>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Валентин
22.08.2018 16:39

Доброго дня! Замовником відмінено торги у звязку із відхиленням усіх тендерних пропозицій. Ми, як учасник, пропозицію якого відхилили категорично не погоджуємось з таким рішенням. Підкажіть, будь ласка, яким чином можна оскаржити рішення про відхилення нашої пропозиції, та рішення про відміну торгів? Функціональні можливості електронних майдачиків не надають такої змоги. Разом з цим, відповідно до частини 5 ст.18 Щакону, орган оскарження припиняє розгляд скарги, зокрема, у випадку, якщо замовником прийнято рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, відміну переговорної процедури, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень. Тобто, фактично, Законом передбачено можливість оскарження відміни чи визнання торгів такими, що не відбулися. Можливо, можна подати скаргу в паперовому вигляді? Будемо вдячні за відповідь!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Таким чином, Закон взагалі не передбачає можливості оскаржувати до АМКУ рішення про відміну торгів та не дає підстав оскаржувати рішення замовника про відхилення тендерної пропозиції учасника до визначення когось з учасників переможцем торгів і оприлюднення в системі повідомлення про намір укласти договір. Таким чином, єдиний спосіб відмінити рішення замовника це подати позов до суду. Але, якщо будете подавати позов, зверніть увагу на нюанс роботи системи ProZorro. Фактично з відміною торгів в системі оприлюднюється відповідне повідомлення і закупівля блокується. Усі дії відбуваються в системі електронних закупівель автоматично. І ні ДП «Прозорро», ні електронні майданчики не втручаються в її роботу. Відповідно після завершення/відміни процедури неможливо повернути процедуру на попередній етап. Отже, після визнання судом недійсним рішення замовника про відміну процедури замовник не зможе повернутись до цієї закупівлі в системі ProZorro. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 2 (77) за лютий 2018 року на стор. 34-35.

Татьяна
22.08.2018 13:08

Номер тендеру в ЦБД: UA-2018-07-19-000229-a Згідно реєстру, що формує Система одним у часників є ТОВ "ВОРОТА 24", Код згідно з ЄДРПОУ учасника: 40118282. По факту тендерна пропозиція подана від ФОП Куреня А.В. (код 2323813451). Яким чином Замовник має вчинити: Варіант 1: відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ВОРОТА 24» - тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації, оскільки ТОВ «ВОРОТА 24» відповідно до умов Тендерної документації №15-03-371 від18.07.2018 р. не надало жодного документу. Варіант 2: Розглядати пропозицію ФОП Куреня А.В. (код 2323813451) на відповідність вимогам Тендерної документації №15-03-371 від18.07.2018, та у випадку відповідності – визначати переможцем.

Відповідь: Добрий день! У Вашому випадку необхідно діяти за варіантом 1. Тендерна пропозиція була подана через електронну систему закупівель від учасника – ТОВ «Ворота 24». Тендерна пропозиція подається у відповідності до вимог тендерної документації. Тобто саме учасник ТОВ «Ворота 24» повинен підтвердити свою відповідність, зокрема, кваліфікаційним критеріям по статті 16 Закону про публічні закупівлі та відсутність підстав передбачених статтею 17 цього Закону. Відповідно до ч.4 статті 28 Закону про публічні закупівлі після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. При цьому документи подані від ФОП Куреня А.В. Вами не розглядаються, оскільки він не є учасником цієї закупівлі. Таким чином, пропозиція ТОВ «Ворота 24» підлягає відхиленню як така, що не відповідає умовам тендерної документації (п.4 ч.1 ст. 30 Закону). Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Татьяна
22.08.2018 13:07

На виконання вимог ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Учасник в тендерній пропозиції повинен надати в довільній формі інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах 1 і 2 цієї статті, зокрема, відносно п.9 ч. 1 «у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». З огляду на вимоги статті 5 Закону (рівна участь вітчизняних та іноземних учасників), іноземні учасники, також повинні надати інформацію, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Згідно ст.16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Допоможіть з наступним питанням: 1) який пункт Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вказує на той факт, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вноситься лише інформація про вітчизняних учасників; 2) яким чином іноземний учасник може обґрунтувати, що надання вимога, щодо наявності необхідної інформації в Реєстрі не передбачена законодавством для іноземних учасників.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону про державну реєстрацію державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом. Як бачимо, зі змісту визначення того, що є державною реєстрацією юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) прямо випливає, що воно стосується саме тих юридичних осіб, які створюються на території України. По другому питанню. Відповідно до п. 30 ч.1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція – це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно ч.4 ст. 30 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. При цьому дійсно є проблема з участю в публічних закупівлях іноземних учасників. Але як зазначило у своєму роз’ясненні з цього приводу (лист вих. № 3304-06/1900-06 від 17.01.2018) Мінекономрозвитку тендерна документація розробляється і затверджується замовником. До учасників закупівлі згідно статті 1 Закону відносяться: фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Згідно статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. При цьому, документи складання (подання) яких передбачено законодавством України, можуть не передбачатись законодавством країни, де зареєстровані іноземні учасники. В зв’язку з цим МЕРТ звертає увагу, що згідно статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Разом з тим, якщо учасниками процедури закупівлі є іноземні учасники, такі учасники можуть надавати замовнику документи та інформацію на підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам з урахуванням країни реєстрації такого учасника. В той же час, МЕРТУ звертає увагу, що враховуючи що саме замовник розробляє тендерну документацію, замовнику доцільно врахувати специфіку закупівлі і можливий склад учасників. Отже, іноземний учасник повинен надати інформацію про свою державну реєстрацію та кінцевих бенефіціарних власників з урахуванням законодавства своєї країни або надати інформацію про те, що в країні його реєстрації така інформація не вимагається. Детальніше з роз’ясненням МЕРТУ можна ознайомитись у випуску журналу № 2(77) за лютий 2018 року на стор. 26-28. З порадами щодо проведення торгів за участі нерезидентів у випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 38-41 та випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 20-25.

Михайло
21.08.2018 16:37

Доброго дня! Замовником було прийнято рішення про відмову учаснику в участі в процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції відкритих торгів на підставі п.4 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" по причині наявності рішення Адміністративної колегії територіального відділення антимонопольного комітету України про встановлення факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, та накладення штрафу. Зазначене рішення оскаржується Учасником в господарському суді на момент прийняття Замовником рішення про відхилення пропозиції. Рішення Адміністративної колегії судом не призупинялось. ПИТАННЯ: чи правомірно Замовником застосовано норми Закону "Про публічні закупівлі"? Якщо неправомірно, то які статті порушено? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Дії замовника правомірні. Відповідно до вимог статті 30 Закону про публічні закупівлі замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону. До таких підстав, зокрема, належить факт притягнення суб’єкта господарювання (учасник) протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). Звертаємо увагу, що Мінекономрозвитку своїм листом (вих. № 3304-04/33947-06) від 07.08.2018 року надало роз’яснення щодо застосування цієї підстава для відхилення тендерної пропозиції учасника. В цьому роз’ясненні зокрема приведено зазначено, що оскарження рішення органів АМКУ до господарського суду не зупиняє його виконання (дію), крім випадків, визначених Законом про захист економічної конкуренції (ч.3 ст. 60 Закону про захист економічної конкуренції). Частина п’ята статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачає, що незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити рішення органу АМКУ. Враховуючи, у Вашому випадку рішення Адміністративної колегії судом не призупинялось і було чинним на момент прийняття рішення замовником, замовник був зобов’язаний відхилити Вашу тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 30 Закону про публічні закупівлі. Також з цього питання для прикладу рекомендуємо ознайомитись з рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1237/17 від 14.03.2018 року. Зміст цієї справи було опубліковано у випуску журналу № 6 (81) за червень 2018 року на стор 47. Також в журналі № 9 (84) за вересень 2018 можна буде детально ознайомитися з даним питанням.

Андрій
21.08.2018 11:06

Добрий день. Затвердили додаток до річного плану закупівель, що містив предмет закупівлі 79310000-0 - 6200 грн. Протягом року використали частину коштів з даного передмета - 3000 грн. Зараз виникла виробнича потреба в закупівлі по даному коду на суму - 5200 грн.Кошти хочемо перекитнути з іншого предмета закупівлі. Чи правильно буде всі кошти додати (6200+2000)та показати в змінах до додатку очікувану вартість предмета закупівлі 8200? Чи потрібно змінювати орієнтовний початок проведення закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Тобто кожна закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форма річного плану затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490. В п.2 цього наказу зазначено, що додаток до річного плану складається за формою річного плану. При заповненні форми річного плану замовник зокрема вказує орієнтовний початок процедури закупівлі. Технічно система дозволяє замовнику обирати місяць орієнтовного початку закупівлі. Якщо закупівля відбудеться в іншому місяці ніж зазначено в річному плані, необхідно внести відповідні зміни до річного плану. Таким чином, враховуючи вимоги Закону та наказу № 490, рекомендуємо кожну закупівлю відображати у річному плані окремо. Тобто, у Вашому випадку внести зміни у додаток до річного плану, включивши до нього закупівлю на 5200 грн. із зазначенням орієнтовного початку закупівлі. Детальніше статтю про «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» — Ви можете прочитати у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34–37.

Віталія
21.08.2018 11:04

Замовник визначив код на закупівлю ДК 021:2015 – 71630000-3 «Послуги з технічного огляду та випробувань» - Сертифікація послуг з перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом. Якщо у учасника у відомостях з ЄДРПОУ зазначено код 72.19 Прочие исследования и разработки в области естественных наук и инженерии, але в статуті в основних напрямках діяльності присутня «сертифікація послуг, що надаються залізничним транспортом, у закріпленій області акредитації», чи є це підставою для його відхилення, при тому, що у другого учасника і в Статуті і відомостях з ЄДРПОУ присутній код 71.20 - Технічні випробування та дослідження. Дякуємо за відповідь.

Відповідь: Добрий день! На нашу думку це не є підставою для відхилення виходячи з наступного. Тендерна пропозиція подається учасником закупівлі відповідно до умов тендерної документації. Частиною 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника визначено в ч.1 ст. 30 Закону. Так, відповідно до вимог ч.1 статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Як бачимо, в Законі відсутня підстава для відхилення тендерної пропозиції учасника, якщо у відомостях з ЄДРПОУ про нього відсутній необхідний КВЕД. Тому, якщо в умовах тендерної документації не вимагався конкретний КВЕД, для відхилення пропозиції не має підстав. Якщо така вимогам була, тоді пропозицію довелось би відхилити через невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. Також зазначимо, що законодавство не обмежує суб'єктів господарювання можливістю займатися лише тими видами діяльності, які було заявлені юридичною особою у статуті або які вона зазначила в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Так, згідно зі ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Тобто, суб’єкт господарювання має право здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, незалежно від того, чи передбачений цей вид діяльності установчими документами, крім випадків, коли є законодавче або судове обмеження, відсутня ліцензія (дозвіл) необхідна для цього виду діяльності. До речі, з Вашого питання випливає, що у цього учасника відсутній відповідний КВЕД, але цей вид діяльності є у статуті. Отже відсутність відповідного КВЕД не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Інфекційна лікарня
21.08.2018 10:43

Доброго дня! Провели допорогову закупівлю на закупівлю м`яса в квітні 2018р.. В серпні Постачальник хоче підняти ціну товару на 18%. Підкажіть, будь ласка, чи правомірно підняти на 18%, а не на 10%? Чи маємо ми право не погодитись на підняття ціни взагалі і як це правильно оформити? Які наші дії? Заздалегідь дякую!

Відповідь: Добрий день! Договори, укладені за допороговими закупівлями не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Такий договір укладається, змінюється та розривається відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України. Таким чином, якщо Ви погоджуєтесь на запропоновані зміни і це не суперечить умовам Вашого договору та не порушує вимоги ЦКУ та ГКУ, відповідні зміни можуть бути внесенні. При цьому, Ви не зобов’язанні обов’язково погоджуватись на внесення таких змін. Загалом порядок внесення змін до господарського договору і дії сторін договору визначені в статті 188 ГКУ. Так, згідно цієї статті: 1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. 2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. 3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. 4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. 5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Отже, якщо Ви не погоджуєтесь на внесення змін маєте повне право відмовитись від відповідної пропозиції Вашого контрагента. В цьому випадку, Ваш контрагент може добиватись внесення змін в судовому порядку. Інший варіант, це сторони можуть досягти згоди щодо розірвання договору. В цьому випадку, Вам доведеться проводити нову закупівлю і укладати новий договір. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Олександр
20.08.2018 15:22

Які дії замовника, якщо по предмету закупівлі була запланована очікувана вартість менше 200 тис. грн., були укладені та оприлюднені звіти про укладені договори. А у наслідок подорожчання вартості послуг та збільшення обсягів очікується перевищення 200 тис. грн. до кінця 2018 року?

Відповідь: Добрий день! В першу чергу зазначимо, що договори, укладені за допороговими закупівлями не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Такий договір укладається, змінюється та розривається відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України. Вказана у Вашому питанні ситуація також прямо не регулюється Законом. Проте в Законі зазначено наступне. Відповідно до ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до ч.7 ст. 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Отже, уклавши допороговий договір, а потім через внесення зміни до нього, вийшовши на надпорогову суму можна отримати звинувачення у навмисному укладені договору за заниженою ціною з метою уникнення процедури відкритих торгів. Крім того, Закон каже, що кожна закупівля здійснюється відповідно до річного плану/додатку до річного плану, тому потреба у додаткових обсягах предмета закупівлі задовольняється шляхом проведення нової закупівлі. Враховуючи зазначене, рекомендуємо при внесенні змін до допорогового договору в частині ціни договору не допускати в наслідок таких змін перевищення вартісних меж встановлених в ч.1 ст. 2 Закону. Додатковий обсяг послуг закупити шляхом проведення нової закупівлі. При виборі виду закупівлі (допорогова чи надпорогова) замовник керується вартісними межами визначеними в ч.1 ст. 2 Закону. При цьому, рекомендуємо звернути увагу на роз’яснення МЕРТУ щодо нового предмету договору (лист вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016). В будь-якому випадку, вибір процедури закупівлі та відповідальність за свій вибір несе замовник. Детальніше з даним листом МЕРТУ Ви можете ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2010 стор. 38-42.

Марина
20.08.2018 15:02

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) у 2017 році замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі робіт на підставі подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій: Замовник мав підстави для застосування переговорної процедури у відповідності з пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону. Замовник може розпочати процедуру закупівлі наприкінці поточного року за відповідним предметом закупівлі у разі потреби до здійснення відповідної закупівлі (Роз’яснення уповноваженого органу з питань закупівель - Мінекономрозвитку №3302-06/29640-06 від14.09.2016). Тому,тендерний комітет замовника прийняв рішення почати переговорну процедуру робіт наприкінці 2017 року з внесенням в річний план закупівель поточного (2017) року для потреб 2018 року (виконання робіт передбачено на 2018 рік). Роботи мають складний характер, тому підприємством проводилась довготривала робота щодо пошуку можливих учасників закупівлі. Договір на закупівлю був укладений в червні 2018 року. Чи є порушенням Закону внесення процедури в річний план закупівель 2017 року (процедура закупівлі робіт почата наприкінці 2017 року) для потреб 2018 року та укладення договору за результатами закупівлі робіт в червні 2018 року без повторного дублювання процедури в річний план 2018 року?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. При цьому, як зазначило в своєму роз’ясненні Мінекономрозвитку (лист вих. №3302-06/29640-06 від 14.09.16) Законом не встановлено обов’язку замовника складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів). Зважаючи на те, що Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності законом про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, керуючись його очікуваною вартістю за умови, що в проекті договору про закупівлю та в договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань залежно від реального фінансування. Закон також не обмежує строки проведення процедур закупівлі. Таким чином, виходячи з обсягу наданої Вами інформації, у Ваших діях не вбачається порушення вимог Закону про публічні закупівлі. Крім того звертаємо увагу, що в формі річного плану яка затверджена Наказом МЕРТУ № 490, є дві графи по періодам для заповнення: перша - це рік на який готується план, друга – орієнтований початок проведення процедури. Детальніше з роз’ясненням МЕРТУ та коментарями редакції можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Олександр
20.08.2018 12:59

Які дії замовника, якщо по предмету закупівлі була запланована очікувана вартість менше 200 тис. грн., були укладені та оприлюднені звіти про укладені договори. А у наслідок подорожчання вартості послуг та збільшення обсягів очікується перевищення 200 тис. грн. до кінця 2018 року?

Відповідь: Добрий день! В першу чергу зазначимо, що договори, укладені за допороговими закупівлями не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Такий договір укладається, змінюється або розривається відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України. Вказана у Вашому питанні ситуація також прямо не регулюється Законом. Проте в Законі зазначено наступне. Відповідно до ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Відповідно до ч.7 ст. 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Отже, уклавши допороговий договір, а потім через внесення зміни до нього, вийшовши на надпорогову суму можна отримати звинувачення у навмисному укладені договору за заниженою ціною з метою уникнення процедури відкритих торгів. Крім того, Закон каже, що кожна закупівля здійснюється відповідно до річного плану/додатку до річного плану, тому потреба у додаткових обсягах предмета закупівлі задовольняється шляхом проведення нової закупівлі. Враховуючи зазначене, рекомендуємо при внесенні змін до допорогового договору в частині ціни договору не допускати в наслідок таких змін перевищення вартісних меж встановлених в ч.1 ст. 2 Закону. Додатковий обсяг послуг закупити шляхом проведення нової закупівлі. При виборі виду закупівлі (допорогова чи надпорогова) замовник керується вартісними межами визначеними в ч.1 ст. 2 Закону. При цьому, рекомендуємо звернути увагу на роз’яснення МЕРТУ щодо нового предмету договору (лист вих. № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016). В будь-якому випадку, вибір процедури закупівлі та відповідальність за свій вибір несе замовник. Детальніше з даним листом МЕРТУ Ви можете ознайомитися в Журналі № 10 (61) за жовтень 2010 стор. 38-42.

Євгенія
20.08.2018 12:06

Добрий день, підкажіть будь ласка як правильно поступити тендерному комітету в таких ситуаціях: 1) Учасник звичайних відкритих торгів подав у складі тендерної пропозиції документ російською мовою (наказ на призначення директора від 22.04.2004р.).В тендерній документації передбачено наступне: «Документи, що мають відношення до тендерної пропозиції, і готуються безпосередньо учасником, складаються українською мовою. У разі надання учасником будь-яких документів (оригіналів чи їх копій) іноземною мовою, що видані іншими установами чи підприємствами, то такі документи можуть мати автентичний переклад українською мовою. Визначальним є текст, викладений українською мовою». 2) Учасник звичайних відкритих торгів подав у складі тендерної пропозиції документ у форматі jpg. В тендерній документації передбачено наступне: «Всі документи тендерної пропозиції повинні бути подані у вигляді сканованої копії оригіналів документів в кольоровому режимі (у PDF форматі), мати чіткий вигляд повного (завершеного) документу, якщо надаються копії документів вони повинні бути завірені підписом уповноваженої особи учасника та печаткою (у разі її використання)». У формальних несуттєвих помилках дані помилки не зазначені. Чи повинні ми відхилити тендерні пропозиції. Можливо є варіанти не відхилення цих пропозицій?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 30 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому, згідно ч.3 статті 22 Закону тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Що стосується подання учасником документу у форматі jpg, це можна визнати за формальну помилку, оскільки вона пов’язана саме з оформленням тендерної пропозиції і не впливає на зміст документів. Що стосується питання мови складення документів, які подаються учасником в складі його тендерної пропозиції, то звертаємо Вашу увагу, що в ст. 15 Закону встановлено вимоги тільки щодо мови документів замовника. Отже, Закон не встановлює вимоги до мови документів учасника. Вимоги щодо мови, на якій подається тендерна пропозиція учасника або окремі документа в її складі, встановлює замовник в тендерній документації. При цьому, невиконання учасником вимог тендерної документації щодо мови документів не можна віднести до формальних помилок, пов’язаних з оформленням пропозиції та/або опискою, технічною помилкою, а тому це є обґрунтованою підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника як такої, що не відповідає вимогам тендерної документації. Про це свідчить в т.ч. практика розгляду скарг АМКУ (для прикладу скарга по закупівлі UA-2016-10-19-000803-с). Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Надія
20.08.2018 09:17

Добрый день! Подскажите какие правовые последствия подписания никчемного договора (с нарушением сроков Закона о публичных закупках). Действия Заказчика в данном случае: как закрыть договор в системе электронных закупок? Возможно ли расторжение такого договора согласно Хозяйственного кодекса? Со стороны закона о публичных закупках мы понимаем, что договор никчемный согласно ст38, но с другой стороны он подписан с двух сторон и наблюдателю со стороны (без подробного рассмотрения всех сроков по закупке) непонятно почему невозможно выполнение обязательств по договору сторонами. Благодарим за исчерпывающий ответ.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У Вашому випадку, договір про закупівлю є нікчемним відповідно до вимог ст. 37 Закону про публічні закупівлі. Відповідно до ст.216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Відповідно до ст. 236 ЦКУ нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. Таким чином, розривати цей договір не потрібно оскільки він вже є недійсним (нікчемним) з моменту його вчинення. Щодо того, яким чином закрити договір в системі, то технічно це можна зробити шляхом оприлюднення звіту про виконання договору. Вибравши як підставу, наприклад, розірвання договору і підвантаживши рішення тендерного комітету, в якому вказати, що звіт публікується у зв’язку з тим, що цей договір про закупівлю є нікчемним на підставі ст. 37 Закону. Детальніше з питанням недійсності договору про закупівлю можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 11-23. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ольга
17.08.2018 12:13

Доброго дня! Ми провели допорогову закупівлю Друкованих книг на суму 55760.00 грн. З учасником, який запропонував найнижчу ціну укладено договір на суму 41749.00 грн. Питання полягає в тому як використати зекономлені кошти, які залишилися на рахунку замовника, а саме 14011.00 грн. Знову проводити допорогову закупівлю, чи можна укласти прямий договір на придбання Друкованих книг?

Відповідь: Добрий день! Якщо річна вартість предмета закупівлі за конкретним кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 для товарів та послуг не перевищує вартісні пороги встановлені в ч. 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), замовник проводить допорогову закупівлю. При цьому, ні Закон, ні інший нормативно-правовий документ не забороняє проводити таку закупівлю не за один раз, а розбивати на кілька закупівель протягом року. В той же час, звертаємо увагу, що згідно статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Тобто, кожна закупівля повинна бути попередньо включена до річного плану/додатку до річного плану і оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. З приводу проведення закупівель на допорогові суми Закон не встановлює обов`язку проводити допорогову закупівлю чи укладати прямий договір, а надає право замовникові самостійно визначитися у який спосіб він хоче здійснити ту чи іншу допорогову закупівлю. Таким чином, ви маєте можливість здійснити придбання друкованих книг на суму 14 011,00 грн як шляхом проведення допорогової закупівлі в електронній системі закупівель, так і шляхом укладення прямого договору. Завадою у обранні способу здійснення такої закупівлі може стати лише наявність у Вас як замовника, власного внутрішнього розпорядчого документу, яким врегульовано Порядок проведення допорогових закупівель вашою організацією. Наявність та розробка такого документа є правом замовника. У випадку його наявності необхідно дотримуватися механізму дій у вирішенні Вашого питання, який закріплений у такому документі. Додаткову інформацію Ви можете прочитати у статті: «Логіка допорогової закупівлі: поспішаючи по досвід, не ігноруймо знання» - випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 23-27. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Надія
16.08.2018 14:29

Доброго дня! Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків п.7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому нічого не вказує на необхідність у такому випадку зменшувати обсяг закупівлі у кількісному вираженні. Жодного разу не користувалися цим пунктом Закону , тому просимо роз’яснити чи вірно ми його розуміємо : Ми закуповуємо імпортну техніку на А грн, згідно договору фіксуємо курс валюти по НБУ на дату аукціону та є можливість перерахунку у разі його збільшення на дату постачання , умовно це збільшення на N грн. Питання на скільки ми можемо збільшити суму договору?? На всю суму N грн, у разі, якщо А+ N грн не перевищує суму , закладену у річному плані. А чи можемо ми збільшити суму договору , у разі, якщо А+ N грн перевищить суму за цією закупівлею у річному плані закупівель. Аналогічне питання і по регульованим тарифам (комунальні послуги). В річний план закладається сума , що дорівнює сумі договору , оскільки постачальники комунальних послуг є монополістами та закупівля проводиться за результатом переговорної процедури. У разі підвищення тарифу чи можемо ми без зменшення обсягу збільшити вартість договору , яка буде перевищувати заплановану суму у річному плані. Чи потрібно ,в даному випадку, вносити коригування у річний план? Дякуємо за вичерпну відповідь.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 7 ч. 2. ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Отже, відповідно до такого порядку (механізму внесення змін) і можливо вносити зміни до договору. Щодо п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону, то зауважимо, що застосування даної підстави для внесення змін до договору має багато нюансів і, як вказувалось вище потребує обов’язкового зазначення в договорі саме порядку застосування даної підстави для внесення відповідних змін. В першу чергу зауважимо, що ви зробили правильний висновок, щодо того, що за умови правильного застосування п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону у замовника немає обов’язку зменшувати обсяг закупівлі, а загальна вартість договору може зрости по відношенню до суми першопочаткового договору, укладеного за результатами процедури закупівлі. Також, якщо мова йде про зміну курсу іноземної валюти, тут варто памятати, що: зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна. Також, спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від різних чинників, тому застосовувати ту чи іншу формулу перерахунку вартості варто виважено, з урахуванням всіх можливих умов договору та ризиків. Момент проведення перерахунку також залежить від умов конкретної закупівлі. Для прийняття правильного рішення рекомендуємо попередньо ознайомитися зі статтею «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуску журналу № 5 (56) за травень 2015 року, стор. 27-35. Щодо річного плану, то варто зазначити, що річний план відповідно до статті 4 Закону є передумовою здійснення закупівлі, яка в обов’язковому порядку здійснюється відповідно до річного плану. Тобто функція річного плану полягає в тому, аби надати майбутнім учасникам торгів достовірну інформацію про те, яку суму коштів, на який предмет закупівлі та коли тощо планує використати замовник. На оголошенні закупівлі відповідно до опублікованої раніше позиції річного плану і закінчується функція річного плану, тобто він не має ніякого відношення до взятих Вами на себе зобов’язань за укладеним договором та подальшого виконання такого договору. Тобто сума (очікувана вартість) в оголошенні повинна дорівнювати очікуваній вартості в річному плані, а договір до річного плану ніякого відношення не має і річний план не повинен коригуватися по результатам виконання договірних зобов’язань. Це правило загальне. Також в контексті планування рекомендуємо ознайомитися з наступними статтями: стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37; стаття «Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Надія
16.08.2018 14:28

Доброго дня ! Нами оголошено закупівлю на бензин. У складі закупівлі вказано А92 – Х л., А-95 –У л та укладено на таких умовах договір. Чи можливо у межах діючого законодавства, , провести коригування обсягів товару (шляхом укладання додаткової угоди до договору), частково перерозподіливши обсяги А92 на А95 у відповідності до ціни кожного виду бензину наступним чином : А92= Х-n ; A95 = Y+n , у разі якщо ціна на обидва бензини однакова. Дякуємо за вичерпну відповідь.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у ч. 4 цієї статті. Ні одним з можливих випадків для внесення змін в істотні умови договору, зазначених у ч. 4 ст. 36 Закону, не передбачено можливості збільшувати обсяг закупівлі товарів/робіт/послуг, які є предметом договору про закупівлю. Таким чином, замовник не має права збільшувати обсяг одного товару за рахунок зменшення кількості іншого товару, навіть, якщо при цьому не змінюється загальний обсяг закупівлі за договором. Докладніше з питанням внесення змін до істотних умов договору також можна ознайомитись у попередніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель»: стаття «Зміна істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 4 (55) за квітень 2016 року, стор. 8-11; стаття «Зміна істотних умов до договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 35–37; стаття «Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 36–41; стаття «Роль ДП «Держзовнішінформ у публічних закупівлях» - випуск журналу № 4 (79) за квітень 2018 року, стор. 8–13 та в майбутніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Всього записів: 3657
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед