>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Валентина
04.09.2018 10:50

Доброго дня! Переможець торгів на виконання вимоги ст.17 Закону повинен надати замовнику у строк, що не перевищує 5 календарних днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, інформацію, що підтверджує відсутність підстав, визначених частинами 1 і 2 ст.17. Згідно ст.14 Закону України "Про публічні закупівлі" подання інформації здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Чи повинен переможець торгів надавати додатково замовнику документи в паперовому вигляді?

Відповідь: Добрий день в ч.3 статті 17 Закону про публічні закупівлі зазначено, що спосіб документального підтвердження визначає замовник. Тобто, замовник при розробленні умов тендерної документації повинен самостійно визначитись в якому вигляді він хоче отримати такі документи: в паперовому, в електронному (завантажені в систему сканкопії) або і в паперовому і в електронному одночасно. Хоча враховуючи положення статті 14 Закону про публічні закупівлі доцільно вимагати таке документальне підтвердження тільки в електронному вигляді без надання у паперовому вигляді.Детальніше про помилки учасників при поданні тендерної пропозиції можна прочитати в Журналі № 6 (81) за червень 2018 стор. 33 -40.

Зоряна
04.09.2018 09:57

Добрий день. Підкажіть як правильно поступити в такій ситуації-1питання: Замовникові необхідно здійснити закупівлю виробів медичного призначення на суму 170000,00грн КЕКВ 2220 , фінансування з серцево судинної програми і Меблів медичних(каталки, кушетки) КЕКВ 3110 на суму 150000,00 грн. фінансування по Міській програмі "Здоров'я населення" , але обидві закупівлі відносяться до Коду ДК 021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні. Чи в обох випадках проводити відкриті торги, чи можна допорогові закупівлі, оскільки різні джерела фінансування? 2 питання: Для придбання м'якого інвентаря виділили 250000,00грн , з них за одним кодом необхідно придбати матраци на суму 40000,00 і за іншим на суму 210000,00 одіяла. Чи потрібно робити відкриті торги на обидві процедури ,оскільки загальна виділена сума більше 200000,00, чи в залежності від предмета закупівлі за кожним кодом допороги на 40000,00 і відкриті торги на 210000,00?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог Закону про публічні закупівлі замовник визначає предмет закупівлі в порядку визначеному Уповноваженим органом. Відповідно до Порядку визначенняпредмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 предмет закупівлі товари визначається замовником згідно з пунктами 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Замовник застосовує одну з процедур закупівлі, передбачених ст.. 12 Закону, якщо вартість предмета закупівлі (запланована на весь рік) перевищує вартісні межі визначені в ч.1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі. Зверніть увагу, джерело фінансування не має жодного значення. Якщо вартість предмета закупівлі не перевищує зазначені межі, тоді можна провести допорогову закупівлю. Отже відповідаючи на Ваші питання можна зазначити. По першому питанню. Оскільки предмет один і той же і його очікувана вартість перевищує 200 тис. грн., необхідно проводити відкриті торги. По другому питанню. Якщо за класифікатором, це різні предмети закупівлі, значить їх закуповують за різними закупівлями. Вибір процедури залежатиме від того чи вартість предмета закупівлі перевищує або ні вартісні межі визначені в ч.1 ст. 2 Закону. Так, вартість закупівлі ковдр за Вашою інформацією перевищує 200 тис. грн. – отже тут відкриті торги можна взяти код 39520000-3, а матраци (40 тис. грн.) – допороги можна взяти код 39140000-5.Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Валентина
04.09.2018 09:24

Добрый день. Ответьте, пожалуйста, на вопрос: объявлены открытые торги «1-й круг» на закупку товара, бюджет закупки 300 тыс. грн., количество товара 61 шт. По итогу торги не состоялись из-за отсутствия участников. Изучив причину не состоявшихся торгов, определено, что за это время цена на закупаемый товар выросла. Можем ли мы, при объявлении открытых торгов «2-й круг» изменить количество товара, оставив бюджет закупки тот же - 300 тыс. грн. При перерасчете по новой цене товара, получалось уже не 61 шт. товара, а 55 шт. А если не состоится «2-й круг» торгов, можем ли мы поменять количество товара, придя к переговорной процедуре, оставив бюджет закупки тот же?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.2 ст. 35 Закону про публічні закупівлі переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Як бачимо прямо це питання в Законі не врегульовано. З одного боку, в цій підставі відсутнє застереження щодо неможливості зміни ціни та/або обсягів закупівлі. Проте зверніть, що відповідно до вимог статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Отже, теоретично можливо обґрунтувати зміну ціни, підтвердивши це даними моніторингу або документами від профільних організацій. Стосовно зміни кількості товару, що закуповується існує ризик претензій від перевіряючи органів щодо безпідставного проведення переговорної процедури і уникнення відкритих торгів шляхом маніпулювання ціновими та кількісними показниками. Зверніть увагу, що замовник застосовує, а не зобов’язаний застосовувати переговорну процедуру. Але у будь-якому випадку, вибір процедури здійснює замовник, але у разі вибору переговорної процедури замовник зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав для її застосування (ч.3 ст. 35 Закону про публічні закупівлі). Детальніше з питаннями проведення переговорної процедури можна ознайомитись у випуску журналу №6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38, у випуску журналу № 3 (66); у випуску журналу № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 28-30, у випуску журналу № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 18-25 та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 30-38.

Єгор
03.09.2018 11:50

Добрий день! Просимо прописати механізм закупівлі електроенергії на 2019 рік та на період з 11 по 31 грудня 2018 року. Дякуємо.

Відповідь: Доброго дня! Тринадцятого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року. В зв’язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3304-06/40489-07) від 09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до даного листа є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах зазначено про наступне. Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі постачальників та способів закупівлі електричної енергії. Унаслідок цього основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком. Проте наразі конкурентні закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою, але на період до 11.12.2018. Закупівля електроенергії на період з 11 грудні і до кінця року і, відповідно на 2019 рік має відбуватись за процедурою відкритих торгів. Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території. Додатково інформацію про закупівлю електричної енергії Ви можете прочитати з випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017). Також звертаємо увагу, що редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» планує проведення 3 жовтня у Києві навчання по проблемним питанням щодо закупівлі електричної енергії за новим Законом про ринок електричної енергії. Інформацію про план навчання та умови участі у ньому можна отримати на нашому сайті у рубриці Навчання/Семінари за посиланням: http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/kiev/.

Ольга
30.08.2018 14:16

Доброго дня підкажіть будь-ласка чи потрібно затверджувати протоколом тендерного комітету обнулення пункту додатку до річного плану і як це обнулення відображати в паперовому варіанті додатку до річного плану/

Відповідь: Добрий день! Відповідно до статті 11 Закону про публічні закупівлі тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Тобто в будь-якому випадку, всі рішення тендерного комітету оформлюються протоколом. Щодо обнуління пунктів річного плану/додатку до річного плану, то зверніть увагу, що ні Закон про публічні закупівлі, ні жоден інший нормативно-правовий акт не містить визначення того, що таке обнуління рядка річного плану, а також вимоги взагалі вчиняти подібні дії. Хоча з іншого боку і не забороняє. Відповідно питання щодо того як це відображати на папері, нічим не регулюється. Проте не забувайте, що згідно вимог статті 4 Закону річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. З рекомендаціями редакції журналу щодо планування закупівель можна ознайомитись у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року на стор. 34-37. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ірина
30.08.2018 14:05

Гарного дня! Питання про підняття ціни на 10 %: договір на мясо заключенов лютому місяці по ціні 99,00 грн/ кг. Постачальник написав лист в серпні на підняття ціни з 01.09. 2018 року. Тендерний комітет взяв довідку із статистики ісередні ціни на товари, які публікує Мінеономрозвитку та проаналізував цінову ситуацію: ціна в червні - 107,68 грн., в липні -109,55 грн.( статистика), в червні -114,28 грн., в липні- 114,26 грн. (мінекономрозвитку).Підкажіть будь- ласка дії Замовника: чи можна піднімати ціну ? Якщо можна , то на скільки??? І ще одне запитання: чи можна піднімати ціну 27.08.2018року і наступний раз 03.09.2018 року.??? Дякую за допомогу.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині 4 цієї статті, зокрема у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, ця підстава застосовується якщо предметом закупівлі є товар, підставою для внесення змін є коливання саме ринкових цін на це товар, одноразова зміна ціни не повинна перевищувати 10 %, але при цьому ціна договору не повинна збільшуватись. В той же час, в Законі про публічні закупівлі прямо не визначено скільки раз можна вносити зміни, чи можуть сумарно такі зміни перевищити 10%, хто має підтверджувати факт коливання ринкових цін. Відповідь на окремі з цих питань надало Мінекономрозвитку у своєму листі щодо зміни до істотних умов договору про закупівлю (вих. № 3302-06/34317-07 від 27.10.2016). Зокрема у листі зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, i виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Отже по першому питанню. Погоджуватись чи не погоджуватись на внесення змін до істотних умов договору це право, а не обов’язок замовника. Якщо ініціатор внесення змін надав документи, які підтверджують факт коливання ринкових цін на товар між певними датами, замовник має підстави на це погодитись. Щодо того, хто підтверджує таке коливання, то у згаданому листі Мінекономрозвитку йде мова про Держстат, але вказано, що це не єдиний орган. На практиці такі документи видають Торгово-промислова палата України (і її територіальні відділення), ДП «Держзовнішінформ», ДП «Укрпромзовнішекспертиза», і цей перелік також не є вичерпним. По другому питанню. Зміни до ціни одиниці товару вносять у межах коливання: якщо відбулось коливання ринкових цін (наприклад, збільшення) у межах 5 відсотків, то ціна за одиницю товару може збільшитись на 5 відсотків. Якщо відбулось коливання ринкових цін у межах 15 відсотків, то ціна за одиницю товару все одно може збільшитись лише на 10 відсотків. По третьому питанню. У Законі не встановлено обмеження щодо кількості змін, які можна вносити до істотних умов договору про закупівлю за цією підставою. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків щоразу. З урахуванням усіх змін, внесених до договору, сукупність таких змін може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю. Детальніше з цим питанням, а також повним текстом листа МЕРТУ можна ознайомитись у випуску журналу №12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41; у випуску журналу №4 (55) за квітень 2016 року на стор. 8-11; у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37; у випуску журналу № 9 (84) за вересень 2018 року на стор. 33-38.

Анна
30.08.2018 11:58

Доброго дня! Підскажіть, будь ласка, якщо на закупівлю послуг/робіт (Будівництво корпусу відділення ...)в тендерній документації прописано, що "Договірна ціна (кошторис) погоджується сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону України "Про публвчні закупівлі" та Цивільного кодексу України. Учасник-переможець, разом з документами передбаченими для переможця, повинен надати замовнику розрахунок цінової пропозиції, до складу яких входять договірна ціна на суму остаточної цінової пропозиції учасника з обов'язковими видатками...." Питання: Чи можливо після аукціону договірну ціну (кошторис) збільшити або зменшити (в порівнянні з ціною після завершення аукціону)?

Відповідь: Добрий день! Відповідь однозначно – ні! Відповідно до вимог ч.2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Відповідно до ч.4 статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до статті 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону. Таким чином, у разі укладення договору за ціною, що відрізняється від ціни переможця в аукціоні, Ваш договір буде нікчемним (недійсним). При цьому, під узгодженням договірної ціни можна сприймати домовленості про внутрішній розподіл коштів в рамках договірної ціни по напрямкам використання, але договірна ціна не повинна відрізнятись від пропозиції переможця за результатами аукціону. Також звертаємо увагу, що відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам тендерної документації тягне за собою накладення відповідальності у розмірі від 11 до 17 тис. грн. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Alina New
29.08.2018 09:35

Добрий день ! Дайте , будь - ласка, відповідь на таке запитання : " У яких випадках суб"єкт господарювання , який здійснює виробництво теплової енергії з альтернативних джерел енергії , може надавати послуги з постачання теплової енергії без участі у процедурі державних ( публічних ) закупівель." Дякую.

Відповідь: Добрий день! Суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво теплової енергії з альтернативних джерел енергії, може надавати послуги з постачання теплової енергії без участі у процедурі державних (публічних) закупівель у випадках, якщо отримувач послуг не є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Крім того, у випадках, коли замовник є замовником у розумінні Закону, але підпадає під виключення визначені у ч.3 та ч.4 ст. 2 Закону, а також у ст. 6 Закону. Детальніше про випадки на які не поширюється дія Закону читайте в Журналі № 5 (68) за травень 2017 на стор. 42-47. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Марія
28.08.2018 17:09

Добрий день, шановна редакція! Допоможіть у вирішенні наступних питань: При перевірці учасника тендерної процедури закупівлі тендерним комітетом встановлено, що у 2014 році посадова особа – директор підприємства був притягнутий до адміністративної відповідальності по 172 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу. Постанова набрала законної сили. (Глава 13-А. Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Стаття 172 7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів). Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; Якщо читати буквально вищевказану норму ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі», то ст. 172 7 КпАП не стосується сфери закупівель. До сфери закупівель відноситься Стаття 164 14 (Порушення законодавства про закупівлі). Тобто, виходячи з норми ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» випливає, що якщо посадову (службову) особу учасника було притягнуто до адмінвідповідальності у сфері закупівель – тобто за ст. 164-14 КпАП – то лише в такому випадку тендерний комітет Замовника приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника. Враховуючи вказану вище ситуацію, будь-ласка надайте конкретну та вичерпну відповідь на запитання: 1. Чи зобов’язаний Замовник прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний буде відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо посадова (службова) особа учасника за Єдиним реєстром Мінюсту має притягнення до адмінвідповідальності не за статтею 164-14 КпАП, а за будь-якою іншою статтею, яка відноситься до корупційних правопорушень - але не у сфері закупівель. Також, відповідно до Статті 39 КпАП (строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню), «якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню». 2. Враховуючи норму статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надайте відповідь - яким чином має діяти Замовник (тендерний комітет) при оцінці тендерних пропозицій учасників, щоб «застахувати» себе від прийняття рішень, які в подальшому при здійсненні перевірок контролюючими органами можуть трактуватись, як неправомірні ? Дякуємо.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення. Відповідну інформацію можна перевірити у відкритому державному реєстрі, якій входить до переліку відкритих державних реєстрів згідно інформації Мінекономрозвитку. Якщо під час розгляду тендерної пропозиції учасника/документів переможця замовник при перевірці відповідної інформації у зазначеному державному реєстрі отримує данні, що особа з такими ПІБ перебуває у реєстрі, в першу чергу необхідно встановити на підставі якого правопорушення цю особу включили до реєстру. Закон чітко зазначає, що тендерна пропозиція відхиляється у разі притягнення до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення. Тобто якщо особа притягнута до відповідальності за корупційне правопорушення що вчинено не у сфері закупівель, підстав для відхилення такої тендерної пропозиції не має. Щодо статті 164-14 Кодексу про адмінправопорушення. Зверніть увагу, що в статті 17 Закону не уточнюється за якими законодавчими актами або статтями цих актів особу має бути притягнуто до відповідальності. При цьому, ст. 164-14 містить підстави для накладення адмінвідповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель, а не за корупційні дії в сфері закупівель. Крім того, за корупційні правопорушення може бути накладено і кримінальну відповідальність. Тому встановлюючи наявність підстав для відхилення необхідно встановити за вчинення у якій сфері особу притягнуто до корупційного правопорушення, без прив’язки виключно до Кодексу про адмінправопорушення. Друге питання. Для уникнення відповідальності за свої дії Замовник (тендерний комітет) повинні здійснювати свою діяльність у сфері закупівель відповідно до діючого законодавства. Також детальніше про уникнення відповідальності можна прочитати в статті «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення» — журнал № 3 (42) за березень 2015 року, стор. 12–17. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Ann
28.08.2018 11:44

Доброго дня. Наперед дякую за відповідь. Скажіть, будь ласка, чи має право учасник-переможець допорогової закупівлі ініціювати внесення змін до договору в частині зміни найменування товару, одиниць виміру (посилаючись на те, що у нього відсутнє в складському обліку саме таке найменування товару, одиниця натурального виміру, що він прописав та запропонував замовнику в комерційній пропозиції)? Учасник вважає це технічною помилкою. Чи правомірні його дії?

Відповідь: Добрий день! Зверніть увагу, що договори, які укладаються за результатами допорогової закупівлі не підпадають під дію Закону про публічні закупівлі. Договірні відносини між замовником та учасником-переможцем при здійснені допорогової закупівлі врегульовуються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також умовами договору, який був укладений за результатами даної процедури. Отже, сторони приймають рішення щодо можливості внесення змін до договору виходячи з умов договору, в частині порядку внесення змін в договір та суперечать чи ні такі зміни вимогам чинного законодавства України. Тобто, якщо зазначені вище застереження не забороняють внесення таких змін, сторони теоретично можуть внести зміни до предмету договору, замінивши його на аналогічний за своїми технічними характеристиками та призначенням товар. При цьому, звертаємо увагу, що враховуючи положення статті 188 Господарського кодексу України Ви не зобов’язані погоджуватись з пропозицією щодо внесення змін до договору і вимагати виконання діючого договору або запропонувати його розірвання. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Катя
28.08.2018 10:38

Доброго ранку!Підскажіть, будь ласка, у наступній ситуації!Після проведення відкритих торгів, укладено договір підряду на реконструкцію частини адмінбудівлі. Однак в ході проведення робіт, підрядчик пропонує замовнику укласти трьохсторонній договір субпідряду для виконання деяких видів робіт?Чи правомірна дана пропозиція підрядчик?Чи взагалі можна вносити такого роду додаткові угоди на електронний майданчик? Дякую!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог п. 17 ч.2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна документація повинна містити: у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Отже, якщо об’єм зазначених робіт перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, в такому разі генеральний підрядник повинен надати у тендерній пропозиції інформацію щодо субпідрядника/ів яких він планує залучити до виконання робіт. У разі якщо вартість субпідрядних робіт не перевищує 20 відсотків, генпідрядник може залучати субпідрядника, керуючись у своїх господарських відносинах нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та Загальними умова укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (далі – Загальні умови). В них, зокрема, зазначено, що підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. При цьому, згідно положень Загальних умов, порядок залучення субпідрядників є істотною умовою договору ген підряду. Також відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Тобто за результатами торгів укладено договір про закупівлю (договір підряду) між Вами та переможцем торгів. Якщо цей договір передбачає порядок залучення субпідрядників, генпідрядник за погодженням із замовником залучає субпідрядників для виконання окремих робіт, укладаючи з ними договір субпідряду. При цьому, згідно пп. 61-65 Загальних умов, Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов'язань субпідрядниками. Субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбаченим у договорі підряду (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання, тощо). Детальнішу інформацію про закупівлю робіт можна прочитати в журналах та статтях «Зміни в містобудуванні: збільшення контролю за будівельниками чи вдосконалення містобудівної діяльності?» — випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 26–27;- стаття «Динамічна і тверда договірні ціни в будівельній галузі під час застосування тендерних процедур згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" та ДСТУ Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будів-ництва»» — випуск журналу № 5 (68) за травень 2017 року, стор. 25–26;- стаття «Як правильно провести тендер на роботи строком виконання більш ніж один рік та зареєстру-вати договір у Казначействі» — випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 28–30, стаття «Чи можна змінювати вартість договору, якщо зросла заробітна плата» журнал № 9 (84) за вересень 2018 року стор. 28 – 32. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Оксана
27.08.2018 15:58

Бюджетна установа провела відкриті дорги із какупівлі з Реконструкції центральної площі міста на суму 35000000,00 грн.На момент укладання договору бюджетні призначення склали 29000000,00 грн. Бюджетною установою укладено договір на суму 35000000,00 грн. з подальшим укладанням додаткової угоди на зменшення суми договору на 29000000,00 грн. Через де який час з міського бюджету надані кошти в сумі 6000000,00 грн. на повне виконання робіт по проекту. Чи можливо здільшення суми договору до 35000000,00 грн.? Чи можливе проведення переговорної процедури за п.5 ч.2 ст.35 ЗУ Про пудлічні закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.4 ст. 36 Закону. Виходячи з аналізу ч.4 ст. 36 Закону збільшити суму договору у Вас не має підстав. В будь-якому випадку необхідно провести нову процедуру закупівлі. Щодо проведення переговорної процедури закупівлі, то звертаємо увагу, що згідно вимог статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Виключний перелік підстав для проведення переговорної процедури визначено у ч.2 ст. 35 Закону. Однією з цих підстав для проведення переговорної процедури є п.5 ч.2 ст. 35 Закону: потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням. Таким чином, застосування переговорної процедури закупівлі можливо, якщо замовник обґрунтує наявність підстав для її проведення виходячи з положень п.5 ч.2 ст. 35 Закону з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність підстав для проведення переговорної процедури. Враховуючи обсяги наданої інформації, надати більш детальну інформацію неможливо. Але в будь-якому разі вибір процедури закупівлі здійснює замовник і несе за це відповідальність. Також звертаємо увагу, що відповідно до Постанови 668 [ план фінансування будівництва складають на весь період будівництва за роками, а на поточний рік — за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об’єктів будівництва сторони щороку узгоджують у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду розпорядник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо. Як що розпорядник у визначені договором підряду строки не передасть підрядникові на погодження план фінансування будівництва на поточний рік, то підрядник має право не розпочинати роботи, а на перехідних будовах — припинити їх виконання. І в разі невжиття розпорядником необхідних заходів вимагати розірван-ня договору підряду. Детальніше з питанням укладення перехідних договорів можна ознайомитись у випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 27-28. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Тетяна
27.08.2018 11:08

Добрий день. Замовник провів відкритиі торги та вибрав переможця, який надав пропозицію із порушенням вимог тендерної документації. Ми, як Учасник торгів, оскаржили дане рішення Замовника В АМКУ. Скарга була задоволена. Замовник скасував своє рішення. Але замість того, щоб перейти до розгляду наступної пропозиції, виніс рішення про скасування торгів із формулюванням "відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів". Через два тижні Замовник розсилає запити учасникам з проханням надати цінову інформацію на той же предмет закупівлі в тій же кількості, що і було оголошено у відмінених торгах, у зв`язку "з потребою в закупівлі". Законом не передбачено оскарження в АМКУ такої ситуації. Але дана ситуція вказує на те, що Замовник знаходиться в зговорі з конкретним учасником і цей конкретний учасник має стати переможцем. Підскажіть, чи можемо ми звернутися до суду за захистом своїх прав і довести, що Замовник, таким чином, порушує закон про закупівлі та принципи здійснення закупівель "запобігання корупційним діям та зловживанням". Дякую за відповідь!

Відповідь: Добрий день! Дійсно, відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Таким чином, Закон взагалі не передбачає можливості оскаржувати до АМКУ рішення про відміну торгів та не дає підстав оскаржувати рішення замовника про відхилення тендерної пропозиції учасника до визначення когось з учасників переможцем торгів і оприлюднення в системі повідомлення про намір укласти договір. Тому, єдиний спосіб відмінити рішення замовника, подати позов до суду. Але, якщо будете подавати позов, зверніть увагу на нюанс роботи системи ProZorro. Фактично з відміною торгів в системі оприлюднюється відповідне повідомлення і закупівля блокується. Усі дії відбуваються в системі електронних закупівель автоматично. І ні ДП «Прозорро», ні електронні майданчики не втручаються в її роботу. Відповідно після завершення/відміни процедури неможливо повернути процедуру на попередній етап. Отже, після визнання судом недійсним рішення замовника про відміну процедури замовник не зможе повернутись до цієї закупівлі в системі ProZorro. Детальніше з цим питанням та судовою практикою щодо оскарження рішень замовника про відміну торгів можна ознайомитись у випуску журналу № 2 (77) за лютий 2018 року на стор. 34-35. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Юля
27.08.2018 08:55

Доброго дня! Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору. У зв'язку з тим, що казначесйство затримало реєстрацію договору, Замовник опублікував звіт про укладення договору, порушивши терміни оприлюднення таких договорів строком на 1 день. Підскажіть, як правильно вчинити в даній ситуації? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Згідно ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник оприлюднює звіт про укладені договори протягом одного дня з дня укладення договору. Тобто відлік йде від дати укладення договору, а не реєстрації договору в Казначействі. В будь-якому випадку, рекомендуємо якнайшвидше оприлюднити звіт про укладені договори і скласти протокол тендерного комітету, де викласти підстави, які пояснюють причини порушення термінів оприлюднення цього звіту. Зверніть також увагу, що згідно статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Тому Замовники інколи передбачають підстави для одностороннього розірвання договору у разі якщо Казначейство відмовляється його реєструвати. З проблемними питаннями складення та публікації звіту про укладені договори можна ознайомитись у випуску журналу №8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37-40 та у випуску журналу № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8-13. Увага! Передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно).

Марина
23.08.2018 12:34

Добрий день! Прошу надати консультативну допомогу у питанні правильності підготовки документів, що формуються при проведенні відкритих торгів. 1. Замовник проводить мультилотову закупівлю (сума закупівлі не перевищує 133 тис. євро), за результатами розгляду пропозицій учасників (всі пропозиції розглядаються на одному засіданні ТК) можливе формування одного протоколу розгляду по всім лотам чи по кожному лоту окремо? 2. Замовник проводить відкриті торги (бюджет закупівлі також не перевищує 133 тис. євро). За результатами розгляду відхиляє пропозицію першого учасника з найменшою пропозицією, переходить до розгляду пропозиції другого і останнього учасника і також відхиляє за невідповідність умовам тендерної документації, відповідно приймає рішення про відміну торгів. Чи потрібно формувати протоколи розгляду щодо розгляду кожної пропозиції окремо та протоколу відміни торгів, чи можливе формування одного протоколу Тендерного Комітету з відображенням почерговості розгляду та рішень.

Відповідь: Добрий день! По першому питанню. Відповідно до статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Як зазначило у своєму листі МЕРТУ (вих. № 3304-06/26774-06 від 02.08.2017) виходячи зі змісту статтей 22, 25 та 28 розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо. Отже рекомендуємо оформлювати результати розгляду тендерних пропозицій учасників окремо по кожному лоту. По другому питанню. В Законі дане питання прямо не врегульовано, тому результати розгляду тендерних пропозицій учасників не забороняється оформлювати як окремими протоколами, так і одним протоколом. Хоча доцільніше і зручніше все ж таки оформляти окремі протоколи. Але в будь-якому випадку зверніть увагу, що згідно вимог ч.2 ст. 30 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. Щодо відміни торгів, то згідно ч.1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги у разі, зокрема, відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. При цьому, повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель (ч.3 ст. 31 Закону). Слід зазначити, що технічно, після відхилення останньої тендерної пропозиції, система блокує закупівлю і сама відміняє торги через 10 днів. Тому, для виконання вимог Закону щодо оприлюднення рішення про відміну торгів замовнику необхідно оприлюднювати своє рішення одночасно з оприлюдненням рішення про відхилення тендерної пропозиції останнього учасника. При цьому, Закон не забороняє поєднувати в одному протоколі рішення про відхилення тендерної пропозиції та рішення про відміну торгів. Це залишається на розсуд замовника. Але з свого боку рекомендуємо скласти окремо протокол про відхилення і окремо протокол про відміну. І одночасно розмістити їх на веб-порталі Уповноваженого органу. З роз’ясненням МЕРТУ щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) можна ознайомитись у випуску журналу № 9 (72) за вересень 2017 року на стор. 43-45. З практичним аспектом відміни торгів можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 33-37.

Всього записів: 3657
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед