>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Новини

23.10.2017

SmartTender.biz спільно із Радник в сфері-державних-закупівель

проводить безкоштовний вебінар для замовників та надає юридичну консультацію на тему «Допорогові закупівлі». 26 жовтня (четвер) о 16:00.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.10.2017
Читати всю статтю ...

З 26 по 27 жовтня в місті Києві відбудеться навчання та підвищення кваліфікації для замовників закупівель

на тему Закон «Про публічні закупівлі» від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.10.2017
Читати всю статтю ...

19.10.2017

Увага!

Нові форми бюджетної звітності на Еdata

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.10.2017
Читати всю статтю ...

Швидкий доступ до всіх інструментів для дослідження публічних закупівель

Команда DOZORRO створили на своєму порталі сторінку, яка містить посилання на  інструменти та сервіси

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.10.2017
Читати всю статтю ...

Роздiл • Ваші питання • 

Надаємо відповіді на запитання у сфері публічних закупівель України

 Замовляйте індивідуальні семінари-тренінги, навчання  та підвищення кваліфікації з публічних закупівель  у Своєму місті за доступними цінами.

Тільки у нас після проходження навчання, семінару Ви отримаєте:
-  детальний звіт з відповідями на всі проблемні питання, які обговорювалися;
-  доступ до  постійно оновлюваної бази методичних матеріалів у сфері публічних закупівель;
-  2 місяці безкоштовних консультацій;
-  30% знижку на передплату журналу «Радник в сфері публічних закупівель» на 2017 рік.

Телефонної гарячої лінії для надання консультацій (044) 451-85-71 з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер (передплатникам журналу).


Ольга
19.10.2017 15:22

Доброго дня! Відбулись відкриті торги. Є два учасники. Перший, якого система запропонувала як потенційного переможця,завантажив потрібні документи. Другий не завантажив жодного документа, пропозиції, взагалі нічого, крім ціни. Розумію, що за Законом "про публічні закупівлі" я маю розглядати спочатку першого учасника і якщо все добре - обрати його переможцем. Але будь-яка перевірка, подивившись, що другий учасник не завантажив нічого, прийде до висновку, що цей тендер сфальсифікований. Що робити у такій ситуації? До речі, щойно відбувся ще один тендер - 2 і 3 учасник не завантажили жодного документа. Дякую

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) передбачено, що для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій. Відповідно до ч.4 ст. 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Якщо тендерна пропозиція відповідає умовам тендерної документації, замовник визначає такого учансика переможцем, якщо не відповідає - тендерна пропозиція відхиляється і замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Замовник також має право відмінити процедуру закупівлі або визнати торги такими, що не відбулись на підставах, передбачених ст. 31 Закону. Інших варіантів дій для замовника в Законі не визначено. Крім того, якщо Ви маєте підстави вважати, що учасники закупівлі вчиняють антиконкурентні узгоджені дії спрямовані на спотворення результатів тендеру, Ви можете повідомити про це Антимонопольний комітет України. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Володимир
19.10.2017 15:18

В січні місяці після проведення переговорної процедури з одним учасником було укладено два договори на постачання елктричної енергії¸ тобто на два об’єкти. На теперішній час по одному з договорів не достатньо коштів до кінця року, а на другом у з залишком. Чи можливо перерозподілити кошти з одного договору на друий. Або з одного договору зняти та укласти додаткову угоду по основному не тендерному договору.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 36 Закону. Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України до істотних умов договору відносяться: ціна, предмет та строки дії договору. Таким чином, внести зміни до предмету (в частині обсігів закупівлі) та ціни договору можна виключно на підставах, визначених в ч.4 ст. 36 Закону. Проте, в переліку підстав відсутня підстава, яка дозволяє Вам збільшити обсяги закупівлі по договору про закупівлю за виключення продовження дії договору на 20% на наступний рік. Тому, якщо є потреба у закупити для одного з об'єктів додатковий обсяг електричної енергії, рекомендуємо Вам укласти окремий договір, а в залежності від вартості можливо і проводити окрему процедуру закупівлі. Додатково звертаємо увагу на лист МЕРТУ в якому зазначено, що у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Детальніше з даним листом Ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) за жовтень 2017 на стор. 41. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Руслана
18.10.2017 15:55

Доброго дня. Дайте будь-ласка відповідь на наступні запитання: 1. Чи можемо ми заключити договір на меншу суму, ніж було запропоновано в аукціоні (Це допорогова закупівля, і кількість товару не зменшується)? 2. Якщо під час допорогової закупівлі Учасник (Переможець) не надав деяких документів, або жодних документів (але ціна нас влаштовує) чи повинні ми їх дискваліфікувати? Буду вдячна за відповідь.


Євгенія
18.10.2017 15:37

Добрий день, підскажіть будь ласка, якщо ми проводимо мультилотову закупівлю на етапі "після аукціону" було подано скаргу до АМКУ за 3,4 лотами, чи маємо право ми укласти договори за 1 і 2 лотами цієї закупівлі?


Любов
18.10.2017 12:51

Доброго дня! На запитання «Як потрібно визначати вартість предмета закупівлі робіт, щоб помилково не перевищити межу в 1,5 млн. грн.?», згідно Вашої поради, вартість потрібно визначати за об’єктом будівництва. Отже, якщо вартість робіт по капітальному ремонту об’єкта (код ДК 021-2015 : 45453000-7) становить 1 498 000,00 грн. ( процедура – звіт про укладений договір). За якою процедурою має бути виконана закупівля робіт по тому ж самому об’єкту за кодом ДК 021-2015 :71240000-1 «Нагляд за будівельними роботами», а саме: технічний нагляд – вартістью 10000,00 грн; авторський нагляд- вартістью 9500,00 грн. Вказані роботи входять в Проект капітального ремонту.


Людмила
18.10.2017 11:29

Доброго дня! У нашій організації (державній) виникла потреба у закупівлі автомобіля ГАЗель. Проаналізувавши низку нормативних документів ми дійшли висновку, що прямої заборони на закупівлю вищезазначених авто не має (є заборона на придбання легкових автомобілів за державні кошти). Але все ж таки це питання для нас залишається відкритим. Тому, просимо Вашої допоми. І ще таке питання: якщо таки ми можемо купти даний автомобіль, та він буде виготовлений у Російській федерації, чи маємо ми право його купити у посередника? Дякую?


елена Ф.
17.10.2017 16:31

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи може Замовник закупивши ПОСЛУГИ по коду ДК 021:2015, на суму до 200 тисяч гривень, провести закупівлю РОБІТ по цьому ж коду ДК 021:2015, на суму до 1 мільйона гривень шляхом укладання прямого договору? Чи необхідно обов’язково проводити тендер, за умови, що загальна вартість усіх закупівель не перевищуватиме 1,5 мільйона гривень? Завчасно дякую)

Відповідь: Добрий день! Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону послуги це - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Вартісні межі, встановлені ч.1 ст. 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, визначаються по предмету закупівлі. Предмет закупівлі визначається згідно Порядку визначення предмету закупівлі (далі - Порядок), затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749. Як зрозуміло з Вашого запитання, під послугами мається на увазі поточний ремонт. Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку під час закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінейним обєктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та змість проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Мінрегіону від 04.06.2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об'єктами будівництва з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. В розумінні Закону та Порядку послуги та роботи це є різні предмети закупівлі, і навіть при співпадінні коду класифікатора, вони не сумуються між собою. З Вашого запитання не зрозуміло по одному чи по різним об'єктам проводяться роботи та поточний ремонт. У випадку, якщо це один і той же об'єкт, до Вас може виникнути запитання, з боку перевіряючих органів, щодо того чи в результаті проведення допорогових закупівель і послуг і робіт по одному і тому ж об'єкту, ви не уникли, таким чином, процедури відкритих торгів, поділивши предмет закупівлі. Увага Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Тетяна
17.10.2017 13:00

Доброго дня! Зараз дуже багато організацій надають таку послугу, як навчання для тендерного комітету по електронним торгам. Питання-чи є вимоги до таких організацій со сторони держави?Чи будь яка контора "рога і копита", друкуючи на кольоровому принтарі сертифікати, може надавати освітні послуги. Якщо державні закупівлі підпадають під Закон України "Про публічні кошти", то під які Закони та вимоги підпадають організації , які проводять навчання. Чи є вимоги до самого бланку сертифікату? Як розпізнати шахраїв?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” ні замовники, ні учасники публічних закупівель не зобов'язані обов'язково проходити навчання з питань публічних закупівель та отримувати відповідні сертифікати, дипломи і т.д. Відповідно діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з навчання фахівців у сфері публічних закупівель, не підлягає ліцензуванню або іншому державному регулюванню. Такі суб'єкти господарювання здійснюють свою діяльність у відповідності до своїх статутних документів, в межах діючого законодавства та у відповідності до умов договорів, які вони укладають зі своїми клієнтами. Відповідно сертифікати, які видаються після проходження навчання також самостійно розробляються тими, хто їх видає. Таким чином, ніхто не зобов'язує членів тендерного комітету обов'язково проходити навчання. Але якщо таке є бажання покращити свої знання і стоїть питання вибору де навчатись, радимо звертати увагу на наступне. Якщо компанія, яка проводить навчання, вже давно працює на ринку і має відповідну позитивну історію, це вже значно знижує ризики отримати неякісні послуги. Також радимо переглядати відгуки про такі компанії, які розміщуються в мережі Інтернет та соціальних мережах. В свою чергу повідомляємо Вас, що редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» також організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтні проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Анна
17.10.2017 10:34

Добрий день! п.2 ч.4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Якщо така зміна ціни за одиницю товару протягом року відбувається 2-3 рази, то ціна за одиницю товару повинна враховуватися від ціни її останього підвищення чи від ціни товару визначеній первоначально у договорі?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до умов ч.4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. В Законі не встановлено обмеження щодо кількості змін, які можна вносити до істотних умов договору про закупівлю за цією підставою. При цьому, враховуючи вимоги ч.1 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, i виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Детальніше з даним питанням ви можете ознайомитись на сторінках 37-38 в Журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор 37-41.

Олена
13.10.2017 09:09

Добрий День! Допоможіть будь-ласка розібратися у наступному питанні. Ми державне підприємство але проводимо свою діяльність на комерційній основі (це вказано в наших установчих документах). У жовтні нам виділили 200 тисяч з місцевого бюджету. Ми повинні проводити тендер на ці кошти? Чи повинні оприлюднити звіт про укладений договір відповідно до статті 75 Господарського кодексу України? Дякую Вам.

Відповідь: Добрий день! Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) застосовується до замовників, які є такими у розумінні цього Закону. При цьому, джерело походження коштів згідно положень Закону не має значення. Таким чином, якщо Ваше підприємство є Замовником у розумінні Закону, ви керуєтесь нормами Закону. Визначення того, хто є замовником у розуміннні Закону наведено у п. 9 ч.1 ст. 1 Закону. Замовник самостійно визначає чи є він замовником у розумінні Закону. Слід зазначити, що положення ч.1 ст. 75, ч.2 ст. 77, ч. 9. ст. 78 та ч. 5 ст. 79 Гсподарського кодексу України не поширюються на замовників у розумінні Закону. З обсягу інформації, наведенної Вами у запитанні ми не можемо надати грунтовну відповідь щодо того чи є Ви замовником у розумінні Закону. Якщо Ваше державне підприємство не є замовником у розумінні Закону, тоді відповідно до ч.1 ст. 75 Господарського кодексу України державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Детальнішу інформацію що визначення замовника ви можете прочитати в Журналі № 9 (72) за вересень 2017 на стор. 28 -34. Детальніше з інформацією щодо звітування за закупівлями замовників, які не є замовниками у розумінні Закону, Ви можете ознайомитись у журналі № 11 (62) за листопад 2016 року стор. 8-14 та в журналі № 9(72) за вересень 2017 року на стор. 28-34.

Юлія
12.10.2017 13:35

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, чи може бюджетна установа провести відкриті торги з датою поставки, яка переходить на наступний рік з оплатою після поставки товару?

Відповідь: Добрий день! За результатами проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг розпорядник бюджетних коштів (надалі — розпорядник) укладає договір про закупівлю відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі — Закон № 922). У більшості випадків строк дії договору про закупівлю становить один бюджетний період. Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Це означає, що із завершенням поточного бюджетного періоду розпорядникам потрібно починати планувати свої закупівлі, які вони будуть здійснювати в наступному році .В окремих випадках для функціонування бюджетної установи необхідне забезпечення постійного постачання товарів або послуг, тобто починаючи з 1 січня. Особливо це стосується комунальних послуг для всіх бюджетних установ або харчів для дитячих закладів, ліків для установ охорони здоров’я тощо. У такому випадку розпорядникові необхідно знайти можливість забезпечити установі безперервний процес користування такими товарами або послугами. Задля цього розпорядник може: а) розпочати проводити процедуру закупівлі в кінці поточного року; б) або скористатись нормою частини п’ятої статті 36 Закону № 922: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Також звертаємо увагу, що виходячи з положень Методичних рекомендацій щодо перелікупідтверднихдокументів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України 29 квітня 2013 року № 68 укладати договір, виконання якого буде здійснюватись більше ніж 1 рік, можливо тільки при закупівлі робіт. Закупівля, постачання та оплата товарів і послуг повинна проводитись протягом 1 бюджетного року. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сферідержавних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтніпроводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка маєназву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартістьучасті включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Олена
11.10.2017 14:47

Добрий день! Наше місто знаходиться у 30-км зоні АЕС. Відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 213 міській раді необхідно закупити препарат Калію Йодид у таблетках. На сьогодні одне підприємство в Україні виготовляє дані таблетки. Це переговорна процедура. Підкажіть будь ласка чи достатньо буде на підтвердження переговорної процедури витягу з Реєстру лікарських засобів та листа МОЗУ стосовно одного виробника цих таблеток? Дякую.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Випадки застосування замовником переговорної процедури визначені у ч.2 ст. 35 Закону та потребують відповідного обґрунтування. Відповідно до ст. 9 ЗУ “Про лікарські засоби” лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Після державної реєстрації лікарські засоби вносяться до Державного реєстру лікарських засобів України. Відповідно до ст. 20 Закону про лікарські засоби на території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених цим Законом. У Вашому випадку залишаються і інші питання щодо підстав проведення переговорної процедури. Наприклад, чи присутні у державному реєстрі такі ліки, але іноземного виробництва? Крім того, чи тільки виключно саме підприємство-виробник може їх поставляти, чи це можуть здійснити і інші постачальники (дилери, дистрибютори)? Якщо при відповіді на ці питання є однозначне підтвердження відсутності конкуренції, тоді напевно є підстави для застосування переговорної процедури. Якщо є сумніви, краще застосувати процедуру відкритих торгів. В будь-якому випадку рішення щодо вибору процедури закупівлі приймає замовник закупівлі. Увага! Акція на 2018 рік (Плати за один отримуй два усього за 212 грн). Передплативши журнал до 31.10.2017 на весь 2018 рік та сплативши до 1 січня 2018 року, Ви отримаєте друкований журнал та доступ до електронних версій з 2011 по 2018 рік включно.

Ольга
11.10.2017 14:29

Здраствуйте,надайте будь ласка відповідь. В тендерній документації в розділі проект договору відсутній додаток до договору такий як акт приймання передачі товару. В нашому випадку це купівлю (придбання трактора), але в договорі відсутня силка на акт приймання передачі. Скажіть будь ласка, це являється великою помилкою?. І якщо так то як бути замовнику?. Учасник зараз знаходиться на етапі визнання переможця. Дуже дякую.

Відповідь: Доброго дня! Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» далі - Закон). Статтею 1 Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст.9 Закону первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця. Форму видаткової накладної не затверджено. Однак є Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11), затверджена наказом Мінстату від 21.06.1996 р. № 193 (далі — наказ № 193). Зазвичай саме цей документ беруть за зразок для розроблення видаткової накладної. Але під час розроблення власної форми видаткової накладної не можна ігнорувати вимоги ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Тобто первинні документи повинні мати всі обов’язкові реквізити. Щодо включення до договору вимоги щодо підписання акту приймання-передачі товару, то це право, а не обов’язок. Крім того сторони мають право підписати акт приймання-передачі товару навіть якщо згадки про нього немає в договорі. При цьому слід звернути увагу, що якщо є накладна, то акт приймання-передачі товару не є обов'язковим оскільки ці документи є взаємозамінними. Ви хочете пройти індивідуальне навчання? У Вас є така можливість - замовляйте індивідуальне навчання для Вашої організації за доступними цінами в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». У нас Ви отримаєте індивідуальний підхід до кожного клієнта і додаткову знижку на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30 %. З детальною інформацією про найближчі дати навчання та семінари Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie.

Ольга
11.10.2017 11:07

Добрий день. Скажіть будь ласка, є постанова № 835 від 21.10.2015 року "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних", згідно якої розпорядники інформації повинні оприлюднювати та регулярно оновлювати на своїх сайтах та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних наступну інформацію: ПЕРЕЛІК наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних Усі розпорядники інформації Довідник підприємств, установ (закладів) та організацій розпорядника інформації та підпорядкованих йому організацій, у тому числі їх телефонів та адрес Інформація про організаційну структуру розпорядника інформації Звіт про використання бюджетних коштів (для розпорядників інформації, що використовують бюджетні кошти), зокрема за окремими бюджетними програмами Нормативи, що затверджуються розпорядником інформації Переліки національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію Річні плани закупівель Інформація про систему обліку, види інформації, яка зберігається розпорядником Реєстр (перелік) наборів відкритих даних Переліки адміністративних послуг, інформаційні картки адміністративних послуг та бланки заяв, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги Адміністративні дані, що збираються (обробляються) розпорядником інформації Правові акти, що підлягають оприлюдненню відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” Фінансова звітність суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління розпорядника інформації. Як бачимо в переліку є річні плани. Тобто потрібно орилюднювати саме річні плани( від 200 тис для товарів та послуг, та від 1,5 млн.грн. для робіт)?Чи додатки до річного плану теж потрібно. Якщо потрібно то тоді всі додатки необхідно перш за все роздрукувати. Виходить , що ми так і не відійшли від паперової версії документів.Дякую.

Відповідь: Добрий день! Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах. Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається. Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13. Дізнатися більше про особливості реєстрації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних DATA.GOV.UA Ви можете у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 8–10

Віталій
10.10.2017 21:22

Добрий вечір! Відповідно до п. 11.3. Порядку здійснення допорогових закупівель у разі, якщо всі Учасники Закупівлі були дискваліфіковані, Закупівля автоматично переводиться Системою у статус "Закупівля не відбулась", а згідно п. 9.5. Замовник зобов’язаний завершити Закупівлю шляхом підписання договору або відміни Закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. Поясніть, будь ласка, що робити замовнику у разі дискваліфікації всіх учасників при проведенні допорогової закупівлі? Як та на якій підставі відміняти закупівлю? Дякую

Відповідь: Добрий день! П. 9.5. Порядку здійснення допорогових закупівель, затверджених наказом ДП “Зовнішторгвидав” від 13.04.2016 № 35 (далі - Наказ № 35) передбачає зобовязання замовника завершити закупівлю або відміною Закупівлі, або підписанням договору з переможцем. На це замовнику відводиться 30 днів, відрахунок цього строку починається з кінцевої дати для подання учасниками своїх пропозицій. В п. 11.1 Наказу № 35 передбачено, що замовник повинен зазначати аргументовані підстави своїх дій у випадку скасуваня закупівлі за своєю ініціативою. У випадку якщо Вами відхилено всі пропозиції система сама автоматично присвоює закупівлі статус “Закупівля не відбулась”, як це і передбачено п. 11.3 Наказу № 35. При цьому, вжиття в такому випадку замовником якихось дій в Наказі № 35 не передбачено. Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» організовує навчання та семінари-тренінги для учасників та замовників за новим законодавством в системі ProZorro. Після проходження навчання слухачам додатково надається знижка на річну передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель» в розмірі 30%. Навчання/семінари для замовників у жовтні проводяться в Києві (щотижня). З детальнішою інформацією про найближчі дати навчання Ви можете ознайомитися у рубриці нашого офіційного сайту, яка має назву «Навчання/семінари» за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie, або за номером телефону (044) 451-85-71. У вартість участі включено: роздатковий матеріал, конференц-набір, бізнес-ланч, видача сертифікатів про навчання.

Всього записів: 3113
Сторiнки: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10  вперед