Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Ваші питання1
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

19.01.2018

Верховна Рада ухвалила Закон про приватизацію державного і комунальногомайна

Цей Закон, розроблений з урахуванням кращого міжнародного досвіду та норм англійського права

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.01.2018
Читати всю статтю ...

18.01.2018

Зустріч бізнес-клубу «ПоРадник для Учасника»

Дискримінаційні вимоги тендерної документації - поради учасникам

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
18.01.2018
Читати всю статтю ...

МЕРТУ надало офіційні рекомендації для оформлення банківських гарантій

Як зазначають в Міністерстві, вимоги до оформлення гарантії є прозорими та доступними для всіх

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
18.01.2018
Читати всю статтю ...

17.01.2018

Встановлення вимоги стосовно наявності матеріально-технічної бази

Позиція Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України  https://youtu.be/ZO_N0arSrTc

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
17.01.2018
Читати всю статтю ...

16.01.2018

Уряд затвердив методику оцінювання фіскальних ризиків діяльності підприємств держсектору

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.01.2018 № 7

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
16.01.2018
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Ірина
25.12.2017 15:41

Добро дня! Допоможіть розібратися :в тех. вимогах була вимога: " Надати експертний висновок, декларацю виробника, та протокол випробовувань на предмет закупівлі завірений печаткою виробника", а учасник надав документи завірені своєю печаткою. Чи підлягає така пропозицію відхиленню? Наперед дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Якщо тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника на підставі п.4 ч.1 ст. 30 Закону. Надати більш детальну відповідь неможливо без ознайомлення з вимогами Вашої тендерної документації. Зокрема, звертаємо Вашу увагу на ч. 3 ст. 22 Закону, в якій зазначено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Рішення щодо того, які помилки відносяться до формальних приймає тендерний комітет/уповноважена особа замовника. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Наталія
22.12.2017 12:32

Доброго дня! Замовник (школа) оголосив відкриті торги на закупівлю код ДК 021:2015 – 55510000-8 (послуги із організації шкільного харчування, а саме забезпечення одноразовим гарячим харчуванням учнів (здобувачів освіти) 1-4 класів та учнів (здобувачів освіти) 5-11 класів пільгових категорій ) У додатку до тендерної документації «Кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до ст. 16 закону, та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям» зазначили, що Учасник має надати на підтверження кваліфікації, знань та досвіду працівників Документ складений та підписаний учасником про наявність в штаті підприємства працівників, які пройшли навчання і отримали сертифікати з питань безпечності харчових продуктів відповідно до вимог ДСТУ ІСО 22000:2007 щодо основ системи НАССР, а також сканкопії відповідних сертифікатів. Наскільки обов´язким є надання сертифікату системи НАССР і чи не є це порушенням умов закупівлі та дискримінацією щодо Учасників.

Відповідь: Добрий день! В першу чергу, слід зазначити, що в Україні застосування систем НАССР є обов’язковим для всіх підприємств, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів. Згідно п. 81 ч.1 статті 1 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” (далі - Закон)система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. В статті 64 Закону визначено, що в разі порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів оператори ринкунесуть відповідальність в межах діяльності, яку вони здійснюють, зокрема, за невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). В Україні на базі концепції НАССР було розроблено і введено в дію з 1 серпня 2007 року національний стандарт ДСТУ ISO 22000:2007 (ідентичний міжнародному стандарту ISO 22000:2005). Проте, на сьогоднішній день, в Україні наявність сертифікату по цьому стандарту, поки що не є обов'язковою вимогою для підприємств харчової галузі. Сертифікацію системи управління безпечністю харчових продуктів підприємства здійснюють на добровільній основі. По друге, замовник самостійно визначає умови закупівлі. Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон про публічні закупівлі) замовник має право включати до тендерної документації відповідно до законодавства інформацію, яку вважає за необхідне до неї включити. Якщо Ви вважаєте такі вимоги замовника дискримінаційними, то згідно частини 1 статті 23 Закону про публічні закупівлі фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усізвернення за роз’ясненнями та зверненнящодоусуненняпорушення автоматично оприлюднюються в електроннійсистемі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Згідно ст. 18 Закону про публічні закупівлі Ви також можете в строк не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій, подати скаргу до органу оскарження. В іншому випадку Вам доведеться виконати вимоги тендерної документації, інакше замовник отримає підстави для відхилення Вашої тендерної пропозиції. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Юлія
22.12.2017 09:46

Доброго дня! Надайте будь ласка консультацію,Чи має право, особа, яка є державним службовцем займатися тендерами? Завчасно дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту. Не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Іншої заборони щодо включення Вас, як державного службовця, до складу тендерного комітету або призначення Уповноваженою особою в Законі не міститься. В той же час, якщо Ви маєте на увазі приймати участь у тендерах у якості учасника, то згідно ч.1 ст. 25 Закону України “Про запобігання корупції” державним службовцям забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71.

Надія
22.12.2017 09:43

Шановні консультанти підкажіть чи потрібно благодійному фонду проводити відкриті торги на закупівлю трактора, якщо кошти передані як благодійна допомога (не державний бюджет).

Відповідь: Добрий день! В Законі України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначено, що його дія застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг при перевищенні вартісних меж, встановлених ч. 1 ст. 2 Закону (вартість закупівлі (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень. При цьому, джерело походження коштів значення не має. Таким чином, якщо Ваш благодійний фонд є замовником у розумінні Закону і очікуванна вартість закупівлі перевищує межі встановлені в ч.1 ст. 2 Закону, Вам необхідно проводити процедуру відкритих торгів незалежно від джерела походження коштів. Звертаємо увагу, що згідно ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 гривень). Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000-25500 гривень). Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ніна
21.12.2017 17:10

Шановні консультанти, скажіть будь ласка, остання проплата по договору прошла 20.12.2017. Строк дії договору по 31.12.2017. Звіт про виконання договору необхідно розмістити до 23.12 чи до 03.01.2018? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, установленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору — протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. При цьому, перебіг строку починається з наступного дня після закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Що стосується питання від якої дати рахувати строк для оприлюднення звіту у випадку якщо у договорі вказано, що він діє до конкретної дати або до безумовного виконання сторонами зобов'язань за договором: з дати виконання сторонами зобов'язань за договором чи з дати завершення строку дії договору, на жаль, в Законі це чітко не зазначено, тому на сьогоднішній день існує різна практика з цього питання, в т.ч. і судова. Зокрема, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДР), в ньому відсутня практика притягнення до адміністративної відповідальності члена тендерного комітету, відповідального за оприлюднення звіту про виконання договору, коли звіт вчасно оприлюднювався виходячи з дати виконання сторонами зобов'язань за договором. В той же час, в ЄДР присутні справи з розгляду протоколів про адмінпорушення, які були складені державними аудиторами через те, що замовники оприлюднювали звіт виходячи з дати закінчення строку дії договору. При цьому, суди в практично однакових ситуаціях виносили рішення як про притягнення членів тендерного комітету до адмінвідповідальності, так і приймали рішення про відсутність у їх діях складу адміністративного правопорушення. Детальніше з цим питанням, а також судовою практикою можна ознайомитись у журналі № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 14-23.

Тетяна
21.12.2017 16:01

Доброго дня! В травні - червні 2017 року наша організація проводила відкриті торги щодо закупівлі апаратури для запису та відтворення аудіо - та відеоматеріалу – за кодом ДК 021:2015 - 32330000-5 (апаратно-програмний комплекс для створення системи відеоконференцзв’язку) на суму 24 999 389,40 (двадцять чотири мільйони дев’ятсот дев’яносто дев’ять тисяч триста вісімдесят дев’ять гривень 40 коп.) грн. з ПДВ. В липні 2017 року був укладений договір щодо вищезазначеної закупівлі, в якому встановлено термін поставки товару - до 01 жовтня 2017 року, а строк дії договору - до 31 грудня 2017 року. Відповідно до частини 5 статті 36 Закону дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Прошу роз’яснити наступне: чи може наша організація укласти додаткову угоду щодо закупівлі апаратури для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу – за кодом ДК 021:2015 - 32330000-5 (апаратно-програмний комплекс для створення системи відеоконференцзв’язку) в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до умов відповідно до ч.4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених в цій частині ст. 36 Закону, зокрема, у випадку зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті. В ч.5 ст. 36 Закону зазначено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Також для застосування цієї норми законодавства вимагає дотримання певних умов: 1) продовжувати на 20 % на наступний рік можна договори про закупівлю, укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) продовжувати на 20 % на наступний рік можна тільки чинний договір; 3) продовжувати дію договору про закупівлю необхідно з урахуванням усіх змін, що були внесені до нього протягом року (у разі наявності); 4) норму застосовують лише в разі прийняття рішення проводити процедуру закупівлі в наступному році; 5) продовжувати дію договору, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі, на наступний рік необхідно на строк, достатній для проведення нової процедури закупівлі; Таким чином, в Законі відсутнє застереження, яке б заборонило Вам укласти додаткову угоду про продовженя строку дії договору для цілей, вказаних у ч.5 ст. 36 Закону. В той же час, звертаємо Вашу увагу на вимоги ч.7 ст. 2 Закону, які забороняють Замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. В зв'язку з цим, рекомендуємо приймати рішення щодо укладення вищезазначеної додаткової угоди при наявності обгрунтування того, чому Ви не можете зачекати з придбанням цієї апаратури до моменту завершення процедури закупівлі в наступному році. Детальніше з питанням внесення змін до договору про закупівлю, керуючись ч. 5 ст. 36 Закону можна ознайомитись у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22, у випуску журналу № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27 та у випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 42-43.

Юлія
20.12.2017 18:22

Доброго вечора! Нами, як Замовником, на початку року було проведено переговорну процедуру на закупівлю теплової енергії та укладено договір з постачальником (кількість Гкал - 86,4327, сума договору - 120000,00). Проте, протягом року нами спожито меншу кількість Гкал. ніж зазначено в договорі. Питання: Як правильно зменшити тендерний договір (і кількість, і сума договору), якщо згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" - істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі окрім випадків, і дані "ВИПАДКИ" є вичерпними.?????

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених в цій частині ст. 36 Закону. Зокрема, згідно п.1 ч.4 ст. 36 Закону істотні умови договору про закупівлю можна змінювати у випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Тобто уклавши з постачальником додаткову угоду на вказаній підставі Ви зменшуєте обсяги закупівлі за договором і відповідно суму договору. Детальніше з питанням щодо внесення змін до істотних умов договору Ви можете на журналі № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37 та у журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41.

Яна
19.12.2017 16:10

Добрий вечір! У зв`язку з тим, що в силу вступив Закон України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" просимо Вас надати роз`яснення щодо закупівель послуг (робіт) у команальних підприємств міста, що не є монополістами у визначеному порядку, шляхом застосування переговорної процедури (п.2, ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі")

Відповідь: Добрий день! Закон України "Про публічні закупівлі" (далі Закон, Закон про публічні закупівлі) є спеціальним нормативно-правовим актом в сфері проведення публічних закупівель. Законом не передбачено випадків для встановлення особливостей проведення закупівель у зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання". З врахуванням зазначеного проведення закупівель повинно здійснюватись відповідно до вимог Закону про публічні закупівлі. Однією з процедур закупівлі, передбачених ст. 12 Закону - є переговорна процедура. Відповідно до ст.35 Закону переговорна процедура застосовується як виняток у випадках наведених у ч.2 ст. 35 Закону. Зокрема, відповідно до п.2 ч.2 ст.35 Закону про публічні закупівлі застосування переговорної процедури може застосовуватись як виняток за відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. При цьому для застосування даного пункту не вимагається обов'язкового визнання суб'єкта монополістом. Основним критерієм є відсутність конкуренції на відповідному ринку. Проте відсутність конкуренції повинна бути належним чином підтверджена. В іншому випадку для здійснення закупівель необхідно застосовувати процедуру відкритих торгів. Детальнішу інформацію щодо підстав проведення переговорної процедури Ви можете прочитати в журналі № 6 (69) за червень 2017 на стор. 30-38.

Надія
15.12.2017 10:51

Доброго дня! Просимо надати роз’яснення стосовно наступного питання . В серпні 2017 року оголошена процедура (відкриті торги) Капітальний ремонт зеленої зони адміністративної площі, у відповідності з ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 (код CPV за ДК 021:2015 — 45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи), та за результатами закупівлі укладено договір з Підрядником1 за бюджетні кошти. Підрядник1 самостійно розробив проект проведення капітального ремонту (свої роботи він проводить за узгодженим з Замовником робіт проектом, вартість якого не виділена з вартості робіт) та має на нього авторські права. Виконання робіт за даною процедурою повинні були закінчитися до 30.11.2017.Разом з цим, на тій самій території, виконуються роботи іншим підрядником (Підрядник2), які заважають виконанню робіт з капітального ремонту. По незалежним від Підрядника1 причинам, він виконав частину робіт, які заактовані та будуть оплачені в 2017 році, однак не зміг завершити виконання повного обсягу робіт у встановлені терміни з вини Підрядника2. Додатковими угодами термін було перенесено до кінця 2017 року , але ситуація не змінилася кардинально.Підрядник2 не завершив свої роботи, та планує їх завершення вже у 2018 році (Підрядник2 виконує роботи за фінансуванням благодійної організації, тому Замовник не має на нього важелів впливу у вигляді штрафних санкцій). Питання: 1) Чи можливо у межах діючого Закону України «Про публічні закупівлі» та Бюджетного кодексу продовжити діючий договір (за бюджетні кошти) на проведення капітального ремонту з Підрядником1 на 2018 рік (чи можливе розділення на черги проведення капітального ремонту?). Якими пунктами Закону це регулюється. Або підкажіть інший вихід з нашої ситуації. 2) Чи можливе застосування у 2018 році з Підрядником1 переговорної процедури по завершенню, розпочатого у 2017 році, капітального ремонту зеленої зони адміністративної площі на підставі пп.5 ч.2 Ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки проект капітального ремонту та авторський нагляд здійснюється саме Підрядником1. Дакуємо за допомогу.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до п. 4 ч.4 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю можна змінювати у випадку продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Як бачимо в п.4 ч.4 ст. 36 Закону не міститься виключний перелік підстав для продовження строку дії договору та виконання зобов’язань, але зазначено, що такі дії можливі на підставі документально підтверджених об’єктивних обставин. У Вашому випадку, затримку виконання договору через те, що виконання одного договору генпідряду затримується через виконання іншого договору генпідряду, в принципі можна розглядати як об'єктивну підставу. Тим більше, що як зрозуміло з Вашого питання, Ви вже один раз продовжили строк дії договору по цій причині, при цьому в Законі не міститься обмеження щодо кількості таких продовжень. Якщо Ви приймите рішення продовжувати строк дії договору, рекомендуємо Ззвернути увагу на Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, які затверджені наказом Державної казначейської служби України 29 квітня 2013 року № 68. Згідно цих Методичних рекомендацій укладати договір, виконання якого буде здійснюватись більше ніж 1 рік, можливо тільки при закупівлі робіт, як у Вашому випадку. Для цього, Ви при підготовці змін до договору, разом із додатковою угодою на продовження строку дії договору, вносите зміни до календарного графіку виконання робіт та складеного відповідно до нього плану фінансування. План фінансування складається у відповідності до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668. В плані фінансування Ви вказуєте розбивку на 2017 та 2018 рік (помісячно). В 2017 році - буде фактично використана сума за договором на закупівлю робіт з капітального ремонту. В 2018 році - залишок суми за договором. Що стосується розбивки проекту на черги, то Законом це питання не регулююється. Питання розроблення проектної документації та внесення змін до неї регулюється Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, завтерджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45. За більш детальним роз'ясненням з приводу таких змін та строків їх затвердження і проходження державної експертизи (у разі необхідності) Вам слід звернутись до Вашої проектної організації. По другому питанню. Звертаємо Вашу увагу, шо переговорна процедура застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, передбачених у ч.2 ст. 35 Закону. Щодо переговорної процедури на підставі п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону, то тут визначено, що переговорну процедуру можна провести у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням. Тобто мова йде все ж таки про додаткову закупівлю, а не про завершення робіт. Таким чином, якщо в кінці 2017 року завершується строк дії договору, але роботи по проекту не встигли закінчити, тоді в 2018 році, для завершення робіт за проектом, якщо до проекту не вносились зміни які потребують додаткової закупівлі, необхідно проводити відкриті торги на закупівлю залишку робіт по проекту. Але в будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення про вибір процедури закупівлі. Детальніше з питанням реєстрації довгострокових бюджетних зобов’язань можна ознайомитись у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 28-30 та у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 27-28.

Віталій
15.12.2017 10:29

Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи необхідно вносити зміни до річного плану закупівель та/або додатка до річного плану закупівель за результатами проведення процедур закупівель та/або допорогових закупівель? Наприклад: очікувана вартість, зазначена в річному плані закупівель, складає 700000,00 грн.; договір про закупівлю за результатами проведення відкритих торгів укладено та виконано в повному обсязі (оприлюдненя звіт про виконання договору про закупівлю) в сумі 697600,00 грн. Дуже дякую за неодноразові своєчасно надані відповіді

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Хоча питання щодо корегування річного плану в Законі не врегульовано, не рекомендуємо Вам вносити до річного плану закупівель будь-які корективи після оголошення процедури закупівлі. Про це зокрема зазначено у листі МЕРТУ (листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 детальніше з даним листом можна ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2016 на стор. 41. Щодо тексту листа, то там встановлено, що форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені . Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Отже зміни замовнику необхідно вносити до річного плану тільки до початку проведення процедури закупівлі, тобто подання оголошення про проведення. Після проведення закупівлі ніякі зміни не потрібно вносити). Також звертаємо увагу, що у формі річного плану затвердженій наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 зазначено, що замовник встановлює розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі. Таким чином, у Вашому випадку, різниця між очікуваною вартістю закупівлі і сумою договору про закупівлю, в т.ч. зменшеною шляхом укладення додаткових угод, показує отриману економію коштів. Детальніше з рекомендаціями щодо планування закупівель можна ознайомитись у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37.

Ольга
14.12.2017 17:41

Доброго дня! Підкажіть будь ласка. Ми бюджетна організація, яка утримує фінансування з міського бюджету, нами були проведені відкриті торги з капітального ремонту центральної стерилізаційної 08.02.2017 р. , договір уклали 02.03.2017 р. і він діє до 31.12.2017 р. Наступні відкриті торги були на закупівлю медичного обладнання для стерилізаційної, які два рази не відбулися, а третій раз відбулися 01.12.2017 р. Договір заключимо 18.12.2017 року, обладнання привезуть та змонтують 25.12.2017 року. У зв’язку з цим, підрядна організація не встигає закінчити капітальний ремонт центральної стерилізаційної, який повинен бути закінчений 31.12.2017 року. Тому виникає питання, чи можна договір по капітальному ремонту центральної стерилізаційної продовжити до 28.02.2018 року. Залишкові кошти будуть в кінці 2017 року повернуті до міського бюджету, а профінансовані у січні 2018 році.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 4 ч.4 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю можна змінювати у випадку продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Звертаємо Вашу увагу, що в п.4 ч.4 ст. 36 Закону не міститься виключний перелік підстав для продовження строку дії договору та виконання зобов’язань, але зазначено, що такі дії можливі на підставі документально підтверджених об’єктивних обставин. У Вашому випадку, затримка виконання договору через те, що двічі не відбулись торги на закупівлю обладнання необхідного для його виконання, в принципі можуть розглядатись як об'єктивні обставини. Звертаємо також Вашу увагу на те, що виходячи з положень Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України 29 квітня 2013 року № 68 укладати договір, виконання якого буде здійснюватись більше ніж 1 рік, можливо тільки при закупівлі робіт, як у Вашому випадку. Згідно цих Методичних рекомендацій укладати договір, виконання якого буде здійснюватись більше ніж 1 рік, можливо тільки при закупівлі робіт, як у Вашому випадку. Для цього, Ви при підготовці змін до договору, разом із додатковою угодою на продовження строку дії договору, вносите зміни до календарного графіку виконання робіт та складеного відповідно до нього плану фінансування. План фінансування складається у відповідності до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668. В плані фінансування Ви вказуєте розбивку на 2017 та 2018 рік (помісячно). В 2017 році - буде фактично використана сума за договором на закупівлю робіт з капітального ремонту. В 2018 році - залишок суми за договором. Детальніше з питанням про реєстрацію договорів генпідряду можна ознайомитись у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 28-30 та у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37.

Тетяна
14.12.2017 15:25

Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, чи може бюджетна установа (відділ освіти) провести торги на вивіз твердих побутових відходів закладів та установ освіти шляхом проведення переговорної процедури (очікувана вартість закупівлі 260,0 тис.грн.), якщо рішенням виконавчого комітету міста визначено єдиного виконавця з вивезення твердих побутових відходів. Конкуренція в місті відсутня. Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до положень ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у випадках, передбачених ч. 2 ст. 35 Закону, зокрема, у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи (п.2 ч.2 ст. 35 Закону). Таким чином, якщо у замовника наявні підстави визначені в ч. 2 ст. 35 Закону, він може застосувати переговорну процедуру закупівлі. Ми не можемо надати більш детальне роз'яснення без ознайомлення з нормативними документами, які регулюють діяльність з вивезення твердих побутових відходів у Вашому місті та діяльність організації, яку за Вашою інформацією, визначено як єдиного виконавця цих послуг. Але, в будь-якому разі вибір процедури здійснює тендерний комітет/уповноважена особа і несе за це відповідальність, тому при наявності сумнівів щодо підстав для проведення переговорної процедури, рекомендуємо застосовувати процедуру відкритих торгів. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Встигніть передплатити журнал до 31.12.2017 на весь 2018 рік та оплатити до 1 січня 2018 року і, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Олена
14.12.2017 10:45

Доброго дня. По процедурі Звіт про укладення договору: чи потрібно роботи Звіт про виконання договору?

Відповідь: Добрий день! Обов’язок замовника оприлюднювати звіт про виконання договору про закупівлю встановлено у ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Ця вимога відноситься виключно до договорів про закупівлю, укладених за результатами однієї з процедур, передбачених ст. 12 Закону (відкриті торги, переговорна процедура, конкурентний діалог). Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Обов’язку замовника оприлюднювати звіт про виконання договору по договору, за яким укладено звіт про укладені договори, або іншого договору, укладеного за результатами допорогової закупівлі, ні Законом, ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено. Тому Вам не потрібно складати звіт про виконання договору за закупівлею “Звіт про укладені договори”. Детальніше з питанням оприлюднення звіту про укладені договори можна у журналі № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8-13 та у журналі № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 15-18.

Ольга Павлівна
14.12.2017 10:37

При закупівлі послуг з поточного ремонту відповідно до пункту 1 статті 2 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016р. № 454, «Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015р. № 1749 за показниками четвертої цифри ДК 021:2015 із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Крім того, для закупівлі вищезазначених послуг має бути задіяний відповідний ДБН. Питання: якщо сума нашої закупівлі не перевищує 200,00 тис.грн., а в кошторисі робіт зазначено комплекс робіт (тобто, декілька видів), то як визначити код за ДК 021:2015 – орієнтуватись на найвищу вартість одного із видів робіт, або є якійсь інший пріоритетний показник?

Відповідь: Добрий день! Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж, визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) (зі змінами). Відповідно до розділу ІІ цього Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.06.2017 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робі”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Тобто предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається в розрізі конкретного об'єкта, а не переліку робіт, які на ньому виконуватимуться. Вибір предмету закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника здійснює замовник самостійно, виходячи зі специфіки закупівлі та вимог Закону і Порядку. Детальніше з прикладами визначення предмета закупівлі поточного ремонту можна ознайомитись у випуску журналу №2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8-11.

ТЕТЯНА
13.12.2017 14:14

Добрий день! Проведена процедура відкритих торгів на очікувану суму 500 тис.гривень і укладено договір.Як правильно зареєструвати договір в органах Казначейства,якщо в договорі прописаний пункт,що розрахунки згідно договору будуть виконуватися в межах бюджетних асигнувань відповідного бюджетного періоду. Установі затверджений тимчасовий кошторис на 200 тис.гривень. Реєструємо 200 тис.гривень,а що робити з 300 тис.гривень? Потрібно складати додаткову угоду до договору? В постійному кошторисі загальна сума буде 500 тис.гривень.

Відповідь: обрий день! Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно, в договорі повина бути прописана сума договору 500 000,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Таким чином, Державне казнеачейство реєструє договір по тимчасовому кошторису на суму 200 000,00 грн, а потім, коли затвердять постійний кошторис, дореєструє 300 000,00 грн, що залишились.

Всього записів: 3252
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед