Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Ваші питання1
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

19.01.2018

Верховна Рада ухвалила Закон про приватизацію державного і комунальногомайна

Цей Закон, розроблений з урахуванням кращого міжнародного досвіду та норм англійського права

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.01.2018
Читати всю статтю ...

18.01.2018

Зустріч бізнес-клубу «ПоРадник для Учасника»

Дискримінаційні вимоги тендерної документації - поради учасникам

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
18.01.2018
Читати всю статтю ...

МЕРТУ надало офіційні рекомендації для оформлення банківських гарантій

Як зазначають в Міністерстві, вимоги до оформлення гарантії є прозорими та доступними для всіх

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
18.01.2018
Читати всю статтю ...

17.01.2018

Встановлення вимоги стосовно наявності матеріально-технічної бази

Позиція Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України  https://youtu.be/ZO_N0arSrTc

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
17.01.2018
Читати всю статтю ...

16.01.2018

Уряд затвердив методику оцінювання фіскальних ризиків діяльності підприємств держсектору

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.01.2018 № 7

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
16.01.2018
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Анастасія
03.01.2018 15:37

ми плануємо запускати тендер перевезення експертних трупів. код який підходить "60100000-9 Послуги з автомобільних перевезень", проте четверта цифра "0". якщо ми виберемо код " 60130000-8 - Послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів" чи буде це вірно визначений код класифікатора...я не впевнена що пасажири можуть бути трупами....можливо ви запропонуєте інший код, який буде більш підходити під назву закупівлі.наперед дякуємо за відповідь)

Відповідь: Добрий день! Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж, визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) (зі змінами). Відповідно до розділу ІІ предмет закупівлі послуг визначається замовником згідно з пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону на основі національного класифікатораУкраїни ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом МЕРТУ від 23.12.2015 №1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви послуги. Таким чином, вибір коду 60100000-9 буде порушенням вимог Закону та Порядку. В той же час, код 60130000-8 - Послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів із зазначенням у дужках конкретної назви закупівлі, формально відповідатиме вимогам Закону та Порядку. Щодо інших кодів, то як свідчить аналіз схожих закупівель в системі Prozorro, при перевезенні трупів також використовують код 98370000-7 — Поховальні та супутні послуги. Детальніше з питанням визначення предмета закупівлі можна ознайомитись у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 38-39 та у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42-43.

Ольга
03.01.2018 15:13

Скажіть будь-ласка чи проводиться закупівля на таку послугу як розподіл води (централізоване водопостачання)

Відповідь: Добрий день! Якщо Ваша організація є замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) Ви повинні здійснювати закупівлі виходячи з умов цього Закону. З Вашого питання незрозуміло яка очікувана варість закупівлі цієї послуги. Якщо вона дорівнює або перевищує вартісні межі встановлені в ч.1 ст. 2 Закону, закупівля обов'язково здійснюється за однією з процедур, передбачених ст. 12 Закону. Якщо не перевищує, замовник може провести закупівлю або уклавши прямий договір, або з використанням електронної системи закупівель. Послуги з централізованого водопостачання, згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону відносяться до діяльності в окремих сферах господарювання та надаються суб'єктами природних монополій. З переліком природних монополій можна ознайомитись на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням: http://www.amc.gov.ua. Закупівля товарів і послуг у природних монополістів якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі встановлені ч.1 ст. 2 Закону, здійснюється за переговорною процедурою на підставі п. 2 ч.2 ст. 35 Закону - відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. З Вашого питання не зрозуміло чи Ваша організація є замовником чи замовником, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання. Тому звертаємо Вашу увагу, що відповідно до ч.4 ст. 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Тобто, якщо Ваша організація є у розумінні п.4 ч.1 ст. 1 Закону замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, закупівля послуг з централізованого водопостачання, тарифи на які встановлює державний колегіальний орган - НКРЕКП, здійснюється без застосування процедур, передбачених Законом. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Назарій
03.01.2018 14:30

Відповідно до внутрішніх інструкцій електронних майданчиків Замовникам надана можливість разом із повідомленням про внесення змін до договору завантажувати скановані додаткові угоди про внесення змін до договору. Питання: чи являється порушенням в розумінні Закону оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, без завантажених до них сканованих додаткових угод про внесення змін до договору? Про прийняті Вами рішення прошу повідомити мене у встановлені законодавством терміни за адресою Масловський Назарій Іванович, 2-й пров. Полтавський, 3, м.Заставна, Чернівецька обл., 59400 та на електронну адресу nazar.ms86@gmail.com

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. При цьому, в Законі відсутня вимога щодо необхідності прикріпляти до повідомлення додаткову угоду та/або відповідного протоколу засідання тендерного комітету. Тобто, якщо буде оприлюднено тільки повідомлення про внесення змін до договору – це не буде порушенням Закону. В той же час, рекомендуємо разом із повідомленням про внесення змін до договору прикріплювати скан-копію додаткової угоди, якою вносяться відповідні зміни з метою забезпечення прозорості закупівлі та уникнення можливих ускладнень з органами Державної казначейської служби України при реєстрації ними додаткової угоди та здійснення наступних виплат за договором. Звертаємо Вашу увагу, що відповіді на питання передплатників журналу, які вони ставлять на сайті нашого журналу, надаються безкоштовно, шляхом їх розміщення на цьому сайті у рубриці “Ваші питання”. Якщо Ви хочете отримати письмове роз'яснення - ця послуга платна. Детальніше з цим питанням Ви можете ознайомитись зателефонувавши нам за номером телефону (044) 451-85-71.

Назарій
03.01.2018 14:28

Питання 1: Відповідно до абз.9 ч.1 ст.10 Закону Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. Пунктом 11 затвердженої форми повідомлення про внесення змін до договору (наказ МЕРТУ від 22.03.2016 № 490) визначено, «Випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".» Питання: чи підлягають обов’язковому оприлюдненню повідомлення про внесення змін до договору, які внесені без причин встановлених ч.4 ст.36 Закону (наприклад зміни внесені згідно з ч.5 ст.36 Закону продовження строку дії на наступний рік, або зміна банківських реквізитів, тощо)?

Відповідь: Добрий день! Дійсно згідно наказу МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, яким затверджено форму повідомлення про внесення змін до договору, передбачено оприлюднення тільки тих змін, які вносяться до істотних умов договору згідно ч.4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) і цей підхід реалізовано в електронній системі закупівель. Проте згідно ст. 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. Тобто в Законі не визначено, що повідомлення про внесення змін публікується тільки щодо зміни істотних умов договору. В зв'язку з цим, рекомендуємо публікувати повідомлення про внесення будь-яких змін до договору. Технічно це можливо реалізувати наступним чином. При заповненні на майданчику форми цього повідомлення, у п. 11 Ви обираєте любий випадок з тих, що передбачені в ч.4 ст. 36 Закону. А в пункті 12 - Опис змін - прописуєте, що Ви обрали відповідний випадок у п.11 тому, що система не дозволяла Вам обрати інший. Але у відповідності до вимог ст. 10 Закону Ви оприлюднюєте повідомлення про внесення наступної зміни до договору і описуєте цю зміну. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари

Катерина
03.01.2018 14:18

Добрый день! 28.12.2017 я начала ппз по электроэнергии и отоплению на ожидаемую стоимость, дата заключения договора 04.01.2018г, в прозоро я выставлю договор. бюджет на 2018 год утвердят 10 января и ожидается что нам столько денег и объемов не выделят. Я планировала по ст.36 п.4 подпункт 1 сделать доп. соглашение, просто уменьшим объемы и сумму. Но ст.35 п.4 переговорная процедура отменяется в случае сокращения расходов. Как быть? такая же ситуация у меня 2 раза провела торги на ожидаемую стоимость отменились и в конце декабря начала ппз и тоже нужно уменьшить объемы и сумму

Відповідь: Добрий день! Для надання більш детальної та правильної відповіді напишіть у відповідь на наш лист ваш контактний телефон.

Олена
03.01.2018 13:20

Добрий день! У нас питання по закупівлі автозапчастин. Тендерним комітетом отримано інформацію про фактичну закупівлю запчастин у 2017 році, згідно якої ми спланували закупівлю на суму у 150 тис. грн. на 2018 рік. Будемо укладати прямі договори з різними постачальниками (на 40-50 тис.грн. окремо по кожному) та по кожному договору публікувати звіти. Виникає питання як нам коректно прописати предмет закупівлі та відзвітувати про публікації звіту про укладання договору? Предмет закупівлі - «автозапчастини» з указанням кількості фактичного придбання у 2017 році ? Адже ми не знаємо, які саме запчастини будемо закуповувати. Дякуємо!

Відповідь: Добрий день! Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Предмет закупівлі, незалежно від вартісних меж, визначається у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) (зі змінами). Відповідно до розділу ІІ предмет закупівлі товарів визначається замовником згідно з пунктом 32 ч. 1 ст. 1 Закону на основі національного класифікатораУкраїни ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом МЕРТУ від 23.12.2015 №1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Договір за результатами допорогової закупівлі укладається у відповідності до положень Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно ст. 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Отже, Ви можете визначити предмет закупівлі за показником четвертої цифри основного словника, а в дужках зазначити конкретну назву - автозапчастини. При цьому, якщо до закупівлі за конкретним договором планується великий асортимент, їх конкретний перелік і кількість по кожній позиції можна зазначити в специфікації, яка буде невід'ємною частиною договору. У разі необхідності, Ви зможете внести зміни до договору. Питання внесення змін до договору, укладеного за результатми допорогової закупівлі, регулюється Цивільним та Господарським кодексами України та самим договором. Детальніше з питанням визначення предмета закупівлі можна ознайомитись у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 38-39 та у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42-43. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію елктронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Наталія
03.01.2018 11:50

Доброго дня! Підкажіть (поетапно) алгоритм проведення переговорної процедури закупівлі, починаючи з моменту публікації річного плану. Дякую.

Відповідь: Доброго дня! 1. Згідно статті 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Відповідно замовник спочатку приймає протокольне рішення про застосування переговорної процедури, як винятку, на одній із підстав, передбачених ч. 2 ст. 35 Закону, навівши у протоколі відповідне обгрунтування. 2. Потім вносить закупівлю до річного плану та оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу у порядку, передбаченому ст. 10 Закону. 3. На наступному етапі готується запрошення учаснику(кам) переговорів з переліком вимог до учасника та з датою, місцем і часом проведення переговорів. 4. У визначений замовником час проводяться переговори і, якщо учасник відповідає вимогам замовника, замовник приймає рішення про укладення з таким учасником договору про закупівлю. Повідомлення про намір укласти договір протягом 1 календарного дня з дня прийняття рішення публікується на веб-порталі Уповноваженого органу. 5. У разі відсутності оскарження, між замовником та учасником укладається договір у строки визначені ч.3 ст. 35 Закону, який публікується на веб-порталі Уповноваженого органу у порядку передбаченому ст. 10 Закону. 6. Протягом 1 календарного дня з дати оприлюднення договору система автоматично формує звіт про результати проведення процедури закупівлі. Детальніше з питанням проведення переговорної процедури можна ознайомитись у журналі № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 22-26; у журналі № 3 (66) за березень 2017 на стор. 18-25, 36-37; у журналі № 6 (69) за червень 2017 на стор. 30-38. З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію елктронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Наталія
02.01.2018 15:26

Доброго дня! Підскажіть будь ласка. Ми, у 2017 році, закупили бензини на суму 228 тис. грн.. На придбання бензини у 2018 році у бюджеті заплановано 185 тис.грн.. Чи можемо ми у 2018 році укласти договір на суму 185 тис.грн. без процедури закупівлі? А якщо протягом 2018 року будуть виділені додатково кошти від перевиконання доходів на придбання паливно-мастильних матеріалів, чи потрібно буде нам проводити тендерну процедуру закупівлі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Держказначейства України. Формою річного плану, затвердженою наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, передбачено обов'язкове для заповнення поле: “Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі”. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Отже, враховуючи, що Вам доведено кошти на закупівлю бензину у розмірі, що не перевищує вартісні межі, встановлені в ч.1 ст. 2 Закону, Ви можете здійснити закупівлю або з використанням електронної системи закупівлі, або уклавиши прямий договір з публікацією звіту про укладені договори, попередньо запланувавши цю закупівлю у додатку до річного плану закупівель. У випадку, якщо протягом року Вам будуть виділені додаткові кошти на ці потреби, то у розумінні роз'яснення МЕРТУ (лист № 3302-06/29640-06 від 14.09.2017) здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 2) виділення додаткових коштів; 6) інших подібних випадках, предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Проте, звертаємо Вашу увагу на те, що в Законі це питання не врегульовано, а роз'яснення МЕРТУ носять рекомендаційний характер. В будь-якому випадку замовник самостійно приймає рішення щодо застосування процедури закупівлі. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Оля
29.12.2017 13:35

Доброго дня! Підскажіть, будь-ласка. 1. Чи можно до договору, який укладений за результатами проведення переговорної процедури закупівлі застосовувати ч. 3 ст. 631 ЦК України, тобто встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення). 2. Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю оприлюднюється протягом двох днів з дня його укладення. Якщо договір укладено 29 грудня 2017 року, а оприлюднений він буде 02 січня 2018 року, чи буде це порушенням, враховуючи, що 30,31 грудня та 1 січня - вихідні дні?

Відповідь: Добрий день! 1. Згідно ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно договір про закупівлю, незалежно від того, за результатми якої процедури закупівлі, передбаченої ч.1 ст. 12 Закону його було укладено, може містити норми передбачені ЦКУ та/або ГКУ. Детальнішу інформацію щодо даного питання Ви можете прочитати в Журналі № 6 (57) за червень 2016 у статті «Строк дії договору про закупівлю та застосування положень статті 631 Цивільного кодексу України»на стор 16 -18. 2. Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону договір про закупівлю оприлюднюється протягом двох днів з дня його укладення. І мова йде про календарні дні. Тому рекомендуємо оприлюднити договір протягом 2 к.д. з дня його укладення, тобто не пізніше 31.12.17. Детальніше про стороки в Законі про публічні закупівлі можна дізнатись в журналі № 9 (72) за вересень 2017 року на стор. 14-23.

Юлія
28.12.2017 10:29

Доброго дня! Надайте консультацію, працівник селищної ради, який веде тендера, чи має право вести одночасно тендера у відділі освіти прийнятий тільки у селищній раді.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту. Не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Більш детальну відповідь надати неможливо, оскільки з Вашого питання незрозуміло у якості кого працівник селищної ради веде тендера і де? В селищній раді? Також будь-ласка уточність, що Ви маєте на увазі у реченні: “чи має право вести одночасно тендера у відділі освіти прийнятий тільки у селищній раді”.

Анастасія
28.12.2017 10:19

Добрий день. Просимо надати роз’яснення, що вважається датою розкриття тендерної пропозиції в відкритих торгах з публікацією англійською мовою (ч.4 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі»): строк подання тендерної пропозиції, а саме часткове розкриття тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі (згідно абз.2 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі») чи дата та час аукціону, визначеного системою, коли надаються цінові пропозиції від учасників? Умовами тендерної документації Замовником вимагається забезпечення тендерної пропозиції по процедурі відкритих торгів з публікацією англійською мовою у формі банківської гарантії (строк дії якої не менше строку дії, протягом якого тендерна пропозиція є дійсною). Тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 120 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів: Кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 19.12.2017р. до 09.00 Дата та час розкриття тендерних пропозицій - 24.01.2018 р. (попередня дата запланованого системою аукціону). Чи можна вважати дійсною банківську гарантію, яка набуває чинності 24.01.2018 р.? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 27 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. В той же час, відповідно до ч.3 ст. 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі, зокрема, відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними. З цього випливає, що забезпечення тендерної пропозиції учасника відкритих торгів з публікацією англійською мовою повинно почати діяти з моменту першого розкриття, а не після аукціону. Тим більше, необхідно враховувати, що дату другого розкриття (після аукціону) важко вирахувати, оскільки вона залежить від строку протягом якого замовник розглядатиме тендерні пропозиції учасників (до 20 робочих днів). Потім замовник приймає рішення про відхилення або допуск учасників до аукціону і оприлюднює протокол розгляду тендерних пропозицій. Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п’ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій. Тобто, дата 24.01.2018 у Вашому випадку може бути не остаточною, а зміститись на більш ранній строк. Також при проведенні відкритих торгів з публікацією на англійській мові рекомендуємо замовникам конкретно прописувати з якого розкриття буде діяти електронна гарантія. А учасникам рекомендуємо додатково звертатися до замовника згідно статті 23 Закону у разі якщо така дата не конкретизована. З проблемними питаннями проведення міжнародної процедури можна ознайомитись у журналі № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 14-16.

Андрій
28.12.2017 08:31

Добрий день! На початку року ми провели переговорну процедуру по закупівлі електричної енергії на суму 1,5 млн. грн. Приблизно днів 10 назад ми зареєстрували і оприлюднили зміни до договору, у яких сума закупівлі зменшується на 0,7 млн. грн. Склалося так, що залишилося 20 тис. грн. по загальному фонду управління, які виділялися безпосередньо на ел. енергію, і тепер їх необхідно обов"язково зареєструвати та використати. Як відомо, збільшувати суму за переговорною процедурою ми не можемо. Як вчинити у такому випадку? Адже разовий договір за кодом, по якому була проведена переговорна процедура, ми не маємо права укласти? Допоможіть будь ласка, у нас лишається два дні! Дякую!

Відповідь: Добрий день! Ви цілком вірно зазначили, що збільшити обсяг закупівлі і відповідно ціну за договором про закупівлю, виходячи з положень ч.4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), у Вас не має підстав. Таким чином, використати ці кошти можливо лише за новою закупівлею. З Вашого питання незрозуміло коли і як у Вас зявились ці 20 тис. грн., можливо Вам слід звернути увагу на рекомендації МЕРТУ (лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016), в яких зазначено, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42.

Галина
27.12.2017 23:28

Доброго дня! В тендерній документації в Додатку 2 "Технічні вимоги" була вимога надати Учасником такі документи: -Посвідчення про якість продукції або декларацію виробника на продукцію, що є предметом закупівлі, завірених печаткою виробника; - експертний висновок на продукцію , що є предметом закупівлі завірений печаткою виробника; - протокол випробувань на продукцію, що є предметом закупівлі; завірений печаткою виробника. Учасник надав ці доменти завірені своєю печаткою. Питання : чи можна таку пропозицію відхилити чи віднести до формальних помилок. В тендерній документаії прописано: До формальних (несуттєвих) помилок відносяться: -незначні неточності перекладу, якщо вони не впливають на зміст пропозиції; -розміщення інформації не на фірмовому бланку підприємства; -самостійне виправлення учасником технічних, механічних помилок у поданій пропозиції під час складання учасником такої пропозиції, якщо вони не впливають на зміст пропозиції. Такі виправлення мають бути засвідчені печаткою Учасника (у разі використання) та написом «Виправленому вірити» із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи, що здійснила таке виправлення, дати завірення; не завірення окремої сторінки (сторінок) підписом та/або печаткою (у разі використання) учасника торгів; невірне (неповне) завірення або не завірення учасником копії документу згідно вимог цієї документації. Наприклад: завірення копії документу лише підписом уповноваженої особи; орфографічні помилки та механічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, що підготовлені безпосередньо учасником та надані у складі пропозиції. Наприклад: зазначення в довідці русизмів, сленгових слів або технічних помилок; завантаження пропозиції (файлів пропозиції) не у тому порядку, як встановлено тендерною документацією; зазначення невірної назви документу, що підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо зміст такого документу повністю відповідає вимогам цієї документації. Наприклад: замість вимоги надати довідку в довільній формі учасник надав лист-пояснення. Замовник залишає за собою право не відхиляти тендерні пропозиції при виявленні формальних помилок незначного характеру, що описані вище, при цьому, замовник гарантує дотримання усіх принципів, визначених статтею 3 Закону. Будь-ласка, допоможіть розібратися.

Відповідь: Добрий день! Виходячи з наданої Вами додаткової до попереднього питання інформації знову звертаємо Вашу увагу на наступне. Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Якщо тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника на підставі п.4 ч.1 ст. 30 Закону. В той же час, тендерна документація може містити перелік формальних помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Зокрема у Вашій тендерній документації міститься наступне: “До формальних (несуттєвих) помилок відносяться: невірне (неповне) завірення або не завірення учасником копії документу згідно вимог цієї документації. Наприклад: завірення копії документу лише підписом уповноваженої особи”. Якщо у Вас є сумніви щодо достовірності інформації, наданої учасником, тоді відповідно до ч.7 ст. 28 Ви має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Слід зазначити, що згідно до ч. 4 ст. 28 Закону строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. Таким чином, у Вас є три варіанта дій. 1. Відхилити тендерну пропозицію через її невідповідність умовам тендерної документації. 2. Віднести зазначені помилки до формальних і якщо це єдині зауваження - визнати учасника переможцем. 3. Звернутись за підтвердженням інформації наданої учасником до компетентної організації і приймати рішення на підставі отриманої інформації. В будь-якому випадку рішення щодо визнання учасника переможцем/відхилення тендерної пропозиції приймає замовник. Увага! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro, які редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує в січні-лютому 2018 року в Києві, Львові (26.01.2018) та Одесі (09.02.2018). З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Нина
27.12.2017 15:13

Доброго дня! Підкажіть будь ласка. Ми бюджетна організація (лікарня). У 2018 році лікарня буде продовжувати дію тендерних договорів по медикаментам, по додатковим угодам на строк, що не перевищує 20 відсотків сум, визначених у 2017 році, які закупалися згідно Постанови КМУ від 05.09.1996 р. №1071. З 01.01.2018 р. набуде чинність нова Постанова КМУ від 16.03.2017 р. №180, де медикаменти повинні закупатися тільки ті, які включені до Національного переліку основ¬них лікарських засобів (далі — Національний перелік). Які медикаменти у 2018 році необхідно закупати по додатковим угодам: - по переліку №1071, або по новому національному переліку №180, бо по новому національному переліку не всі медикаменти включені, які необхідні для безперебійного функціонування лікарні.

Відповідь: Добрий день! Звертаємо Вашу увагу на те, що з набранням чинності постанови КМУ від 16.03.2017 р. №180, постанова КМУ від 05.09.1996 р. №1071 з 01.07.2017 втратила свою чинність. Таким чином, на сьогоднішній день, діє Національний перелік основних лікарських засобів, затверджений постановю КМУ від 25 березня 2009 р. № 333 в редакції постанови КМУ від 16.03.2017 р. №180. З 01.01.2018 вступає у дію п. 1-1 постанови КМУ № 333, згідно якого “лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого цією постановою, підлягають закупівлі закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Обсяги потреби в закупівлі лікарських засобів визначаються за видами медичної допомоги в порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я. З 1 січня 2018 р. за умови задоволення в повному обсязі потреби в лікарських засобах, зареєстрованих в Україні в установленому законом порядку та включених до Національного переліку, затвердженого цією постановою, замовники можуть закуповувати лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та не включені до зазначеного Національного переліку. При цьому перевага надається лікарським засобам, включеним до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я”. Згідно п 1-2 постанови КМУ № 333 вимоги цієї постанови не поширюються на закупівлю лікарських засобів, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються Міністерством охорони здоров’я із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Таким чином, закупівлі здійснюються за новим Нацпереліком (в редакції постанови №180). Проте, як випливає з п.1-1 постанови КМЦУ №333 замовники можуть закуповувати лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та не включені до зазначеного Національного переліку після задоволення потреби у ліках з Нацпереліку. Тобто, у разі задоволення в межах суми додаткової угоди на збільшення договору на 20% потреби у ліках з Нацпереліку, замовник в принципі може, при наявності залишку коштів за цією додатковою угодою, використати їх на закупівлю ліків, які не входять до Нацпереліку. Шановні колеги! Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» повідомляє про можливість замовити за доступними цінами індивідуальне навчання із врахуванням специфіки саме Вашої організації. У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією, а також з розкладом навчань та семінарів Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85- 71.

Юлія
26.12.2017 12:35

Добрий день! Підскажіть, якщо було оприлюднено звіт про укладений договір на 1,4 млн грн., так як це були роботи, виділили додаткові кошти ще на 500 тис.грн., як бути в цій ситуації заключати новий договір чи додаткову угоду? дякую.

Відповідь: Добрий день! По-перше, звертаємо увагу на лист МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016, в якому зазначено, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі, зокрема: 2) виділення додаткових коштів; 6) інших подібних випадках, предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Якщо очікувана вартість предмета закупівлі є меншою ніж вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону замовник може провести закупівлю, або із застосуванням електронної системи закупівель, або уклавши прямий договір. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-42. По-друге, при закупівлі робіт очікувана вартість закупівлі визначається у відповідності до кошторисної частини затвердженого в установленому законодавством порядку проекту будівництва. Відповідно закупівля проводиться на всю проектну вартість будівництва. З Вашого питання випливає, що роботи здійснюються у рамках одного проекту, і проектна вартість будівництва перевишує вартісні пороги, визначені ст. 2 Закону. Відповідно Вам відразу було потрібно проводити відкриті торги, незважаючи на те, що термін виконання робіт перевищуватиме один рік. Так, відповідно до Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України від 29 квітня 2013 року № 68 (далі - Методичні рекомендації), якщо будівельні роботи будуть тривати на об'єкті більше року такий об'єкт вважатиметься перехідним. В договорі підряду зазначається, що розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах та за наявності відповідного бюджетного фінансування. До договору генпідряду обов'язково, у відповідному додатку до договору, додається календарний графік виконання будівельних робіт. Але проводячи закупівлю частинами на суми, що не перевищують вартістні пороги, визначені в ч.1 ст. 2 Закону, при перевірці може постати питання щодо навмисного поділу Вами предмета закупівлі з метою уникнення відкритих торгів. Нагадуємо, що відповідно до вимог ч.7 ст. 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Детальніше з питанням реєстрації договорів про закупівлю робіт можна ознайомитись у Журналі № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 28-30.

Всього записів: 3252
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед