>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

23.06.2018cal

23.06.2018

УВАГА!


безкоштовна телефонна гаряча лінія буде працювати у суботу 23 червня з 10:00 по 12:00

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.06.2018cal

20.06.2018

#Поради_від_Радника


Чи правомірна дія замовника, якщо прийняття рішення про намір укласти договір і оприлюднення цього рішення відбувається в один і той же день?

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.06.2018cal

Нагадуємо


з 01.07.2018 доступ до Реєстрів Мін’юсту буде можливим виключно з використанням захищених носіїв особистих ключів ЕЦП

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.06.2018cal

Проведення позапланових технічних робіт


Єдиних та Державних реєстрів

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України


Віталій
11.06.2018 16:06

Добрий день! Питання стосується процедури закупівлі "Відкриті торги" (українські торги). Під час розгляду тендерної пропозиції на відповідність усім критеріям та умовам, визначеним у тендерній документації я використовую зразок протоколу, приведеного на стор. 11-13 журналу "РДЗ" № 5 (68) за травень 2017 року. В учасника в тендерній пропозиції містяться ймовірні ознаки підробки документів. Керуючись частиною сьомою статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі", надіслано запит на підтвердження достовірності інформації до відповідного органу державної влади, або підприємства тощо. Як відобразити це в наведеному зразку протоколу? 1 і 2 пункти порядку денного вважаю обов'язковими, третій - звісно, що ні, так як відповідь на надісланий запит ще не отримано? Як правильно оформити протокол, чи правильно я вважаю зазначення 1 і 2 пункту порядку денного в протоколі? Після отримання відповіді на запит чи можна використовувати наведений зразок протоколу? Перший протокол розгляду (до отримання відповіді) не оприлюднюється, а другий (після отримання) обов'язково, так чи ні (дати протоколів різні)? Також, прохання, навести приклади протоколів з приводу виникнення таких ситуацій у замовника на сторінках улюбленого щомісячного юридичного журналу "Радник в сфері державних закупівель". Дякую

Відповідь: Доброго дня. У випадку необхідності перевірки інформації тендерної пропозиції відповідно до ч.7 ст.28 Закону про публічні закупівлі рекомендуємо Вам керуючись п.4 ст.28 цього Закону аргументовано продовжити строк розгляду тендерної пропозиції (далі ТП) до 20 робочих днів та оформити таке продовження протоколом засідання тендерного комітету та оприлюднити повідомлення про продовження в електронній системі закупівель. Після надходження відповіді на запит провести розгляд ТП з врахуванням результатів запиту та відобразити результати перевірки ТП в протоколі. При цьому не рекомендуємо Вам складати 2 протоколи, так як протокол щодо розгяду ТП повинен бути оприлюдненим протягом одного дня з дня його затвердження (ч.1ст.10 Закону України “Про публічні закупівлі”). Звертаємо Вашу увагу, що якщо Вами буде оприлюднено перший протокол (чи навіть лише у випадку його прийняття) за результатами якого буде визначено про відповідність ТП умовам замовника, то прийняття нового протоколу буде розцінено як перегляд результатів перевірки ТП відображених в першому протоколі. Слід зауважити, що Закон про публічні закупівлі не надає замовнику самостійно скасовувати своє попереднє рішення навіть якщо замовник в подальшому встановив порушення законодавства про публічні закупівлі при його прийнятті. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 12-16журналу “Радник в сфері державних закупівель № 3(78) березень 2018. Редакція журналу «Радник в сферідержавних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новимзаконодавством в системіProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубрицінашогоофіційного сайту, якамаєназву «Навчання/семінари» за посиланнямhttp://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартістьучасті включено: роздатковийматеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видачасертифікатів про навчання.

Олена
11.06.2018 12:20

Добрий день! На початку року тендерним комітетом комунального підприємства (не бюджетники) до додатку до Річного плану закупівель було додано закупівлю фарби без використання електронної системи в сумі 10 000 грн. Згідно цього плану було укладено два договори з різними постачальниками – по 5 тис.грн на кожного і розпочато закупівлі. Зараз по 1 договору придбано фарби на 4 900 грн. і ми хочемо укласти додаткову угоду на збільшення суми договору, по другому договору закупівель було буквально на 100 грн. Питання – чи необхідно додати новий предмет закупівлі до плану, і згідно нього укласти додаткову угоду на збільшення суми або укласти додаткову угоду без змін до плану, та контролювати, щоб по факту придбання фарби не перевищило суму за планом? Зазначимо, що кожен раз укладати новий договір не маємо можливості, надто багато закупівель проводиться.

Відповідь: Доброго дня! Порушеного Вами питання законодаввством про публічні закупівлі детально не врегульовано. Відповідно до ст.4 Закону про публічні закупівлі закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. Отже при проведенні закупівлі повинні відповідати річному плану закупівель назва предмета закупівель, коди та назва відповідних класифікаторів предмета закупівлі, код згідно КЕКВ, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі, процедура закупівлі та орієнтовний початок предмета закупівлі. Форма річного плану закупівель затверджена наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490. Відповідно до п.2 цього наказу додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель. Таким чином, за аналогією, і проведення допорогової закупівлі повинно відповідати зазначеному в додатку до річного плану закупівель. Відповідно до п.4 ст.180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. В описаній Вами ситуації рекомендуємо застосовувати принцип - один запис в додатку до річного плану/річному плані закупівель повинен відповідати одному укладеному договору (якщо це не лотова закупівля). Уклавши додаткову угоду на збільшення кількості товару до поставки призведе до того, що Ви проводите закупівлю без внесення відповідного запису до додатку до річного плану/річного плану закупівель. Разом з тим додаткова закупівля (додаткова угода) не є договором в розумінні законодавства. Також звертаємо увагу на лист МЕРТУ в якому встановлено, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Детальніше з даним листом можна ознайомитися в журналі № 10 (61) за жовтень 2016 стор. 41. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Карина
11.06.2018 12:19

Добрий день!Ми бюджетна організація. Міськім бюджетом виділені кошти (1,6 млн.грн.) на розробку проектно-кошторисної документаціїї на реконструкцію трьох окремих адміністративних будівель. Питання: чи можемо ми провести пряму закупівлю (укласти три договори) на розробку ПКД та оприлюднити звіт про укладені договори за кожним об'єктом будівництва чи повинні проводити відкриті торги?

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону про публічні закупівлі роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Зважаючи, що визначення проектування відноситься до самостійної закупівлі, то у випадку здійснення закупівлі проектування по одному об’єкту на загальну вартість, що є меншою 1,5 млн. грн. ця закупівля є допороговою і замовник має право провести закупівлю в системі Прозоро згідно наказу № 35 ДП “Прозоро” або укласти прямий договір та оприлюднити звіт про укладені договори. На поставлене запитання неможливо надати пряму відповідь, оскільки не можливо визначити, що є об’єктом: кожна окрема будівля чи комплекс будівель. У випадку, якщо три будівлі віднесено до комплексу будівель, то закупівля розробки ПКД повинна буди здійснена в цілому однією закупівлею для всіх трьох об’єктів і зважаючи на очікувану вартість (1,6 млн. грн) необхідно провести торги. Якщо ж кожна адміністративна будівля є окремим об’єктом, то закупівля здійснюється по кожній будівлі окремо і у тому випадку якщо по кожній будівлі вартість закупівлі розробки ПКД є меншою 1,5 млн. трн., то замовник має право укласти прямий договір та оприлюднити звіт про укладені договори. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 35-37 журналу “Радник в сфері державних закупівель № 1(64) січень 2017. Редакція журналу «Радник в сферідержавних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новимзаконодавством в системіProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубрицінашогоофіційного сайту, яка маєназву «Навчання/семінари» за посиланнямhttp://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартістьучасті включено: роздатковийматеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видачасертифікатів про навчання.

Аліна
11.06.2018 09:18

Добрий день! На капітальний ремонт дороги згідно кошторису необхідно 2 млн. грн., виділено лище 1 млн. 1000 грн., що робити в цій ситуації, чи потрібно оголошувати торги, якщо так, то які?

Відповідь: Доброго дня. Закупівля капітального ремонту відноситься до робіт. Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону про публічні закупівлі роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Згідно листа МЕРТУ від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники повинні керуватися даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва. Отже Вам необхідно оголосити відкриті торги. В тендерній документації та проекті договору про закупівлю необхідно зазначити про те, що для проведення будівництва на дату проведення процедури закупівлі виділено 1,1 млн. грн.Крім того в проекті договору про закупівлю необхідно зазначити, що проведення будівництва на суму, що перевищує 1,1 млн. грн здійснюється при затвердженні необхідних видатків. При укладення договору також рекомендуємо розділити договірну ціну на ту, що виконуватиметься в межах 1,1 млн. грн і ту, що перевищуватиме. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 28-30журналу “Радник в сфері державних закупівель № 8(71) серпень 2017. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Світлана
08.06.2018 15:07

Доброго дня! В пропозиції учасника в технічній частині - в локальному кошторисі допущена арифметична помилка. В тендерній документації замовника наведено вичерпний перелік формальних помилок, в якому арифметична помилка не зазначена. Чи зобов’язаний замовник відхилити зазначену пропозицію, як таку, що не відповідає умовам тендерної документації?

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме – технічні помилки та описки. Як вбачається з запиту здійснена учасником помилка не може бути віднесена до формальних помилок оскільки вона не пов’язана з оформленням тендерної пропозиції. Дана помилка відноситься до змісту тендерної пропозиції, що є підставою для її відхилення на підставі п.4 ч.1 ст.30 Закону про публічні закупівлі: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 25-29журналу “Радник в сфері державних закупівель № 6(69) червень 2017. Редакція журналу «Радник в сферідержавних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новимзаконодавством в системіProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацієюпро те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубрицінашогоофіційного сайту, яка маєназву «Навчання/семінари» за посиланнямhttp://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартістьучасті включено: роздатковийматеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видачасертифікатів про навчання.

Альона
08.06.2018 11:25

Доброго дня! Надайте будь-ласка роз'яснення як бути Замовнику. В вересні 2017 року було проведено відкриті торги на будваництво об'єкта притулок для тварин, з переможцем заключено договір на суму 6899000.00 грн. в жовтні підрядна організація отримала аванс та приступила до виконання робіт освоїла 900 000,00 грн. В березні місяці відповідно до рішення міської ради збільшилась кошторисна заробітна плата з 5 200 на 6 800 грн. В квітні проведено коригування проектно-кошторисної документації з цих підства та підстав включення до проекту додаткових будівельних робіт які першочергово не були включені в проект. Вартість об'єкту згідно висновку експертизи склала 11 461 445,10 грн. Як Замовнику збільшити вартість основного договору? Яку процедуру застосувати, для того щоб добудувати притулок.

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 20.10.2016 № 281, зареєстрованим у Мін’юсті 11.11.2016 за № 1469/29599, Мінрегіон листом від 22.02.2018 № 7/15-1904 повідомив про орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який доцільно враховувати у 2018 році при визначенні вартості будівництва об’єктів.Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України визначило орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати у 2018 році на рівні 5500-7800 гривень. Він використовується при визначенні вартості об’єктів будівництва, що фінансуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, а також кредитів під державні гарантії.Розмір кошторисної зарплати у будівництві враховується замовниками (інвесторами) при визначенні вартості будівництва на стадії розроблення проектної документації. По кожному конкретному об’єкту замовники будівництва приймають рішення щодо рівня кошторисної заробітної плати у складі вартості будівництва, виходячи з його виду та особливостей здійснення будівельних робіт на об’єкті. Визначена вартість будівельних робіт стосується нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення. При цьому слід звернути особливу увагу на те, що розмір кошторисної зарплати у будівництві враховується лише на стадії розроблення проектної докуиментації. Для перегляду вартості будівництва у замовника є лише шлях коригування ПКД та відображення в ній нової кошторисної заробітної плати. В цьому випадку ПКД повинна бути відкорегованою та пройти нову експертизу. Проте навіть вчинення цих дій не дає підстав для внесення змін до договору укладеному за результатами процедур закупівель визначених ст.12 Закону про публічні закупівлі. Проблема полягає в тому, щовиключні підстави для внесення змін до істотних умов (в тому випадку і вартості) договору визначені ч.4 ст.36 Закону про публічні закупівлі. Проте дана стаття не передбачає серед підстав для зміни вартості договору такої підстави як зміна розміру кошторисної заробітної плати. Більш того ч.4 ст.36 Закону про публічні закупівлі містить чіткий посил у вигляді імперативної норми - істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цим пунктом Закону. Отже у випадку корегування проектної документації у Замовника і підрядника залишаються два шляхи: перший - виконати умови договору про закупівлю; другий - розірвати договір про закупівлю і провести нову процедуру закупівлі за новою кошторисною вартістю за вирахуванням обсягу робіт, що вже виконано. При цьому участь в процедурі закупівлі зможуть прийняти інші організації, що в свою чергу може призвести до того, що завершувати роботи по одному об’єкту буде інша організація ніж така, яка виконувала початкові роботи. Згідно до п.6 ч.2 ст.35 Закону про публічні закупівлі, якщо відкорегована ПКД містить додаткові будівельні роботи, які не були включені зазначені у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору замовник має право провести переговорну процедуру закупівлі та укласти новий договір про закупівлю лише на ці додаткові роботи. У випадку, якщо вартість додаткових робіт є вищою за 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, то замовник зобов’язаний провести відкриті торги. При цьому переговорна процедура закупівлі, в зазначеному Вами випадку, здійснюється згідно цін відкоригованої ПКД. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 30-38журналу “Радник в сфері державних закупівель № 6(69) червень 2017. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Елена Ф.
07.06.2018 18:02

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка з наступного питання. Замовником в тендерній документації прописано «Документи, що складаються безпосередньо учасником (довідки, листи тощо) повинні бути оформлені на фірмовому бланку учасника (за його наявності), із зазначенням ПІБ, посади уповноваженої особи учасника, номеру та дати складання документу, а також містити власноручний підпис уповноваженої особи учасника без застосування аналогів відтворення власноручного підпису (факсимільний підпис), а також відбиток печатки учасника (в разі використання печатки)» Натомість учасник завантажив документи (кольорові сканкопії у форматі .pdf) на яких неозброєним оком видно, що на них накладено факсимільний підпис. Як Замовнику довести, що накладено факсиміле? Чи потрібно звертатися до експертних організацій? Якщо так, то в які? Дякую.

Відповідь: Доброго дня. Для того щоб довести факт накладення факсимільного підпису на документи тендерної пропозиції необхідно звернутись до експертної організації (експерта). Без проведення експертизи не рекомендуємо відхиляти учасника по факту нанесення факсимільного підпису. Експертних організацій (експертів) досить багато і інформацію про них можна знайти в мережі Інтернет. Строк проведення експертизи від 3 днів. Строки проведення експертизи впливають на її вартість. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 16-21журналу “Радник в сфері державних закупівель № 5(68) травень 2017. Редакція журналу «Радник в сферідержавних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системіProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка маєназву «Навчання/семінари» за посиланнямhttp://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Ірина
07.06.2018 11:58

Якщо строк дії договору закінчується 31.12.2018 року, а станом на 20.05.2018 року зобов'язання по договору вже виконані. Чи можна робити звіт про виконання договору, не чекаючи 31.12.2018 року, якщо з моменту виконання договору пройшло більше 3-х днів?

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до ч.1 ст.10 Закону про публічні закупівлі замовник повинен оприлюднити звіт про виконання договору протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. При цьому Законом не встановлено після якої події повинен бути оприлюднений цей звіт. Отже у випадку настання однієї з подій (закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання) замовник повинен протягом трьох календарних днів оприлюднити звіт про виконання договору. При цьому слід звернути увагу, що відповідно до ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору.Відповідно до чч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають із підстав, установлених ст.11 ЦК.За змістом ст.11 ЦК, підставами для виникнення зобов’язань можуть бути різні юридичні факти, зокрема зобов’язання можуть виникати з договорів. Згідно з ч.1 ст.530 ЦК, якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). В той же час закінчення строку дії договору не припиняє невиконаного зобов'язання між сторонами. Отже замовник має право оприлюднити звіт про виконання договору після закінчення строку дії договору, виконання договору або після його розірвання. При цьому не рекомендуємо оприлюднювати звіт про виконання договору у випадку коли строк дії договору закінчився, а зобов’язання не виконано в повному обсязі. Детальнішу інформацію щодо розміщення звіту про виконання Ви можете прочитати в Журналі № 12 (75) за грудень 2017 на стор. 14-23. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Віталій
07.06.2018 10:45

Добрий день! Згідно пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до частини другої статті 793 § 4 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно частини першої статті 794 Цивільного кодексу України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Під час проведення процедури закупівлі "Відкриті торги" згідно Закону України "Про публічні закупівлі" учасником надано договір оренди вагового обладнання (Ваги автомобільні РС-30Ц13А), укладений між ТОВ "1" і ТОВ "2" 21 травня 2018 р. Термін дії даного договору становить з дати його укладення до 31 грудня 2021 року, що є більше трьох років. Чи підлягає зазначений договір оренди вагового обладнання (Ваги автомобільні РС-30Ц13А) нотаріальному посвідченню або право користування нерухомим майном підлягає державній реєстрації відповідно до закону? Якщо підлягає, то нотаріальному посвідченню чи державній реєстрації та підстава для відхилення тендерної пропозиції? Дякую

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено перелік майна, що підлягає реєстрацію. Аналіз цього Закону не дає підстав для віднесення вагів автомобільних до переліку майна, на яке здійснюється державна реєстрація. Отже зважаючи на те, що ваги автомобільні РС-30Ц13А не відносяться до нерухомих речей та права на них не підлягають державній реєстрації, оренда (найм) даного майна не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Разом з тим сторони договору можуть передбачити в договорі обов’язковість нотаріального посвідчення найму будь-якого майна.Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системіProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланнямhttp://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Валентина
06.06.2018 13:48

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, Замовником було двічі оголошено відкриті торги на закупівлю дров паливних. І двічі торги було відмінено по причині подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (була подана одна пропозиція, і двічі тим самим учасником). Чи можемо ми застосувати переговорну процедуру згідно п.4 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі" - якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників? Чи для того, щоб застосувати переговорну процедуру взагалі немає бути подано жодної пропозиції? Чи може бути одна?

Відповідь: Доброго дня. Відповідно до п.4 ч.2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно ч.1 ст.31 Закону про публічну закупівлю Замовник відміняє торги зокрема в разіподання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій. Таким чином для можливості застосування переговорної процедури закупівлі в порядку передбаченому п.4 ч.2 ст.35 Закону про публічні закупівлі необхідно щоб замовником було двічі відмінено торги з підстав подання менше двох тендерних пропозицій. Додаткову інформацію можна отримати на сторінках 28-30 журналу “Радник в сфері державних закупівель № 6(57) червень 2016, сторінці 47 журналу “Радник в сфері державних закупівель № 8(59) серпень 2016 історінках 18-25 та 36-37журналу “Радник в сфері державних закупівель № 3(66) березень 2017. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Зоя
05.06.2018 10:17

Доброго дня! Згідно ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі»: «Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженного органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2,3,5,6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17». Переможець завантажує документи в електрону систему чи надає на паперових носіях?.

Відповідь: Доброго дня. По перше, прошу звернути увагу що в ч.3 ст.17 Закону України “Про публічні закупівлі” не встановлено, що документальне підтвердження по ч.2 ст.17 Закону подається в п’ятиденний строк. Дана вимога стосується лише ч.1 ст.17 Закону. Отже строк документального підтвердження по ч.2 ст.17 Закону встановлюється замовником самостійно. Щодо Вашого запитання, то слід зазначити, що спосіб подання документального підтвердження відсутності підстав визначених пунктами 2,3,5,6 і 8 ч.1 і ч.2 ст.17 Закону чітко не встановлено, з даної позиції виходять як судові органи так АМКУ. Але звертаємо увагу, що згідно ч. 1 ст. 14 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Тому рекомендуємо передбачати спосіб та форму подання документів саме в електронній формі. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Людмила
05.06.2018 09:16

Будь ласка допоможіть розібратися. Ми міська рада хочемо зробити закупівлю енергосервісу: «Заміна світильників вуличного освітлення з використанням енергозберігаючих технологій в м. Б. К-ської області (реконструкція або модернізація)» ДК 021-2015: 45310000-3 – Електромонтажні роботи.Кошти за вуличне електроенергію оплачує комунальне підприємство, яке підпорядковане міській раді. 1.Чи являється Комунальне підприємство міської ради замовником в розумінні ЗУ «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації? 2.Чи є правильно в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» замовником та розпорядником коштів (кошти будуть учасника!)Комунальне підприємство міської ради ? 3.Чи потрібно згода на проведення даної модернізації від власників електромереж? Якщо да, то що конкретно нада (які документи)? 4.Могли б ви надати хоть приблизний перелік документів для технічної кваліфікації учасника? 5.Які найперші дії міської ради щоб розпочати закупівлю енергосервісу? Дуже дякуємо за ваші відповіді, вони дуже допомогають в роботі членам тендерних комітетів - простим не спеціалістам в таких галузях!!!

Відповідь: Доброго дня. З наданої інформації не можливо зробити однозначні висновки за результатами яких повинна бути надана відповідь. По першому та другому питанню слід відмітити, що визначення замовника дається в п.9 ч.1 ст.1 Закону України “Про публічні закупівлі”: замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Отже якщо комунальному підприємство притаманна хоча б одна з наведених ознак воно є замовником в розумінні закону. При цьому слід звернути увагу, що Закон не пов’язує визначення замовника з походженням коштів (власні, запозичені, виділені чи інш). Також не зовсім зрозуміло в якому розумінні кошти будуть надаватися учасником і чому закупівлю буде проводитися міською радою, а кошти буде надавати комунальне підприємство. По третьому питанню можна порекомендувати звернутися оскільки з наданого запитання не вбачається в чому буде полягати модернізація або реконструкція. Можливо в результаті вчинененої модернізації чи реконструкції власник електромережі не зможе забезпечити електропостачання. Для звернення необхідно подати лист про надання погодження в довільній формі та документи щодо проектних рішень щодо модернізації чи реконструкції. Щодо четвертого питання, то слід звернути увагу, що Законом України “ «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” встановлено виключний перелік вимог до тендерної документації та учасника. Зокрема передбачається встановлення одного чи кількох кваліфікаційних критеріїв згідно ст. 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме, наявність матеріально-технічної бази та обладнання, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документально підтвердженого досвіду виконання технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів. Щодо п’ятого запитання, то для проведення процедури закупівлі слід сформувати тенндерну документацію, вимоги до якої передбачено ст.3 Закону України “ «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”. Наголошуємо, що надання відповіді має грунтуватися не на загальних питання, а на наданні кокретних рекомендацій з врахуванням відповідної документації, що не може бути предметом розгляду на сторінках нашого сайту. Статтю про закупівлю енергосервісу Ви можете прочитати в Журналі № 1 (76) за січень 2018 року на стор. 17 -22. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Наталія
04.06.2018 21:03

Що робити коли учасник на відкритих торгах неправильно вказав суму пропозиції на Прозоро. Його пропозиція в Прозоро найбільш економічно вигідна, але учасником надано листа, в якому сума пропозиції більша від суми другого учасника. Що в таких випадках робити Замовнику?Дякую.

Відповідь: Доброго дня! Для надання правильної відповіді нам необхідно більш детально ознайомитися з ситуацією та документами, прохання надати Ваш контактний номер для зв’язку.

Валентина
04.06.2018 14:44

Ми комунальне підприємство. Виступаємо Замовниками в розумінні ЗУ « Про публічні закупівлі» згідно п.1ч.1.ст.2. В травні місяці виграли тендер на виконання робіт по поточному ремонту вулиці на суму 8749000,00 грн з ПДВ. Для виконання робіт будемо залучати субпідрядну організацію . Вартість субпідряду -50%. Питання: Чи потрібно проводити тендер на суму субпідрядних робіт?Чи потрібно оприлюднювати Звіт про укладені договори , якщо потреба в тендері відсутня?

Відповідь: Доброго дня. Дане питання на законодавчому рівні не врегульовано. Разом з тим МЕРТУ притримується тієї точки зору, що зважаючи на те, що вже було проведено закупівлю, яка проводиться з метою визначення її вартості, то проводити закупівлю у субпідрядника не вимагається. В той же час виключний перелік закупівель на які не розповсюджується Закон України “Про публічні закупівлі” не містить можливості закупівлі супідрядних робіт без проведення тендерної процедури за умови якщо вже було проведено закупівлю на весь обсяг будівництва. Зважаючи на це проведення тендеру на закупівлю субпідрядних робіт є обов’язковим. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» запрошує Вас прийняти участь у навчаннях та семінарах-тренінгах для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. З розкладом занять та більш детальною інформацією про те, як зареєструватись на навчання, Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Лебединський Максим Анатолійович
04.06.2018 11:14

Доброго дня! 03.05.06р. Замовником оголошено процедуру відкритих торгів. 18.05.2018р. Учасником подано пропозицію з документами відповідно до вимог ТД, в яку входили документи, які підтверджують повноваження посадової особи учасника на підпис тендерної пропозиції та договору про закупівлю в разі визнання переможцем(довідка про уповноважену особу, довіреність, протокол загальних зборів учасників та інші (умовно це громадяни «Іванов»)). 25.05.2018р. Учасника визнано переможцем та опубліковано повідомлення про намір укладення договору. 30.05.2018р. власником підприємства учасника змінено керівника на іншу особу (Умовно громадянин «Петров»). Тобто на особу, документи на право підпису тендерної пропозиція та найважливіше договору про закупівлю, по якій відсутні в складі тендерної пропозиції. Питання: яким чином необхідно поступити, щоб укласти договір про закупівлю і не порушити норми закону, враховуючи те, що змінено посадову особу, яку уповноважено підписувати договір? Можливо надання новим керівником («Петровим») довіреності або наказу на підпис договору про закупівлю особі (Іванову), яку зазначено в документах тендерної пропозиції?

Відповідь: Доброго дня. Зважаючи на те, що умовами тендерної документації встановлено вимогу щодо особи, яка підписала тендерну пропозиції та має право на підписання договору про закупівлю та те, що вже визначено учасника переможцем процедури закупівлі, учасник-переможець повинен надати документальне підтвердження відповідно до п.6 ч.1 ст. 17 Закону про публічні закупівлі на службову (посадову) особа учасника (Іванова), яка підписала тендерну пропозицію, про те, що ця особа не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Документальним підтвердженням зазвичай визначається відповідна довідка видана МВС. Під час підписання договору учасник-переможець надає замовнику документ що підтверджує право уповноваженої особи-керівника учасника (Петрова) на підписання договору. Це може бути наказ про прийняття на роботу та відповідний протокол загальних зборів засновників про призначення керівника. Повноваження керівника учасника на підписання договорів про закупівлю визначаються на підставі повноважень визначених в статуті підприємства. Акція - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Всього записів: 3508
Сторiнки: назад  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед