Доброго дня! Відповідно до ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Законом не встановлено обов’язку замовника складати річний план закупівель на підставі кошторису, тимчасового кошторису або фінансового плану підприємства, проте, враховуючи, що в даному випадку запитувачем є бюджетна установа, її діяльність регулюється також Бюджетним кодексом України. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України: Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Таким чином, проведення закупівлі на суму лише 154 000 грн. є вірним. Відповідно до п. 45 Порядку складання, розгляду ,затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ № 228 від 28 лютого 2002 року під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. На суму власних надходжень і відповідних видатків, які здійснені згідно з тимчасовими кошторисами та не заплановані в розписі, оформляється довідка про зміни до кошторису в частині спеціального фонду. Виходячи з викладеного, якщо замовником було здійснено закупівлю на підставі тимчасового кошторису, після затвердження та доведення кошторису на рік, обрання і проведення процедур закупівель здійснюється без урахування обсягів закупівель, вже здійснених відповідно до тимчасового кошторису, керуючись нормами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, після виділення додаткових коштів не потрібно враховувати розмір вже виділених 154 000 грн. та, обираючи процедуру закупівлі, виходити з розміру самих лише виділених додаткових коштів. Крім того, виходячи із змісту абзацу 5 ч. 1 ст. 2 Закону, в разі, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або є нижчою за 50 тисяч гривень, замовник має право здійснити таку закупівлю без використання електронної системи закупівель та без обов’язкового оприлюднення звіту про таку закупівлю. Також звертаємо Вашу увагу на Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.2014 р.), який також містить роз’яснення інформативного характеру з даного приводу. Детальніше з листом МЕРТУ Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2017 року на стор. 38-42. Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель» на ІІ півріччя: 1092 грн за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більше детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Микола
11.08.2017 12:50

Добрий день! Підкажіть, будь ласка, яка відповідальність за не проведення тендеру згідно Закону та яка відповідальність за це порушення у тендерного комітету (детальніше) та яка відповідальність за не своєчасне оприлюднення звітів про укладені договори. Якщо можно, додайте ссилки на нормативні документи. Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Згідно статті 38 Закону про публічні закупівлі за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено за здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; не оприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже за вище наведені Вами приклади передбачена адміністративна відповідальність згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Детальнішу інформацію щодо притягення до відповідальності Ви можете прочитати в таких статтях: «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення» — журнал № 3 (42) за березень 2015 року, стор. 12–17. «Пам’ятка для замовників торгів щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 КУпАП» — журнал № 6 (57) за липень 2016 року, стор. 31–38. «Аналіз судової практики при винесенні судами першої інстанції України рішень за результатами розгляду адміністративних справ за статтею 164-14 КУпАП» — журнал № 8 (59) за серпень 2016 року, стор. 32–41.19. «Апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 КУпАП: практичний інструментарій» — журнал № 9 (50) за вересень 2016 року, стор. 28–36. «Складання протоколів про адмінправопорушення за статтею 164-14 КУпАП за новими правилами» — журнал № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 24–25.

Назарій
08.08.2017 17:32

Замовником проведено процедуру закупівлі по відкритим торгам за лотами. Кількість лотів 34. За результатами розгляду пропозицій переможцем за 24-ма лотами визначено одного і того ж Учасника (надалі – Учасник1). Між Замовником та Учасником1 укладено один договір із різними специфікаціями (відповідно до кожного лоту) відповідно технічного завдання тендерної документації та відповідно до пропозицій за результатами аукціону. Вимога ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» щодо відповідності договору ціновій пропозиції та відповідності технічним умовам дотримана. Під час реєстрації даного договору в органі Казначейства, посадова особа Казначейства надає відмову у реєстрації у зв’язку із тим, що «договір мав укластися за кожним лотом окремо», відповідно із-за відсутності договору на закупівлю. Чи правомірна дана відмова? Чи порушив Замовник в даному випадку вимоги Закону України «Про публічні закупівлі»?

Відповідь: Доброго дня! Звертаємо увагу, що по даному питанню нещодавно від 02.08.2017 МЕРТУ надало лист інформативного характеру в якому зазначено, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Водночас, оскільки Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), договір про закупівлю укладається за результатом процедури закупівлі із' переможцем за кожним лотом окремо. У разі якщо переможцем за всіма лотами є один і той самий суб’єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, що така можливість була передбачена тендерною документацією та проектом договору. Детальніше з даним розясненням Ви можете ознайомитися в Журналі № 9 (72) за вересень 2017. Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель» на ІІ півріччя: 1092 грн за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більше детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Ніна
08.08.2017 17:12

Замовником (в Чернівецькій області) оприлюднено на порталі Уповноваженого органу закупівлю по відкритим торгам. В результаті чого відбувся аукціон, 31.07.2017, в якому прийняли участь 2 Учасники. Відповідно до ч.4 ст.28 ЗУ «Про публічні закупівлі» «після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Станом на 02.08.2017 Управління західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області направляє офіційного листа Замовнику про те, що пропозиції Учасників, які прийняли участь в даному тендері, не відповідають тендерній документації та рекомендує Замовнику відхилити пропозиції Учасників та відмінити торги. Відповідно до абз.2-3 ч.3 ст.7 ЗУ «Про публічні закупівлі» «Моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях. Порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.» На сьогоднішній день Порядок проведення моніторингу не затверджено. А отже функції під час моніторингу публічних закупівель, які мають здійснювати органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного фінансового контролю (надалі – органи держаудитслужби) не визначені. Варто зазначити, що відповідно до абз.2 ст.19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.» Крім того, абз.4 ч.3 ст.7 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено «Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення процедур закупівель.» Враховуючи вищенаведене чи мають право органи Держаудитслужби на написання таких офіційних листів Замовникам? Крім того, такі ж листи з такими ж рекомендаціями паралельно направляють Замовникам Управління по боротьбі з економічною злочинністю національної поліції. Чи мають право надання таких рекомендацій правоохоронні організації?

Відповідь: Доброго дня! В частині 3 статті 7 Закону про публічні закупівлі встановлено, що органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення процедур закупівель. Щодо правомірності таких звернень, звертаємо увагу, що згідно п. 3 ч. 4 Положення про державну аудиторську службу Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Також відповідно до п. 4 ч. 4 Положення про державну аудиторську службу  Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень. Відповідно до п. 8 ч. 4 Положення про державну аудиторську службу  Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення виявлених недоліків та запобігання їм у подальшому, а саме: проводить аналіз стану дотримання фінансової та бюджетної дисципліни, виявляє причини та умови, що призвели до недоліків і порушень, готує рекомендації та пропозиції щодо їх усунення і запобігання їм у подальшому. Для того щоб надати Вам правильну та повноцінну відповідь на Ваше питання нам необхідно ознайомитися з листом, який Вам направило Управління західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області. Також звертаємо увагу, що згідно частини 1 статті 30 Закону  Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie

Олена
08.08.2017 08:47

Доброго дня! Звертаюсь до Вас з проханням допомогти розібратися в наступній ситуації. На вимоги розділу ІІІ. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» в якості документів, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції та договору вимагаються: - статут, - наказ про призначення, - протокол (виписка з протоколу) або рішення засновників, або довіреність, або доручення, або інший належний документ, що підтверджує повноваження посадової (посадових) особи (осіб) учасника на підписання документів пропозиції та договору. В складі тендерної пропозиції учасника надано статут, наказ про призначення директора, протокол загальних зборів про призначення директора, довіреність та наказ про призначення інженера, та довіреність на комерційного директора. Директор підписав лише довіреності на комерційного директора та інженера підприємства. Довіреність на комерційного директора видана про те, що він має право представляти інтереси товариства при укладанні договорів на предмет куплі-продажу товарів, цінних паперів, перевезення вантажів, договорів про матеріальну відповідальність, а також представляти товариство при підписанні документації публічних закупівель. Вищезгаданий комерційний директор не підписував жодного документу з тендерної пропозиції учасника. Довіреність на інженера товариства видана про те, що він має право на підписання документації конкурсних торгів, заяв, конкурсних пропозицій довідок та листів, звертатися до тендерного комітету для отримання тендерної та технічної документації, надавати тендерні пропозиції та вносити тендерне забезпечення, відкликати, вносити зміни та продовжувати дію конкурсних пропозицій, зменшувати запропоновану ціну тендерної пропозиції, подавати заявки на участь у торгах, подавати скарги, а також інші повноваження, необхідні для розгляду тендерним комітетом конкурсних пропозицій підприємства. Саме ця людина і підписала всі документи тендерної пропозиції. На вимоги п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник має надати довідку в довільній формі про те, що службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Відповідна довідка надана товариством лише на інженера, який підписав тендерну пропозицію. Чи достаньо вищенаданих документів? Чи мав учасник надати довідку по п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону на директора, який видав відповідні довіреності, та на комерційного директора, який нічого не підписував і, можливо, буде підписувати лише договір? Чи є довіреність невід’ємною частиною тендерної пропозиції учасника? Завчасно вдячна за відповідь.

Відповідь: Відповідно до п.30 ч.1 ст. 30 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Звідси випливає, що всі документи які подає учасник у складі своєї тендерної пропозиції є складовою частиною тендерної пропозиції. Щодо ст. 17 Закону. В п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону мова йде про службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі. В п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону - про службову (посадову) особу учасника, яка підписала тендерну пропозицію. Таким чином, якщо згідно тендерної пропозиції учасника це одна особа, тоді і документи подаються тільки по цій особі. Якщо це різні особи, тоді інформація подається по кожній такій особі. Але для більш детальної відповіді необхідно вивчити умови Вашої тендерної документації та пропозицію учасника. Ви можете замовити в редакції Журналу платну консультацію, під час якої наші фахівці вивчать документи по цій закупівлі і нададуть фахову письмову відповідь. Детальніше за номером (044) 451-85-71. Звертаємо Вашу увагу на те, що саме зараз діють неймовірні знижки на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель» на ІІ півріччя: 1092 грн за 6 журналів замість 1272 грн. Передплатний індекс журналу: 89613. Більше детальну інформацію Ви можете отримати за телефоном: (044) 451-85-71.

Ніна
07.08.2017 17:46

В прошлому році згідно проекту на капремонт кошторисна вартість робіт склала 1400 тис. грн. На цю суму була проведена допорогова закупівля, укладений договір, виконані роботи згідно цього проекту та проведений повний розрахунок. В цьому році було зроблено коригування цього проекту і вартість робіт склала вже 2400 тис.грн. Що нам проводити, відкриті торги чи допорогові? В нас проект є на 1400 тис. грн. і 2400 тис. грн. Дякую.

Відповідь: Добрий день! З Вашого питання не зрозуміло навіщо вносились корегування в проект, для виконання робіт за яким вже було проведено закупівлю, укладено і виконано в повному обсязі договір, а не розроблено окремий проект. Такі дії можуть бути розцінені як навмисний поділ предмета закупівлі з метою уникнення процедури відкритих торгів. Але, якщо корегування стосується включення до проекту додаткових робіт, які не були передбачені в первісному проекті, їх закупівлю слід проводити виходячі з вартісних меж, встановлених в ч.1 ст. 2 ЗУ “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Якщо очікувана вартість закупівлі додаткових робіт перевищує зазначені межі - потрібно проводити процедуру закупівлі відповідно до Закону. Також звертаємо увагу, що згідно пункту 6 частини 2 сатті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. У разі якщо вартість додаткових будівельних робіт не перевищує пороги Закону Ви можете провести допорогову закупівлю або заключити прямий договір та розмістити звіт про укладення договору. Детальнішу інформацію щодо даного питання Ви можете прочитати в листі МЕРТУ у Журналі № 1 (64) за січень 2017 на стор. 35 - 37. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників в серпні проводяться в Києві (щотижня), а також в Одесі (17-18 серпня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ірина
07.08.2017 13:36

Чи може підрядна організація, яка не подавала інформацію про намір залучення субпідрядника та з якою укладено договір за результатами проведення торгів, залучити субпідрядника вже в процесі виконання робіт? Залучення субпідрядника за письмовою згодою замовника визначено у проекті договору підряду, складеного з урахуванням вимог Постанови КМУ від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"

Відповідь: Доброго дня! Законом про публічні закупівлі не передбачено неможливості залучення субпідрядників на етапі виконання договору. Зважаючи на те, що даного питання не врегульовано Законом про публічні закупівлі, слід звернутись до вимог ЦК України та ГК України. Відповідно до ч.2 ст. 319 ГК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Статтею 838 ЦК України встановлено, що підрядник має право, якщо інше н встановлено договором залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовниками за результат їхньої роботи. Сутність системи генерального підряду полягає в наступному:1) замовник доручає виконання всього комплексу робіт генпідряднику;2) генпідрядник за загальним правилом самостійно залучає до виконання частки або всього комплексу робіт субпідрядника;3) генпідрядник знаходиться у правовідносинах з замовником і субпідрядником, а між останніми самостійних правовідносин не виникає, а тому вони не мають права пред'являти один одному претензії або будь-які інші вимоги;4) відповідальність перед замовником за невиконання або неналежне виконання зобов'язань субпідрядником несе генпідрядник;5) генеральний підрядник у правовідносинах з субпідрядником є замовником і виконує всі його обов'язки, а зокрема з прийняття та оплати робіт. Для замовника організація будівельних робіт за системою генерального підряду вигідна тим, що він не повинен організовувати взаємодію та координацію дій всіх будівельних організацій. Він має справу лише з однією особою, яка є професіоналом у галузі капітального будівництва. Генеральний підрядник - підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Субпідрядник - підрядник, який у порядку, визначеному договором підряду та на підставі договору субпідряду, укладеному з генеральним підрядником, залучається до виконання робіт (ст. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 01.08.2005 р. N 668). На залучення субпідрядників генеральний підрядник повинен отримати згоду замовника. Доцільно оформлювати її у письмовій формі. Кількість субпідрядників, обсяг та види робіт, які їм передаються, визначає генпідрядник. У випадку передачі ним субпідрядникам усього обсягу робіт він має обов'язок координації їх дій, організації проведення всього комплексу робіт, загального керівництва та контролю. Тільки генеральний підрядник має відносини як із замовником, так і з субпідрядником. Він же відповідає перед замовником за виконання, належне виконання зобов'язань останнім і за виконання замовником своїх обов'язків за договором. Субпідрядник повинен своїми силами, засобами та за свій рахунок і на свій ризик виконати доручені йому роботи. Він самостійно забезпечує їх якість та строки виконання. При цьому він несе повну відповідальність за це перед генпідрядником. Замовник може пред'явити претензії з приводу виконання вищенаведеного тільки генпідряднику, якщо інше не встановлено договором або законом. У свою чергу розрахунки за виконані субпідрядником роботи, їх прийняття здійснює генпідрядник, а тому всі претензії та вимоги, пов'язані з порушенням договірних зобов'язань замовником, субпідрядник пред'являє генпідряднику, якщо інше не передбачено договором. Субпідрядні роботи є складними і виникають на підставі договору генерального підряду (основного договору), який укладається між замовником та генпідрядником, і договору субпідряду між генпідрядником та кожним окремим субпідрядником. Субпідрядний договір, як і основний договір, є договором підрядного типу. Його правова регламентація здійснюється не тільки гл. 33 ГК України та Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668, але й загальними нормами ЦК про правочин, цивільно-правовий договір, про підряд. Умови субпідрядного договору повинні бути узгоджені з положеннями договору генерального підряду, зокрема щодо предмета, змісту, строків виконання, як окремих станів, видів робіт, так і строків виконання договорів. Форма договору субпідряду - проста письмова. Типових чи примірних договорів субпідряду органами державної влади не затверджено.

Всього записів: 3074
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед